Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Трюдо П єр Е ліот Трюдо фр Pierre Elliott Trudeau 18 жовтня 1919 Монре

Трюдо П'єр

Трюдо П'єр
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Трюдо.

П'єр Е́ліот Трюдо́ (фр. Pierre Elliott Trudeau; 18 жовтня 1919, Монреаль — 28 вересня 2000, Монреаль) — 15-й прем'єр-міністр Канади з 20 квітня 1968 до 3 червня 1979 і з 3 березня 1980 до 30 червня 1984. Раніше — лідер Ліберальної партії Канади.

П'єр Трюдо
фр. Pierre Elliott Trudeau
image
image
Прапор
 15-й Прем'єр-міністр Канади
20 квітня 1968 — 4 червня 1979 року
Попередник: Лестер Пірсон
Наступник: Джо Кларк
3 березня 1980 — 30 червня 1984 року
Попередник: Джо Кларк
Наступник: Джон Тернер
 
Ім'я при народженні: фр. Joseph Philippe Pierre Yves Elliott Trudeau
Народження: 18 жовтня 1919(1919-10-18)[1][2][…]
Монреаль, Квебек, Канада[4]
Смерть: 28 вересня 2000(2000-09-28)[1][2][…](80 років)
Монреаль, Квебек, Канада[4]
Причина смерті: рак простати і хвороба
Поховання: d[5]
Країна: Канада
Релігія: католицтво
Освіта: d, Лондонська школа економіки та політичних наук, Гарвардський інститут державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді, Інститут політичних досліджень і Коледж Жан-де-Бребеф
Партія: Ліберальна партія Канади
Рід: d
Батько: d
Мати: d[6]
Шлюб: d
Діти: Джастін Трюдо, d, d і d
Автограф: image
Нагороди:

image Медіафайли у Вікісховищі

П'єра Трюдо вважають «батьком» сучасної Канади — зокрема її двомовності, безкоштовної системи медичного забезпечення та політики мультикультуралізму. Корінний квебекуа, він одначе активно боровся проти квебекського сепаратизму: його рішуча позиція з цього питання — це один із чинників, що сприяв поразці сепаратистів під час референдуму 1980 року щодо суверенітету Квебеку.

Біографія

Дитинство та студентські роки

П'єр Еліот Трюдо народився 18 жовтня 1919 року в місті Утремон (тепер — частина Монреаля). Його батько, Жозеф Шарль Еміль Трюдо (Joseph Charles Émile Trudeau), був багатим квебецьким бізнесменом. Мати, Грейс Еліот (англ. Grace Elliott), шотландка за походженням, походила із заможної англо-канадської родини. П'єр з дитинства бездоганно володів французькою та англійською мовами.

Здобув освіту в Монреальському університеті, Гарварді, Лондонській школі економіки, Паризькому університеті, де вивчав право, економіку і політологію.

У 1932 році Трюдо вступив до Коледжу Бребеф, елітного франко-канадського навчального закладу. Єзуїти, що заснували коледж 1928 року, виховували учнів у дусі католицизму і квебецького націоналізму. Молодий Трюдо поділяв ці погляди. Зокрема, дослідники Макс і Монік Немні знайшли його записи від 1936 року, де він мріяв, як у 1976 стане «на чолі переможної армії», що здобуде незалежність Квебеку, утворивши католицьку франкомовну державу Він також написав студентську п'єсу, де головним героєм виступав чесний франко-канадський бізнесмен, а антигероєм — підступний випускний «університету Мак Кіл» (натяк на престижний англомовний Університет Макгілла), і сам зіграв головну «негативну» роль.. Посмертні дослідження архіву Трюдо дозволяють припустити, що він ймовірно брав участь у підпільній групі, яка мріяла про повстання з метою перетворення провінції Квебек на франкомовну католицьку державу.

Трюдо не залишав патріотичних і націоналістичних переконань й під час навчання у Монреальському університеті. Чимало його друзів були активістами Канадського народного блоку — націоналістичної франко-каданської партії, що виступала проти призову до війська та проти участі Канади у Другій світовій війні. Добрий оратор, Трюдо виступав на підтримку Блоку і його політики.

Погляди Трюдо почали мінятися під час навчання у Гарварді, Лондонській школі економіки та Паризькому університеті, а також під час його подорожі навколо світу. Познайомившись з новими для себе культурами, реаліями та інтелектуальними течіями, він почав шукати інші концепції справедливості. Це наблизило його до більш лівих течій.

Попри такий «ідеологічний зсув», Трюдо на ціле життя залишився щирим католиком і чи не щонеділі ходив до церкви.

У Гарварді він обрав темою своєї дисертації проблему співвідношення комунізму і християнства. Він став переконаним прихильником кейнсіанської економіки значною мірою завдяки впливу своїх викладачів — Йозефа Шумпетера і Джона Кеннета Ґелбрейта в Гарварді і Гарольда Ласкі в Лондоні. У Парижі на його інтелектуальне становлення також вплинули персоналізм Еммануеля Муньє і книга Бердяєва «Про рабство і свободу людини. Досвід персоналістичної філософії».

У 1951 р. відвідав СРСР, внаслідок чого йому деякий час був заборонений в'їзд у в охоплені духом маккартизму Сполучені Штати. Крім того, в ФБР за особистим розпорядженням Едгара Гувера на нього збиралося досьє. Коли після смерті Трюдо в 2000 році воно було розсекречене, виявилося, що воно являє собою 161-сторінкову справу, в якій трапляються газетні матеріали, які називають Трюдо «радикальним соціалістом» і «канадським Кастро».

Повернення до Канади

Через ліві симпатії молодого Трюдо йому тричі відмовляли в можливості викладати в Монреальскому університеті за розпорядженням прем'єр-міністра Квебеку Моріса Дюплессі, який відзначався крайнім антикомунізмом. Трюдо виступав із засудженням авторитарних методів і клерикалізму Дюплессі на сторінках журналу «Сіте Лібре». Він відіграв важливу роль у підготовці процесу «Тихої революції», яка обмежила у Квебеку всевладдя католицької церкви і консервативні порядки та внаслідок якої була запроваджена система соціального забезпечення.

У 1961—1965 роках працював ад'юнкт-професором права в Монреальському університеті.

Політична діяльність

Після повернення 1949 року до Канади почав кар'єру адвоката і профспілкового діяча у Квебеку. У 1949—1951 роках короткий час пропрацював в Оттаві в апараті ліберального прем'єр-міністра Луї Сен-Лорана радником з економіки.

Його популярність як поборника громадянських свобод зросла після участі юрисконсультом ряду профспілок в страйках шахтарів на азбестових кар'єрах у Квебеку в 1949 році. Він відобразив цю подію у виданій в 1956 році книзі «La grève de l'amiante», в якій розглядав страйк як ключову подію Квебецької історії, що поклала початок опору традиційній франкоканадській еліті і англомовній буржуазії, які тривалий час контролювали провінцію. Пізніше узяв участь у кампанії оновлення Ліберальної партії Квебеку, яка в 1960 році перемогла консерваторів на виборах у провінції.

Спочатку, залишаючись при соціал-демократичних цінностях, був близький до ряду інтелектуалів з Федерації кооперативної співдружності (у тому число до Френка Скотта, Юджина Форса, Майкла Олівера і ) в 1950-х роках був членом цієї партії лівого спрямування. Однак, ставши політиком федерального рівня, Трюдо пов'язав свою політичну долю не з заснованою на базі останньої Новою демократичною партією (НДП), а з Ліберальною партією. Це було пов'язано з тим, що Трюдо сумнівався в успішності залучення голосів франко-канадців Томмі Дугласом, а отже, і в можливостях НДП сформувати федеральний уряд. Крім того, у нього були розбіжності з позиціями НДП в питанні існування «двох націй» у Канаді. Трюдо був принциповим прихильником федералізму і противником підігрівання націоналізму серед квебекців, підтримуючи разом з тим ідею автономії для рідної провінції.

На виборах 1963 р. Трюдо ще підтримував недавно організовану Нову демократичну партію, але в 1965 р. вступив до Ліберальної партії разом з двома однодумцями, Жераром Пелетьє і Жаном Маршаном, маючи намір реформувати її зсередини. Навіть вступивши до Ліберальної партії, він продовжував критикувати окремі аспекти політичного курсу ліберального кабінету Лестера Пірсона — наприклад, розміщення в Канаді американських ракет з ядерними зарядами.

У 1967 році Трюдо став міністром юстиції й генеральним прокурором. Він використовував своє становище як трибуну для дискусії з квебецьким прем'єром Джонсоном, який вимагав надання особливого статусу провінції.

На посаді прем'єр-міністра

У квітні 1968 року після відставки Пірсона Трюдо був обраний лідером Ліберальної партії голосами 51 % делегатів партійного з'їзду і очолив уряд. Того ж року на федеральних виборах Трюдо протистояли сильні конкуренти — від консерваторів і Томмі Дуглас від соціалістичної НДП. Однак Ліберальна партія зуміла отримати понад 45 % голосів виборців і абсолютну більшість палати громад, виступає під гаслами «Справедливого суспільства» (в дусі Держави загального добробуту) на хвилі загальної «трюдоманії».

Уряд Трюдо вживав заходів для вирішення квебекського питання: в 1969 році був прийнятий закон про рівність англійської та французької мов на федеральному рівні, який передбачав застосування двомовності в районах, де число мовців другої мови перевищувало 10 %, а також вивчення французької мови чиновниками. Але цей закон не задовольнив квебекських сепаратистів, до того ж ним були незадоволені англомовні провінції, особливо на заході країни.

У результаті радикальний Фронт визволення Квебеку провів ряд терактів і викрадення відомих осіб, зокрема, був викрадений і вбитий міністр праці . Уряд був змушений ввести воєнний стан і направити до Квебеку війська. Почалися масові арешти, під час яких затримувалися не тільки справжні екстремісти, а й просто «підозрілі» громадяни. Громадянські свободи були обмежені. Надзвичайний стан, введений в результаті «Жовтневої кризи», було відмінено тільки в 1971 році. Сепаратизм був придушений, але в результаті жорстких дій канадського уряду і масових арештів, ідея відділення Квебеку від Канади отримала в провінції багато нових прихильників. В 1980 році сепаратисти організували Референдум щодо відділення Квебеку, але зазнали поразки.

Трюдо був переконаним прихильником соціал-лібералізму, він скасував страти, легалізував аборти, припинив переслідування гомосексуалів, спростив процедури розлучень. Під час значного зростання інфляції і безробіття на рубежі 1960—1970 років — років кабінет Трюдо намагався домогтися стабілізації цін і умовити профспілки стримати вимоги про підвищення зарплати, проте профспілки відмовилися співпрацювати з урядовими легальними комісіями щодо цін і доходів. З іншого боку, кабінет Трюдо здійснив важливі соціальні перетворення, включаючи звільнення від сплати податків осіб з низькими доходами, підвищення пенсій і допомог з врахування інфляції, організації громадських робіт. В умовах економічної кризи 1974—1975 років уряд Трюдо ввів у 1975 році контроль над цінами на ряд продуктів харчування та бензин і доходами, який діяв до 1978 року. З метою забезпечення нового курсу в енергетичній політиці була заснована державна компанія «Петро-Канада» (англ. «Petro-Canada»).

У 1972 році партія Трюдо опинилася в меншості в парламенті, проте завдяки зовнішній підтримці Нової демократичної партії залишалася «урядом меншості». У травні 1974 року недовіра до уряду, висловлена палатою громад у зв'язку з негативним результатом голосування за проект бюджету, привела до чергових виборів, на яких Ліберальна партія отримала 141 з 264 місць у нижній палаті. У підсумку, ліберали перебували при владі аж до поразки на виборах у травні 1979 року. Трюдо вже збирався йти в відставку з внутрішньопартійних постів, але успіх його політичних опонентів був нестійким. У грудні 1979 року Консервативний уряд Джо Кларка зазнав поразки в ході парламентського голосування за бюджет. На виборах у лютому 1980 року Ліберальна партія взяла гору над Прогресивно-Консервативною.

Знову ставши прем'єр-міністром, Трюдо залишався на цій посаді наступні чотири роки. У 1982 року він виступив ініціатором змін у федеральний Конституції з метою покласти край повноваженням британського парламенту. Результатом став Конституційний акт 1982 року, який, будучи затвердженим британським парламентом як складова Акту про Канаду, означав пріоритет канадської Конституції і формально забезпечував повний суверенітет Канади. Зіткнувшись з консервативною опозицією, Трюдо мобілізував лобістські групи на підтримку Хартії прав і свобод, як частини Конституції. Крім того, опозиція, пов'язана з компаніями, які видобували нафту в Західній Канаді, була невдоволена «Національною енергетичною програмою», впроваджуваною урядом Трюдо з метою захистити канадського споживача від різких перепадів світових цін на нафту.

У червні 1984 року Трюдо пішов у відставку з поста прем'єр-міністра і лідера партії, після чого до кінця життя займався юридичною практикою.

Зовнішня політика

Трюдо проводив сміливу і незалежну зовнішню політику. Наприклад, на Різдво 1969 року, в розпал протестів проти війни США у В'єтнамі прем'єр-міністр, який раніше особисто брав участь в антивоєнних маршах, офіційно зустрівся з відомими противниками цієї агресії — Джоном Ленноном та Йоко Оно.

У 1976 році першим із західних політиків відвідав Кубу, незважаючи на протести американських офіційних осіб.

У 1971 році здійснив візит до СРСР і приймав у Канаді Олексія Косигіна. Крім того, він розвивав зв'язки з Китайською Народною Республікою, з якою встановив дипломатичні відносини.

У 1970 році була оприлюднена Біла книга «Зовнішня політика для канадців», у якій викладалися основні концепції уряду Трюдо щодо зменшення залежності країни від США у військово-політичному і економічному плані. Трюдо наполовину скоротив канадську участь в НАТО, вивів Канадські війська з «ударних ядерних сил» НАТО в Європі і до 1972 року ліквідував бази американських ракет «Бомарк» на канадській території. У торговельній сфері його уряд прагнув до «третьої альтернативи», яка передбачала, в першу чергу, розширення обороту із Західною Європою.

Нагороди та визнання

Книги

Трюдо є автором книг «Азбестовий страйк» ( La Grve de l'Amiante , 1956), «Два простаки в червоному Китаї» (Deux Innocents en Chine Rouge, 1960), «Федералізм і франко-канадці» (Le Federalisme et la Société canadienne-franaise, 1967); «Шляхи політики» ( Les Chemines de la politique , 1970) та «Бесіди з канадцями» (Conversations with Canadians, 1972). У 1990-х роках Трюдо опублікував свої мемуари, а також кілька книг з проблем квебекського сепаратизму, енергетичної криза і закордонної політики.

Особисте життя

П'єр Елліот Трюдо мав Репутацію ексцентричної і неординарної особистості, здатної зробити пірует в Букінгемському Палаці за спиною королеви.

Помер Трюдо в Монреалі 28 вересня 2000 року у віці 80 років від раку. Його похорон відвідали такі різні особистості, як екс—президент США Джиммі Картер, лідер Кубинської революції Фідель Кастро, імам мусульманської общини ісмаїлітів-нізаритів .

Сім'я

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118624172 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. https://parcs.canada.ca/culture/designation/sepulture-gravesite/trudeau
  6. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  7. Justin Trudeau, Son of a Canadian Leader, Follows His Own Path to Power // The New York Times / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2015. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
    d:Track:Q9684d:Track:Q6284490d:Track:Q11299d:Track:Q24743245d:Track:Q2529982d:Track:Q54837
  8. Глава 3, Nemni, Max and Nemi, Monique (2006). Young Trudeau: Son of Quebec, Father of Canada, 1919—1944. Toronto: McClelland & Stewart.
  9. English, John (2006). Citizen of the World: The Life of Pierre Elliott Trudeau Volume One: 1919—1968. Toronto: Knopf Canada. .
  10. NEMNI, Max et Monique. Les années de jeunesse : 1919—1944, tome 1 de Trudeau, fils du Québec, père du Canada, Montréal, Les éditions de l'homme, 2006, 444 p.
  11. Nemni, Max and Nemi, Monique (2011).Trudeau Transformed: The Shaping of a Statesman 1944—1965. Toronto: McClelland & Stewart.
  12. Прем'єр, який робив піруети

Джерела

  • Nemni, Max and Nemi, Monique (2006). Young Trudeau: Son of Quebec, Father of Canada, 1919—1944. Toronto: McClelland & Stewart.
  • Nemni, Max and Nemi, Monique (2011). Trudeau Transformed: The Shaping of a Statesman 1944—1965. Toronto: McClelland & Stewart.
  • English, John (2006). Citizen of the World: The Life of Pierre Elliott Trudeau Volume One: 1919—1968. Toronto: Knopf Canada. .
  • English, John (2009). Just Watch Me: The Life of Pierre Elliott Trudeau Volume Two: 1968—2000. Toronto: Knopf Canada. .

Література

Посилання

  • Трюдо (Trudeau) П’єр Елліот // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.258-261
  • Трюдо // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tryudo P yer E liot Tryudo fr Pierre Elliott Trudeau 18 zhovtnya 1919 Monreal 28 veresnya 2000 Monreal 15 j prem yer ministr Kanadi z 20 kvitnya 1968 do 3 chervnya 1979 i z 3 bereznya 1980 do 30 chervnya 1984 Ranishe lider Liberalnoyi partiyi Kanadi P yer Tryudo fr Pierre Elliott TrudeauPrapor 15 j Prem yer ministr Kanadi20 kvitnya 1968 4 chervnya 1979 rokuPoperednik Lester PirsonNastupnik Dzho Klark3 bereznya 1980 30 chervnya 1984 rokuPoperednik Dzho KlarkNastupnik Dzhon Terner Im ya pri narodzhenni fr Joseph Philippe Pierre Yves Elliott TrudeauNarodzhennya 18 zhovtnya 1919 1919 10 18 1 2 Monreal Kvebek Kanada 4 Smert 28 veresnya 2000 2000 09 28 1 2 80 rokiv Monreal Kvebek Kanada 4 Prichina smerti rak prostati i hvorobaPohovannya d 5 Krayina KanadaReligiya katolictvoOsvita d Londonska shkola ekonomiki ta politichnih nauk Garvardskij institut derzhavnogo upravlinnya im Dzhona F Kennedi Institut politichnih doslidzhen i Koledzh Zhan de BrebefPartiya Liberalna partiya KanadiRid dBatko dMati d 6 Shlyub dDiti Dzhastin Tryudo d d i dAvtograf Nagorodi d 1984 d d Kanadskij nyusmejker roku 1968 Mediafajli b u Vikishovishi P yera Tryudo vvazhayut batkom suchasnoyi Kanadi zokrema yiyi dvomovnosti bezkoshtovnoyi sistemi medichnogo zabezpechennya ta politiki multikulturalizmu Korinnij kvebekua vin odnache aktivno borovsya proti kvebekskogo separatizmu jogo rishucha poziciya z cogo pitannya ce odin iz chinnikiv sho spriyav porazci separatistiv pid chas referendumu 1980 roku shodo suverenitetu Kvebeku BiografiyaDitinstvo ta studentski roki P yer Eliot Tryudo narodivsya 18 zhovtnya 1919 roku v misti Utremon teper chastina Monrealya Jogo batko Zhozef Sharl Emil Tryudo Joseph Charles Emile Trudeau buv bagatim kvebeckim biznesmenom Mati Grejs Eliot angl Grace Elliott shotlandka za pohodzhennyam pohodila iz zamozhnoyi anglo kanadskoyi rodini P yer z ditinstva bezdoganno volodiv francuzkoyu ta anglijskoyu movami Zdobuv osvitu v Monrealskomu universiteti Garvardi Londonskij shkoli ekonomiki Parizkomu universiteti de vivchav pravo ekonomiku i politologiyu U 1932 roci Tryudo vstupiv do Koledzhu Brebef elitnogo franko kanadskogo navchalnogo zakladu Yezuyiti sho zasnuvali koledzh 1928 roku vihovuvali uchniv u dusi katolicizmu i kvebeckogo nacionalizmu Molodij Tryudo podilyav ci poglyadi Zokrema doslidniki Maks i Monik Nemni znajshli jogo zapisi vid 1936 roku de vin mriyav yak u 1976 stane na choli peremozhnoyi armiyi sho zdobude nezalezhnist Kvebeku utvorivshi katolicku frankomovnu derzhavu Vin takozh napisav studentsku p yesu de golovnim geroyem vistupav chesnij franko kanadskij biznesmen a antigeroyem pidstupnij vipusknij universitetu Mak Kil natyak na prestizhnij anglomovnij Universitet Makgilla i sam zigrav golovnu negativnu rol Posmertni doslidzhennya arhivu Tryudo dozvolyayut pripustiti sho vin jmovirno brav uchast u pidpilnij grupi yaka mriyala pro povstannya z metoyu peretvorennya provinciyi Kvebek na frankomovnu katolicku derzhavu Tryudo ne zalishav patriotichnih i nacionalistichnih perekonan j pid chas navchannya u Monrealskomu universiteti Chimalo jogo druziv buli aktivistami Kanadskogo narodnogo bloku nacionalistichnoyi franko kadanskoyi partiyi sho vistupala proti prizovu do vijska ta proti uchasti Kanadi u Drugij svitovij vijni Dobrij orator Tryudo vistupav na pidtrimku Bloku i jogo politiki Poglyadi Tryudo pochali minyatisya pid chas navchannya u Garvardi Londonskij shkoli ekonomiki ta Parizkomu universiteti a takozh pid chas jogo podorozhi navkolo svitu Poznajomivshis z novimi dlya sebe kulturami realiyami ta intelektualnimi techiyami vin pochav shukati inshi koncepciyi spravedlivosti Ce nablizilo jogo do bilsh livih techij Popri takij ideologichnij zsuv Tryudo na cile zhittya zalishivsya shirim katolikom i chi ne shonedili hodiv do cerkvi U Garvardi vin obrav temoyu svoyeyi disertaciyi problemu spivvidnoshennya komunizmu i hristiyanstva Vin stav perekonanim prihilnikom kejnsianskoyi ekonomiki znachnoyu miroyu zavdyaki vplivu svoyih vikladachiv Jozefa Shumpetera i Dzhona Kenneta Gelbrejta v Garvardi i Garolda Laski v Londoni U Parizhi na jogo intelektualne stanovlennya takozh vplinuli personalizm Emmanuelya Munye i kniga Berdyayeva Pro rabstvo i svobodu lyudini Dosvid personalistichnoyi filosofiyi U 1951 r vidvidav SRSR vnaslidok chogo jomu deyakij chas buv zaboronenij v yizd u v ohopleni duhom makkartizmu Spolucheni Shtati Krim togo v FBR za osobistim rozporyadzhennyam Edgara Guvera na nogo zbiralosya dosye Koli pislya smerti Tryudo v 2000 roci vono bulo rozsekrechene viyavilosya sho vono yavlyaye soboyu 161 storinkovu spravu v yakij traplyayutsya gazetni materiali yaki nazivayut Tryudo radikalnim socialistom i kanadskim Kastro Povernennya do Kanadi Cherez livi simpatiyi molodogo Tryudo jomu trichi vidmovlyali v mozhlivosti vikladati v Monrealskomu universiteti za rozporyadzhennyam prem yer ministra Kvebeku Morisa Dyuplessi yakij vidznachavsya krajnim antikomunizmom Tryudo vistupav iz zasudzhennyam avtoritarnih metodiv i klerikalizmu Dyuplessi na storinkah zhurnalu Site Libre Vin vidigrav vazhlivu rol u pidgotovci procesu Tihoyi revolyuciyi yaka obmezhila u Kvebeku vsevladdya katolickoyi cerkvi i konservativni poryadki ta vnaslidok yakoyi bula zaprovadzhena sistema socialnogo zabezpechennya U 1961 1965 rokah pracyuvav ad yunkt profesorom prava v Monrealskomu universiteti Politichna diyalnistPislya povernennya 1949 roku do Kanadi pochav kar yeru advokata i profspilkovogo diyacha u Kvebeku U 1949 1951 rokah korotkij chas propracyuvav v Ottavi v aparati liberalnogo prem yer ministra Luyi Sen Lorana radnikom z ekonomiki Jogo populyarnist yak pobornika gromadyanskih svobod zrosla pislya uchasti yuriskonsultom ryadu profspilok v strajkah shahtariv na azbestovih kar yerah u Kvebeku v 1949 roci Vin vidobraziv cyu podiyu u vidanij v 1956 roci knizi La greve de l amiante v yakij rozglyadav strajk yak klyuchovu podiyu Kvebeckoyi istoriyi sho poklala pochatok oporu tradicijnij frankokanadskij eliti i anglomovnij burzhuaziyi yaki trivalij chas kontrolyuvali provinciyu Piznishe uzyav uchast u kampaniyi onovlennya Liberalnoyi partiyi Kvebeku yaka v 1960 roci peremogla konservatoriv na viborah u provinciyi Spochatku zalishayuchis pri social demokratichnih cinnostyah buv blizkij do ryadu intelektualiv z Federaciyi kooperativnoyi spivdruzhnosti u tomu chislo do Frenka Skotta Yudzhina Forsa Majkla Olivera i v 1950 h rokah buv chlenom ciyeyi partiyi livogo spryamuvannya Odnak stavshi politikom federalnogo rivnya Tryudo pov yazav svoyu politichnu dolyu ne z zasnovanoyu na bazi ostannoyi Novoyu demokratichnoyu partiyeyu NDP a z Liberalnoyu partiyeyu Ce bulo pov yazano z tim sho Tryudo sumnivavsya v uspishnosti zaluchennya golosiv franko kanadciv Tommi Duglasom a otzhe i v mozhlivostyah NDP sformuvati federalnij uryad Krim togo u nogo buli rozbizhnosti z poziciyami NDP v pitanni isnuvannya dvoh nacij u Kanadi Tryudo buv principovim prihilnikom federalizmu i protivnikom pidigrivannya nacionalizmu sered kvebekciv pidtrimuyuchi razom z tim ideyu avtonomiyi dlya ridnoyi provinciyi Na viborah 1963 r Tryudo she pidtrimuvav nedavno organizovanu Novu demokratichnu partiyu ale v 1965 r vstupiv do Liberalnoyi partiyi razom z dvoma odnodumcyami Zherarom Peletye i Zhanom Marshanom mayuchi namir reformuvati yiyi zseredini Navit vstupivshi do Liberalnoyi partiyi vin prodovzhuvav kritikuvati okremi aspekti politichnogo kursu liberalnogo kabinetu Lestera Pirsona napriklad rozmishennya v Kanadi amerikanskih raket z yadernimi zaryadami U 1967 roci Tryudo stav ministrom yusticiyi j generalnim prokurorom Vin vikoristovuvav svoye stanovishe yak tribunu dlya diskusiyi z kvebeckim prem yerom Dzhonsonom yakij vimagav nadannya osoblivogo statusu provinciyi Na posadi prem yer ministraU kvitni 1968 roku pislya vidstavki Pirsona Tryudo buv obranij liderom Liberalnoyi partiyi golosami 51 delegativ partijnogo z yizdu i ocholiv uryad Togo zh roku na federalnih viborah Tryudo protistoyali silni konkurenti vid konservatoriv i Tommi Duglas vid socialistichnoyi NDP Odnak Liberalna partiya zumila otrimati ponad 45 golosiv viborciv i absolyutnu bilshist palati gromad vistupaye pid gaslami Spravedlivogo suspilstva v dusi Derzhavi zagalnogo dobrobutu na hvili zagalnoyi tryudomaniyi Uryad Tryudo vzhivav zahodiv dlya virishennya kvebekskogo pitannya v 1969 roci buv prijnyatij zakon pro rivnist anglijskoyi ta francuzkoyi mov na federalnomu rivni yakij peredbachav zastosuvannya dvomovnosti v rajonah de chislo movciv drugoyi movi perevishuvalo 10 a takozh vivchennya francuzkoyi movi chinovnikami Ale cej zakon ne zadovolniv kvebekskih separatistiv do togo zh nim buli nezadovoleni anglomovni provinciyi osoblivo na zahodi krayini U rezultati radikalnij Front vizvolennya Kvebeku proviv ryad teraktiv i vikradennya vidomih osib zokrema buv vikradenij i vbitij ministr praci Uryad buv zmushenij vvesti voyennij stan i napraviti do Kvebeku vijska Pochalisya masovi areshti pid chas yakih zatrimuvalisya ne tilki spravzhni ekstremisti a j prosto pidozrili gromadyani Gromadyanski svobodi buli obmezheni Nadzvichajnij stan vvedenij v rezultati Zhovtnevoyi krizi bulo vidmineno tilki v 1971 roci Separatizm buv pridushenij ale v rezultati zhorstkih dij kanadskogo uryadu i masovih areshtiv ideya viddilennya Kvebeku vid Kanadi otrimala v provinciyi bagato novih prihilnikiv V 1980 roci separatisti organizuvali Referendum shodo viddilennya Kvebeku ale zaznali porazki Tryudo buv perekonanim prihilnikom social liberalizmu vin skasuvav strati legalizuvav aborti pripiniv peresliduvannya gomoseksualiv sprostiv proceduri rozluchen Pid chas znachnogo zrostannya inflyaciyi i bezrobittya na rubezhi 1960 1970 rokiv rokiv kabinet Tryudo namagavsya domogtisya stabilizaciyi cin i umoviti profspilki strimati vimogi pro pidvishennya zarplati prote profspilki vidmovilisya spivpracyuvati z uryadovimi legalnimi komisiyami shodo cin i dohodiv Z inshogo boku kabinet Tryudo zdijsniv vazhlivi socialni peretvorennya vklyuchayuchi zvilnennya vid splati podatkiv osib z nizkimi dohodami pidvishennya pensij i dopomog z vrahuvannya inflyaciyi organizaciyi gromadskih robit V umovah ekonomichnoyi krizi 1974 1975 rokiv uryad Tryudo vviv u 1975 roci kontrol nad cinami na ryad produktiv harchuvannya ta benzin i dohodami yakij diyav do 1978 roku Z metoyu zabezpechennya novogo kursu v energetichnij politici bula zasnovana derzhavna kompaniya Petro Kanada angl Petro Canada U 1972 roci partiya Tryudo opinilasya v menshosti v parlamenti prote zavdyaki zovnishnij pidtrimci Novoyi demokratichnoyi partiyi zalishalasya uryadom menshosti U travni 1974 roku nedovira do uryadu vislovlena palatoyu gromad u zv yazku z negativnim rezultatom golosuvannya za proekt byudzhetu privela do chergovih viboriv na yakih Liberalna partiya otrimala 141 z 264 misc u nizhnij palati U pidsumku liberali perebuvali pri vladi azh do porazki na viborah u travni 1979 roku Tryudo vzhe zbiravsya jti v vidstavku z vnutrishnopartijnih postiv ale uspih jogo politichnih oponentiv buv nestijkim U grudni 1979 roku Konservativnij uryad Dzho Klarka zaznav porazki v hodi parlamentskogo golosuvannya za byudzhet Na viborah u lyutomu 1980 roku Liberalna partiya vzyala goru nad Progresivno Konservativnoyu Znovu stavshi prem yer ministrom Tryudo zalishavsya na cij posadi nastupni chotiri roki U 1982 roku vin vistupiv iniciatorom zmin u federalnij Konstituciyi z metoyu poklasti kraj povnovazhennyam britanskogo parlamentu Rezultatom stav Konstitucijnij akt 1982 roku yakij buduchi zatverdzhenim britanskim parlamentom yak skladova Aktu pro Kanadu oznachav prioritet kanadskoyi Konstituciyi i formalno zabezpechuvav povnij suverenitet Kanadi Zitknuvshis z konservativnoyu opoziciyeyu Tryudo mobilizuvav lobistski grupi na pidtrimku Hartiyi prav i svobod yak chastini Konstituciyi Krim togo opoziciya pov yazana z kompaniyami yaki vidobuvali naftu v Zahidnij Kanadi bula nevdovolena Nacionalnoyu energetichnoyu programoyu vprovadzhuvanoyu uryadom Tryudo z metoyu zahistiti kanadskogo spozhivacha vid rizkih perepadiv svitovih cin na naftu U chervni 1984 roku Tryudo pishov u vidstavku z posta prem yer ministra i lidera partiyi pislya chogo do kincya zhittya zajmavsya yuridichnoyu praktikoyu Zovnishnya politikaTryudo provodiv smilivu i nezalezhnu zovnishnyu politiku Napriklad na Rizdvo 1969 roku v rozpal protestiv proti vijni SShA u V yetnami prem yer ministr yakij ranishe osobisto brav uchast v antivoyennih marshah oficijno zustrivsya z vidomimi protivnikami ciyeyi agresiyi Dzhonom Lennonom ta Joko Ono U 1976 roci pershim iz zahidnih politikiv vidvidav Kubu nezvazhayuchi na protesti amerikanskih oficijnih osib U 1971 roci zdijsniv vizit do SRSR i prijmav u Kanadi Oleksiya Kosigina Krim togo vin rozvivav zv yazki z Kitajskoyu Narodnoyu Respublikoyu z yakoyu vstanoviv diplomatichni vidnosini U 1970 roci bula oprilyudnena Bila kniga Zovnishnya politika dlya kanadciv u yakij vikladalisya osnovni koncepciyi uryadu Tryudo shodo zmenshennya zalezhnosti krayini vid SShA u vijskovo politichnomu i ekonomichnomu plani Tryudo napolovinu skorotiv kanadsku uchast v NATO viviv Kanadski vijska z udarnih yadernih sil NATO v Yevropi i do 1972 roku likviduvav bazi amerikanskih raket Bomark na kanadskij teritoriyi U torgovelnij sferi jogo uryad pragnuv do tretoyi alternativi yaka peredbachala v pershu chergu rozshirennya oborotu iz Zahidnoyu Yevropoyu Nagorodi ta viznannyaKompanjoni ordena Kanadi 1985 1 sichnya 2004 a Monrealskij aeroport Dorval buv perejmenovanij na jogo chest KnigiTryudo ye avtorom knig Azbestovij strajk La Grve de l Amiante 1956 Dva prostaki v chervonomu Kitayi Deux Innocents en Chine Rouge 1960 Federalizm i franko kanadci Le Federalisme et la Societe canadienne franaise 1967 Shlyahi politiki Les Chemines de la politique 1970 ta Besidi z kanadcyami Conversations with Canadians 1972 U 1990 h rokah Tryudo opublikuvav svoyi memuari a takozh kilka knig z problem kvebekskogo separatizmu energetichnoyi kriza i zakordonnoyi politiki Osobiste zhittyaP yer Elliot Tryudo mav Reputaciyu ekscentrichnoyi i neordinarnoyi osobistosti zdatnoyi zrobiti piruet v Bukingemskomu Palaci za spinoyu korolevi Pomer Tryudo v Monreali 28 veresnya 2000 roku u vici 80 rokiv vid raku Jogo pohoron vidvidali taki rizni osobistosti yak eks prezident SShA Dzhimmi Karter lider Kubinskoyi revolyuciyi Fidel Kastro imam musulmanskoyi obshini ismayilitiv nizaritiv Sim yaDruzhina 1971 1984 Margaret Tryudo urodzhena Sinkler Diti Dzhastin Tryudo lider Liberalnoyi partiyi z 2013 prem yer ministr Kanadi z 2015 odruzhenij z Sofi Greguar troye ditej Aleksandr Tryudo Mishel Tryudo Sara Elizabet KojnPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118624172 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https parcs canada ca culture designation sepulture gravesite trudeau Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Justin Trudeau Son of a Canadian Leader Follows His Own Path to Power The New York Times J Kahn Manhattan New York Times Company A G Sulzberger 2015 ISSN 0362 4331 1553 8095 1542 667X d Track Q9684d Track Q6284490d Track Q11299d Track Q24743245d Track Q2529982d Track Q54837 Glava 3 Nemni Max and Nemi Monique 2006 Young Trudeau Son of Quebec Father of Canada 1919 1944 Toronto McClelland amp Stewart English John 2006 Citizen of the World The Life of Pierre Elliott Trudeau Volume One 1919 1968 Toronto Knopf Canada ISBN 978 0 676 97521 5 NEMNI Max et Monique Les annees de jeunesse 1919 1944 tome 1 de Trudeau fils du Quebec pere du Canada Montreal Les editions de l homme 2006 444 p Nemni Max and Nemi Monique 2011 Trudeau Transformed The Shaping of a Statesman 1944 1965 Toronto McClelland amp Stewart Prem yer yakij robiv piruetiDzherelaNemni Max and Nemi Monique 2006 Young Trudeau Son of Quebec Father of Canada 1919 1944 Toronto McClelland amp Stewart Nemni Max and Nemi Monique 2011 Trudeau Transformed The Shaping of a Statesman 1944 1965 Toronto McClelland amp Stewart English John 2006 Citizen of the World The Life of Pierre Elliott Trudeau Volume One 1919 1968 Toronto Knopf Canada ISBN 978 0 676 97521 5 English John 2009 Just Watch Me The Life of Pierre Elliott Trudeau Volume Two 1968 2000 Toronto Knopf Canada ISBN 978 0 676 97523 9 LiteraturaV I Golovchenko Tryudo P yer Eliot Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 PosilannyaTryudo Trudeau P yer Elliot Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 258 261 Tryudo Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006

Дата публікації:
Топ