Хосе Бальївіан (ісп. José Ballivián Segurola; 5 травня 1805 — 6 жовтня 1852) — болівійський генерал часів війни проти Перу-болівійської конфедерації, 11 президент Болівії у 1841—1847 роках.
Хосе Бальївіан ісп. José Ballivián y Segurola | ||
| ||
---|---|---|
27 вересня 1841 — 23 грудня 1847 року | ||
Попередник: | Маріано Енріке Кальво Куельяр | |
Наступник: | Еусебіо Гіларте Вера | |
Народження: | 5 травня 1805[1] Ла-Пас, Болівія | |
Смерть: | 6 жовтня 1852[1] (47 років) Ріо-де-Жанейро, Бразильська імперія | |
Поховання: | Q16491609? | |
Національність: | Болівієць | |
Країна: | Болівія | |
Релігія: | Католицизм | |
Шлюб: | Мерседес Колл | |
Автограф: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Бальївіан народився у місті Ла-Пас в заможній родині. Зробив блискучу військову кар'єру, дослужившись до посади командувача армією (червень 1841). До 1822 року був переконаним роялістом, проте у віці 18 років приєднався до повстанської армії Ланси. У 1830-их роках підтримував Санта-Круса. Його зірковий час настав, коли йому виповнилось 37 років. У цей час він об'єднав під своїм командуванням сили, які підтримували Веласко, і які підтримували Санта-Круса. Ця армія дала відсіч перуанським військам, які очолював президент Августін Гамарра. Останнього було захоплено у полон та ув'язнено. Ці події підтвердили болівійську незалежність. Після цього Конгрес поспішив проголосити Бальївіана тимчасовим президентом. Маршал Санта-Крус, який у цей час перебував у Франції, дав свою згоду на передачу влади Бальївіану.
Офіційно його було обрано на пост глави держави 1842 року. Бальївіан одразу став до проведення важливих реформ, включаючи перегляд конституції. У головному він продовжив підтримку принципів Санта-Круса, що залучило на його бік прибічників маршала. Бальївіан став першим правителем, який звернув увагу на адміністративний поділ країни, а також визначення її кордонів, в тому числі й внутрішніх.
Незважаючи на всі успіхи, Бальївіан мав могутніх супротивників, серед яких виділявся харизматичний генерал Мануель Ісідоро Бельсу. Протистояння з останнім напередодні Різдва 1847 року поставило країну на межу громадянської війни. В результаті Бальївіан був змушений передати владу голові Державної ради Еусебіо Гіларте Вера й залишити столицю, а згодом — і країну. Спочатку він жив у Чилі, а потім переїхав до Ріо-де-Жанейро, де провів решту днів свого життя. Помер несподівано у віці 47 років. Донині в Болівії його вважають одним з найвеличніших діячів та президентів в історії країни. Його син, Адольфо, пішов за батьковими слідами і також став президентом Болівії 1873 року.
Примітки
Джерела
- Martin, Michael R. and Gabriel H. Lovett, Encyclopedia of Latin-American History. Indianapolis, Ind., 1968.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hose Balyivian isp Jose Ballivian Segurola 5 travnya 1805 6 zhovtnya 1852 bolivijskij general chasiv vijni proti Peru bolivijskoyi konfederaciyi 11 prezident Boliviyi u 1841 1847 rokah Hose Balyivian isp Jose Ballivian y SegurolaHose Balyivian 11 j Prezident Boliviyi 27 veresnya 1841 23 grudnya 1847 roku Poperednik Mariano Enrike Kalvo Kuelyar Nastupnik Eusebio Gilarte Vera Narodzhennya 5 travnya 1805 1805 05 05 1 La Pas BoliviyaSmert 6 zhovtnya 1852 1852 10 06 1 47 rokiv Rio de Zhanejro Brazilska imperiyaPohovannya Q16491609 Nacionalnist BoliviyecKrayina BoliviyaReligiya KatolicizmShlyub Mersedes Koll Avtograf Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaBalyivian narodivsya u misti La Pas v zamozhnij rodini Zrobiv bliskuchu vijskovu kar yeru dosluzhivshis do posadi komanduvacha armiyeyu cherven 1841 Do 1822 roku buv perekonanim royalistom prote u vici 18 rokiv priyednavsya do povstanskoyi armiyi Lansi U 1830 ih rokah pidtrimuvav Santa Krusa Jogo zirkovij chas nastav koli jomu vipovnilos 37 rokiv U cej chas vin ob yednav pid svoyim komanduvannyam sili yaki pidtrimuvali Velasko i yaki pidtrimuvali Santa Krusa Cya armiya dala vidsich peruanskim vijskam yaki ocholyuvav prezident Avgustin Gamarra Ostannogo bulo zahopleno u polon ta uv yazneno Ci podiyi pidtverdili bolivijsku nezalezhnist Pislya cogo Kongres pospishiv progolositi Balyiviana timchasovim prezidentom Marshal Santa Krus yakij u cej chas perebuvav u Franciyi dav svoyu zgodu na peredachu vladi Balyivianu Oficijno jogo bulo obrano na post glavi derzhavi 1842 roku Balyivian odrazu stav do provedennya vazhlivih reform vklyuchayuchi pereglyad konstituciyi U golovnomu vin prodovzhiv pidtrimku principiv Santa Krusa sho zaluchilo na jogo bik pribichnikiv marshala Balyivian stav pershim pravitelem yakij zvernuv uvagu na administrativnij podil krayini a takozh viznachennya yiyi kordoniv v tomu chisli j vnutrishnih Nezvazhayuchi na vsi uspihi Balyivian mav mogutnih suprotivnikiv sered yakih vidilyavsya harizmatichnij general Manuel Isidoro Belsu Protistoyannya z ostannim naperedodni Rizdva 1847 roku postavilo krayinu na mezhu gromadyanskoyi vijni V rezultati Balyivian buv zmushenij peredati vladu golovi Derzhavnoyi radi Eusebio Gilarte Vera j zalishiti stolicyu a zgodom i krayinu Spochatku vin zhiv u Chili a potim pereyihav do Rio de Zhanejro de proviv reshtu dniv svogo zhittya Pomer nespodivano u vici 47 rokiv Donini v Boliviyi jogo vvazhayut odnim z najvelichnishih diyachiv ta prezidentiv v istoriyi krayini Jogo sin Adolfo pishov za batkovimi slidami i takozh stav prezidentom Boliviyi 1873 roku PrimitkiDiccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582DzherelaMartin Michael R and Gabriel H Lovett Encyclopedia of Latin American History Indianapolis Ind 1968