Ні́на Петрі́вна Кухарчук-Хрущо́ва (14 квітня 1900, с. Василів, Томашівський повіт, Холмська губернія, Російська імперія, нині Польща — 9 серпня 1984, Москва, Російська РФСР) — радянська громадська діячка, першою з перших леді СРСР брала участь у закордонних подорожах, зустрічалася з першими особами інших держав та їхніми дружинами, впливала на державні рішення Микити Хрущова. Поліглотка та ерудитка, вільно володіла українською, російською, польською та французькою, вивчала англійську.
Кухарчук-Хрущова Ніна Петрівна | |
---|---|
Ім'я при народженні | Ніна Петрівна Кухарчук |
Народилася | 14 квітня 1900 Василів, Томашівський повіт, Люблінська губернія, Королівство Польське, Російська імперія[1][2][3] |
Померла | 13 серпня 1984 (84 роки) Москва, СРСР |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | перша леді |
Alma mater | d і Академія комуністичного виховання імені Н. К. Крупської |
Знання мов | російська, українська, польська, французька і англійська |
Партія | КПРС і Комуністична партія Західної України |
У шлюбі з | Хрущов Микита Сергійович |
Діти | Хрущов Сергій Микитович, Аджубей Рада Микитівна і d |
IMDb | ID 1230034 |
|
Життєпис
Народилася в селі Василів на Холмщині в українській селянській родині Кухарчука Петра Васильовича і Бондарчук Катерини Григорівни. Мала молодшого брата Івана, 1903 року народження.
У 1912 році закінчила трирічну початкову школу в селі Василеві. З 1912 по 1913 рік навчалася в першому класі прогімназії в місті Любліні, з 1913 по 1914 рік — у другому класі прогімназії в місті Холмі (нині Польща). Згадувала як у школі дітей били лінійкою по руках за погане володіння російською мовою:
Народилася я 14 квітня 1900 року в селі Василів, Потуржинської гміни (волості) Томашівського повіту, Холмської губернії… В мене був брат на три роки молодший за мене. Населення Холмської губернії було українське, у селах говорили по-українськи, адміністрація ж у селі, у гміні і вище була російська. У школах навчали дітей російською мовою, хоча в сім'ях російською не говорили. Пригадую, що в першому класі початкової сільської школи, де я вчилася, учитель бив лінійкою по долоням учнів за провини, зокрема за погане розуміння пояснень вчителя російською (діти не знали російської мови). Це називалося «отримати лапу»
Оригінальний текст (рос.)Родилась я 14 апреля 1900 года в селе Василёв, Потуржинской гмины (волости) Томашовского уезда, Холмской губернии... У меня был брат на три года моложе меня. Население Холмской губернии было украинское, в селах говорили по-украински, администрация же в селе, в гмине и выше была русская. В школах обучали детей на русском языке, хотя в семьях по-русски не говорили. Вспоминаю, что в первом классе начальной сельской школы, где я училась, учитель бил линейкой по ладоням учеников за провинности, в том числе за плохое понимание объяснений учителя по-русски (дети не знали русского языка). Это называлось «получить лапу»Алексей Аджубей. Крушение иллюзий. — М.: «Интербук», 1991, — с. 43..
Під час Першої світової жила в Холмі, де служив «ратником» батько. У роки війни за сприянням холмського єпископа Євлогія вступила за державний кошт до холмського . Пізніше разом із училищем була евакуйована до Одеси, де проживала в інтернаті і закінчила в 1919 році 8 класів. Потім деякий час працювала в канцелярії училища.
На початку 1920 року вступила у підпіллі до РКП(б), брала участь у партійній роботі в Одеській губернії. У червні 1920 року по партійній лінії була направлена агітаторкою на Польський фронт. В утвореній в тому ж році Комуністичній партії Західної України (КПЗУ) була призначена завідувачкою відділу ЦК КПЗУ із роботи серед жінок у місті Тарнополі. Восени 1920 року отримала скерування на шестимісячні курси в до Москви. Влітку 1921 року направлена викладачкою історії революційного руху на Заході в Донецьку губернську партійну школу в місті Бахмуті, працювала також секретарем Донецької губернської комісії із чистки лав партії.
На початку 1922 року важко перехворіла висипним тифом, але вже влітку партійна керівниця Серафима Гопнер влаштувала її на роботу на губернські курси вчителів в Таганрозі. Восени 1922 року Ніна Кухарчук прибула до Юзівки як викладачка політекономії окружної партійної школи. Тут познайомилася з Микитою Хрущовим, який навчався на робітничому факультеті і вже мав сина та дочку від першої дружини. Проживши разом майже півстоліття, тільки в 1965 році при оформленні пенсійних справ і прописки в новій квартирі шлюб буде зареєстровано.
Наприкінці 1923 року була відряджена на роботу пропагандиста районного комітету КП(б)У на рудник Рутченкова. З 1924 року, разом із Микитою Хрущовим, працювала пропагандистом районного комітету КП(б)У на Петровському руднику Петрово-Мар'їнського району Юзівського округу. У 1926 році знову вирушила до Москви, на навчання до Комуністичної академії імені Н. К. Крупської на відділенні політичної економії, після завершення навчання в 1927 році направлена викладачкою політекономії в Київську міжокружну партійну школу. У 1929 році в Києві народила від Хрущова дочку Раду. Діти від першого шлюбу жили з ними, Кухарчук виховувала як власних.
У 1930 році чоловіка перевели в Москву, сім'я вирушила з ним. Ніна Кухарчук працювала на Московському електрозаводі імені Куйбишева, де була членом парткому і завідувачем відділу агітації і пропаганди парткому заводу. Сім'я оселилася в чотирикімнатній квартирі разом з батьками чоловіка. На заводі Кухарчук пропрацювала до 1935 року, коли народила сина Сергія. У 1937 році народила дочку Олену зі слабким здоров'ям, яка померла у 1971 році. Надалі Ніна Кухарчук не припиняла громадської роботи. Працювала допізна, а поверталась пізно ввечері трамваєм, без будь-якої охорони.
У 1938 році родина повернулася до Києва: чоловік став першим секретарем ЦК КПУ, а Ніна Кухарчук викладала історію партії в районній партійній школі Молотовського району міста Києва, читала лекції, за перевіркою уроків у дітей не забувала про власну освіту. Закінчила московську Комуністичну академії імені Н. К. Крупської, почала вивчати англійську на вечірніх курсах (також вільно володіла російською, українською, польською та французькою). Під час Другої світової війни з дітьми жила в евакуації в Куйбишеві.
Після смерті Сталіна Ніна Кухарчук стала першою леді держави. На цьому пості брала участь у зарубіжних поїздках, зустрічалася з першими особами інших держав та їхніми дружинами, що до неї в СРСР не було прийнято. Розумна і освічена, Кухарчук прекрасно зналася в економіці і нерідко впливала на рішення Хрущова. У перші тижні після відставки Хрущов перебував у стані шоку. У 70 років він все ще був бадьорим і енергійним, звик працювати по 14-16 годин на добу. Залишившись без роботи, він навіть не намагався приховати своєї розгубленості. Годинами нерухомо сидів у кріслі. Коли директор школи, у якій навчався його онук, з цікавості запитав хлопчика, чим займається Микита Сергійович, той відповів: «Дідусь плаче».
Не надто полюбляла облаштування побуту. Сім'я жила у державних квартирах, господарство провадили співробітниці з обслуги. Ніна Хрущова пережила чоловіка і доньку Олену. Усиновила дочку старшого сина, який загинув під час війни. Проживала на державній дачі в Жуківці Одинцовського району, мала пенсію приблизно 200 рублів.
Похована на Новодівичому кладовищі в Москві.
Примітки
- Fundacja Losy Niezapomniane
- Хрущов і Закерзоння » Лемки.com
- Nina Chruszczowa - ta pierwsza dama ZSRR pochodziła z Polski - WP Kobieta
- «Дітей били бо не знали російської», 1908 р.
Джерела
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Кухарчук-Хрущова Ніна Петрівна |
- Ганчова І. Хрущова Ніна Петрівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 564. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ni na Petri vna Kuharchuk Hrusho va 14 kvitnya 1900 s Vasiliv Tomashivskij povit Holmska guberniya Rosijska imperiya nini Polsha 9 serpnya 1984 Moskva Rosijska RFSR radyanska gromadska diyachka pershoyu z pershih ledi SRSR brala uchast u zakordonnih podorozhah zustrichalasya z pershimi osobami inshih derzhav ta yihnimi druzhinami vplivala na derzhavni rishennya Mikiti Hrushova Poliglotka ta eruditka vilno volodila ukrayinskoyu rosijskoyu polskoyu ta francuzkoyu vivchala anglijsku Kuharchuk Hrushova Nina PetrivnaIm ya pri narodzhenniNina Petrivna KuharchukNarodilasya14 kvitnya 1900 1900 04 14 Vasiliv Tomashivskij povit Lyublinska guberniya Korolivstvo Polske Rosijska imperiya 1 2 3 Pomerla13 serpnya 1984 1984 08 13 84 roki Moskva SRSRPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistpersha lediAlma materd i Akademiya komunistichnogo vihovannya imeni N K KrupskoyiZnannya movrosijska ukrayinska polska francuzka i anglijskaPartiyaKPRS i Komunistichna partiya Zahidnoyi UkrayiniU shlyubi zHrushov Mikita SergijovichDitiHrushov Sergij Mikitovich Adzhubej Rada Mikitivna i dIMDbID 1230034Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Hrushova Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Hrushova Nina Nina Kuharchuk Mikita Hrushov Duajt Ejzenhauer 1959 ZhittyepisNarodilasya v seli Vasiliv na Holmshini v ukrayinskij selyanskij rodini Kuharchuka Petra Vasilovicha i Bondarchuk Katerini Grigorivni Mala molodshogo brata Ivana 1903 roku narodzhennya U 1912 roci zakinchila tririchnu pochatkovu shkolu v seli Vasilevi Z 1912 po 1913 rik navchalasya v pershomu klasi progimnaziyi v misti Lyublini z 1913 po 1914 rik u drugomu klasi progimnaziyi v misti Holmi nini Polsha Zgaduvala yak u shkoli ditej bili linijkoyu po rukah za pogane volodinnya rosijskoyu movoyu Narodilasya ya 14 kvitnya 1900 roku v seli Vasiliv Poturzhinskoyi gmini volosti Tomashivskogo povitu Holmskoyi guberniyi V mene buv brat na tri roki molodshij za mene Naselennya Holmskoyi guberniyi bulo ukrayinske u selah govorili po ukrayinski administraciya zh u seli u gmini i vishe bula rosijska U shkolah navchali ditej rosijskoyu movoyu hocha v sim yah rosijskoyu ne govorili Prigaduyu sho v pershomu klasi pochatkovoyi silskoyi shkoli de ya vchilasya uchitel biv linijkoyu po dolonyam uchniv za provini zokrema za pogane rozuminnya poyasnen vchitelya rosijskoyu diti ne znali rosijskoyi movi Ce nazivalosya otrimati lapu Originalnij tekst ros Rodilas ya 14 aprelya 1900 goda v sele Vasilyov Poturzhinskoj gminy volosti Tomashovskogo uezda Holmskoj gubernii U menya byl brat na tri goda molozhe menya Naselenie Holmskoj gubernii bylo ukrainskoe v selah govorili po ukrainski administraciya zhe v sele v gmine i vyshe byla russkaya V shkolah obuchali detej na russkom yazyke hotya v semyah po russki ne govorili Vspominayu chto v pervom klasse nachalnoj selskoj shkoly gde ya uchilas uchitel bil linejkoj po ladonyam uchenikov za provinnosti v tom chisle za plohoe ponimanie obyasnenij uchitelya po russki deti ne znali russkogo yazyka Eto nazyvalos poluchit lapu Aleksej Adzhubej Krushenie illyuzij M Interbuk 1991 s 43 Pid chas Pershoyi svitovoyi zhila v Holmi de sluzhiv ratnikom batko U roki vijni za spriyannyam holmskogo yepiskopa Yevlogiya vstupila za derzhavnij kosht do holmskogo Piznishe razom iz uchilishem bula evakujovana do Odesi de prozhivala v internati i zakinchila v 1919 roci 8 klasiv Potim deyakij chas pracyuvala v kancelyariyi uchilisha Na pochatku 1920 roku vstupila u pidpilli do RKP b brala uchast u partijnij roboti v Odeskij guberniyi U chervni 1920 roku po partijnij liniyi bula napravlena agitatorkoyu na Polskij front V utvorenij v tomu zh roci Komunistichnij partiyi Zahidnoyi Ukrayini KPZU bula priznachena zaviduvachkoyu viddilu CK KPZU iz roboti sered zhinok u misti Tarnopoli Voseni 1920 roku otrimala skeruvannya na shestimisyachni kursi v do Moskvi Vlitku 1921 roku napravlena vikladachkoyu istoriyi revolyucijnogo ruhu na Zahodi v Donecku gubernsku partijnu shkolu v misti Bahmuti pracyuvala takozh sekretarem Doneckoyi gubernskoyi komisiyi iz chistki lav partiyi Na pochatku 1922 roku vazhko perehvorila visipnim tifom ale vzhe vlitku partijna kerivnicya Serafima Gopner vlashtuvala yiyi na robotu na gubernski kursi vchiteliv v Taganrozi Voseni 1922 roku Nina Kuharchuk pribula do Yuzivki yak vikladachka politekonomiyi okruzhnoyi partijnoyi shkoli Tut poznajomilasya z Mikitoyu Hrushovim yakij navchavsya na robitnichomu fakulteti i vzhe mav sina ta dochku vid pershoyi druzhini Prozhivshi razom majzhe pivstolittya tilki v 1965 roci pri oformlenni pensijnih sprav i propiski v novij kvartiri shlyub bude zareyestrovano Naprikinci 1923 roku bula vidryadzhena na robotu propagandista rajonnogo komitetu KP b U na rudnik Rutchenkova Z 1924 roku razom iz Mikitoyu Hrushovim pracyuvala propagandistom rajonnogo komitetu KP b U na Petrovskomu rudniku Petrovo Mar yinskogo rajonu Yuzivskogo okrugu U 1926 roci znovu virushila do Moskvi na navchannya do Komunistichnoyi akademiyi imeni N K Krupskoyi na viddilenni politichnoyi ekonomiyi pislya zavershennya navchannya v 1927 roci napravlena vikladachkoyu politekonomiyi v Kiyivsku mizhokruzhnu partijnu shkolu U 1929 roci v Kiyevi narodila vid Hrushova dochku Radu Diti vid pershogo shlyubu zhili z nimi Kuharchuk vihovuvala yak vlasnih U 1930 roci cholovika pereveli v Moskvu sim ya virushila z nim Nina Kuharchuk pracyuvala na Moskovskomu elektrozavodi imeni Kujbisheva de bula chlenom partkomu i zaviduvachem viddilu agitaciyi i propagandi partkomu zavodu Sim ya oselilasya v chotirikimnatnij kvartiri razom z batkami cholovika Na zavodi Kuharchuk propracyuvala do 1935 roku koli narodila sina Sergiya U 1937 roci narodila dochku Olenu zi slabkim zdorov yam yaka pomerla u 1971 roci Nadali Nina Kuharchuk ne pripinyala gromadskoyi roboti Pracyuvala dopizna a povertalas pizno vvecheri tramvayem bez bud yakoyi ohoroni U 1938 roci rodina povernulasya do Kiyeva cholovik stav pershim sekretarem CK KPU a Nina Kuharchuk vikladala istoriyu partiyi v rajonnij partijnij shkoli Molotovskogo rajonu mista Kiyeva chitala lekciyi za perevirkoyu urokiv u ditej ne zabuvala pro vlasnu osvitu Zakinchila moskovsku Komunistichnu akademiyi imeni N K Krupskoyi pochala vivchati anglijsku na vechirnih kursah takozh vilno volodila rosijskoyu ukrayinskoyu polskoyu ta francuzkoyu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni z ditmi zhila v evakuaciyi v Kujbishevi Pislya smerti Stalina Nina Kuharchuk stala pershoyu ledi derzhavi Na comu posti brala uchast u zarubizhnih poyizdkah zustrichalasya z pershimi osobami inshih derzhav ta yihnimi druzhinami sho do neyi v SRSR ne bulo prijnyato Rozumna i osvichena Kuharchuk prekrasno znalasya v ekonomici i neridko vplivala na rishennya Hrushova U pershi tizhni pislya vidstavki Hrushov perebuvav u stani shoku U 70 rokiv vin vse she buv badorim i energijnim zvik pracyuvati po 14 16 godin na dobu Zalishivshis bez roboti vin navit ne namagavsya prihovati svoyeyi rozgublenosti Godinami neruhomo sidiv u krisli Koli direktor shkoli u yakij navchavsya jogo onuk z cikavosti zapitav hlopchika chim zajmayetsya Mikita Sergijovich toj vidpoviv Didus plache Ne nadto polyublyala oblashtuvannya pobutu Sim ya zhila u derzhavnih kvartirah gospodarstvo provadili spivrobitnici z obslugi Nina Hrushova perezhila cholovika i donku Olenu Usinovila dochku starshogo sina yakij zaginuv pid chas vijni Prozhivala na derzhavnij dachi v Zhukivci Odincovskogo rajonu mala pensiyu priblizno 200 rubliv Pohovana na Novodivichomu kladovishi v Moskvi PrimitkiFundacja Losy Niezapomniane Hrushov i Zakerzonnya Lemki com Nina Chruszczowa ta pierwsza dama ZSRR pochodzila z Polski WP Kobieta Ditej bili bo ne znali rosijskoyi 1908 r DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Kuharchuk Hrushova Nina PetrivnaGanchova I Hrushova Nina Petrivna Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 564 ISBN 978 966 528 279 2