Транспорт Австралії представлений автомобільним , залізничним , повітряним , (морським, річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 7 741 220 км² (6-те місце у світі). Форма території країни — складна, видовжена в широтному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 3200 км, зі сходу на захід — 3850 км. Відокремлене географічне положення Австралії не дозволяє контролювати важливі світові транспортні шляхи; незначні транспортні потоки з Азії та Європи до Нової Зеландії та Океанії.
Транспорт Австралії | |
---|---|
Транспортна система Австралії (англ.) | |
Територія | |
Площа | 7,7 млн км² (6-те) |
Рельєф | рівнинний |
Найвища точка | гора Косцюшко (2229 м) |
Повітряний | |
Аеропортів | 480 (16-те) |
Наземний | |
Автошляхів | 823,2 тис. км (9-те) |
Залізниць | 36,9 тис. км (7-ме) |
Водний | |
Узбережжя | 25,7 тис. км |
Головний порт | Сідней |
Водних шляхів | 2,0 тис. км (42-ге) |
Найдовша річка | Муррей з Дарлінгом () |
Трубопровідний | |
Трубопроводів | 34,72 тис. км |
Адміністрування | |
Орган | |
Голова | міністр |
Історія становлення і розвитку
Автомобільний
Загальна довжина автошляхів у Австралії, станом на 2011 рік, дорівнює 823 217 км, з яких 356 343 км із твердим покриттям і 466 874 км без нього (9-те місце у світі).
- Головні автомагістралі Австралії
- Автомобільний трафік у Сіднеї
- Східний фрівей у Мульбурні
Залізничний
Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 36 968 км (7-ме місце у світі), з яких 3 727 км широкої 1600-мм колії (372 км електрифіковано), 18 727 км стандартної 1435-мм колії (650 км електрифіковано), 14 5135 км вузької 1067-мм колії (2 0755 км електрифіковано).
- Карта-схема пасажирських залізниць
- Потяг «Індіан Пасіфік» у Перті
Повітряний
У країні, станом на 2013 рік, діє 480 аеропортів (16-те місце у світі), з них 349 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 131 із ґрунтовим. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):
- довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 11 (0);
- від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 14 (0);
- від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 155 (16);
- від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 155 (101);
- коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 14 (14).
У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 11 авіапідприємств, які оперують 175 повітряними суднами. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 69,3 млн осіб. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 1,89 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів).
У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 1 гелікоптерний майданчик.
- Сіднейський аеропорт
- Мельбурнський аеропорт
- Термінал аеропорту в Гобарті
- Аеробус А380 у лівреї австралійських авіаліній Qantas
Австралія є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — VH, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU). Аеропорти Австралії мають літерний код ІКАО, що починається з — Y.
Водний
Морський
Головні морські порти країни: Брисбен, Кернс, Дарвін, Фрімантл, Джилонг, Гладстон, Гобарт, Мельбурн, Ньюкасл, Аделаїда, , Сідней. Балкерне завантаження залізної руди в портах [en], Порт-Гедленд і , кам'яного вугілля в портах і . Річний вантажообіг контейнерних терміналів (дані за 2011 рік): Брисбен — 1,0 млн, Сідней — 2,03 млн, Мельбурн — 2,5 млн контейнерів (TEU). СПГ-термінали для експорту скрапленого природного газу діють у портах: Дарвін, , , .
- Порт-Ботані, Сідней
- Контейнерний термінал у Мельбурні
- Сіднейський пором
Морський країни, станом на 2010 рік, складався з 41 морського судна з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (75-те місце у світі), з яких: балкерів — 8, суховантажів — 7, газовозів — 4, пасажирських суден — 6, вантажно-пасажирських суден — 6, нафтових танкерів — 5, ролкерів — 5.
Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 17 (Канади — 5, Німеччини — 2, Сінгапуру — 2, Південно-Африканської Республіки — 1, Великої Британії — 5, Сполучених Штатів Америки — 2); зареєстровані під прапорами інших країн — 25 (Багамських Островів — 1, Домініки — 1, Фіджі — 2, Ліберії — 1, Нідерландів — 1, Панами — 4, Сінгапуру — 12, Тонги — 1, Великої Британії — 1, Сполучених Штатів Америки — 1).
Річковий
Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2011 року становила 2 000 км (42-ге місце у світі). Головна водна транспортна артерія країни — річкова система Муррей—Дарлінг.
Трубопровідний
Загальна довжина газогонів у Австралії, станом на 2013 рік, становила 30 693 км; трубопроводів зрідженого газу — 240 км; нафтогонів — 3 609 км; інших трубопроводів — 110 км; продуктогонів — 72 км.
Міський громадський
- Аделаїдські трамваї
Місто | Автобус | Міська залізниця | Пором | Трамвай | Легкорейковий | Монорельс | Тролейбус |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Аделаїда | (1937—1963) | ||||||
Балларат | (1887—1971) | ||||||
Бендіго | (1892—1972; 2008—2009) | ||||||
Брисбен | (1885—1969) | (1951—1969) | |||||
Канберра | |||||||
Коффс-Гарбор | |||||||
Дарвін | |||||||
Джилонг | (1912—1956) | ||||||
Голд-Кост | |||||||
Гобарт | (1893—1960) | (1935—1968) | |||||
Лонсестон | (1911—1952) | (1951—1968) | |||||
Мельбурн | |||||||
Ньюкасл | (1887—1950) | ||||||
Перт | (1899—1958) | (1934—1969) | |||||
Рокгемптон | (1909—1939) | ||||||
Сідней | (1861—1961) | (1988-2013) | (1934—1959) |
- Залишено історичну музеїфіковану лінію.
- Залишено лінію з постійним рухом для туристів. 2008 року була спроба організувати регулярні пасажирські перевезення.
- Поза системою міського транспорту, послуги надаються приватними компаніями.
Державне управління
Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через . Станом на 1 лютого 2017 року міністерство в уряді Малкольма Блая Тернбулла очолював .
Див. також
Примітки
- Australia : ( )[англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 13 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- Атлас світу, 2005.
- Дубович І. А., 2008.
- Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
- (англ.) Convention on International Civil Aviation.
- Australia : ( )[англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 13 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
Література
Українською
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : , . — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — .
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — .
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — .
- Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — .
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — .
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : , 2014. — 319 с. — .
- Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- , Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — .
- Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
- Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — .
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
- (англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — .
- (англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — .
- (англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : , 2003.
Російською
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : , 2006. — 188 с. — .
- (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : , 2002. — 928 с. — .
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Австралії |
- Карти транспортної системи Австралії на Вікісховищі.
- — Perry–Castañeda Library Map Collection.
- (рос.) Добірка публікацій про Австралію з часопису «Вокруг света».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Transport Avstraliyi predstavlenij avtomobilnim zaliznichnim povitryanim morskim richkovim i truboprovidnim u naselenih punktah ta u mizhmiskomu spoluchenni diye gromadskij transport pasazhirskih perevezen Plosha krayini dorivnyuye 7 741 220 km 6 te misce u sviti Forma teritoriyi krayini skladna vidovzhena v shirotnomu napryamku maksimalna distanciya z pivnochi na pivden 3200 km zi shodu na zahid 3850 km Vidokremlene geografichne polozhennya Avstraliyi ne dozvolyaye kontrolyuvati vazhlivi svitovi transportni shlyahi neznachni transportni potoki z Aziyi ta Yevropi do Novoyi Zelandiyi ta Okeaniyi Transport AvstraliyiTransportna sistema Avstraliyi angl TeritoriyaPlosha7 7 mln km 6 te RelyefrivninnijNajvisha tochkagora Koscyushko 2229 m PovitryanijAeroportiv480 16 te NazemnijAvtoshlyahiv823 2 tis km 9 te Zaliznic36 9 tis km 7 me VodnijUzberezhzhya25 7 tis kmGolovnij portSidnejVodnih shlyahiv2 0 tis km 42 ge Najdovsha richkaMurrej z Darlingom TruboprovidnijTruboprovodiv34 72 tis kmAdministruvannyaOrganGolovaministrIstoriya stanovlennya i rozvitkuAvtomobilnijDokladnishe Zagalna dovzhina avtoshlyahiv u Avstraliyi stanom na 2011 rik dorivnyuye 823 217 km z yakih 356 343 km iz tverdim pokrittyam i 466 874 km bez nogo 9 te misce u sviti Golovni avtomagistrali Avstraliyi Avtomobilnij trafik u Sidneyi Shidnij frivej u Mulburni Div takozh taZaliznichnijDokladnishe ta Zaliznicya Adelayida Darvin Zagalna dovzhina zaliznichnih kolij krayini stanom na 2014 rik stanovila 36 968 km 7 me misce u sviti z yakih 3 727 km shirokoyi 1600 mm koliyi 372 km elektrifikovano 18 727 km standartnoyi 1435 mm koliyi 650 km elektrifikovano 14 5135 km vuzkoyi 1067 mm koliyi 2 0755 km elektrifikovano Karta shema pasazhirskih zaliznic Potyag Indian Pasifik u PertiPovitryanijDokladnishe U krayini stanom na 2013 rik diye 480 aeroportiv 16 te misce u sviti z nih 349 iz tverdim pokrittyam zlitno posadkovih smug i 131 iz gruntovim Aeroporti krayini za dovzhinoyu zlitno posadkovih smug rozpodilyayutsya nastupnim chinom u duzhkah okremo kilkist bez tverdogo pokrittya dovshi za 10 tis futiv gt 3047 m 11 0 vid 10 tis do 8 tis futiv 3047 2438 m 14 0 vid 8 tis do 5 tis futiv 2437 1524 m 155 16 vid 5 tis do 3 tis futiv 1523 914 m 155 101 korotshi za 3 tis futiv lt 914 m 14 14 U krayini stanom na 2015 rik zareyestrovano 11 aviapidpriyemstv yaki operuyut 175 povitryanimi sudnami Za 2015 rik zagalnij pasazhiroobig na vnutrishnih i mizhnarodnih rejsah stanoviv 69 3 mln osib Za 2015 rik povitryanim transportom bulo perevezeno 1 89 mln tonno kilometriv vantazhiv bez vrahuvannya bagazhu pasazhiriv U krayini stanom na 2013 rik sporudzheno i diye 1 gelikopternij majdanchik Sidnejskij aeroport Melburnskij aeroport Terminal aeroportu v Gobarti Aerobus A380 u livreyi avstralijskih avialinij Qantas Avstraliya ye chlenom Mizhnarodnoyi organizaciyi civilnoyi aviaciyi ICAO Zgidno zi statteyu 20 Chikazkoyi konvenciyi pro mizhnarodnu civilnu aviaciyu 1944 roku Mizhnarodna organizaciya civilnoyi aviaciyi dlya povitryanih suden krayini stanom na 2016 rik zakripila reyestracijnij prefiks VH zasnovanij na radiopozivnih vidilenih Mizhnarodnim soyuzom elektrozv yazku ITU Aeroporti Avstraliyi mayut liternij kod IKAO sho pochinayetsya z Y Div takozh Aviakompaniyi Avstraliyi taVodnijDokladnishe Morskij Golovni morski porti krayini Brisben Kerns Darvin Frimantl Dzhilong Gladston Gobart Melburn Nyukasl Adelayida Sidnej Balkerne zavantazhennya zaliznoyi rudi v portah en Port Gedlend i kam yanogo vugillya v portah i Richnij vantazhoobig kontejnernih terminaliv dani za 2011 rik Brisben 1 0 mln Sidnej 2 03 mln Melburn 2 5 mln kontejneriv TEU SPG terminali dlya eksportu skraplenogo prirodnogo gazu diyut u portah Darvin Port Botani Sidnej Kontejnernij terminal u Melburni Sidnejskij porom Morskij krayini stanom na 2010 rik skladavsya z 41 morskogo sudna z tonnazhem bilshim za 1 tis reyestrovih tonn GRT kozhne 75 te misce u sviti z yakih balkeriv 8 suhovantazhiv 7 gazovoziv 4 pasazhirskih suden 6 vantazhno pasazhirskih suden 6 naftovih tankeriv 5 rolkeriv 5 Stanom na 2010 rik kilkist morskih torgovih suden sho hodyat pid praporom krayini ale ye vlasnistyu inshih derzhav 17 Kanadi 5 Nimechchini 2 Singapuru 2 Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki 1 Velikoyi Britaniyi 5 Spoluchenih Shtativ Ameriki 2 zareyestrovani pid praporami inshih krayin 25 Bagamskih Ostroviv 1 Dominiki 1 Fidzhi 2 Liberiyi 1 Niderlandiv 1 Panami 4 Singapuru 12 Tongi 1 Velikoyi Britaniyi 1 Spoluchenih Shtativ Ameriki 1 Richkovij Zagalna dovzhina sudnoplavnih dilyanok richok i vodnih shlyahiv dostupnih dlya suden z dedvejtom ponad 500 tonn 2011 roku stanovila 2 000 km 42 ge misce u sviti Golovna vodna transportna arteriya krayini richkova sistema Murrej Darling TruboprovidnijZagalna dovzhina gazogoniv u Avstraliyi stanom na 2013 rik stanovila 30 693 km truboprovodiv zridzhenogo gazu 240 km naftogoniv 3 609 km inshih truboprovodiv 110 km produktogoniv 72 km Miskij gromadskijDokladnishe Adelayidski tramvayi Misto Avtobus Miska zaliznicya Porom Tramvaj Legkorejkovij Monorels Trolejbus Adelayida Tak Tak Tak 1937 1963 Ballarat Tak 1887 1971 Bendigo Tak 1892 1972 2008 2009 Brisben Tak Tak Tak 1885 1969 1951 1969 Kanberra Tak Koffs Garbor Tak Darvin Tak Dzhilong Tak Tak 1912 1956 Gold Kost Tak Tak Tak Tak Gobart Tak 1893 1960 1935 1968 Lonseston Tak 1911 1952 1951 1968 Melburn Tak Tak Tak Tak Tak Nyukasl Tak Tak Tak 1887 1950 Pert Tak Tak Tak 1899 1958 1934 1969 Rokgempton Tak 1909 1939 Sidnej Tak Tak Tak 1861 1961 Tak 1988 2013 1934 1959 Zalisheno istorichnu muzeyifikovanu liniyu Zalisheno liniyu z postijnim ruhom dlya turistiv 2008 roku bula sproba organizuvati regulyarni pasazhirski perevezennya Poza sistemoyu miskogo transportu poslugi nadayutsya privatnimi kompaniyami Derzhavne upravlinnyaDerzhava zdijsnyuye upravlinnya transportnoyu infrastrukturoyu krayini cherez Stanom na 1 lyutogo 2017 roku ministerstvo v uryadi Malkolma Blaya Ternbulla ocholyuvav Div takozhEkonomika AvstraliyiPrimitkiAustralia angl The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 13 July Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku ISSN 1553 8133 Atlas svitu 2005 Dubovich I A 2008 Atlas Ekonomichna i socialna geografiya svitu 2010 angl Convention on International Civil Aviation Australia angl Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments Washington D C Central Intelligence Agency 2017 13 July Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas 10 11 klas Ekonomichna i socialna geografiya svitu uporyadniki K DNVP Kartografiya 2010 ISBN 978 966 475 639 3 Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Bezuglij V V Ekonomichna i socialna geografiya zarubizhnih krayin Navchalnij posibnik K VC Akademiya 2007 704 s ISBN 978 966 580 239 6 Bezuglij V V Kozinec S V Regionalna ekonomichna i socialna geografiya svitu Navchalnij posibnik vidannya 2 ge dop pererob K VC Akademiya 2007 688 s ISBN 966 580 144 9 Golovchenko V Kravchuk O Krayinoznavstvo Aziya Afrika Latinska Amerika Avstraliya i Okeaniya K 2006 335 s ISBN 966 8939 04 2 Dahno I I Krayini svitu Enciklopedichnij dovidnik I I Dahno S M Timofiyev K Mapa 2011 606 s Biblioteka novogo ukrayincya ISBN 978 966 8804 23 6 Dahno I I Ekonomichna geografiya zarubizhnih krayin navchalnij posibnik K 2014 319 s ISBN 978 611 01 0682 5 Doroshenko V I Geografiya transportu Navchalnij posibnik V I Doroshenko K D Didenko K Kiyivskij nac un t im T Shevchenka 2010 183 s ISBN 978 966 439 329 1 Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Regionalna ekonomichna i socialna geografiya svitu Latinska Amerika ta Karibski krayini Afrika Aziya Okeaniya navch posib L LNU im Ivana Franka 2013 368 s ISBN 978 617 10 0007 0 Ekonomichna i socialna geografiya krayin svitu Navchalnij posibnik Za red S P Kuzika L Svit 2002 672 s ISBN 966 603 178 7 Zarubizhna transportna geografiya navchalnij posibnik uklad Petrashevskij O L i dr K Nacionalnij transportnij universitet 2015 95 s ISBN 978 966 632 227 5 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl Modern Transport Geography Hoyle B and R Knowles eds Second Edition London Wiley 1998 angl Rodrigue J P The Geography of Transport Systems Fourth Edition N Y Routledge 2017 440 s ISBN 978 1138669574 angl Taaffe E J Gauthier H L and Geography of transportation Second Edition N Y Prentice Hall 1996 ISBN 0 13 368572 1 angl Black W Transportation A Geographical Analysis N Y 2003 Rosijskoyu ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s ros Transportnaya geografiya i transportnye sistemy mira uchebnoe posobie K 2006 188 s ISBN 000 0000 00 4 ros Ekonomicheskaya socialnaya i politicheskaya geografiya mira Regiony i strany pod red S B Lavrova N V Kaledina M 2002 928 s ISBN 5 8297 0039 5 ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Transport Avstraliyi Karti transportnoyi sistemi Avstraliyi na Vikishovishi Perry Castaneda Library Map Collection ros Dobirka publikacij pro Avstraliyu z chasopisu Vokrug sveta