Хуан Фернандес де Ередіа (ісп. Juan Fernández de Heredia; бл. 1310 — 1396) — 31-й великий магістр ордену госпітальєрів у 1376—1396 роках, історик-компілятор.
Хуан Фернандес де Ередіа | |
---|---|
Народився | 1310[1][4][5] Мунебрега, Арагонське королівство |
Помер | 1396[1][2][…] Авіньйон |
Країна | Арагонське королівство |
Діяльність | чернець-вояк, freire |
Знання мов | d, латина і d |
Учасник | Столітня війна |
Титул | Князь Священної Римської імперії |
Посада | d, d і d |
Військове звання | генерал і адмірал |
Конфесія | католицтво |
Брати, сестри | d |
|
Життєпис
Світське життя
Походив з арагонського шляхетського роду де Ередіа. народився близько 1310 року в місті Мунебрега. Про молоді роки обмаль відомостей. Відомо, що спочатку був одружений з арагонською шляхтянкою, від якої мав 2 доньок. після смерті дружини за наполяганням свого старшого брата Бласко одружився вдруге. Невдовзі після смерті другої дружини передав опіку над дітьми братові, став членом ордену госпітальєрів.
Початок діяльності в ордені
1329 року згадується як компаньйон командорії Вілель. 1333 року призначається лейтенантом (заступником) командорії Альфамбра. 1338 року очолює командорію Вілель (до березня 1339 року). У 1344 році брав участь у кампанії арагонського короля Педро IV, підч ас якої було захоплено королівство Майорка.
1345 року призначено командором Сарагоси. Наприкінці 1346 або напочатку 1347 року призначено великим пріором Арагону та лейтенантом великого магістра Д'єдонне де Гозона. Того ж року отримав посаду каштеляна замку Ампоста. При цьому посаду каштеляна втратив Санчо Арагонський, родича короля Педро IV. За це останній наказав схопити Хуан Фернандеса де Ередію і Вільгельма де Гімеру, командора Монсона, яких звільнив лише після принесення йому присягу на вірність. 1348 року відзначився у битві біля Епіли проти Арагонських уніатів.
Налагодив гарні відносини з Папським престолом, який підтримував де Ередіа проти надмірної самостійності великих магістрів госпітальєрів на Родосі. У 1348 році викликаний на Родос, але не прибув відмовившись під приводом нагальних справ — був арбітром між Кастилією і Арагонмо щодо права на призначення нового великого магістра ордену Калатрава. 1349 року готувався приєднатися до кастильського війська для походу проти міста Гібралтар. Але отримав наказав від короля Педро IV стосовно захисту Майорки від спроб Хайме III повернути собі володіння. Того ж року де Ередіа відзначився у битві при Льюкамайоре, де Хайме зазнав поразки й загинув.
У 1353 році призначений представником папи римського Інокентія VI на Родосі. Проте власне прибув туди лише у 1355 році. Повинен був спонукати великого магістра П'єра де Корнеяна до більш активних дії проти бейлік Малої Азії та перенесення резиденція ордену поближче до володінь ворога. По поверненню очолив партію в ордені, котра орієнтувалася на папу римського.
Великий пріор
1356 року супроводував папських легатів — кардиналів Ніколо Капуччі та Елі де Талейран-Перігор до Едуарда Уельського з проводу встановлення миру між Англією і Францією. Втім вдалося досягти лише 1-денного перемир'я. Невдовзі де Ередіа долучився до війська французького короля Жана II і брав участь в битві біля Пуатьє. де потрапив до полону. Викуплено в англійців того ж року за 10 тис. екю. Того ж року призначається губернатором Авіньйону і генерал-капітаном Комтат-Венесену.
Як компроміс між кандидатами великого магістра і Папського престолу 1356 року було вирішено призначити пріором Каталонії кандидата де Пена, а пріором Кастилії і Леону — Папського престолу, який висунув де Ередію. Проте Інокентій VI 1357 року порушив цю рівновагу, призначивши де Ередіа великим пріором Сен-Жиля (сюди входила «мова»-провінція Прованс) і старшим лейтенантом Заходу. В результаті де Ередіа став одним з впливовіших братчиків госпітальєрів.
1358 року новий великий магістр Роже де Пен зібрав на Родосі Генеральний капітул, що виступив проти де Ередії, який фактично був самостійним в Європі. Того ж року відбив напада на авіньйон Арно де Серволя, очільника великої компанії (найманців).
Втім після смерті папи римського Інокентія IV 1362 року втратив посади старшого лейтенанта Заході і великого пріора Сен-Жиль. 1367 року брав участьу битві під Нахерою у складі франко-арагонського війська, що виступила на боці претендента на трон Кастилії Енріке Трастамара. Того ж року спільно з великим магістром Рамоном Беренгером супроводжував папу римського Урбана V до Риму, очолюючи охорону останнього. Але в тому ж році на вимогу генерального капітулу, яку підтрммав Урбан V втратив посади великого пріора Кастилії і Леону та генерал-капітана Комтат-Венсену, залишившись лише каштеляном Ампости.
1369 року вів перемовини з Енріке Трастамара щодо спільних дій з арагонцями проти кастильського короля Педро I. Після перемоги і коронації Енріке де Ередіа вів перемовини стосовно виконання обіцянки кастильських монархів щодо передачі маєтностей в обмін за арбітраж в справі обрання великого магістра Калатрави.
Великий магістр
1376 року новий папа римський Григорій XI призначає де Ередію адміралом свого флоту. супроводжував понтифіка до Риму. За підтримки Папського претсолу 1377 року Хуан Фернандес де Ередіа обирається новим очільником ордену госпітальєрів.
Спочатку вирішив втілити в життя план 1355 року стосовно перенесення резиденції ордену поближче до володінь Османської держави. Для цього поновив перемовини щодо тимчасового (на 5 років) урядування Ахейським князівством. Угоду про це було підписано з неаполітанською королевою Джованною I. 1378 року великий магістр висадився в Ахайї, але стикнувся з іншим претендентом на князівство — , деспотом Арти і Лепанто. Для протистояння йому де Ередіа найняв «наваррськму компанію» (найманців з Наварри і Гасконі), захопивши спочатку Лепанто, але влітку того ж року потрапив у полон. Боротьбу з деспотом Арти продовжили Неріо Аччаюолі і Гоше де ла Бастид, командор Ахайї. Наварци на чолі із Хуаном де Уртубія спроміглися перейти Коринфський затоку, а у 1379 році захопити Фіви. Невдовзі було звільнено великого магістра. 1380 року наваррська компанія перейшла на бік Жака де Бо, що оголосив себе князем Ахайї. 1382 року він повернув Ахейське князівство Джованні I.
При цьому перебуваючи на Родосі виділяв чималі кошти на переклади давньогрецьких істориків Фукідіда, Плутарха і Евтропія арагонською мовою і латиною.
1382 року за рішенням зборів вищих сановників ордену виїхав до Європи з метою збирання коштів і війська. 1383 року у місті Валансі провів Генеральний капітул, де розглядалися питання внутрішньої дисципліни і фінансів. також затверджено Хаймбахську угоду, що закріпила фактично відокремлення приставства Бранденбург від великого пріорства Німеччини.
В цей час почалася велика схизма, наслідком якої також був розкол в ордені госпітальєрів. Оскільки де Ередіа підтримував антипапу Климента VII, італійські госпітальєри 1383 року за підтримки папи римського Урбана VI обрали свого великого магістра — Ріккардо Караччоло, що відмовився їхати на Родос.
В свою чергу де Ередіа залишився в Авіньйоні, активно беручи участь у схизмі. Протягом 1384—1387 років вів перемовини щодо викупу прав на Ахейське князівство, але марно. Водночас став замовником і головним фінансистом перекладу «Морейської хроніки» арагонською мовою. Помер Хуан Фернандес де Ередіа 9 або 26 березня 1396 року. На Родосі було обрано великим магістром Філібера де Найяка. Величезна бібліотека де Ередії сього розділена між Національною бібліотекою Іспанії і Ескоріальською королівською бібліотекою.
Творчість
Поставив за мету створити історії держав Піренейського півострова, Стародавнього Риму і Греції, держав хрестоносців. Для цього використовував численні переклади, займаючись переважно творчою компіляцією. Більшість робіт було складено у 1370-х роках на Родосі й напркінці життя де Ередії — в Авіньйоні.
Твори
- «Хроніка грантів Іспанії» у 3 частинах (збережено лише дві частини).
- «Хроніка завойовників» у 2 частинах (серія життєписів відомих осіб, що закінчуються Хайме I, королем Арагону).
- «Книга імператорів» на основі праці «Epitome Historiarum» Зонари
- «Морейська хроніка».
- «Квітка історій Сходу» — переклад праці ченця Гайтона
- «Книга Марко Поло», де описуються подорожі венеціанського мандрівника.
- «Книга акторів або Барани з квітів» — колекція оповідань з Summa Collationum João de Gales
- «Секрет таємниць» (своєрідний путівник князів)
- «Троянська історія» взято за основу працю Гвідо де Колумни «Троянська війна»
- «Подібні життя» переклад праці Плутарха
- «Виступи з історії Пелопоннеської війни Фукідіда»
- «Cartulario Magno», що містить близько трьох тисяч документів про замок Ампоста
Родина
1. Дружина — невідома
діти:
- Тода Лопес
- Доноса Фернандес
2. Дружина — Тереза де Сентеллас
Діти:
- Хуан
- Тереза
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #104305703 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Swartz A. Open Library — 2007.
- SNAC — 2010.
- Trove — 2009.
Джерела
- Cacho Blecua, Juan Manuel. El Gran Maestre Juan Fernández de Heredia. Zaragoza: CAI, 1997.
- Luttrell, Anthony. "Juan Fernandez de Heredia's History of Greece," Byzantine and Modern Greek Studies, 34,1 (2010), 30–37.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Huan Fernandes de Eredia isp Juan Fernandez de Heredia bl 1310 1396 31 j velikij magistr ordenu gospitalyeriv u 1376 1396 rokah istorik kompilyator Huan Fernandes de ErediaNarodivsya1310 1 4 5 Munebrega Aragonske korolivstvoPomer1396 1 2 AvinjonKrayina Aragonske korolivstvoDiyalnistchernec voyak freireZnannya movd latina i dUchasnikStolitnya vijnaTitulKnyaz Svyashennoyi Rimskoyi imperiyiPosadad d i dVijskove zvannyageneral i admiralKonfesiyakatolictvoBrati sestrid Mediafajli u VikishovishiZhittyepisSvitske zhittya Pohodiv z aragonskogo shlyahetskogo rodu de Eredia narodivsya blizko 1310 roku v misti Munebrega Pro molodi roki obmal vidomostej Vidomo sho spochatku buv odruzhenij z aragonskoyu shlyahtyankoyu vid yakoyi mav 2 donok pislya smerti druzhini za napolyagannyam svogo starshogo brata Blasko odruzhivsya vdruge Nevdovzi pislya smerti drugoyi druzhini peredav opiku nad ditmi bratovi stav chlenom ordenu gospitalyeriv Pochatok diyalnosti v ordeni 1329 roku zgaduyetsya yak kompanjon komandoriyi Vilel 1333 roku priznachayetsya lejtenantom zastupnikom komandoriyi Alfambra 1338 roku ocholyuye komandoriyu Vilel do bereznya 1339 roku U 1344 roci brav uchast u kampaniyi aragonskogo korolya Pedro IV pidch as yakoyi bulo zahopleno korolivstvo Majorka 1345 roku priznacheno komandorom Saragosi Naprikinci 1346 abo napochatku 1347 roku priznacheno velikim priorom Aragonu ta lejtenantom velikogo magistra D yedonne de Gozona Togo zh roku otrimav posadu kashtelyana zamku Amposta Pri comu posadu kashtelyana vtrativ Sancho Aragonskij rodicha korolya Pedro IV Za ce ostannij nakazav shopiti Huan Fernandesa de Erediyu i Vilgelma de Gimeru komandora Monsona yakih zvilniv lishe pislya prinesennya jomu prisyagu na virnist 1348 roku vidznachivsya u bitvi bilya Epili proti Aragonskih uniativ Nalagodiv garni vidnosini z Papskim prestolom yakij pidtrimuvav de Eredia proti nadmirnoyi samostijnosti velikih magistriv gospitalyeriv na Rodosi U 1348 roci viklikanij na Rodos ale ne pribuv vidmovivshis pid privodom nagalnih sprav buv arbitrom mizh Kastiliyeyu i Aragonmo shodo prava na priznachennya novogo velikogo magistra ordenu Kalatrava 1349 roku gotuvavsya priyednatisya do kastilskogo vijska dlya pohodu proti mista Gibraltar Ale otrimav nakazav vid korolya Pedro IV stosovno zahistu Majorki vid sprob Hajme III povernuti sobi volodinnya Togo zh roku de Eredia vidznachivsya u bitvi pri Lyukamajore de Hajme zaznav porazki j zaginuv U 1353 roci priznachenij predstavnikom papi rimskogo Inokentiya VI na Rodosi Prote vlasne pribuv tudi lishe u 1355 roci Povinen buv sponukati velikogo magistra P yera de Korneyana do bilsh aktivnih diyi proti bejlik Maloyi Aziyi ta perenesennya rezidenciya ordenu poblizhche do volodin voroga Po povernennyu ocholiv partiyu v ordeni kotra oriyentuvalasya na papu rimskogo Velikij prior 1356 roku suprovoduvav papskih legativ kardinaliv Nikolo Kapuchchi ta Eli de Talejran Perigor do Eduarda Uelskogo z provodu vstanovlennya miru mizh Angliyeyu i Franciyeyu Vtim vdalosya dosyagti lishe 1 dennogo peremir ya Nevdovzi de Eredia doluchivsya do vijska francuzkogo korolya Zhana II i brav uchast v bitvi bilya Puatye de potrapiv do polonu Vikupleno v anglijciv togo zh roku za 10 tis ekyu Togo zh roku priznachayetsya gubernatorom Avinjonu i general kapitanom Komtat Venesenu Yak kompromis mizh kandidatami velikogo magistra i Papskogo prestolu 1356 roku bulo virisheno priznachiti priorom Kataloniyi kandidata de Pena a priorom Kastiliyi i Leonu Papskogo prestolu yakij visunuv de Erediyu Prote Inokentij VI 1357 roku porushiv cyu rivnovagu priznachivshi de Eredia velikim priorom Sen Zhilya syudi vhodila mova provinciya Provans i starshim lejtenantom Zahodu V rezultati de Eredia stav odnim z vplivovishih bratchikiv gospitalyeriv 1358 roku novij velikij magistr Rozhe de Pen zibrav na Rodosi Generalnij kapitul sho vistupiv proti de Erediyi yakij faktichno buv samostijnim v Yevropi Togo zh roku vidbiv napada na avinjon Arno de Servolya ochilnika velikoyi kompaniyi najmanciv Vtim pislya smerti papi rimskogo Inokentiya IV 1362 roku vtrativ posadi starshogo lejtenanta Zahodi i velikogo priora Sen Zhil 1367 roku brav uchastu bitvi pid Naheroyu u skladi franko aragonskogo vijska sho vistupila na boci pretendenta na tron Kastiliyi Enrike Trastamara Togo zh roku spilno z velikim magistrom Ramonom Berengerom suprovodzhuvav papu rimskogo Urbana V do Rimu ocholyuyuchi ohoronu ostannogo Ale v tomu zh roci na vimogu generalnogo kapitulu yaku pidtrmmav Urban V vtrativ posadi velikogo priora Kastiliyi i Leonu ta general kapitana Komtat Vensenu zalishivshis lishe kashtelyanom Amposti 1369 roku viv peremovini z Enrike Trastamara shodo spilnih dij z aragoncyami proti kastilskogo korolya Pedro I Pislya peremogi i koronaciyi Enrike de Eredia viv peremovini stosovno vikonannya obicyanki kastilskih monarhiv shodo peredachi mayetnostej v obmin za arbitrazh v spravi obrannya velikogo magistra Kalatravi Velikij magistr 1376 roku novij papa rimskij Grigorij XI priznachaye de Erediyu admiralom svogo flotu suprovodzhuvav pontifika do Rimu Za pidtrimki Papskogo pretsolu 1377 roku Huan Fernandes de Eredia obirayetsya novim ochilnikom ordenu gospitalyeriv Spochatku virishiv vtiliti v zhittya plan 1355 roku stosovno perenesennya rezidenciyi ordenu poblizhche do volodin Osmanskoyi derzhavi Dlya cogo ponoviv peremovini shodo timchasovogo na 5 rokiv uryaduvannya Ahejskim knyazivstvom Ugodu pro ce bulo pidpisano z neapolitanskoyu korolevoyu Dzhovannoyu I 1378 roku velikij magistr visadivsya v Ahajyi ale stiknuvsya z inshim pretendentom na knyazivstvo despotom Arti i Lepanto Dlya protistoyannya jomu de Eredia najnyav navarrskmu kompaniyu najmanciv z Navarri i Gaskoni zahopivshi spochatku Lepanto ale vlitku togo zh roku potrapiv u polon Borotbu z despotom Arti prodovzhili Nerio Achchayuoli i Goshe de la Bastid komandor Ahajyi Navarci na choli iz Huanom de Urtubiya spromiglisya perejti Korinfskij zatoku a u 1379 roci zahopiti Fivi Nevdovzi bulo zvilneno velikogo magistra 1380 roku navarrska kompaniya perejshla na bik Zhaka de Bo sho ogolosiv sebe knyazem Ahajyi 1382 roku vin povernuv Ahejske knyazivstvo Dzhovanni I Pri comu perebuvayuchi na Rodosi vidilyav chimali koshti na perekladi davnogreckih istorikiv Fukidida Plutarha i Evtropiya aragonskoyu movoyu i latinoyu 1382 roku za rishennyam zboriv vishih sanovnikiv ordenu viyihav do Yevropi z metoyu zbirannya koshtiv i vijska 1383 roku u misti Valansi proviv Generalnij kapitul de rozglyadalisya pitannya vnutrishnoyi disciplini i finansiv takozh zatverdzheno Hajmbahsku ugodu sho zakripila faktichno vidokremlennya pristavstva Brandenburg vid velikogo priorstva Nimechchini V cej chas pochalasya velika shizma naslidkom yakoyi takozh buv rozkol v ordeni gospitalyeriv Oskilki de Eredia pidtrimuvav antipapu Klimenta VII italijski gospitalyeri 1383 roku za pidtrimki papi rimskogo Urbana VI obrali svogo velikogo magistra Rikkardo Karachcholo sho vidmovivsya yihati na Rodos V svoyu chergu de Eredia zalishivsya v Avinjoni aktivno beruchi uchast u shizmi Protyagom 1384 1387 rokiv viv peremovini shodo vikupu prav na Ahejske knyazivstvo ale marno Vodnochas stav zamovnikom i golovnim finansistom perekladu Morejskoyi hroniki aragonskoyu movoyu Pomer Huan Fernandes de Eredia 9 abo 26 bereznya 1396 roku Na Rodosi bulo obrano velikim magistrom Filibera de Najyaka Velichezna biblioteka de Erediyi sogo rozdilena mizh Nacionalnoyu bibliotekoyu Ispaniyi i Eskorialskoyu korolivskoyu bibliotekoyu TvorchistPostaviv za metu stvoriti istoriyi derzhav Pirenejskogo pivostrova Starodavnogo Rimu i Greciyi derzhav hrestonosciv Dlya cogo vikoristovuvav chislenni perekladi zajmayuchis perevazhno tvorchoyu kompilyaciyeyu Bilshist robit bulo skladeno u 1370 h rokah na Rodosi j naprkinci zhittya de Erediyi v Avinjoni Tvori Hronika grantiv Ispaniyi u 3 chastinah zberezheno lishe dvi chastini Hronika zavojovnikiv u 2 chastinah seriya zhittyepisiv vidomih osib sho zakinchuyutsya Hajme I korolem Aragonu Kniga imperatoriv na osnovi praci Epitome Historiarum Zonari Morejska hronika Kvitka istorij Shodu pereklad praci chencya Gajtona Kniga Marko Polo de opisuyutsya podorozhi venecianskogo mandrivnika Kniga aktoriv abo Barani z kvitiv kolekciya opovidan z Summa Collationum Joao de Gales Sekret tayemnic svoyeridnij putivnik knyaziv Troyanska istoriya vzyato za osnovu pracyu Gvido de Kolumni Troyanska vijna Podibni zhittya pereklad praci Plutarha Vistupi z istoriyi Peloponneskoyi vijni Fukidida Cartulario Magno sho mistit blizko troh tisyach dokumentiv pro zamok AmpostaRodina1 Druzhina nevidoma diti Toda Lopes Donosa Fernandes 2 Druzhina Tereza de Sentellas Diti Huan TerezaPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 104305703 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Swartz A Open Library 2007 d Track Q461d Track Q1201876d Track Q302817 SNAC 2010 d Track Q29861311 Trove 2009 d Track Q18609226DzherelaCacho Blecua Juan Manuel El Gran Maestre Juan Fernandez de Heredia Zaragoza CAI 1997 Luttrell Anthony Juan Fernandez de Heredia s History of Greece Byzantine and Modern Greek Studies 34 1 2010 30 37