У́маг (хорв. Umag, італ. Umago) — місто в Хорватії, на західному узбережжі півострова Істрія.
Умаг хорв. Umag | |||
---|---|---|---|
— місто — | |||
Місто Умаг Grad Umag | |||
| |||
Координати: 45°26′ пн. ш. 13°31′ сх. д. / 45.433° пн. ш. 13.517° сх. д. | |||
Країна | Хорватія | ||
Жупанія | Істрійська | ||
Уряд | |||
- Мер | Владо Кральєвич | ||
Площа | |||
- громада | 87 км² | ||
Висота над р.м. | 0 м | ||
Населення (2021) | |||
- громада | 12 699 | ||
- місто | 6 751 | ||
Часовий пояс | CET () | ||
- Літній час | CEST () | ||
Поштовий індекс | 52444 | ||
Вебсайт: [1] | |||
Умаг | |||
Загальні відомості
Умаг — найзахідніше місто країни, розташоване на крайньому північному заході півострова Істрія. Сполучене регулярним міжміським автобусним сполученням з іншими великими хорватськими містами, а також з Італією і Словенією. З Умаґа веде шосе уздовж узбережжя Істрії у напрямку міст Пореч, Ровінь і Пула.
Населення міста багатонаціональне, як і населення більшості міст Істрії. Відповідно до перепису 2001 року хорвати становлять 59,6 %, італійці - 18,3 %, серби - 3,8 %, словенці - 2,2 %, боснійці - 1,7 %, албанці - 1,3 %. 1,57 % населення визначили себе як "істрійці". Округ Умаг офіційно двомовний — італійська рівна у правах з хорватською.
Історичних пам'ятників у місті менше, ніж у сусідніх Порече й Ровіні, туристів у місто в основному залучають комфортабельні готелі й пляжі.
Умаг відомий як один з тенісних центрів світового рівня. На тенісному стадіоні міста, що вміщає 3 200 глядачів щорічно проводиться один з турнірів світового тура ATP 250 - Croatia Open Umag.
Демографія
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 13 467 осіб, 8 з яких назвали рідною українську мову. Населення самого міста становило 7 281 осіб. Станом на 2021 рік населення громади становило 12 699 осіб, самого міста — 6 751 мешканців .
Динаміка чисельності населення громади:
Динаміка чисельності населення міста:
Населені пункти
Крім міста Умаг, до громади також входять:
Клімат
Середня річна температура становить 13,99°C, середня максимальна – 27,22°C, а середня мінімальна – 0,00°C. Середня річна кількість опадів – 926 мм.
Клімат міста | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
Середній максимум, °C | 9,96 | 10,65 | 13,98 | 17,39 | 22,57 | 26,26 | 27,22 | 27,19 | 22,89 | 18,24 | 13,14 | 9,71 | |
Середня температура, °C | 4,97 | 5,66 | 8,98 | 12,42 | 17,58 | 21,28 | 23,64 | 23,61 | 19,34 | 14,66 | 9,56 | 6,14 | |
Середній мінімум, °C | 0,00 | 0,68 | 4,01 | 7,44 | 12,61 | 16,30 | 20,07 | 20,05 | 15,74 | 11,08 | 5,98 | 2,56 | |
Норма опадів, мм | 61 | 50 | 63 | 73 | 74 | 86 | 56 | 81 | 102 | 106 | 96 | 78 | |
Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 2.15 | 2.40 | 2.49 | 2.50 | 2.25 | 2.19 | 2.18 | 2.10 | 2.15 | 2.39 | 2.40 | 2.29 | |
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4360 | 7376 | 10725 | 15304 | 19445 | 21313 | 22240 | 18988 | 13992 | 8965 | 4875 | 3706 | |
Джерело: |
Економіка
Основою економіки міста є туризм. Також населення округу зайняте в сільському господарстві, головним чином виноградарстві й вирощуванні олив; а також харчової промисловості, виноробстві, рибальстві й рибопереробці.
Управління
Міська влада встановила наступні органи управління:
- Мерія
- Управління з правових питань
- Відділи: Відділ соціальних послуг, Департамент територіального планування та комунального господарства, Департамент фінансів та економіки, кафедра загальної адміністрації та логістики
- Внутрішнього аудиту та бюджетний контроль
Історія
Хоча не викликає сумніву, що Умаг існував ще в часи Римської імперії, перше згадування про місто в літописних джерелах датується 7 століттям. В VII-VIII століттях Умаг був під владою Візантії, що потім перемінили франки, а потім місцеві князі.
Зростаюча міць Венеційської республіки привела до поступового приєднання Істрії до Венеції. В 1269 році Умаґ визнав владу венеційців, які правили містом понад 500 років. В 1370 році місто сильно постраждало під час війни між Венецією й Генуєю.
Після падіння Венеції в 1797 році Умаґ був приєднаний до Австрії. У період 1805-1813 місто контролювали наполеонівські війська, а в 1813 місто знову відійшло Австрії.
Після першої світової війни Умаґ разом з усім півостровом Істрія перейшов Італії, у той час як інша Далмація ввійшла до складу королівства сербів, хорватів і словенців, пізніше Королівства Югославія.
Після другої світової війни Умаґ увійшов до складу так званої Зони "B" вільної території Трієста, що контролювала Югославія, після чого значна частина італійського населення міста емігрувало в Італію. В 1954 році вільна територія Трієста перестала існувати, і Умаґ став частиною Югославії. Після розпаду останньої в 1991 році місто стало частиною незалежної Хорватії.
Визначні пам'ятки
- — бурхлива історія міста вплинула на його архітектуру — будинки пізньої античності й початку середньовіччя не збереглися до нашого часу. Однак у місті існують численні свідчення середньовіччя — фортечні стіни, венеційські вілли й, насамперед, мальовничі вузькі вулички. Добре збереглася одна з найстарших веж - західна, у якій зараз розташований міський музей.
- — головна визначна пам'ятка міста — побудована в 1514 році.
- — розташований в історичному центрі міста. Має у своєму розпорядженні велику колекцію археологічних знахідок, зроблених при розкопках у місті.
- Церква Святого Перегріна — невеликий стародавній храм, побудований жителями міста, розташований недалеко від Умаґа на мисі Росацо.
- Маяк в Савудрії — найстародавніший маяк на Адріатиці побудований в 1818 році. Світло, що виходить від джерела, розташованого на висоті 36 метрів видно на відстані 32 км. Будівництво спорудження пов'язане з любовною історією графа , що, попри своє положення одруженої людини, закохався в місцеву дівчину, на честь якої й був побудований маяк.
- Залишки Сіпара — недалеко від Умаґа, під час відпливу, можна побачити мис 200 метрів у довжину й 50 метрів завширшки, що складається з купи каменів — це залишки древнього форту Сіпар, будівля якого датована V століттям. Сипар існував на цьому місці в часи Римської імперії, доказом чого служать фундаменти вілл і будинків, а також предмети побуту, монети й стародавні мозаїки. Сіпар був повністю розграбований і зруйнований в 876 році піратами під керівництвом . Зараз на цьому мисі неофіційний нудистський пляж.
- Вілла Тіола — дійсний рай для дайверів. Ця розкішна вілла багато прикрашена мозаїками й фресками, що збереглися на стінах. Залишки 30-метрового пірса, що має ширину близько 6 метрів можна побачити в морі біля вілли, а розташовані неподалік фрагменти величезної будівлі, на думку фахівців відносяться до іншої вілли.
Консульства
Галерея
- Порт
- Казино в місті
- Історичний центр міста
- Історичний центр міста
Посилання
- Сайт міста
- Середньорічна температура повітря та води[недоступне посилання з травня 2019]
Примітки
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюcensus2021
не вказано текст - Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Процитовано 11 червня 2018.
- Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Процитовано 11 червня 2018.
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 11 червня 2018.
- Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
- значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U mag horv Umag ital Umago misto v Horvatiyi na zahidnomu uzberezhzhi pivostrova Istriya Umag horv Umag misto Misto Umag Grad Umag Vid Umag Prapor Koordinati 45 26 pn sh 13 31 sh d 45 433 pn sh 13 517 sh d 45 433 13 517 Krayina HorvatiyaZhupaniyaIstrijska Uryad MerVlado Kralyevich Plosha gromada 87 km Visota nad r m 0 m Naselennya 2021 gromada 12 699 misto 6 751 Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Poshtovij indeks 52444 Vebsajt 1 UmagRoztashuvannya mista na mapi Horvatiyi Centralna plosha Umaga i cerkva sv Roka Tenisnij stadionZagalni vidomostiUmag najzahidnishe misto krayini roztashovane na krajnomu pivnichnomu zahodi pivostrova Istriya Spoluchene regulyarnim mizhmiskim avtobusnim spoluchennyam z inshimi velikimi horvatskimi mistami a takozh z Italiyeyu i Sloveniyeyu Z Umaga vede shose uzdovzh uzberezhzhya Istriyi u napryamku mist Porech Rovin i Pula Naselennya mista bagatonacionalne yak i naselennya bilshosti mist Istriyi Vidpovidno do perepisu 2001 roku horvati stanovlyat 59 6 italijci 18 3 serbi 3 8 slovenci 2 2 bosnijci 1 7 albanci 1 3 1 57 naselennya viznachili sebe yak istrijci Okrug Umag oficijno dvomovnij italijska rivna u pravah z horvatskoyu Istorichnih pam yatnikiv u misti menshe nizh u susidnih Poreche j Rovini turistiv u misto v osnovnomu zaluchayut komfortabelni goteli j plyazhi Umag vidomij yak odin z tenisnih centriv svitovogo rivnya Na tenisnomu stadioni mista sho vmishaye 3 200 glyadachiv shorichno provoditsya odin z turniriv svitovogo tura ATP 250 Croatia Open Umag DemografiyaNaselennya gromadi za danimi perepisu 2011 roku stanovilo 13 467 osib 8 z yakih nazvali ridnoyu ukrayinsku movu Naselennya samogo mista stanovilo 7 281 osib Stanom na 2021 rik naselennya gromadi stanovilo 12 699 osib samogo mista 6 751 meshkanciv Dinamika chiselnosti naselennya gromadi Dinamika chiselnosti naselennya mista Naseleni punktiKrim mista Umag do gromadi takozh vhodyat Babichi Bashaniya Crvenij Vrh Cheplyani Dzhuba Finida Yurichani Katoro Kmeti Krizhine Lovrechicya Materada Monterol Murine Petroviya Savudriya Seget Sveta Mariya na Krasu Valicya Vardicya Vilaniya ZambratiyaKlimatSerednya richna temperatura stanovit 13 99 C serednya maksimalna 27 22 C a serednya minimalna 0 00 C Serednya richna kilkist opadiv 926 mm Klimat mista Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Serednij maksimum C 9 96 10 65 13 98 17 39 22 57 26 26 27 22 27 19 22 89 18 24 13 14 9 71 Serednya temperatura C 4 97 5 66 8 98 12 42 17 58 21 28 23 64 23 61 19 34 14 66 9 56 6 14 Serednij minimum C 0 00 0 68 4 01 7 44 12 61 16 30 20 07 20 05 15 74 11 08 5 98 2 56 Norma opadiv mm 61 50 63 73 74 86 56 81 102 106 96 78 Serednomisyachna shvidkist vitru m s 2 15 2 40 2 49 2 50 2 25 2 19 2 18 2 10 2 15 2 39 2 40 2 29 Serednomisyachna sonyachna radiaciya kDzh m den 4360 7376 10725 15304 19445 21313 22240 18988 13992 8965 4875 3706 Dzherelo EkonomikaOsnovoyu ekonomiki mista ye turizm Takozh naselennya okrugu zajnyate v silskomu gospodarstvi golovnim chinom vinogradarstvi j viroshuvanni oliv a takozh harchovoyi promislovosti vinorobstvi ribalstvi j ribopererobci UpravlinnyaMiska vlada vstanovila nastupni organi upravlinnya Meriya Upravlinnya z pravovih pitan Viddili Viddil socialnih poslug Departament teritorialnogo planuvannya ta komunalnogo gospodarstva Departament finansiv ta ekonomiki kafedra zagalnoyi administraciyi ta logistiki Vnutrishnogo auditu ta byudzhetnij kontrolIstoriyaHocha ne viklikaye sumnivu sho Umag isnuvav she v chasi Rimskoyi imperiyi pershe zgaduvannya pro misto v litopisnih dzherelah datuyetsya 7 stolittyam V VII VIII stolittyah Umag buv pid vladoyu Vizantiyi sho potim pereminili franki a potim miscevi knyazi Zrostayucha mic Venecijskoyi respubliki privela do postupovogo priyednannya Istriyi do Veneciyi V 1269 roci Umag viznav vladu venecijciv yaki pravili mistom ponad 500 rokiv V 1370 roci misto silno postrazhdalo pid chas vijni mizh Veneciyeyu j Genuyeyu Pislya padinnya Veneciyi v 1797 roci Umag buv priyednanij do Avstriyi U period 1805 1813 misto kontrolyuvali napoleonivski vijska a v 1813 misto znovu vidijshlo Avstriyi Pislya pershoyi svitovoyi vijni Umag razom z usim pivostrovom Istriya perejshov Italiyi u toj chas yak insha Dalmaciya vvijshla do skladu korolivstva serbiv horvativ i slovenciv piznishe Korolivstva Yugoslaviya Pislya drugoyi svitovoyi vijni Umag uvijshov do skladu tak zvanoyi Zoni B vilnoyi teritoriyi Triyesta sho kontrolyuvala Yugoslaviya pislya chogo znachna chastina italijskogo naselennya mista emigruvalo v Italiyu V 1954 roci vilna teritoriya Triyesta perestala isnuvati i Umag stav chastinoyu Yugoslaviyi Pislya rozpadu ostannoyi v 1991 roci misto stalo chastinoyu nezalezhnoyi Horvatiyi Viznachni pam yatki burhliva istoriya mista vplinula na jogo arhitekturu budinki piznoyi antichnosti j pochatku serednovichchya ne zbereglisya do nashogo chasu Odnak u misti isnuyut chislenni svidchennya serednovichchya fortechni stini venecijski villi j nasampered malovnichi vuzki vulichki Dobre zbereglasya odna z najstarshih vezh zahidna u yakij zaraz roztashovanij miskij muzej golovna viznachna pam yatka mista pobudovana v 1514 roci roztashovanij v istorichnomu centri mista Maye u svoyemu rozporyadzhenni veliku kolekciyu arheologichnih znahidok zroblenih pri rozkopkah u misti Cerkva Svyatogo Peregrina nevelikij starodavnij hram pobudovanij zhitelyami mista roztashovanij nedaleko vid Umaga na misi Rosaco Mayak v Savudriyi najstarodavnishij mayak na Adriatici pobudovanij v 1818 roci Svitlo sho vihodit vid dzherela roztashovanogo na visoti 36 metriv vidno na vidstani 32 km Budivnictvo sporudzhennya pov yazane z lyubovnoyu istoriyeyu grafa sho popri svoye polozhennya odruzhenoyi lyudini zakohavsya v miscevu divchinu na chest yakoyi j buv pobudovanij mayak Zalishki Sipara nedaleko vid Umaga pid chas vidplivu mozhna pobachiti mis 200 metriv u dovzhinu j 50 metriv zavshirshki sho skladayetsya z kupi kameniv ce zalishki drevnogo fortu Sipar budivlya yakogo datovana V stolittyam Sipar isnuvav na comu misci v chasi Rimskoyi imperiyi dokazom chogo sluzhat fundamenti vill i budinkiv a takozh predmeti pobutu moneti j starodavni mozayiki Sipar buv povnistyu rozgrabovanij i zrujnovanij v 876 roci piratami pid kerivnictvom Zaraz na comu misi neoficijnij nudistskij plyazh Villa Tiola dijsnij raj dlya dajveriv Cya rozkishna villa bagato prikrashena mozayikami j freskami sho zbereglisya na stinah Zalishki 30 metrovogo pirsa sho maye shirinu blizko 6 metriv mozhna pobachiti v mori bilya villi a roztashovani nepodalik fragmenti velicheznoyi budivli na dumku fahivciv vidnosyatsya do inshoyi villi Konsulstva KazahstanGalereyaPort Kazino v misti Istorichnij centr mista Istorichnij centr mistaPosilannyaSajt mista Serednorichna temperatura povitrya ta vodi nedostupne posilannya z travnya 2019 PrimitkiPortal Horvatiya Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu census2021 ne vkazano tekst Perepis naselennya 2011 roku horv Horvatske byuro statistiki Procitovano 11 chervnya 2018 Perepis naselennya 2011 roku Kilkist meshkanciv za ridnoyu movoyu horv Horvatske byuro statistiki Procitovano 11 chervnya 2018 horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 24 veresnya 2020 Procitovano 11 chervnya 2018 Fick S E R J Hijmans 2017 Worldclim 2 New 1 km spatial resolution climate surfaces for global land areas International Journal of Climatology znachennya viznacheno za geografichnimi koordinatami poselennya iz rozdilnoyu zdatnistyu 2 5