Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Третій поділ Речі Посполитої — остання з серії зовнішньополітичних акцій стосовно Речі Посполитої з боку Габсбурзької монархії, Пруссії та Росії у 1772, 1793, 1795. Перед першим поділом Речі Посполитої (1772) її територія становила понад 730 тис. км², чисельність населення — понад 11,5 млн осіб, з яких понад 70 % складали селяни, до 20 % — міщани, 6–7 % — шляхта, решту — духовенство.
| ІІІ поділ Речі Посполитої | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Поділи Речі Посполитої | |||||||
 Поділи Речі Посполитої. 1795 Австрійська Прусська Російська частки | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Річ Посполита |  Австрія Пруссія Росія | ||||||
Історія
Придушення повстання 1794 потягло за собою ліквідацію Речі Посполитої. На основі російсько-австрійського та російсько-прусського договорів, підписаних у Петербурзі відповідно 3 січня й 24 жовтня 1795, вона втретє, на цей раз остаточно, була поділена. Австрії дісталися землі до Пилиці (прит. Вісли) та Західного Бугу на півночі й до Вісли на заході (частини Краківського і Сандомирського воєводств, Люблінське воєводство, частини Холмської землі і Мазовії); разом 47 тис. км², 1,5 млн населення. Пруссія отримала решту Мазовії (з Варшавою) і частину Литви та Білорусі до Німана, а також частину Підляшшя й невеличку частину Краківського воєводства біля Сєвєрського князівства; разом 48 тис. км², 1 млн мешканців. До Росії відійшли Курляндія, решта Литви, Білорусі й Підляшшя, частина Волинського воєводства, частини Холмської землі й Белзького воєводства — разом 120 тис. км², 1,2 млн населення.
Польська держава перестала існувати. 25 листопада 1795 під тиском Катерини II Станіслав-Август у Гродно (нині місто в Білорусі) зрікся престолу. До підписаної 26 січня 1797 в Петербурзі конвенції, як додатку до петербурзького договору від 24 жовтня 1795, була включена таємна стаття, за якою Росія, Австрія і Пруссія зобов'язалися не згадувати у титулатурі своїх правителів назв «Польща», «Польське королівство», ліквідувати польське громадянство, спільно протидіяти спробам відновлення держави. Автори конвенції вважали, що Польща зникла з політичної мапи Європи назавжди і пам'ять про неї повинна загинути. Конвенція послужила основою для укладення союзу Росії, Австрії і Пруссії, який 1815 переріс у Священний союз монархів цих держав — могутнього захисника імперських режимів у Європі, котрий, як вважають деякі дослідники, спричинив черговий, четвертий поділ Польщі 1815 (див. Віденський конгрес 1814—1815).
Див. також
Джерела
- Зашкільняк Л., Крикун М. Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів. — Львів, 2002.
- Рубльов О. С. Rozbiory Polski [ 30 червня 2017 у Wayback Machine.] Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — 520 с. : іл. — .
- Соловьев С. М. История падения Польши. — М., 1863. (рос.)
- Костомаров Н. Последние годы Речи Посполитой. — СПб., 1870. (рос.)
- Kraszewski J. Polska w czasie trzech rozbiorów 1772—1797, t. 1–3. Poznań, 1874—1875.
- Korzon T. Wewnętrzne dzieje Polski za Stanisława Augusta (1764—1794), t. 3. Kraków, 1884.
- Balzer O. Reformy społeczne i polityczne Konstitucyi trzeciego maja. Kraków, 1891.
- Kalinka W. Sejm czteroletni, t. 1, cz. 1–2; t. 2, cz. 1–2. Kraków, 1895.
- Łojek J. Upadek Konstytucji 3 maja: Studium historyczne. Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1976.
- Łojek J. Geneza i obalenie Konstytucji 3 maja. Polityka zagraniczna Rzeczypospolitej 1787—1792. Lublin, 1986.
- Łojek J. Dzieje zdrajcy: [Stanisław Szczęsny Potocki (1751—1805)]. Katowice, 1988.
- Bardach J., Leśnodorski B., Pietrzak M. Historia ustroju i prawa polskiego. Warszawa, 1993.
- Topolski J. Historia Polski. Poznań, 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tretij podil Rechi Pospolitoyi ostannya z seriyi zovnishnopolitichnih akcij stosovno Rechi Pospolitoyi z boku Gabsburzkoyi monarhiyi Prussiyi ta Rosiyi u 1772 1793 1795 Pered pershim podilom Rechi Pospolitoyi 1772 yiyi teritoriya stanovila ponad 730 tis km chiselnist naselennya ponad 11 5 mln osib z yakih ponad 70 skladali selyani do 20 mishani 6 7 shlyahta reshtu duhovenstvo III podil Rechi Pospolitoyi Podili Rechi Pospolitoyi Podili Rechi Pospolitoyi 1795 Avstrijska Prusska Rosijska chastki Podili Rechi Pospolitoyi 1795 Avstrijska Prusska Rosijska chastki Data 1795 Misce Polsha Litva Latviya Rezultat likvidaciya Rechi Pospolitoyi Storoni Rich Pospolita Avstriya Prussiya RosiyaIstoriyaPridushennya povstannya 1794 potyaglo za soboyu likvidaciyu Rechi Pospolitoyi Na osnovi rosijsko avstrijskogo ta rosijsko prusskogo dogovoriv pidpisanih u Peterburzi vidpovidno 3 sichnya j 24 zhovtnya 1795 vona vtretye na cej raz ostatochno bula podilena Avstriyi distalisya zemli do Pilici prit Visli ta Zahidnogo Bugu na pivnochi j do Visli na zahodi chastini Krakivskogo i Sandomirskogo voyevodstv Lyublinske voyevodstvo chastini Holmskoyi zemli i Mazoviyi razom 47 tis km 1 5 mln naselennya Prussiya otrimala reshtu Mazoviyi z Varshavoyu i chastinu Litvi ta Bilorusi do Nimana a takozh chastinu Pidlyashshya j nevelichku chastinu Krakivskogo voyevodstva bilya Syevyerskogo knyazivstva razom 48 tis km 1 mln meshkanciv Do Rosiyi vidijshli Kurlyandiya reshta Litvi Bilorusi j Pidlyashshya chastina Volinskogo voyevodstva chastini Holmskoyi zemli j Belzkogo voyevodstva razom 120 tis km 1 2 mln naselennya Polska derzhava perestala isnuvati 25 listopada 1795 pid tiskom Katerini II Stanislav Avgust u Grodno nini misto v Bilorusi zriksya prestolu Do pidpisanoyi 26 sichnya 1797 v Peterburzi konvenciyi yak dodatku do peterburzkogo dogovoru vid 24 zhovtnya 1795 bula vklyuchena tayemna stattya za yakoyu Rosiya Avstriya i Prussiya zobov yazalisya ne zgaduvati u titulaturi svoyih praviteliv nazv Polsha Polske korolivstvo likviduvati polske gromadyanstvo spilno protidiyati sprobam vidnovlennya derzhavi Avtori konvenciyi vvazhali sho Polsha znikla z politichnoyi mapi Yevropi nazavzhdi i pam yat pro neyi povinna zaginuti Konvenciya posluzhila osnovoyu dlya ukladennya soyuzu Rosiyi Avstriyi i Prussiyi yakij 1815 pereris u Svyashennij soyuz monarhiv cih derzhav mogutnogo zahisnika imperskih rezhimiv u Yevropi kotrij yak vvazhayut deyaki doslidniki sprichiniv chergovij chetvertij podil Polshi 1815 div Videnskij kongres 1814 1815 Div takozhPershij podil Polshi Drugij podil Polshi Chetvertij podil Polshi Aneksiya Kurlyandiyi ta SemigaliyiDzherelaZashkilnyak L Krikun M Istoriya Polshi Vid najdavnishih chasiv do nashih dniv Lviv 2002 Rublov O S Rozbiory Polski 30 chervnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Solovev S M Istoriya padeniya Polshi M 1863 ros Kostomarov N Poslednie gody Rechi Pospolitoj SPb 1870 ros Kraszewski J Polska w czasie trzech rozbiorow 1772 1797 t 1 3 Poznan 1874 1875 Korzon T Wewnetrzne dzieje Polski za Stanislawa Augusta 1764 1794 t 3 Krakow 1884 Balzer O Reformy spoleczne i polityczne Konstitucyi trzeciego maja Krakow 1891 Kalinka W Sejm czteroletni t 1 cz 1 2 t 2 cz 1 2 Krakow 1895 Lojek J Upadek Konstytucji 3 maja Studium historyczne Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk 1976 Lojek J Geneza i obalenie Konstytucji 3 maja Polityka zagraniczna Rzeczypospolitej 1787 1792 Lublin 1986 Lojek J Dzieje zdrajcy Stanislaw Szczesny Potocki 1751 1805 Katowice 1988 Bardach J Lesnodorski B Pietrzak M Historia ustroju i prawa polskiego Warszawa 1993 Topolski J Historia Polski Poznan 2008