Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Це іберійські ім я та прізвище Перше батькове прізвище цієї особи Естрада а друге материне прізвище Кабрера Мануель Хосе

Мануель Естрада Кабрера

Мануель Естрада Кабрера
Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи Естрада, а друге (материне) прізвище Кабрера.

Мануель Хосе Естрада Кабрера (ісп. Manuel José Estrada Cabrera; 21 листопада 1857 — 24 вересня 1924) — гватемальський політичний діяч, президент і диктатор Гватемали з 1898 до 1920 року.

Мануель Естрада Кабрера
ісп. Manuel Estrada Cabrera
image
Мануель Естрада Кабрера
image
Прапор
 8-й Президент Гватемали
8 лютого 1898 — 15 квітня 1920 року
Попередник: Хосе Рейна Барріос
Наступник: Карлос Еррера
 
Народження: 21 листопада 1857(1857-11-21)[1][2][…]
Кесальтенанґо, Гватемала
Смерть: 24 вересня 1924(1924-09-24)[1][2][…](66 років)
Гватемала, Гватемала
Причина смерті: пневмонія
Поховання: Кесальтенанго, Гватемала
Країна: Гватемала
Релігія: католицтво
Освіта: Університет Сан-Карлос
Мати: d
Шлюб: d
Автограф: image
Нагороди:
image image

image Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився у Кесальтенанго як позашлюбний син семінариста (у подальшому священика) Педро Естради Монсони та Хоакіни Кабрери. Спочатку батько відмовився його визнавати, і Мануель жив з матір'ю у притулку для бідняків. Навчався на столяра, потім, завдячуючи допомозі єзуїтів, зміг здобути шкільну освіту. Потім вивчав право в Університеті Сан-Карлос. 1881 року закінчив навчання та почав практику в рідному місті адвокатом і нотаріусом. 1884 одружився з Дезідерією Окампо, від якої у нього було двоє синів. Окрім того, від п'яти жінок у нього було 12 позашлюбних дітей.

Згодом Естрада отримав пост судді, спочатку у Реталулеу, потім у Кесальтенанго. Також був професором, а пізніше — деканом юридичного факультету альма-матер.

У політиці додержував сторони лібералів та неодноразово обирався до Національних зборів. За президентства Мануеля Барільяса отримав пост губернатора департаменту Реталулеу. 1891 року Естрада став губернатором Кесальтенанго, де запам'ятався передусім тим, що ініціював та розпочав будівництво місцевого театру. 1892 увійшов до складу кабінету міністрів за президентства Хосе Рейни Барріоса, де посів пост міністра юстиції та внутрішніх справ. Окрім того, отримав посаду першого заступника президента країни (ісп. Primer Designado a la Presidencia), тобто чиновника, який виконує обов'язки глави держави у разі відсутності останнього.

Президентство

8 лютого 1898 року було вбито Рейну Барріоса, й Естрада Кабрера став тимчасовим президентом. 1905, 1911 та 1917 він підтвердив свої повноваження за результатами виборів, які, однак, зазвичай не вважаються легітимними через переслідування, арешти, убивства та заслання опозиційних політиків, що здійснювались таємною поліцією. Загалом Естрада перебував на посту президента 22 роки, що є рекордом в історії Гватемали. При цьому він спирався на підтримку Національних зборів, голова яких, , був його послідовним прибічником.

До найважливіших досягнень Естради на посту президента належать такі:

  • Відкриття зачинених за Рейни Барріоса шкіл та заходи з поширення освіти;
  • Ухвалення законів про сільське господарство й видобуток корисних копалин, створення міністерства сільського господарства;
  • Соціальні заходи, зокрема, покращення становища матерів-одиначок та їхніх дітей, старих та інвалідів;
  • Будівництво залізниці між Гватемалою та карибським узбережжі, а також інших доріг, залізниць і телеграфних ліній.

За президентства Естради Гватемала пережила економічне піднесення. Це пов'язано, передусім, з іноземними інвестиціями (головним чином американськими). При цьому уряд Естради несе відповідальність за важкі тривалі наслідки для країни від діяльності із залучення таких капіталовкладень (виділення земельних ділянок, повне звільнення від податків тощо).

1906 року за ініціативою колишнього президента Мануеля Барільяса, який проживав у вигнанні у Мексиці, почалось повстання проти гватемальського уряду. Те повстання підтримали уряди більшості інших центральноамериканських країн. Естраді, однак, удалось придушити виступи, для чого він заручився підтримкою президентів США, Теодора Рузвельта, та Мексики, Порфіріо Діаса. У березні 1907 року Барільяса було вбито в результаті замаху, в організації якого підозрювали Естраду.

За часи президентства Естрада пережив кілька замахів на власне життя, за його словами — шість.

З 1917 року уряд Мануеля Естради Кабрери постійно перебував під загрозою перевороту. Спочатку цьому сприяла невдала фінансова політика, що спричинила масштабну інфляцію, в результаті чого уряд втратив підтримку як найбідніших шарів населення, так і підприємств. Потім у Гватемалі стався сильний землетрус, що завдав серйозних руйнувань. Зрештою, під час Першої світової війни Естрада відмовився передати до США німецькі активи, що розміщувались у Гватемалі, в результаті чого втратив підтримку Сполучених Штатів.

Упродовж всього життя Естрада залишав Гватемалу тільки одного разу, 1897 року, коли здійснив короткий державний візит до Коста-Рики. Це не завадило йому отримати 37 орденів різних іноземних держав.

Усунення від влади

11 березня 1920 року у столиці Гватемали відбулась організована уніоністами демонстрація за відновлення Сполучених Провінцій Центральної Америки. Під час демонстрації сталась перестрілка, причини якої залишились нез'ясованими, та загинув один демонстрант. Той випадок призвів до радикалізації протестів, які зрештою повернулись проти президента. Суперечності між урядом Естради й Уніоністською партією суттєво поглибились та упродовж кількох днів фактично вилились у громадянську війну. З обох сторін була значна кількість жертв.

8 квітня особистий секретар президента, генерал Хосе Марія Летона, оголосив Національним зборам, що президент є психічно хворим. На підставі такої інформації парламент ухвалив рішення про усунення Естради з посту президента. 14 квітня Естрада оголосив про свою відставку. Спочатку він потрапив під домашній арешт у військовій академії, потім — у будинку його сина. Проти колишнього президента було висунуто звинувачення у різноманітних порушеннях, числом понад 60. Естрада захищав себе сам, але процес не удалось довести до завершення, оскільки він помер 24 вересня 1924 року. Був похований у рідному місті.

В культурі

Мануель Естрада Кабрера став прообразом головного героя письменника, майбутнього лауреата Нобелівської премії з літератури Мігеля Анхеля Астуріаса «Сеньйор президент» (1946).

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227

Література

  • Hector Gaitán A.: Los Presidentes de Guatemala. Artemis & Edinter, Guatemala 1992, (ісп.)
  • Gustavo Adolfo Montenegro: Yo, el supremo. In: Revista D (еженедельное приложение к газете Prensa Libre) No. 72 vom 20. November 2005 (ісп.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Estrada a druge materine prizvishe Kabrera Manuel Hose Estrada Kabrera isp Manuel Jose Estrada Cabrera 21 listopada 1857 24 veresnya 1924 gvatemalskij politichnij diyach prezident i diktator Gvatemali z 1898 do 1920 roku Manuel Estrada Kabrera isp Manuel Estrada CabreraManuel Estrada KabreraPrapor 8 j Prezident Gvatemali8 lyutogo 1898 15 kvitnya 1920 rokuPoperednik Hose Rejna BarriosNastupnik Karlos Errera Narodzhennya 21 listopada 1857 1857 11 21 1 2 Kesaltenango GvatemalaSmert 24 veresnya 1924 1924 09 24 1 2 66 rokiv Gvatemala GvatemalaPrichina smerti pnevmoniyaPohovannya Kesaltenango GvatemalaKrayina GvatemalaReligiya katolictvoOsvita Universitet San KarlosMati dShlyub dAvtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u Kesaltenango yak pozashlyubnij sin seminarista u podalshomu svyashenika Pedro Estradi Monsoni ta Hoakini Kabreri Spochatku batko vidmovivsya jogo viznavati i Manuel zhiv z matir yu u pritulku dlya bidnyakiv Navchavsya na stolyara potim zavdyachuyuchi dopomozi yezuyitiv zmig zdobuti shkilnu osvitu Potim vivchav pravo v Universiteti San Karlos 1881 roku zakinchiv navchannya ta pochav praktiku v ridnomu misti advokatom i notariusom 1884 odruzhivsya z Dezideriyeyu Okampo vid yakoyi u nogo bulo dvoye siniv Okrim togo vid p yati zhinok u nogo bulo 12 pozashlyubnih ditej Zgodom Estrada otrimav post suddi spochatku u Retaluleu potim u Kesaltenango Takozh buv profesorom a piznishe dekanom yuridichnogo fakultetu alma mater U politici doderzhuvav storoni liberaliv ta neodnorazovo obiravsya do Nacionalnih zboriv Za prezidentstva Manuelya Barilyasa otrimav post gubernatora departamentu Retaluleu 1891 roku Estrada stav gubernatorom Kesaltenango de zapam yatavsya peredusim tim sho iniciyuvav ta rozpochav budivnictvo miscevogo teatru 1892 uvijshov do skladu kabinetu ministriv za prezidentstva Hose Rejni Barriosa de posiv post ministra yusticiyi ta vnutrishnih sprav Okrim togo otrimav posadu pershogo zastupnika prezidenta krayini isp Primer Designado a la Presidencia tobto chinovnika yakij vikonuye obov yazki glavi derzhavi u razi vidsutnosti ostannogo Prezidentstvo 8 lyutogo 1898 roku bulo vbito Rejnu Barriosa j Estrada Kabrera stav timchasovim prezidentom 1905 1911 ta 1917 vin pidtverdiv svoyi povnovazhennya za rezultatami viboriv yaki odnak zazvichaj ne vvazhayutsya legitimnimi cherez peresliduvannya areshti ubivstva ta zaslannya opozicijnih politikiv sho zdijsnyuvalis tayemnoyu policiyeyu Zagalom Estrada perebuvav na postu prezidenta 22 roki sho ye rekordom v istoriyi Gvatemali Pri comu vin spiravsya na pidtrimku Nacionalnih zboriv golova yakih buv jogo poslidovnim pribichnikom Do najvazhlivishih dosyagnen Estradi na postu prezidenta nalezhat taki Vidkrittya zachinenih za Rejni Barriosa shkil ta zahodi z poshirennya osviti Uhvalennya zakoniv pro silske gospodarstvo j vidobutok korisnih kopalin stvorennya ministerstva silskogo gospodarstva Socialni zahodi zokrema pokrashennya stanovisha materiv odinachok ta yihnih ditej starih ta invalidiv Budivnictvo zaliznici mizh Gvatemaloyu ta karibskim uzberezhzhi a takozh inshih dorig zaliznic i telegrafnih linij Za prezidentstva Estradi Gvatemala perezhila ekonomichne pidnesennya Ce pov yazano peredusim z inozemnimi investiciyami golovnim chinom amerikanskimi Pri comu uryad Estradi nese vidpovidalnist za vazhki trivali naslidki dlya krayini vid diyalnosti iz zaluchennya takih kapitalovkladen vidilennya zemelnih dilyanok povne zvilnennya vid podatkiv tosho 1906 roku za iniciativoyu kolishnogo prezidenta Manuelya Barilyasa yakij prozhivav u vignanni u Meksici pochalos povstannya proti gvatemalskogo uryadu Te povstannya pidtrimali uryadi bilshosti inshih centralnoamerikanskih krayin Estradi odnak udalos pridushiti vistupi dlya chogo vin zaruchivsya pidtrimkoyu prezidentiv SShA Teodora Ruzvelta ta Meksiki Porfirio Diasa U berezni 1907 roku Barilyasa bulo vbito v rezultati zamahu v organizaciyi yakogo pidozryuvali Estradu Za chasi prezidentstva Estrada perezhiv kilka zamahiv na vlasne zhittya za jogo slovami shist Z 1917 roku uryad Manuelya Estradi Kabreri postijno perebuvav pid zagrozoyu perevorotu Spochatku comu spriyala nevdala finansova politika sho sprichinila masshtabnu inflyaciyu v rezultati chogo uryad vtrativ pidtrimku yak najbidnishih shariv naselennya tak i pidpriyemstv Potim u Gvatemali stavsya silnij zemletrus sho zavdav serjoznih rujnuvan Zreshtoyu pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Estrada vidmovivsya peredati do SShA nimecki aktivi sho rozmishuvalis u Gvatemali v rezultati chogo vtrativ pidtrimku Spoluchenih Shtativ Uprodovzh vsogo zhittya Estrada zalishav Gvatemalu tilki odnogo razu 1897 roku koli zdijsniv korotkij derzhavnij vizit do Kosta Riki Ce ne zavadilo jomu otrimati 37 ordeniv riznih inozemnih derzhav Usunennya vid vladi 11 bereznya 1920 roku u stolici Gvatemali vidbulas organizovana unionistami demonstraciya za vidnovlennya Spoluchenih Provincij Centralnoyi Ameriki Pid chas demonstraciyi stalas perestrilka prichini yakoyi zalishilis nez yasovanimi ta zaginuv odin demonstrant Toj vipadok prizviv do radikalizaciyi protestiv yaki zreshtoyu povernulis proti prezidenta Superechnosti mizh uryadom Estradi j Unionistskoyu partiyeyu suttyevo poglibilis ta uprodovzh kilkoh dniv faktichno vililis u gromadyansku vijnu Z oboh storin bula znachna kilkist zhertv 8 kvitnya osobistij sekretar prezidenta general Hose Mariya Letona ogolosiv Nacionalnim zboram sho prezident ye psihichno hvorim Na pidstavi takoyi informaciyi parlament uhvaliv rishennya pro usunennya Estradi z postu prezidenta 14 kvitnya Estrada ogolosiv pro svoyu vidstavku Spochatku vin potrapiv pid domashnij aresht u vijskovij akademiyi potim u budinku jogo sina Proti kolishnogo prezidenta bulo visunuto zvinuvachennya u riznomanitnih porushennyah chislom ponad 60 Estrada zahishav sebe sam ale proces ne udalos dovesti do zavershennya oskilki vin pomer 24 veresnya 1924 roku Buv pohovanij u ridnomu misti V kulturiManuel Estrada Kabrera stav proobrazom golovnogo geroya pismennika majbutnogo laureata Nobelivskoyi premiyi z literaturi Migelya Anhelya Asturiasa Senjor prezident 1946 PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227LiteraturaHector Gaitan A Los Presidentes de Guatemala Artemis amp Edinter Guatemala 1992 ISBN 84 89452 25 3 isp Gustavo Adolfo Montenegro Yo el supremo In Revista D ezhenedelnoe prilozhenie k gazete Prensa Libre No 72 vom 20 November 2005 isp

Дата публікації:
Топ