У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Церква Святого Онуфрія також Онуфріївська церква культова споруда м

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: .

Церква Святого Онуфрія, також Онуфріївська церква — культова споруда, мурована пам'ятка архітектури національного значення II-ї половини XVI—XVII ст., нині парафіяльна церква у місті Гусятині, районному центрі Тернопільської області. За переказами — місце хрещення Северина Наливайка.

Церква Святого Онуфрія

49°04′17″ пн. ш. 26°12′31″ сх. д. / 49.07150600002777452° пн. ш. 26.20881900002777698° сх. д.Координати: 49°04′17″ пн. ш. 26°12′31″ сх. д. / 49.07150600002777452° пн. ш. 26.20881900002777698° сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Гусятин
Єпархія	Бучацька єпархія УГКЦ
Стан	пам'ятка архітектури національного значення України
Епонім	Онуфрій Великий
Церква Святого Онуфрія (Гусятин) (Україна)

Церква Святого Онуфрія у Вікісховищі

Опис

Належить до триконхового типу церков, що свідчить про взаємини з Молдавським князівством.

Історія

Під час турецької окупації Подільського воєводства (1672—1699) була перероблена на мечеть, до церкви було прибудовано мінарет, який не зберігся. Після вигнання турків — знову християнський храм. Довкола церкви збереглися оборонні мури.

У 1920-х роках на парафії з кількаденним візитом побував Іван Огієнко — майбутній митрополит Іларіон, а в 1921 році храм вивідав молодий офіцер, майбутні» Президент Франції Шарль де Голль.

До 1946 року парафія і храм належали до УГКЦ, з 1946 року — перейшли до РПЦ. Під час воєнних дій церква була дуже пошкоджена.

6 серпня 1991 року за благословення єпископа-ординарія Івано-Франківської єпархії УГКЦ владики Софрона Дмитерка парафію УГКЦ було відновлено, а 25 серпня 1991 року її було зареєстровано в органах державної влади. Храм залишився за парафією.

За служіння о. Геннадія Михайлюка у храмі було встановлено іконостас, зроблено внутрішній розпис. Відбулася майже тижнева місія оо. Редемптористів: о. Романа Криси було організовано спільноту УМХ, братства «Апостольство молитви» і «Матері Божої Неустанної Помочі», Вівтарна дружина. 25 квітня 1997 року освячено два нові дзвони: «Святий Онуфрій» та «Святий Василій Великий».

З 19 листопада 2000 року парафія підпорядкована новоствореній Бучацькій єпархії.

23 червня 2001 року парафіяни разом з парохом о. Романом Крісою побували в Києві на зустрічі зі Святішим Отцем Іваном-Павлом II. Парафію відвідували владика Йосафат Говера — екзарх Луцький та владика Гліб Лончина — Апостольський екзарх для українців-католиків у Великій Британії.

У власности парафії проборство.

Парохи

о. Іван Бажайський (1872—1889),
о. Северин Гріши на (1889—1890),
о. Григорій Ковец (1890—1892),
о. Володимир Білінський (1892—1895),
о. Онуфрій Вергун (1895—1900),
о. Микола Тодорович (1900—1905),
о. Антонім Полянський (1905—1908),
о. Іван Матковськнй (1908—1914, декан та капелан УГА),
о. Богдан Подолінський (1914),
о. Іван Матковський (1914—1919),
о. Северин Ціанмінський (1919),
о. Іван Бачинський (1919—1921),
о. Теодор Рак-Раченко (1921—1946),
о. Олександр Максимович (1956—1980),
о. Геннадій Михайлюк (1991—1995),
о. Роман Кріса (з 13 жовтня 1995).

Див. також

Примітки

Лист Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини № 326 від 20 жовтня 2021 року.
Гординський С. Бучач і його мистецькі традиції // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 92.

Джерела

Парафія смт Гусятин. Церква святого Онуфрія Великого // (Бучацька єпархія УГКЦ. Парафії, монастирі, храми. Шематизм) / Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 104. : іл. — .
Husiatyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 223. (пол.) — S. 223—226. (пол.)
Онуфриевская церковь, конец XVI в. / Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — К. : Будівельник, 1986. — Т. 4. — С. 61. (рос.)

Посилання

РО «Релігійна громада УГКЦ св. Онуфрія» в ЄДР.

[1] Лист Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини № 326 від 20 жовтня 2021 року.

[2] Гординський С. Бучач і його мистецькі традиції // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 92.