Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Schoenoplectus californicus subsp tatora підвид американської куги Її можна знайти у Південній Америці особливо на озері

Тотора

Тотора

Schoenoplectus californicus subsp. tatora — підвид американської куги . Її можна знайти у Південній Америці, особливо на озері Тітікака, середньому узбережжі Перу та на острові Пасхи (територія Чилі) в Тихому океані.

Schoenoplectus californicus subsp. tatora
image
Квітка S. californicus subsp. tatora
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Осокові (Cyperaceae)
Рід: Куга (Schoenoplectus)
Вид:
Підвид:
Schoenoplectus californicus subsp. tatora (S. c. subsp. tatora)
Триноміальна назва
Schoenoplectus californicus subsp. tatora
Синоніми
  • Malacochaete tatora
  • Schoenoplectus tatora
  • Schoenoplectus totora (lapsus)

Опис

Рід Schoenoplectus споріднений із комишем Scirpus і раніше включався до нього. Всі ці рослини дещо нагадують очерет. Schoenoplectus californicus subsp. tatora може досягати шести метрів у висоту, але звичайний розмір — до 4 метрів. Слово tatora походить з мови кечуа.

Жителі узбережжя Перу використовували стебла цієї куги для побудови своїх невеликих гребних рибальських суден — кабаліто-де-тотора, протягом принаймні останніх 3000 років. Народності уру і аймара, корінне населення, що проживало в регіоні озера Тітікака ще до цивілізації інків, дотепер живе на озері Тітікака на плавучих островах, створених з цієї рослини. Уру і аймара також використовують рослину для виготовлення своїх човнів «бальса», що будуються із в'язок сухої куги. На Тітікаці рослина зазвичай росте на глибині води 2,5—3 метрів, але зрідка трапляється і до глибини 5,5 метрів.

Рапануйці на острові Пасхи використовували цей підвид куги — на місцевій мові відомій як нгаату — як матеріал для виготовлення пора (допоміжних засобів для плавання). Пора використовуються для відпочинку та раніше використовувались хопу (чемпіонами кланів), щоб дістатися до острова Моту-Нуї у змаганні тангата ману (птахолюдина). Як рослина потрапила на острів, незрозуміло. Тур Хеєрдал висунув теорію, що цей підвид куги, разом з іншими досягненнями цивілізації, був принесений на острів доісторичними перуанцями, але принаймні настільки ж імовірно, що її принесли птахи. Недавнє дослідження вказує на те, що рослина росте на острові Пасхи принаймні 30 000 років, тобто задовго до того, як на острів прибули перші люди.

Цікаві факти

З 2016 року куга Schoenoplectus californicus subsp. tatora віднесена до національної культурної спадщини Перу.

Примітки

  1. Iltis, A., and P. Mourguiart (1992). Higher Plants: Distribution and biomass. Pp. 242—253 in: Dejoux, C., eds. (1992). Lake Titicaca: a synthesis of limnological knowledge.
  2. . Glosbe (англ.). Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 5 серпня 2019.
  3. Encyclopædia Britannica Online: Lake Titicaca [ 2014-09-04 у Wayback Machine.]. Retrieved 12 July 2007.
  4. Heiser, Charles «The Totora (Scirpus Californicus) in Ecuador and Peru» Economic Botany Volume 32, Number 3 / July, 1978
  5. Fischer, Steven R. Drought, vegetation change, and human history on Rapa Nui Reaktion Books, 2005 pp. 7-8
  6. PERÚ, Empresa Peruana de Servicios Editoriales S. A. EDITORA. . andina.pe (ісп.). Архів оригіналу за 18 липня 2021. Процитовано 22 березня 2021.

 

Подальше читання

  • Henri J. Dumont, Christine Cocquyt, Michel Fontugne, Maurice Arnold, Jean-Louis Reyss, Jan Bloemendal, Frank Oldfield, Cees L. M. Steenbergen, Henk J. Korthals & Barbara A. Zeeb (1998). The end of moai quarrying and its effect on Lake Rano Raraku, Easter Island. Journal of Paleolimnology. 20 (4): 409—422. Bibcode:1998JPall..20..409D. doi:10.1023/A:1008012720960.


image Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Schoenoplectus californicus subsp tatora pidvid amerikanskoyi kugi Yiyi mozhna znajti u Pivdennij Americi osoblivo na ozeri Titikaka serednomu uzberezhzhi Peru ta na ostrovi Pashi teritoriya Chili v Tihomu okeani Schoenoplectus californicus subsp tatora Kvitka S californicus subsp tatora Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Osokovi Cyperaceae Rid Kuga Schoenoplectus Vid Pidvid Schoenoplectus californicus subsp tatora S c subsp tatora Trinomialna nazva Schoenoplectus californicus subsp tatora Sinonimi Malacochaete tatora Schoenoplectus tatora Schoenoplectus totora lapsus OpisRid Schoenoplectus sporidnenij iz komishem Scirpus i ranishe vklyuchavsya do nogo Vsi ci roslini desho nagaduyut ocheret Schoenoplectus californicus subsp tatora mozhe dosyagati shesti metriv u visotu ale zvichajnij rozmir do 4 metriv Slovo tatora pohodit z movi kechua Zhiteli uzberezhzhya Peru vikoristovuvali stebla ciyeyi kugi dlya pobudovi svoyih nevelikih grebnih ribalskih suden kabalito de totora protyagom prinajmni ostannih 3000 rokiv Narodnosti uru i ajmara korinne naselennya sho prozhivalo v regioni ozera Titikaka she do civilizaciyi inkiv doteper zhive na ozeri Titikaka na plavuchih ostrovah stvorenih z ciyeyi roslini Uru i ajmara takozh vikoristovuyut roslinu dlya vigotovlennya svoyih chovniv balsa sho buduyutsya iz v yazok suhoyi kugi Na Titikaci roslina zazvichaj roste na glibini vodi 2 5 3 metriv ale zridka traplyayetsya i do glibini 5 5 metriv Rapanujci na ostrovi Pashi vikoristovuvali cej pidvid kugi na miscevij movi vidomij yak ngaatu yak material dlya vigotovlennya pora dopomizhnih zasobiv dlya plavannya Pora vikoristovuyutsya dlya vidpochinku ta ranishe vikoristovuvalis hopu chempionami klaniv shob distatisya do ostrova Motu Nuyi u zmaganni tangata manu ptaholyudina Yak roslina potrapila na ostriv nezrozumilo Tur Heyerdal visunuv teoriyu sho cej pidvid kugi razom z inshimi dosyagnennyami civilizaciyi buv prinesenij na ostriv doistorichnimi peruancyami ale prinajmni nastilki zh imovirno sho yiyi prinesli ptahi Nedavnye doslidzhennya vkazuye na te sho roslina roste na ostrovi Pashi prinajmni 30 000 rokiv tobto zadovgo do togo yak na ostriv pribuli pershi lyudi Cikavi faktiZ 2016 roku kuga Schoenoplectus californicus subsp tatora vidnesena do nacionalnoyi kulturnoyi spadshini Peru PrimitkiIltis A and P Mourguiart 1992 Higher Plants Distribution and biomass Pp 242 253 in Dejoux C eds 1992 Lake Titicaca a synthesis of limnological knowledge ISBN 0 7923 1663 0 Glosbe angl Arhiv originalu za 22 chervnya 2020 Procitovano 5 serpnya 2019 Encyclopaedia Britannica Online Lake Titicaca 2014 09 04 u Wayback Machine Retrieved 12 July 2007 Heiser Charles The Totora Scirpus Californicus in Ecuador and Peru Economic Botany Volume 32 Number 3 July 1978 Fischer Steven R Drought vegetation change and human history on Rapa Nui Reaktion Books 2005 ISBN 978 1 86189 245 4 pp 7 8 PERU Empresa Peruana de Servicios Editoriales S A EDITORA andina pe isp Arhiv originalu za 18 lipnya 2021 Procitovano 22 bereznya 2021 Podalshe chitannyaHenri J Dumont Christine Cocquyt Michel Fontugne Maurice Arnold Jean Louis Reyss Jan Bloemendal Frank Oldfield Cees L M Steenbergen Henk J Korthals amp Barbara A Zeeb 1998 The end of moai quarrying and its effect on Lake Rano Raraku Easter Island Journal of Paleolimnology 20 4 409 422 Bibcode 1998JPall 20 409D doi 10 1023 A 1008012720960 Ce nezavershena stattya z botaniki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ