Три народні принципи (доктрина Саньмінь, спрощ.: 三民主义; кит. трад.: 三民主義; піньїнь: Sān Mín Zhǔyì) — політична доктрина, розроблена китайським політиком і філософом Сунь Ятсеном. Частина політичної філософії, спрямованої на перетворення Китаю на вільну, квітучу й сильну державу.
Спадщина ідеології «трьох народних принципів» найбільш очевидно відстежується в державному устрої Республіки Китай (Тайваню) й ідеології Гоміньдану. Зокрема, «народні принципи» згадуються в першому рядку державного гімну Тайваню та в першій статті тайваньської конституції.
Витоки
Ідеологія «трьох народних принципів» виникла під впливом досвіду, набутого Сунь Ятсеном у США й містить елементи американської політичної думки. Сунь Ятсен казав, що його надихнув рядок з геттісбурзької промови Авраама Лінкольна: «уряд з народу, створений народом і для народу». Окрім того, на Сунь Ятсена значно вплинула ідеологія конфуціанства.
У найбільш чіткому («канонічному») вигляді народні принципи наведено у збірці промов Сунь Ятсена, зібраних його другом Хуан Чангу й відредагованих самим Сунь Ятсеном.
Опис
Націоналізм
Принцип націоналізму (спрощ.: 民族主义; кит. трад.: 民族主義; піньїнь: mínzú zhǔyì) передбачає звільнення Китаю від домінування імперіалістичних держав. Щоб досягнути такої мети, Сунь Ятсен вважав за необхідне розвивати «громадянський націоналізм» (у протиставлення етноцентризму) й «об'єднати різні народності Китаю», передусім п'ять основних: хань, монголів, тибетців, маньчжурів і (зокрема уйгурів). Єдність п'яти народностей символізував п'ятикольоровий прапор Китайської Республіки (1911—1928). Насправді та концепція означала штучне включення тих народів, що отримали права самовизначення після падіння маньчжурської імперії Цін, до національної держави хань — Китайської Республіки.
Народовладдя
Принцип демократії (спрощ.: 民权主义; кит. трад.: 民權主義; піньїнь: mínquán zhǔyì) відповідає конституційному правлінню західного типу. Відповідно до Сунь Ятсена, ідеальне для Китаю політичне життя поділяється на дві «влади»: політичну та владу державного управління.
Політична влада (спрощ.: 政权; кит. трад.: 政權; піньїнь: zhèngquán) — аналогічне до західних громадянських прав і парламентаризму право людей висловлювати політичні вимоги. До цієї групи належать чотири види прав: право на вибори, право на відкликання обраних представників, право на законодавчу ініціативу й право на референдум. Відповідно до такого принципу було створено .
Влада державного управління (спрощ.: 治权; кит. трад.: 治權; піньїнь: zhìquán). Сунь Ятсен розширив західну теорію трьох гілок державного управління й системи стримування та противаг, поєднавши її з китайською традицією п'яти гілок уряду (кит.: 院; піньїнь: yuàn): до законодавчої, виконавчої та судової влади (за філософією Монтеск'є) Сунь Ятсен додав контрольну й екзаменаційну (селективну). Первинно законодавча влада мала бути частиною «влади державного управління» й не рівноцінна національному парламенту (що входив до «політичної влади»).
Народний добробут
Принцип народного добробуту (спрощ.: 民生主义; кит. трад.: 民生主義; піньїнь: mínshēng zhǔyì) вбачався Сунь Ятсеном як створення індустріальної економіки та забезпечення рівності селянського землевласництва (така концепція виникла під впливом американського мислителя Генрі Джорджа; її спадщиною є тайванський податок на вартість земельних ділянок). Сунь Ятсен виділяв чотири групи засобів до існування (їжа, одяг, житло і транспорт) і планував, як ідеальний китайський уряд мав забезпечувати ними населення. Принцип народного добробуту іноді розуміють як соціалізм чи як проведення популістської політики.
Спадщина
«Три народні принципи» використовувались різними партіями та групами інтересів, причому їх інтерпретація значно варіювала та, можливо, відрізнялась від ідей самого Сунь Ятсена. Зокрема, Чан Кайші доповнив принцип «народного добробуту», додавши до нього ще дві групи засобів до існування: освіта й відпочинок, а також виступав проти ототожнення того принципу з комунізмом чи соціалізмом.
«Три народні принципи» використовувались Гоміньданом під керівництвом Чан Кайші, Комуністичною партією Китаю під керівництвом Мао Цзедуна, а також колабораціоністським урядом Ван Цзінвея. Гоміньдан і КПК значною мірою однаково розуміли принцип націоналізму, однак їхнє розуміння народовладдя й народного добробуту відрізнялись: перші розглядали ті принципи з позицій західної соціал-демократії, а останні — з точки зору марксизму й комунізму. Японський колабораціоністський уряд Ван Цзінвея інтерпретував націоналізм як співпрацю з Японською імперією в просуванні паназійських, а не власне китайських інтересів.
Республіка Китай
У Тайвані було створено низку вищих навчальних закладів (факультетів і кафедр вишів), що займались вивченням і розвитком «трьох народних принципів». Наприкінці 1990-их років ті заклади почали займатись також іншими політичними теоріями та змінили назви на ідеологічно нейтральні (наприклад, «Інститут демократичних досліджень»). На честь «трьох принципів» («саньмінь») чи одного з них («міньцзу», «міньцюань» і «міньшен») названо багато тайванських вулиць та установ.
«Три народні принципи» вийшли з активного політичного лексикону в середині 1980-их, однак залишаються частиною політичної платформи Гоміньдану й конституції Тайваню. Критика самих принципів з боку політичних партій відсутня, однак є противники формальної прив'язки конституції до будь-яких політичних принципів й індоктринації в системі освіти. Існує тенденція інтерпретації «трьох народних принципів» у локальному тайванському, а не загальнокитайському контексті.
Джерела
- Три народні принципи й майбутнє Китаю [ 2 квітня 2019 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2010. Процитовано 8 квітня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tri narodni principi doktrina Sanmin sprosh 三民主义 kit trad 三民主義 pinyin San Min Zhǔyi politichna doktrina rozroblena kitajskim politikom i filosofom Sun Yatsenom Chastina politichnoyi filosofiyi spryamovanoyi na peretvorennya Kitayu na vilnu kvituchu j silnu derzhavu Sun Yatsen avtor troh narodnih principiv Spadshina ideologiyi troh narodnih principiv najbilsh ochevidno vidstezhuyetsya v derzhavnomu ustroyi Respubliki Kitaj Tajvanyu j ideologiyi Gomindanu Zokrema narodni principi zgaduyutsya v pershomu ryadku derzhavnogo gimnu Tajvanyu ta v pershij statti tajvanskoyi konstituciyi VitokiIdeologiya troh narodnih principiv vinikla pid vplivom dosvidu nabutogo Sun Yatsenom u SShA j mistit elementi amerikanskoyi politichnoyi dumki Sun Yatsen kazav sho jogo nadihnuv ryadok z gettisburzkoyi promovi Avraama Linkolna uryad z narodu stvorenij narodom i dlya narodu Okrim togo na Sun Yatsena znachno vplinula ideologiya konfucianstva U najbilsh chitkomu kanonichnomu viglyadi narodni principi navedeno u zbirci promov Sun Yatsena zibranih jogo drugom Huan Changu j vidredagovanih samim Sun Yatsenom OpisNacionalizm Princip nacionalizmu sprosh 民族主义 kit trad 民族主義 pinyin minzu zhǔyi peredbachaye zvilnennya Kitayu vid dominuvannya imperialistichnih derzhav Shob dosyagnuti takoyi meti Sun Yatsen vvazhav za neobhidne rozvivati gromadyanskij nacionalizm u protistavlennya etnocentrizmu j ob yednati rizni narodnosti Kitayu peredusim p yat osnovnih han mongoliv tibetciv manchzhuriv i zokrema ujguriv Yednist p yati narodnostej simvolizuvav p yatikolorovij prapor Kitajskoyi Respubliki 1911 1928 Naspravdi ta koncepciya oznachala shtuchne vklyuchennya tih narodiv sho otrimali prava samoviznachennya pislya padinnya manchzhurskoyi imperiyi Cin do nacionalnoyi derzhavi han Kitajskoyi Respubliki Narodovladdya Princip demokratiyi sprosh 民权主义 kit trad 民權主義 pinyin minquan zhǔyi vidpovidaye konstitucijnomu pravlinnyu zahidnogo tipu Vidpovidno do Sun Yatsena idealne dlya Kitayu politichne zhittya podilyayetsya na dvi vladi politichnu ta vladu derzhavnogo upravlinnya Politichna vlada sprosh 政权 kit trad 政權 pinyin zhengquan analogichne do zahidnih gromadyanskih prav i parlamentarizmu pravo lyudej vislovlyuvati politichni vimogi Do ciyeyi grupi nalezhat chotiri vidi prav pravo na vibori pravo na vidklikannya obranih predstavnikiv pravo na zakonodavchu iniciativu j pravo na referendum Vidpovidno do takogo principu bulo stvoreno Vlada derzhavnogo upravlinnya sprosh 治权 kit trad 治權 pinyin zhiquan Sun Yatsen rozshiriv zahidnu teoriyu troh gilok derzhavnogo upravlinnya j sistemi strimuvannya ta protivag poyednavshi yiyi z kitajskoyu tradiciyeyu p yati gilok uryadu kit 院 pinyin yuan do zakonodavchoyi vikonavchoyi ta sudovoyi vladi za filosofiyeyu Montesk ye Sun Yatsen dodav kontrolnu j ekzamenacijnu selektivnu Pervinno zakonodavcha vlada mala buti chastinoyu vladi derzhavnogo upravlinnya j ne rivnocinna nacionalnomu parlamentu sho vhodiv do politichnoyi vladi Narodnij dobrobut Princip narodnogo dobrobutu sprosh 民生主义 kit trad 民生主義 pinyin minsheng zhǔyi vbachavsya Sun Yatsenom yak stvorennya industrialnoyi ekonomiki ta zabezpechennya rivnosti selyanskogo zemlevlasnictva taka koncepciya vinikla pid vplivom amerikanskogo mislitelya Genri Dzhordzha yiyi spadshinoyu ye tajvanskij podatok na vartist zemelnih dilyanok Sun Yatsen vidilyav chotiri grupi zasobiv do isnuvannya yizha odyag zhitlo i transport i planuvav yak idealnij kitajskij uryad mav zabezpechuvati nimi naselennya Princip narodnogo dobrobutu inodi rozumiyut yak socializm chi yak provedennya populistskoyi politiki SpadshinaGaslo Kitaj ob yednayut Tri narodni principi rozmishene na odnomu z tajvanskih ostroviv Czinmen Na protilezhnomu berezi sho nalezhit KNR mistitsya gaslo Kitaj ob yednaye politika odna krayina dvi sistemi Tri narodni principi vikoristovuvalis riznimi partiyami ta grupami interesiv prichomu yih interpretaciya znachno variyuvala ta mozhlivo vidriznyalas vid idej samogo Sun Yatsena Zokrema Chan Kajshi dopovniv princip narodnogo dobrobutu dodavshi do nogo she dvi grupi zasobiv do isnuvannya osvita j vidpochinok a takozh vistupav proti ototozhnennya togo principu z komunizmom chi socializmom Tri narodni principi vikoristovuvalis Gomindanom pid kerivnictvom Chan Kajshi Komunistichnoyu partiyeyu Kitayu pid kerivnictvom Mao Czeduna a takozh kolaboracionistskim uryadom Van Czinveya Gomindan i KPK znachnoyu miroyu odnakovo rozumili princip nacionalizmu odnak yihnye rozuminnya narodovladdya j narodnogo dobrobutu vidriznyalis pershi rozglyadali ti principi z pozicij zahidnoyi social demokratiyi a ostanni z tochki zoru marksizmu j komunizmu Yaponskij kolaboracionistskij uryad Van Czinveya interpretuvav nacionalizm yak spivpracyu z Yaponskoyu imperiyeyu v prosuvanni panazijskih a ne vlasne kitajskih interesiv Respublika Kitaj U Tajvani bulo stvoreno nizku vishih navchalnih zakladiv fakultetiv i kafedr vishiv sho zajmalis vivchennyam i rozvitkom troh narodnih principiv Naprikinci 1990 ih rokiv ti zakladi pochali zajmatis takozh inshimi politichnimi teoriyami ta zminili nazvi na ideologichno nejtralni napriklad Institut demokratichnih doslidzhen Na chest troh principiv sanmin chi odnogo z nih minczu mincyuan i minshen nazvano bagato tajvanskih vulic ta ustanov Tri narodni principi vijshli z aktivnogo politichnogo leksikonu v seredini 1980 ih odnak zalishayutsya chastinoyu politichnoyi platformi Gomindanu j konstituciyi Tajvanyu Kritika samih principiv z boku politichnih partij vidsutnya odnak ye protivniki formalnoyi priv yazki konstituciyi do bud yakih politichnih principiv j indoktrinaciyi v sistemi osviti Isnuye tendenciya interpretaciyi troh narodnih principiv u lokalnomu tajvanskomu a ne zagalnokitajskomu konteksti DzherelaTri narodni principi j majbutnye Kitayu 2 kvitnya 2019 u Wayback Machine Primitki Arhiv originalu za 26 listopada 2010 Procitovano 8 kvitnya 2019