Усть-Ко́ксинський райо́н (рос. Усть-Ко́ксинский райо́н; алт. Кöк-Суу аймак) — район Республіки Алтай. Розташований в південно-західній частині Республіки Алтай і входить в гірсько-степову зону.
Усть-Коксинський район Кöк-Суу аймак | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Усть-Коксинский район алт. Кöк-Суу аймак | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
Суб'єкт Російської Федерації: | Республіка Алтай | ||||
Населення: | 17 463 осіб | ||||
Площа: | 12 952 км² | ||||
Густота населення: | 1,4 осіб/км² | ||||
Телефонний код: | 7-388-48-##### | ||||
Населені пункти та поселення | |||||
Адміністративний центр: | Усть-Кокса | ||||
Влада |
Площа території району 12 952 км², населення 17 463 людини.
Районний центр — село Усть-Кокса — засновано в 1807 році і розташоване за 400 км від м. Горно-Алтайська.
Район включає 9 сільських рад: Амурську, Горбуновську, Карагайську, Катандінську, Огневську, Талдінську, Усть-Коксинську, Чендецьку.
Основні види виробництва в районі: лісозаготівля, деревопереробка, пантове маралівництво, м'ясомолочне скотарство, козівництво, вівчарство, конярство, бджільництво, виробництво продовольчого зерна, збір лікарсько-технічної сировини.
На межі Усть-Коксинського, Кош-Агацького районів і Казахстану розташована засніжена гора Бєлуха (4506 м), яка є найвищою вершиною Сибіру. З численних льодовиків гори Бєлухи бере свій початок швидкоплинна річка Катунь, оспівана як в стародавніх оповідях, так і у віршах і піснях наших сучасників. В наш час[] тут діє режим природного парку — "".
На території району розташовано 439 озер. Найбільші: , Мультінські, — мають значну довжину (2-5 км) і глибину до 30-50 м. На розташовано 391 льодовик з їх загальною площею 245 км².
У далекому 1926 року у пошуках земель "Шамбали" — житла мудреців нашої Землі, у пошуках живої і мертвої води до підніжжя Бєлухи піднялася сім'я Реріхов. І досі зі всієї планети приїжджають сюди туристи, які намагаються усвідомити своє "Я" в космічному просторі. У районі діють старообрядницькі церкви росіян-старообрядців, що переселилися на ці землі в кінці XVIII століття.
У районі розвинене сільське господарство. Так, з надою молока, з виробництва масла і сиру, з валового збору зерна, з виробництва пантів (до 13 тонн в консервованому вигляді) район щорічно перебуває на першому місці в Республіці Алтай.
У районі розвивається туризм, можливе становлення мисливського туризму, альпінізму, а також туризму пов'язаного із збором лікарських трав і ін.
Усть-Коксинський район є прикордонною територією. На території Усть-Коксинського району діє Наказ ФСБ РФ від 10 вересня 2007 р. N 458 "Про затвердження Правил прикордонного режиму".
Див. також
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 грудня 2007. Процитовано 21 вересня 2008.
Це незавершена стаття з географії Республіки Алтай. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ust Ko ksinskij rajo n ros Ust Ko ksinskij rajo n alt Kok Suu ajmak rajon Respubliki Altaj Roztashovanij v pivdenno zahidnij chastini Respubliki Altaj i vhodit v girsko stepovu zonu Ust Koksinskij rajon Kok Suu ajmak ros Ust Koksinskij rajon alt Kok Suu ajmak Prapor Osnovni dani Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Respublika Altaj Naselennya 17 463 osib Plosha 12 952 km Gustota naselennya 1 4 osib km Telefonnij kod 7 388 48 Naseleni punkti ta poselennya Administrativnij centr Ust Koksa Vlada Kucherlinske ozero Plosha teritoriyi rajonu 12 952 km naselennya 17 463 lyudini Rajonnij centr selo Ust Koksa zasnovano v 1807 roci i roztashovane za 400 km vid m Gorno Altajska Rajon vklyuchaye 9 silskih rad Amursku Gorbunovsku Karagajsku Katandinsku Ognevsku Taldinsku Ust Koksinsku Chendecku Osnovni vidi virobnictva v rajoni lisozagotivlya derevopererobka pantove maralivnictvo m yasomolochne skotarstvo kozivnictvo vivcharstvo konyarstvo bdzhilnictvo virobnictvo prodovolchogo zerna zbir likarsko tehnichnoyi sirovini Na mezhi Ust Koksinskogo Kosh Agackogo rajoniv i Kazahstanu roztashovana zasnizhena gora Byeluha 4506 m yaka ye najvishoyu vershinoyu Sibiru Z chislennih lodovikiv gori Byeluhi bere svij pochatok shvidkoplinna richka Katun ospivana yak v starodavnih opovidyah tak i u virshah i pisnyah nashih suchasnikiv V nash chas koli tut diye rezhim prirodnogo parku Na teritoriyi rajonu roztashovano 439 ozer Najbilshi Multinski mayut znachnu dovzhinu 2 5 km i glibinu do 30 50 m Na roztashovano 391 lodovik z yih zagalnoyu plosheyu 245 km U dalekomu 1926 roku u poshukah zemel Shambali zhitla mudreciv nashoyi Zemli u poshukah zhivoyi i mertvoyi vodi do pidnizhzhya Byeluhi pidnyalasya sim ya Rerihov I dosi zi vsiyeyi planeti priyizhdzhayut syudi turisti yaki namagayutsya usvidomiti svoye Ya v kosmichnomu prostori U rajoni diyut staroobryadnicki cerkvi rosiyan staroobryadciv sho pereselilisya na ci zemli v kinci XVIII stolittya U rajoni rozvinene silske gospodarstvo Tak z nadoyu moloka z virobnictva masla i siru z valovogo zboru zerna z virobnictva pantiv do 13 tonn v konservovanomu viglyadi rajon shorichno perebuvaye na pershomu misci v Respublici Altaj U rajoni rozvivayetsya turizm mozhlive stanovlennya mislivskogo turizmu alpinizmu a takozh turizmu pov yazanogo iz zborom likarskih trav i in Ust Koksinskij rajon ye prikordonnoyu teritoriyeyu Na teritoriyi Ust Koksinskogo rajonu diye Nakaz FSB RF vid 10 veresnya 2007 r N 458 Pro zatverdzhennya Pravil prikordonnogo rezhimu Div takozhTyungurPrimitki PDF Arhiv originalu PDF za 11 grudnya 2007 Procitovano 21 veresnya 2008 Ce nezavershena stattya z geografiyi Respubliki Altaj Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi