Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хум хорв Hum місто в Хорватії на півострові Істрія за 14 км на південний схід від міста Бузет Хум хорв HumгербХумОсновні

Хум

Хум

Хум (хорв. Hum) — місто в Хорватії, на півострові Істрія, за 14 км на південний схід від міста Бузет.

Хум
хорв. Hum
image
герб
image
Хум
Основні дані
45°20′53″ пн. ш. 14°03′01″ сх. д. / 45.34830000002777695° пн. ш. 14.050500000027778214° сх. д. / 45.34830000002777695; 14.050500000027778214Координати: 45°20′53″ пн. ш. 14°03′01″ сх. д. / 45.34830000002777695° пн. ш. 14.050500000027778214° сх. д. / 45.34830000002777695; 14.050500000027778214
Країна image Хорватія
Регіон Істрійська жупанія
Засновано 11 століття
Площа 13 км²[1]
Населення 30 (2011)
Висота НРМ 349  м
Назва мешканців італ. colmesi
Телефонний код (385) 52
Часовий пояс і
GeoNames 3199205
OSM ↑226351 ·R (Істрійська жупанія, Бузет)
Поштові індекси 52425
Міська влада
Вебсайт www.hum.hr
Мапа
image
image
Хум
Хум (Хорватія)
image Хум у Вікісховищі

З населенням 23 жителів (1991 рік), місто Хум занесене до Книги рекордів Гіннеса як найменше місто у світі.

Історія

Легенда свідчить, що місто Хум було побудоване гігантами. Після зведення мосту в долині річки Мирни у них залишилося трохи каміння, з якого вони і побудували фортецю Хум.

Вчені вважають, що фортецю побудував на місці римського поселення маркграф на межі своїх володінь за часів, коли Істрія входила до складу французького королівства. Вперше під назвою «Фортеця Холм» («Castrum Cholm») місто згадується в дарчій маркграфа , датованій 1102 роком. Згідно з документом, Хум і ще кілька замків віддані , якій він згодом і належав три століття. Аж до XVII століття у всіх документах Хум іменується фортецею.

Під час війни 1612 — 1618 років місто було спалене, після чого ґрунтовно перебудоване. Сучасний зовнішній вигляд Хума завершено на початку XIX століття будівництвом парафіяльної церкви Вознесіння Марії.

У період розквіту міста в XV–XVI століттях його населення сягало 300 осіб. У 2001 році було зареєстровано всього 17 жителів.

Населення

Населення за даними перепису 2011 року становило 30 осіб.

Динаміка чисельності населення поселення:

image

Клімат

Середня річна температура становить 11,96°C, середня максимальна – 25,11°C, а середня мінімальна – -1,72°C. Середня річна кількість опадів – 1247 мм.

Клімат поселення
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 9,12 9,70 12,39 16,04 20,61 24,35 25,11 24,74 20,46 16,21 11,42 8,55
Середня температура, °C 3,71 4,29 6,97 10,62 15,20 18,94 21,34 20,96 16,68 12,44 7,64 4,77
Середній мінімум, °C −1,72 −1,13 1,56 5,22 9,77 13,51 17,56 17,17 12,90 8,64 3,85 0,98
Норма опадів, мм 94 76 92 104 90 106 74 100 107 138 146 120
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 1.89 2.17 2.36 2.34 2.13 2.04 1.98 1.94 1.90 2.06 2.11 2.05
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4496 7365 10570 14765 18994 20566 21612 18534 13929 8961 4890 3739
Джерело:

Будівлі

Хум, що стоїть на вершині зеленого пагорба на висоті 349 метрів над рівнем моря, оперізує добре збережена стародавня фортечна стіна, частково зруйнована після переходу Хума в 1412 році у володіння Венеційської республіки. Тоді місто мало назву Колмо (у перекладі з італійської — «пагорб»). В рамках хорватизації італійських назв, коли 1947 року півострів Істрія було анексовано в Італії та включено до складу Югославії, місто було перейменовано на Хум, що в перекладі з хорватської мови також означає «пагорб».

Свого сучасного вигляду Хум набув уже в період раннього Середньовіччя. Місто складається тільки з двох маленьких вулиць з тринадцятьма житловими будинками, парафіяльної церкви, побудованої в 1802 році, романської церкви 12-го століття, цвинтаря, типового Істрійського ресторану, магазину та музею. В Хумі є навіть свій автобус, який ходить за розкладом тричі на день.

Пам'ятки

Стародавній собор має старі фрески, які є унікальними витворами мистецтва у всій Істрії. Собор опинився під сильним впливом Візантійського мистецтва, крім того, він засвідчив зіткнення двох різних культур. Приблизно сорок написів, що відносяться до часу від 12-го до 15-го століття, висічені на стінах цієї церкви.

Всередину можна потрапити через єдину міську браму, побудовану в 1562 році й оновлену сучасними майстрами по металу.

Від міста Роча до Хума веде семикілометрова «Алея глаголиці» — дорога, обабіч якої стоять пам'ятники, присвячені найдавнішій слов'янській азбуці — глаголиці.

Традиції

У Хумі збереглася традиція щорічних виборів мера, що проходять в середині червня, в День міста. У виборах бере участь лише чоловіче населення міста і 33 найближчих сіл. Мер міста — посада символічна, він має іншу основну роботу, а його головними обов'язками є участь в офіційних церемоніях і врегулювання суперечок серед жителів. Вибори закінчуються фестивалем пісень і танців північної і середньої Істрії.

Серед постійних мешканців міста, окрім мера, є один поліцейський, один пожежник, один лікар, один суддя. Деякі будинки не заселені, але це не означає, що вони кинуті, статут міста наказує стежити за зовнішнім виглядом будівель. Хто постійно не живе в місті, той приїздить до Хума на вихідні й приводить до ладу свої будинки й територію навколо них.

У Хумі виготовляють так званий «Humska biska», домашній бренді, що готується тут за рецептом, якому вже більше двох тисяч років, та який був одним з чудес стародавніх кельтів. Спосіб приготування лікарського напою був успадкований від останнього священика Хума, відомого торговця травами. Бренді подається тільки в традиційних ресторанах міста, званими «konoba».

Галерея

  • image
    вулиця Хума
  • image
    Церква
  • image
    Дзвіниця
  • image
  • image
  • image
  • image

Примітки

  1. Register of spatial units of the State Geodetic Administration of the Republic of Croatia
    d:Track:Q119585703
  2. (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 27 жовтня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  3. (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 12 червня 2018.
  4. Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). . International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
  5. Значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Hum

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hum horv Hum misto v Horvatiyi na pivostrovi Istriya za 14 km na pivdennij shid vid mista Buzet Hum horv HumgerbHumOsnovni dani45 20 53 pn sh 14 03 01 sh d 45 34830000002777695 pn sh 14 050500000027778214 sh d 45 34830000002777695 14 050500000027778214 Koordinati 45 20 53 pn sh 14 03 01 sh d 45 34830000002777695 pn sh 14 050500000027778214 sh d 45 34830000002777695 14 050500000027778214Krayina HorvatiyaRegion Istrijska zhupaniyaZasnovano 11 stolittyaPlosha 13 km 1 Naselennya 30 2011 Visota NRM 349 mNazva meshkanciv ital colmesiTelefonnij kod 385 52Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2GeoNames 3199205OSM 226351 R Istrijska zhupaniya Buzet Poshtovi indeksi 52425Miska vladaVebsajt www hum hrMapaHumHum Horvatiya Hum u Vikishovishi Z naselennyam 23 zhiteliv 1991 rik misto Hum zanesene do Knigi rekordiv Ginnesa yak najmenshe misto u sviti IstoriyaLegenda svidchit sho misto Hum bulo pobudovane gigantami Pislya zvedennya mostu v dolini richki Mirni u nih zalishilosya trohi kaminnya z yakogo voni i pobuduvali fortecyu Hum Vcheni vvazhayut sho fortecyu pobuduvav na misci rimskogo poselennya markgraf na mezhi svoyih volodin za chasiv koli Istriya vhodila do skladu francuzkogo korolivstva Vpershe pid nazvoyu Fortecya Holm Castrum Cholm misto zgaduyetsya v darchij markgrafa datovanij 1102 rokom Zgidno z dokumentom Hum i she kilka zamkiv viddani yakij vin zgodom i nalezhav tri stolittya Azh do XVII stolittya u vsih dokumentah Hum imenuyetsya forteceyu Pid chas vijni 1612 1618 rokiv misto bulo spalene pislya chogo gruntovno perebudovane Suchasnij zovnishnij viglyad Huma zaversheno na pochatku XIX stolittya budivnictvom parafiyalnoyi cerkvi Voznesinnya Mariyi U period rozkvitu mista v XV XVI stolittyah jogo naselennya syagalo 300 osib U 2001 roci bulo zareyestrovano vsogo 17 zhiteliv NaselennyaNaselennya za danimi perepisu 2011 roku stanovilo 30 osib Dinamika chiselnosti naselennya poselennya KlimatSerednya richna temperatura stanovit 11 96 C serednya maksimalna 25 11 C a serednya minimalna 1 72 C Serednya richna kilkist opadiv 1247 mm Klimat poselennyaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Serednij maksimum C 9 12 9 70 12 39 16 04 20 61 24 35 25 11 24 74 20 46 16 21 11 42 8 55Serednya temperatura C 3 71 4 29 6 97 10 62 15 20 18 94 21 34 20 96 16 68 12 44 7 64 4 77Serednij minimum C 1 72 1 13 1 56 5 22 9 77 13 51 17 56 17 17 12 90 8 64 3 85 0 98Norma opadiv mm 94 76 92 104 90 106 74 100 107 138 146 120Serednomisyachna shvidkist vitru m s 1 89 2 17 2 36 2 34 2 13 2 04 1 98 1 94 1 90 2 06 2 11 2 05Serednomisyachna sonyachna radiaciya kDzh m den 4496 7365 10570 14765 18994 20566 21612 18534 13929 8961 4890 3739Dzherelo BudivliHum sho stoyit na vershini zelenogo pagorba na visoti 349 metriv nad rivnem morya operizuye dobre zberezhena starodavnya fortechna stina chastkovo zrujnovana pislya perehodu Huma v 1412 roci u volodinnya Venecijskoyi respubliki Todi misto malo nazvu Kolmo u perekladi z italijskoyi pagorb V ramkah horvatizaciyi italijskih nazv koli 1947 roku pivostriv Istriya bulo aneksovano v Italiyi ta vklyucheno do skladu Yugoslaviyi misto bulo perejmenovano na Hum sho v perekladi z horvatskoyi movi takozh oznachaye pagorb Svogo suchasnogo viglyadu Hum nabuv uzhe v period rannogo Serednovichchya Misto skladayetsya tilki z dvoh malenkih vulic z trinadcyatma zhitlovimi budinkami parafiyalnoyi cerkvi pobudovanoyi v 1802 roci romanskoyi cerkvi 12 go stolittya cvintarya tipovogo Istrijskogo restoranu magazinu ta muzeyu V Humi ye navit svij avtobus yakij hodit za rozkladom trichi na den Pam yatkiStarodavnij sobor maye stari freski yaki ye unikalnimi vitvorami mistectva u vsij Istriyi Sobor opinivsya pid silnim vplivom Vizantijskogo mistectva krim togo vin zasvidchiv zitknennya dvoh riznih kultur Priblizno sorok napisiv sho vidnosyatsya do chasu vid 12 go do 15 go stolittya visicheni na stinah ciyeyi cerkvi Vseredinu mozhna potrapiti cherez yedinu misku bramu pobudovanu v 1562 roci j onovlenu suchasnimi majstrami po metalu Vid mista Rocha do Huma vede semikilometrova Aleya glagolici doroga obabich yakoyi stoyat pam yatniki prisvyacheni najdavnishij slov yanskij azbuci glagolici TradiciyiU Humi zbereglasya tradiciya shorichnih viboriv mera sho prohodyat v seredini chervnya v Den mista U viborah bere uchast lishe choloviche naselennya mista i 33 najblizhchih sil Mer mista posada simvolichna vin maye inshu osnovnu robotu a jogo golovnimi obov yazkami ye uchast v oficijnih ceremoniyah i vregulyuvannya superechok sered zhiteliv Vibori zakinchuyutsya festivalem pisen i tanciv pivnichnoyi i serednoyi Istriyi Sered postijnih meshkanciv mista okrim mera ye odin policejskij odin pozhezhnik odin likar odin suddya Deyaki budinki ne zaseleni ale ce ne oznachaye sho voni kinuti statut mista nakazuye stezhiti za zovnishnim viglyadom budivel Hto postijno ne zhive v misti toj priyizdit do Huma na vihidni j privodit do ladu svoyi budinki j teritoriyu navkolo nih U Humi vigotovlyayut tak zvanij Humska biska domashnij brendi sho gotuyetsya tut za receptom yakomu vzhe bilshe dvoh tisyach rokiv ta yakij buv odnim z chudes starodavnih keltiv Sposib prigotuvannya likarskogo napoyu buv uspadkovanij vid ostannogo svyashenika Huma vidomogo torgovcya travami Brendi podayetsya tilki v tradicijnih restoranah mista zvanimi konoba Galereyavulicya Huma Cerkva DzvinicyaPrimitkiPortal Horvatiya Register of spatial units of the State Geodetic Administration of the Republic of Croatia d Track Q119585703 horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2018 Procitovano 12 chervnya 2018 horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 24 veresnya 2020 Procitovano 12 chervnya 2018 Fick S E R J Hijmans 2017 International Journal of Climatology Arhiv originalu za 12 bereznya 2022 Procitovano 6 kvitnya 2022 Znachennya viznacheno za geografichnimi koordinatami poselennya iz rozdilnoyu zdatnistyu 2 5 Posilannyahttp www umoloda kiev ua number 936 183 34071 22 zhovtnya 2007 u Wayback Machine ukr http rekordy ginnesa ru drugoe samyj malenkij gorod v mire html 4 kvitnya 2011 u Wayback Machine http www adrionik ru guide areas istra istra center hum 9 travnya 2011 u Wayback Machine http www croatya ru polinfo dost 24 chervnya 2011 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hum

Дата публікації:
Топ