Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Товариство виробництва порцелянових, фаянсових М. С. Кузнєцова» (рос. дореф. Товарищество производства фарфоровыхъ и фаянсовыхъ издѣлій М. С. Кузнецова ) - одне з найбільших порцеляно- фаянсових виробництв Російської імперії кінця XIX - початку XX століть. Було засновано в 1889 році російським промисловцем і підприємцем з роду Кузнєцових Матвієм Сидоровичем Кузнєцовим і проіснувало до 1917 року, коли більшість підприємств було націоналізовано
 | |
| Тип | бізнес |
|---|---|
| Галузь | фаянсове та порцелянове виробництво |
| Засновано | 1889 |
| Закриття (ліквідація) | 1917 (націоналізоване) |
| Штаб-квартира | d |
| Ключові особи | Кузнєцов Матвій Сидорович |
| Продукція | посуд з порцеляни, фаянсу і майоліки |
| Співробітники | 12 500 (1913) |
Історія
Прадідом М. С. Кузнєцова був Яків Васильович Кузнєцов, який заснував порцелянове виробництво в районі села Гжель в 1812 році. Син Якова Васильовича Терентій Якович Кузнєцов продовжив батьківську справу. У нього, в свою чергу, було три сини Сидор, Онисим та Омелян. Сидор Терентійович заснував в 1841 році Ризьку порцеляно-фаянсову фабрику, яка після його смерті в 1872 році перейшла до його единого сина, Матвія Сидоровича.
У 1887 році М. С. Кузнєцов заснував «Ново-Харківську фабрику М. С. Кузнєцова в селі Буди» (в радянські часи і після відновлення незалежної України «Будянський фаянсовий завод») в селі Буди Харківського повіту, Харківської губернії.
У 1889 році було створено «Товариство виробництва порцелянових та фаянсових виробів М. С. Кузнєцова» з основним капіталом 3 млн. карбованців. З часом до Товариства увійшло сім заводів з виробництва фаянсових та порцелянових виробів. Правління «Товариства» знаходилося в Москві у власному будинку на М'ясницькій вулиці, 8/2.
У 1891 році Кузнєцов придбав порцелянову фабрику Гарднера в підмосковному селі Вербілки (Дмитровский повіт, Московська губернія), засновану приблизно у 1766 році британським (шотландським) купцем Францем Яковичем Гарднером.
У 1892 році заснована порцелянова фабрика в Слов'янську (Ізюмський повіт, Харківська губернія).
У 1894 році Кузнєцов купив фабрику в селі Пісочне (Ярославська губернія), а в 1898 році він купив фабрику в селі Пісочня (Калузька губернія) у родини Мальцових.
На початку XX століття на підприємствах Товариства вироблялося близько 2/3 імперської порцеляни. У 1902 році Кузнєцову було надано почесне звання «Постачальника Двору Його Імператорської Величності».
У 1903 році основний капітал Товариства становив 3,9 млн. карбованців. У 1913 році капітал було збільшено до 5 млн. карбованців, баланс становив майже 19 млн. карбованців. Загальна чисельність робітників на підприємствах Товариства сягала 12,5 тис.
У 1918 році (після Жовтневого заколоту 1917 року) всі підприємства Товариства, крім Ризької фабрики (яка стала столицею нової Латвійської республіки), були націоналізовані.
Серед засновників латвійського «Товариства М.С. Кузнєцова» були: Микола Матвійович - головний директор, Георгій Матвійович - комерційний директор, Сергій Матвійович - завідувач цехом, Михайло Матвійович - директор фабрики шамотних виробів. Старший син М.С.Кузнєцова Олександр Матвійович завідував гончарним заводом, його дочка Олена Олександрівна працювала в мальовничому цеху, а її рідний брат Микола Олександрович, після прибуття з Радянської Росії в 1925 році, завідував відділенням ризького фірмового магазину.
Після окупації Латвії Радянським Союзом у 1940 році підприємство у Ризі було націоналізовано, а Кузнєцових було відсторонено від керування і згодом піддано репресіям. Наприкінці 1940 року директором фабрики призначено Г. Г. Круглова, колишнього хіміка Ризької фабрики. Підприємство стало підкорятися тресту силікатної промисловості наркомату місцевої промисловості Латвійської РСР.
Заводи і фабрики Товариства
- Ризька порцеляно-фаянсова фабрика (заснована в 1841 році; виробництво фаянсового і порцелянового посуду);
- Дульовський порцеляновий завод (заснований в 1832 році після перенесення порцелянового виробництва з Гжелі; перейшов до М. С. Кузнєцову від батька);
- Порцеляновий завод Ауербаха, пізніше Тверська фабрика (сучасний Конаковський фаянсовий завод, заснований в 1829 році після перенесення з села Домкіно підприємства заснованого у 1809 році; придбано М. С. Кузнєцовим в 1870 році; порцеляна, майоліка, напівфаянс, будівельний матеріал, теракота);
- Ново-Харківська фабрика М. С. Кузнєцова в селі Буди (заснований в 1887 році, виробництво фаянсового і порцелянового посуду). У 2008 припинив існування;
- Порцеляновий завод Ф. Я. Гарднера у Вербілках (заснований в 1766 році, придбано Кузнєцовим в 1891 році, виробництво порцеляни). Сучасний «Фарфор Вербілок»;
- Порцелянова фабрика в Слов'янську (заснована в 1892 році, виробництво фаянсу)
- Фабрика в селі Пісочній (придбано у 1894 році). В радянські та пострадянські часи Первомайський порцеляновий завод;
- Фабрика в селі Пісочні (придбано у 1898 році, кришталь).
Продукція
На фабриках «Товариства» виготовлялася порцеляновий, фаянсовий, опаковий і напівфаянсовий посуд; майолікові і теракотові прикраси для внутрішньої обробки, а також фасадів будинків і церков; майолікові кахлі та деталі для печей і камінів; теракотові фігури і вази. Крім цього, заводи Кузнєцова випускали порцелянові телеграфні і телефонні ізолятори, предмети для електропроводки; фаянсові сантехнічні предмети (чашки, умивальні дошки і ванни), аптекарські банки.
Товариство Кузнєцова і Україна
Зусиллями Товариства на території сучасної України було засновано два підприємства «Ново-Харківська фабрика М. С. Кузнєцова в селі Буди» (Будянський фаянсовий завод) (1887) та Слов'янський порцеляновий завод (1892).
Крім того Товариству належали у Харкові власний будинок Кузнєцова на Торговому майдані, та у Одесі власний будинок Кузнєцова на Успенській вулиці.
Див. Також
Примітки
- Светлана кузнецова. Фаянсовая пирамида. Журнал «Коммерсантъ Деньги» № 35 (642) С. 91. 12.02.2015
Література
- Цуренко И.Г., Насонова И.С., Насонов С.М. Русский фаянс и фарфор. Империя Кузнецовых и Конаково. — М. : Среди коллекционеров, 2010. — 510 с. — .(рос.)
- Цуренко И.Г., Насонова И.С., Насонов С.М. Русский фаянс и фарфор Империи Кузнецовых (частное собрание). Из прошлого в будущее (Книга вторая). — М. : Среди коллекционеров, 2015. — 516 с. — .(рос.)
- Галкина Е., Мусина Р. Кузнецовы. Династия и семейное дело. — М. : Галерея «Времена года», 2005. — 402 с. — .(рос.)
Посилання
- Марки заводов Кузнецовых
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tovaristvo virobnictva porcelyanovih fayansovih M S Kuznyecova ros doref Tovarishestvo proizvodstva farforovyh i fayansovyh izdѣlij M S Kuznecova odne z najbilshih porcelyano fayansovih virobnictv Rosijskoyi imperiyi kincya XIX pochatku XX stolit Bulo zasnovano v 1889 roci rosijskim promislovcem i pidpriyemcem z rodu Kuznyecovih Matviyem Sidorovichem Kuznyecovim i proisnuvalo do 1917 roku koli bilshist pidpriyemstv bulo nacionalizovanoTovaristvo virobnictva porcelyanovih i fayansovih virobiv M S Kuznyecova ros doref Tovarishestvo proizvodstva farforovyh i fayansovyh izdѣlij M S KuznecovaTipbiznesGaluzfayansove ta porcelyanove virobnictvoZasnovano1889Zakrittya likvidaciya 1917 nacionalizovane Shtab kvartiradKlyuchovi osobiKuznyecov Matvij SidorovichProdukciyaposud z porcelyani fayansu i majolikiSpivrobitniki12 500 1913 Kolishnye primishennya pravlinnya Tovaristva M S Kuznyecova M yasnicka vulicya 8 2 arhitektor F O Shehtel IstoriyaZasnovnik Tovaristva Matvij Sidorovich Kuznyecov 1911 rok Reklama Tovaristva Kuznyecova M S 1917 rik Reklama Tovaristva Kuznyecova M S 1902 rik Pradidom M S Kuznyecova buv Yakiv Vasilovich Kuznyecov yakij zasnuvav porcelyanove virobnictvo v rajoni sela Gzhel v 1812 roci Sin Yakova Vasilovicha Terentij Yakovich Kuznyecov prodovzhiv batkivsku spravu U nogo v svoyu chergu bulo tri sini Sidor Onisim ta Omelyan Sidor Terentijovich zasnuvav v 1841 roci Rizku porcelyano fayansovu fabriku yaka pislya jogo smerti v 1872 roci perejshla do jogo edinogo sina Matviya Sidorovicha U 1887 roci M S Kuznyecov zasnuvav Novo Harkivsku fabriku M S Kuznyecova v seli Budi v radyanski chasi i pislya vidnovlennya nezalezhnoyi Ukrayini Budyanskij fayansovij zavod v seli Budi Harkivskogo povitu Harkivskoyi guberniyi U 1889 roci bulo stvoreno Tovaristvo virobnictva porcelyanovih ta fayansovih virobiv M S Kuznyecova z osnovnim kapitalom 3 mln karbovanciv Z chasom do Tovaristva uvijshlo sim zavodiv z virobnictva fayansovih ta porcelyanovih virobiv Pravlinnya Tovaristva znahodilosya v Moskvi u vlasnomu budinku na M yasnickij vulici 8 2 U 1891 roci Kuznyecov pridbav porcelyanovu fabriku Gardnera v pidmoskovnomu seli Verbilki Dmitrovskij povit Moskovska guberniya zasnovanu priblizno u 1766 roci britanskim shotlandskim kupcem Francem Yakovichem Gardnerom U 1892 roci zasnovana porcelyanova fabrika v Slov yansku Izyumskij povit Harkivska guberniya U 1894 roci Kuznyecov kupiv fabriku v seli Pisochne Yaroslavska guberniya a v 1898 roci vin kupiv fabriku v seli Pisochnya Kaluzka guberniya u rodini Malcovih Na pochatku XX stolittya na pidpriyemstvah Tovaristva viroblyalosya blizko 2 3 imperskoyi porcelyani U 1902 roci Kuznyecovu bulo nadano pochesne zvannya Postachalnika Dvoru Jogo Imperatorskoyi Velichnosti U 1903 roci osnovnij kapital Tovaristva stanoviv 3 9 mln karbovanciv U 1913 roci kapital bulo zbilsheno do 5 mln karbovanciv balans stanoviv majzhe 19 mln karbovanciv Zagalna chiselnist robitnikiv na pidpriyemstvah Tovaristva syagala 12 5 tis U 1918 roci pislya Zhovtnevogo zakolotu 1917 roku vsi pidpriyemstva Tovaristva krim Rizkoyi fabriki yaka stala stoliceyu novoyi Latvijskoyi respubliki buli nacionalizovani Sered zasnovnikiv latvijskogo Tovaristva M S Kuznyecova buli Mikola Matvijovich golovnij direktor Georgij Matvijovich komercijnij direktor Sergij Matvijovich zaviduvach cehom Mihajlo Matvijovich direktor fabriki shamotnih virobiv Starshij sin M S Kuznyecova Oleksandr Matvijovich zaviduvav goncharnim zavodom jogo dochka Olena Oleksandrivna pracyuvala v malovnichomu cehu a yiyi ridnij brat Mikola Oleksandrovich pislya pributtya z Radyanskoyi Rosiyi v 1925 roci zaviduvav viddilennyam rizkogo firmovogo magazinu Pislya okupaciyi Latviyi Radyanskim Soyuzom u 1940 roci pidpriyemstvo u Rizi bulo nacionalizovano a Kuznyecovih bulo vidstoroneno vid keruvannya i zgodom piddano represiyam Naprikinci 1940 roku direktorom fabriki priznacheno G G Kruglova kolishnogo himika Rizkoyi fabriki Pidpriyemstvo stalo pidkoryatisya trestu silikatnoyi promislovosti narkomatu miscevoyi promislovosti Latvijskoyi RSR Zavodi i fabriki TovaristvaRizka porcelyano fayansova fabrika zasnovana v 1841 roci virobnictvo fayansovogo i porcelyanovogo posudu Dulovskij porcelyanovij zavod zasnovanij v 1832 roci pislya perenesennya porcelyanovogo virobnictva z Gzheli perejshov do M S Kuznyecovu vid batka Porcelyanovij zavod Auerbaha piznishe Tverska fabrika suchasnij Konakovskij fayansovij zavod zasnovanij v 1829 roci pislya perenesennya z sela Domkino pidpriyemstva zasnovanogo u 1809 roci pridbano M S Kuznyecovim v 1870 roci porcelyana majolika napivfayans budivelnij material terakota Novo Harkivska fabrika M S Kuznyecova v seli Budi zasnovanij v 1887 roci virobnictvo fayansovogo i porcelyanovogo posudu U 2008 pripiniv isnuvannya Porcelyanovij zavod F Ya Gardnera u Verbilkah zasnovanij v 1766 roci pridbano Kuznyecovim v 1891 roci virobnictvo porcelyani Suchasnij Farfor Verbilok Porcelyanova fabrika v Slov yansku zasnovana v 1892 roci virobnictvo fayansu Fabrika v seli Pisochnij pridbano u 1894 roci V radyanski ta postradyanski chasi Pervomajskij porcelyanovij zavod Fabrika v seli Pisochni pridbano u 1898 roci krishtal ProdukciyaNa fabrikah Tovaristva vigotovlyalasya porcelyanovij fayansovij opakovij i napivfayansovij posud majolikovi i terakotovi prikrasi dlya vnutrishnoyi obrobki a takozh fasadiv budinkiv i cerkov majolikovi kahli ta detali dlya pechej i kaminiv terakotovi figuri i vazi Krim cogo zavodi Kuznyecova vipuskali porcelyanovi telegrafni i telefonni izolyatori predmeti dlya elektroprovodki fayansovi santehnichni predmeti chashki umivalni doshki i vanni aptekarski banki Tovaristvo Kuznyecova i UkrayinaZusillyami Tovaristva na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini bulo zasnovano dva pidpriyemstva Novo Harkivska fabrika M S Kuznyecova v seli Budi Budyanskij fayansovij zavod 1887 ta Slov yanskij porcelyanovij zavod 1892 Krim togo Tovaristvu nalezhali u Harkovi vlasnij budinok Kuznyecova na Torgovomu majdani ta u Odesi vlasnij budinok Kuznyecova na Uspenskij vulici Div TakozhBudyanskij fayansovij zavod Dulovskij porcelyanovij zavodPrimitkiSvetlana kuznecova Fayansovaya piramida Zhurnal Kommersant Dengi 35 642 S 91 12 02 2015LiteraturaCurenko I G Nasonova I S Nasonov S M Russkij fayans i farfor Imperiya Kuznecovyh i Konakovo M Sredi kollekcionerov 2010 510 s ISBN 978 5 904969 05 9 ros Curenko I G Nasonova I S Nasonov S M Russkij fayans i farfor Imperii Kuznecovyh chastnoe sobranie Iz proshlogo v budushee Kniga vtoraya M Sredi kollekcionerov 2015 516 s ISBN 978 5 904969 15 8 ros Galkina E Musina R Kuznecovy Dinastiya i semejnoe delo M Galereya Vremena goda 2005 402 s ISBN 5 9900537 1 1 ros PosilannyaMarki zavodov Kuznecovyh