Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ульріх I (нім. Ulrich von Württemberg; 8 лютого 1487 — 6 листопада 1550) — 3-й герцог Вюртембергу в 1498-1519 і 1534-1550 роках. Запровадив Реформацію в герцогстві.
| Ульріх | |
|---|---|
| нім. Ulrich von Württemberg | |
 | |
| Народився | 8 лютого 1487 Рикевір[1] |
| Помер | 6 листопада 1550[1] (63 роки) Тюбінген, Німеччина[1] |
| Поховання | d |
| Країна |  Герцогство Вюртемберг |
| Діяльність | аристократ |
| Знання мов | німецька |
| Титул | граф[d] |
| Посада | герцог Вюртембергу[d] і герцог Вюртембергу[d] |
| Конфесія | протестантизм |
| Рід | Вюртемберзький дім |
| Батько | d |
| Мати | d[2] |
| Брати, сестри | Марія Вюртемберзька і d |
| У шлюбі з | Сабіна Баварська |
| Діти | Христоф (герцог Вюртембергу) і d |
| |
Життєпис
Молоді роки
Походив з Вюртемберзького дому. Син Генріха, графа Монбеляру, та Єлизавети Цвайбрюкен-Бітш. Народився 1487 року в Рикевірі. При народженні отримав ім'я Айтель-Генріх. Через декілька днів після пологів помирає його мати. 1490 року батько з'їхав з глузду, його відправили до графства Урах. Виховувався під опікою стрийка Ебергарда I, герцога Вюртембергу. Після смерті останнього опинився під опікою іншого стрийка Ебергарда II, який замало піклувався про Айтеля-Генріха, що невдовзі змінив ім'я на Ульріха. Тому той зростав відлюдкуватим і недовірливим, полюбляв лише мисливських собак. Лише мав великий хист до музики —чудово грав на інструментах та співав.
Перше панування
У 1498 році під впливом імператора Максиміліана I Габсбурга герцога Ебергарда II було повалено, а новим володарем Вюртембергу оголошено Ульріха. Його опікуном було призначено ербмаршала Конрада Тумб фон Нойбурга. Невдовзі відбулися заручини з представницею династії Баварських Віттельсбахів. Того ж року після смерті батька успадкував графство Монбеляр. 1499 року брав участь у поході імператора проти швейцарців.
У 1503 року оголошений повнолітнім. 1504 року долучився на боці свого тестя у війну за Ландсгутську спадщину з курфюрстом Пфальц. 1505 року після перемоги отримав невеличкі володіння від Баварії-Ландсгут. 1508 року супроводжував імператора в подорожі до Риму. 1511 року нарешті відбулося весілля з Сабіною Баварською. Після 13 років заручин на вимогу Максиміліана I 2 березня 1511 р. Шлюб із Сабіною Баварською відбувся з на той час ледь уявної помпою. Святкування тривало 14 днів, було запрошено понад 7000 гостей. Навколо Штутгартського замку громадян годували безкоштовно. Але шлюб не був щасливим, оскільки герцог Ульріх I більше цікавився своєю коханкою Урсулою Тумб фон Нойбург.
Втім марнотратний спосіб життя герцога призвів до того, що у 1514 році дефіцит бюджету становив 70 % доходів. В тому ж році, готуючи до війни проти Франції на боці імператора впровадив надзвичайні податки, зокрема впровадив податки в Штутгарті та Тюбінгені на м'ясо, вино та крупи. Це спровокувало селянські та міські повстання, внаслідок чого Ульріх вимушений був укласти під час ландтагу в Тюбінгені, за яким стани герцогства брали на себе погашення боргів, але Ульріх I зобов'язався не підвищувати податків без дозволу ландтагу та самостійно оголошувати війну. Наслідком цього став вихід Вюртембергу зі Швабського союзу і конфлікт з імператором Максиміліаном I.
1515 року герцог вбив на полюванні свого друга шталмейстера Ганс фон Гуттена, якого підозрював в інтимному зв'язку зі своєю дружиною та ревнував до власної коханки Урсули Тумб фон Нойбург. Останню побив та зламав руку. Це спровокувало заворушення шляхти на чолі із Ульріхом фон Гуттеном. Водночас сварка з дружиною призвела до того, що та втекла до Мюнхена, що спричинило розрив з Баварським герцогством. За наказом імператора Максиміліана I в Аугсбурзі зібралася судова комісія. 1516 року вона викликала до себе Ульріха I, але той відмовився прибути. У відповідь комісія присудила Ульріху скласти владу на шість років та залишити герцогство. Він знову відмовився. Імператор оголосив його заколотником й наклав імперську опалу. Але Ульріх I наказав арештувати імперських приставів, яких після тортур було страчено 1517 року. За це Максиміліан I оголосив Ульріха I позбавленим влади.
Тільки смерть імператора завадила виконанню судового рішення. 1519 року Ульріх I напав на імператорське місто Ройтлінген. У відповідь Швабська ліга виступила проти герцога, якого було повалено військом на чолі із Вільгельм IV Віттельсбахом, герцогом Баварії.
Вигнання
Ульріх втік до Пфальцу, звідки декілька разів пробував повернутися, але марно. Вюртембергом став керувати Швабський союз. 1521 року герцогство було передано Фердинанду Габсбургу. 1523 року навернувся до лютеранства. Вдалою була спроба повернутися 1525 року під час Селянської війни у Німеччині. Але зрештою населення Штатгурата змусила Ульріха відступити, який втратив швейцарських найманців, яких було відкликано після поразки французького короля у битві під Павією. Зрештою сховався в Цюриху.
1527 року перебрався до Марбургу під захист ландграфа Філіппа Гессенського, який клопотав про повернення Ульріху Вюртембергу. Натомість останній перейшов до лютеранства. В Гессені Ульріх перебував до 1524 року.
Друге панування
2 лютого 1534 року Швабський союз розпався. Це стало привидом до руху Ульріха з метою повернення трону. Він оголосив про бажання впровадити в герцогстві лютеранство та діяти зі згодою з ландтагом. Позиції Ульріха посилювалися невдоволенням вюртембергійців здирництвом австрійських військ та чиновників, що господарювали у герцогстві. Того ж року у битві біля Лауффена Ульріха завдав поразки Філіппу Віттельсбаху, герцогу Пфальц-Нойбургу, губернатору Вюртемберга. В результаті Ульріх повернув собі владу.
Він негайно впровадив Реформацію в Вюртемберзі. Було конфісковано церковне майно, що значно збільшило територію герцогства. Невдовзі уклав Кааденський договір з Фердинандом Габсбургом, за яким визнавав зверхність імператора, натомість був визнаний герцогом. Також Ульріх I приєднався до Шмалькальденського союзу. 1536 року Ульріх I впровадив церковну організацію Вюртемберга.
З початком Шмалькальденської війни не зміг протистояти імперській армії, яка захопила Вюртемберг. 1547 року підписав Гельбронську угоду, за яким зобов'язався сплатити імператору Карлу V Габсбургу велику купу грошей, передати низку фортець. Натомість зберіг трон всупереч бажанню Фердинанда Габсбурга повернути собі Вюртемберг. 1548 року Ульріх I вимушений був погодитися з інтеримом. Помер 1550 року в Тюбінгені. Йому спадкував син Христоф.
Родина
Дружина — Сабіна, донька Альбрехта IV Віттельсбаха, герцога Баварії
Діти:
- Анна (1513—1530)
- Христоф (1515—1568), 4-й герцог Вюртембергу
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118625357 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Hermann Ehmer: Ulrich, Herzog von Württemberg. In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). Band 12, Bautz, Herzberg 1997, , Sp. 900—902.
- Marcus, Kenneth H. (2000). Politics of Power: Elites of an Early Modern State in Germany. Mainz, Germany: Verlag Philipp von Zabern. .
- Gerhard Raff: Hie gut Wirtemberg allewege. Band 1: Das Haus Württemberg von Graf Ulrich dem Stifter bis Herzog Ludwig. 6. Auflage. Landhege, Schwaigern 2014, , S. 458—474.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ulrih I nim Ulrich von Wurttemberg 8 lyutogo 1487 6 listopada 1550 3 j gercog Vyurtembergu v 1498 1519 i 1534 1550 rokah Zaprovadiv Reformaciyu v gercogstvi Ulrihnim Ulrich von WurttembergNarodivsya 8 lyutogo 1487 Rikevir 1 Pomer 6 listopada 1550 1 63 roki Tyubingen Nimechchina 1 Pohovannya dKrayina Gercogstvo VyurtembergDiyalnist aristokratZnannya mov nimeckaTitul graf d Posada gercog Vyurtembergu d i gercog Vyurtembergu d Konfesiya protestantizmRid Vyurtemberzkij dimBatko dMati d 2 Brati sestri Mariya Vyurtemberzka i dU shlyubi z Sabina BavarskaDiti Hristof gercog Vyurtembergu i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z Vyurtemberzkogo domu Sin Genriha grafa Monbelyaru ta Yelizaveti Cvajbryuken Bitsh Narodivsya 1487 roku v Rikeviri Pri narodzhenni otrimav im ya Ajtel Genrih Cherez dekilka dniv pislya pologiv pomiraye jogo mati 1490 roku batko z yihav z gluzdu jogo vidpravili do grafstva Urah Vihovuvavsya pid opikoyu strijka Ebergarda I gercoga Vyurtembergu Pislya smerti ostannogo opinivsya pid opikoyu inshogo strijka Ebergarda II yakij zamalo pikluvavsya pro Ajtelya Genriha sho nevdovzi zminiv im ya na Ulriha Tomu toj zrostav vidlyudkuvatim i nedovirlivim polyublyav lishe mislivskih sobak Lishe mav velikij hist do muziki chudovo grav na instrumentah ta spivav Pershe panuvannya U 1498 roci pid vplivom imperatora Maksimiliana I Gabsburga gercoga Ebergarda II bulo povaleno a novim volodarem Vyurtembergu ogolosheno Ulriha Jogo opikunom bulo priznacheno erbmarshala Konrada Tumb fon Nojburga Nevdovzi vidbulisya zaruchini z predstavniceyu dinastiyi Bavarskih Vittelsbahiv Togo zh roku pislya smerti batka uspadkuvav grafstvo Monbelyar 1499 roku brav uchast u pohodi imperatora proti shvejcarciv U 1503 roku ogoloshenij povnolitnim 1504 roku doluchivsya na boci svogo testya u vijnu za Landsgutsku spadshinu z kurfyurstom Pfalc 1505 roku pislya peremogi otrimav nevelichki volodinnya vid Bavariyi Landsgut 1508 roku suprovodzhuvav imperatora v podorozhi do Rimu 1511 roku nareshti vidbulosya vesillya z Sabinoyu Bavarskoyu Pislya 13 rokiv zaruchin na vimogu Maksimiliana I 2 bereznya 1511 r Shlyub iz Sabinoyu Bavarskoyu vidbuvsya z na toj chas led uyavnoyi pompoyu Svyatkuvannya trivalo 14 dniv bulo zaprosheno ponad 7000 gostej Navkolo Shtutgartskogo zamku gromadyan goduvali bezkoshtovno Ale shlyub ne buv shaslivim oskilki gercog Ulrih I bilshe cikavivsya svoyeyu kohankoyu Ursuloyu Tumb fon Nojburg Vtim marnotratnij sposib zhittya gercoga prizviv do togo sho u 1514 roci deficit byudzhetu stanoviv 70 dohodiv V tomu zh roci gotuyuchi do vijni proti Franciyi na boci imperatora vprovadiv nadzvichajni podatki zokrema vprovadiv podatki v Shtutgarti ta Tyubingeni na m yaso vino ta krupi Ce sprovokuvalo selyanski ta miski povstannya vnaslidok chogo Ulrih vimushenij buv uklasti pid chas landtagu v Tyubingeni za yakim stani gercogstva brali na sebe pogashennya borgiv ale Ulrih I zobov yazavsya ne pidvishuvati podatkiv bez dozvolu landtagu ta samostijno ogoloshuvati vijnu Naslidkom cogo stav vihid Vyurtembergu zi Shvabskogo soyuzu i konflikt z imperatorom Maksimilianom I 1515 roku gercog vbiv na polyuvanni svogo druga shtalmejstera Gans fon Guttena yakogo pidozryuvav v intimnomu zv yazku zi svoyeyu druzhinoyu ta revnuvav do vlasnoyi kohanki Ursuli Tumb fon Nojburg Ostannyu pobiv ta zlamav ruku Ce sprovokuvalo zavorushennya shlyahti na choli iz Ulrihom fon Guttenom Vodnochas svarka z druzhinoyu prizvela do togo sho ta vtekla do Myunhena sho sprichinilo rozriv z Bavarskim gercogstvom Za nakazom imperatora Maksimiliana I v Augsburzi zibralasya sudova komisiya 1516 roku vona viklikala do sebe Ulriha I ale toj vidmovivsya pributi U vidpovid komisiya prisudila Ulrihu sklasti vladu na shist rokiv ta zalishiti gercogstvo Vin znovu vidmovivsya Imperator ogolosiv jogo zakolotnikom j naklav impersku opalu Ale Ulrih I nakazav areshtuvati imperskih pristaviv yakih pislya tortur bulo stracheno 1517 roku Za ce Maksimilian I ogolosiv Ulriha I pozbavlenim vladi Tilki smert imperatora zavadila vikonannyu sudovogo rishennya 1519 roku Ulrih I napav na imperatorske misto Rojtlingen U vidpovid Shvabska liga vistupila proti gercoga yakogo bulo povaleno vijskom na choli iz Vilgelm IV Vittelsbahom gercogom Bavariyi Vignannya Ulrih vtik do Pfalcu zvidki dekilka raziv probuvav povernutisya ale marno Vyurtembergom stav keruvati Shvabskij soyuz 1521 roku gercogstvo bulo peredano Ferdinandu Gabsburgu 1523 roku navernuvsya do lyuteranstva Vdaloyu bula sproba povernutisya 1525 roku pid chas Selyanskoyi vijni u Nimechchini Ale zreshtoyu naselennya Shtatgurata zmusila Ulriha vidstupiti yakij vtrativ shvejcarskih najmanciv yakih bulo vidklikano pislya porazki francuzkogo korolya u bitvi pid Paviyeyu Zreshtoyu shovavsya v Cyurihu 1527 roku perebravsya do Marburgu pid zahist landgrafa Filippa Gessenskogo yakij klopotav pro povernennya Ulrihu Vyurtembergu Natomist ostannij perejshov do lyuteranstva V Gesseni Ulrih perebuvav do 1524 roku Druge panuvannya 2 lyutogo 1534 roku Shvabskij soyuz rozpavsya Ce stalo prividom do ruhu Ulriha z metoyu povernennya tronu Vin ogolosiv pro bazhannya vprovaditi v gercogstvi lyuteranstvo ta diyati zi zgodoyu z landtagom Poziciyi Ulriha posilyuvalisya nevdovolennyam vyurtembergijciv zdirnictvom avstrijskih vijsk ta chinovnikiv sho gospodaryuvali u gercogstvi Togo zh roku u bitvi bilya Lauffena Ulriha zavdav porazki Filippu Vittelsbahu gercogu Pfalc Nojburgu gubernatoru Vyurtemberga V rezultati Ulrih povernuv sobi vladu Vin negajno vprovadiv Reformaciyu v Vyurtemberzi Bulo konfiskovano cerkovne majno sho znachno zbilshilo teritoriyu gercogstva Nevdovzi uklav Kaadenskij dogovir z Ferdinandom Gabsburgom za yakim viznavav zverhnist imperatora natomist buv viznanij gercogom Takozh Ulrih I priyednavsya do Shmalkaldenskogo soyuzu 1536 roku Ulrih I vprovadiv cerkovnu organizaciyu Vyurtemberga Z pochatkom Shmalkaldenskoyi vijni ne zmig protistoyati imperskij armiyi yaka zahopila Vyurtemberg 1547 roku pidpisav Gelbronsku ugodu za yakim zobov yazavsya splatiti imperatoru Karlu V Gabsburgu veliku kupu groshej peredati nizku fortec Natomist zberig tron vsuperech bazhannyu Ferdinanda Gabsburga povernuti sobi Vyurtemberg 1548 roku Ulrih I vimushenij buv pogoditisya z interimom Pomer 1550 roku v Tyubingeni Jomu spadkuvav sin Hristof RodinaDruzhina Sabina donka Albrehta IV Vittelsbaha gercoga Bavariyi Diti Anna 1513 1530 Hristof 1515 1568 4 j gercog VyurtemberguPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118625357 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaHermann Ehmer Ulrich Herzog von Wurttemberg In Biographisch Bibliographisches Kirchenlexikon BBKL Band 12 Bautz Herzberg 1997 ISBN 3 88309 068 9 Sp 900 902 Marcus Kenneth H 2000 Politics of Power Elites of an Early Modern State in Germany Mainz Germany Verlag Philipp von Zabern ISBN 3 8053 2534 7 Gerhard Raff Hie gut Wirtemberg allewege Band 1 Das Haus Wurttemberg von Graf Ulrich dem Stifter bis Herzog Ludwig 6 Auflage Landhege Schwaigern 2014 ISBN 978 3 943066 34 0 S 458 474