Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тимошенко Степа н Проко пович Тимоше нко 10 22 грудня 1878 або 22 груд

Тимошенко Степан

Тимошенко Степан
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тимошенко.

Степа́н Проко́пович Тимоше́нко (10 (22) грудня 1878 або 22 грудня 1878(1878-12-22), Шпотівка, Конотопський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — 29 травня 1972(1972-05-29), Вупперталь, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН) — американський та український вчений у галузі механіки. Батько теоретичної механіки. Основоположник теорії міцності матеріалів, теорії пружності та коливань. Один з організаторів і перших академіків Української академії наук (УАН). Автор відомої теорії балок. Вніс значний внесок у розвиток теорії пружності. Іноземний член АН СРСР.  Професор Мічігаського і Стенфордського університетів. На честь нього названо медаль Тимошенка - за видатні досягнення у галузі прикладної механіки.

Тимошенко Степан Прокопович
image
Народився10 (22) грудня 1878[1] або 22 грудня 1878(1878-12-22)
Шпотівка, Конотопський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія[2]
Помер29 травня 1972(1972-05-29)[2][3][…] (93 роки)
Вупперталь, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН[2]
ПохованняПало-Альто
Місце проживанняУкраїна, Росія, США,ФРН
Країнаimage Російська імперія
image УНР
image США
Національністьукраїнець
Діяльністьінженер, викладач університету, автобіограф, фізик
Alma materПетербурзький інститут інженерів шляхів
Галузьмеханіка
ЗакладПетербурзький інститут інженерів шляхів, Київський політехнічний інститут, Інститут технічної механіки Української академії наук, Загребський політехнічний інститут, компанія "Вестінґгауз", Мічиганський університет, Стенфордський університет
Вчене званняакадемік Української Академії наук, член-кореспондент національних академій наук різних країн світу, професор
Науковий ступіньдоктор honoris causa Мічиганського, Лехайського, Болонського університетів, Цюрихського та Мюнхенського Вищих технічних інститутів та ін.
Науковий керівникКирпичов Віктор Львович[5] і Людвіґ Прандтль
Аспіранти, докторантиПопов Єгор Павлович[6]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
d[7]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
НАН України
Академія наук СРСР
Французька академія наук
Американське філософське товариство[8]
AAAS[8]
Національна академія наук США
Брати, сестриТимошенко Сергій Прокопович
Тимошенко Володимир Прокопович
Нагороди

медаль Тимошенка (1957)

Медаль Елліота Крессона (1958)

d (1947)

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (15 червня 1944)

d

Теорія балки Тимошенко
image Тимошенко Степан Прокопович у Вікісховищі

Життєпис

Народився 10 (22) грудня 1878(18781222) року в селі Шпотівка Конотопського повіту Чернігівської губернії (нині Конотопський район Сумської області) у родині землеміра-таксатора Прокопа Тимофійовича Тимошенка (1847–1932) та його дружини Юзефіни Яківни Сарнавської (1854–1922) — доньки відставного військового. Прокіп Тимошенко походив з кріпацької родини, проте за щасливим збігом обставин отримав початкову освіту у поміщицькому домі, пізніше закінчив у Харкові дворічну школу землемірів. У 1876 році одружився з Юзефіною Сарнавською, випускницею Фундуклеївської жіночої гімназії в Києві. Степан був старшим сином у цій родині. У 1881 році народився його брат Сергій, а у 1885 році  — Володимир.

Освіта

Першими вчителями Степана була мама, пізніше вчителька з Києва, яку через рік у 1887 році замінив досвідчений педагог Михайло Коваленко. Набуті знання дозволили йому наприкінці травня 1889 року успішно скласти конкурсні іспити та бути зарахованим на навчання до реального училища повітового міста Полтавської губернії Ромни. Попервах Степан мав певні проблеми у навчанні, оскільки навчали в училищі російською мовою, а в його родині спілкувалися сумішшю російської та української мов (за спогадами Степана, його батькові, Прокопу, частина слів українською у віршах Тараса Шевченка, була незрозумілою). Проте це не завадило Степанові стати першим учнем у класі. Одним з його найкращих шкільних приятелів став Абрам Йоффе, з яким Степан підтримував дружні стосунки й у зрілому віці.

Після завершення навчання в училищі у 1896 році Степан Тимошенко поїхав на навчання в Петербург, де одночасно успішно склав вступні іспити до Інституту цивільних інженерів та Інституту інженерів шляхів (частіше його називали Шляховий інститут). Перевагу віддав Шляховому інституту — одному з найкращих навчальних закладів Російської імперії, де на той час працювали видатні математики й механіки М. В. Остроградський, В. Я. Буняковський, Б. Клапейрон, Г. Ламе, , та ін.

Після успішного завершення навчання в інституті у 1900 році С. Тимошенко відбуває річну обов'язкову військову службу в саперному батальйоні, дислокованому в Петербурзі. У 1902 році одружується з Олександрою Архангельською, студенткою медичної школи, яку знав зі студентських років.

З 1901 року до 1904 року працює у механічних лабораторіях спочатку Шляхового, а пізніше Політехнічного інститутів. За час практичної роботи в лабораторіях вивчив методи механічних досліджень, проводив практичні заняття з опору матеріалів та теоретичної механіки, зацікавився науковими дослідженнями в галузі механіки матеріалів. Для розширення знань з опору матеріалів С. Тимошенко, який добре знав французьку та німецьку мови, додатково вивчив англійську і переклав з англійської «Курс з математичної теорії пружності» О. Лява, з німецької «Опір матеріалів» А. Феппля, самостійно поглиблював свої знання з математики. На час літньої відпустки 1904 року С. Тимошенко поїхав до Німеччини для ознайомлення з досягненнями передових технічних шкіл. Особливе значення для нього мали лекції та лабораторні заняття з механіки та опору матеріалів професора А. Феппля в Мюнхенському політехнікумі.

Під час революційних подій 1905 року заняття в Політехнічному інституті були скасовані й С. Тимошенко виїхав до Німеччини, щоб у Ґеттінґенському університеті під керівництвом директора інституту прикладної механіки професора Л. Прандтля поповнити свою технічну освіту. Досліджуючи бокову стійкість двотаврової балки в умовах кручення, він вивів рівняння кручення і сформулював умови стійкості балки. Ці дослідження були використані у його дисертаційній роботі.

Викладацька та наукова діяльність

У 1906 році виграв конкурс на заміщення посади професора кафедри опору матеріалів Київського політехнічного інституту. Влітку того ж року в Ґеттінґенському університеті він досліджував важливу для будівництва проблему стійкості стиснутих пластин. Йому вдалося вивести трансцендентне рівняння, за яким можна було обчислювати критичне значення сил стискання пластин без їх деформування. У травні 1907 року С. Тимошенко захистив у Київському політехнічному інституті дисертацію на ступінь ад'юнкта прикладної механіки. Його діяльність як професора Київського політехнічного інституту була надзвичайно плідною й багатогранною. Він розширив і устаткував новими дослідними машинами лабораторію механічних випробувань, започаткував викладання курсу теорії пружності, оновив курс опору матеріалів та методику його викладання, написав для нього підручник, який спочатку був виданий у літографованому вигляді в 1908 році, а надрукований пізніше в 1911 році. Цей унікальний підручник з опору матеріалів пізніше був перекладений багатьма мовами та неодноразово перевидавався протягом півстоліття.

1909 року Тимошенка обрали деканом інженерного відділення. Попри завантаженість адміністративною та викладацькою роботою він продовжує інтенсивну наукову роботу, завершує монографію «Про стійкість пружних систем» (1910), у якій розглядає енергетичний підхід до проблем стійкості. Ця робота була відзначена премією видатного механіка Д. І. Журавського, встановленою Петербурзьким Шляховим інститутом.

У січні 1911 року разом з групою викладачів (з-поміж них і Євген Патон) виступив за рівноправність євреїв при прийомі до вищих навчальних закладів. Його тут же звільняють з роботи, позбавивши засобів до існування. Він змушений повернутися до Петербурга, де, щоб мати змогу утримувати сім'ю, погоджується на погодинне читання лекцій у різних закладах. З січня 1913 він стає професором Шляхового інституту, невдовзі — професором Політехнічного та Електротехнічного інститутів. У Петербурзі він написав і видав дві частини курсу теорії пружності, які стануть основою майбутніх англомовних монографій з теорії пружності, проблем стійкості деформівних систем.

Наприкінці 1917 повертається до Києва на посаду професора Київського політехнічного інституту на запрошення ради професорів інституту. На початку 1918 року у складі комісії, яку очолював академік В. І. Вернадський, Тимошенко активно працює над організацією Української Академії наук. За його пропозицією академія мала сприяти поглибленню взаємодії академічної науки та техніки. Подальша діяльність Української Академії наук, у якій вперше у світовій практиці в число академічних наук були введені технічні науки, підтвердила ефективність нових форм взаємодії вчених, конструкторів, інженерів, запропонованих Тимошенком. Восени 1918 року він був призначений одним з 12 академіків Української Академії наук та очолив організований ним Інститут технічної механіки (тепер Інститут механіки імені С. П. Тимошенка НАН України). Проте, в умовах бурхливих подій в Україні, коли змінювалися уряди й режими, а в Києві велися військові дії, його діяльність на посадах професора політехнічного інституту, академіка і директора Інституту механіки не могла тривати довго. У вересні 1919 року Київ був захоплений денікінцями, а в грудні — більшовиками. Практично припинилися заняття в Політехнічному інституті, була паралізована діяльність Української Академії наук, академік В.Вернадський подався у відставку.

Позбавлений роботи та засобів до життя, розуміючи загрозу більшовицької окупації, Тимошенко у 1920 році приймає пропозицію очолити кафедру опору матеріалів у Загребському політехнічному інституті (Югославія).

Навесні 1922 року отримує запрошення на роботу від однієї з американських фірм у місті Філадельфія, яка займається усуненням вібрацій і зрівноважуванням машин. Після довгих роздумів приймає пропозицію і виїжджає до США разом з дружиною і молодшою донькою Мариною. Старші діти Анна і Григорій залишаються в Берліні, щоб за порадою батька отримати ґрунтовну освіту у Берлінському політехнічному інституті. Невдовзі переходить на роботу наукового консультанта відомої фірми «Вестінґгауз»(Westinghouse Electric Corporation, East Pittsburg). У цей період публікує дві монографії: «Прикладна теорія пружності», «Проблеми вібрації в інженерній науці».

image
Тимошенко (сидить другий справа) серед студентів та викладачів Мічиганського університету, 1936

У 1927 повертається до викладацької роботи на посаді завідувача кафедри з дослідницької роботи Мічиганського університету. Читає лекції та працює з докторантами. При цьому він не полишає контактів з компанією «Вестінгауз». Щоліта відвідує Європу, де зустрічається зі своїми колегами з інших університетів. Під час роботи в Мічиганському університеті С.Тимошенко організував Відділ прикладної механіки при Американському товаристві інженерів-механіків (ASME), започаткував видання журналу «Прикладна механіка», заснував щонедільний семінар з теоретичної та прикладної механіки, видав фундаментальні праці «Опір матеріалів» (два томи, 1930), «Теорія пружності» (1933), «Теорія стійкості» (1936). Надзвичайно популярною стала заснована ним при університеті у 1929 році літня школа прикладної механіки для інженерів, викладачів університетів і технічних шкіл США.

У 1936 переїжджає до Пало Альто (Palo Alto), де на запрошення адміністрації Стенфордського університету (Каліфорнія) очолює кафедру механіки. Там він продовжує заняття з докторантами, читає лекції з механіки та статики споруд, тонких пластин та оболонок, історії опору матеріалів. У 1940 році його обирають дійсним членом Національної академії наук США.

З 1943 до 1960 року він працює на посаді професора кафедри механіки Стенфордського університету. За період роботи в Стенфордському університеті публікує ґрунтовні монографії: «Теорія пластинок і оболонок» (1940), «Статика споруд» (1945), «Вища динаміка» (1948), «Історія опору матеріалів» (1953).

Останні роки життя

1944 року Степан Тимошенко вийшов на пенсію, проте продовжував викладати в Стенфордському університеті, мешкаючи у Пало Альто в Каліфорнії. 1946 року відійшла з життя його дружина.

1958 року Тимошенко приїхав у СРСР, де відвідав Львів (Інститут машинознавства та автоматики), Харків (Технологічний інститут), Київ (Інститут механіки), Москву (Інститут механіки та ін.), Ленінград (Інститут інженерів транспорту, Політехнічний інститут). Після цієї подорожі він написав книгу споминів «Як я пам'ятаю». Ще одну подорож в СРСР Степан Тимошенко здійснив у 1967 році. Відвідав рідні йому з дитинства Ромни, Київ, побував у Москві та Ленінграді.

З 1960 року Тимошенко замешкав у Вуперталі (ФРН) у своєї доньки Ганни Степанівни Гельцельт-Тимошенко. Там і помер на 94-му році життя 29 травня 1972 року. Похований біля дружини на кладовищі Альта-Меса в Пало Альто в Каліфорнії (США).

Науковий доробок

Степан Тимошенко відомий в інженерній справі за своїми фундаментальними працями з опору матеріалів, теорій пружності та коливань. Основоположник школи прикладної механіки в США.

Основні напрями наукової роботи — фундаментальні розробки та подальший розвиток актуальних проблем механіки твердого тіла: міцності, стійкості й коливання механічних систем, будівельної механіки та теорії споруд. Його наукові праці стали основою розвитку багатьох напрямів механіки. Особливо великий внесок ним зроблений у розвиток прикладної теорії пружності, теорії стійкості пружних, оболонкових і пластинчатих систем, у тому числі підкріплених ребрами жорсткості. Важливими є дослідження щодо згинання, кручення, коливання та удару сучасних інженерних конструкцій. Він розв'язав задачу щодо концентрації напружень поблизу отворів, міцності залізних рейок. З урахуванням новітніх досягнень науки та техніки виконав фундаментальні розробки з опору матеріалів, прикладної теорії пружності й теорії коливань, які випереджали свій час і знайшли повне практичне використання у створенні сучасної авіаційно-космічної техніки, інженерних споруд та кораблебудуванні. Поряд з точним розв'язанням актуальних задач з теорії стійкості тонкостінних пружних систем використовував розроблений ним загальний метод, широко відомий як енергетичний, або як метод Тимошенка.

Вибрані публікації

Автор понад 150 наукових праць. Зокрема:

  • Стабильность плит при сжатии. — Киев: Тип. Кульженко, 1908. — 60 с.
  • Курс сопротивления материалов. — Киев: Киевский политехнический институт, 1911. — 517 с.
  • Applied Elasticity, with J. M. Lessells, D. Van Nostrand Company, 1925.
  • Vibration Problems in Engineering, D. Van Nostrand Company, 1st Ed. 1928, 2nd Ed. 1937, 3rd Ed. 1955 (with D. H. Young).
  • Festigkeitprobleme in Maschinenbau, 1928.
  • Stabilitätsprobleme der Elastizität, 1928.
  • Прикладная теория упругости, 1931.
  • Расчет упругих арок, 1933.
  • Strength of Materials, Part I, Elementary Theory and Problems, D. Van Nostrand Company, 1st Ed. 1930, 2nd Ed. 1940, 3rd Ed. 1955.
  • Strength of Materials, Part II, Advanced Theory and Problems, D. Van Nostrand Company, 1st Ed. 1930, 2nd Ed. 1941, 3rd Ed. 1956.
  • Theory of Elasticity , McGraw-Hill Book Company, 1st Ed. 1934, 2nd Ed. 1951 (with J. N. Goodier).
  • Elements of Strength of Materials, D. Van Nostrand Co., 1st Ed. 1935, 2nd Ed. 1940, 3rd Ed. 1949 (with G.H. MacCullough), 4th Ed. 1962 (with D.H. Young).
  • Theory of Elastic Stability, McGraw-Hill Book Company, 1st Ed. 1936, 2nd Ed. 1961 (with J. M. Gere).
  • Engineering Mechanics, with D.H. Young, McGraw-Hill Book Company, 1st Ed. 1937, 2nd Ed. 1940, 3rd. Ed. 1951, 4th Ed. 1956.
  • Theory of Plates and Shells , McGraw-Hill Book Company, 1st Ed. 1940, 2nd Ed. 1959 (with S. Woinowsky-Krieger).
  • Theory of Structures, with D. H. Young, McGraw-Hill Book Company, 1st Ed. 1945, 2nd Ed. 1965.
  • Advanced Dynamics, with D. H. Young, McGraw-Hill Book Company, 1948.
  • History of The Strength of Materials, McGraw-Hill Book Company, 1953.
  • Engineering Education in Russia, McGraw-Hill Book Company, 1959.
  • As I Remember, D. Van Nostrand, 1968, ASIN: B000JOIJ7I.
  • Устойчивость стержней, пластин и оболочек. — Москва: Наука, 1971.
  • Mechanics of Materials , with J. M. Gere, 1st edition, D. Van Nostrand Company, 1972.
  • Статические и динамические проблемы теории упругости. — Киев: Наукова думка, 1975.


Міжнародне визнання та вшанування пам'яті

image
image
Поштова марка України присвячена пам'яті С. П. Тимошенка
меморіальна дошка на Гоголівській

Наукові досягнення Тимошенка було визнано у всьому світі. Його обрано членом академій наук і наукових товариств багатьох країн: Української (1918), СРСР (1928), Польської (1935), Французької (1939), Американської (1940), Італійської (1948) академій наук; почесним членом Лондонського королівського товариства (1944), Товариства українських інженерів Америки (1953); членом Наукового товариства ім. Шевченка (1923), Української вільної академії наук (1947), Спілки швейцарських інженерів. Почесні звання доктора honoris causa йому присвоїли Лехайський університет (США, 1938), Мічиганський університет (1938), Цюрихський вищий технічний університет (1947), Болонський університет (1954), Загребська політехніка (1956), Туринська політехніка (1960).

Заслуги С. Тимошенка були відзначені різноманітними преміями та нагородами: премією імені Д. І. Журавського (1911), премією імені Салова від Міністерства шляхів сполучення Росії (1915), медаллю імені Ворчестера Ріда Вагнера (1935) та медаллю імені С. Тимошенка (1957) від Американського товариства інженерів-механіків (ASME), медаллю імені Ламме (1939) від Американського товариства інженерної освіти (ASEE), медалями імені Леві (1944) та імені Крессона (1958) від Інституту імені Франкліна, міжнародною медаллю імені Дж. Ватта (1948) від Британського інституту інженерів-механіків, Великою медаллю (1948) від спілки інженерів-докторів Франції, медаллю імені Трасентера від спілки інженерів Льєзького політехнікума, медаллю імені Дж. Евінга від Товариства англійських цивільних інженерів (1963).

1951 року адміністрація Стенфордського університету назвала іменем Тимошенка Лабораторію інженерної механіки. У 1957 році Відділом прикладної механіки Американського товариства інженерів-механіків (ASME) «на честь Степана П. Тимошенка, всесвітньовідомого авторитета в галузі прикладної механіки, і пошанування його внеску як автора і вчителя» була заснована медаль Тимошенка (англ. Timoshenko Medal). Нею щорічно нагороджують науковців за визначні досягнення в галузі прикладної механіки. Першим її отримав у рік заснування Степан Тимошенко з таким обґрунтуванням: «За безцінний внесок і особистий приклад як лідера нової ери у прикладній механіці».

ASME — некомерційна членська організація. Товариство засноване 1880 року невеликою групою провідних промисловців, ASME зростало протягом десятиріч і налічує понад 120 000 членів більш ніж у 150 країнах світу. Серед лауреатів медалі Тимошенка є такі вчені: Теодор фон Карман (1958), Джеймс Лайтхілл (1973), Іоанніс Аргіріс (1981), Даніель Друкер (1983) та ін. 2017-го року лауреатом медалі Тимошенка став Віґґо Тверґаард (Viggo Tvergaard), науковець з Данії.

У своїй промові з приводу нагородження він сказав таке: «Вже під час мого навчання в аспірантурі я читав автобіографію Тимошенка «Як я пам'ятаю». Сильна рання кар'єра, обіймання посад, які стосувалися дослідження твердих матеріалів у Києві та Санкт-Петербурзі, перервана російською революцією та повільне будування другої сильної кар'єри в США. Надзвичайно захопливий приклад!»

Іменем Тимошенка названий Інститут механіки Національної Академії України. У Києві на будинку, де він мешкав (вул. Гоголівська, 23), встановлено меморіальну таблицю з його портретом, а на території Київської політехніки — пам'ятник. 1998 року в Україні випущено поштову марку, присвячену пам'яті Тимошенка. На вшанування пам'яті братів Володимира, Степана та Сергія Тимошенків у Конотопі та Львові названо вулиці.

23 грудня 2018 року на державному рівні в Україні відзначається пам'ятна дата — 140 років з дня народження Степана Тимошенка (1878–1972), вченого у галузі механіки.

Відомий волинський журналіст і письменник Іван Корсак присвятив братам Тимошенкам свій історичний роман «Борозна у чужому полі».

Див. також

Примітки

  1. метрична книга
    d:Track:Q932420d:Track:Q34544468
  2. Тимошенко Степан Прокофьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  6. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  7. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  8. NNDB — 2002.
    d:Track:Q1373513
  9. . Elsevier. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 25 травня 2014.
  10. Тимошенко, 1963, с. 23.
  11. Тимошенко, 1993, с. 23.
  12. Тимошенко, 1963, с. 16.
  13. Тимошенко, 1993, с. 16.
  14. Timoshenko Medal. asme.org. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 4 жовтня 2011.
  15. . Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 14 березня 2018.
  16. Волинський письменник презентував «Борозну у чужому полі». Волинські новини. 27 листопада 2014. Процитовано 25 січня 2023.

Джерела

  • Патріарх української науки, практичний теоретик, новатор// Сайт НАНУ, 23 грудня 2023 року.

Твори

  • Тимошенко С. П. Воспоминания. — Париж: Издание Объединения С.-Петербургских Политехников, 1963. — 419 с. (рос.)
  • Тимошенко С. П. Воспоминания. — Изд. 2–е. — Киев: Наукова думка, 1993. — 424 c. — . (рос.)

Література

Посилання

  • Тимошенко Степан // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1898. — 1000 екз.
  • Шендеровський В. Геній інженерної справи — Степан Тимошенко / Василь Шендеровський. Нехай не гасне світ науки. Книга перша. — 14 квітня та 12 травня 2002 року. [ 29 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  • Степан Тимошенко: біографія [ 3 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // UaModna, 18 серпня 2015
  • Biographical Memoirs about Stephen P. Timoshenko (machine-read extracts)[недоступне посилання]. The National Academies Press (United States National Academy of Sciences, стор. 323—350) (англ.)
  • 100 імен[недоступне посилання з липня 2019] [недоступне посилання]
  • [недоступне посилання]
  • Медаль Тимошенко [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Timoshenko Stepa n Proko povich Timoshe nko 10 22 grudnya 1878 abo 22 grudnya 1878 1878 12 22 Shpotivka Konotopskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiya 29 travnya 1972 1972 05 29 Vuppertal Pivnichnij Rejn Vestfaliya FRN amerikanskij ta ukrayinskij vchenij u galuzi mehaniki Batko teoretichnoyi mehaniki Osnovopolozhnik teoriyi micnosti materialiv teoriyi pruzhnosti ta kolivan Odin z organizatoriv i pershih akademikiv Ukrayinskoyi akademiyi nauk UAN Avtor vidomoyi teoriyi balok Vnis znachnij vnesok u rozvitok teoriyi pruzhnosti Inozemnij chlen AN SRSR Profesor Michigaskogo i Stenfordskogo universitetiv Na chest nogo nazvano medal Timoshenka za vidatni dosyagnennya u galuzi prikladnoyi mehaniki Timoshenko Stepan ProkopovichNarodivsya10 22 grudnya 1878 1 abo 22 grudnya 1878 1878 12 22 Shpotivka Konotopskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiya 2 Pomer29 travnya 1972 1972 05 29 2 3 93 roki Vuppertal Pivnichnij Rejn Vestfaliya FRN 2 PohovannyaPalo AltoMisce prozhivannyaUkrayina Rosiya SShA FRNKrayina Rosijska imperiya UNR SShANacionalnistukrayinecDiyalnistinzhener vikladach universitetu avtobiograf fizikAlma materPeterburzkij institut inzheneriv shlyahivGaluzmehanikaZakladPeterburzkij institut inzheneriv shlyahiv Kiyivskij politehnichnij institut Institut tehnichnoyi mehaniki Ukrayinskoyi akademiyi nauk Zagrebskij politehnichnij institut kompaniya Vestinggauz Michiganskij universitet Stenfordskij universitetVchene zvannyaakademik Ukrayinskoyi Akademiyi nauk chlen korespondent nacionalnih akademij nauk riznih krayin svitu profesorNaukovij stupindoktor honoris causa Michiganskogo Lehajskogo Bolonskogo universitetiv Cyurihskogo ta Myunhenskogo Vishih tehnichnih institutiv ta in Naukovij kerivnikKirpichov Viktor Lvovich 5 i Lyudvig PrandtlAspiranti doktorantiPopov Yegor Pavlovich 6 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo NAN Ukrayini Akademiya nauk SRSR Francuzka akademiya nauk Amerikanske filosofske tovaristvo 8 AAAS 8 Nacionalna akademiya nauk SShABrati sestriTimoshenko Sergij Prokopovich Timoshenko Volodimir ProkopovichNagorodimedal Timoshenka 1957 Medal Elliota Kressona 1958 d 1947 inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 15 chervnya 1944 dTeoriya balki Timoshenko Timoshenko Stepan Prokopovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 10 22 grudnya 1878 18781222 roku v seli Shpotivka Konotopskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi nini Konotopskij rajon Sumskoyi oblasti u rodini zemlemira taksatora Prokopa Timofijovicha Timoshenka 1847 1932 ta jogo druzhini Yuzefini Yakivni Sarnavskoyi 1854 1922 donki vidstavnogo vijskovogo Prokip Timoshenko pohodiv z kripackoyi rodini prote za shaslivim zbigom obstavin otrimav pochatkovu osvitu u pomishickomu domi piznishe zakinchiv u Harkovi dvorichnu shkolu zemlemiriv U 1876 roci odruzhivsya z Yuzefinoyu Sarnavskoyu vipuskniceyu Fundukleyivskoyi zhinochoyi gimnaziyi v Kiyevi Stepan buv starshim sinom u cij rodini U 1881 roci narodivsya jogo brat Sergij a u 1885 roci Volodimir Osvita Pershimi vchitelyami Stepana bula mama piznishe vchitelka z Kiyeva yaku cherez rik u 1887 roci zaminiv dosvidchenij pedagog Mihajlo Kovalenko Nabuti znannya dozvolili jomu naprikinci travnya 1889 roku uspishno sklasti konkursni ispiti ta buti zarahovanim na navchannya do realnogo uchilisha povitovogo mista Poltavskoyi guberniyi Romni Popervah Stepan mav pevni problemi u navchanni oskilki navchali v uchilishi rosijskoyu movoyu a v jogo rodini spilkuvalisya sumishshyu rosijskoyi ta ukrayinskoyi mov za spogadami Stepana jogo batkovi Prokopu chastina sliv ukrayinskoyu u virshah Tarasa Shevchenka bula nezrozumiloyu Prote ce ne zavadilo Stepanovi stati pershim uchnem u klasi Odnim z jogo najkrashih shkilnih priyateliv stav Abram Joffe z yakim Stepan pidtrimuvav druzhni stosunki j u zrilomu vici Pislya zavershennya navchannya v uchilishi u 1896 roci Stepan Timoshenko poyihav na navchannya v Peterburg de odnochasno uspishno sklav vstupni ispiti do Institutu civilnih inzheneriv ta Institutu inzheneriv shlyahiv chastishe jogo nazivali Shlyahovij institut Perevagu viddav Shlyahovomu institutu odnomu z najkrashih navchalnih zakladiv Rosijskoyi imperiyi de na toj chas pracyuvali vidatni matematiki j mehaniki M V Ostrogradskij V Ya Bunyakovskij B Klapejron G Lame ta in Pislya uspishnogo zavershennya navchannya v instituti u 1900 roci S Timoshenko vidbuvaye richnu obov yazkovu vijskovu sluzhbu v sapernomu bataljoni dislokovanomu v Peterburzi U 1902 roci odruzhuyetsya z Oleksandroyu Arhangelskoyu studentkoyu medichnoyi shkoli yaku znav zi studentskih rokiv Z 1901 roku do 1904 roku pracyuye u mehanichnih laboratoriyah spochatku Shlyahovogo a piznishe Politehnichnogo institutiv Za chas praktichnoyi roboti v laboratoriyah vivchiv metodi mehanichnih doslidzhen provodiv praktichni zanyattya z oporu materialiv ta teoretichnoyi mehaniki zacikavivsya naukovimi doslidzhennyami v galuzi mehaniki materialiv Dlya rozshirennya znan z oporu materialiv S Timoshenko yakij dobre znav francuzku ta nimecku movi dodatkovo vivchiv anglijsku i pereklav z anglijskoyi Kurs z matematichnoyi teoriyi pruzhnosti O Lyava z nimeckoyi Opir materialiv A Fepplya samostijno pogliblyuvav svoyi znannya z matematiki Na chas litnoyi vidpustki 1904 roku S Timoshenko poyihav do Nimechchini dlya oznajomlennya z dosyagnennyami peredovih tehnichnih shkil Osoblive znachennya dlya nogo mali lekciyi ta laboratorni zanyattya z mehaniki ta oporu materialiv profesora A Fepplya v Myunhenskomu politehnikumi Pid chas revolyucijnih podij 1905 roku zanyattya v Politehnichnomu instituti buli skasovani j S Timoshenko viyihav do Nimechchini shob u Gettingenskomu universiteti pid kerivnictvom direktora institutu prikladnoyi mehaniki profesora L Prandtlya popovniti svoyu tehnichnu osvitu Doslidzhuyuchi bokovu stijkist dvotavrovoyi balki v umovah kruchennya vin viviv rivnyannya kruchennya i sformulyuvav umovi stijkosti balki Ci doslidzhennya buli vikoristani u jogo disertacijnij roboti Vikladacka ta naukova diyalnist U 1906 roci vigrav konkurs na zamishennya posadi profesora kafedri oporu materialiv Kiyivskogo politehnichnogo institutu Vlitku togo zh roku v Gettingenskomu universiteti vin doslidzhuvav vazhlivu dlya budivnictva problemu stijkosti stisnutih plastin Jomu vdalosya vivesti transcendentne rivnyannya za yakim mozhna bulo obchislyuvati kritichne znachennya sil stiskannya plastin bez yih deformuvannya U travni 1907 roku S Timoshenko zahistiv u Kiyivskomu politehnichnomu instituti disertaciyu na stupin ad yunkta prikladnoyi mehaniki Jogo diyalnist yak profesora Kiyivskogo politehnichnogo institutu bula nadzvichajno plidnoyu j bagatogrannoyu Vin rozshiriv i ustatkuvav novimi doslidnimi mashinami laboratoriyu mehanichnih viprobuvan zapochatkuvav vikladannya kursu teoriyi pruzhnosti onoviv kurs oporu materialiv ta metodiku jogo vikladannya napisav dlya nogo pidruchnik yakij spochatku buv vidanij u litografovanomu viglyadi v 1908 roci a nadrukovanij piznishe v 1911 roci Cej unikalnij pidruchnik z oporu materialiv piznishe buv perekladenij bagatma movami ta neodnorazovo perevidavavsya protyagom pivstolittya 1909 roku Timoshenka obrali dekanom inzhenernogo viddilennya Popri zavantazhenist administrativnoyu ta vikladackoyu robotoyu vin prodovzhuye intensivnu naukovu robotu zavershuye monografiyu Pro stijkist pruzhnih sistem 1910 u yakij rozglyadaye energetichnij pidhid do problem stijkosti Cya robota bula vidznachena premiyeyu vidatnogo mehanika D I Zhuravskogo vstanovlenoyu Peterburzkim Shlyahovim institutom U sichni 1911 roku razom z grupoyu vikladachiv z pomizh nih i Yevgen Paton vistupiv za rivnopravnist yevreyiv pri prijomi do vishih navchalnih zakladiv Jogo tut zhe zvilnyayut z roboti pozbavivshi zasobiv do isnuvannya Vin zmushenij povernutisya do Peterburga de shob mati zmogu utrimuvati sim yu pogodzhuyetsya na pogodinne chitannya lekcij u riznih zakladah Z sichnya 1913 vin staye profesorom Shlyahovogo institutu nevdovzi profesorom Politehnichnogo ta Elektrotehnichnogo institutiv U Peterburzi vin napisav i vidav dvi chastini kursu teoriyi pruzhnosti yaki stanut osnovoyu majbutnih anglomovnih monografij z teoriyi pruzhnosti problem stijkosti deformivnih sistem Naprikinci 1917 povertayetsya do Kiyeva na posadu profesora Kiyivskogo politehnichnogo institutu na zaproshennya radi profesoriv institutu Na pochatku 1918 roku u skladi komisiyi yaku ocholyuvav akademik V I Vernadskij Timoshenko aktivno pracyuye nad organizaciyeyu Ukrayinskoyi Akademiyi nauk Za jogo propoziciyeyu akademiya mala spriyati pogliblennyu vzayemodiyi akademichnoyi nauki ta tehniki Podalsha diyalnist Ukrayinskoyi Akademiyi nauk u yakij vpershe u svitovij praktici v chislo akademichnih nauk buli vvedeni tehnichni nauki pidtverdila efektivnist novih form vzayemodiyi vchenih konstruktoriv inzheneriv zaproponovanih Timoshenkom Voseni 1918 roku vin buv priznachenij odnim z 12 akademikiv Ukrayinskoyi Akademiyi nauk ta ocholiv organizovanij nim Institut tehnichnoyi mehaniki teper Institut mehaniki imeni S P Timoshenka NAN Ukrayini Prote v umovah burhlivih podij v Ukrayini koli zminyuvalisya uryadi j rezhimi a v Kiyevi velisya vijskovi diyi jogo diyalnist na posadah profesora politehnichnogo institutu akademika i direktora Institutu mehaniki ne mogla trivati dovgo U veresni 1919 roku Kiyiv buv zahoplenij denikincyami a v grudni bilshovikami Praktichno pripinilisya zanyattya v Politehnichnomu instituti bula paralizovana diyalnist Ukrayinskoyi Akademiyi nauk akademik V Vernadskij podavsya u vidstavku Pozbavlenij roboti ta zasobiv do zhittya rozumiyuchi zagrozu bilshovickoyi okupaciyi Timoshenko u 1920 roci prijmaye propoziciyu ocholiti kafedru oporu materialiv u Zagrebskomu politehnichnomu instituti Yugoslaviya Navesni 1922 roku otrimuye zaproshennya na robotu vid odniyeyi z amerikanskih firm u misti Filadelfiya yaka zajmayetsya usunennyam vibracij i zrivnovazhuvannyam mashin Pislya dovgih rozdumiv prijmaye propoziciyu i viyizhdzhaye do SShA razom z druzhinoyu i molodshoyu donkoyu Marinoyu Starshi diti Anna i Grigorij zalishayutsya v Berlini shob za poradoyu batka otrimati gruntovnu osvitu u Berlinskomu politehnichnomu instituti Nevdovzi perehodit na robotu naukovogo konsultanta vidomoyi firmi Vestinggauz Westinghouse Electric Corporation East Pittsburg U cej period publikuye dvi monografiyi Prikladna teoriya pruzhnosti Problemi vibraciyi v inzhenernij nauci Timoshenko sidit drugij sprava sered studentiv ta vikladachiv Michiganskogo universitetu 1936 U 1927 povertayetsya do vikladackoyi roboti na posadi zaviduvacha kafedri z doslidnickoyi roboti Michiganskogo universitetu Chitaye lekciyi ta pracyuye z doktorantami Pri comu vin ne polishaye kontaktiv z kompaniyeyu Vestingauz Sholita vidviduye Yevropu de zustrichayetsya zi svoyimi kolegami z inshih universitetiv Pid chas roboti v Michiganskomu universiteti S Timoshenko organizuvav Viddil prikladnoyi mehaniki pri Amerikanskomu tovaristvi inzheneriv mehanikiv ASME zapochatkuvav vidannya zhurnalu Prikladna mehanika zasnuvav shonedilnij seminar z teoretichnoyi ta prikladnoyi mehaniki vidav fundamentalni praci Opir materialiv dva tomi 1930 Teoriya pruzhnosti 1933 Teoriya stijkosti 1936 Nadzvichajno populyarnoyu stala zasnovana nim pri universiteti u 1929 roci litnya shkola prikladnoyi mehaniki dlya inzheneriv vikladachiv universitetiv i tehnichnih shkil SShA U 1936 pereyizhdzhaye do Palo Alto Palo Alto de na zaproshennya administraciyi Stenfordskogo universitetu Kaliforniya ocholyuye kafedru mehaniki Tam vin prodovzhuye zanyattya z doktorantami chitaye lekciyi z mehaniki ta statiki sporud tonkih plastin ta obolonok istoriyi oporu materialiv U 1940 roci jogo obirayut dijsnim chlenom Nacionalnoyi akademiyi nauk SShA Z 1943 do 1960 roku vin pracyuye na posadi profesora kafedri mehaniki Stenfordskogo universitetu Za period roboti v Stenfordskomu universiteti publikuye gruntovni monografiyi Teoriya plastinok i obolonok 1940 Statika sporud 1945 Visha dinamika 1948 Istoriya oporu materialiv 1953 Ostanni roki zhittya1944 roku Stepan Timoshenko vijshov na pensiyu prote prodovzhuvav vikladati v Stenfordskomu universiteti meshkayuchi u Palo Alto v Kaliforniyi 1946 roku vidijshla z zhittya jogo druzhina 1958 roku Timoshenko priyihav u SRSR de vidvidav Lviv Institut mashinoznavstva ta avtomatiki Harkiv Tehnologichnij institut Kiyiv Institut mehaniki Moskvu Institut mehaniki ta in Leningrad Institut inzheneriv transportu Politehnichnij institut Pislya ciyeyi podorozhi vin napisav knigu spominiv Yak ya pam yatayu She odnu podorozh v SRSR Stepan Timoshenko zdijsniv u 1967 roci Vidvidav ridni jomu z ditinstva Romni Kiyiv pobuvav u Moskvi ta Leningradi Z 1960 roku Timoshenko zameshkav u Vupertali FRN u svoyeyi donki Ganni Stepanivni Gelcelt Timoshenko Tam i pomer na 94 mu roci zhittya 29 travnya 1972 roku Pohovanij bilya druzhini na kladovishi Alta Mesa v Palo Alto v Kaliforniyi SShA Naukovij dorobokStepan Timoshenko vidomij v inzhenernij spravi za svoyimi fundamentalnimi pracyami z oporu materialiv teorij pruzhnosti ta kolivan Osnovopolozhnik shkoli prikladnoyi mehaniki v SShA Osnovni napryami naukovoyi roboti fundamentalni rozrobki ta podalshij rozvitok aktualnih problem mehaniki tverdogo tila micnosti stijkosti j kolivannya mehanichnih sistem budivelnoyi mehaniki ta teoriyi sporud Jogo naukovi praci stali osnovoyu rozvitku bagatoh napryamiv mehaniki Osoblivo velikij vnesok nim zroblenij u rozvitok prikladnoyi teoriyi pruzhnosti teoriyi stijkosti pruzhnih obolonkovih i plastinchatih sistem u tomu chisli pidkriplenih rebrami zhorstkosti Vazhlivimi ye doslidzhennya shodo zginannya kruchennya kolivannya ta udaru suchasnih inzhenernih konstrukcij Vin rozv yazav zadachu shodo koncentraciyi napruzhen poblizu otvoriv micnosti zaliznih rejok Z urahuvannyam novitnih dosyagnen nauki ta tehniki vikonav fundamentalni rozrobki z oporu materialiv prikladnoyi teoriyi pruzhnosti j teoriyi kolivan yaki viperedzhali svij chas i znajshli povne praktichne vikoristannya u stvorenni suchasnoyi aviacijno kosmichnoyi tehniki inzhenernih sporud ta korablebuduvanni Poryad z tochnim rozv yazannyam aktualnih zadach z teoriyi stijkosti tonkostinnih pruzhnih sistem vikoristovuvav rozroblenij nim zagalnij metod shiroko vidomij yak energetichnij abo yak metod Timoshenka Vibrani publikaciyi Avtor ponad 150 naukovih prac Zokrema Stabilnost plit pri szhatii Kiev Tip Kulzhenko 1908 60 s Kurs soprotivleniya materialov Kiev Kievskij politehnicheskij institut 1911 517 s Applied Elasticity with J M Lessells D Van Nostrand Company 1925 Vibration Problems in Engineering D Van Nostrand Company 1st Ed 1928 2nd Ed 1937 3rd Ed 1955 with D H Young Festigkeitprobleme in Maschinenbau 1928 Stabilitatsprobleme der Elastizitat 1928 Prikladnaya teoriya uprugosti 1931 Raschet uprugih arok 1933 Strength of Materials Part I Elementary Theory and Problems D Van Nostrand Company 1st Ed 1930 2nd Ed 1940 3rd Ed 1955 Strength of Materials Part II Advanced Theory and Problems D Van Nostrand Company 1st Ed 1930 2nd Ed 1941 3rd Ed 1956 Theory of Elasticity McGraw Hill Book Company 1st Ed 1934 2nd Ed 1951 with J N Goodier Elements of Strength of Materials D Van Nostrand Co 1st Ed 1935 2nd Ed 1940 3rd Ed 1949 with G H MacCullough 4th Ed 1962 with D H Young Theory of Elastic Stability McGraw Hill Book Company 1st Ed 1936 2nd Ed 1961 with J M Gere Engineering Mechanics with D H Young McGraw Hill Book Company 1st Ed 1937 2nd Ed 1940 3rd Ed 1951 4th Ed 1956 Theory of Plates and Shells McGraw Hill Book Company 1st Ed 1940 2nd Ed 1959 with S Woinowsky Krieger Theory of Structures with D H Young McGraw Hill Book Company 1st Ed 1945 2nd Ed 1965 Advanced Dynamics with D H Young McGraw Hill Book Company 1948 History of The Strength of Materials McGraw Hill Book Company 1953 Engineering Education in Russia McGraw Hill Book Company 1959 As I Remember D Van Nostrand 1968 ASIN B000JOIJ7I Ustojchivost sterzhnej plastin i obolochek Moskva Nauka 1971 Mechanics of Materials with J M Gere 1st edition D Van Nostrand Company 1972 Staticheskie i dinamicheskie problemy teorii uprugosti Kiev Naukova dumka 1975 Mizhnarodne viznannya ta vshanuvannya pam yatiPoshtova marka Ukrayini prisvyachena pam yati S P Timoshenka memorialna doshka na Gogolivskij Naukovi dosyagnennya Timoshenka bulo viznano u vsomu sviti Jogo obrano chlenom akademij nauk i naukovih tovaristv bagatoh krayin Ukrayinskoyi 1918 SRSR 1928 Polskoyi 1935 Francuzkoyi 1939 Amerikanskoyi 1940 Italijskoyi 1948 akademij nauk pochesnim chlenom Londonskogo korolivskogo tovaristva 1944 Tovaristva ukrayinskih inzheneriv Ameriki 1953 chlenom Naukovogo tovaristva im Shevchenka 1923 Ukrayinskoyi vilnoyi akademiyi nauk 1947 Spilki shvejcarskih inzheneriv Pochesni zvannya doktora honoris causa jomu prisvoyili Lehajskij universitet SShA 1938 Michiganskij universitet 1938 Cyurihskij vishij tehnichnij universitet 1947 Bolonskij universitet 1954 Zagrebska politehnika 1956 Turinska politehnika 1960 Zaslugi S Timoshenka buli vidznacheni riznomanitnimi premiyami ta nagorodami premiyeyu imeni D I Zhuravskogo 1911 premiyeyu imeni Salova vid Ministerstva shlyahiv spoluchennya Rosiyi 1915 medallyu imeni Vorchestera Rida Vagnera 1935 ta medallyu imeni S Timoshenka 1957 vid Amerikanskogo tovaristva inzheneriv mehanikiv ASME medallyu imeni Lamme 1939 vid Amerikanskogo tovaristva inzhenernoyi osviti ASEE medalyami imeni Levi 1944 ta imeni Kressona 1958 vid Institutu imeni Franklina mizhnarodnoyu medallyu imeni Dzh Vatta 1948 vid Britanskogo institutu inzheneriv mehanikiv Velikoyu medallyu 1948 vid spilki inzheneriv doktoriv Franciyi medallyu imeni Trasentera vid spilki inzheneriv Lyezkogo politehnikuma medallyu imeni Dzh Evinga vid Tovaristva anglijskih civilnih inzheneriv 1963 1951 roku administraciya Stenfordskogo universitetu nazvala imenem Timoshenka Laboratoriyu inzhenernoyi mehaniki U 1957 roci Viddilom prikladnoyi mehaniki Amerikanskogo tovaristva inzheneriv mehanikiv ASME na chest Stepana P Timoshenka vsesvitnovidomogo avtoriteta v galuzi prikladnoyi mehaniki i poshanuvannya jogo vnesku yak avtora i vchitelya bula zasnovana medal Timoshenka angl Timoshenko Medal Neyu shorichno nagorodzhuyut naukovciv za viznachni dosyagnennya v galuzi prikladnoyi mehaniki Pershim yiyi otrimav u rik zasnuvannya Stepan Timoshenko z takim obgruntuvannyam Za bezcinnij vnesok i osobistij priklad yak lidera novoyi eri u prikladnij mehanici ASME nekomercijna chlenska organizaciya Tovaristvo zasnovane 1880 roku nevelikoyu grupoyu providnih promislovciv ASME zrostalo protyagom desyatirich i nalichuye ponad 120 000 chleniv bilsh nizh u 150 krayinah svitu Sered laureativ medali Timoshenka ye taki vcheni Teodor fon Karman 1958 Dzhejms Lajthill 1973 Ioannis Argiris 1981 Daniel Druker 1983 ta in 2017 go roku laureatom medali Timoshenka stav Viggo Tvergaard Viggo Tvergaard naukovec z Daniyi U svoyij promovi z privodu nagorodzhennya vin skazav take Vzhe pid chas mogo navchannya v aspiranturi ya chitav avtobiografiyu Timoshenka Yak ya pam yatayu Silna rannya kar yera obijmannya posad yaki stosuvalisya doslidzhennya tverdih materialiv u Kiyevi ta Sankt Peterburzi perervana rosijskoyu revolyuciyeyu ta povilne buduvannya drugoyi silnoyi kar yeri v SShA Nadzvichajno zahoplivij priklad Imenem Timoshenka nazvanij Institut mehaniki Nacionalnoyi Akademiyi Ukrayini U Kiyevi na budinku de vin meshkav vul Gogolivska 23 vstanovleno memorialnu tablicyu z jogo portretom a na teritoriyi Kiyivskoyi politehniki pam yatnik 1998 roku v Ukrayini vipusheno poshtovu marku prisvyachenu pam yati Timoshenka Na vshanuvannya pam yati brativ Volodimira Stepana ta Sergiya Timoshenkiv u Konotopi ta Lvovi nazvano vulici 23 grudnya 2018 roku na derzhavnomu rivni v Ukrayini vidznachayetsya pam yatna data 140 rokiv z dnya narodzhennya Stepana Timoshenka 1878 1972 vchenogo u galuzi mehaniki Vidomij volinskij zhurnalist i pismennik Ivan Korsak prisvyativ bratam Timoshenkam svij istorichnij roman Borozna u chuzhomu poli Div takozhMedal imeni Stepana TimoshenkaPrimitkimetrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 Timoshenko Stepan Prokofevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 SNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 NNDB 2002 d Track Q1373513 Elsevier Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 25 travnya 2014 Timoshenko 1963 s 23 Timoshenko 1993 s 23 Timoshenko 1963 s 16 Timoshenko 1993 s 16 Timoshenko Medal asme org Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 4 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 15 bereznya 2018 Procitovano 14 bereznya 2018 Volinskij pismennik prezentuvav Boroznu u chuzhomu poli Volinski novini 27 listopada 2014 Procitovano 25 sichnya 2023 DzherelaPatriarh ukrayinskoyi nauki praktichnij teoretik novator Sajt NANU 23 grudnya 2023 roku TvoriTimoshenko S P Vospominaniya Parizh Izdanie Obedineniya S Peterburgskih Politehnikov 1963 419 s ros Timoshenko S P Vospominaniya Izd 2 e Kiev Naukova dumka 1993 424 c ISBN 5 12 003734 8 ros LiteraturaVitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Aksiomi dlya nashadkiv Ukrayinski imena u svitovij nauci Zbirnik narisiv Lozben V L Mehanik yakogo viznav svit Lviv Memorial 1992 S 302 318 Brega G S Timoshenko Stepan Prokopovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 79 ISBN 978 966 00 1359 9 Grabovskij S Geniyi proti idiotiv Algoritmi ukrayinskoyi istoriyi K VD Stilos 2008 352 s Timoshenko Stepan Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaTimoshenko Stepan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1898 1000 ekz Shenderovskij V Genij inzhenernoyi spravi Stepan Timoshenko Vasil Shenderovskij Nehaj ne gasne svit nauki Kniga persha 14 kvitnya ta 12 travnya 2002 roku 29 lyutogo 2020 u Wayback Machine Stepan Timoshenko biografiya 3 zhovtnya 2015 u Wayback Machine UaModna 18 serpnya 2015 Biographical Memoirs about Stephen P Timoshenko machine read extracts nedostupne posilannya The National Academies Press United States National Academy of Sciences stor 323 350 angl 100 imen nedostupne posilannya z lipnya 2019 nedostupne posilannya nedostupne posilannya Medal Timoshenko 3 bereznya 2016 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ