Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Фатма Алій Топуз | ||||
|---|---|---|---|---|
| тур. Fatma Aliye Topuz | ||||
 | ||||
| Народилася | 9 жовтня 1862 Константинополь, Османська імперія | |||
| Померла | 13 липня 1936 (73 роки) Стамбул, Туреччина | |||
| Поховання | d | |||
| Країна |  Османська імперія Туреччина | |||
| Діяльність | романістка, колумністка, есеїстка, феміністка | |||
| Сфера роботи | есей | |||
| Роки активності | 1889–1915 | |||
| Напрямок | Права жінок | |||
| Жанр | роман | |||
| Magnum opus | Гравець лютні (1899) | |||
| Батько | d | |||
| Брати, сестри | Еміне Семіє Онася і d | |||
| | ||||
 Фатма Топуз у Вікісховищі | ||||
Фатма Алій Топуз (тур. Fatma Aliye Topuz, 9 жовтня 1862, Константинополь, Османська імперія — 13 липня 1936, Стамбул, Туреччина) — турецька письменниця-романістка, колумністка, есеїстка, феміністка. Вважається першою жінкою-романісткою як у Туреччині, так і в усьому Ісламському світі.
Життєпис
Народилася в Константинополі другою дитиною в родині османського чиновника та історика Ахмета Джевдет-паші (1822-1895) і Адвійе Рабії Ханим. Старший брат Алі Седат і молодша сестра Еміне сьома.
У 1866 батько Фатми призначений на посаду валі в Єгипті, і до 1868 родина жила в Алеппо.
У 1875, коли Джевдет-пашу направили в Грецію, пів року родина перебувала в Яніні. Нарешті, в 1878 сім'я Фатми влаштувалася в Дамаску.
Дівчаткам в Османській імперії була недоступна освіта в загальних навчальних закладах. Однак Фатма, будучи цікавою та допитливою дитиною, зуміла отримати неофіційну домашню освіту і навчилася говорити арабською та французькою.
У 1879, коли Фатмі було 17 років, батько видав її заміж за Мехмет Фаїк Бея, ад'ютанта османського султана Абдул-Хаміда II і племінника , героя Осади Плевни. Від нього Фатма народила чотирьох дочок: Хатідже (1880), Айше (1884), Німет (1900) і Зюбейде Ісмет (1901).
Чоловік Фатми був менш освічений, ніж вона, тому в перші роки шлюбу забороняв їй читати романи іноземними мовами.
Літературна кар'єра
Фатма Топуз дебютувала як літераторка в 1889 перекладом з французької на турецьку роману Жоржа Оньета «Воля». Книга була видана під новою назвою «Сенс» під псевдонімом перекладачки «Леді» (тур. Bir Hanım), за попередньою згодою чоловіка. Переклад захопив турецького письменника Ахмета Мітат Ефенді, який відзначив роботу невідомої у своїй газеті «Перекладач правди».
У 1894 стала співавторкою Ахмета Мітат Ефенді в написанні роману «Мрія та Правда». Топуз описувала дії головної героїні, у той час як Ефенді писав про головного героя. Автори роману були вказані як «Жінка і Ахмет Мітат». Після цієї співпраці Топуз вела з Ефенді тривалу переписку, згодом опубліковану.
У 1892 Фатма Топуз написала свій перший роман під справжнім ім'ям — «Корисна інформація». У цій роботі письменниця спростовувала думку про те, що жінка не може забути свою першу любов. Це був перший роман в Османській імперії, написаний жінкою. У 1908 вдруге перевиданий.
У романі «Гравець лютні», виданому в 1899, Топуз зобразила жінку, що грає на уді, яку сама колись зустріла в Алеппо. Протягом твору героїня викладає свій життєпис, розповідаючи про невдалий шлюб. Відомий романіст Решат Нурі Гюнтекін називає «Гравця лютні» однією з найважливіших робіт, що пробудила в ньому інтерес до літератури.
У романах Топуз переважають теми гармонії в подружніх стосунках, любові і прихильності. Багатьом героїням її творів притаманні індивідуалізм і незалежність від чоловіка.
Популярність романістки зросла після публікації книги Ахмета Мітат Ефенді «Народження оттоманської письменниці», складеної з листів Топуз до нього, в 1893.
У 1914 Топуз видала книгу «Ахмед Джевдет-паша і його час», спрямовану на захист свого батька від політичних нападів супротивників. У цій книзі представляла османську політичну сцену після Другої конституційної ери в Османській імперії.
Фемінізм
Попри консерватизм у поглядах, Фатма Топуз часто писала газетні статті і замітки про права жінок, а героїні її романів емансиповані та підважують гендерні обмеження ісламу.
У 1896 опублікована унига Топуз «Жінки ісламу», в якій авторка пояснила позицію мусульманських жінок щодо заходу. Як стверджувала письменниця, у цій роботі вона захищала консервативні традиції, не властиві сучасним персонажам, яких вона описувала в своїх романах.
Сестра Фатми Топуз, (1864-1944), була однією з перших турецьких суфражисток.
Благодійність
Фатма Топуз активно займалася благодійністю. Після в 1897 заснувала благодійну організацію «Османська жіноча організація допомоги», метою якої була підтримка солдатських сімей. Це була одна з перших жіночих організацій в країні. У 1899 була нагороджена султаном Абдул-Хамідом II.
Також брала участь у створенні турецького руху Червоного півмісяця. Крім того, працювала в «Османському жіночому комітеті з національної оборони», заснованому після Триполітанської війни та Балканських воєн в .
Портрет Фатми Алій Топуз (прізвище Топуз вона обрала в 1934 у після введення «Закону про прізвища») зображений на банкнотах у 50 турецьких лір, випущених в 2009.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Primitki Fatma Alij Topuztur Fatma Aliye TopuzNarodilasya9 zhovtnya 1862 1862 10 09 Konstantinopol Osmanska imperiyaPomerla13 lipnya 1936 1936 07 13 73 roki Stambul TurechchinaPohovannyadKrayina Osmanska imperiya TurechchinaDiyalnistromanistka kolumnistka eseyistka feministkaSfera robotiesejRoki aktivnosti1889 1915NapryamokPrava zhinokZhanrromanMagnum opusGravec lyutni 1899 BatkodBrati sestriEmine Semiye Onasya i d Fatma Topuz u Vikishovishi Fatma Alij Topuz tur Fatma Aliye Topuz 9 zhovtnya 1862 Konstantinopol Osmanska imperiya 13 lipnya 1936 Stambul Turechchina turecka pismennicya romanistka kolumnistka eseyistka feministka Vvazhayetsya pershoyu zhinkoyu romanistkoyu yak u Turechchini tak i v usomu Islamskomu sviti ZhittyepisNarodilasya v Konstantinopoli drugoyu ditinoyu v rodini osmanskogo chinovnika ta istorika Ahmeta Dzhevdet pashi 1822 1895 i Advije Rabiyi Hanim Starshij brat Ali Sedat i molodsha sestra Emine soma U 1866 batko Fatmi priznachenij na posadu vali v Yegipti i do 1868 rodina zhila v Aleppo U 1875 koli Dzhevdet pashu napravili v Greciyu piv roku rodina perebuvala v Yanini Nareshti v 1878 sim ya Fatmi vlashtuvalasya v Damasku Divchatkam v Osmanskij imperiyi bula nedostupna osvita v zagalnih navchalnih zakladah Odnak Fatma buduchi cikavoyu ta dopitlivoyu ditinoyu zumila otrimati neoficijnu domashnyu osvitu i navchilasya govoriti arabskoyu ta francuzkoyu U 1879 koli Fatmi bulo 17 rokiv batko vidav yiyi zamizh za Mehmet Fayik Beya ad yutanta osmanskogo sultana Abdul Hamida II i pleminnika geroya Osadi Plevni Vid nogo Fatma narodila chotiroh dochok Hatidzhe 1880 Ajshe 1884 Nimet 1900 i Zyubejde Ismet 1901 Cholovik Fatmi buv mensh osvichenij nizh vona tomu v pershi roki shlyubu zaboronyav yij chitati romani inozemnimi movami Literaturna kar yeraFatma Topuz debyutuvala yak literatorka v 1889 perekladom z francuzkoyi na turecku romanu Zhorzha Oneta Volya Kniga bula vidana pid novoyu nazvoyu Sens pid psevdonimom perekladachki Ledi tur Bir Hanim za poperednoyu zgodoyu cholovika Pereklad zahopiv tureckogo pismennika Ahmeta Mitat Efendi yakij vidznachiv robotu nevidomoyi u svoyij gazeti Perekladach pravdi U 1894 stala spivavtorkoyu Ahmeta Mitat Efendi v napisanni romanu Mriya ta Pravda Topuz opisuvala diyi golovnoyi geroyini u toj chas yak Efendi pisav pro golovnogo geroya Avtori romanu buli vkazani yak Zhinka i Ahmet Mitat Pislya ciyeyi spivpraci Topuz vela z Efendi trivalu perepisku zgodom opublikovanu U 1892 Fatma Topuz napisala svij pershij roman pid spravzhnim im yam Korisna informaciya U cij roboti pismennicya sprostovuvala dumku pro te sho zhinka ne mozhe zabuti svoyu pershu lyubov Ce buv pershij roman v Osmanskij imperiyi napisanij zhinkoyu U 1908 vdruge perevidanij U romani Gravec lyutni vidanomu v 1899 Topuz zobrazila zhinku sho graye na udi yaku sama kolis zustrila v Aleppo Protyagom tvoru geroyinya vikladaye svij zhittyepis rozpovidayuchi pro nevdalij shlyub Vidomij romanist Reshat Nuri Gyuntekin nazivaye Gravcya lyutni odniyeyu z najvazhlivishih robit sho probudila v nomu interes do literaturi U romanah Topuz perevazhayut temi garmoniyi v podruzhnih stosunkah lyubovi i prihilnosti Bagatom geroyinyam yiyi tvoriv pritamanni individualizm i nezalezhnist vid cholovika Populyarnist romanistki zrosla pislya publikaciyi knigi Ahmeta Mitat Efendi Narodzhennya ottomanskoyi pismennici skladenoyi z listiv Topuz do nogo v 1893 U 1914 Topuz vidala knigu Ahmed Dzhevdet pasha i jogo chas spryamovanu na zahist svogo batka vid politichnih napadiv suprotivnikiv U cij knizi predstavlyala osmansku politichnu scenu pislya Drugoyi konstitucijnoyi eri v Osmanskij imperiyi Fatma Topuz pomerla 13 lipnya 1936 v Stambuli FeminizmPopri konservatizm u poglyadah Fatma Topuz chasto pisala gazetni statti i zamitki pro prava zhinok a geroyini yiyi romaniv emansipovani ta pidvazhuyut genderni obmezhennya islamu U 1896 opublikovana uniga Topuz Zhinki islamu v yakij avtorka poyasnila poziciyu musulmanskih zhinok shodo zahodu Yak stverdzhuvala pismennicya u cij roboti vona zahishala konservativni tradiciyi ne vlastivi suchasnim personazham yakih vona opisuvala v svoyih romanah Sestra Fatmi Topuz 1864 1944 bula odniyeyu z pershih tureckih sufrazhistok Blagodijnist50 tureckih lir z portretom Fatmi Alij Topuz Fatma Topuz aktivno zajmalasya blagodijnistyu Pislya v 1897 zasnuvala blagodijnu organizaciyu Osmanska zhinocha organizaciya dopomogi metoyu yakoyi bula pidtrimka soldatskih simej Ce bula odna z pershih zhinochih organizacij v krayini U 1899 bula nagorodzhena sultanom Abdul Hamidom II Takozh brala uchast u stvorenni tureckogo ruhu Chervonogo pivmisyacya Krim togo pracyuvala v Osmanskomu zhinochomu komiteti z nacionalnoyi oboroni zasnovanomu pislya Tripolitanskoyi vijni ta Balkanskih voyen v Portret Fatmi Alij Topuz prizvishe Topuz vona obrala v 1934 u pislya vvedennya Zakonu pro prizvisha zobrazhenij na banknotah u 50 tureckih lir vipushenih v 2009 Primitki