Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Павло Дмитрович Ткаченко (справжнє ім'я — Яків Якович Антипов; 7 квітня 1901, станція Новосавицька Херсонської губернії — 5 вересня 1926, Кишинів) — активний діяч підпільного робітничого руху в Бессарабії у складі Румунії. Один із керівників комуністичних організацій Бессарабії та Румунії. Партійні прізвиська: Петря, Басарабяну, Хаїм, Іван, Безп'ятий, Янкель, Стефан, Єгозін, Влад, Гайда.
| Ткаченко Павло Дмитрович | |
|---|---|
| рос. Яков Яковлевич Антипов | |
 | |
Нині на посаді | |
| Народився | 7 квітня 1892 Фрунзе |
| Помер | 5 вересня 1926 (34 роки) Кишинів, Румунське королівство |
| Відомий як | політик |
| Країна | Румунія |
| Політична партія | Румунська комуністична партія |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Павло Ткаченко народився 7 квітня 1901 року на станції Новосавицькій Херсонської губернії (нині Слободзейський район Придністров'я) у родині залізничного службовця Якова Антипова. Мати — Смарагда Димитріївна Антипова, грецько-сербського походження з міста Рені. Революційну діяльність розпочав 1915 року в Бендерах, де жив із батьками з однорічного віку. Від 1916 року навчався в університеті в Петрограді, де також брав участь у революційному русі. Ще в серпні 1917 року вступив до Червоної гвардії. Від 1918 року — член РКП(б). У жовтні 1919 року був обраний членом Бессарабського підпільного обкому РКП(б), а 1920 року — його секретарем. З ініціативи Ткаченка та під його керівництвом у Кишиневі створено підпільні друкарні. Був редактором газет «Бессарабський комуніст» та «Болшевикул басарабян». Брав участь у створенні комсомольської організації та революційних профспілок Бессарабії, в організації багатьох робітничих політичних виступів проти румунського режиму.
Разом із Самуїлом Бубновським був звинуваченим у ході «». Проти процесу у світовій пресі піднялася хвиля протесту. Видатний діяч румунського робітничого руху [ru] писав у газеті «Сочіалізмул» про неспроможність звинувачень, пред'явлених Павлу Ткаченку та Самуїлу Бубновському: «…Сьогодні можна вже говорити про закінчення жахливого процесу, зліпленого з десятків справ завдяки насильству над будь-якими правовими нормами та розумом, — процесу, який ні на хвилину не припиняв бути жахливим…». Румунській владі під тиском громадськості довелося звільнити більшість обвинувачених, проте Бубновського й Ткаченка було засуджено, але через деякий час їм удалося втекти з-під варти. Ткаченка заочно засуджено до страти.
У березні 1921 року брав участь у підготовці та проведенні Ясської конференції більшовицької організації Бессарабії, комуністичних груп «Старого королівства», Трансильванії, Добруджі, Буковини та Банату, на якій його обрано членом тимчасового [ru] Комуністичної партії Румунії.
На початку 1924 року разом із Григорієм Котовським та іншими комуністами підписав лист-клопотання від імені народних мас у ЦК РКП(б) про створення МАРСР. На третьому з'їзді , що відбувся у серпні 1924 року у Відні, був обраний членом ЦК КПР. Після з'їзду повернувся до Румунії, де працював у Політбюро ЦК КПР.
15 серпня 1926 року Павла Ткаченка арештовано в Бухаресті, поддано жорстоким тортурам, потім перевезено до Кишинева й розстріляно в районі .
Пам'ять
1958 року ім'ям Ткаченка названо колишню вулицю Свічну в Кишиневі та кінотеатр. На перетині вулиці Ткаченка з проспектом Леніна (нині бульвар Штефана чел Маре) перед готелем «Інтурист» на честь заснованої Ткаченком підпільної більшовицької друкарні встановлено меморіальний знак із його барельєфним портретом. Після розпаду СРСР вулицю Ткаченка перейменовано на вулицю Чуфля. Іменем Ткаченка названо вулицю в Луганську.
Ім'я Павла Ткаченка носить одна з центральних вулиць та Палац культури у Бендерах.
9 квітня 1961 року в місті Бендери відкрито пам'ятник Павлу Ткаченку на честь 60-річчя від дня народження видатного діяча підпільного комуністичного руху Бессарабії та Румунії, активного учасника Бендерського збройного повстання. Пам'ятник споруджено на кошти, зібрані комсомольцями та молоддю міста Бендери та прилеглих районів. До 1972 року розміщувався на привокзальній площі, потім його перенесено на площу перед Палацом культури імені Павла Ткаченка.
- Скульптори: Н. М. Епельбаум, Б. П. Епельбаум-Марченко.
- Архітектор: С. М. Шойхет.
За скульптурний портрет П. Д. Ткаченка відзнасено за 1968 рік.
У Тирасполі встановлено погруддя відомого борця проти окупації Бессарабії.
Примітки
- Барбиер Н. MEMORIA. Забытый день рождения // Еврейское местечко. — . — № 46 (67). з джерела 28 вересня 2007.
Література
- Павел Ткаченко. Жизнь и деятельность члена Коммунистической партии Румынии. — Нальчик : Каббалкгосиздат, 1941.
- (рос.)
Посилання
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavlo Dmitrovich Tkachenko spravzhnye im ya Yakiv Yakovich Antipov 7 kvitnya 1901 stanciya Novosavicka Hersonskoyi guberniyi 5 veresnya 1926 Kishiniv aktivnij diyach pidpilnogo robitnichogo ruhu v Bessarabiyi u skladi Rumuniyi Odin iz kerivnikiv komunistichnih organizacij Bessarabiyi ta Rumuniyi Partijni prizviska Petrya Basarabyanu Hayim Ivan Bezp yatij Yankel Stefan Yegozin Vlad Gajda Tkachenko Pavlo Dmitrovichros Yakov Yakovlevich AntipovNini na posadiNarodivsya7 kvitnya 1892 1892 04 07 FrunzePomer5 veresnya 1926 1926 09 05 34 roki Kishiniv Rumunske korolivstvoVidomij yakpolitikKrayinaRumuniyaPolitichna partiyaRumunska komunistichna partiya Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Tkachenko Pavlo ZhittyepisPavlo Tkachenko narodivsya 7 kvitnya 1901 roku na stanciyi Novosavickij Hersonskoyi guberniyi nini Slobodzejskij rajon Pridnistrov ya u rodini zaliznichnogo sluzhbovcya Yakova Antipova Mati Smaragda Dimitriyivna Antipova grecko serbskogo pohodzhennya z mista Reni Revolyucijnu diyalnist rozpochav 1915 roku v Benderah de zhiv iz batkami z odnorichnogo viku Vid 1916 roku navchavsya v universiteti v Petrogradi de takozh brav uchast u revolyucijnomu rusi She v serpni 1917 roku vstupiv do Chervonoyi gvardiyi Vid 1918 roku chlen RKP b U zhovtni 1919 roku buv obranij chlenom Bessarabskogo pidpilnogo obkomu RKP b a 1920 roku jogo sekretarem Z iniciativi Tkachenka ta pid jogo kerivnictvom u Kishinevi stvoreno pidpilni drukarni Buv redaktorom gazet Bessarabskij komunist ta Bolshevikul basarabyan Brav uchast u stvorenni komsomolskoyi organizaciyi ta revolyucijnih profspilok Bessarabiyi v organizaciyi bagatoh robitnichih politichnih vistupiv proti rumunskogo rezhimu Razom iz Samuyilom Bubnovskim buv zvinuvachenim u hodi Proti procesu u svitovij presi pidnyalasya hvilya protestu Vidatnij diyach rumunskogo robitnichogo ruhu ru pisav u gazeti Sochializmul pro nespromozhnist zvinuvachen pred yavlenih Pavlu Tkachenku ta Samuyilu Bubnovskomu Sogodni mozhna vzhe govoriti pro zakinchennya zhahlivogo procesu zliplenogo z desyatkiv sprav zavdyaki nasilstvu nad bud yakimi pravovimi normami ta rozumom procesu yakij ni na hvilinu ne pripinyav buti zhahlivim Rumunskij vladi pid tiskom gromadskosti dovelosya zvilniti bilshist obvinuvachenih prote Bubnovskogo j Tkachenka bulo zasudzheno ale cherez deyakij chas yim udalosya vtekti z pid varti Tkachenka zaochno zasudzheno do strati U berezni 1921 roku brav uchast u pidgotovci ta provedenni Yasskoyi konferenciyi bilshovickoyi organizaciyi Bessarabiyi komunistichnih grup Starogo korolivstva Transilvaniyi Dobrudzhi Bukovini ta Banatu na yakij jogo obrano chlenom timchasovogo ru Komunistichnoyi partiyi Rumuniyi Na pochatku 1924 roku razom iz Grigoriyem Kotovskim ta inshimi komunistami pidpisav list klopotannya vid imeni narodnih mas u CK RKP b pro stvorennya MARSR Na tretomu z yizdi sho vidbuvsya u serpni 1924 roku u Vidni buv obranij chlenom CK KPR Pislya z yizdu povernuvsya do Rumuniyi de pracyuvav u Politbyuro CK KPR 15 serpnya 1926 roku Pavla Tkachenka areshtovano v Buharesti poddano zhorstokim torturam potim perevezeno do Kishineva j rozstrilyano v rajoni Pam yat1958 roku im yam Tkachenka nazvano kolishnyu vulicyu Svichnu v Kishinevi ta kinoteatr Na peretini vulici Tkachenka z prospektom Lenina nini bulvar Shtefana chel Mare pered gotelem Inturist na chest zasnovanoyi Tkachenkom pidpilnoyi bilshovickoyi drukarni vstanovleno memorialnij znak iz jogo barelyefnim portretom Pislya rozpadu SRSR vulicyu Tkachenka perejmenovano na vulicyu Chuflya Imenem Tkachenka nazvano vulicyu v Lugansku Im ya Pavla Tkachenka nosit odna z centralnih vulic ta Palac kulturi u Benderah 9 kvitnya 1961 roku v misti Benderi vidkrito pam yatnik Pavlu Tkachenku na chest 60 richchya vid dnya narodzhennya vidatnogo diyacha pidpilnogo komunistichnogo ruhu Bessarabiyi ta Rumuniyi aktivnogo uchasnika Benderskogo zbrojnogo povstannya Pam yatnik sporudzheno na koshti zibrani komsomolcyami ta moloddyu mista Benderi ta prileglih rajoniv Do 1972 roku rozmishuvavsya na privokzalnij ploshi potim jogo pereneseno na ploshu pered Palacom kulturi imeni Pavla Tkachenka Skulptori N M Epelbaum B P Epelbaum Marchenko Arhitektor S M Shojhet Za skulpturnij portret P D Tkachenka vidznaseno za 1968 rik U Tiraspoli vstanovleno pogruddya vidomogo borcya proti okupaciyi Bessarabiyi PrimitkiBarbier N MEMORIA Zabytyj den rozhdeniya Evrejskoe mestechko 46 67 z dzherela 28 veresnya 2007 LiteraturaPavel Tkachenko Zhizn i deyatelnost chlena Kommunisticheskoj partii Rumynii Nalchik Kabbalkgosizdat 1941 ros Posilannya ros