Жовтнева криза (фр. Crise d'Octobre, англ. October Crisis) — події, пов'язані з викраденням і вбивством 1970 року віце-прем'єра й міністра праці Квебеку бойовиками Фронту визволення Квебеку.
Жовтнева криза | |
Країна | Канада |
---|---|
Адміністративна одиниця | Квебек |
Місце розташування | Квебек |
Дата й час | жовтень 1970 |
Учасник(и) | Фронт визволення Квебеку |
Жовтнева криза у Вікісховищі |
Передумови
Ліворадикальна підпільна організація Фронт визволення Квебеку (ФВК) виникла у Квебеці 1963 року. ФВК ставила собі завдання вести боротьбу проти «англо-саксонського імперіалізму» за створення незалежної квебекської держави та припускала застосування будь-яких необхідних для цього засобів, у тому числі й насильницьких. За 7 років свого існування (1963—1970) бойовики ФВК здійснили близько 200 злочинів, у тому числі вбивства, пограбування й вибухи бомб.
Серед факторів, що сприяли створенню, діяльності та навіть (на деяких етапах) популярності ФВК, є такі:
- активний пошук національної самоідентифікації франкоканадської більшості Квебеку в 1960-их роках (одна зі складових частин так званої «Тихої революції»);
- зростання невдоволення в квебекському суспільстві у зв'язку зі зростанням безробіття в провінції;
- успіхи таких колоніальних країн як Алжир, В'єтнам і Куба в боротьбі за незалежність.
Перебіг подій
5 жовтня 1970 року бойовики з ланки ФВК під назвою «Ліберасьйон» викрали 49-річного Джеймса Кросса, торгового представника Великої Британії в Монреалі. Вимоги викрадачів, викладені в серії публічних послань, включали звільнення 23 засуджених чи затриманих членів ФВК, викуп у розмірі 0,5 млн доларів, а також трансляцію маніфесту ФВК в засобах масової інформації. Маніфест, що містив різку критику влади, був прочитаний на «Радіо Канада», й 10 жовтня міністр юстиції Квебеку запропонував викрадачам можливість безперешкодно сховатись за кордоном в обмін на звільнення заручника. Однак, того ж дня інша ланка ФВК («Шеньє») викрала віце-прем'єра й міністра праці Квебеку, 49-річного П'єра Лапорта. 11 жовтня прем'єр-міністр Квебеку отримав листа П'єра Лапорта, в якому той благав урятувати його життя. 12 жовтня до Оттави було введено збройні сили.
15 жовтня Робер Бурасса і мер Монреаля запитали підтримку збройних сил у допомогу місцевій поліції. Того ж дня в Монреалі відбувся трьохтисячний мітинг на підтримку ФВК. 16 жовтня, у відповідь на запит влади Квебеку, кабінет міністрів Канади під керівництвом прем'єр-міністра П'єра Трюдо віддав вказівку генерал-губернатору Канади Роланду Міченеру ввести в дію Положення про військові заходи. Відповідно до того Положення ФВК було оголошено поза законом, звичайні громадянські права і свободи було скасовано, а замість того допускались обшуки й арешти без ордеру, тривалі (до 21 доби) затримання без висунення звинувачень і без права на консультацію адвоката. У Квебеці було затримано понад 450 осіб, більшість з яких згодом були звільнені без висунення звинувачень. Серед затриманих були відомі діячі культури й мистецтва (поети , Жеральд Годен, співачка Полін Жюльєн та інші). Так, вперше в канадській історії Положення про військові заходи було застосовано в мирний час.
17 жовтня тіло П'єра Лапорта зі слідами удушення було знайдено в багажнику автомобіля неподалік від аеропорту . Перше за останні 102 роки політичне вбивство в Канаді шокувало населення Квебеку, в результаті чого число прибічників ФВК різко зменшилось.
На початку грудня 1970 року поліція викрила ланку «Ліберасьйон», яка утримувала Джеймса Кросса, й домовилась про його звільнення в обмін на «вільний коридор» на Кубу для викрадачів і кількох родичів. 4 грудня Джеймса Кросса було звільнено, він провів в ув'язненні 62 дні. За чотири тижні було викрито ланку «Шеньє», членів якої в подальшому було притягнуто до кримінальної відповідальності за викрадення та вбивство. 23 грудня Трюдо оголосив, що війська з Квебеку будуть виведені до 5 січня 1971 року.
У грудні 1970 року Положення про військові заходи поступилось місцем Положенню про суспільний порядок (тимчасові заходи), термін дії якого було вичерпано 30 квітня 1971 року.
Оцінка подій
Реакція федерального уряду на викрадення викликала неоднозначну оцінку в канадському суспільстві. Відповідно до опитувань суспільної думки, переважна більшість канадців підтримувала дії кабінету, втім квебекські націоналісти, а також захисники громадянських свобод у всій країні засудили такі дії як надмірні й такі, що створюють небезпечний прецедент ліквідації громадянських свобод. З критикою уряду виступили такі відомі політичні діячі як Рене Левек, , Томмі Дуглас. Так чи інакше, жовтневі події 1970 року стимулювали в суспільстві підтримку ненасильницьких методів у боротьбі за незалежність Квебеку та сприяли розвитку політичних методів досягнення більшої автономії й незалежності. Це яскраво виявилось у масовій підтримці Квебекської партії, яка, здобувши перемогу на виборах 1976 року, сформувала коаліційний уряд.
Примітки
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2012. Процитовано 28.12.2018.
- . Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 28.12.2018.
- October Crisis. The Canadian Encyclopedia. оригіналу за 16 вересня 2013. Процитовано 28.12.2018.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhovtneva kriza fr Crise d Octobre angl October Crisis podiyi pov yazani z vikradennyam i vbivstvom 1970 roku vice prem yera j ministra praci Kvebeku bojovikami Frontu vizvolennya Kvebeku Zhovtneva kriza Krayina Kanada Administrativna odinicyaKvebek Misce roztashuvannyaKvebek Data j chaszhovten 1970 Uchasnik i Front vizvolennya Kvebeku Zhovtneva kriza u Vikishovishi Poshtova skrinka v Monreali z grafiti FLQ oui FVK tak lipen 1971 FVK sistematichno pidrivav poshtovi skrinki na yakih tradicijno zobrazhuvavsya gerb KanadiPeredumoviLivoradikalna pidpilna organizaciya Front vizvolennya Kvebeku FVK vinikla u Kvebeci 1963 roku FVK stavila sobi zavdannya vesti borotbu proti anglo saksonskogo imperializmu za stvorennya nezalezhnoyi kvebekskoyi derzhavi ta pripuskala zastosuvannya bud yakih neobhidnih dlya cogo zasobiv u tomu chisli j nasilnickih Za 7 rokiv svogo isnuvannya 1963 1970 bojoviki FVK zdijsnili blizko 200 zlochiniv u tomu chisli vbivstva pograbuvannya j vibuhi bomb Sered faktoriv sho spriyali stvorennyu diyalnosti ta navit na deyakih etapah populyarnosti FVK ye taki aktivnij poshuk nacionalnoyi samoidentifikaciyi frankokanadskoyi bilshosti Kvebeku v 1960 ih rokah odna zi skladovih chastin tak zvanoyi Tihoyi revolyuciyi zrostannya nevdovolennya v kvebekskomu suspilstvi u zv yazku zi zrostannyam bezrobittya v provinciyi uspihi takih kolonialnih krayin yak Alzhir V yetnam i Kuba v borotbi za nezalezhnist Perebig podij5 zhovtnya 1970 roku bojoviki z lanki FVK pid nazvoyu Liberasjon vikrali 49 richnogo Dzhejmsa Krossa torgovogo predstavnika Velikoyi Britaniyi v Monreali Vimogi vikradachiv vikladeni v seriyi publichnih poslan vklyuchali zvilnennya 23 zasudzhenih chi zatrimanih chleniv FVK vikup u rozmiri 0 5 mln dolariv a takozh translyaciyu manifestu FVK v zasobah masovoyi informaciyi Manifest sho mistiv rizku kritiku vladi buv prochitanij na Radio Kanada j 10 zhovtnya ministr yusticiyi Kvebeku zaproponuvav vikradacham mozhlivist bezpereshkodno shovatis za kordonom v obmin na zvilnennya zaruchnika Odnak togo zh dnya insha lanka FVK Shenye vikrala vice prem yera j ministra praci Kvebeku 49 richnogo P yera Laporta 11 zhovtnya prem yer ministr Kvebeku otrimav lista P yera Laporta v yakomu toj blagav uryatuvati jogo zhittya 12 zhovtnya do Ottavi bulo vvedeno zbrojni sili 15 zhovtnya Rober Burassa i mer Monrealya zapitali pidtrimku zbrojnih sil u dopomogu miscevij policiyi Togo zh dnya v Monreali vidbuvsya trohtisyachnij miting na pidtrimku FVK 16 zhovtnya u vidpovid na zapit vladi Kvebeku kabinet ministriv Kanadi pid kerivnictvom prem yer ministra P yera Tryudo viddav vkazivku general gubernatoru Kanadi Rolandu Micheneru vvesti v diyu Polozhennya pro vijskovi zahodi Vidpovidno do togo Polozhennya FVK bulo ogolosheno poza zakonom zvichajni gromadyanski prava i svobodi bulo skasovano a zamist togo dopuskalis obshuki j areshti bez orderu trivali do 21 dobi zatrimannya bez visunennya zvinuvachen i bez prava na konsultaciyu advokata U Kvebeci bulo zatrimano ponad 450 osib bilshist z yakih zgodom buli zvilneni bez visunennya zvinuvachen Sered zatrimanih buli vidomi diyachi kulturi j mistectva poeti Zherald Goden spivachka Polin Zhyulyen ta inshi Tak vpershe v kanadskij istoriyi Polozhennya pro vijskovi zahodi bulo zastosovano v mirnij chas 17 zhovtnya tilo P yera Laporta zi slidami udushennya bulo znajdeno v bagazhniku avtomobilya nepodalik vid aeroportu Pershe za ostanni 102 roki politichne vbivstvo v Kanadi shokuvalo naselennya Kvebeku v rezultati chogo chislo pribichnikiv FVK rizko zmenshilos Na pochatku grudnya 1970 roku policiya vikrila lanku Liberasjon yaka utrimuvala Dzhejmsa Krossa j domovilas pro jogo zvilnennya v obmin na vilnij koridor na Kubu dlya vikradachiv i kilkoh rodichiv 4 grudnya Dzhejmsa Krossa bulo zvilneno vin proviv v uv yaznenni 62 dni Za chotiri tizhni bulo vikrito lanku Shenye chleniv yakoyi v podalshomu bulo prityagnuto do kriminalnoyi vidpovidalnosti za vikradennya ta vbivstvo 23 grudnya Tryudo ogolosiv sho vijska z Kvebeku budut vivedeni do 5 sichnya 1971 roku U grudni 1970 roku Polozhennya pro vijskovi zahodi postupilos miscem Polozhennyu pro suspilnij poryadok timchasovi zahodi termin diyi yakogo bulo vicherpano 30 kvitnya 1971 roku Ocinka podijReakciya federalnogo uryadu na vikradennya viklikala neodnoznachnu ocinku v kanadskomu suspilstvi Vidpovidno do opituvan suspilnoyi dumki perevazhna bilshist kanadciv pidtrimuvala diyi kabinetu vtim kvebekski nacionalisti a takozh zahisniki gromadyanskih svobod u vsij krayini zasudili taki diyi yak nadmirni j taki sho stvoryuyut nebezpechnij precedent likvidaciyi gromadyanskih svobod Z kritikoyu uryadu vistupili taki vidomi politichni diyachi yak Rene Levek Tommi Duglas Tak chi inakshe zhovtnevi podiyi 1970 roku stimulyuvali v suspilstvi pidtrimku nenasilnickih metodiv u borotbi za nezalezhnist Kvebeku ta spriyali rozvitku politichnih metodiv dosyagnennya bilshoyi avtonomiyi j nezalezhnosti Ce yaskravo viyavilos u masovij pidtrimci Kvebekskoyi partiyi yaka zdobuvshi peremogu na viborah 1976 roku sformuvala koalicijnij uryad Primitki Arhiv originalu za 19 serpnya 2012 Procitovano 28 12 2018 Arhiv originalu za 26 serpnya 2013 Procitovano 28 12 2018 October Crisis The Canadian Encyclopedia originalu za 16 veresnya 2013 Procitovano 28 12 2018 Posilannya