Фа́рос (араб. منارة — Манара, грец. Φάρος — Фарос) — невеликий півострів, колишній острів, розташований на північному узбережжі Єгипту біля входу в порт Александрія. Острів відомий насамперед тим, що на ньому розташовувалося одне із семи чудес світу — Александрійський маяк, також відомий як Фароський.
Фарос منارة | |
---|---|
Карта порту Александрії | |
31°12′07″ пн. ш. 29°52′15″ сх. д. / 31.20194° пн. ш. 29.87083° сх. д.Координати: 31°12′07″ пн. ш. 29°52′15″ сх. д. / 31.20194° пн. ш. 29.87083° сх. д. | |
Довколишні води | Середземне море |
Країна | Єгипет |
Регіон | Александрія |
Фарос | |
У 285 році до н. е. острів було з'єднано з материковою Александрією молом, який розділив західний і східний порти. Так само молом острів сполучений з іншим невеликим островом, на якому знаходився маяк. На цих двох молах за Птолемеїв був збудований шлях, названий Гептастадієм (лат. Heptastade) за свою довжину, що складала 7 стадіїв.
Александрійський маяк
Фароський маяк був побудований за династії Птолемеїв між 280 та 247 рр. до н. е. Маяк сягав 100 метрів заввишки і протягом багатьох століть лишався однією з найвищих споруд у світі. Маяк був сильно пошкоджений землетрусами 956, 1303 і 1323 років, унаслідок чого споруда перетворилася на закинуті руїни. Остаточно Александрійський маяк був зруйнований 1480 року, коли останні з його каменів використали для зведення фортеці Кайтбея.
У культурі
За давньогрецькою міфологією, саме на острові Фарос цар Давньої Спарти Менелай по 8 роках морських блукань змусив Протея показати спосіб повернення на батьківщину.
Поет, лідер українських неокласиків Микола Зеров згадує острів Фарос у поезії Олександрія зі збірки Камена:
«Ми скрізь були, нас вабив світ сирен,
Сарматський степ, і мармури Антен,
І Сапфо чорна скеля на Левкаді;Але ніщо не хвилювало так,
Як Фарос твій, твій білий Гептастадій,
І тінню чорного піднесений маяк».
Примітки
- Khalid S. Al-Hagla. (PDF). International Cetre for Research on the Economics of Culture, Institutions, and Creativity (EBLA). Архів оригіналу (PDF) за 21 липня 2007.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
() - Clayton, Peter A. (2013). Chapter 7: The Pharos at Alexandria. У Peter A. Clayton; Martin J. Price (ред.). . London: Routledge. с. 147. ISBN . Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 лютого 2018.
- Зеров, Микола (1924). . Слово. Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 25 лютого 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fa ros arab منارة Manara grec Faros Faros nevelikij pivostriv kolishnij ostriv roztashovanij na pivnichnomu uzberezhzhi Yegiptu bilya vhodu v port Aleksandriya Ostriv vidomij nasampered tim sho na nomu roztashovuvalosya odne iz semi chudes svitu Aleksandrijskij mayak takozh vidomij yak Faroskij Faros منارةKarta portu Aleksandriyi31 12 07 pn sh 29 52 15 sh d 31 20194 pn sh 29 87083 sh d 31 20194 29 87083 Koordinati 31 12 07 pn sh 29 52 15 sh d 31 20194 pn sh 29 87083 sh d 31 20194 29 87083Dovkolishni vodiSeredzemne moreKrayina YegipetRegionAleksandriyaFaros U 285 roci do n e ostriv bulo z yednano z materikovoyu Aleksandriyeyu molom yakij rozdiliv zahidnij i shidnij porti Tak samo molom ostriv spoluchenij z inshim nevelikim ostrovom na yakomu znahodivsya mayak Na cih dvoh molah za Ptolemeyiv buv zbudovanij shlyah nazvanij Geptastadiyem lat Heptastade za svoyu dovzhinu sho skladala 7 stadiyiv Aleksandrijskij mayakOstriv Faros z Aleksandrijskim mayakom i Geptastadiyem 1630 Dokladnishe Aleksandrijskij mayak Faroskij mayak buv pobudovanij za dinastiyi Ptolemeyiv mizh 280 ta 247 rr do n e Mayak syagav 100 metriv zavvishki i protyagom bagatoh stolit lishavsya odniyeyu z najvishih sporud u sviti Mayak buv silno poshkodzhenij zemletrusami 956 1303 i 1323 rokiv unaslidok chogo sporuda peretvorilasya na zakinuti ruyini Ostatochno Aleksandrijskij mayak buv zrujnovanij 1480 roku koli ostanni z jogo kameniv vikoristali dlya zvedennya forteci Kajtbeya U kulturiZa davnogreckoyu mifologiyeyu same na ostrovi Faros car Davnoyi Sparti Menelaj po 8 rokah morskih blukan zmusiv Proteya pokazati sposib povernennya na batkivshinu Poet lider ukrayinskih neoklasikiv Mikola Zerov zgaduye ostriv Faros u poeziyi Oleksandriya zi zbirki Kamena Mi skriz buli nas vabiv svit siren Sarmatskij step i marmuri Anten I Sapfo chorna skelya na Levkadi Ale nisho ne hvilyuvalo tak Yak Faros tvij tvij bilij Geptastadij I tinnyu chornogo pidnesenij mayak PrimitkiKhalid S Al Hagla PDF International Cetre for Research on the Economics of Culture Institutions and Creativity EBLA Arhiv originalu PDF za 21 lipnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Clayton Peter A 2013 Chapter 7 The Pharos at Alexandria U Peter A Clayton Martin J Price red London Routledge s 147 ISBN 9781135629281 Arhiv originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 25 lyutogo 2018 Zerov Mikola 1924 Slovo Arhiv originalu za 17 lyutogo 2018 Procitovano 25 lyutogo 2018