Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Французька територія афарів та ісса (фр. Territoire français des Afars et des Issas) — заморська територія Франції, яка існувала на північному сході Африки з 1967 р. по 1977 р. Після отримання незалежності у 1977, перейменована у Джибуті.
| Territoire français des Afars et des Issas (французька) Французька територія афарів та ісса | ||||
| Залежна територія | ||||
| ||||
|
| ||||
 | ||||
| Столиця | Джибуті H G O | |||
| Мови | французька, арабська | |||
| Релігії | Іслам, Християнство | |||
| Форма правління | Заморська територія Франції | |||
| - 1967-1969 | Louis Saget | |||
| - 1969-1971 | Dominique Ponchardier | |||
| - 1971-1974 | Georges Thiercy | |||
| - 1974-1976 | Christian Dablanc | |||
| - 1976-1977 | Camille d’Ornano | |||
| Історичний період | Холодна війна | |||
| - Заснована | 5 липня 1967 | |||
| - Незалежність | 27 червня 1977 | |||
| Площа | ||||
| - 1974 | 23 200 км2 | |||
| Населення | ||||
| - 1974 | 200 000 осіб | |||
| Густота | 8,6 осіб/км² | |||
| Валюта | ||||
Походження назви
Назва території походить від двох основних етнічних груп: афар й . До 1967 мала назву Французький Сомаліленд, або Французький Берег Сомалі (Côte française des Somalis).
Статус, кордони та управління
До здобуття незалежності у 1977 році була володінням Франції. З 1946 року мала статус заморської території. Межувала з Ефіопією на заході та півдні, і з Сомалі на південному сході. На сході омивалося водами Аденської затоки. Мала площу у 22 тис. км. Населення: 104 тис. осіб (за оцінкою ООН станом на 1974 рік).
Адміністративне управління здійснювалося Урядовою радою у складі 8 осіб, яка обиралася Палатою депутатів. Територія мала по 1 представнику у Національних зборах та Сенаті Франції.
Адміністративний центр знаходився у Джибуті. Найбільші міста: Джибуті (близько 100 тис. осіб станом на 1973 рік) та Таджура.
У адміністративному відношенні поділялася на 5 округів.
Офіційна мова французька.
Природні умови
Мала слабко порізану берегову смугу з єдиною великою затокою Таджура. Рельєф переважно гористий. Гірські масиви перемежувалися низькими лавовими плато з конусами згаслих вулканів. Найвищою вершиною був пик Муса-Алі (2022 м). У центральній частині території знаходилася низовина навколо озера Ассаль (153 м нижче рівня моря). Ця місцина була родовищем гіпсу, слюди, солі та сірки. Постійних річок немає.
Клімат тропічний, сухий. Середньомісячні температури коливалися від 27 °С до 32 °С (максимальна температура доходила до 40 °С). Середньорічна кількість опадів: 100-400 мм.
Рослинність напівпустельна, злаково-чагарникового типу. У горах на півночі зустрічалися рідколистяні ліси. В оазах - пальми (дум або фінікові). Для фауни характерні великі ссавці: антилопи, гієни, шакали тощо. Багато плазунів та комах.
Населення
Переважну більшість населення території складали народи ісса (сомалі) на сході, та афари (данакіль) на заході. Жили також араби та європейці (французи, італійці, греки тощо). Більшість населення належали до мусульманів сунітської течії, однак афари, загалом, притримувалися місцевих традиційних вірувань. Офіційний календар - григоріанський.
Близько половини усього населення складали кочовики.
Чисельність робітників і службовців станом на 1969 рік становила 17, 2 тис. чоловік. Середня щільність населення станом на 1974 рік - 5 осіб на 1 квадратний кілометр. Найбільш густонаселеною була південно-східна частина території (від 10 до 50 осіб на 1 км²), найменш населені - північно-західні райони (менше 1 чол. на 1 км²).
Історія
З 1862 по 1894 рік територія на північ від затоки Таджура мала назву Обок та управлялася сомалійськими та афарськими султанами. Між 1883 та 1887 роками Франція уклала з місцевими вождями низку угод, завдяки чому їй удалося набути контроль над регіоном..
1894 року Леонс Лаґард заснував постійну французьку адміністрацію у Джибуті та назвав регіон Французьким Берегом Сомалі(фр. Côte française des Somalis). Ця назва використовувалася офіційно до 1967 року.
У 1958 році напередодні проголошення незалежності у сусідньому Сомалі, у Французькому Березі Сомалі відбувся референдум, на який було винесено питання щодо приєднання регіону до Сомалі або залишення як французької колонії. Більшість учасників референдуму (переважно, афари та місцеві європейці) висловилися за асоціацію з Францією There was also widespread , with the French expelling thousands of Somalis before the referendum reached the polls.. Проти висловилися сомалійці, які були налаштовані до приєднання до Сомалі, як це пропонував Махмуд Гарбі, віце-президент Урядової Ради. Двома роками пізніше Гарбі загинув у авіакатастрофі.
1966 Франція відкинула рекомендацію ООН щодо надання незалежності Французькому Сомаліленду. У серпні того ж року відбувся візит тогочасного Президента Франції генерала де Голля до Французькому Сомаліленду, супроводжуваний масовими демонстраціями та обуреннями з боку місцевих мешканців In response to the protests, de Gaulle ordered another referendum..
19 березня 1967 року відбувся другий референдум, який мав вирішити подальшу долю регіону. Результати засвідчили зменшення кількості прихильників асоціації з Францією та розподіл прихильників та противників незалежності за етнічними групами: якщо місцеві сомалійці загалом висловилися за незалежність з подальшим об'єднанням з Сомалі, то афари у більшості підтримали збереження асоціативних відносин з Францією Утім, організаторів референдуму знову звинуватили у фальсифікації результатів на користь французьких властей. Так, близько 10 000 сомалійців було позбавлено права голосу на референдумі під приводом відсутності у них документів, що посвідчують особу.
За офіційними даними, хоча у регіоні на той час проживало 58 240 сомалійців та 48 270 афарів, дозволено узяти участь у голосуванні було лише 14 689 сомалійцям на противагу 22 004 афарам .
Представники сомалійської громади також скаржилися на те, що французькі власті одночасно організували доставку тисяч афарських кочовиків з сусідньої Ефіопії задля отримання необхідного результату, однак влада відкинула подібні звинувачення, пояснюючи, що внесені у списки виборців афари й так переважали на той час за чисельністю сомалійців.
Оголошення результатів народного волевиявлення збурило громадський спокій у регіоні та призвело до кількох смертей. Франція почала нарощувати свою військову присутність на прикордонній смузі..
1967 року, невдовзі після референдуму, колишній Французький Берег Сомалі (Французький Сомаліленд) було перейменовано у Французьку територію афарів та ісса. Це було зроблено для того, аби відзначити провідну роль афарської громади та примешити роль та значення сомалійської (ісса були одним з племен сомалійців). Також Французька територія афарів та ісса отримала іншу, ніж колишній Французький Сомаліленд структуру влади та управління. Генерал-губернатора було замінено Верховним Комісаром, а Урядова рада складалася з дев'яти членів.
Через те, що сомалійське населення постійно збільшувалося у чисельності, ймовірність третього референдуму виникла навіть раніше, ніж очікувалося. Надвеликі витрати, які несла Франція через необхідність утримання свого останнього форпосту на Африканському континенті змусили оглядачів засумніватися, що остання намагатиметься будь-що й надалі втримувати цю територію.
27 червня 1977 року відбувся третій референдум. Абсолютна більшість учасників (98, 8%) проголосували за припинення асоціації з Францією та утворення незалежної Джибуті , a Somali politician who had campaigned for a yes vote in the referendum of 1958, eventually wound up as the nation's first president (1977–1999)..
Економіка
До проголошення незалежності Французька територія афарів та ісса була відсталою аграрною територією. Під сільське господарство було задіяно менше 1% території, і ще 11% - під пасовища. Основним зайняттям населення було кочове та напівкочове скотарство. Станом на 1974 р. на території нараховувалося близько 95 тис. овець, 561 тис. кіз, 18 тис. великої рогатої худоби та 24 тис. верблюдів. Землеробство було розвинуто недостатньо, вирощували лише плодові, овочеві, зернові культури, а також каву та фініки. Певна частина населення була задіяна у рибальстві, видобуванні перлин та перламутру, а також збиранні губок та коралів.
Промисловість була представлена невеличкими підприємствами харчової промисловості, а також шкіряними, текстильними та дубильними фабриками. Існував також завод з виробництва штучного льоду, судоверфі та підприємства з видобутку солі з морської води.
Виробництво електроенергії тепловими електростанціями станом на 1973 рік становило 46 млн квт/год.
Довжина залізничних доріг - 98 км, автомобільних доріг - 1100 км, з яких 600 км могли використовуватися протягом цілого року (у т.ч. 100 км асфальтованих).
Станом на 1970 р. автомобільний парк території становив: 7, 2 тис. легковихта 1, 1 тис. вантажних автівок. Найбільший морський порт - Джибуті - займався обслуговування вантажів та транзитною торгівлею. 85% всіх вантажів припадало на Ефіопію. 20% доходів місцевого бюджету складали доходи від транзиту та обробки ефіопських залізничних вантажів.
1972 року експорт (включаючи реекспорт), головним чином: шкіра, шкури та взуття склав 1, 6 млрд франків, імпорт (продовольство, промислові товари, устаткування) - 10, 7 млрд франків. Основними торговельними партнерами були Франція, Ефіопія, Японія, Велика Британія. Грошовою одиницею був франк Французької території афарів та ісса, який за курсом станом на 01.01.1975 р. дорівнював 0, 026 французького франка.
Освіта
Станом на 1962 рік 96% населення території було неписьменним. Систему освіти було побудовано за французьким зразком. Навчання у школах починалося з 6 років. Початкова школа складалася з 6 класів, середня - з 7 (4+3). У 1971 році у початкових класах навчалося близько 7 тис. учнів, з яких 1, 4 тис. - у приватних (місіонерських) школах; у середніх загальноосвітніх та технічних школах (переважно, І ступеню) - близько 1, 9 тис. учнів.
Посилання
- Сомали (французское)[недоступне посилання з липня 2019]. - Большая советская энциклопедия;
- Raph Uwechue, Africa year book and who's who, (Africa Journal Ltd.: 1977), p.209.
- Hugh Chisholm (ed.), The encyclopædia britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information, Volume 25, (At the University press: 1911), p.383.
- A Political Chronology of Africa, (Taylor & Francis), p.132.
- Barrington, Lowell, After Independence: Making and Protecting the Nation in Postcolonial and Postcommunist States, (University of Michigan Press: 2006), p.115
- Kevin Shillington, Encyclopedia of African history, (CRC Press: 2005), p.360.
- Newsweek, Volume 81, (Newsweek, inc.: 1973), p.254.
- American Universities Field Staff, Northeast Africa series, Volume 15, Issue 1, (American Universities Field Staff.: 1968), p.3.
- Jean Strouse, Newsweek, Volume 69, Issues 10-17, (Newsweek: 1967), p.48.
- Africa Research, Ltd, Africa contemporary record: annual survey and documents, Volume 1, (Africana Pub. Co.: 1969), p.264.
- Alvin J. Cottrell, Robert Michael Burrell, Georgetown University. Center for Strategic and International Studies, The Indian Ocean: its political, economic, and military importance, (Praeger: 1972), p.166.
- Elections in Djibouti African Elections Database
Джерела
- Трофимов В. А. Французский Берег Сомали — последняя колония Франции на африканском континенте, в кн.: Африканский сборник, т. 2, М., 1964;
- Трофимов В. А. Политика Франции в Азии и Африке, М., 1965, гл. 6;
- Большая советская энциклопедия. Статья "Сомали (французское)";
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Francuzka teritoriya afariv ta issa fr Territoire francais des Afars et des Issas zamorska teritoriya Franciyi yaka isnuvala na pivnichnomu shodi Afriki z 1967 r po 1977 r Pislya otrimannya nezalezhnosti u 1977 perejmenovana u Dzhibuti Territoire francais des Afars et des Issas francuzka Francuzka teritoriya afariv ta issa Zalezhna teritoriya 1967 1977 Prapor Francuzka teritoriya afariv ta issa istorichni kordoni na karti Stolicya Dzhibuti 11 36 pn sh 43 10 sh d H G O Movi francuzka arabska Religiyi Islam Hristiyanstvo Forma pravlinnya Zamorska teritoriya Franciyi 1967 1969 Louis Saget 1969 1971 Dominique Ponchardier 1971 1974 Georges Thiercy 1974 1976 Christian Dablanc 1976 1977 Camille d Ornano Istorichnij period Holodna vijna Zasnovana 5 lipnya 1967 Nezalezhnist 27 chervnya 1977 Plosha 1974 23 200 km2 Naselennya 1974 200 000 osib Gustota 8 6 osib km ValyutaPohodzhennya nazviNazva teritoriyi pohodit vid dvoh osnovnih etnichnih grup afar j Do 1967 mala nazvu Francuzkij Somalilend abo Francuzkij Bereg Somali Cote francaise des Somalis Status kordoni ta upravlinnyaDokladnishe Dzhibuti Do zdobuttya nezalezhnosti u 1977 roci bula volodinnyam Franciyi Z 1946 roku mala status zamorskoyi teritoriyi Mezhuvala z Efiopiyeyu na zahodi ta pivdni i z Somali na pivdennomu shodi Na shodi omivalosya vodami Adenskoyi zatoki Mala ploshu u 22 tis km Naselennya 104 tis osib za ocinkoyu OON stanom na 1974 rik Administrativne upravlinnya zdijsnyuvalosya Uryadovoyu radoyu u skladi 8 osib yaka obiralasya Palatoyu deputativ Teritoriya mala po 1 predstavniku u Nacionalnih zborah ta Senati Franciyi Administrativnij centr znahodivsya u Dzhibuti Najbilshi mista Dzhibuti blizko 100 tis osib stanom na 1973 rik ta Tadzhura U administrativnomu vidnoshenni podilyalasya na 5 okrugiv Oficijna mova francuzka Prirodni umoviMala slabko porizanu beregovu smugu z yedinoyu velikoyu zatokoyu Tadzhura Relyef perevazhno goristij Girski masivi peremezhuvalisya nizkimi lavovimi plato z konusami zgaslih vulkaniv Najvishoyu vershinoyu buv pik Musa Ali 2022 m U centralnij chastini teritoriyi znahodilasya nizovina navkolo ozera Assal 153 m nizhche rivnya morya Cya miscina bula rodovishem gipsu slyudi soli ta sirki Postijnih richok nemaye Klimat tropichnij suhij Serednomisyachni temperaturi kolivalisya vid 27 S do 32 S maksimalna temperatura dohodila do 40 S Serednorichna kilkist opadiv 100 400 mm Roslinnist napivpustelna zlakovo chagarnikovogo tipu U gorah na pivnochi zustrichalisya ridkolistyani lisi V oazah palmi dum abo finikovi Dlya fauni harakterni veliki ssavci antilopi giyeni shakali tosho Bagato plazuniv ta komah NaselennyaPerevazhnu bilshist naselennya teritoriyi skladali narodi issa somali na shodi ta afari danakil na zahodi Zhili takozh arabi ta yevropejci francuzi italijci greki tosho Bilshist naselennya nalezhali do musulmaniv sunitskoyi techiyi odnak afari zagalom pritrimuvalisya miscevih tradicijnih viruvan Oficijnij kalendar grigorianskij Blizko polovini usogo naselennya skladali kochoviki Chiselnist robitnikiv i sluzhbovciv stanom na 1969 rik stanovila 17 2 tis cholovik Serednya shilnist naselennya stanom na 1974 rik 5 osib na 1 kvadratnij kilometr Najbilsh gustonaselenoyu bula pivdenno shidna chastina teritoriyi vid 10 do 50 osib na 1 km najmensh naseleni pivnichno zahidni rajoni menshe 1 chol na 1 km IstoriyaDokladnishe Dzhibuti Dokladnishe Z 1862 po 1894 rik teritoriya na pivnich vid zatoki Tadzhura mala nazvu Obok ta upravlyalasya somalijskimi ta afarskimi sultanami Mizh 1883 ta 1887 rokami Franciya uklala z miscevimi vozhdyami nizku ugod zavdyaki chomu yij udalosya nabuti kontrol nad regionom 1894 roku Leons Lagard zasnuvav postijnu francuzku administraciyu u Dzhibuti ta nazvav region Francuzkim Beregom Somali fr Cote francaise des Somalis Cya nazva vikoristovuvalasya oficijno do 1967 roku U 1958 roci naperedodni progoloshennya nezalezhnosti u susidnomu Somali u Francuzkomu Berezi Somali vidbuvsya referendum na yakij bulo vineseno pitannya shodo priyednannya regionu do Somali abo zalishennya yak francuzkoyi koloniyi Bilshist uchasnikiv referendumu perevazhno afari ta miscevi yevropejci vislovilisya za asociaciyu z Franciyeyu There was also widespread with the French expelling thousands of Somalis before the referendum reached the polls Proti vislovilisya somalijci yaki buli nalashtovani do priyednannya do Somali yak ce proponuvav Mahmud Garbi vice prezident Uryadovoyi Radi Dvoma rokami piznishe Garbi zaginuv u aviakatastrofi 1966 Franciya vidkinula rekomendaciyu OON shodo nadannya nezalezhnosti Francuzkomu Somalilendu U serpni togo zh roku vidbuvsya vizit togochasnogo Prezidenta Franciyi generala de Gollya do Francuzkomu Somalilendu suprovodzhuvanij masovimi demonstraciyami ta oburennyami z boku miscevih meshkanciv In response to the protests de Gaulle ordered another referendum 19 bereznya 1967 roku vidbuvsya drugij referendum yakij mav virishiti podalshu dolyu regionu Rezultati zasvidchili zmenshennya kilkosti prihilnikiv asociaciyi z Franciyeyu ta rozpodil prihilnikiv ta protivnikiv nezalezhnosti za etnichnimi grupami yaksho miscevi somalijci zagalom vislovilisya za nezalezhnist z podalshim ob yednannyam z Somali to afari u bilshosti pidtrimali zberezhennya asociativnih vidnosin z Franciyeyu Utim organizatoriv referendumu znovu zvinuvatili u falsifikaciyi rezultativ na korist francuzkih vlastej Tak blizko 10 000 somalijciv bulo pozbavleno prava golosu na referendumi pid privodom vidsutnosti u nih dokumentiv sho posvidchuyut osobu Za oficijnimi danimi hocha u regioni na toj chas prozhivalo 58 240 somalijciv ta 48 270 afariv dozvoleno uzyati uchast u golosuvanni bulo lishe 14 689 somalijcyam na protivagu 22 004 afaram Predstavniki somalijskoyi gromadi takozh skarzhilisya na te sho francuzki vlasti odnochasno organizuvali dostavku tisyach afarskih kochovikiv z susidnoyi Efiopiyi zadlya otrimannya neobhidnogo rezultatu odnak vlada vidkinula podibni zvinuvachennya poyasnyuyuchi sho vneseni u spiski viborciv afari j tak perevazhali na toj chas za chiselnistyu somalijciv Ogoloshennya rezultativ narodnogo voleviyavlennya zburilo gromadskij spokij u regioni ta prizvelo do kilkoh smertej Franciya pochala naroshuvati svoyu vijskovu prisutnist na prikordonnij smuzi 1967 roku nevdovzi pislya referendumu kolishnij Francuzkij Bereg Somali Francuzkij Somalilend bulo perejmenovano u Francuzku teritoriyu afariv ta issa Ce bulo zrobleno dlya togo abi vidznachiti providnu rol afarskoyi gromadi ta primeshiti rol ta znachennya somalijskoyi issa buli odnim z plemen somalijciv Takozh Francuzka teritoriya afariv ta issa otrimala inshu nizh kolishnij Francuzkij Somalilend strukturu vladi ta upravlinnya General gubernatora bulo zamineno Verhovnim Komisarom a Uryadova rada skladalasya z dev yati chleniv Cherez te sho somalijske naselennya postijno zbilshuvalosya u chiselnosti jmovirnist tretogo referendumu vinikla navit ranishe nizh ochikuvalosya Nadveliki vitrati yaki nesla Franciya cherez neobhidnist utrimannya svogo ostannogo forpostu na Afrikanskomu kontinenti zmusili oglyadachiv zasumnivatisya sho ostannya namagatimetsya bud sho j nadali vtrimuvati cyu teritoriyu 27 chervnya 1977 roku vidbuvsya tretij referendum Absolyutna bilshist uchasnikiv 98 8 progolosuvali za pripinennya asociaciyi z Franciyeyu ta utvorennya nezalezhnoyi Dzhibuti a Somali politician who had campaigned for a yes vote in the referendum of 1958 eventually wound up as the nation s first president 1977 1999 EkonomikaDo progoloshennya nezalezhnosti Francuzka teritoriya afariv ta issa bula vidstaloyu agrarnoyu teritoriyeyu Pid silske gospodarstvo bulo zadiyano menshe 1 teritoriyi i she 11 pid pasovisha Osnovnim zajnyattyam naselennya bulo kochove ta napivkochove skotarstvo Stanom na 1974 r na teritoriyi narahovuvalosya blizko 95 tis ovec 561 tis kiz 18 tis velikoyi rogatoyi hudobi ta 24 tis verblyudiv Zemlerobstvo bulo rozvinuto nedostatno viroshuvali lishe plodovi ovochevi zernovi kulturi a takozh kavu ta finiki Pevna chastina naselennya bula zadiyana u ribalstvi vidobuvanni perlin ta perlamutru a takozh zbiranni gubok ta koraliv Promislovist bula predstavlena nevelichkimi pidpriyemstvami harchovoyi promislovosti a takozh shkiryanimi tekstilnimi ta dubilnimi fabrikami Isnuvav takozh zavod z virobnictva shtuchnogo lodu sudoverfi ta pidpriyemstva z vidobutku soli z morskoyi vodi Virobnictvo elektroenergiyi teplovimi elektrostanciyami stanom na 1973 rik stanovilo 46 mln kvt god Dovzhina zaliznichnih dorig 98 km avtomobilnih dorig 1100 km z yakih 600 km mogli vikoristovuvatisya protyagom cilogo roku u t ch 100 km asfaltovanih Stanom na 1970 r avtomobilnij park teritoriyi stanoviv 7 2 tis legkovihta 1 1 tis vantazhnih avtivok Najbilshij morskij port Dzhibuti zajmavsya obslugovuvannya vantazhiv ta tranzitnoyu torgivleyu 85 vsih vantazhiv pripadalo na Efiopiyu 20 dohodiv miscevogo byudzhetu skladali dohodi vid tranzitu ta obrobki efiopskih zaliznichnih vantazhiv 1972 roku eksport vklyuchayuchi reeksport golovnim chinom shkira shkuri ta vzuttya sklav 1 6 mlrd frankiv import prodovolstvo promislovi tovari ustatkuvannya 10 7 mlrd frankiv Osnovnimi torgovelnimi partnerami buli Franciya Efiopiya Yaponiya Velika Britaniya Groshovoyu odiniceyu buv frank Francuzkoyi teritoriyi afariv ta issa yakij za kursom stanom na 01 01 1975 r dorivnyuvav 0 026 francuzkogo franka OsvitaStanom na 1962 rik 96 naselennya teritoriyi bulo nepismennim Sistemu osviti bulo pobudovano za francuzkim zrazkom Navchannya u shkolah pochinalosya z 6 rokiv Pochatkova shkola skladalasya z 6 klasiv serednya z 7 4 3 U 1971 roci u pochatkovih klasah navchalosya blizko 7 tis uchniv z yakih 1 4 tis u privatnih misionerskih shkolah u serednih zagalnoosvitnih ta tehnichnih shkolah perevazhno I stupenyu blizko 1 9 tis uchniv PosilannyaSomali francuzskoe nedostupne posilannya z lipnya 2019 Bolshaya sovetskaya enciklopediya Raph Uwechue Africa year book and who s who Africa Journal Ltd 1977 p 209 Hugh Chisholm ed The encyclopaedia britannica a dictionary of arts sciences literature and general information Volume 25 At the University press 1911 p 383 A Political Chronology of Africa Taylor amp Francis p 132 Barrington Lowell After Independence Making and Protecting the Nation in Postcolonial and Postcommunist States University of Michigan Press 2006 p 115 Kevin Shillington Encyclopedia of African history CRC Press 2005 p 360 Newsweek Volume 81 Newsweek inc 1973 p 254 American Universities Field Staff Northeast Africa series Volume 15 Issue 1 American Universities Field Staff 1968 p 3 Jean Strouse Newsweek Volume 69 Issues 10 17 Newsweek 1967 p 48 Africa Research Ltd Africa contemporary record annual survey and documents Volume 1 Africana Pub Co 1969 p 264 Alvin J Cottrell Robert Michael Burrell Georgetown University Center for Strategic and International Studies The Indian Ocean its political economic and military importance Praeger 1972 p 166 Elections in Djibouti African Elections DatabaseDzherelaTrofimov V A Francuzskij Bereg Somali poslednyaya koloniya Francii na afrikanskom kontinente v kn Afrikanskij sbornik t 2 M 1964 Trofimov V A Politika Francii v Azii i Afrike M 1965 gl 6 Bolshaya sovetskaya enciklopediya Statya Somali francuzskoe