Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Фрідріх Вільгельм Фрі дріх Вільге льм I нім Friedrich Wilhelm I 14

Фрідріх Вільгельм (курфюрст Бранденбургу)

Фрідріх Вільгельм (курфюрст Бранденбургу)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Фрідріх-Вільгельм.

Фрі́дріх-Вільге́льм I (нім. Friedrich Wilhelm I.; 14 серпня 1688(16880814) — 31 травня 1740) — другий прусський король (1713—1740). Бранденбурзький маркграф, курфюрст Священної Римської імперії (1713—1740). Представник німецької династії Гогенцоллернів. Народився в Берліні, Пруссія. Син прусського герцога та короля Фрідріха I. Батько Фрідріха Великого. Перетворив Пруссію з другорядної держави на одну з найпотужніших країн Європи. Реорганізував державні фінанси, запровадив режим суворої економії. Впровадив жорстку дисципліну в органах державної влади. Реформував і збільшив прусську армію. Помер у Потсдамі, Пруссія. Похований в Потсдамській церкві миру. Прізвиська — «король-солдат» (нім. Soldatenkönig), «фельдфебель на троні».

Фрідріх-Вільгельм I
нім. Friedrich Wilhelm I.
image
Фрідріх-Вільгельм I
image
Король в Пруссії
25 лютого 1713 — 31 травня 1740
Девіз: «Збільшувати прибуток» нім. Ein Plus macben
Попередник: Фрідріх I
Наступник: Фрідріх ІІ Великий
Маркграф Бранденбургу
25 лютого 1713 — 31 травня 1740
Попередник: Фрідріх I
Наступник: Фрідріх ІІ Великий
 
Народження: 14 серпня 1688(1688-08-14)
Берлін, Пруссія
Смерть: 31 травня 1740(1740-05-31) (51 рік)
Потсдам, Пруссія
Поховання: Церква Миру[2]
Країна: Королівство Пруссія
Релігія: кальвінізм
Рід: Гогенцоллерни
Батько: Фрідріх I
Мати: Софія Шарлотта Ганноверська
Шлюб: Софія Доротея Ганноверська
Діти: Філіпіна Шарлотта Прусська, Софія Доротея Марія Прусська, Луїза Ульріка Прусська, Август Вільгельм Прусський, d, Генріх Пруський (1726), Август Фердинанд Прусський, Фредеріка Луїза Прусська, Фрідріх II[3], Вільгельміна Пруська, d, d[4], d[4] і d[4]
Автограф: image
Нагороди:
image

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Дитинство

Фрідріх — Вільгельм народився 14 серпня 1688 р. у родині курфюрста Фрідріха III (згодом — короля Пруссії, що прийняв титул Фрідріха I) і його дружини — Софії Шарлоти. Це був їх третій син (двоє попередників Фрідріха-Вільгельма померли у дитинстві).

Дитина росла здоровою, життєрадісною, але галасливою і надзвичайно активною. Рудоволосий, як і більшість Гогенцоллернів, кронпринц був невеликого зросту, широкоплечий і кряжистий. Сильний від природи, він керував у дитячих іграх своїми численними кузенами. Відомий факт, що майбутній король Пруссії у дитинстві проявляв агресію до майбутнього короля Англії — Георга II, і ця дитяча ворожнеча, частково, стала причиною напружених англо-прусських стосунків у 1710–1740 роки.

Мати дуже любила Фрідріха-Вільгельма, вона поблажливо ставилася до будь-яких проявів синового норову. З батьком-курфюрстом стосунки були набагато складнішими. Витончений естет, Фрідріх III, мріяв виростити всебічно освіченого, чутливого і галантного спадкоємця. Проте принц цікавився найбільш «низинними» предметами — роботою каменярів і теслярів, годуванням коней, садівництвом і городництвом. Спеціально для маленького принца був влаштований город, де дитина залюбки вирощувала овочі для королівської кухні.

До французької мови, обов'язкової в середовищі європейської аристократії XVIII сторіччя, Фрідріх-Вільгельм відчував відразу. Гуманітарні знання також були йому нецікаві. Хлопчик виявляв здібності до математики, малювання, цікавився історією, мав непоганий музичний слух, проте, через свій упертий та агресивний характер, не зміг здобути належної освіти навіть у цих областях. Фрідріх-Вільгельм з дитинства був ревно релігійним і проніс відчуття любові до бога через все своє життя.

Ще у дитинстві принц зацікавився армією. Виявляючи схильність до з'ясування деталей будь-якого явища, Фрідріх-Вільгельм цікавився побутом і звичаями казарми, кроєм форми, слухав розповіді солдатів про минулі битви. Світські манери, яким безрезультатно намагалися навчити його і батьки, і вихователь — граф Олександр фон Дона, принц не сприймав, оскільки вважав їх непотрібними.

У 1701 році батько Фрідріха-Вільгельма, курфюрст Фрідріх III, коронувався у Кенігсберзі як король Пруссії — Фрідріх I. Таким чином, тринадцятирічний кронпринц отримав новий титул.

Юність

image
Юний Фрідріх-Вільгельм (1700)

1 лютого 1705 роки померла мати кронпринца — тридцятишестирічна королева Софія-Шарлотта. Фрідріх-Вільгельм важко пережив цю втрату. І без того складні стосунки із батьком, у цей період значно погіршали.

Влітку 1706 року Фрідріх I посватав своєму синові принцесу Софію Доротею Ганновер. Цей шлюб був хитрою політичною аферою, оскільки вже з'ясувалося, що Георг Ганновер, батько принцеси, може стати королем Англії. Принцеса Софія була вродливою — висока, статна, схильна до повноти, вона сподобалася принцові своєю «ґрунтовністю». Хоча не можна сказати, що спадкоємець прусського престолу переживав до своєї нареченої палкі почуття. У червні 1706 року, у Ганновері, відбулося заручення.

Після весілля принц виїхав у Нідерланди (де йшла Війна за іспанську спадщину), де служив у війську герцога Мальборо.

Після повернення до Берліна, Фрідріх-Вільгельм почав приділяти увагу питанням державного управління — він щодня був присутнім на засіданнях Державної ради. Улюбленим заняттям у цей період для нього стало полювання (для цього наново обладнано невеликий мисливський ).

У 1709 році принц знову вирушає до розташування військ герцога Мальборо і бере участь у знаменитій битві під Мальплаком. У цьому ж році дружина Фрідріха-Вільгельма народила дочку Вільгельміну, майбутню маркграфиню Байрейтську. Двоє інших дітей, народжених у 1707 і 1708 роках, померли, ледве народившись. Смерть обох хлопчиків Фрідріх-Вільгельм переживав дуже гостро — його мрією була багатодітна сім'я. До своєї дружини принц ставився із повагою, проте, вважав, що її функція полягає тільки у народженні дітей.

Саме у цей період почалася довга і віддана дружба Фрідріха-Вільгельма із князем Леопольдом Ангальт-Дессауським. Молодих людей об'єднувала любов до війни, презирство до світських манер та гуманітарних знань. Навіть свого сина князь Леопольд волів не вчити наукам, бо вони абсолютно не потрібні справжньому воїнові.

24 січня 1712 року у Фрідріха-Вільгельма народився довгоочікуваний син-спадкоємець, який був хрещений ім'ям Карл-Фрідріх (майбутній Фрідріх Великий). У тому ж 1712 році майбутній король Пруссії познайомився із Петром I. Вольовий та жорсткий російський імператор справив колосальне враження на Фрідріха-Вільгельма. Згодом обидва монархи стали не тільки союзниками, але й друзями.

Король Пруссії

Перші реформи

25 лютого 1713 року помер прусський король Фрідріх I. Влаштувавши батькові пишний і дорогий похорон, новий король вперше і востаннє проявив марнотратство. 5 березня 1713 року молодий король призначив комісію для перевірки Берлінського фінансового управління. Ревізія плавно перетворилась на показовий кримінальний процес над фінансовими чиновниками та постачальниками товарів до двору та державних установ.

Витрати на платню та пенсії придворних у перші шість днів королювання були скорочені з 276 до 55 тисяч талерів. Була розпущена палацова капела, звільнені усі камер-юнкери та пажі, з численних камергерів залишився один. Вина з палацових підвалів, породисті скакуни, численні срібні сервізи, меблі, люстри з заміських палаців та домів, що належали особисто королю, були розпродані, а запустілі будівлі здані в оренду. Король економив на всьому, включаючи власне життя та двір, доходячи в своїй ощадності до анекдотичності. Прикладом, він дуже любив поїсти в гостях у своїх підданих, навіть звичайних селян, перешивав ґудзики зі старого одягу. Пруссія позбулася всіх колоній, які вона з XVII століття мала в Америці та Африці. На довгих 27 років ключовими словами в управлінні Пруссією стали — «контроль» та «економія».

У тому ж 1713 році Фрідріх Вільгельм I перебудував владні структури великих міст, таких, як Берлін, Кенігсберг та Штеттін. Міста отримували призначених королем штадт-президентів, військових і земельних палат, що одночасно ставали головами у даній провінції. Так, штадт-президент Кенігсберга ставав головою військової та земельної палат східної Пруссії. Штадт-президенти ставали також головними збиральниками «податківцями» та відповідальними за надходження їх до казни.

Доручивши таємному радникові Бартольді та голові королівського суду Штурму підготувати пропозиції щодо впорядкування юстиції та отримавши від тих узагальнені міркування король написав:

«Я нічого не розумію в процесуальних питаннях, але дуже добре розуміюся на законах країни. Місяць вже минув. Залишилося тільки одинадцять до дня, коли повинен бути складений Загальний звід законів для країни. Інакше пани Бартольді, Штурм і я опинимося в дуже складному становищі, і тоді не допоможуть жодні скарги. Я вас попереджаю. Час ще є. Краще зараз відмовитися від дрібних суддівських вигід, ніж потім впрягатися до угрузлого воза. На жаль, вимушений бути суворим, тому що неправий суд волає до неба. І якщо я не покращу юстицію, уся відповідальність ляже на мене. І тоді пани Бартольді та Штурм опиняться під судом першими. Вустергаузен, 30 березня 1713 року»

21 червня 1713 року були опубліковані королівські «Поправки та уточнення відносно юстиції». Вони стали основою для Загального зводу законів Пруссії. У цьому кодифікованому нормативно-правовому акті проголошувалася рівність усіх станів перед законом. Окремо усіляко засуджувалась «злочинна старанність» судів виносити вироки незаможним нібито задля захисту інтересів корони. Передбачалось покарання суддям, що дозволяли трактувати справедливість на користь влади.

Армія

В 1730 році король щиросердно сказав:

«Зійшовши на трон, я розпочав виконання плану: на бережливості та добрій економії створити найголовніше».

Цим головнішим в Пруссії стала армія. Армія — єдине, задля чого Фрідріх Вільгельм I не жалкував ані фінансових, ані інших ресурсів. Так в 1717 році Фрідріх-Вільгельм I обміняв у саксонського курфюрста Августа Сильного коштовну колекцію китайської порцеляни, яку зібрав Фрідріх I, на драгунський полк повного складу.

Отримавши від батька військо загальною чисельністю 30 тисяч, Фрідріх-Вільгельм I звелів збільшити піхоту з 38 до 50 батальйонів, а кавалерію — з 53 до 60 ескадронів, одночасно збільшивши батальйон з 500 до 600, а ескадрон — зі 150 до 200 вояків. Вже через два роки загальна чисельність прусської армії становила 45 тисяч вояків, в тому числі 12 000 кавалеристів і 3000 артилеристів.

Після невдалої спроби покладення відповідальності за комплектацію армії на командирів частин та усунення цивільної влади, що призвело до насильницької рекрутчини та масової втечі юнаків, здебільше ремісничих професій, за кордон, і, як наслідок, до розладу ремісничого та мануфактурного виробництва, Фрідріх-Вільгельм I заборонив примусове рекрутування. Відтоді призову на військову службу підлягали лише юнаки, що не мали професії, та «бунтівні й розпусні» особистості, що не корилися волі працедавців, майстрів й сільських господарів. Але, внаслідок такого довільного формулювання, зловживання при призові на військову службу в прусську армію стали звичайним явищем, як за Фрідріха Вільгельма I, так і за його наступників. Дещо покращив стан введений в 1733 році указом короля «Кантональний регламент», яким регулювалися правила військової повинності та згідно з яким за кожною пожежною округою — кантоном був закріплений командир визначеної частини, який набирав в ньому рекрутів. «Кантональний регламент» проголосив «всіх жителів держави» від 18 до 40 років «народженими для зброї», таким чином ставши першим у тогочасній Європі передвісником введення загальної військової повинності. Також дуже поширеним було вербування до прусської армії іноземних найманців.

Завдяки цим заходам наприкінці правління Фрідріха Вільгельма I чисельність прусської армії становила 75 тисяч вояків, з яких 25 тисяч були іноземцями. Витрати на армію зросли вдвічі з 2,4 млн талерів в 1713 році до 4,8 млн талерів в 1740 році.

Справжньою пристрастю Фрідріха Вільгельма I були височезні вояки, тому на їх рекрутування по всій Німеччині не шкодувалося ані королівських коштів, ані часу та хитрощів вербувальників. Високих рекрутів отримував король і в подарунок від інших монархів Європи.

Сім'я

Докладніше: Гогенцоллерни

Нагороди

Примітки

  1. Фред Функен, Лилиан Функен «Европа. XVIII век. Франция: королевская свита и пехота. Великобритания и Пруссия: пехота» Астрель 2003 152 с. (130 с.) (рос.)
  2. http://www.preussen.de/de/geschichte/1713_friedrich_wilhelm_i..html
  3. http://www.irishtimes.com/news/world/europe/the-man-who-would-be-kaiser-1.1884029
  4. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  5. Мустафін О. Справжня історія раннього нового часу. Х., 2014, с.318

Література

  • Christopher Schulze: Ein Dutzend Langer Kerls wäre mir lieber. Anekdoten über den Soldatenkönig, Eulenspiegel Verlag, Berlin 2016, .
  • Annäherungen an Friedrich Wilhelm I. Eine Lesestunde im Schloss Königs Wusterhausen, bearbeitet von Jürgen Kloosterhuis. Duncker & Humblot, Berlin 2011, .
  • Unbekannt. Friedrich Wilhelm I. (König in Preußen) // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1877, Band 7, S. 635–656.
  • Gerhard Oestreich. Friedrich Wilhelm I., König in Preußen. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1961, Band 5, S. 540–545 (Digitalisat).
  • Klaus-Gunther Wesseling. Friedrich Wilhelm I. // Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon., Sp. 452–477}}. ()
  • Ingeborg Weber-Kellermann (Hrsg.): Wilhelmine von Bayreuth, eine preußische Königstochter. Insel, Frankfurt/M. 1981, .
  • Friedrich Beck, Julius H. Schoeps (Hrsg.): Der Soldatenkönig. Friedrich Wilhelm I. in seiner Zeit. Verlag für Berlin-Brandenburg, Potsdam 2003, .
  • Claus A. Pierach, Erich Jennewein: Friedrich Wilhelm I. und die Porphyrie. In: Sudhoffs Archiv. Bd. 83, Heft 1 (1999), S. 50–66.
  • Generaldirektion der Staatlichen Schlösser und Gärten Potsdam-Sanssouci (Hrsg.): Friedrich Wilhelm I. Der Soldatenkönig als Maler. Potsdam 1990.
  • Carl Hinrichs: Friedrich Wilhelm I. König in Preußen. Eine Biographie. Jugend und Aufstieg. Hanseatische Verlagsanstalt, Hamburg 1941 [Im Reprint der Wissenschaftlichen Buchgesellschaft, Darmstadt 1968 ergänzt durch: «Der Regierungsantritt Friedrich Wilhelms I. Die preussische Zentralverwaltung in den Anfängen Friedrich Wilhelms I.»]
  • Heinz Kathe: Der Soldatenkönig. Friedrich Wilhelm I. 1688—1740. König in Preußen. Köln 1981, .
  • Christian Graf von Krockow: Porträts berühmter deutscher Männer — Von Martin Luther bis zur Gegenwart. List, München 2001, , S. 57–100.
  • Heinz Ohff: Preußens Könige. Piper Verlag, München 2001, .
  • Wolfgang Venohr: Friedrich Wilhelm I. Preußens Soldatenkönig. Erg. 2. Aufl., Ullstein, Berlin 2001, . московський переклад
  • Christopher Clark: Preußen. Aufstieg und Niedergang 1600—1947. Bonn 2007, .
  • Wilhelm Treue: Wirtschafts- und Technikgeschichte Preussens. de Gruyter, Berlin / New York 1984, .
  • Friedrich R. Paulig: Friedrich Wilhelm I., König von Preußen. Ein Beitrag zur Geschichte seines Lebens, seines Hofes und seiner Zeit. Selbstverl. des Verf., Frankfurt a. O. 1889 (Digitalisat)
  • Mittenzwei, Ingrid: Friedrich II. von Preußen. Eine Biographie, Deutscher Verlag der Wissenschaften, Berlin 1987

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Fridrih Vilgelm Fri drih Vilge lm I nim Friedrich Wilhelm I 14 serpnya 1688 16880814 31 travnya 1740 drugij prusskij korol 1713 1740 Brandenburzkij markgraf kurfyurst Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1713 1740 Predstavnik nimeckoyi dinastiyi Gogencollerniv Narodivsya v Berlini Prussiya Sin prusskogo gercoga ta korolya Fridriha I Batko Fridriha Velikogo Peretvoriv Prussiyu z drugoryadnoyi derzhavi na odnu z najpotuzhnishih krayin Yevropi Reorganizuvav derzhavni finansi zaprovadiv rezhim suvoroyi ekonomiyi Vprovadiv zhorstku disciplinu v organah derzhavnoyi vladi Reformuvav i zbilshiv prussku armiyu Pomer u Potsdami Prussiya Pohovanij v Potsdamskij cerkvi miru Prizviska korol soldat nim Soldatenkonig feldfebel na troni Fridrih Vilgelm I nim Friedrich Wilhelm I Fridrih Vilgelm IKorol v Prussiyi25 lyutogo 1713 31 travnya 1740Deviz Zbilshuvati pributok nim Ein Plus macbenPoperednik Fridrih INastupnik Fridrih II VelikijMarkgraf Brandenburgu25 lyutogo 1713 31 travnya 1740Poperednik Fridrih INastupnik Fridrih II Velikij Narodzhennya 14 serpnya 1688 1688 08 14 Berlin PrussiyaSmert 31 travnya 1740 1740 05 31 51 rik Potsdam PrussiyaPohovannya Cerkva Miru 2 Krayina Korolivstvo PrussiyaReligiya kalvinizmRid GogencollerniBatko Fridrih IMati Sofiya Sharlotta GannoverskaShlyub Sofiya Doroteya GannoverskaDiti Filipina Sharlotta Prusska Sofiya Doroteya Mariya Prusska Luyiza Ulrika Prusska Avgust Vilgelm Prusskij d Genrih Pruskij 1726 Avgust Ferdinand Prusskij Frederika Luyiza Prusska Fridrih II 3 Vilgelmina Pruska d d 4 d 4 i d 4 Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaDitinstvo Fridrih Vilgelm narodivsya 14 serpnya 1688 r u rodini kurfyursta Fridriha III zgodom korolya Prussiyi sho prijnyav titul Fridriha I i jogo druzhini Sofiyi Sharloti Ce buv yih tretij sin dvoye poperednikiv Fridriha Vilgelma pomerli u ditinstvi Ditina rosla zdorovoyu zhittyeradisnoyu ale galaslivoyu i nadzvichajno aktivnoyu Rudovolosij yak i bilshist Gogencollerniv kronprinc buv nevelikogo zrostu shirokoplechij i kryazhistij Silnij vid prirodi vin keruvav u dityachih igrah svoyimi chislennimi kuzenami Vidomij fakt sho majbutnij korol Prussiyi u ditinstvi proyavlyav agresiyu do majbutnogo korolya Angliyi Georga II i cya dityacha vorozhnecha chastkovo stala prichinoyu napruzhenih anglo prusskih stosunkiv u 1710 1740 roki Mati duzhe lyubila Fridriha Vilgelma vona poblazhlivo stavilasya do bud yakih proyaviv sinovogo norovu Z batkom kurfyurstom stosunki buli nabagato skladnishimi Vitonchenij estet Fridrih III mriyav virostiti vsebichno osvichenogo chutlivogo i galantnogo spadkoyemcya Prote princ cikavivsya najbilsh nizinnimi predmetami robotoyu kamenyariv i teslyariv goduvannyam konej sadivnictvom i gorodnictvom Specialno dlya malenkogo princa buv vlashtovanij gorod de ditina zalyubki viroshuvala ovochi dlya korolivskoyi kuhni Do francuzkoyi movi obov yazkovoyi v seredovishi yevropejskoyi aristokratiyi XVIII storichchya Fridrih Vilgelm vidchuvav vidrazu Gumanitarni znannya takozh buli jomu necikavi Hlopchik viyavlyav zdibnosti do matematiki malyuvannya cikavivsya istoriyeyu mav nepoganij muzichnij sluh prote cherez svij upertij ta agresivnij harakter ne zmig zdobuti nalezhnoyi osviti navit u cih oblastyah Fridrih Vilgelm z ditinstva buv revno religijnim i pronis vidchuttya lyubovi do boga cherez vse svoye zhittya She u ditinstvi princ zacikavivsya armiyeyu Viyavlyayuchi shilnist do z yasuvannya detalej bud yakogo yavisha Fridrih Vilgelm cikavivsya pobutom i zvichayami kazarmi kroyem formi sluhav rozpovidi soldativ pro minuli bitvi Svitski maneri yakim bezrezultatno namagalisya navchiti jogo i batki i vihovatel graf Oleksandr fon Dona princ ne sprijmav oskilki vvazhav yih nepotribnimi U 1701 roci batko Fridriha Vilgelma kurfyurst Fridrih III koronuvavsya u Kenigsberzi yak korol Prussiyi Fridrih I Takim chinom trinadcyatirichnij kronprinc otrimav novij titul Yunist Yunij Fridrih Vilgelm 1700 1 lyutogo 1705 roki pomerla mati kronprinca tridcyatishestirichna koroleva Sofiya Sharlotta Fridrih Vilgelm vazhko perezhiv cyu vtratu I bez togo skladni stosunki iz batkom u cej period znachno pogirshali Vlitku 1706 roku Fridrih I posvatav svoyemu sinovi princesu Sofiyu Doroteyu Gannover Cej shlyub buv hitroyu politichnoyu aferoyu oskilki vzhe z yasuvalosya sho Georg Gannover batko princesi mozhe stati korolem Angliyi Princesa Sofiya bula vrodlivoyu visoka statna shilna do povnoti vona spodobalasya princovi svoyeyu gruntovnistyu Hocha ne mozhna skazati sho spadkoyemec prusskogo prestolu perezhivav do svoyeyi narechenoyi palki pochuttya U chervni 1706 roku u Gannoveri vidbulosya zaruchennya Pislya vesillya princ viyihav u Niderlandi de jshla Vijna za ispansku spadshinu de sluzhiv u vijsku gercoga Malboro Pislya povernennya do Berlina Fridrih Vilgelm pochav pridilyati uvagu pitannyam derzhavnogo upravlinnya vin shodnya buv prisutnim na zasidannyah Derzhavnoyi radi Ulyublenim zanyattyam u cej period dlya nogo stalo polyuvannya dlya cogo nanovo obladnano nevelikij mislivskij U 1709 roci princ znovu virushaye do roztashuvannya vijsk gercoga Malboro i bere uchast u znamenitij bitvi pid Malplakom U comu zh roci druzhina Fridriha Vilgelma narodila dochku Vilgelminu majbutnyu markgrafinyu Bajrejtsku Dvoye inshih ditej narodzhenih u 1707 i 1708 rokah pomerli ledve narodivshis Smert oboh hlopchikiv Fridrih Vilgelm perezhivav duzhe gostro jogo mriyeyu bula bagatoditna sim ya Do svoyeyi druzhini princ stavivsya iz povagoyu prote vvazhav sho yiyi funkciya polyagaye tilki u narodzhenni ditej Same u cej period pochalasya dovga i viddana druzhba Fridriha Vilgelma iz knyazem Leopoldom Angalt Dessauskim Molodih lyudej ob yednuvala lyubov do vijni prezirstvo do svitskih maner ta gumanitarnih znan Navit svogo sina knyaz Leopold voliv ne vchiti naukam bo voni absolyutno ne potribni spravzhnomu voyinovi 24 sichnya 1712 roku u Fridriha Vilgelma narodivsya dovgoochikuvanij sin spadkoyemec yakij buv hreshenij im yam Karl Fridrih majbutnij Fridrih Velikij U tomu zh 1712 roci majbutnij korol Prussiyi poznajomivsya iz Petrom I Volovij ta zhorstkij rosijskij imperator spraviv kolosalne vrazhennya na Fridriha Vilgelma Zgodom obidva monarhi stali ne tilki soyuznikami ale j druzyami Korol Prussiyi Pershi reformi 25 lyutogo 1713 roku pomer prusskij korol Fridrih I Vlashtuvavshi batkovi pishnij i dorogij pohoron novij korol vpershe i vostannye proyaviv marnotratstvo 5 bereznya 1713 roku molodij korol priznachiv komisiyu dlya perevirki Berlinskogo finansovogo upravlinnya Reviziya plavno peretvorilas na pokazovij kriminalnij proces nad finansovimi chinovnikami ta postachalnikami tovariv do dvoru ta derzhavnih ustanov Vitrati na platnyu ta pensiyi pridvornih u pershi shist dniv korolyuvannya buli skorocheni z 276 do 55 tisyach taleriv Bula rozpushena palacova kapela zvilneni usi kamer yunkeri ta pazhi z chislennih kamergeriv zalishivsya odin Vina z palacovih pidvaliv porodisti skakuni chislenni sribni servizi mebli lyustri z zamiskih palaciv ta domiv sho nalezhali osobisto korolyu buli rozprodani a zapustili budivli zdani v orendu Korol ekonomiv na vsomu vklyuchayuchi vlasne zhittya ta dvir dohodyachi v svoyij oshadnosti do anekdotichnosti Prikladom vin duzhe lyubiv poyisti v gostyah u svoyih piddanih navit zvichajnih selyan pereshivav gudziki zi starogo odyagu Prussiya pozbulasya vsih kolonij yaki vona z XVII stolittya mala v Americi ta Africi Na dovgih 27 rokiv klyuchovimi slovami v upravlinni Prussiyeyu stali kontrol ta ekonomiya U tomu zh 1713 roci Fridrih Vilgelm I perebuduvav vladni strukturi velikih mist takih yak Berlin Kenigsberg ta Shtettin Mista otrimuvali priznachenih korolem shtadt prezidentiv vijskovih i zemelnih palat sho odnochasno stavali golovami u danij provinciyi Tak shtadt prezident Kenigsberga stavav golovoyu vijskovoyi ta zemelnoyi palat shidnoyi Prussiyi Shtadt prezidenti stavali takozh golovnimi zbiralnikami podatkivcyami ta vidpovidalnimi za nadhodzhennya yih do kazni Doruchivshi tayemnomu radnikovi Bartoldi ta golovi korolivskogo sudu Shturmu pidgotuvati propoziciyi shodo vporyadkuvannya yusticiyi ta otrimavshi vid tih uzagalneni mirkuvannya korol napisav Ya nichogo ne rozumiyu v procesualnih pitannyah ale duzhe dobre rozumiyusya na zakonah krayini Misyac vzhe minuv Zalishilosya tilki odinadcyat do dnya koli povinen buti skladenij Zagalnij zvid zakoniv dlya krayini Inakshe pani Bartoldi Shturm i ya opinimosya v duzhe skladnomu stanovishi i todi ne dopomozhut zhodni skargi Ya vas poperedzhayu Chas she ye Krashe zaraz vidmovitisya vid dribnih suddivskih vigid nizh potim vpryagatisya do ugruzlogo voza Na zhal vimushenij buti suvorim tomu sho nepravij sud volaye do neba I yaksho ya ne pokrashu yusticiyu usya vidpovidalnist lyazhe na mene I todi pani Bartoldi ta Shturm opinyatsya pid sudom pershimi Vustergauzen 30 bereznya 1713 roku 21 chervnya 1713 roku buli opublikovani korolivski Popravki ta utochnennya vidnosno yusticiyi Voni stali osnovoyu dlya Zagalnogo zvodu zakoniv Prussiyi U comu kodifikovanomu normativno pravovomu akti progoloshuvalasya rivnist usih staniv pered zakonom Okremo usilyako zasudzhuvalas zlochinna starannist sudiv vinositi viroki nezamozhnim nibito zadlya zahistu interesiv koroni Peredbachalos pokarannya suddyam sho dozvolyali traktuvati spravedlivist na korist vladi Armiya V 1730 roci korol shiroserdno skazav Zijshovshi na tron ya rozpochav vikonannya planu na berezhlivosti ta dobrij ekonomiyi stvoriti najgolovnishe Cim golovnishim v Prussiyi stala armiya Armiya yedine zadlya chogo Fridrih Vilgelm I ne zhalkuvav ani finansovih ani inshih resursiv Tak v 1717 roci Fridrih Vilgelm I obminyav u saksonskogo kurfyursta Avgusta Silnogo koshtovnu kolekciyu kitajskoyi porcelyani yaku zibrav Fridrih I na dragunskij polk povnogo skladu Otrimavshi vid batka vijsko zagalnoyu chiselnistyu 30 tisyach Fridrih Vilgelm I zveliv zbilshiti pihotu z 38 do 50 bataljoniv a kavaleriyu z 53 do 60 eskadroniv odnochasno zbilshivshi bataljon z 500 do 600 a eskadron zi 150 do 200 voyakiv Vzhe cherez dva roki zagalna chiselnist prusskoyi armiyi stanovila 45 tisyach voyakiv v tomu chisli 12 000 kavaleristiv i 3000 artileristiv Pislya nevdaloyi sprobi pokladennya vidpovidalnosti za komplektaciyu armiyi na komandiriv chastin ta usunennya civilnoyi vladi sho prizvelo do nasilnickoyi rekrutchini ta masovoyi vtechi yunakiv zdebilshe remisnichih profesij za kordon i yak naslidok do rozladu remisnichogo ta manufakturnogo virobnictva Fridrih Vilgelm I zaboroniv primusove rekrutuvannya Vidtodi prizovu na vijskovu sluzhbu pidlyagali lishe yunaki sho ne mali profesiyi ta buntivni j rozpusni osobistosti sho ne korilisya voli pracedavciv majstriv j silskih gospodariv Ale vnaslidok takogo dovilnogo formulyuvannya zlovzhivannya pri prizovi na vijskovu sluzhbu v prussku armiyu stali zvichajnim yavishem yak za Fridriha Vilgelma I tak i za jogo nastupnikiv Desho pokrashiv stan vvedenij v 1733 roci ukazom korolya Kantonalnij reglament yakim regulyuvalisya pravila vijskovoyi povinnosti ta zgidno z yakim za kozhnoyu pozhezhnoyu okrugoyu kantonom buv zakriplenij komandir viznachenoyi chastini yakij nabirav v nomu rekrutiv Kantonalnij reglament progolosiv vsih zhiteliv derzhavi vid 18 do 40 rokiv narodzhenimi dlya zbroyi takim chinom stavshi pershim u togochasnij Yevropi peredvisnikom vvedennya zagalnoyi vijskovoyi povinnosti Takozh duzhe poshirenim bulo verbuvannya do prusskoyi armiyi inozemnih najmanciv Zavdyaki cim zahodam naprikinci pravlinnya Fridriha Vilgelma I chiselnist prusskoyi armiyi stanovila 75 tisyach voyakiv z yakih 25 tisyach buli inozemcyami Vitrati na armiyu zrosli vdvichi z 2 4 mln taleriv v 1713 roci do 4 8 mln taleriv v 1740 roci Spravzhnoyu pristrastyu Fridriha Vilgelma I buli visochezni voyaki tomu na yih rekrutuvannya po vsij Nimechchini ne shkoduvalosya ani korolivskih koshtiv ani chasu ta hitroshiv verbuvalnikiv Visokih rekrutiv otrimuvav korol i v podarunok vid inshih monarhiv Yevropi Sim yaDokladnishe Gogencollerni Batko Fridrih I Matir Sofiya Sharlotta Gannoverska Druzhina Sofiya Doroteya Gannoverska Diti Vilgelmina 1709 1758 markgrafinya Bajrejtu Fridrih II 1712 1786 korol Prussiyi Frederika Luyiza 1714 1784 druzhina Karla Vilgelma Fridriha markgrafa Brandenburg Ansbahu Filippina Sharlotta 1716 1801 druzhina Karla I Braunshvejg Volfenbyuttenskim Sofiya Doroteya Mariya 1719 1765 druzhina Fridriha Vilgelma Brandendurg Shvedtskogo Luyiza Ulrika 1720 1782 druzhina korolya Shveciyi Adolfa Frederika Avgust Vilgelm 1722 1758 odruzhenij z Luyizoyu Amaliyeyu Braunshvejg Volfenbyuttelskoyu 1723 1787 abatisa Kvedlinburzkogo abatstva Genrih 1726 1802 odruzhenij z Vilgelminoyu Gessen Kasselskoyu Avgust Ferdinand 1730 1813 odruzhenij z Luyizoyu Brandenburn ShvedtskoyuNagorodi1713 Orden Chornogo orla yak zasnovnik Ordena PrimitkiFred Funken Lilian Funken Evropa XVIII vek Franciya korolevskaya svita i pehota Velikobritaniya i Prussiya pehota Astrel 2003 152 s 130 s ISBN 5 17 017609 0 ros http www preussen de de geschichte 1713 friedrich wilhelm i html http www irishtimes com news world europe the man who would be kaiser 1 1884029 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Mustafin O Spravzhnya istoriya rannogo novogo chasu H 2014 s 318LiteraturaChristopher Schulze Ein Dutzend Langer Kerls ware mir lieber Anekdoten uber den Soldatenkonig Eulenspiegel Verlag Berlin 2016 ISBN 978 3 359 02496 5 Annaherungen an Friedrich Wilhelm I Eine Lesestunde im Schloss Konigs Wusterhausen bearbeitet von Jurgen Kloosterhuis Duncker amp Humblot Berlin 2011 ISBN 978 3 428 13730 5 Unbekannt Friedrich Wilhelm I Konig in Preussen Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1877 Band 7 S 635 656 Gerhard Oestreich Friedrich Wilhelm I Konig in Preussen Neue Deutsche Biographie Berlin 1961 Band 5 S 540 545 Digitalisat Klaus Gunther Wesseling Friedrich Wilhelm I Biographisch Bibliographisches Kirchenlexikon Sp 452 477 Ingeborg Weber Kellermann Hrsg Wilhelmine von Bayreuth eine preussische Konigstochter Insel Frankfurt M 1981 ISBN 3 458 32980 3 Friedrich Beck Julius H Schoeps Hrsg Der Soldatenkonig Friedrich Wilhelm I in seiner Zeit Verlag fur Berlin Brandenburg Potsdam 2003 ISBN 3 935035 43 8 Claus A Pierach Erich Jennewein Friedrich Wilhelm I und die Porphyrie In Sudhoffs Archiv Bd 83 Heft 1 1999 S 50 66 Generaldirektion der Staatlichen Schlosser und Garten Potsdam Sanssouci Hrsg Friedrich Wilhelm I Der Soldatenkonig als Maler Potsdam 1990 Carl Hinrichs Friedrich Wilhelm I Konig in Preussen Eine Biographie Jugend und Aufstieg Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg 1941 Im Reprint der Wissenschaftlichen Buchgesellschaft Darmstadt 1968 erganzt durch Der Regierungsantritt Friedrich Wilhelms I Die preussische Zentralverwaltung in den Anfangen Friedrich Wilhelms I Heinz Kathe Der Soldatenkonig Friedrich Wilhelm I 1688 1740 Konig in Preussen Koln 1981 ISBN 3 7609 0626 5 Christian Graf von Krockow Portrats beruhmter deutscher Manner Von Martin Luther bis zur Gegenwart List Munchen 2001 ISBN 3 548 60447 1 S 57 100 Heinz Ohff Preussens Konige Piper Verlag Munchen 2001 ISBN 3 492 23359 7 Wolfgang Venohr Friedrich Wilhelm I Preussens Soldatenkonig Erg 2 Aufl Ullstein Berlin 2001 ISBN 3 7766 2223 7 moskovskij pereklad Christopher Clark Preussen Aufstieg und Niedergang 1600 1947 Bonn 2007 ISBN 978 3 89331 786 8 Wilhelm Treue Wirtschafts und Technikgeschichte Preussens de Gruyter Berlin New York 1984 ISBN 3 11 009598 X Friedrich R Paulig Friedrich Wilhelm I Konig von Preussen Ein Beitrag zur Geschichte seines Lebens seines Hofes und seiner Zeit Selbstverl des Verf Frankfurt a O 1889 Digitalisat Mittenzwei Ingrid Friedrich II von Preussen Eine Biographie Deutscher Verlag der Wissenschaften Berlin 1987PosilannyaBibliografiya Friedrich Wilhelm I Nimecka nacionalna biblioteka Roboti pro Fridrih Vilgelm I Cifrova biblioteka Nimechchini Vlasni tvori ta literatura pro Fridrih Vilgelm I Pokazhchik starodrukiv yaki z yavilisya v nimeckomovnomu prostori u XVII stolitti Biographie mit Bildern von Friedrich Wilhelm I bei preussen chronik de 10 chervnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ