|
Імперія Тимуридів — імперія, що включала сучасний Іран, Кавказ, Месопотамію, Афганістан, більшу частину Середньої Азії, а також частини сучасного Пакистану, Сирії.
Історія
Імперія Тимуридів утворилася на території сучасних республік: Узбекистану, Таджикистану, Киргизстану, Південного Казахстану, Туркменістану, Ірану, Афганістану, Пакистану, Північної Індії, Іраку, Вірменії та Азербайджану.
У 1370 в Балху відбувся курултай, який обрав Тамерлана еміром Турана. Ядром держави стали території Узбекистану, Туркменістану, Таджикистану і північного Афганістану.
У 1376 Імперія Тамерлана поглинає Хорезм, а в 1384 — Сістан і Забулістан (південно-західний Афганістан).
До 1393 південно-західні володіння Тамерлана досягають Багдада.
В 1395 його військо робить похід проти Золотої Орди (Дешт-і-Кипчак), а в 1398 — проти Делійського султанату.
У 1401 війська Тамерлана захоплюють Дамаск, а в 1402 завдають поразки османському султану, в результаті якої в Самарканд привозять трофейний .
Після смерті Тамерлана в 1405 в столиці країни Самарканді запанував його онук Халіль-Султан, який не зміг утримати владу і віддав її в 1409 році своєму дядькові Шахрух Мірзі, резиденцією якого став афганський Герат. У цей період від імперії Тимуридів відпали території Іраку (1405) та Азербайджану (1408). Самарканд призначений на спадок синові Шахруха Улугбеку. Лише після смерті Шахруха в 1447 році Улугбек повернув Самарканду звання столиці імперії. Однак у 1449 Улугбека скинув його власний син Абд аль-Латіф Мірза.
Міжусобицю, що почалася, зміг зупинити Тимурид Абу-Сеїд, влада якого поширювалася на території Узбекистану і північного Афганістану. Саме він запросив в Узбекистан кочових узбеків Абу-л-Хайра. На заході (на територіях Ірану) тривала війна з туркменськими об'єднаннями Кара-Коюнлу і Ак-Коюнлу. При наступниках Абу-Сеїд імперія Тимуридів розділилася на дві частини: Мавераннахр — столиця Самарканд і Хорасан зі столицею в Гераті.
У 1501 році виходець із улусу Джучі — Мухаммед Шейбані захоплює Самарканд, витісняючи з нього останнього тимурида Бабура. У 1504 році військо Бабура захопило Кабул, звідки він робить завоювання Індії (Паніпатська битва) і засновує Імперію Великих Моголів.
Література
- Aka, Ismail (1996). The Agricultural and Commercial Activities of the Timurids in the First Half of the 15th Century. Oriente Moderno. Istituto per l'Oriente C. A. Nallino. 15 (76/2): 9—21. doi:10.1163/22138617-07602003. JSTOR 25817400.
- Subtelny, Maria Eva (1988). Centralizing Reform and Its Opponents in the Late Timurid Period. Iranian Studies. 21 (1/2): 123—51. doi:10.1080/00210868808701712. JSTOR 4310597.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Imperiya Timuridivتیموریان گورکانیان Persian Gurkaniyan 1370 1507 Prapor Karta Imperiyi Timuridiv u chasi najbilshogo rozkvitu pri Timuri Stolicya Samarkand 1370 1405 Gerat 1405 1507 Mova i Perska mova Chagatajska mova Religiya Derzhavna Sunitskij islam Inshi Shiyitskij islam Ismayilizm Zoroastrizm Nestorianstvo Tengrianstvo Buddizm Induyizm Forma pravlinnya Teokratichna absolyutna monarhiya Dinastiya Timuridi Emir Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Imperiya Timuridiv Imperiya Timuridiv imperiya sho vklyuchala suchasnij Iran Kavkaz Mesopotamiyu Afganistan bilshu chastinu Serednoyi Aziyi a takozh chastini suchasnogo Pakistanu Siriyi Istoriyared Imperiya Timuridiv utvorilasya na teritoriyi suchasnih respublik Uzbekistanu Tadzhikistanu Kirgizstanu Pivdennogo Kazahstanu Turkmenistanu Iranu Afganistanu Pakistanu Pivnichnoyi Indiyi Iraku Virmeniyi ta Azerbajdzhanu U 1370 v Balhu vidbuvsya kurultaj yakij obrav Tamerlana emirom Turana Yadrom derzhavi stali teritoriyi Uzbekistanu Turkmenistanu Tadzhikistanu i pivnichnogo Afganistanu U 1376 Imperiya Tamerlana poglinaye Horezm a v 1384 Sistan i Zabulistan pivdenno zahidnij Afganistan Do 1393 pivdenno zahidni volodinnya Tamerlana dosyagayut Bagdada V 1395 jogo vijsko robit pohid proti Zolotoyi Ordi Desht i Kipchak a v 1398 proti Delijskogo sultanatu U 1401 vijska Tamerlana zahoplyuyut Damask a v 1402 zavdayut porazki osmanskomu sultanu v rezultati yakoyi v Samarkand privozyat trofejnij Koran Usmana Pislya smerti Tamerlana v 1405 v stolici krayini Samarkandi zapanuvav jogo onuk Halil Sultan yakij ne zmig utrimati vladu i viddav yiyi v 1409 roci svoyemu dyadkovi Shahruh Mirzi rezidenciyeyu yakogo stav afganskij Gerat U cej period vid imperiyi Timuridiv vidpali teritoriyi Iraku 1405 ta Azerbajdzhanu 1408 Samarkand priznachenij na spadok sinovi Shahruha Ulugbeku Lishe pislya smerti Shahruha v 1447 roci Ulugbek povernuv Samarkandu zvannya stolici imperiyi Odnak u 1449 Ulugbeka skinuv jogo vlasnij sin Abd al Latif Mirza Mizhusobicyu sho pochalasya zmig zupiniti Timurid Abu Seyid vlada yakogo poshiryuvalasya na teritoriyi Uzbekistanu i pivnichnogo Afganistanu Same vin zaprosiv v Uzbekistan kochovih uzbekiv Abu l Hajra Na zahodi na teritoriyah Iranu trivala vijna z turkmenskimi ob yednannyami Kara Koyunlu i Ak Koyunlu Pri nastupnikah Abu Seyid imperiya Timuridiv rozdililasya na dvi chastini Maverannahr stolicya Samarkand i Horasan zi stoliceyu v Gerati U 1501 roci vihodec iz ulusu Dzhuchi Muhammed Shejbani zahoplyuye Samarkand vitisnyayuchi z nogo ostannogo timurida Babura U 1504 roci vijsko Babura zahopilo Kabul zvidki vin robit zavoyuvannya Indiyi Panipatska bitva i zasnovuye Imperiyu Velikih Mogoliv Literaturared Aka Ismail 1996 The Agricultural and Commercial Activities of the Timurids in the First Half of the 15th Century Oriente Moderno Istituto per l Oriente C A Nallino 15 76 2 9 21 doi 10 1163 22138617 07602003 JSTOR 25817400 Subtelny Maria Eva 1988 Centralizing Reform and Its Opponents in the Late Timurid Period Iranian Studies 21 1 2 123 51 doi 10 1080 00210868808701712 JSTOR 4310597 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Imperiya Timuridiv amp oldid 43294911