Уд (араб. عود, вірм. Ուդ, ассир. ܥܘܕ — ūd, тур. ud або ut, грец. ούτι, азерб. ud, івр. עוד — ud) або Барбет (перс. بربط — barbat) — струнний щипковий інструмент. Широко розповсюджений в країнах Закавказзя, Середньої Азії та Близького Сходу з VI століття. На європейський континент був занесений арабами, зокрема в Іспанію, а пізніше, уже за назвою лютні, широко поширився в країнах Старого світу.
Сирійський уд, зроблений Абдо Нахатом у 1921 році | |
Класифікація | струнні музичні інструменти, струнні щипкові інструменти, хордофон |
---|---|
Класифікація Горнбостеля-Закса | 321.321-6 |
Подібні інструменти | |
Уд у Вікісховищі |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Уд |
Будова
Уд складається із трьох частин: корпуса, у вигляді груші, шийки й голівки. Корпус виготовляється з таких видів дерева, як груша, горіх або сандал. До голівки уда прикріплюються кілки, за допомогою яких настроюються струни. На сучасних азербайджанських удах натягують звичайно 6 струн, п'ять із яких бувають парні, а одна одинарна. Струни виготовляються із шовкової нитки, особливого капрону або кишок барана. У країнах Середньої Азії, наприклад в Туркменістані, уд складається з п'яти струн і не має при цьому ладів. Стрій — кварто-секундовий.
Етимологія
В буквальному перекладі з арабської мови слово «уд» означає «тонкий шматок дерева». Це може стосуватися дерев’яного плектру, який традиційно використовується для гри на уді, тонких дерев'яних смужок, які використовуються для задньої частини, або дерев'яної деки, яка відрізняє його від подібних інструментів із шкіряним корпусом, але при цьому також може перекладатися, як вказують інші джерела, як «лебедина шия», завдяки зовнішньому вигляду інструмента .
Нещодавні дослідження Екхарда Нойбауера доводять що ‘ud просто є арабізованим варіантом перського слова rud, що має значення струни, струнного інструменту..
Гра на інструменті
Під час гри на уді його корпус ставиться на праве коліно в горизонтальному положенні. Лівою рукою виконавець підтримує уд за шийку та притискає струни до ладів, правою — притискає до грудей і грає по струнах за допомогою плектру.
Відомі виконавці
- Мохаммед Абд-аль-Вахаб
- Ахмед Абдул-Малік
- фолк-метал гурт Orphaned Land
Галерея
- В Азербайджані під час свята Новруз
-
- В Палестині (за Томсоном), 1859
-
- В Тунісі, 1832
Примітки
- Музыкальные инструменты Азербайджана — Уд
- . Архів оригіналу за 26 березня 2009. Процитовано 10 грудня 2009.
- "Encyclopaedia Iranica - Barbat". Iranicaonline.org.[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 24 січня 2009. Процитовано 10 грудня 2009.
- . Архів оригіналу за 26 березня 2009. Процитовано 10 грудня 2009.
- Eckhard Neubauer, «Der Bau der Laute und ihre Besaitung nach arabischen, persischen und türkischen Quellen des 9. bis 15. Jahrhunderts», Zeitschrift für Geschichte der arabisch-islamischen Wissenschaften, vol. 8 (1993): 279—378.
Джерела
- Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — . (html-пошук по словнику, djvu)
Це незавершена стаття про музичні інструменти. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ud znachennya Ud arab عود virm Ուդ assir ܥܘܕ ud tur ud abo ut grec oyti azerb ud ivr עוד ud abo Barbet pers بربط barbat strunnij shipkovij instrument Shiroko rozpovsyudzhenij v krayinah Zakavkazzya Serednoyi Aziyi ta Blizkogo Shodu z VI stolittya Na yevropejskij kontinent buv zanesenij arabami zokrema v Ispaniyu a piznishe uzhe za nazvoyu lyutni shiroko poshirivsya v krayinah Starogo svitu UdSirijskij ud zroblenij Abdo Nahatom u 1921 rociSirijskij ud zroblenij Abdo Nahatom u 1921 rociKlasifikaciyastrunni muzichni instrumenti strunni shipkovi instrumenti hordofonKlasifikaciya Gornbostelya Zaksa321 321 6Podibni instrumentilyutnya teorba torban kobza gitara pipa biva Ud u Vikishovishi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu UdBudovaUd skladayetsya iz troh chastin korpusa u viglyadi grushi shijki j golivki Korpus vigotovlyayetsya z takih vidiv dereva yak grusha gorih abo sandal Do golivki uda prikriplyuyutsya kilki za dopomogoyu yakih nastroyuyutsya struni Na suchasnih azerbajdzhanskih udah natyaguyut zvichajno 6 strun p yat iz yakih buvayut parni a odna odinarna Struni vigotovlyayutsya iz shovkovoyi nitki osoblivogo kapronu abo kishok barana U krayinah Serednoyi Aziyi napriklad v Turkmenistani ud skladayetsya z p yati strun i ne maye pri comu ladiv Strij kvarto sekundovij EtimologiyaV bukvalnomu perekladi z arabskoyi movi slovo ud oznachaye tonkij shmatok dereva Ce mozhe stosuvatisya derev yanogo plektru yakij tradicijno vikoristovuyetsya dlya gri na udi tonkih derev yanih smuzhok yaki vikoristovuyutsya dlya zadnoyi chastini abo derev yanoyi deki yaka vidriznyaye jogo vid podibnih instrumentiv iz shkiryanim korpusom ale pri comu takozh mozhe perekladatisya yak vkazuyut inshi dzherela yak lebedina shiya zavdyaki zovnishnomu viglyadu instrumenta Neshodavni doslidzhennya Ekharda Nojbauera dovodyat sho ud prosto ye arabizovanim variantom perskogo slova rud sho maye znachennya struni strunnogo instrumentu Gra na instrumentiGra na udi plektrom Pid chas gri na udi jogo korpus stavitsya na prave kolino v gorizontalnomu polozhenni Livoyu rukoyu vikonavec pidtrimuye ud za shijku ta pritiskaye struni do ladiv pravoyu pritiskaye do grudej i graye po strunah za dopomogoyu plektru Vidomi vikonavciMohammed Abd al Vahab Ahmed Abdul Malik folk metal gurt Orphaned LandGalereyaVikonannya v riznih krayinah V Azerbajdzhani pid chas svyata Novruz V Bagdadi Irak 1920 ti V Palestini za Tomsonom 1859 V Aleppo Siriya 1915 V Tunisi 1832PrimitkiMuzykalnye instrumenty Azerbajdzhana Ud Arhiv originalu za 26 bereznya 2009 Procitovano 10 grudnya 2009 Encyclopaedia Iranica Barbat Iranicaonline org nedostupne posilannya Arhiv originalu za 24 sichnya 2009 Procitovano 10 grudnya 2009 Arhiv originalu za 26 bereznya 2009 Procitovano 10 grudnya 2009 Eckhard Neubauer Der Bau der Laute und ihre Besaitung nach arabischen persischen und turkischen Quellen des 9 bis 15 Jahrhunderts Zeitschrift fur Geschichte der arabisch islamischen Wissenschaften vol 8 1993 279 378 DzherelaYurij Yucevich Muzika slovnik dovidnik Ternopil 2003 404 s ISBN 966 7924 10 6 html poshuk po slovniku djvu Ce nezavershena stattya pro muzichni instrumenti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi