Хосе Сантос Чокано (ісп. José Santos Chocano Gastañodi, 14 травня 1875, Ліма — 13 січень 1934, Сантьяго) — перуанський поет, дипломат.
Хосе Сантос Чокано | |
---|---|
Народився | 14 травня 1875[1][3][4] Ліма, Перу |
Помер | 13 грудня 1934[1][2][…] (59 років) Сантьяго, Чилі[5] ·різана рана |
Поховання | d |
Країна | Перу |
Діяльність | поет, журналіст, дипломат, драматург, письменник, співак |
Alma mater | Національний університет Сан-Маркос |
Знання мов | іспанська[2] |
Напрямок | d |
|
Життєпис
Хосе Сантос Чокано народився в Лімі, Перу. Він правнук глашатая незалежності Перу від Іспанської імперії Франсіско Антоніо де Сели, який помер у в'язниці, не дочекавшись проголошення свободи.
Чокано був прийнятий до Національного університету Сан-Маркос у віці 14 років. Після короткого перебування у в'язниці за політичну активність, він переїхав до Мадриду на початку 20 століття. Тут його вірші вперше були визнані іспанськими літературно-мистецькими колами; багато відомих художників і письменників запрошували його читати свої вірші на їхніх зустрічах. Це дозволило Чокано взаємодіяти з видатними іспанськими та латиноамериканськими інтелектуалами та художниками, такими як Хуан Гріс, який став відомим під цим псевдонімом, підписуючи ілюстрації, створені ним для книги Чокано під назвою «Alma América and Poemas Indoespañoles» («Альма-Америка: індо-іспанські вірші») у 1906 році; Мігель де Унамуно, який написав пролог для «Альма-Америки»; Марселіно Менендес-і-Пелайо; і Рубен Даріо; і таким чином його ім'я набуло визначного статусу не лише в Іспанії, але у Франції та по всій Латинській Америці.
Його збірка поезій 1906 року «Альма Америка» був запропонований і сприйнятий як «Новий світ», що виправляє нібито космополітичний модернізм Рубена Даріо.
Чокано був визнаним письменником — творчі здібності були затребувані багатьма державними діячами, які на багато років наймали його як письменника і радника. Він працював для різних режимів і подорожував півтора десятиліття Латинською та Центральною Америкою, де заприятелював з різними політичними діячами з різних точок ідеологічного спектру, такими як Панчо Вілья з Мексики, Мануель Естрада Кабрера з Гватемали та Вудро Вільсон з США, з яким він зав'язав листування. Після перевороту, який скинув Естраду Кабреру в 1920 році, Чокано був ненадовго ув'язнений, а згодом повернувся до Перу, де зв'язався з президентом Августо Б. Легією.
5 листопада 1922 року уряд Перу визнав Чокано найвидатнішим поетом Перу. Він був нагороджений як «Поет Америки» на церемонії, де взяли участь сам Легія, різні міністри, делегати з усіх провінцій Перу, та низка молодих і відомих письменників.
У 1925 році Чокано вплутався в суперечку з мексиканським інтелектуалом Хосе Васконселосом; коли перуанські студенти стали на бік Васконселоса, Хокано зателефонував журналісту Едвіну Елмору, щоб поскаржитися на його недавню статтю про полеміку; швидко пішли образи та погрози. Елмор накидав статтю, в якій детально описав напад Чокан на нього, і поспішив до свого офісу в газеті «El Comercio», щоб вставити її. Коли Елмор покинув будівлю, до нього підійшов Чокано, і після того, як Елмор вдарив Чокано, останній витягнув пістолет і вистрілив журналісту в живіт. Елмор помер незабаром після цього.
Звільнений після двох років ув'язнення, Чокано переїхав до Сантьяго-де-Чилі, де жив у злиднях, готуючи нову поетичну збірку — Primicias de Oro de Indias.
Чокано зарізаний в трамваї в 1934 році; звіти розходяться щодо того, чи був його вбивця незнайомцем, божевільним або суперником в любовному зв'язку. Вважається, що вбивство Чокано було пов'язане з його політичними позиціями. Похований на кладовищі «Пастор Матіас Маестро».
Творчість
Чокано вважається одним з найважливіших лідерів латиноамериканського модернізму, поділяючи цю відзнаку з Рубеном Даріо (Нікарагуа), Мануелем Гонсалесом Прадою (Перу), Хосе Марті (Куба), Мануелем Гутьєрресом Нахерою (Мексика), Хосе Асунсьоном Сільвою (Колумбія) та ін. Однак стиль Чокано важко класифікувати точно, оскільки він дуже різноманітний: наприклад, деякі експерти стверджують, що його стиль ближче до романтизму, ніж до модернізму; тоді як інші, наприклад, американський критик, Уілліс Кнапп Джонс, назвали Чокано «новомундистом», тобто поетом, що пише про «новий світ» або Америку. Хокано був дуже плідним поетом, який також писав епічні та ліричні вірші.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118931768 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- https://elcomercio.pe/luces/libros/ocurrio-1934-asesinado-jose-santos-chocano-313341-noticia/ — 2014.
- . Sanmarquina Gazette. . Архів оригіналу за 23 квітня 2008. Процитовано 21 травня 2008.
- . Royal Academy of History. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 18 червня 2019.
- . . Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 21 травня 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hose Santos Chokano isp Jose Santos Chocano Gastanodi 14 travnya 1875 Lima 13 sichen 1934 Santyago peruanskij poet diplomat Hose Santos ChokanoNarodivsya14 travnya 1875 1875 05 14 1 3 4 Lima PeruPomer13 grudnya 1934 1934 12 13 1 2 59 rokiv Santyago Chili 5 rizana ranaPohovannyadKrayina PeruDiyalnistpoet zhurnalist diplomat dramaturg pismennik spivakAlma materNacionalnij universitet San MarkosZnannya movispanska 2 NapryamokdRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisHose Santos Chokano narodivsya v Limi Peru Vin pravnuk glashataya nezalezhnosti Peru vid Ispanskoyi imperiyi Fransisko Antonio de Seli yakij pomer u v yaznici ne dochekavshis progoloshennya svobodi Chokano buv prijnyatij do Nacionalnogo universitetu San Markos u vici 14 rokiv Pislya korotkogo perebuvannya u v yaznici za politichnu aktivnist vin pereyihav do Madridu na pochatku 20 stolittya Tut jogo virshi vpershe buli viznani ispanskimi literaturno misteckimi kolami bagato vidomih hudozhnikiv i pismennikiv zaproshuvali jogo chitati svoyi virshi na yihnih zustrichah Ce dozvolilo Chokano vzayemodiyati z vidatnimi ispanskimi ta latinoamerikanskimi intelektualami ta hudozhnikami takimi yak Huan Gris yakij stav vidomim pid cim psevdonimom pidpisuyuchi ilyustraciyi stvoreni nim dlya knigi Chokano pid nazvoyu Alma America and Poemas Indoespanoles Alma Amerika indo ispanski virshi u 1906 roci Migel de Unamuno yakij napisav prolog dlya Alma Ameriki Marselino Menendes i Pelajo i Ruben Dario i takim chinom jogo im ya nabulo viznachnogo statusu ne lishe v Ispaniyi ale u Franciyi ta po vsij Latinskij Americi Jogo zbirka poezij 1906 roku Alma Amerika buv zaproponovanij i sprijnyatij yak Novij svit sho vipravlyaye nibito kosmopolitichnij modernizm Rubena Dario Chokano buv viznanim pismennikom tvorchi zdibnosti buli zatrebuvani bagatma derzhavnimi diyachami yaki na bagato rokiv najmali jogo yak pismennika i radnika Vin pracyuvav dlya riznih rezhimiv i podorozhuvav pivtora desyatilittya Latinskoyu ta Centralnoyu Amerikoyu de zapriyatelyuvav z riznimi politichnimi diyachami z riznih tochok ideologichnogo spektru takimi yak Pancho Vilya z Meksiki Manuel Estrada Kabrera z Gvatemali ta Vudro Vilson z SShA z yakim vin zav yazav listuvannya Pislya perevorotu yakij skinuv Estradu Kabreru v 1920 roci Chokano buv nenadovgo uv yaznenij a zgodom povernuvsya do Peru de zv yazavsya z prezidentom Avgusto B Legiyeyu 5 listopada 1922 roku uryad Peru viznav Chokano najvidatnishim poetom Peru Vin buv nagorodzhenij yak Poet Ameriki na ceremoniyi de vzyali uchast sam Legiya rizni ministri delegati z usih provincij Peru ta nizka molodih i vidomih pismennikiv U 1925 roci Chokano vplutavsya v superechku z meksikanskim intelektualom Hose Vaskonselosom koli peruanski studenti stali na bik Vaskonselosa Hokano zatelefonuvav zhurnalistu Edvinu Elmoru shob poskarzhitisya na jogo nedavnyu stattyu pro polemiku shvidko pishli obrazi ta pogrozi Elmor nakidav stattyu v yakij detalno opisav napad Chokan na nogo i pospishiv do svogo ofisu v gazeti El Comercio shob vstaviti yiyi Koli Elmor pokinuv budivlyu do nogo pidijshov Chokano i pislya togo yak Elmor vdariv Chokano ostannij vityagnuv pistolet i vistriliv zhurnalistu v zhivit Elmor pomer nezabarom pislya cogo Zvilnenij pislya dvoh rokiv uv yaznennya Chokano pereyihav do Santyago de Chili de zhiv u zlidnyah gotuyuchi novu poetichnu zbirku Primicias de Oro de Indias Chokano zarizanij v tramvayi v 1934 roci zviti rozhodyatsya shodo togo chi buv jogo vbivcya neznajomcem bozhevilnim abo supernikom v lyubovnomu zv yazku Vvazhayetsya sho vbivstvo Chokano bulo pov yazane z jogo politichnimi poziciyami Pohovanij na kladovishi Pastor Matias Maestro TvorchistChokano vvazhayetsya odnim z najvazhlivishih lideriv latinoamerikanskogo modernizmu podilyayuchi cyu vidznaku z Rubenom Dario Nikaragua Manuelem Gonsalesom Pradoyu Peru Hose Marti Kuba Manuelem Gutyerresom Naheroyu Meksika Hose Asunsonom Silvoyu Kolumbiya ta in Odnak stil Chokano vazhko klasifikuvati tochno oskilki vin duzhe riznomanitnij napriklad deyaki eksperti stverdzhuyut sho jogo stil blizhche do romantizmu nizh do modernizmu todi yak inshi napriklad amerikanskij kritik Uillis Knapp Dzhons nazvali Chokano novomundistom tobto poetom sho pishe pro novij svit abo Ameriku Hokano buv duzhe plidnim poetom yakij takozh pisav epichni ta lirichni virshi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118931768 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 https elcomercio pe luces libros ocurrio 1934 asesinado jose santos chocano 313341 noticia 2014 Sanmarquina Gazette Arhiv originalu za 23 kvitnya 2008 Procitovano 21 travnya 2008 Royal Academy of History Arhiv originalu za 14 serpnya 2020 Procitovano 18 chervnya 2019 Arhiv originalu za 19 lipnya 2018 Procitovano 21 travnya 2008