Префекту́ра Хоккайдо́ (яп. 北海道, ほっかいどう, МФА: [hok̚.kai̯ doː]) — префектура в Японії, в регіоні Хоккайдо. Розташована на острові Хоккайдо, а також (згідно з японським законодавством) південних Курилах, хоча останні контролює Росія. На півдні через протоку Цуґару межує з префектурою Аоморі, що знаходиться на острові Хонсю. На півночі має кордон із Російською Федерацією. Територія префектури становить «регіон Хоккайдо» або «регіон Північномор'я» Північної Японії.. Адміністративний центр префектури — Саппоро. Заснована 1869 року на основі японських володінь на айнському острові Едзо, що згодом отримав назву Хоккайдо. Початково називалася Північноморським краєм, за аналогією зі старояпонськими адміністративними одиницями. Згодом, у європейських мовах закріпилася помилкова назва — префектура Хоккайдо. Площа становить 83 456,87 км². Станом на 30 червня 2011 року в префектурі мешкало 5 502 944 осіб. Густота населення складала 65,9 осіб/км². Північні території префектури перебувають під окупацією Росії з 1945 року.
Префектура Хоккайдо | |
---|---|
Прапор | |
Префектура на карті Японії | |
Країна | Японія |
Регіон | Хоккайдо |
Саппоро | |
Код | 01000-6 |
ISO | JP-01 |
Площа | 83 456,87 км² |
Населення | 5 502 944 осіб (Станом на 30 червня 2011) |
Густота | 65,9 осіб/км² |
Зв'язок | Офіційна сторінка |
Карти: Інститут географії Японії • Google • Bing • Geohack • Yahoo • Navitime • Itsumo-Navi • Mapple | |
• |
Короткі відомості
Хоккайдо — найбільша і найпівнічніша префектура Японії. Площа цієї адміністративної одиниці займає 22 % від площі країни. Окрім власне острова Хоккайдо до префектури входять окуповані Росією острови: Кунасірі, Еторофу, Сікотан та Хабомай. Наприкінці Другої світової війни вони були окуповані СРСР і в односторонньому порядку включені до складу Російської Федерації. Японія продовжує вважати ці острови своїми. В японській літературі вони називаються «Північними територіями».
Префектура Хоккайдо — єдина адміністративна одиниця Японії найвищого рівня, що має вихід до Охотського моря. Вона розташована у стратегічно важливому регіоні. Через Хоккайдо пролягає найкоротший шлях з Японії до Росії та США. На відміну від решти Японського архіпелагу, клімат префектури помірно холодний, схожий на клімат Центральної і Східної Європи. Кліматичні особливості Хоккайдо обумовили окремішність його фауни і флори від загальнояпонських. Завдяки тому, що процес освоєння території префектури почався відносно пізно, вона зберегла первісні ландшафти. Деякі з них, такі як Сіретоко, належать до Світової спадщини ЮНЕСКО. Порівняно з іншими регіонами Японії, Хоккайдо заселений слабо. 33% усього населення префектури припадає на префектурний центр Саппоро.
Хоккайдо — батьківщина народу айнів. Від часів палеоліту вони вели традиційний мисливсько-збиральницький спосіб життя. Японці з'явилися на острові в середньовіччі. Вони називали цей тубільний народ «едзо», а їхній край — «Землею едзо». Протягом періоду Едо (1603—1868) японські переселенці проживали лише на півдні Хоккайдо і відвідували північні райони переважно для торгівлі з айнами. Поселення переселенців контролював автономний . З початку 19 століття острів перейшов під пряму владу центрального японського уряду через небезпеку колонізації регіону росіянами. Уряд організував багато експедицій для вивчення Хоккайдо і прилеглих територій. 1869 року, за пропозицією , острів перейменували на «Північноморський край» — Хоккайдо. З другої половини 19 століття почалось активне освоювання півночі і японське населення перевищило тубільне айнське. На острові було утворено Відомство освоювання, яке згодом перейменували у префектуру.
Географія
Префектура Хоккайдо розташована на півночі Японського архіпелагу. З усіх сторін вона омивається водою: на заході — Японським морем, на півночі — протокою Соя, на північному сході — Охотським морем, на сході — протокою Немуро, протокою Зради та Радянською протокою, на півдні — Тихим океаном, а на південному заході — протокою Цуґару.
До складу префектури входять 509 великих і малих островів. Серед них найбільшими є Хоккайдо, , , Окусірі, , , , Ребун, Кунасірі, Еторофу, Сікотан і група островів Хабомай.
- Острів Акіюрі 秋勇留島
- Острів Юрі 勇留島
Найбільші міста
Міста з населенням понад 50 тисяч осіб:
№ | Місто | Населення, осіб (2009) |
---|---|---|
1 | Саппоро | 1 886 480 |
2 | Асахікава | 355 649 |
3 | Хакодате | 286 818 |
4 | Кусіро | 188 784 |
5 | Томакомай | 173 970 |
6 | Обіхіро | 168 975 |
7 | Отару | 136 801 |
8 | Кітамі | 126 420 |
9 | Ебецу | 122 944 |
10 | Муроран | 96 556 |
11 | Тітосе | 93 146 |
12 | Івамідзава | 91 571 |
13 | Еніва | 68 767 |
14 | Ісікарі | 61 350 |
15 | Кітахіросіма | 60 956 |
16 | Ноборібецу | 52 896 |
Історія
Історія префектури Хоккайдо відрізняється від загальної історії Японії так само як історія префектури Окінави. На відміну від Хонсю, Шікоку та Кюсю, на Хоккайдо та прилеглих островах впродовж — 13 століття існувала тяглість культур. Автохтонна культура Джьомон знайшла свій розвиток у . На початку нашої ери вона трансформувалася у , носіями якої були прото-айни. У 13 столітті на базі цієї культури виникла .
Перші японці з’явилися на Хоккайдо у 12 столітті. Вони прибули з південного острова Хонсю. В ході конфронтації з айнами японці встановили владу на півдні острова. У 17 столітті вони оформили свої володіння у автономний , який залежав від центрального японського уряду – сьоґунату Токуґава. Цей хан вів торгівлю з айнами.
Після реставрації Мейдзі 1869 року уся територія Хоккайдо і прилеглі острови стали об’єктами колонізації японців. Райони, розташовані ближче до основних японських островів, освоювалися селянами, ремісниками і збіднілими самураями. Віддалені землі служили місцем заслання на зразок російського Сибіру чи британської Австралії. Японізація Хоккайдо була завершена на середину 20 століття.
Економіка
Втім, особливі погодні умови не заважають жителям Хоккайдо займатися сільським господарством, до того ж досить успішно. На землях острова вирощуються соя, картопля, морква, цибуля і злаки. Традиційна для японських плантацій культура - рис - тут практично не культивується. В цілому острів Хоккайдо грає важливу роль в економіці Японії. Поряд з сільським господарством на острові побудована розвинена промисловість. Тут видобувається залізна руда, кам'яне вугілля, виробляється обладнання (в тому числі для АЕС). Традиційно так склалося, що прибережні міста префектури також служать для сусідніх земель джерелом свіжої риби (особливо лососевих) і морепродуктів. Незважаючи на велику кількість пропонованих вакансій в промислових компаніях, більшість місцевих жителів працюють в сфері послуг (цей сектор становить близько трьох чвертей ВВП Хоккайдо). Обсяги імпорту тут значно перевищують обсяги експорту. [1].
Культура
Символи префектури
Адміністративний поділ
- Дате
- Муроран
- Ноборібецу
- Томакомай
- Повіт Абута: Тойоура - Тояко
- Повіт Сіраой: Сіраой
- Повіт Усу: Собецу
- Повіт Юфуцу: Абіра - Ацума - Мукава
- Саппоро: Ацубецу - Кійота - Кіта - Мінамі - Нісі - Сіроїсі - Тейне - Тойохіра - Тюо - Хіґасі
- Ебецу
- Еніва
- Ісікарі
- Кіта-Хіросіма
- Тітосе
- Повіт Ісікарі: Сін-Сіноцу - Тобецу
- Асахікава
- Найоро
- Сібецу
- Фурано
- Повіт Камікава (Ісікарі): Аїбецу - Біей - Камікава - Піппу - Такасу - Тома - Хіґасікава - Хіґасі-Каґура
- Повіт Камікава (Тесіо): Вассаму - Кембуті - Сімокава
- Повіт Накаґава (Тесіо): Біфука - Накаґава - Отоїнеппу
- Повіт Сораті: Камі-Фурано - Мінамі-Фурано - Нака-Фурано
- Повіт Юфуцу: Сімукаппу
- Кусіро
- Повіт Акан: Цуруї
- Повіт Аккесі: Аккесі -
- Повіт Кавакамі: -
- Повіт Кусіро: Кусіро
- Повіт Сіранука: Сіранука
(нижче наведені населені пункти округу, що тимчасово перебувають під Московською окупацію)
- Повіт Еторофу:
- Повіт Кунасірі: Томарі -
- Повіт Сібеторо: Сібеторо
- Повіт Сікотан: Сікотан
- Повіт Сяна: Сяна
- Хакодате
- Хокуто
- Повіт Камеда:
- Повіт Каміїсо: -
- Повіт Каябе: Морі -
- Повіт Мацумае: Мацумае - Фукусіма
- Повіт Футамі:
- Повіт Ямакосі:
- Абасірі
- Кітамі
- Момбецу
- Повіт Абасірі: - -
- Повіт Момбецу: - - - - -
- Повіт Сярі: - - Сярі
- Повіт Токоро: - -
- Румой
- Повіт Масіке: Масіке
- Повіт Румой:
- Повіт Тесіо: - Тесіо -
- Повіт Томамае: - Томамае -
- Повіт Абута: - - Кьоґоку - - -
- Повіт Іванай: Іванай -
- Повіт Ісоя:
- Повіт Йоїті: - Йоїті - Нікі
- Повіт Сімамакі: Сімамакі
- Повіт Сутцу: - Сутцу
- Повіт Сякотан: Сякотан
- Повіт Фурубіра: Фурубіра
- Повіт Фуруу: - Томарі
- Акабіра
- Асібецу
- Бібай
- Мікаса
- Сунаґава
- Такікава
- Фукаґава
- Юбарі
- Повіт Кабато: - -
- Повіт Сораті: - -
- Повіт Урю: - Нумата - - Урю - -
- Повіт Юбарі: Куріяма - Наґанума -
- Повіт Асьоро: Асьоро -
- Повіт Камікава (Токаті): Сімідзу -
- Повіт Касай: - -
- Повіт Като: - - -
- Повіт Накаґава (Токаті): Ікеда - - -
- Повіт Токаті:
- Повіт Хіроо: Тайкі - Хіроо
Транспорт
- Аеропорт Асахікава (Асахікава)
- Аеропорт Вакканай (Вакканай)
- Аеропорт Кусіро (Кусіро)
- Аеропорт Обіхіро (Обіхіро)
- Аеропорт Хакодате (Хакодате)
- Новий аеропорт Тітосе (Тітосе)
Населення
Дані переписів населення Японії протягом 1920 — 2005 років.
1920 | 2 359 183 |
---|---|
1925 | 2 498 679 |
1930 | 2 812 335 |
1935 | 3 068 282 |
1940 | 3 272 718 |
1945 | 3 518 389 |
1947 | 3 852 821 |
1950 | 4 295 567 |
1955 | 4 773 087 |
1960 | 5 039 206 |
1965 | 5 171 800 |
1970 | 5 184 287 |
1975 | 5 338 206 |
1980 | 5 575 989 |
1985 | 5 679 439 |
1990 | 5 643 647 |
1995 | 5 692 321 |
2000 | 5 683 062 |
2005 | 5 627 737 |
Примітки
- Інститут географії Японії. 2010.10.1
- яп. 北海道地方, ほっかいどうちほう, МФА: [hokkai̯ doː t͡ɕi̥hoː]
- Слово «Хоккайдо» означає «Північноморський край». За сучасним адміністративним поділом Японії ця одиниця належить до адміністративно-територіальних одиниць найвищого рівня. Вона єдина має статус «краю» (до), а не «префектури» (кен чи фу). Проте в європейській географічній традиції її називають «префектурою», як і всі японські адміністративні одиниці найвищого рівня. За тією ж європейською традицією, суфікси, що позначають префектури, перекладаються. Наприклад: «префектура Осака», а не «префектура Осака-фу»; «префектура Хірошіма», а не «префектура Хірошіма-кен». Проте у випадку з «Північноморським краєм» закріпився помилковий тавтологічний переклад, де суфікс до лишився не перекладеним: «префектура Хоккайдо», а не «префектура Хоккай» чи «край Хоккай».
- Кашівамура Ічіро. Префектура Хоккайдо // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Шьоґакукан, 1994—1997.
- яп. 蝦夷地, えぞち, едзо-ті
- Острови, площа і довжина берегової лінії Японії // Статистичне бюро Японії. Дані на 1 жовтня 2008 року [ 22 вересня 2015 у Wayback Machine.].
- Дані Служби статистики Японії
Джерела та література
- Префектура Хоккайдо // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Хоккайдо (1): в 2 т. — Токіо: Кадокава Сьотен, 1987 (яп.)
Префектура Хоккайдо // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Префектура Хоккайдо |
- (яп.) Префектура Хоккайдо. Офіційна сторінка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hokkajdo Prefektu ra Hokkajdo yap 北海道 ほっかいどう MFA hok kai doː prefektura v Yaponiyi v regioni Hokkajdo Roztashovana na ostrovi Hokkajdo a takozh zgidno z yaponskim zakonodavstvom pivdennih Kurilah hocha ostanni kontrolyuye Rosiya Na pivdni cherez protoku Cugaru mezhuye z prefekturoyu Aomori sho znahoditsya na ostrovi Honsyu Na pivnochi maye kordon iz Rosijskoyu Federaciyeyu Teritoriya prefekturi stanovit region Hokkajdo abo region Pivnichnomor ya Pivnichnoyi Yaponiyi Administrativnij centr prefekturi Sapporo Zasnovana 1869 roku na osnovi yaponskih volodin na ajnskomu ostrovi Edzo sho zgodom otrimav nazvu Hokkajdo Pochatkovo nazivalasya Pivnichnomorskim krayem za analogiyeyu zi staroyaponskimi administrativnimi odinicyami Zgodom u yevropejskih movah zakripilasya pomilkova nazva prefektura Hokkajdo Plosha stanovit 83 456 87 km Stanom na 30 chervnya 2011 roku v prefekturi meshkalo 5 502 944 osib Gustota naselennya skladala 65 9 osib km Pivnichni teritoriyi prefekturi perebuvayut pid okupaciyeyu Rosiyi z 1945 roku Prefektura Hokkajdo PraporPrefektura na karti YaponiyiKrayina YaponiyaRegion HokkajdoSapporoKod 01000 6ISO JP 01Plosha 83 456 87 km Naselennya 5 502 944 osib Stanom na 30 chervnya 2011 Gustota 65 9 osib km Zv yazok Oficijna storinkaKarti Institut geografiyi Yaponiyi Google Bing Geohack Yahoo Navitime Itsumo Navi Mapplepr proyektKorotki vidomostiHokkajdo najbilsha i najpivnichnisha prefektura Yaponiyi Plosha ciyeyi administrativnoyi odinici zajmaye 22 vid ploshi krayini Okrim vlasne ostrova Hokkajdo do prefekturi vhodyat okupovani Rosiyeyu ostrovi Kunasiri Etorofu Sikotan ta Habomaj Naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni voni buli okupovani SRSR i v odnostoronnomu poryadku vklyucheni do skladu Rosijskoyi Federaciyi Yaponiya prodovzhuye vvazhati ci ostrovi svoyimi V yaponskij literaturi voni nazivayutsya Pivnichnimi teritoriyami Prefektura Hokkajdo yedina administrativna odinicya Yaponiyi najvishogo rivnya sho maye vihid do Ohotskogo morya Vona roztashovana u strategichno vazhlivomu regioni Cherez Hokkajdo prolyagaye najkorotshij shlyah z Yaponiyi do Rosiyi ta SShA Na vidminu vid reshti Yaponskogo arhipelagu klimat prefekturi pomirno holodnij shozhij na klimat Centralnoyi i Shidnoyi Yevropi Klimatichni osoblivosti Hokkajdo obumovili okremishnist jogo fauni i flori vid zagalnoyaponskih Zavdyaki tomu sho proces osvoyennya teritoriyi prefekturi pochavsya vidnosno pizno vona zberegla pervisni landshafti Deyaki z nih taki yak Siretoko nalezhat do Svitovoyi spadshini YuNESKO Porivnyano z inshimi regionami Yaponiyi Hokkajdo zaselenij slabo 33 usogo naselennya prefekturi pripadaye na prefekturnij centr Sapporo Hokkajdo batkivshina narodu ajniv Vid chasiv paleolitu voni veli tradicijnij mislivsko zbiralnickij sposib zhittya Yaponci z yavilisya na ostrovi v serednovichchi Voni nazivali cej tubilnij narod edzo a yihnij kraj Zemleyu edzo Protyagom periodu Edo 1603 1868 yaponski pereselenci prozhivali lishe na pivdni Hokkajdo i vidviduvali pivnichni rajoni perevazhno dlya torgivli z ajnami Poselennya pereselenciv kontrolyuvav avtonomnij Z pochatku 19 stolittya ostriv perejshov pid pryamu vladu centralnogo yaponskogo uryadu cherez nebezpeku kolonizaciyi regionu rosiyanami Uryad organizuvav bagato ekspedicij dlya vivchennya Hokkajdo i prileglih teritorij 1869 roku za propoziciyeyu ostriv perejmenuvali na Pivnichnomorskij kraj Hokkajdo Z drugoyi polovini 19 stolittya pochalos aktivne osvoyuvannya pivnochi i yaponske naselennya perevishilo tubilne ajnske Na ostrovi bulo utvoreno Vidomstvo osvoyuvannya yake zgodom perejmenuvali u prefekturu GeografiyaDokladnishe Hokkajdo Iturup Kunashir Shikotan ta Habomaj Fizichna karta prefekturi Hokkajdo Prefektura Hokkajdo roztashovana na pivnochi Yaponskogo arhipelagu Z usih storin vona omivayetsya vodoyu na zahodi Yaponskim morem na pivnochi protokoyu Soya na pivnichnomu shodi Ohotskim morem na shodi protokoyu Nemuro protokoyu Zradi ta Radyanskoyu protokoyu na pivdni Tihim okeanom a na pivdennomu zahodi protokoyu Cugaru Do skladu prefekturi vhodyat 509 velikih i malih ostroviv Sered nih najbilshimi ye Hokkajdo Okusiri Rebun Kunasiri Etorofu Sikotan i grupa ostroviv Habomaj Ostriv Akiyuri 秋勇留島 Ostriv Yuri 勇留島Najbilshi mistaMista z naselennyam ponad 50 tisyach osib Misto Naselennya osib 2009 1 Sapporo 1 886 480 2 Asahikava 355 649 3 Hakodate 286 818 4 Kusiro 188 784 5 Tomakomaj 173 970 6 Obihiro 168 975 7 Otaru 136 801 8 Kitami 126 420 9 Ebecu 122 944 10 Muroran 96 556 11 Titose 93 146 12 Ivamidzava 91 571 13 Eniva 68 767 14 Isikari 61 350 15 Kitahirosima 60 956 16 Noboribecu 52 896IstoriyaIstoriya prefekturi Hokkajdo vidriznyayetsya vid zagalnoyi istoriyi Yaponiyi tak samo yak istoriya prefekturi Okinavi Na vidminu vid Honsyu Shikoku ta Kyusyu na Hokkajdo ta prileglih ostrovah vprodovzh 13 stolittya isnuvala tyaglist kultur Avtohtonna kultura Dzhomon znajshla svij rozvitok u Na pochatku nashoyi eri vona transformuvalasya u nosiyami yakoyi buli proto ajni U 13 stolitti na bazi ciyeyi kulturi vinikla Pershi yaponci z yavilisya na Hokkajdo u 12 stolitti Voni pribuli z pivdennogo ostrova Honsyu V hodi konfrontaciyi z ajnami yaponci vstanovili vladu na pivdni ostrova U 17 stolitti voni oformili svoyi volodinnya u avtonomnij yakij zalezhav vid centralnogo yaponskogo uryadu sogunatu Tokugava Cej han viv torgivlyu z ajnami Pislya restavraciyi Mejdzi 1869 roku usya teritoriya Hokkajdo i prilegli ostrovi stali ob yektami kolonizaciyi yaponciv Rajoni roztashovani blizhche do osnovnih yaponskih ostroviv osvoyuvalisya selyanami remisnikami i zbidnilimi samurayami Viddaleni zemli sluzhili miscem zaslannya na zrazok rosijskogo Sibiru chi britanskoyi Avstraliyi Yaponizaciya Hokkajdo bula zavershena na seredinu 20 stolittya EkonomikaVtim osoblivi pogodni umovi ne zavazhayut zhitelyam Hokkajdo zajmatisya silskim gospodarstvom do togo zh dosit uspishno Na zemlyah ostrova viroshuyutsya soya kartoplya morkva cibulya i zlaki Tradicijna dlya yaponskih plantacij kultura ris tut praktichno ne kultivuyetsya V cilomu ostriv Hokkajdo graye vazhlivu rol v ekonomici Yaponiyi Poryad z silskim gospodarstvom na ostrovi pobudovana rozvinena promislovist Tut vidobuvayetsya zalizna ruda kam yane vugillya viroblyayetsya obladnannya v tomu chisli dlya AES Tradicijno tak sklalosya sho priberezhni mista prefekturi takozh sluzhat dlya susidnih zemel dzherelom svizhoyi ribi osoblivo lososevih i moreproduktiv Nezvazhayuchi na veliku kilkist proponovanih vakansij v promislovih kompaniyah bilshist miscevih zhiteliv pracyuyut v sferi poslug cej sektor stanovit blizko troh chvertej VVP Hokkajdo Obsyagi importu tut znachno perevishuyut obsyagi eksportu 1 KulturaSimvoli prefekturi Emblema Prapor Ptah Derevo KvitkaAdministrativnij podilOkrug Iburi Date Muroran Noboribecu Tomakomaj Povit Abuta Tojoura Toyako Povit Siraoj Siraoj Povit Usu Sobecu Povit Yufucu Abira Acuma Mukava Okrug Isikari Sapporo Acubecu Kijota Kita Minami Nisi Siroyisi Tejne Tojohira Tyuo Higasi Ebecu Eniva Isikari Kita Hirosima Titose Povit Isikari Sin Sinocu Tobecu Okrug Kamikava Asahikava Najoro Sibecu Furano Povit Kamikava Isikari Ayibecu Biej Kamikava Pippu Takasu Toma Higasikava Higasi Kagura Povit Kamikava Tesio Vassamu Kembuti Simokava Povit Nakagava Tesio Bifuka Nakagava Otoyineppu Povit Sorati Kami Furano Minami Furano Naka Furano Povit Yufucu Simukappu Okrug Kusiro Kusiro Povit Akan Curuyi Povit Akkesi Akkesi Povit Kavakami Povit Kusiro Kusiro Povit Siranuka Siranuka Okrug Nemuro Nemuro Povit Menasi Povit Nocuke Povit Sibecu Sibecu nizhche navedeni naseleni punkti okrugu sho timchasovo perebuvayut pid Moskovskoyu okupaciyu Povit Etorofu Povit Kunasiri Tomari Povit Sibetoro Sibetoro Povit Sikotan Sikotan Povit Syana Syana Okrug Osima Hakodate Hokuto Povit Kameda Povit Kamiyiso Povit Kayabe Mori Povit Macumae Macumae Fukusima Povit Futami Povit Yamakosi Okrug Ohotsk Abasiri Kitami Mombecu Povit Abasiri Povit Mombecu Povit Syari Syari Povit Tokoro Okrug Rumoj Rumoj Povit Masike Masike Povit Rumoj Povit Tesio Tesio Povit Tomamae Tomamae Okrug Siribesi Povit Abuta Kogoku Povit Ivanaj Ivanaj Povit Isoya Povit Joyiti Joyiti Niki Povit Simamaki Simamaki Povit Sutcu Sutcu Povit Syakotan Syakotan Povit Furubira Furubira Povit Furuu Tomari Okrug Sorati Akabira Asibecu Bibaj Mikasa Sunagava Takikava Fukagava Yubari Povit Kabato Povit Sorati Povit Uryu Numata Uryu Povit Yubari Kuriyama Naganuma Okrug Soya Povit Esasi Esasi Povit Rebun Rebun Povit Risiri Risiri Povit Soya Povit Tesio Tojotomi Okrug Tokati Povit Asoro Asoro Povit Kamikava Tokati Simidzu Povit Kasaj Povit Kato Povit Nakagava Tokati Ikeda Povit Tokati Povit Hiroo Tajki Hiroo Okrug Hidaka Povit Niyikappu Niyikappu Povit Samani Samani Povit Saru Hidaka Povit Urakava Urakava Povit Hidaka Povit Horoyidzumi Erimo Okrug Hiyama Povit Kudo Setana Povit Nisi Povit Okusiri Okusiri Povit Setana Povit Hiyama Esasi TransportAeroport Asahikava Asahikava Aeroport Vakkanaj Vakkanaj Aeroport Kusiro Kusiro Aeroport Obihiro Obihiro Aeroport Hakodate Hakodate Novij aeroport Titose Titose NaselennyaDani perepisiv naselennya Yaponiyi protyagom 1920 2005 rokiv 1920 amp amp amp amp amp amp amp amp 02359183 amp amp amp amp 00 2 359 183 1925 amp amp amp amp amp amp amp amp 02498679 amp amp amp amp 00 2 498 679 1930 amp amp amp amp amp amp amp amp 02812335 amp amp amp amp 00 2 812 335 1935 amp amp amp amp amp amp amp amp 03068282 amp amp amp amp 00 3 068 282 1940 amp amp amp amp amp amp amp amp 03272718 amp amp amp amp 00 3 272 718 1945 amp amp amp amp amp amp amp amp 03518389 amp amp amp amp 00 3 518 389 1947 amp amp amp amp amp amp amp amp 03852821 amp amp amp amp 00 3 852 821 1950 amp amp amp amp amp amp amp amp 04295567 amp amp amp amp 00 4 295 567 1955 amp amp amp amp amp amp amp amp 04773087 amp amp amp amp 00 4 773 087 1960 amp amp amp amp amp amp amp amp 05039206 amp amp amp amp 00 5 039 206 1965 amp amp amp amp amp amp amp amp 05171800 amp amp amp amp 00 5 171 800 1970 amp amp amp amp amp amp amp amp 05184287 amp amp amp amp 00 5 184 287 1975 amp amp amp amp amp amp amp amp 05338206 amp amp amp amp 00 5 338 206 1980 amp amp amp amp amp amp amp amp 05575989 amp amp amp amp 00 5 575 989 1985 amp amp amp amp amp amp amp amp 05679439 amp amp amp amp 00 5 679 439 1990 amp amp amp amp amp amp amp amp 05643647 amp amp amp amp 00 5 643 647 1995 amp amp amp amp amp amp amp amp 05692321 amp amp amp amp 00 5 692 321 2000 amp amp amp amp amp amp amp amp 05683062 amp amp amp amp 00 5 683 062 2005 amp amp amp amp amp amp amp amp 05627737 amp amp amp amp 00 5 627 737PrimitkiInstitut geografiyi Yaponiyi 2010 10 1 yap 北海道地方 ほっかいどうちほう MFA hokkai doː t ɕi hoː Slovo Hokkajdo oznachaye Pivnichnomorskij kraj Za suchasnim administrativnim podilom Yaponiyi cya odinicya nalezhit do administrativno teritorialnih odinic najvishogo rivnya Vona yedina maye status krayu do a ne prefekturi ken chi fu Prote v yevropejskij geografichnij tradiciyi yiyi nazivayut prefekturoyu yak i vsi yaponski administrativni odinici najvishogo rivnya Za tiyeyu zh yevropejskoyu tradiciyeyu sufiksi sho poznachayut prefekturi perekladayutsya Napriklad prefektura Osaka a ne prefektura Osaka fu prefektura Hiroshima a ne prefektura Hiroshima ken Prote u vipadku z Pivnichnomorskim krayem zakripivsya pomilkovij tavtologichnij pereklad de sufiks do lishivsya ne perekladenim prefektura Hokkajdo a ne prefektura Hokkaj chi kraj Hokkaj Kashivamura Ichiro Prefektura Hokkajdo Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Shogakukan 1994 1997 yap 蝦夷地 えぞち edzo ti Ostrovi plosha i dovzhina beregovoyi liniyi Yaponiyi Statistichne byuro Yaponiyi Dani na 1 zhovtnya 2008 roku 22 veresnya 2015 u Wayback Machine Dani Sluzhbi statistiki YaponiyiDzherela ta literaturaPrefektura Hokkajdo Velikij slovnik yaponskih toponimiv Kadokava Prefektura Hokkajdo 1 v 2 t Tokio Kadokava Soten 1987 yap Prefektura Hokkajdo 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Prefektura Hokkajdo yap Prefektura Hokkajdo Oficijna storinka