Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фантастика Хорватії (хорв. hrvatska fantastika) — друковані або екранізовані фантастичні твори письменників і письменниць Хорватії. У країні стрімко розвивається наукова фантастика, регулярно з'являються нові імена. Твори деяких авторів почали перекладати англійською мовою. Нові антології та нагороди вказують на здоров'я галузі, даючи надію, що місцева наукова фантастика розвиватиметься далі, а молоді автори, які вже залишають у ній свій слід, кінець кінцем будуть визнані у всьому світі.
Історія
Наукова фантастика Хорватії має традицію, яка сягає кінця Першої світової війни. Скромно розвиваючись між двома світовими війнами та переживши перший злет на рубежі 50-х і 60-х років, вона почала досягати зрілості в 70-х роках із появою журналу Sirius і заснуванням перших клубів любителів наукової фантастики.
Хорватська наукова фантастика на етапі свого становлення (особливо після дев'яностих) мало чим відрізнялася від східноєвропейської фантастики, і її можна було порівняти з російською школою фантастики. На самому початку наукової фантастики в Хорватії письменники торкалися авантюрних та утопічних тем, але згодом їхня увага зосередилася більше на екзистенціальних та соціальних питаннях, особливо після (падіння Берлінської муру) та хорватської Вітчизняної війни у 90-х роках; як правило, тепер вони писали про життя «маленької людини», придавленої глобальними тенденціями капіталізму і несправедливості внаслідок раптової демократизації на державному рівні. Тільки нещодавно, після двадцяти п'яти років демократії та недекларативного народовладдя, хорватські романи почали нагадувати класику наукової фантастики та сучасні твори цього жанру, переважно американські, британські та ірландські. У міру з'єднання світу в одну глобальну мережу ставало все очевидніше, що хорватська наукова фантастика тематично не поступається останнім бестселерам жанру. Водночас нинішня наукова фантастика в Хорватії не може ігнорувати контекст часопростору, в якому вона була створена і з якого походить.
Першою науково-фантастичною книжкою, виданою хорватською мовою, був надрукований 1875 року переклад Жуля Верна «З Землі на Місяць» (фр. De la Terre à la Lune), за яким 1876 року вийшов у перекладі інший роман Верна «Навколо світу за вісімдесят днів» (фр. Le tour du monde en quatre-vingts jours), після чого продовжили з'являтися подальші переклади Верна.
Першим власне хорватським науково-фантастичним твором, який з'явився у 1918—1919 роках, вважається роман Марії Юрич Загорки (хорв. Crveni ocean), який публікувався частинами. 1924 року світ побачив твір Мілана Шуфлая (хорв. На pacifiku godine 2251), який також виходив частинами.
1932 року з'явилася утопія Мато Ханжековича Gospodin čovjek («Людина зі становищем»). У 1930-х роках автор, відомий лише під псевдонімом Aldion Degal, опублікував твори Atomska raketa («Атомна ракета»), Zrake smrti («Промені смерті») та Smaragdni skarabej («Смарагдовий скарабей»). До початку Другої світової війни вийшли ще кілька творів, які можна вважати науково-фантастичними, найвидатнішим із яких є Majstor Omega osvaja svijet («Майстер Омега завойовує світ») Звонимира Фуртінгера та Станка Радовановича (1938).
Після Другої світової війни Фуртінгер, цього разу співпрацюючи з Младеном Б'яжичем, опублікував: Osvajač dva se ne javlja («Завойовник два не відповідає», 1959), Zagonetni stroj profesora Kružića («Загадкова машина професора Кружича», 1960) та Svemirska nevjesta («Наречена зі Всесвіту», 1960). Разом із цими романами у видавництві «Епоха Зора» з 1957 по 1962 рр. виходили різноманітні науково-фантастичні романи вітчизняних і зарубіжних авторів, а також культова антологія Od Lukijana do Lunjika: povijesni pregled i antologija naučno-fantastičke literature («Від Лукіана до Луніка: історичний огляд і антологія науково-фантастичної літератури», 1965) за редакцією Дарка Сувіна.
У середині 1970-х років у Югославії, невід'ємною частиною якої була тодішня Хорватія, побачили світ такі науково-фантастичні твори, як Brodolom kod Thule («Троща біля Тули», 1979) Предрага Раоса і Ur (1982) Хрвоє Хитреця. Видавництво з Белграда «Кентавр» публікувало різноманітні переклади науково-фантастичних творів всесвітньо відомих авторів, а також твори хорватських письменників, як-от Utov Dnevnik («Щоденник Ута») Бранка Белана (1982), «О» Даміра Микуличича (1982), Mnogo vike nizašto («Багато крику ні про що», 1985) і Null effort (1990) Предрага Раоса.
1976 року засновано журнал «Сіріус», де редакторами були Борис Юркович, Хрвоє Прчич і Миливой Пашичек. Його у Загребі видавав «В'єснік». Часопис мав виняткове значення для наукової фантастики Хорватії: він знайомив хорватських читачів із деякими з найкращих зарубіжних науково-фантастичних творів, а також друкував різноманітні схвалені критикою роботи вітчизняних авторів. У 1980 і 1984 роках «Сіріус» оголошували найкращим науково-фантастичним журналом Європи. Останнє число вийшло наприкінці 1989 року.
Хорватське кіно в цьому жанрі представлено стрічками Izbavitelj («Спаситель», 1976) режисера Крсто Папича (за мотивами оповідання Олександра Гріна «Щуролов»), яка здобула нагороду на кінофестивалі в Трієсті (Італія), та Posjetioci iz galaksije Arkana («Відвідувачі з галактики Аркана», 1980) режисера Душана Вукотича. Автори хорватських коміксів теж публікували твори на науково-фантастичну тематику. Від легендарного Андрії Мауровича до митців із групи «Новий квадрат» наукова фантастика у хорватських коміксах відігравала значну роль.
1976 року у Хорватії шанувальники фантастики почали організовуватися у клуби: того року Загребський клуб космонавтики і ракет створив секцію наукової фантастики, яка в 1977 році стала відомою під назвою «Сфера» і є найстарішою та найзначнішою групою любителів наукової фантастики, яка досі діє у Хорватії. Через кілька років у містах по всій Хорватії було засновано інші клуби. «Сфера» також є організатором найбільшого науково-фантастичного конвенту в Хорватії SFeraKon і видавцем найстарішого фензину Parsek (1977). 1986 року в Загребі відбувся Європейський конвент наукової фантастики (Єврокон).
Після здобуття Хорватією незалежності 1990 року науково-фантастична творчість пережила короткочасний застій, проте в 1992 році було засновано журнал «Футура», який редагували Влатко Юрич-Кокич, Крсто А. Мажуранич, Міхаела Веліна, Даворин Хорак і Мілена Беніні та який продовжив традицію, започатковану «Сіріусом». «Футура» перестав виходити 2007 року після 126 випусків.
Першим науково-фантастичним романом, який вийшов за роки незалежності, був Junak udaljene zvijezde («Герой із далекої зірки», 1993), який написав Франьо Юларич-Юларі. Науково-фантастичне середовище пожвавилося з появою першого щорічного збірника оповідань Sferakonska (1995) під редакцією Дарка Мацана, Даворина Хорака, Татьяни Ямбришак тощо, який виходить і дотепер. Sferakonska призначена лише для оповідань хорватських письменників. Серед її авторів — Татьяна Ямбришак, Денис Перичич, Зоран Влаович, Вікторія Фауст, Данило Брозович та інші.
У 1990-х роках вийшли романи Null effort (1990) і «Маєрлінг» (1997) Предрага Раоса та U anđeoskom liku zvijeri («Звірі в янгольській подобі», 1997) Вікторії Фауст. 1997 року засновано науково-фантастичний конвент RIKON, який і досі проводиться в місті Рієка, разом із премією «Артефакт», що присуджується за найкращі здобутки в галузі наукової фантастики в різних категоріях.
Початок 2000-х — дуже плідний період для хорватських шанувальників наукової фантастики: науково-фантастичний конвент Istrakon з місцем проведення в Істрії надихнув на створення в 2002 році журналу Istrakonska zbirka, який редагував Давор Шишович; він продовжив традицію зосереджувати свою увагу тільки на хорватських авторах, як-от Зоран Крушвар, Вероніка Санто, Маріо Росанда та інші. До романів, опублікованих на початку ХХІ століття, належать «Дух нового світу» Татьяни Ямбришак, «Техаський малюк (і деякі з моїх інших братів)» та «Шкіра оливкового кольору» (2000) Дарка Мацана, «Сліпі птахи» (2003) Александара Жиляка. Це заохотило вихід кількох значних романів за короткий проміжок часу: «Шабля» (2003) Івана Гаврана, «Я і Калісто» (2002) Деяна Шорака (2002), «Тамара» (2000) і «Смерть у римських руїнах» (2003) Живка Продановича. Першим у Хорватії романом у жанрі фентезі став «Скарб богів» (2001) Вані Спіріна.
У той самий період побачили світ і дві значні трилогії: «Астарот» (2001), «Держава Божа 2053 року» (2003) і «Чортове нутро» (2004) Іво Брешана та «Аратон 1» (2004), «Аратон 2» (2004) і «Аратон 3» (2004) Олівера Франича.
В наступні роки з'явилися «Найкращий у світі» (2004) Зорана Крушвара та «Дудар» (2004) Зорана Влаховича, «Єдиноріг і діва» (2005) Мілени Беніні, «Зоряні рифи» (2005) Крешимира Мішака та «Вся кров людства» (2005) Далибора Перковича, «Стрілець» (збірка 2006) і «Стрілець 2» (збірка 2007) Зорана Влаховича, «Гето» (2006) і Café Oxygen (2007) Веселина Гатала, «Виконавці Господнього замислу» (2007) Зорана Крушвара, «Політ Нансія Конратата» (2007) Предрага Раоса, «Поле битви Істрія» (2007) Данила Брозовича.
Цьому матеріалу присвячено дві антології оповідань, перекладені англійською мовою: «Антологія хорватських науково-фантастичних оповідань» (2005) за редакцією Жарка Миленича та «Ad Astra — Антологія хорватських науково-фантастичних оповідань» (2006) за редакцією Томислава Шакича й Александара Жиляка.
У серпні 2006 року у Пазині розпочався щорічний Фестиваль фантастичної літератури (FFK); він відповідає за щорічний збірник Zbirka FKK під редакцією Давора Шишовича, що складається з творів авторів з усього регіону колишньої Югославії. 2006 року також було засновано конвент Liburnikon.
2007 рік відзначився заснуванням найпрестижнішого науково-фантастичного журналу в Хорватії Ubiq, започаткованого Борисом Швелем, Александаром Жиляком і Томиславом Шакичем, який публікує регіональну прозу й поезію, а також жанрові есеї та критику. Значні есеї написали Зоран Кравар, Дарко Сувін, Борис Швел і Томислав Шакич. Журнал видається і нині.
Серед подальшого потоку книжкових публікацій можна виокремити «42 (прочитай і передай далі)» Дарка Мацана (2009), Cabrón Ірени Рашети (2009), «Ксавія» Даміра Хойки (2009), «Солярні коти» Вікторії Фауст (2009), «Криза» Марка Міхалинеця і Велимира Гргича (2010), «Божественна вовчиця» Александара Жиляка (2010), «Найбільша гра у Всесвіті та поза ним» Данієля Богдановича (2010). У 2010 році з'явився і єдиний хорватський науково-фантастичний фільм часів незалежності «Шоу має тривати», сценарист і режисер якого Невіо Марасович.
2011 року вийшло перше число «Сіріуса Б» під редакцією Даворина Хорака, який поставив за мету продовжити традиції «Сіріуса» і «Футури», публікуючи найвизначніші твори іноземних авторів і премійовані оповідання, а також твори вітчизняних авторів. У 2015 році вийшло двадцять номерів. Даворин Хорак почав також редагувати і видавати альманах «Титан» і альманах «Небула», які теж містять найзначнішу зарубіжну прозу та твори вітчизняних авторів.
Початок нового десятиліття вдихнув у хорватське науково-фантастичне середовище нове життя, в якому попри його невеликі розміри, дебютували деякі нові автори, зокрема Лука Бекаваць твором «Дренє» (2011) і Франьо Янеш твором Formula za kaos («Формула хаосу», 2011). 2012 року в Загребі відбувся «Єврокон», а у Славонському Броді — перший міжнародний науково-фантастичний конвент «Марсонікон», де також опублікували збірник оповідань Marsonic (2012 рік) за редакцією Леона Маглича, до якого долучилися автори з усієї колишньої Югославії. До 2015 року вийшло сім томів цієї серії антологій.
До недавніх науково-фантастичних книжок належать «Ірбіс» Александара Жиляка (2012), «Лікантропія» Саші Шебелича (2012), «Звіть її Земля» Івана Луца (2013), «Священниця Місяця» Мілени Беніні (2014), «Посейдонія» Александара Жиляка (2014), «Путівець» Івана Луца і Гордана Сундача (2014), «Коридор» Дарка Мацана (2014), «Білий поїзд на небі мого міста» Вероніки Санто (2014) і «Смертоносний Мізіон та інші оповідки» Вані Спіріна (збірка 2014 року).
Відкинувши післявоєнні травми, Хорватія на літературному ринку починає співпрацювати із Сербією, зростає кількість авторів, опублікованих в обох країнах.
Примітки
- booksa 24. siječnja 2011 (хор.)
- Наукова фантастика в Хорватії (англійською) . Процитовано 2 жовтня 2023.
Посилання
- Žiljak, Aleksandar (2005). Science Fiction in Croatia. Parsek (82). Процитовано 2 жовтня 2023.
- Климець М. Ю. Становлення літературної фантастики в хорватському письменстві: від Середньовіччя до модернізму. – Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.03 «Література слов’янських народів».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fantastika Horvatiyi horv hrvatska fantastika drukovani abo ekranizovani fantastichni tvori pismennikiv i pismennic Horvatiyi U krayini strimko rozvivayetsya naukova fantastika regulyarno z yavlyayutsya novi imena Tvori deyakih avtoriv pochali perekladati anglijskoyu movoyu Novi antologiyi ta nagorodi vkazuyut na zdorov ya galuzi dayuchi nadiyu sho misceva naukova fantastika rozvivatimetsya dali a molodi avtori yaki vzhe zalishayut u nij svij slid kinec kincem budut viznani u vsomu sviti Naukovo fantastichnij zhurnal SiriusIstoriyared Naukova fantastika Horvatiyi maye tradiciyu yaka syagaye kincya Pershoyi svitovoyi vijni Skromno rozvivayuchis mizh dvoma svitovimi vijnami ta perezhivshi pershij zlet na rubezhi 50 h i 60 h rokiv vona pochala dosyagati zrilosti v 70 h rokah iz poyavoyu zhurnalu Sirius i zasnuvannyam pershih klubiv lyubiteliv naukovoyi fantastiki 1 Horvatska naukova fantastika na etapi svogo stanovlennya osoblivo pislya dev yanostih malo chim vidriznyalasya vid shidnoyevropejskoyi fantastiki i yiyi mozhna bulo porivnyati z rosijskoyu shkoloyu fantastiki Na samomu pochatku naukovoyi fantastiki v Horvatiyi pismenniki torkalisya avantyurnih ta utopichnih tem ale zgodom yihnya uvaga zoseredilasya bilshe na ekzistencialnih ta socialnih pitannyah osoblivo pislya padinnya Berlinskoyi muru ta horvatskoyi Vitchiznyanoyi vijni u 90 h rokah yak pravilo teper voni pisali pro zhittya malenkoyi lyudini pridavlenoyi globalnimi tendenciyami kapitalizmu i nespravedlivosti vnaslidok raptovoyi demokratizaciyi na derzhavnomu rivni Tilki neshodavno pislya dvadcyati p yati rokiv demokratiyi ta nedeklarativnogo narodovladdya horvatski romani pochali nagaduvati klasiku naukovoyi fantastiki ta suchasni tvori cogo zhanru perevazhno amerikanski britanski ta irlandski U miru z yednannya svitu v odnu globalnu merezhu stavalo vse ochevidnishe sho horvatska naukova fantastika tematichno ne postupayetsya ostannim bestseleram zhanru Vodnochas ninishnya naukova fantastika v Horvatiyi ne mozhe ignoruvati kontekst chasoprostoru v yakomu vona bula stvorena i z yakogo pohodit 2 Pershoyu naukovo fantastichnoyu knizhkoyu vidanoyu horvatskoyu movoyu buv nadrukovanij 1875 roku pereklad Zhulya Verna Z Zemli na Misyac fr De la Terre a la Lune za yakim 1876 roku vijshov u perekladi inshij roman Verna Navkolo svitu za visimdesyat dniv fr Le tour du monde en quatre vingts jours pislya chogo prodovzhili z yavlyatisya podalshi perekladi Verna 2 Pershim vlasne horvatskim naukovo fantastichnim tvorom yakij z yavivsya u 1918 1919 rokah vvazhayetsya roman Mariyi Yurich Zagorki Chervonij okean horv Crveni ocean yakij publikuvavsya chastinami 1924 roku svit pobachiv tvir Milana Shuflaya Na Tihomu okeani 2251 roku horv Na pacifiku godine 2251 yakij takozh vihodiv chastinami 2 1932 roku z yavilasya utopiya Mato Hanzhekovicha Gospodin covjek Lyudina zi stanovishem U 1930 h rokah avtor vidomij lishe pid psevdonimom Aldion Degal opublikuvav tvori Atomska raketa Atomna raketa Zrake smrti Promeni smerti ta Smaragdni skarabej Smaragdovij skarabej Do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni vijshli she kilka tvoriv yaki mozhna vvazhati naukovo fantastichnimi najvidatnishim iz yakih ye Majstor Omega osvaja svijet Majster Omega zavojovuye svit Zvonimira Furtingera ta Stanka Radovanovicha 1938 Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Furtinger cogo razu spivpracyuyuchi z Mladenom B yazhichem opublikuvav Osvajac dva se ne javlja Zavojovnik dva ne vidpovidaye 1959 Zagonetni stroj profesora Kruzica Zagadkova mashina profesora Kruzhicha 1960 ta Svemirska nevjesta Narechena zi Vsesvitu 1960 Razom iz cimi romanami u vidavnictvi Epoha Zora z 1957 po 1962 rr vihodili riznomanitni naukovo fantastichni romani vitchiznyanih i zarubizhnih avtoriv a takozh kultova antologiya Od Lukijana do Lunjika povijesni pregled i antologija naucno fantasticke literature Vid Lukiana do Lunika istorichnij oglyad i antologiya naukovo fantastichnoyi literaturi 1965 za redakciyeyu Darka Suvina U seredini 1970 h rokiv u Yugoslaviyi nevid yemnoyu chastinoyu yakoyi bula todishnya Horvatiya pobachili svit taki naukovo fantastichni tvori yak Brodolom kod Thule Trosha bilya Tuli 1979 Predraga Raosa i Ur 1982 Hrvoye Hitrecya Vidavnictvo z Belgrada Kentavr publikuvalo riznomanitni perekladi naukovo fantastichnih tvoriv vsesvitno vidomih avtoriv a takozh tvori horvatskih pismennikiv yak ot Utov Dnevnik Shodennik Uta Branka Belana 1982 O Damira Mikulichicha 1982 Mnogo vike nizasto Bagato kriku ni pro sho 1985 i Null effort 1990 Predraga Raosa 1976 roku zasnovano zhurnal Sirius de redaktorami buli Boris Yurkovich Hrvoye Prchich i Milivoj Pashichek Jogo u Zagrebi vidavav V yesnik Chasopis mav vinyatkove znachennya dlya naukovoyi fantastiki Horvatiyi vin znajomiv horvatskih chitachiv iz deyakimi z najkrashih zarubizhnih naukovo fantastichnih tvoriv a takozh drukuvav riznomanitni shvaleni kritikoyu roboti vitchiznyanih avtoriv U 1980 i 1984 rokah Sirius ogoloshuvali najkrashim naukovo fantastichnim zhurnalom Yevropi Ostannye chislo vijshlo naprikinci 1989 roku Horvatske kino v comu zhanri predstavleno strichkami Izbavitelj Spasitel 1976 rezhisera Krsto Papicha za motivami opovidannya Oleksandra Grina Shurolov yaka zdobula nagorodu na kinofestivali v Triyesti Italiya ta Posjetioci iz galaksije Arkana Vidviduvachi z galaktiki Arkana 1980 rezhisera Dushana Vukoticha Avtori horvatskih komiksiv tezh publikuvali tvori na naukovo fantastichnu tematiku Vid legendarnogo Andriyi Maurovicha do mitciv iz grupi Novij kvadrat naukova fantastika u horvatskih komiksah vidigravala znachnu rol 1976 roku u Horvatiyi shanuvalniki fantastiki pochali organizovuvatisya u klubi togo roku Zagrebskij klub kosmonavtiki i raket stvoriv sekciyu naukovoyi fantastiki yaka v 1977 roci stala vidomoyu pid nazvoyu Sfera i ye najstarishoyu ta najznachnishoyu grupoyu lyubiteliv naukovoyi fantastiki yaka dosi diye u Horvatiyi Cherez kilka rokiv u mistah po vsij Horvatiyi bulo zasnovano inshi klubi Sfera takozh ye organizatorom najbilshogo naukovo fantastichnogo konventu v Horvatiyi SFeraKon i vidavcem najstarishogo fenzinu Parsek 1977 1986 roku v Zagrebi vidbuvsya Yevropejskij konvent naukovoyi fantastiki Yevrokon Pislya zdobuttya Horvatiyeyu nezalezhnosti 1990 roku naukovo fantastichna tvorchist perezhila korotkochasnij zastij prote v 1992 roci bulo zasnovano zhurnal Futura yakij redaguvali Vlatko Yurich Kokich Krsto A Mazhuranich Mihaela Velina Davorin Horak i Milena Benini ta yakij prodovzhiv tradiciyu zapochatkovanu Siriusom Futura perestav vihoditi 2007 roku pislya 126 vipuskiv Pershim naukovo fantastichnim romanom yakij vijshov za roki nezalezhnosti buv Junak udaljene zvijezde Geroj iz dalekoyi zirki 1993 yakij napisav Frano Yularich Yulari Naukovo fantastichne seredovishe pozhvavilosya z poyavoyu pershogo shorichnogo zbirnika opovidan Sferakonska 1995 pid redakciyeyu Darka Macana Davorina Horaka Tatyani Yambrishak tosho yakij vihodit i doteper Sferakonska priznachena lishe dlya opovidan horvatskih pismennikiv Sered yiyi avtoriv Tatyana Yambrishak Denis Perichich Zoran Vlaovich Viktoriya Faust Danilo Brozovich ta inshi U 1990 h rokah vijshli romani Null effort 1990 i Mayerling 1997 Predraga Raosa ta U anđeoskom liku zvijeri Zviri v yangolskij podobi 1997 Viktoriyi Faust 1997 roku zasnovano naukovo fantastichnij konvent RIKON yakij i dosi provoditsya v misti Riyeka razom iz premiyeyu Artefakt sho prisudzhuyetsya za najkrashi zdobutki v galuzi naukovoyi fantastiki v riznih kategoriyah Pochatok 2000 h duzhe plidnij period dlya horvatskih shanuvalnikiv naukovoyi fantastiki naukovo fantastichnij konvent Istrakon z miscem provedennya v Istriyi nadihnuv na stvorennya v 2002 roci zhurnalu Istrakonska zbirka yakij redaguvav Davor Shishovich vin prodovzhiv tradiciyu zoseredzhuvati svoyu uvagu tilki na horvatskih avtorah yak ot Zoran Krushvar Veronika Santo Mario Rosanda ta inshi Do romaniv opublikovanih na pochatku HHI stolittya nalezhat Duh novogo svitu Tatyani Yambrishak Tehaskij malyuk i deyaki z moyih inshih brativ ta Shkira olivkovogo koloru 2000 Darka Macana Slipi ptahi 2003 Aleksandara Zhilyaka Ce zaohotilo vihid kilkoh znachnih romaniv za korotkij promizhok chasu Shablya 2003 Ivana Gavrana Ya i Kalisto 2002 Deyana Shoraka 2002 Tamara 2000 i Smert u rimskih ruyinah 2003 Zhivka Prodanovicha Pershim u Horvatiyi romanom u zhanri fentezi stav Skarb bogiv 2001 Vani Spirina U toj samij period pobachili svit i dvi znachni trilogiyi Astarot 2001 Derzhava Bozha 2053 roku 2003 i Chortove nutro 2004 Ivo Breshana ta Araton 1 2004 Araton 2 2004 i Araton 3 2004 Olivera Franicha V nastupni roki z yavilisya Najkrashij u sviti 2004 Zorana Krushvara ta Dudar 2004 Zorana Vlahovicha Yedinorig i diva 2005 Mileni Benini Zoryani rifi 2005 Kreshimira Mishaka ta Vsya krov lyudstva 2005 Dalibora Perkovicha Strilec zbirka 2006 i Strilec 2 zbirka 2007 Zorana Vlahovicha Geto 2006 i Cafe Oxygen 2007 Veselina Gatala Vikonavci Gospodnogo zamislu 2007 Zorana Krushvara Polit Nansiya Konratata 2007 Predraga Raosa Pole bitvi Istriya 2007 Danila Brozovicha Comu materialu prisvyacheno dvi antologiyi opovidan perekladeni anglijskoyu movoyu Antologiya horvatskih naukovo fantastichnih opovidan 2005 za redakciyeyu Zharka Milenicha ta Ad Astra Antologiya horvatskih naukovo fantastichnih opovidan 2006 za redakciyeyu Tomislava Shakicha j Aleksandara Zhilyaka U serpni 2006 roku u Pazini rozpochavsya shorichnij Festival fantastichnoyi literaturi FFK vin vidpovidaye za shorichnij zbirnik Zbirka FKK pid redakciyeyu Davora Shishovicha sho skladayetsya z tvoriv avtoriv z usogo regionu kolishnoyi Yugoslaviyi 2006 roku takozh bulo zasnovano konvent Liburnikon 2007 rik vidznachivsya zasnuvannyam najprestizhnishogo naukovo fantastichnogo zhurnalu v Horvatiyi Ubiq zapochatkovanogo Borisom Shvelem Aleksandarom Zhilyakom i Tomislavom Shakichem yakij publikuye regionalnu prozu j poeziyu a takozh zhanrovi eseyi ta kritiku Znachni eseyi napisali Zoran Kravar Darko Suvin Boris Shvel i Tomislav Shakich Zhurnal vidayetsya i nini Sered podalshogo potoku knizhkovih publikacij mozhna viokremiti 42 prochitaj i peredaj dali Darka Macana 2009 Cabron Ireni Rasheti 2009 Ksaviya Damira Hojki 2009 Solyarni koti Viktoriyi Faust 2009 Kriza Marka Mihalinecya i Velimira Grgicha 2010 Bozhestvenna vovchicya Aleksandara Zhilyaka 2010 Najbilsha gra u Vsesviti ta poza nim Daniyelya Bogdanovicha 2010 U 2010 roci z yavivsya i yedinij horvatskij naukovo fantastichnij film chasiv nezalezhnosti Shou maye trivati scenarist i rezhiser yakogo Nevio Marasovich 2011 roku vijshlo pershe chislo Siriusa B pid redakciyeyu Davorina Horaka yakij postaviv za metu prodovzhiti tradiciyi Siriusa i Futuri publikuyuchi najviznachnishi tvori inozemnih avtoriv i premijovani opovidannya a takozh tvori vitchiznyanih avtoriv U 2015 roci vijshlo dvadcyat nomeriv Davorin Horak pochav takozh redaguvati i vidavati almanah Titan i almanah Nebula yaki tezh mistyat najznachnishu zarubizhnu prozu ta tvori vitchiznyanih avtoriv Pochatok novogo desyatilittya vdihnuv u horvatske naukovo fantastichne seredovishe nove zhittya v yakomu popri jogo neveliki rozmiri debyutuvali deyaki novi avtori zokrema Luka Bekavac tvorom Drenye 2011 i Frano Yanesh tvorom Formula za kaos Formula haosu 2011 2012 roku v Zagrebi vidbuvsya Yevrokon a u Slavonskomu Brodi pershij mizhnarodnij naukovo fantastichnij konvent Marsonikon de takozh opublikuvali zbirnik opovidan Marsonic 2012 rik za redakciyeyu Leona Maglicha do yakogo doluchilisya avtori z usiyeyi kolishnoyi Yugoslaviyi Do 2015 roku vijshlo sim tomiv ciyeyi seriyi antologij Do nedavnih naukovo fantastichnih knizhok nalezhat Irbis Aleksandara Zhilyaka 2012 Likantropiya Sashi Shebelicha 2012 Zvit yiyi Zemlya Ivana Luca 2013 Svyashennicya Misyacya Mileni Benini 2014 Posejdoniya Aleksandara Zhilyaka 2014 Putivec Ivana Luca i Gordana Sundacha 2014 Koridor Darka Macana 2014 Bilij poyizd na nebi mogo mista Veroniki Santo 2014 i Smertonosnij Mizion ta inshi opovidki Vani Spirina zbirka 2014 roku Vidkinuvshi pislyavoyenni travmi Horvatiya na literaturnomu rinku pochinaye spivpracyuvati iz Serbiyeyu zrostaye kilkist avtoriv opublikovanih v oboh krayinah 2 Primitkired booksa 24 sijecnja 2011 hor a b v g Naukova fantastika v Horvatiyi anglijskoyu Procitovano 2 zhovtnya 2023 Posilannyared Ziljak Aleksandar 2005 Science Fiction in Croatia Parsek 82 Procitovano 2 zhovtnya 2023 Klimec M Yu Stanovlennya literaturnoyi fantastiki v horvatskomu pismenstvi vid Serednovichchya do modernizmu Disertaciya na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata filologichnih nauk za specialnistyu 10 01 03 Literatura slov yanskih narodiv Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Fantastika Horvatiyi amp oldid 43607371