Стеван Сремац (*Стеван Сремац; 11(23 листопада) 1855, Сента —† 12(25 липня) 1906, Сокобаня) — сербський письменник епохи реалізму.
Стеван Сремац | |
---|---|
серб. Стеван Сремац | |
Народився | 23 листопада 1855[1] або 11 листопада 1855[3][2] Сента, Австрійська імперія[4] |
Помер | 26 серпня 1906[1](50 років) або 12 серпня 1906[2](50 років) d, Королівство Сербія |
Поховання | Новий цвинтар |
Країна | Королівство Сербія Австрійська імперія |
Місце проживання | Ниш |
Діяльність | письменник, сценарист |
Alma mater | Белградський університет (1878) |
Знання мов | сербська[1] |
Членство | Сербська академія наук і мистецтв |
Напрямок | реалізм |
IMDb | ID 0820214 |
|
Життєпис
Походив зі знатної родини Сремац. Народився у містечку Сента (сучасна Воєводина, Сербія). Початкову освіту отримав у Піроті. Рано втратив батьків. Разом із дядьком Йованом Джорджевичем у 1868 році перебирається до Белграду. Тут у 1875 році закінчив гімназію. У 1878 році закінчив історичне відділення Белградського університету.
Добровольцем брав участь у російсько-турецькій війні 1877—1878 років. Викладав історію в школах Ніша, Пірота та Белграда. При цьому був активним членом Ліберальної партії, підтримував династію Обреновичів. Помер у 1906 році.
Творчість
Став відомим наприкінці 1880-х років завдяки циклу романтичних оповідань про старовину (зібрані в книзі «Зі старовинних книг», 1903—1909).
Визнання принесли гумористичні та сатиричні оповідання, повісті, романи про сучасність, в яких дана блискуча характеристика провинційного середовища, побуту, звичаїв середнього стану (повісті «Івкова слава», 1896 рік; «Зона Замфірова», 1907 рік; роман «Поп Чира і поп Спіра», 1898 рік).
З найбільшою силою його талант проявився в сатирі, спрямованій проти політиканства, діляцтва — оповідання «Поважний старець!», «Новий рік», сатиричний роман «Вукадін» (1896—1897 роки). Тут вплинули традиції українського письменника М. Гоголя.
Вибрані твори
- Різдвяне печеня (Божићна печеница)(1893)
- Івкова слава (Ивкова слава)(1895)
- Ілюмінація на селі (Лимунација на селу)(1896)
- Поп Чира і поп Спіра (Поп Ћира и поп Спира)(1898)
- З книг старовинних (Из књига староставних)(1903—1909)
- Вукадін (1903)
- Дядько Йордан (Чича Јордан)(1903)
- Зона Замфірова (1906)
Джерела
- Глигорић В. Српски реалисти, 4 изд., Београд, 1965
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- The Fine Art Archive — 2003.
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118901516 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stevan Sremac Stevan Sremac 11 23 listopada 1855 Senta 12 25 lipnya 1906 Sokobanya serbskij pismennik epohi realizmu Stevan Sremacserb Stevan SremacNarodivsya23 listopada 1855 1855 11 23 1 abo 11 listopada 1855 1855 11 11 3 2 Senta Avstrijska imperiya 4 Pomer26 serpnya 1906 1906 08 26 1 50 rokiv abo 12 serpnya 1906 1906 08 12 2 50 rokiv d Korolivstvo SerbiyaPohovannyaNovij cvintarKrayina Korolivstvo Serbiya Avstrijska imperiyaMisce prozhivannyaNishDiyalnistpismennik scenaristAlma materBelgradskij universitet 1878 Znannya movserbska 1 ChlenstvoSerbska akademiya nauk i mistectvNapryamokrealizmIMDbID 0820214 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv zi znatnoyi rodini Sremac Narodivsya u mistechku Senta suchasna Voyevodina Serbiya Pochatkovu osvitu otrimav u Piroti Rano vtrativ batkiv Razom iz dyadkom Jovanom Dzhordzhevichem u 1868 roci perebirayetsya do Belgradu Tut u 1875 roci zakinchiv gimnaziyu U 1878 roci zakinchiv istorichne viddilennya Belgradskogo universitetu Stevan Sremac na serbskij marci 2005 rik Dobrovolcem brav uchast u rosijsko tureckij vijni 1877 1878 rokiv Vikladav istoriyu v shkolah Nisha Pirota ta Belgrada Pri comu buv aktivnim chlenom Liberalnoyi partiyi pidtrimuvav dinastiyu Obrenovichiv Pomer u 1906 roci TvorchistStav vidomim naprikinci 1880 h rokiv zavdyaki ciklu romantichnih opovidan pro starovinu zibrani v knizi Zi starovinnih knig 1903 1909 Viznannya prinesli gumoristichni ta satirichni opovidannya povisti romani pro suchasnist v yakih dana bliskucha harakteristika provincijnogo seredovisha pobutu zvichayiv serednogo stanu povisti Ivkova slava 1896 rik Zona Zamfirova 1907 rik roman Pop Chira i pop Spira 1898 rik Z najbilshoyu siloyu jogo talant proyavivsya v satiri spryamovanij proti politikanstva dilyactva opovidannya Povazhnij starec Novij rik satirichnij roman Vukadin 1896 1897 roki Tut vplinuli tradiciyi ukrayinskogo pismennika M Gogolya Vibrani tvoriRizdvyane pechenya Bozhiћna pechenica 1893 Ivkova slava Ivkova slava 1895 Ilyuminaciya na seli Limunaciјa na selu 1896 Pop Chira i pop Spira Pop Ћira i pop Spira 1898 Z knig starovinnih Iz kњiga starostavnih 1903 1909 Vukadin 1903 Dyadko Jordan Chicha Јordan 1903 Zona Zamfirova 1906 DzherelaGligoriћ V Srpski realisti 4 izd Beograd 1965PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Deutsche Nationalbibliothek Record 118901516 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578