Імператор Сьова (яп. 昭和天皇, しょうわてんのう, Сьова-тенно; 29 квітня 1901 — 7 січня 1989) — 124-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: з 25 грудня 1926— до своєї смерті в 7 січня 1989 року. Прижиттєве ім'я — Хірохі́то. Його правління є найдовшим імператорським правлінням в історії країни, під час якого японське суспільство зазнало докорінної перебудови — переходу від мілітаризму до демократії. Хірохіто та його дружина, , мали двох синів та п'ятьох доньок; його п'ята дитина та старший син Акіхіто став наступним імператором. У 1979 році, Хірохіто був єдиним монархом-імператором.
Імператор Сьова | |
---|---|
яп. 昭和天皇 | |
Народився | 29 квітня 1901 d, d, Район Мінато, Токіо, Японія |
Помер | 7 січня 1989 (87 років) d, Чійода[d], Район Чійода, Токіо, Японія ·d |
Поховання | d |
Країна | Японія |
Діяльність | військовослужбовець, дипломат, морський біолог, зоолог, монарх, аристократ |
Відомий завдяки | біологія океану |
Alma mater | d |
Знання мов | японська |
Учасник | Друга світова війна |
Членство | Лондонське королівське товариство |
Magnum opus | Звернення імператора Хірохіто |
Титул | імператор Японії, Великий син Імператора і Імператорський принц Японії |
Посада | імператор Японії і d |
Військове звання | d |
Конфесія | Синто |
Рід | Імператорський дім Японії |
Батько | Імператор Тайсьо |
Мати | Імператриця Теймей |
Брати, сестри | Тітібуномія Ясухіто, d і d |
У шлюбі з | Кодзюн |
Діти | d, d, d, d, Імператор Акіхіто, Хітатіномія Масахіто і d |
Зріст | 1,65 м |
Автограф | |
Нагороди | |
IMDb | ID 0386375 |
| |
|
Молоді роки
Хірохіто народився в палаці Аояма в Токіо. Він був первістком крон-принца Йосіхіто (імператора Тайсьо) та крон-принцеси Садако (імператриці Теймей). Першим титулом Хірохіто був титул принца Міті (яп. 迪宮 — міті но мія). 30 квітня 1912 року, зі смертю свого діда, імператора Мейдзі, він став нащадком трону. Офіційно Хірохіто було проголошено крон-принцом 2 листопада 1916 року.
Із 1908 по 1914 рік він відвідував хлопчаче відділення елітної школи Ґакусю'ін, а з 1914 по 1921 рік — особливий інститут для крон-принців Тоґу ґоґакумонсьо. 29 листопада 1921 року Хірохіто став регентом Японії у палаці свого хворого батька. Того ж року, Хірохіто, першим серед усіх японських крон-принців, здійснив шестимісячну подорож до країн Європи (Британії, Франції, Італії, Ватикану, Нідерландів та Бельгії).
26 січня 1924 року він одружився з принцесою Нагако (імператрицею Кодзюн), від якої в нього народилося семеро дітей:
- Принцеса Теру (Теру но мія Сіґеко), (9 грудня 1925 — 23 липня 1961).
- Принцеса Хіса (Хіса но мія Сатіко), (10 вересня 1927 — 8 березня 1928).
- Принцеса Така (Така но мія Кадзуко), (30 вересня 1929 — 26 травня 1989).
- Принцеса Йорі (Йорі но мія Ацуко), (7 березня 1931).
- Крон-принц Акіхіто (імператор з 7 січня 1989 по 30 квітня 2019), (23 грудня 1933)
- Принц Хітаті (Хітаті но мія Масахіто), (28 листопада 1935).
- Принцеса Суґа (Суґа но мія Такако), (2 березня 1939)
Перша половина правління
25 грудня 1926 року, зі смертю батька, імператора Тайсьо, Хірохіто успадкував трон і проголосив новий девіз свого правління «Сьова» (просвітлений мир). Офіційно він пройшов церемонію інтронізації в Кіото 10 листопада 1928 року.
Перша половина правління Хірохіто (між 1926 і 1945 роками) збіглася зі зростанням ролі військових в уряді країни. 1900 року Імператорська армія та Імператорський флот Японії отримали право вето на призначення Кабінету, а між 1921 і 1944 роками їхні представники влаштували близько 64 політичних криз. Вбивство прем'єр-міністра Інукаї Цуйосі 1932 року ознаменувало кінець контролю цивільної влади над діями військових.
26 лютого 1936 року частина радикально налаштованих молодих офіцерів, прагнучи передати повноту влади в країні імператору та військовим, спробувала організувати переворот. Однак за три дні їхня спроба закінчилась поразкою. Імператор Хірохіто, в якому путчисти вбачили свого потенційного лідера, віддав накази суворо покарати організаторів і учасників антиурядової акції.
Впродовж 1930-х років групи військових з армії та флоту фактично захопили владу в Японії. Їхня політика призвела до розгортання Другої японсько-китайської війни та вступу країни до Другої світової війни.
Друга світова війна
У 1937 році спалахнула Друга японсько-китайська війна. Прем'єр-міністр Коное Фудзімаро та члени уряди рекомендували розпочати її, і Хірохіто дав на це свою згоду. Головними завданнями війни були захист північних кордонів від нападу СРСР та придушення китайських повстанців.
Із початком другої світової війни Японія під формальним головуванням Хірохіто, виступила в союзі з нацистською Німеччиною та фашистською Італією, які вели боротьбу проти коаліційних сил Великої Британії та США. З 4 вересня 1941 року, Кабінет міністрів Японії зібрався для обговорення планів війни, підготовлених Імператорським генеральним штабом, і затвердив рішення про, те що:
Наша Імперія, з метою самооборони й самозбереження, завершить підготовку до війни… і, за необхідності, буде готова почати війну зі Сполученими Штатами, Великою Британією й Нідерландами. Водночас, наша Імперія буде вживати усіх можливих дипломатичних заходів стосовно Сполучених Штатів та Великої Британії аби досягти нашої мети… У випадку, якщо впродовж перших 10 днів жовтня дипломатичного прогресу в обговоренні наших вимог не буде, ми негайно ухвалимо рішення розпочати військові дії проти Сполучених Штатів, Великої Британії та Нідерландів. |
Цілі, яких треба було досягнути, визначалися чітко: невтручання Заходу у війну в Китаї та Південно-Східній Азії, замороження військових сил США і Великої Британії у Азійсько-Тихоокеанському регіоні, та зняття країнами Заходу економічної блокади з Японії.
5 вересня 1941 року прем'єр-міністр Коное Фудзімаро неформально затвердив чорновий варіант указу Імператора за день до початку імператорської наради, на якій цей указ мусили б розробити. Хірохіто був невдоволений рішенням військових розмістити тези про підготовку до війни перед текстом про дипломатичні заходи, і навіть висварив за це генералів штабу армії та флоту. На нараді імператор порушив «протокол мовчання» й висловив думку, що проблеми слід насамперед вирішувати дипломатично. Військовики переконали Хірохіто, що робитимуть все можливе для мирного урегулювання, але водночас активно готувалися до війни. З відставкою уряду Коное, імператор призначив новий Кабінет на чолі з Тодзьо Хідекі. Новопризначений прем'єр разом із начальниками штабів армії та флоту доповів Хірохіто, що дипломатичні методи владнання проблем із Заходом вичерпано. Імператор дав згоду на початок війни.
1 грудня 1941 року на Імператорській нараді було затверджено план дій війни проти США, Великої Британії та Нідерландів. 8 грудня японські сили атакували американський флот у затоці Перл-Гарбор та почали визволення Малайзії від західних колоністів. Японія вступила у Другу світову війну. З початком конфлікту імператор Хірохіто став цікавитися подіями на фронтах і всіляко сприяв підняттю бойового духу армії і флоту Японії.
Перші місяці війни були успішними для японців. Але з кінця 1942 року почали надходити перші повідомлення про поразки імператорських військ. Вважається, що інформація про невдачі на фронті не доходила до Хірохіто. Проте є свідчення, що імператор був добре ознайомлений із реальним станом справ аж до кінця війни.
Довгий час пересічним японцям повідомляли лише про перемоги їхньої армії, але 1944 року почались безжалісні бомбардування японських міст, і міф про непереможні імператорські війська розвіявся. Відставка уряду Тодзьо й призначення наступних двох урядів не змінила перебігу війни.
Останні дні війни
На початку 1945 року, після чергової поразки у битві при Лейте, Хірохіто провів кілька персональних зустрічей із урядовцями з метою обговорити подальшу долю війни. Усі члени Кабінету радили продовжувати її. Лише екс-прем'єр Коное, побоюючись комуністичної революції в країні, благав розпочати переговори з учасниками антигітлерівської коаліції і капітулювати. Хірохіто не був проти миру, але чекав на велику перемогу своїх військ хоча б в одній битві, аби виторгувати найкращі умови під час перемовин з ворогом.
Однак час грав проти Японії. У квітні 1945 року СРСР відмовився продовжити термін дії пакту про ненапад, а на початку травня капітулювала Німеччина — останній союзник японців. Мрії Хірохіто про переможну битву залишалися нездійсненними. На імператорській нараді в червні уряд ухвалив новий стратегічний план — битися до останнього. Імператор вислухав це засідання з кам'яним обличчям.
Наступного дня після наради, хранитель імператорської печатки Кідо Коїті підготував чернетку документу, в якому містився звіт про ситуацію на фронтах та пропозиції мирного врегулювання конфлікту. За офіційною версією Хірохіто таємно схвалив цей документ і порадив Кідо поширити його серед поміркованих членів уряду. Однак «незалежні» дослідники вважають, що імператор навмисно не затвердив плану Кідо офіційно, бажаючи виграти найкращі умови затягуванням терміну капітуляції. На середину червня 1945 року японський уряд збирався відбити вторгнення американців на Японський архіпелаг, після якого сподівався запропонувати їм мир за посередництва СРСР.
Ця ідея зазнала провалу в середині липня 1945 року, коли стало відомо, що всі учасники антигітлерівської коаліції вимагатимуть лише повної безумовної капітуляції Японії.
Атомні бомбардування американцями міст Хіросіма і Нагасакі, які сталися 6 та 9 серпня 1945 року, а також порушення СРСР пакту про ненапад і вступ у війну проти Японії, пришвидшили рішення Хірохіто капітулювати. 10 серпня було підготовлено проєкт «Імператорського указу про закінчення війни». 14 серпня прем'єр-міністр Судзукі сповістив союзників, що Японія приймає умови Потсдамської декларації, а 15 серпня імператор Хірохіто виступив на радіо з оголошенням безумовної капітуляції японських збройних сил. Імператор наказав своєму народові «прийняти неприйнятне» — здатися.
Післявоєнне правління
Після закінчення війни американські урядові кола на чолі з президентом Гаррі Труменом збиралися притягти імператора Хірохіто до трибуналу за «воєнні злочини» та «злочини проти людства». Їм підігрували капітулянтські елементи в імператорській родині, які вимагали від імператора взяти відповідальність за поразку й зректися трону, а також деякі ліві японські політики, які вимагали ліквідації самого інституту імператора.
Однак голова американської окупаційної адміністрації генерал Дуглас Макартур наполягав на невинності Хірохіто й збереженні його на імператорському троні. Генерал вбачав у ньому символ японської нації й запоруку стабільності для окупаційної влади. Завдяки зусиллям Макартура, Хірохіто вдалося уникнути Токійського трибуналу, на якому військових лідерів Японії було засуджено на смерть. Але імператора змусили лише відректися від традиційних претензій на «божественне походження від богині сонця Аматерасу Омікамі» та проголосити себе простим смертним (яп. 人間宣言 — нінґен сенґен, «декларація людяності»).
Відповідно до старої Імперської Конституції Японії (1889), Хірохіто, а також його попередники і наступники вважалися нащадками богів, а їхній титул звучав як «Повелитель Імперії». Із ухваленням нової конституції 1946 року титул змінився на «конституційного монарха», а імператор перетворився на «громадянина Хірохіто». Одразу ж після зречення божественності імператор попрохав дозволу окупаційної влади на паломництво до святилища Ісе — місця поклоніння богині Аматерасу Омікамі. Одні бачили в цьому вчинку Хірохіто намагання повернути собі «імідж бога», інші ж трактували це як висловлення особистих релігійних переконань імператора.
Хірохіто перетворився на «пересічного» монарха Західного зразка, останнього живого імператора без імперії. Решту свого життя він присвятив виконанню обов'язків «символу нації» і «голови держави», які поклала на нього нова конституція. Серед них — організація публічних бенкетів, презентацій, прийом іноземних гостей та представлення Японії за кордоном. Хірохіто продовжував правити, але не керувати. Він доклав чимало зусиль для демократизації Японії та відновлення іміджу його країни у світі.
Імператор був дуже добре обізнаний у морській біології. Його резиденція в Токіо містила біологічну лабораторію, в якій він здійснював дослідження. 1948 року зустрічався з відомим біологом, «батьком японської біології» — Томірато Макіно, який прочитав імператору лекцію.
Смерть
22 вересня 1987 року Хірохіто переніс операцію на підшлунковій залозі. Лікарі виявили в нього рак її. Здавалось, імператор після операції одужував, але 19 вересня 1988 року йому знову стало зле.
7 січня 1989 року, о 6:33 ранку імператор Хірохіто помер. О 7:55 Агенція імператорського двору сповістила націю про його смерть. 13 січня покійний отримав посмертне ім'я — імператор Сьова. 24 січня відбувся похорон, який провели по-світському, без сінтоїстської відправи. Прах Хірохіто було вміщено до імператорського мавзолею в храмі Хатіодзі, у Токіо, поруч із імператорами-попередниками.
Спадщина
Відповідальність Хірохіто за військові злочини
Уряди й частина населення КНР, Тайваню, Північної та Південної Кореї, а також деяких країн Південно-Східної Азії вважають Хірохіто одним із відповідальних за розв'язування Другої світової війни та її жертви. Основна причина — ненависть до імператорської родини Японії через військові дії японців у Азійсько-тихоокеанському регіоні.
Центральним питанням, пов'язаним із особистою відповідальністю Хірохіто є те, наскільки він міг впливати на японські військові кола під час війни. Офіційна позиція імператорського двору Японії та американської окупаційної (а наразі — вже союзної) влади є такою, що Хірохіто був безсилою політичною фігурою, дії якої було регламентовано протоколом. Відповідно, він залишався поза обговоренням і редагуванням урядових рішень. Проте деякі сучасні японські й західні дослідники (Акіра Фудзівара."Сьова тенно но дзюгонен сенсо (15-річна війна імператора Сьова)", 1991; Петер Ветцлер «англ. Hirohito and war (Хірохіто і війна)», 1998 та ін.) дотримуються інших поглядів і вказують на те, що імператор міг впливати (і впливав) на процес ухвалення рішень і зовсім не був пацифістом, яким його зображують у післявоєнній Японії.
Мемуари генерала Суґіяма, щоденники Кідо і Коное та інші першоджерела детально висвітлюють приватні засідання й наради Хірохіто з членами уряду. Вони засвідчують, що імператор був добре поінформований стосовно всіх військових операцій і давав вказівки генштабу продовжувати ті чи інші військові дії або ж змінювати їх.
Генеалогічне дерево
(122) Мейдзі | (123) Тайсьо | (124) Сьова | (125) Акіхіто | (126) Нарухіто | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ясухіто | Масахіто | Фуміхіто | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Галерея
- Імператор Хірохіто
- Хірохіто в 1902
-
- 1919
- 4 сини Імператора Тайсьо: Хірохіто, Такахіто, Нобухіто та Ясухіто, 1921
- Принц Хірохіто та британський прем'єр Ллойд Джордж, 1921
- Кронпринц Хірохіто відвідує Тайпей, Тайвань, квітень 1923
- Принц Хірохіто та його дружина — принцеса Наґако, 1924
- Хірохіто відвідує храм Ясукуні, 1934
- Родина, 1936
- Імператор Хірохіто на коні Шіраюкі, інспекція армії, серпень 1938
- 1941
- Імператор і його дружина імператриця Кодзюн та їх діти, 1941
- 1946
- Хірохіто відвідує Хіросіму, 1947
- 1952
- 1956
- Весілля, 1959
- Імператор та імператриця в Нідерландах, 1971
- З Річардом Ніксоном, 1971
- З Річардом Ніксоном, Аляска, вересень 1971
- Імператриця, Перша Леді Бетті Форд, імператор й американський президент Джеральд Форд у Білому домі перед державним обідом на честь японського голови держави, 2 жовтня 1975
- Імператор Японії Хірохіто та Президент СРР Ніколає Чаушеску зі своєю дружиною, 1975
- Президент США Рональд Рейган та Імператор Японії Хірохіто, 1983
- Каліграфічний напис імені
- Могила у Токіо
Примітки
- Коментарі
- В англомовних виданнях відомий як Хірохіто, або імператор Хірохіто. В Японії його іменують посмертним ім'ям, вшановуючи традицію табуювати імена покійних монархів
- Виноски
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2007. Процитовано 27 липня 2011.
- . www.worldebooklibrary.com. Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 26 грудня 2015.
Джерела
Англійською мовою
- Behr, Edward Hirohito: Behind the Myth, Villard, New York, 1989.
- Bix, Herbert P. Hirohito and the Making of Modern Japan, HarperCollins, 2000. ,
- Hoyt, Edwin P. Hirohito: The Emperor and the Man, Praeger Publishers, 1992.
- Kawahara, Toshiaki Hirohito and His Times: A Japanese Perspective, Kodansha International, 1997. (офіційна історографія)
- Mosley, Leonard Hirohito, Emperor of Japan, Prentice-Hall, Englewood Cliffs, 1966. (перша повна біографія Хірохіто)
- Wetzler, Peter Hirohito and War: Imperial Tradition and Military Decision Making in Prewar Japan, University of Hawaii Press, 1998.
Російською мовою
- Бикс, Г. Хирохито и создание современной Японии / Герберт Бикс; Пер. с англ. Ю. Г. Кирьяка. — Москва: А. С.Т, 2002.
- Сила-Новицкая Т. Г. Культ императора в Японии: мифы, история, доктрины, политика / Сила-Новицкая. — М, 1990.
- Хаттори, Т. Япония в войне 1941—1945 / Т. Хаттори. — М, 1973.
- Тюрк Г. Тора-тора-тора! — М., 1969 [ 17 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Яковлев Н. Н. Избранные произведения — М.: Мысль, 1990. [ 9 серпня 2009 у Wayback Machine.]
Українською мовою
- Козицький А. Новітня історія країн Азії та Африки. (1918—1999). — Львів, 2000.
Японською мовою
- 昭和天皇 (岩波新書 新赤版 1111) / 原武史著. — 東京: 岩波書店, 2008.
- 皇族に生まれて / 秩父宮雍仁親王[他]. — 渡辺出版, 2005
- 相模湾産ヒドロ虫類. 2 有鞘類 / 昭和天皇[他]. — 皇居内生物学研究所, 1995
- 昭和天皇御製集 [点字資料] / 宮内庁. — 東京点字出版所, 1992
- 昭和天皇御製集 / 宮内庁. — 講談社, 1991
- 佐古純一郎教授退任記念論文集 / 佐古純一郎教授退任記念論文集編集委員会. — 朝文社, 1990
- おほうなばら / 昭和天皇[他]. — 読売新聞社, 1990
- 昭和天皇御製 / 昭和天皇御製編修班. — 国際美術社, 1990
- 昭和天皇と海軍 / 「昭和天皇と海軍」編集委員会. — 回天発行所, 1989
- 昭和天皇御製展. — 日本書道美術館, 1989
- 相模湾産ヒドロ虫類 / 裕仁. — 皇居内生物学研究所, 1988
- 天皇語録 / 天皇陛下[他]. — 講談社, 1986
- 天皇皇后御製御歌集 / 滝口弥三郎. — 滝口木材, 1986
- パナマ湾産の新ヒドロ虫 / 裕仁. — 皇居内生物学研究所, 1984
- 伊豆大島および新島のヒドロ虫類 / 裕仁. — 皇居内生物学研究所, 1983
- 紅海アカバ湾産ヒドロ虫類5種 / 裕仁. — 皇居内生物学研究所, 1977
- 終戦の詔勅 / 天皇陛下. — 光潮社, 〔1976〕
- 小笠原群島のヒドロゾア類 / 裕仁. — 皇居内生物学研究所, 1974
- カゴメウミヒドラ Clathrozoon wilsoni Spencerに関する追補 / 裕仁. — 皇居内生物学研究所, 1971
- 天草諸島のヒドロ虫類 / 裕仁. — 皇居内生物学研究所, 1969
- 日本産1新属1新種の記載をともなうカゴメウミヒドラ科Clathrozonidaeのヒドロ虫類の検討 / 裕仁. — 皇居内生物学研究所, 1967
- みやまきりしま / 昭和天皇[他]. — 毎日新聞社, 1951
- 相模湾産後鰓類図譜 / 生物学御研究所. — 岩波書店, 1949
Література
- П. М. Ігнатьєв. ХІрохіто// Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
Посилання
- Гірогіто // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Hirohito |
- (англ.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Imperator Sova yap 昭和天皇 しょうわてんのう Sova tenno 29 kvitnya 1901 19010429 7 sichnya 1989 124 j Imperator Yaponiyi sintoyistske bozhestvo Roki pravlinnya z 25 grudnya 1926 do svoyeyi smerti v 7 sichnya 1989 roku Prizhittyeve im ya Hirohi to Jogo pravlinnya ye najdovshim imperatorskim pravlinnyam v istoriyi krayini pid chas yakogo yaponske suspilstvo zaznalo dokorinnoyi perebudovi perehodu vid militarizmu do demokratiyi Hirohito ta jogo druzhina mali dvoh siniv ta p yatoh donok jogo p yata ditina ta starshij sin Akihito stav nastupnim imperatorom U 1979 roci Hirohito buv yedinim monarhom imperatorom Imperator Sovayap 昭和天皇Narodivsya 29 kvitnya 1901 1901 04 29 d d Rajon Minato Tokio YaponiyaPomer 7 sichnya 1989 1989 01 07 87 rokiv d Chijoda d Rajon Chijoda Tokio Yaponiya dPohovannya dKrayina YaponiyaDiyalnist vijskovosluzhbovec diplomat morskij biolog zoolog monarh aristokratVidomij zavdyaki biologiya okeanuAlma mater dZnannya mov yaponskaUchasnik Druga svitova vijnaChlenstvo Londonske korolivske tovaristvoMagnum opus Zvernennya imperatora HirohitoTitul imperator Yaponiyi Velikij sin Imperatora i Imperatorskij princ YaponiyiPosada imperator Yaponiyi i dVijskove zvannya dKonfesiya SintoRid Imperatorskij dim YaponiyiBatko Imperator TajsoMati Imperatricya TejmejBrati sestri Titibunomiya Yasuhito d i dU shlyubi z KodzyunDiti d d d d Imperator Akihito Hitatinomiya Masahito i dZrist 1 65 mAvtografNagorodi chlen Londonskogo korolivskogo tovaristvaIMDb ID 0386375Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiShtandart imperatora YaponiyiMolodi rokiHirohito narodivsya v palaci Aoyama v Tokio Vin buv pervistkom kron princa Josihito imperatora Tajso ta kron princesi Sadako imperatrici Tejmej Pershim titulom Hirohito buv titul princa Miti yap 迪宮 miti no miya 30 kvitnya 1912 roku zi smertyu svogo dida imperatora Mejdzi vin stav nashadkom tronu Oficijno Hirohito bulo progolosheno kron princom 2 listopada 1916 roku Iz 1908 po 1914 rik vin vidviduvav hlopchache viddilennya elitnoyi shkoli Gakusyu in a z 1914 po 1921 rik osoblivij institut dlya kron princiv Togu gogakumonso 29 listopada 1921 roku Hirohito stav regentom Yaponiyi u palaci svogo hvorogo batka Togo zh roku Hirohito pershim sered usih yaponskih kron princiv zdijsniv shestimisyachnu podorozh do krayin Yevropi Britaniyi Franciyi Italiyi Vatikanu Niderlandiv ta Belgiyi 26 sichnya 1924 roku vin odruzhivsya z princesoyu Nagako imperatriceyu Kodzyun vid yakoyi v nogo narodilosya semero ditej Princesa Teru Teru no miya Sigeko 9 grudnya 1925 23 lipnya 1961 Princesa Hisa Hisa no miya Satiko 10 veresnya 1927 8 bereznya 1928 Princesa Taka Taka no miya Kadzuko 30 veresnya 1929 26 travnya 1989 Princesa Jori Jori no miya Acuko 7 bereznya 1931 Kron princ Akihito imperator z 7 sichnya 1989 po 30 kvitnya 2019 23 grudnya 1933 Princ Hitati Hitati no miya Masahito 28 listopada 1935 Princesa Suga Suga no miya Takako 2 bereznya 1939 Persha polovina pravlinnyaMolodij Hirohito u shatah dlya intronizaciyi 1928 25 grudnya 1926 roku zi smertyu batka imperatora Tajso Hirohito uspadkuvav tron i progolosiv novij deviz svogo pravlinnya Sova prosvitlenij mir Oficijno vin projshov ceremoniyu intronizaciyi v Kioto 10 listopada 1928 roku Persha polovina pravlinnya Hirohito mizh 1926 i 1945 rokami zbiglasya zi zrostannyam roli vijskovih v uryadi krayini 1900 roku Imperatorska armiya ta Imperatorskij flot Yaponiyi otrimali pravo veto na priznachennya Kabinetu a mizh 1921 i 1944 rokami yihni predstavniki vlashtuvali blizko 64 politichnih kriz Vbivstvo prem yer ministra Inukayi Cujosi 1932 roku oznamenuvalo kinec kontrolyu civilnoyi vladi nad diyami vijskovih 26 lyutogo 1936 roku chastina radikalno nalashtovanih molodih oficeriv pragnuchi peredati povnotu vladi v krayini imperatoru ta vijskovim sprobuvala organizuvati perevorot Odnak za tri dni yihnya sproba zakinchilas porazkoyu Imperator Hirohito v yakomu putchisti vbachili svogo potencijnogo lidera viddav nakazi suvoro pokarati organizatoriv i uchasnikiv antiuryadovoyi akciyi Vprodovzh 1930 h rokiv grupi vijskovih z armiyi ta flotu faktichno zahopili vladu v Yaponiyi Yihnya politika prizvela do rozgortannya Drugoyi yaponsko kitajskoyi vijni ta vstupu krayini do Drugoyi svitovoyi vijni Druga svitova vijnaU 1937 roci spalahnula Druga yaponsko kitajska vijna Prem yer ministr Konoe Fudzimaro ta chleni uryadi rekomenduvali rozpochati yiyi i Hirohito dav na ce svoyu zgodu Golovnimi zavdannyami vijni buli zahist pivnichnih kordoniv vid napadu SRSR ta pridushennya kitajskih povstanciv Iz pochatkom drugoyi svitovoyi vijni Yaponiya pid formalnim golovuvannyam Hirohito vistupila v soyuzi z nacistskoyu Nimechchinoyu ta fashistskoyu Italiyeyu yaki veli borotbu proti koalicijnih sil Velikoyi Britaniyi ta SShA Z 4 veresnya 1941 roku Kabinet ministriv Yaponiyi zibravsya dlya obgovorennya planiv vijni pidgotovlenih Imperatorskim generalnim shtabom i zatverdiv rishennya pro te sho Nasha Imperiya z metoyu samooboroni j samozberezhennya zavershit pidgotovku do vijni i za neobhidnosti bude gotova pochati vijnu zi Spoluchenimi Shtatami Velikoyu Britaniyeyu j Niderlandami Vodnochas nasha Imperiya bude vzhivati usih mozhlivih diplomatichnih zahodiv stosovno Spoluchenih Shtativ ta Velikoyi Britaniyi abi dosyagti nashoyi meti U vipadku yaksho vprodovzh pershih 10 dniv zhovtnya diplomatichnogo progresu v obgovorenni nashih vimog ne bude mi negajno uhvalimo rishennya rozpochati vijskovi diyi proti Spoluchenih Shtativ Velikoyi Britaniyi ta Niderlandiv Cili yakih treba bulo dosyagnuti viznachalisya chitko nevtruchannya Zahodu u vijnu v Kitayi ta Pivdenno Shidnij Aziyi zamorozhennya vijskovih sil SShA i Velikoyi Britaniyi u Azijsko Tihookeanskomu regioni ta znyattya krayinami Zahodu ekonomichnoyi blokadi z Yaponiyi 5 veresnya 1941 roku prem yer ministr Konoe Fudzimaro neformalno zatverdiv chornovij variant ukazu Imperatora za den do pochatku imperatorskoyi naradi na yakij cej ukaz musili b rozrobiti Hirohito buv nevdovolenij rishennyam vijskovih rozmistiti tezi pro pidgotovku do vijni pered tekstom pro diplomatichni zahodi i navit visvariv za ce generaliv shtabu armiyi ta flotu Na naradi imperator porushiv protokol movchannya j visloviv dumku sho problemi slid nasampered virishuvati diplomatichno Vijskoviki perekonali Hirohito sho robitimut vse mozhlive dlya mirnogo uregulyuvannya ale vodnochas aktivno gotuvalisya do vijni Z vidstavkoyu uryadu Konoe imperator priznachiv novij Kabinet na choli z Todzo Hideki Novopriznachenij prem yer razom iz nachalnikami shtabiv armiyi ta flotu dopoviv Hirohito sho diplomatichni metodi vladnannya problem iz Zahodom vicherpano Imperator dav zgodu na pochatok vijni Imperator Hirohito centr nizhnogo ryadu z ekipazhem bojovogo korablya Musasi 1943 1 grudnya 1941 roku na Imperatorskij naradi bulo zatverdzheno plan dij vijni proti SShA Velikoyi Britaniyi ta Niderlandiv 8 grudnya yaponski sili atakuvali amerikanskij flot u zatoci Perl Garbor ta pochali vizvolennya Malajziyi vid zahidnih kolonistiv Yaponiya vstupila u Drugu svitovu vijnu Z pochatkom konfliktu imperator Hirohito stav cikavitisya podiyami na frontah i vsilyako spriyav pidnyattyu bojovogo duhu armiyi i flotu Yaponiyi Pershi misyaci vijni buli uspishnimi dlya yaponciv Ale z kincya 1942 roku pochali nadhoditi pershi povidomlennya pro porazki imperatorskih vijsk Vvazhayetsya sho informaciya pro nevdachi na fronti ne dohodila do Hirohito Prote ye svidchennya sho imperator buv dobre oznajomlenij iz realnim stanom sprav azh do kincya vijni Dovgij chas peresichnim yaponcyam povidomlyali lishe pro peremogi yihnoyi armiyi ale 1944 roku pochalis bezzhalisni bombarduvannya yaponskih mist i mif pro neperemozhni imperatorski vijska rozviyavsya Vidstavka uryadu Todzo j priznachennya nastupnih dvoh uryadiv ne zminila perebigu vijni Ostanni dni vijniNa pochatku 1945 roku pislya chergovoyi porazki u bitvi pri Lejte Hirohito proviv kilka personalnih zustrichej iz uryadovcyami z metoyu obgovoriti podalshu dolyu vijni Usi chleni Kabinetu radili prodovzhuvati yiyi Lishe eks prem yer Konoe poboyuyuchis komunistichnoyi revolyuciyi v krayini blagav rozpochati peregovori z uchasnikami antigitlerivskoyi koaliciyi i kapitulyuvati Hirohito ne buv proti miru ale chekav na veliku peremogu svoyih vijsk hocha b v odnij bitvi abi vitorguvati najkrashi umovi pid chas peremovin z vorogom Odnak chas grav proti Yaponiyi U kvitni 1945 roku SRSR vidmovivsya prodovzhiti termin diyi paktu pro nenapad a na pochatku travnya kapitulyuvala Nimechchina ostannij soyuznik yaponciv Mriyi Hirohito pro peremozhnu bitvu zalishalisya nezdijsnennimi Na imperatorskij naradi v chervni uryad uhvaliv novij strategichnij plan bitisya do ostannogo Imperator visluhav ce zasidannya z kam yanim oblichchyam Nastupnogo dnya pislya naradi hranitel imperatorskoyi pechatki Kido Koyiti pidgotuvav chernetku dokumentu v yakomu mistivsya zvit pro situaciyu na frontah ta propoziciyi mirnogo vregulyuvannya konfliktu Za oficijnoyu versiyeyu Hirohito tayemno shvaliv cej dokument i poradiv Kido poshiriti jogo sered pomirkovanih chleniv uryadu Odnak nezalezhni doslidniki vvazhayut sho imperator navmisno ne zatverdiv planu Kido oficijno bazhayuchi vigrati najkrashi umovi zatyaguvannyam terminu kapitulyaciyi Na seredinu chervnya 1945 roku yaponskij uryad zbiravsya vidbiti vtorgnennya amerikanciv na Yaponskij arhipelag pislya yakogo spodivavsya zaproponuvati yim mir za poserednictva SRSR Cya ideya zaznala provalu v seredini lipnya 1945 roku koli stalo vidomo sho vsi uchasniki antigitlerivskoyi koaliciyi vimagatimut lishe povnoyi bezumovnoyi kapitulyaciyi Yaponiyi Atomni bombarduvannya amerikancyami mist Hirosima i Nagasaki yaki stalisya 6 ta 9 serpnya 1945 roku a takozh porushennya SRSR paktu pro nenapad i vstup u vijnu proti Yaponiyi prishvidshili rishennya Hirohito kapitulyuvati 10 serpnya bulo pidgotovleno proyekt Imperatorskogo ukazu pro zakinchennya vijni 14 serpnya prem yer ministr Sudzuki spovistiv soyuznikiv sho Yaponiya prijmaye umovi Potsdamskoyi deklaraciyi a 15 serpnya imperator Hirohito vistupiv na radio z ogoloshennyam bezumovnoyi kapitulyaciyi yaponskih zbrojnih sil Imperator nakazav svoyemu narodovi prijnyati neprijnyatne zdatisya Pislyavoyenne pravlinnyaImperator Hirohito i golova okupacijnih sil general Makartur Pislya zakinchennya vijni amerikanski uryadovi kola na choli z prezidentom Garri Trumenom zbiralisya prityagti imperatora Hirohito do tribunalu za voyenni zlochini ta zlochini proti lyudstva Yim pidigruvali kapitulyantski elementi v imperatorskij rodini yaki vimagali vid imperatora vzyati vidpovidalnist za porazku j zrektisya tronu a takozh deyaki livi yaponski politiki yaki vimagali likvidaciyi samogo institutu imperatora Odnak golova amerikanskoyi okupacijnoyi administraciyi general Duglas Makartur napolyagav na nevinnosti Hirohito j zberezhenni jogo na imperatorskomu troni General vbachav u nomu simvol yaponskoyi naciyi j zaporuku stabilnosti dlya okupacijnoyi vladi Zavdyaki zusillyam Makartura Hirohito vdalosya uniknuti Tokijskogo tribunalu na yakomu vijskovih lideriv Yaponiyi bulo zasudzheno na smert Ale imperatora zmusili lishe vidrektisya vid tradicijnih pretenzij na bozhestvenne pohodzhennya vid bogini soncya Amaterasu Omikami ta progolositi sebe prostim smertnim yap 人間宣言 ningen sengen deklaraciya lyudyanosti Vidpovidno do staroyi Imperskoyi Konstituciyi Yaponiyi 1889 Hirohito a takozh jogo poperedniki i nastupniki vvazhalisya nashadkami bogiv a yihnij titul zvuchav yak Povelitel Imperiyi Iz uhvalennyam novoyi konstituciyi 1946 roku titul zminivsya na konstitucijnogo monarha a imperator peretvorivsya na gromadyanina Hirohito Odrazu zh pislya zrechennya bozhestvennosti imperator poprohav dozvolu okupacijnoyi vladi na palomnictvo do svyatilisha Ise miscya pokloninnya bogini Amaterasu Omikami Odni bachili v comu vchinku Hirohito namagannya povernuti sobi imidzh boga inshi zh traktuvali ce yak vislovlennya osobistih religijnih perekonan imperatora Hirohito peretvorivsya na peresichnogo monarha Zahidnogo zrazka ostannogo zhivogo imperatora bez imperiyi Reshtu svogo zhittya vin prisvyativ vikonannyu obov yazkiv simvolu naciyi i golovi derzhavi yaki poklala na nogo nova konstituciya Sered nih organizaciya publichnih benketiv prezentacij prijom inozemnih gostej ta predstavlennya Yaponiyi za kordonom Hirohito prodovzhuvav praviti ale ne keruvati Vin doklav chimalo zusil dlya demokratizaciyi Yaponiyi ta vidnovlennya imidzhu jogo krayini u sviti Imperator buv duzhe dobre obiznanij u morskij biologiyi Jogo rezidenciya v Tokio mistila biologichnu laboratoriyu v yakij vin zdijsnyuvav doslidzhennya 1948 roku zustrichavsya z vidomim biologom batkom yaponskoyi biologiyi Tomirato Makino yakij prochitav imperatoru lekciyu Smert22 veresnya 1987 roku Hirohito perenis operaciyu na pidshlunkovij zalozi Likari viyavili v nogo rak yiyi Zdavalos imperator pislya operaciyi oduzhuvav ale 19 veresnya 1988 roku jomu znovu stalo zle 7 sichnya 1989 roku o 6 33 ranku imperator Hirohito pomer O 7 55 Agenciya imperatorskogo dvoru spovistila naciyu pro jogo smert 13 sichnya pokijnij otrimav posmertne im ya imperator Sova 24 sichnya vidbuvsya pohoron yakij proveli po svitskomu bez sintoyistskoyi vidpravi Prah Hirohito bulo vmisheno do imperatorskogo mavzoleyu v hrami Hatiodzi u Tokio poruch iz imperatorami poperednikami SpadshinaImperator Sova na bilosnizhnomu koni SirayukiVidpovidalnist Hirohito za vijskovi zlochini Uryadi j chastina naselennya KNR Tajvanyu Pivnichnoyi ta Pivdennoyi Koreyi a takozh deyakih krayin Pivdenno Shidnoyi Aziyi vvazhayut Hirohito odnim iz vidpovidalnih za rozv yazuvannya Drugoyi svitovoyi vijni ta yiyi zhertvi Osnovna prichina nenavist do imperatorskoyi rodini Yaponiyi cherez vijskovi diyi yaponciv u Azijsko tihookeanskomu regioni Centralnim pitannyam pov yazanim iz osobistoyu vidpovidalnistyu Hirohito ye te naskilki vin mig vplivati na yaponski vijskovi kola pid chas vijni Oficijna poziciya imperatorskogo dvoru Yaponiyi ta amerikanskoyi okupacijnoyi a narazi vzhe soyuznoyi vladi ye takoyu sho Hirohito buv bezsiloyu politichnoyu figuroyu diyi yakoyi bulo reglamentovano protokolom Vidpovidno vin zalishavsya poza obgovorennyam i redaguvannyam uryadovih rishen Prote deyaki suchasni yaponski j zahidni doslidniki Akira Fudzivara Sova tenno no dzyugonen senso 15 richna vijna imperatora Sova 1991 Peter Vetcler angl Hirohito and war Hirohito i vijna 1998 ta in dotrimuyutsya inshih poglyadiv i vkazuyut na te sho imperator mig vplivati i vplivav na proces uhvalennya rishen i zovsim ne buv pacifistom yakim jogo zobrazhuyut u pislyavoyennij Yaponiyi Memuari generala Sugiyama shodenniki Kido i Konoe ta inshi pershodzherela detalno visvitlyuyut privatni zasidannya j naradi Hirohito z chlenami uryadu Voni zasvidchuyut sho imperator buv dobre poinformovanij stosovno vsih vijskovih operacij i davav vkazivki genshtabu prodovzhuvati ti chi inshi vijskovi diyi abo zh zminyuvati yih Genealogichne derevo 122 Mejdzi 123 Tajso 124 Sova 125 Akihito 126 Naruhito Yasuhito Masahito Fumihito GalereyaImperator Hirohito Hirohito v 1902 1919 4 sini Imperatora Tajso Hirohito Takahito Nobuhito ta Yasuhito 1921 Princ Hirohito ta britanskij prem yer Llojd Dzhordzh 1921 Kronprinc Hirohito vidviduye Tajpej Tajvan kviten 1923 Princ Hirohito ta jogo druzhina princesa Nagako 1924 Hirohito vidviduye hram Yasukuni 1934 Rodina 1936 Imperator Hirohito na koni Shirayuki inspekciya armiyi serpen 1938 1941 Imperator i jogo druzhina imperatricya Kodzyun ta yih diti 1941 1946 Hirohito vidviduye Hirosimu 1947 1952 1956 Vesillya 1959 Imperator ta imperatricya v Niderlandah 1971 Z Richardom Niksonom 1971 Z Richardom Niksonom Alyaska veresen 1971 Imperatricya Persha Ledi Betti Ford imperator j amerikanskij prezident Dzherald Ford u Bilomu domi pered derzhavnim obidom na chest yaponskogo golovi derzhavi 2 zhovtnya 1975 Imperator Yaponiyi Hirohito ta Prezident SRR Nikolaye Chaushesku zi svoyeyu druzhinoyu 1975 Prezident SShA Ronald Rejgan ta Imperator Yaponiyi Hirohito 1983 Kaligrafichnij napis imeni Mogila u TokioPrimitkiKomentariV anglomovnih vidannyah vidomij yak Hirohito abo imperator Hirohito V Yaponiyi jogo imenuyut posmertnim im yam vshanovuyuchi tradiciyu tabuyuvati imena pokijnih monarhiv Vinoski Arhiv originalu za 8 grudnya 2007 Procitovano 27 lipnya 2011 www worldebooklibrary com Arhiv originalu za 27 grudnya 2015 Procitovano 26 grudnya 2015 DzherelaAnglijskoyu movoyu Behr Edward Hirohito Behind the Myth Villard New York 1989 Bix Herbert P Hirohito and the Making of Modern Japan HarperCollins 2000 ISBN 0 06 019314 X Hoyt Edwin P Hirohito The Emperor and the Man Praeger Publishers 1992 ISBN 0 275 94069 1 Kawahara Toshiaki Hirohito and His Times A Japanese Perspective Kodansha International 1997 ISBN 0 87011 979 6 oficijna istorografiya Mosley Leonard Hirohito Emperor of Japan Prentice Hall Englewood Cliffs 1966 ISBN 1 111 75539 6 ISBN 1 199 99760 9 persha povna biografiya Hirohito Wetzler Peter Hirohito and War Imperial Tradition and Military Decision Making in Prewar Japan University of Hawaii Press 1998 ISBN 0 8248 1925 X Rosijskoyu movoyu Biks G Hirohito i sozdanie sovremennoj Yaponii Gerbert Biks Per s angl Yu G Kiryaka Moskva A S T 2002 Sila Novickaya T G Kult imperatora v Yaponii mify istoriya doktriny politika Sila Novickaya M 1990 Hattori T Yaponiya v vojne 1941 1945 T Hattori M 1973 Tyurk G Tora tora tora M 1969 17 travnya 2009 u Wayback Machine Yakovlev N N Izbrannye proizvedeniya M Mysl 1990 9 serpnya 2009 u Wayback Machine Ukrayinskoyu movoyu Kozickij A Novitnya istoriya krayin Aziyi ta Afriki 1918 1999 Lviv 2000 Yaponskoyu movoyu 昭和天皇 岩波新書 新赤版 1111 原武史著 東京 岩波書店 2008 皇族に生まれて 秩父宮雍仁親王 他 渡辺出版 2005 相模湾産ヒドロ虫類 2 有鞘類 昭和天皇 他 皇居内生物学研究所 1995 昭和天皇御製集 点字資料 宮内庁 東京点字出版所 1992 昭和天皇御製集 宮内庁 講談社 1991 佐古純一郎教授退任記念論文集 佐古純一郎教授退任記念論文集編集委員会 朝文社 1990 おほうなばら 昭和天皇 他 読売新聞社 1990 昭和天皇御製 昭和天皇御製編修班 国際美術社 1990 昭和天皇と海軍 昭和天皇と海軍 編集委員会 回天発行所 1989 昭和天皇御製展 日本書道美術館 1989 相模湾産ヒドロ虫類 裕仁 皇居内生物学研究所 1988 天皇語録 天皇陛下 他 講談社 1986 天皇皇后御製御歌集 滝口弥三郎 滝口木材 1986 パナマ湾産の新ヒドロ虫 裕仁 皇居内生物学研究所 1984 伊豆大島および新島のヒドロ虫類 裕仁 皇居内生物学研究所 1983 紅海アカバ湾産ヒドロ虫類5種 裕仁 皇居内生物学研究所 1977 終戦の詔勅 天皇陛下 光潮社 1976 小笠原群島のヒドロゾア類 裕仁 皇居内生物学研究所 1974 カゴメウミヒドラ Clathrozoon wilsoni Spencerに関する追補 裕仁 皇居内生物学研究所 1971 天草諸島のヒドロ虫類 裕仁 皇居内生物学研究所 1969 日本産1新属1新種の記載をともなうカゴメウミヒドラ科Clathrozonidaeのヒドロ虫類の検討 裕仁 皇居内生物学研究所 1967 みやまきりしま 昭和天皇 他 毎日新聞社 1951 相模湾産後鰓類図譜 生物学御研究所 岩波書店 1949LiteraturaP M Ignatyev HIrohito Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 PosilannyaGirogito Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hirohito angl angl