Ту-4 (виріб «Р», за класифікацією НАТО: «Bull» — Бик) — поршневий радянський стратегічний бомбардувальник, перебував на озброєнні авіації далекої дії ВПС СРСР з 1949 року до початку 1960-х рр. Літак є копією американського бомбардувальника В-29, відтворений методом зворотної розробки. Водночас його конструкція, обладнання, аж до інтер'єру гермокабіни, були строго скопійовані з американського зразка, за винятком гарматного озброєння, гвинтомоторної групи силової установки і радіостанції. Радянські двигуни мали потужність 2400 к.с замість 2200 к.с. в оригінала. Гарматне оборонне озброєння (10 швидкострільних гармат калібру 23 мм замість 12 кулеметів калібру 12,7 мм у В-29) значно підвищило обороноздатність радянської «суперфортеці». В СРСР літак Ту-4 був останнім серійним важким бомбардувальником з поршневими двигунами.
Ту-4 | |
---|---|
Ту-4 | |
Призначення: | Стратегічний бомбардувальник |
Перший політ: | 19 травня 1947 |
Прийнятий на озброєння: | 1949 |
Знятий з озброєння: | середина 1960-х |
Розробник: | КБ Туполєва, Казанське авіаційне виробниче об'єднання імені С.П. Горбунова, d і Державний космічний науково-виробничий центр імені М. В. Хрунічева |
Виробник: | КБ Туполев, СРСР |
Всього збудовано: | 1296 |
Модифікації: | Ту-85 |
Конструктор: | А. М. Туполєв |
Екіпаж: | 11 осіб |
Крейсерська швидкість: | 350 км/год |
Максимальна швидкість (МШ): | 570 км/год |
Дальність польоту: | 5100 км |
Практична стеля: | 15000 м |
Швидкопідйомність: | 4,6 м/с |
Довжина: | 30,177 м |
Висота: | 13,1 м |
Розмах крила: | 43,13 м |
Площа крила: | 232 м² |
Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд: | 90° |
Шасі: | триколісне з носовою стійкою, шасі прибирається після взльоту |
Споряджений: | 47 850 кг |
Двигуни: | ТРДДФ НК-32 |
Тяга (потужність): | 4 x 25000 кгс |
Внутрішнє бомбове навантаження: | 11 930 кг |
Керовані ракети: | 2 барабанні ПП з 6 СКР Х-55 та Х-55М 2 барабанні ПП з 12 КР малої дальності Х-15 КАБ різних типів до КАБ-1500, ядерні бомби, міни |
| |
Ту-4 у Вікісховищі |
Дальність Ту-4 — 5100 км не була міжконтинентальною, тому він належав до класу дальніх бомбардувальників. Аж до середини 1950-х рр., коли в СРСР ще не були розгорнуті ескадрильї важких стратегічних бомбардувальників нового покоління, основну ударну міць складали Ту-4, оснащені системою дозаправки паливом у повітрі і здатні завдати удари по передових базах США в Західній Європі, в тому числі в Англії.
Освоєння серійного виробництва літаків Ту-4 забезпечило перехід радянського важкого літакобудування в найкоротші терміни на новий, вищий технологічний рівень. Починаючи з Ту-4, всі елементи обладнання в радянському літакобудуванні були зведені в системи. На Ту-4 встановлена перша в СРСР і в світі система дистанційного керування, розроблена Всесоюзним заводом № 118 (нині ВАТ Московський науково-виробничий комплекс «Авіоніка» імені О. В. Успенського).
Історія
Наприкінці Другої світової війни СРСР відчув необхідність створення стратегічних бомбардувальників. Хоча на початку війни ВПС СРСР мали спроектований чотиримоторний Пе-8, але до 1945 року було побудовано лише 93 літаки, конструкція яких вже була застаріла. США регулярно проводили бомбові нальоти на Японію із тихоокеанських баз, використовуючи B-29. Йосип Сталін наказав розробити подібний бомбардувальник.
США двічі відмовляли постачати СРСР бомбардувальники В-29 за ленд-лізом. Проте під час 1944 року літаки В-29 чотири рази здійснювали аварійні посадки на радянській території. Один із літаків зазнав катастрофи; екіпаж врятувався, стрибнувши з парашутами. Відповідно до японсько-радянського пакту про нейтралітет СРСР був нейтральний в тихоокеанській війні, тому бомбардувальники були інтерновані. США вимагали повернення бомбардувальників, але СРСР відмовився повернути їх. Три літаки B-29 були доставлені до ОКБ ім. Туполєва. Із них один літак B-29 був розібраний, другий служив для польових випробувань та тренувань, а третій залишився як зразок для зворотної розробки. Четвертий B-29 був повернутий до США разом з екіпажем після оголошення війни СРСР проти Японії (через два дні після атомного бомбардування Хіросіми), відповідно до Ялтинської конференції.
Сталін дав розпорядження ОКБ ім. Туполєва клонувати B-29 за максимально стислі терміни, замість того, щоби продовжувати роботу над власним аналогом — Ту-10. Було задіяно орієнтовно 900 заводів та науково-дослідних інститутів, які завершили проектну роботу протягом першого року; виконано 105 000 креслень.
США використовували англійську систему мір (дюйм), тому листовий алюміній такої самої товщини, який би відповідав вимірам В-29, не продукувався в СРСР. Сплави також були незвичними й повинні були бути випущені до виробництва. Щоби компенсувати відмінності ОКБ Туполєва мав зробити великий реінжиніринг, щоби зменшити подальшу переробку. Незважаючи на це, прототип Ту-4 був лише на 340 кг тяжчий від B-29, різниця менше 1 %.
Варіанти Ту-4
- Ту-4 — базова модель
- Ту-4А — розроблений в якості носія атомних бомб
- Ту-4Р — розвідувальна модифікація
- Ту-4К — носій ракет КС-1
- Ту-4Д — десантна модифікація
- Ту-4Т — транспортний літак
- Ту-4ЛЛ — літак-лабораторія
Оператори
ВПС СРСР мали на озброєнні 1200 бомбардувальників Ту-4 у період з 1948 року до 1960 року. У 1952 році СРСР почав виводити Ту-4 з озброєння і модифікувати їх на бомбардувальники Ту-16 (1956 р.) та на бомбардувальники Ту-95. Вилучені з фронтових ліній Ту-4 використовувалися для перевезення вантажів.
У 1953 році Йосип Сталін передав Китаю 25 важких бомбардувальників Ту-4. У 1966 році бомбардувальники були переобладнані турбореактивними двигунами АІ-20К. У 1988 році останній Ту-4 був знятий з озброєння.
Один прототип літака зараз демонструється в музеї ВПС Китаю біля Пекіна.
Тактико-технічні характеристики
Технічні характеристики
- Екіпаж: 11 (командир, пілот, штурман, штурман-бомбардир, бортінженер, бортрадист, оператор РЛС, 4 стрільці)
- Довжина: 30,179 м
- Розмах крила: 43,047 м
- Висота: 8,460 м
- Площа крила: 161,7 м²
- Коефіцієнт подовження крила: 11,5
- Коефіцієнт звуження крила: 2,36
- Профіль крила: RAF-34
- База шасі: 10,44 м
- Колія шасі: 8,68 м
- Маса порожнього: 36 850 кг
- Нормальна злітна маса: 47 850 кг
- Максимальна злітна маса: 63 600 кг
- Обсяг паливних баків: 20 180 л (+ 3 х 2420 л додаткових бака в передньому бомбовідсіку)
- Силова установка: 4 × радіальних 18-циліндрових повітряного охолодження АШ-73ТК
- Потужність двигунів: 4 × 2400 к. с. (4 × 1790 кВт)
- Повітряний гвинт: чотирилопатевий або
- Діаметр гвинта: 5,06 м
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість:
- біля землі: 435 км/год
- на висоті: 558 км/год на 10250 м
- Посадкова швидкість: 160 км/год
- Практична дальність:
- при максимальній злітній масі з 3000 кг бомб: 6200 км
- при максимальній злітній масі з 9000 кг бомб: 4100 км
- Практична стеля: 11200 м
- Швидкопідйомність: 4,6 м/с
- Час набору висоти: 5000 м за 18,2 хв
- Довжина розбігу: 960 м
- Довжина пробігу: 920 м
Озброєння
- Стрілецько-гарматне:
- 4 × 2 × 20 мм гармати Б-20 Е (дві установки зверху, дві знизу)
- 3 × 20 мм гармати Б-20 Е (у хвості)
- Загальний боєзапас: 3150 патронів
- Бойове навантаження: 11 930 кг (максимальне)
- Керовані ракети: 2 × КС-1 (Ту-4К)
- Бомби:
- ядерна: 1 × РДС-3 (Ту-4А)
- фугасні:
- 2 × ФАБ-6000 або
- 4 × ФАБ-3000 або
- 8 × ФАБ-1500 або ФАБ-1000 або
- 14 × ФАБ-500 або
- 40 × ФАБ-250 або
- 48 × ФАБ-100 або ФАБ-50
Див. також
- — пасажирський літак, модифікація Ту-4
- Boeing B-29 Superfortress
- Messerschmitt Me 264
Посилання
- (рос.) Фотографії Ту-4 в музеї, Моніно [ 21 лютого 2018 у Wayback Machine.]
Примітки
- (англ.) . Архів оригіналу за 23 лютого 2018.
- (англ.) . Архів оригіналу за 5 серпня 2014.
- (рос.) . Архів оригіналу за 22 лютого 2018.
- (рос.) . Архів оригіналу за 13 лютого 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tu 4 virib R za klasifikaciyeyu NATO Bull Bik porshnevij radyanskij strategichnij bombarduvalnik perebuvav na ozbroyenni aviaciyi dalekoyi diyi VPS SRSR z 1949 roku do pochatku 1960 h rr Litak ye kopiyeyu amerikanskogo bombarduvalnika V 29 vidtvorenij metodom zvorotnoyi rozrobki Vodnochas jogo konstrukciya obladnannya azh do inter yeru germokabini buli strogo skopijovani z amerikanskogo zrazka za vinyatkom garmatnogo ozbroyennya gvintomotornoyi grupi silovoyi ustanovki i radiostanciyi Radyanski dviguni mali potuzhnist 2400 k s zamist 2200 k s v originala Garmatne oboronne ozbroyennya 10 shvidkostrilnih garmat kalibru 23 mm zamist 12 kulemetiv kalibru 12 7 mm u V 29 znachno pidvishilo oboronozdatnist radyanskoyi superforteci V SRSR litak Tu 4 buv ostannim serijnim vazhkim bombarduvalnikom z porshnevimi dvigunami Tu 4Tu 4Priznachennya Strategichnij bombarduvalnikPershij polit 19 travnya 1947Prijnyatij na ozbroyennya 1949Znyatij z ozbroyennya seredina 1960 hRozrobnik KB Tupolyeva Kazanske aviacijne virobniche ob yednannya imeni S P Gorbunova d i Derzhavnij kosmichnij naukovo virobnichij centr imeni M V HrunichevaVirobnik KB Tupolev SRSRVsogo zbudovano 1296Modifikaciyi Tu 85Konstruktor A M TupolyevEkipazh 11 osibKrejserska shvidkist 350 km godMaksimalna shvidkist MSh 570 km godDalnist polotu 5100 kmPraktichna stelya 15000 mShvidkopidjomnist 4 6 m sDovzhina 30 177 mVisota 13 1 mRozmah krila 43 13 mPlosha krila 232 m Kut strilopodibnosti krila po liniyi hord 90 Shasi trikolisne z nosovoyu stijkoyu shasi pribirayetsya pislya vzlotuSporyadzhenij 47 850 kgDviguni TRDDF NK 32Tyaga potuzhnist 4 x 25000 kgsVnutrishnye bombove navantazhennya 11 930 kgKerovani raketi 2 barabanni PP z 6 SKR H 55 ta H 55M 2 barabanni PP z 12 KR maloyi dalnosti H 15 KAB riznih tipiv do KAB 1500 yaderni bombi miniTu 4 u Vikishovishi Dalnist Tu 4 5100 km ne bula mizhkontinentalnoyu tomu vin nalezhav do klasu dalnih bombarduvalnikiv Azh do seredini 1950 h rr koli v SRSR she ne buli rozgornuti eskadrilyi vazhkih strategichnih bombarduvalnikiv novogo pokolinnya osnovnu udarnu mic skladali Tu 4 osnasheni sistemoyu dozapravki palivom u povitri i zdatni zavdati udari po peredovih bazah SShA v Zahidnij Yevropi v tomu chisli v Angliyi Osvoyennya serijnogo virobnictva litakiv Tu 4 zabezpechilo perehid radyanskogo vazhkogo litakobuduvannya v najkorotshi termini na novij vishij tehnologichnij riven Pochinayuchi z Tu 4 vsi elementi obladnannya v radyanskomu litakobuduvanni buli zvedeni v sistemi Na Tu 4 vstanovlena persha v SRSR i v sviti sistema distancijnogo keruvannya rozroblena Vsesoyuznim zavodom 118 nini VAT Moskovskij naukovo virobnichij kompleks Avionika imeni O V Uspenskogo IstoriyaNaprikinci Drugoyi svitovoyi vijni SRSR vidchuv neobhidnist stvorennya strategichnih bombarduvalnikiv Hocha na pochatku vijni VPS SRSR mali sproektovanij chotirimotornij Pe 8 ale do 1945 roku bulo pobudovano lishe 93 litaki konstrukciya yakih vzhe bula zastarila SShA regulyarno provodili bombovi naloti na Yaponiyu iz tihookeanskih baz vikoristovuyuchi B 29 Josip Stalin nakazav rozrobiti podibnij bombarduvalnik SShA dvichi vidmovlyali postachati SRSR bombarduvalniki V 29 za lend lizom Prote pid chas 1944 roku litaki V 29 chotiri razi zdijsnyuvali avarijni posadki na radyanskij teritoriyi Odin iz litakiv zaznav katastrofi ekipazh vryatuvavsya stribnuvshi z parashutami Vidpovidno do yaponsko radyanskogo paktu pro nejtralitet SRSR buv nejtralnij v tihookeanskij vijni tomu bombarduvalniki buli internovani SShA vimagali povernennya bombarduvalnikiv ale SRSR vidmovivsya povernuti yih Tri litaki B 29 buli dostavleni do OKB im Tupolyeva Iz nih odin litak B 29 buv rozibranij drugij sluzhiv dlya polovih viprobuvan ta trenuvan a tretij zalishivsya yak zrazok dlya zvorotnoyi rozrobki Chetvertij B 29 buv povernutij do SShA razom z ekipazhem pislya ogoloshennya vijni SRSR proti Yaponiyi cherez dva dni pislya atomnogo bombarduvannya Hirosimi vidpovidno do Yaltinskoyi konferenciyi Stalin dav rozporyadzhennya OKB im Tupolyeva klonuvati B 29 za maksimalno stisli termini zamist togo shobi prodovzhuvati robotu nad vlasnim analogom Tu 10 Bulo zadiyano oriyentovno 900 zavodiv ta naukovo doslidnih institutiv yaki zavershili proektnu robotu protyagom pershogo roku vikonano 105 000 kreslen SShA vikoristovuvali anglijsku sistemu mir dyujm tomu listovij alyuminij takoyi samoyi tovshini yakij bi vidpovidav vimiram V 29 ne produkuvavsya v SRSR Splavi takozh buli nezvichnimi j povinni buli buti vipusheni do virobnictva Shobi kompensuvati vidminnosti OKB Tupolyeva mav zrobiti velikij reinzhiniring shobi zmenshiti podalshu pererobku Nezvazhayuchi na ce prototip Tu 4 buv lishe na 340 kg tyazhchij vid B 29 riznicya menshe 1 Varianti Tu 4Tu 4 bazova model Tu 4A rozroblenij v yakosti nosiya atomnih bomb Tu 4R rozviduvalna modifikaciya Tu 4K nosij raket KS 1 Tu 4D desantna modifikaciya Tu 4T transportnij litak Tu 4LL litak laboratoriyaOperatori Tu 4 SRSR Vijskovo povitryani sili SRSR VPS SRSR mali na ozbroyenni 1200 bombarduvalnikiv Tu 4 u period z 1948 roku do 1960 roku U 1952 roci SRSR pochav vivoditi Tu 4 z ozbroyennya i modifikuvati yih na bombarduvalniki Tu 16 1956 r ta na bombarduvalniki Tu 95 Vilucheni z frontovih linij Tu 4 vikoristovuvalisya dlya perevezennya vantazhiv KNR Povitryani sili Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki U 1953 roci Josip Stalin peredav Kitayu 25 vazhkih bombarduvalnikiv Tu 4 U 1966 roci bombarduvalniki buli pereobladnani turboreaktivnimi dvigunami AI 20K U 1988 roci ostannij Tu 4 buv znyatij z ozbroyennya Odin prototip litaka zaraz demonstruyetsya v muzeyi VPS Kitayu bilya Pekina Taktiko tehnichni harakteristikiTehnichni harakteristiki Ekipazh 11 komandir pilot shturman shturman bombardir bortinzhener bortradist operator RLS 4 strilci Dovzhina 30 179 m Rozmah krila 43 047 m Visota 8 460 m Plosha krila 161 7 m Koeficiyent podovzhennya krila 11 5 Koeficiyent zvuzhennya krila 2 36 Profil krila RAF 34 Baza shasi 10 44 m Koliya shasi 8 68 m Masa porozhnogo 36 850 kg Normalna zlitna masa 47 850 kg Maksimalna zlitna masa 63 600 kg Obsyag palivnih bakiv 20 180 l 3 h 2420 l dodatkovih baka v perednomu bombovidsiku Silova ustanovka 4 radialnih 18 cilindrovih povitryanogo oholodzhennya ASh 73TK Potuzhnist dviguniv 4 2400 k s 4 1790 kVt Povitryanij gvint chotirilopatevij abo Diametr gvinta 5 06 m Lotni harakteristiki Maksimalna shvidkist bilya zemli 435 km god na visoti 558 km god na 10250 m Posadkova shvidkist 160 km god Praktichna dalnist pri maksimalnij zlitnij masi z 3000 kg bomb 6200 km pri maksimalnij zlitnij masi z 9000 kg bomb 4100 km Praktichna stelya 11200 m Shvidkopidjomnist 4 6 m s Chas naboru visoti 5000 m za 18 2 hv Dovzhina rozbigu 960 m Dovzhina probigu 920 m Ozbroyennya Strilecko garmatne 4 2 20 mm garmati B 20 E dvi ustanovki zverhu dvi znizu 3 20 mm garmati B 20 E u hvosti Zagalnij boyezapas 3150 patroniv Bojove navantazhennya 11 930 kg maksimalne Kerovani raketi 2 KS 1 Tu 4K Bombi yaderna 1 RDS 3 Tu 4A fugasni 2 FAB 6000 abo 4 FAB 3000 abo 8 FAB 1500 abo FAB 1000 abo 14 FAB 500 abo 40 FAB 250 abo 48 FAB 100 abo FAB 50Div takozh pasazhirskij litak modifikaciya Tu 4 Boeing B 29 Superfortress Messerschmitt Me 264Posilannya ros Fotografiyi Tu 4 v muzeyi Monino 21 lyutogo 2018 u Wayback Machine Primitki angl Arhiv originalu za 23 lyutogo 2018 angl Arhiv originalu za 5 serpnya 2014 ros Arhiv originalu za 22 lyutogo 2018 ros Arhiv originalu za 13 lyutogo 2018