Тихомир Станич

Тихомир Станич (серб. Тихомир Станић, 17 листопада 1960, ^[en], Республіка Сербська^[]) — сербський актор театру, кіно, радіо та телебачення.

Тихомир Станич
Тихомир Станић
Народився	17 листопада 1960(1960-11-17) (63 роки) ^[en] Соціалістична Федеративна Республіка Югославія
Громадянство	Сербія  Сербія і Чорногорія  СФРЮ
Діяльність	актор
Заклад	^d
Роки діяльності	1981 — дотепер
Провідні ролі	Кінець династії Обреновичів — король Олександр Обренович Гавкаючи на зірки — Іво Андрич Зона Замфірова — Стеван Сремач Тур — Станіслав Вбивці мого батька — начальник Марянович Собаки гавкають, вітер несе — Ставра D далекобійники d. про. про. -Дроти
IMDb	nm0822278

Біографія

Тихомир Станич народився в Шешковцях, поблизу Лакташі, а дитинство провів у Козарській Дубиці, де його батько був учителем. Він вступив до ^[sr], до класу професора ^[sr].

Він був учасником трупи ^[sr] в Новому Саді. З 1987 року він є учасником трупи театру ^[sr] у Белграді.

Тихомир Станич зіграв більше 100 ролей майже у всіх театрах Белграда, а також у театрах Нового Саду, Сомбору, Суботиці, Вршаці, Баня-Луці, Подгориці. Також працював і в кінематографі. У серіалі «Кінець династії Обреновичів» він зіграв роль короля Олександра, а у фільмах ^[sr] грав головним чином оповідача Стевана Сремца.

З 1998 по 2000 рік Тихомир Станич був президентом Асоціації драматичних митців Сербії. У 2005—2007 роках був художнім керівником ^[sr] в Баня-Луці.

Нагороди

• 2019 Нагорода ^[sr]:
  • за найкращу роль у фільмі «Біла гарячка» (лат. Delirijum tremens)

Вибрана фільмографія

Фільм

• 1990 : ^[sr] / (Последњи валцер у Сарајеву) — Гаврило Принцип (голос)
• 1998 : ^[sr] / (Лајање на звезде) — Іво Андрич
• 1999 : ^[sr] / (Мејдан Симеуна Ђака) — австрійський капітан
• 2002 : «Зона Замфірова» / (Зона Замфірова) — Стеван Сремац
• 2004 : ^[sr] / (Пљачка Трећег рајха) —

Телебачення

• 1983 : ^[sr] / (Велики транспорт) — голодний юнак
• 1987 : ^[sr] / (Вук Караџић) — ^[sr]

Посилання

• Тихомир Станич на сайті IMDb (англ.)