Франскільони (фр. Les fransquillons; нід. Franskiljons; букв. «Французики») — асимільовані фламандці, франкомовна етнокультурна меншість у Королівстві Бельгія.
Історія
У 1830 році відбулася Бельгійська революція, керівництво якою було у руках валлонів. Після завоювання незалежності Бельгії, почалася франкізація всього життя Бельгії. Державною мовою стала французька, фламандська мова була упосліджена у своєму розвитку, незважаючи на те що валлони становили лише 42,6% населення і їх частка поступово скорочувалася внаслідок їх більш низької народжуваності протягом усього періоду існування Бельгії. Валлонська буржуазія ставилася з презирством до фламандської культури.
Франскільонами називають асимільованих етнічних фламандців, котрі перейшли на колись престижну французьку мову, з рідної нідерландської мови. Переходили на французьку мову для того щоб наблизитись до королівського двору, піднятися кар'єрними сходами або добитися світової популярності. Особливо це стосувалось групи фламандських письменників, які пишуть французькою мовою. Громада франскільонів займала ключові позиції в економіці, культурі та літературі Фландрії кінця XIX століття. Основними культурними центрами громади стали великі міста Фландрії — Гент, Кортрейк, Брюгге, Антверпен, та столиця країни — Брюссель. Якщо в перших чотирьох містах їх було не більше 5-10% населення, то франкізація Брюсселя прийняла незворотній характер навіть після того як 8 листопада 1962 року було прийнято закон за яким в країні було проведено мовний кордон і введення нідерландської одномовності у Фландрії, яка завдала істотного удару по громаді.
Діти франскільонів зазвичай виховувалися у виключно франкомовному середовищі, і їх критична маса досягла певного рівня саме в столиці початку ХХ століття. Франскільонів не варто плутати із сучасним франкомовною меншістю Фландрії, яка не визнається фламандським урядом. Між франскільонами та цими франкофонами існує певний зв'язок, проте остання група чисельністю близько 150 тис. осіб — продукт відносно недавнього процесу урбанізації Брюсселю, стисненого з усіх боків фламандською територією.
Відомі франскільони
- — регент королівства Бельгія 1830-1831 рр..
- Еміль Верхарн — письменник.
- Моріс Метерлінк — поет, драматург і філософ.
- — письменник.
- — письменниця та драматург.
- Марі Ґеверс — письменниця.
- Мішель де Ґельдерод — письменник і драматург.
- — журналіст.
- — журналіст, політичний діяч.
- Шарль Де Костер — письменник.
- Франсуаза Малле-Жоріс — письменниця.
- Жак Брель — співак, поет, композитор, режисер, актор та автор-виконавець.
- Фернан Кнопфф — художник, графік, скульптор і мистецтвознавець.
- Джеймс Енсор — художник та графік.
- — письменник, поет, есеїст, драматург, художній критик та перекладач.
- — поет-символіст.
Див. також
Примітки
- Jacques Logie, 1830 : de la régionalisation à l'indépendance, Paris, Duculot, 1980
Посилання
- Свобода. число 215, 1922 р. Національна боротьба в Бельгії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Franskiloni fr Les fransquillons nid Franskiljons bukv Francuziki asimilovani flamandci frankomovna etnokulturna menshist u Korolivstvi Belgiya IstoriyaU 1830 roci vidbulasya Belgijska revolyuciya kerivnictvo yakoyu bulo u rukah valloniv Pislya zavoyuvannya nezalezhnosti Belgiyi pochalasya frankizaciya vsogo zhittya Belgiyi Derzhavnoyu movoyu stala francuzka flamandska mova bula uposlidzhena u svoyemu rozvitku nezvazhayuchi na te sho valloni stanovili lishe 42 6 naselennya i yih chastka postupovo skorochuvalasya vnaslidok yih bilsh nizkoyi narodzhuvanosti protyagom usogo periodu isnuvannya Belgiyi Vallonska burzhuaziya stavilasya z prezirstvom do flamandskoyi kulturi Franskilonami nazivayut asimilovanih etnichnih flamandciv kotri perejshli na kolis prestizhnu francuzku movu z ridnoyi niderlandskoyi movi Perehodili na francuzku movu dlya togo shob nablizitis do korolivskogo dvoru pidnyatisya kar yernimi shodami abo dobitisya svitovoyi populyarnosti Osoblivo ce stosuvalos grupi flamandskih pismennikiv yaki pishut francuzkoyu movoyu Gromada franskiloniv zajmala klyuchovi poziciyi v ekonomici kulturi ta literaturi Flandriyi kincya XIX stolittya Osnovnimi kulturnimi centrami gromadi stali veliki mista Flandriyi Gent Kortrejk Bryugge Antverpen ta stolicya krayini Bryussel Yaksho v pershih chotiroh mistah yih bulo ne bilshe 5 10 naselennya to frankizaciya Bryusselya prijnyala nezvorotnij harakter navit pislya togo yak 8 listopada 1962 roku bulo prijnyato zakon za yakim v krayini bulo provedeno movnij kordon i vvedennya niderlandskoyi odnomovnosti u Flandriyi yaka zavdala istotnogo udaru po gromadi Diti franskiloniv zazvichaj vihovuvalisya u viklyuchno frankomovnomu seredovishi i yih kritichna masa dosyagla pevnogo rivnya same v stolici pochatku HH stolittya Franskiloniv ne varto plutati iz suchasnim frankomovnoyu menshistyu Flandriyi yaka ne viznayetsya flamandskim uryadom Mizh franskilonami ta cimi frankofonami isnuye pevnij zv yazok prote ostannya grupa chiselnistyu blizko 150 tis osib produkt vidnosno nedavnogo procesu urbanizaciyi Bryusselyu stisnenogo z usih bokiv flamandskoyu teritoriyeyu Erazm Luyi Syurlet de Shok yeVidomi franskiloni regent korolivstva Belgiya 1830 1831 rr Emil Verharn pismennik Moris Meterlink poet dramaturg i filosof pismennik pismennicya ta dramaturg Mari Gevers pismennicya Mishel de Gelderod pismennik i dramaturg zhurnalist zhurnalist politichnij diyach Sharl De Koster pismennik Fransuaza Malle Zhoris pismennicya Zhak Brel spivak poet kompozitor rezhiser aktor ta avtor vikonavec Fernan Knopff hudozhnik grafik skulptor i mistectvoznavec Dzhejms Ensor hudozhnik ta grafik pismennik poet eseyist dramaturg hudozhnij kritik ta perekladach poet simvolist Div takozhFrankizaciya BryusselyaPrimitkiJacques Logie 1830 de la regionalisation a l independance Paris Duculot 1980PosilannyaSvoboda chislo 215 1922 r Nacionalna borotba v Belgiyi