Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Тернівка Те рнівка село в Україні у Крижопільській селищній

Тернівка (Тульчинський район)

Тернівка (Тульчинський район)
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Тернівка.

Те́рнівка — село в Україні, у Крижопільській селищній громаді Тульчинського району Вінницької області. За переписом 2001 року, населення становило 1775 осіб. Нинішнє село Тернівка складається з двох частин — Великої Тернівки (східної частини) та Малої Тернівки (західної частини), що існували як два окремих села до адміністративного об'єднання у 1957 році. Відомості про існування Великої та Малої Тернівок (або Тернавок Жабокрицької та Комаргородської) існують принаймні з 18 століття.

село Тернівка
image
Хрестоздвиженська церква (1795) у Великій Тернівці
Хрестоздвиженська церква (1795) у Великій Тернівці
Країна image Україна
Область Вінницька область
Район image Тульчинський район
Громада Крижопільська селищна громада
Код КАТОТТГ UA05100070170039195
Основні дані
Населення 1775
Площа 3,02 км²
Густота населення 587,75 осіб/км²
Поштовий індекс 24605
Телефонний код +380 4340
Географічні дані
Географічні координати 48°23′40″ пн. ш. 28°54′07″ сх. д. / 48.39444° пн. ш. 28.90194° сх. д. / 48.39444; 28.90194Координати: 48°23′40″ пн. ш. 28°54′07″ сх. д. / 48.39444° пн. ш. 28.90194° сх. д. / 48.39444; 28.90194
Середня висота
над рівнем моря 		234 м
Відстань до
обласного центру 		121 км
Відстань до
районного центру 		42 км
Найближча залізнична станція Крижопіль
Відстань до
залізничної станції 		3 км
Місцева влада
Адреса ради 24600, Вінницька обл., Тульчинський р-н., смт Крижопіль, вул. Героїв України, 59
Карта
image
image
Тернівка
image
image
Тернівка
Мапа

image Тернівка у Вікісховищі

Географія

У Тернівці бере початок річка Бережанка, що тече переважно на північний схід і у селі Ободівка впадає у річку Берладинку, ліву притоку Дохни. За характеристикою «Географічного словника Королівства Польського» (1892), Тернівка розташована у горбистій місцевості, перемежованій досить глибокими ярами; ґрунти представлені чорноземами. За описом, поданим у Сіцінського (1901), центральна частина Великої Тернівки розташована у низовинній котловині, а північна та південна частини — на невеликих схилах; Мала Тернівка розташована на трьох пологих пагорбах, розділених в долині ставком і маленькою річкою.

Назва

Сучасній назві Те́рнівка передувала більш вживана у 19 столітті форма Тернавка (також Тарнавка або Тарновка). Ця назва імовірно пов'язана з назвою Тернова ліса (Тернів Ліс; Ternow Las або Tornow Las), позначеного на місці околиць сучасної Тернівки на карті де Боплана 1662 року. Для розрізнення східної та західної частин Тернівки, що раніше існували як окремі села, історично використовувалися додаткові назви:

  • Велика Тернівка (нині східна частина села Тернівка) також була відома як Тернавка Жабокрицька або просто Тернавка. У польських джерелах згадується як Tarnawka Żabokrzycka або Tarnawka Wielka, у румунських — як Ternavca Mare. У російських джерелах також зафіксовані форми Терновка Жабокричская, Тарнавка Жабокричская та Тарнавка Большая. У Гульдмана (1893) форма Тернавка (Жабокричская) позначена як спотворена, замість якої рекомендувалось вживати Тарновка (Большая). Назва Жабокрицька імовірно пов'язана з назвою сучасного села Жабокрич Крижопільської селищної громади, розташованого неподалік.
  • Мала Тернівка (нині західна частина села Тернівка) також була відома як Тернавка Комаргородська або Тернавка Голубецька. У польських джерелах згадується як Tarnawka Hołubecka або Tarnawka Mała, у румунських — як Ternavca Mică. У російських джерелах також зафіксовані форми Тарнавка Малая або Тарнавка Комаргородская та Терновка Малая (Котаргородская). У Гульдмана (1893) форма Тернавка (Комаргородская) позначена як спотворена, замість якої рекомендувалось вживати Тарнавка (Малая). Назва Комаргородська імовірно пов'язана з назвою сучасного села Комаргород Томашпільської селищної громади, а назва Голубецька — з назвою села Голубече Крижопільської селищної громади.

Адміністративно-територіальна приналежність

  • В Українській СРР при встановленні нового адміністративно-територіального поділу Поділля у 1923 році Велика та Мала Тернівки увійшли до Крижопільського району (волості) у складі Тульчинської округи (повіту), що була створена з частин Брацлавського, Ольгопільського і Ямпільського повітів.
  • У 1925 році зі скасуванням поділу Української СРР на губернії було розформовано Подільську губернію, а округи, включаючи Тульчинський, підпорядковані напряму центру. У червні 1930 року було розформовано Тульчинську округу, а Крижопільський район приєднано до Вінницької округи, однак вже у вересні поділ на округи був скасований, а райони, включаючи Крижопільський, переведені у пряме підпорядкування Українській СРР. У 1932 році Крижопільський район був включений у новостворену Вінницьку область.
  • Під час румунської окупації (1941—1944) Велика Тернівка (Ternavca Mare) та Мала Тернівка (Ternavca Mică) входили до складу Крижопільського району (Raionul Crijopol) Жугастрівського повіту (Județul Jugastru) губернаторства Трансністрія, що знаходилось під тимчасовою румунською цивільною управою.
  • У повоєнний радянський період, у 1957 році, рішенням вінницького облвиконкому було затверджено об'єднання між собою сіл Велика Тернівка та Мала Тернівка в один населений пункт — село Тернівка у складі Крижопільського району.

Історія

Стародавні поселення

На північ від сучасного села Тернівка розташоване поселення трипільської культури (IV—III тис. до н. е.), на північний захід від села — поселення епохи бронзи (II тис. до н. е.).

У складі Речі Посполитої

image
Карта Брацлавського воєводства авторства де Боплана (1662), у лівій нижній частині якої позначено Тернів Ліс (Ternow Las)

На карті Брацлавського воєводства авторства де Боплана (1662) на місці нинішнього села Тернівка позначено Тернів Ліс (Ternow Las або Tornow Las), по західний бік якого проходить Кучманський шлях, один з так званих татарських (торгово-воєнних) шляхів, що поєднували Дике Поле з лісостеповою частиною України. Дата заснування Великої та Малої Тернівок невідома. За місцевою легендою, першими поселенцями були біженці, які ховалися від татарських набігів.

Існують відомості про побудову дерев'яного православного храму в Великій Тернівці у 1703 році та дерев'яної церкви в ім'я св. Архістратига Михаїла у Малій Тернівці у 1726 році. Найраніші відомі метричні книги сіл, що зберігаються в Центральному державному історичному архіві України, датуються 1760 роком для Тернавки Жабокрицької (Великої Тернівки) та 1772 роком для Тернавки Комаргородської (Малої Тернівки). У 18 столітті місцеві парафіяни перейшли в унійну церкву: станом на 1779 рік парафія Тернавки належала до Ямпільського деканату.

У складі Російської імперії

Після другого поділу Речі Посполитої та анексії Поділля і Брацлавщини Російською імперією, місцева парафія у 1795 році була повернута до православ'я. У 1797 році у Тернавці Жабокрицькій на заміну попередній дерев'яній церкві (1703 року забудови) було закінчено будівництво нового кам'яного храму, що був освячений на честь Воздвиження Хреста Господнього. У 1832 році коштом поміщика Бржозовського до храму була прибудована кам'яна дзвіниця. У Тернавці Комаргородській на заміну попередньому храму (1726 року забудови) було збудовано нову дерев'яну церкву в 1863 році.

На 1885 рік у Тернавці Жабокрицькій знаходилось волосне правління, в селі була православна церква та два питних будинки. У Тернавці Комаргородській була своя православна церква та питний будинок. За даними «Географічного словника» (1892), у власності селян Тернавки Жабокрицької було 1416 десятин землі, у селян Тернавки Комаргородської — 680 десятин; Тернавка Жабокрицька належала родині Бржозовських, тоді як Тернавка Голубецька певний час належала Аполонії Карвовській, а потім родині Грохольських.

За даними на 1901 рік, основним заняттям мешканців Великої Тернівки було хліборобство; крім того, деякі з парафіян ходили на заробітки на найближчу залізницю та займались візництвом буряків у цукровий завод. Про жителів Малої Тернівки повідомлялось, що вони займались землеробством, деякі — ремеслами: у селі було п'ять ковалів, вісім теслярів та три шевці. На 1905 рік власником Великої Тернівки був І. 3. Бржозовський, Малої Тернівки — Ф. Г. Грохольський. У Великій Тернівці та Малій Тернівці діяли церковноприходські школи. У 1905—1907 роках, за даними «Історії міст і сіл» (1972), у Тернівці сталися селянські заворушення, їх ватажків Я. Артемчука та X. Іваницьку було страчено.

У складі СРСР

image
«Пам'ятник 241 воїну-односельчанину, загиблому на фронтах Великої Вітчизняної війни» (відкритий 1981 року)

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 225 жителів села[].

22-23 липня 1941 року Велика Тернівка та Мала Тернівка були окуповані гірським корпусом 3-ї румунської армії та згодом включені в губернаторство Трансністрія, що знаходилось під тимчасовою румунською цивільною управою. Під час окупації було вбито 15 жителів Малої Тернівки та 1 житель Великої Тернівки. 16 березня 1944 року Велика та Мала Тернівки були зайняті 303-ю стрілецькою дивізією 73-го стрілецького корпусу 52-ї армії 2-го Українського фронту.

У 1957 році Велика та Мала Тернівки були об'єднані в одне село Тернівка. Станом на 1972 рік, у Тернівці діяв колгосп «Україна», за яким було закріплено 2860 га землі, в тому числі 2230 га орної. Колгосп був спеціалізованим господарством відгодівлі великої рогатої худоби. В селі діяли восьмирічна та початкова школи, 2 бібліотеки та 2 будинки культури. У 1981 році біля будинку культури у Тернівці було відкрито «Пам'ятник 241 воїну-односельчанину, загиблому на фронтах Великої Вітчизняної війни».

У незалежній Україні

image
Свято-Михайлівський храм 1863 року забудови у Малій Тернівці після пожежі (2015 рік)

У листопаді 2015 року в результаті пожежі був знищений Свято-Михайлівський храм 1863 року забудови у Малій Тернівці. За повідомленням ГУ ДСНС України у Вінницькій області, вогнем було знищено купол, покрівлю і стелю на площі орієнтовно 100 м² та пошкоджено внутрішнє оздоблення стін. Силами парафіян та меценатів храм був побудований наново та освячений митрополитом Могилів-Подільської єпархії УПЦ у листопаді 2019 року.

Населення

  • За даними на 1885 рік, у Тернавці Жабокрицькій (Великій Тернівці) було 174 двори та 1536 жителів; у Тернавці Комаргородській (Малій Тернівці) — 72 двори та 551 житель.
  • За даними на 1892 рік, у Тернавці Жабокрицькій було 125 дворів та 1306 жителів; у Тернавці Комаргородській — 65 дворів та 486 жителів.
  • За даними на 1893 рік, у Тернавці Жабокрицькій було 284 двори та 1793 жителів; у Тернавці Комаргородській — 177 дворів та 944 жителі,
  • За переписом 1897 року у Тернавці Жабокрицькій було 1962 осіб (957 чоловічої статі та 1005 — жіночої), з яких 1948 — православної віри; у Тернавці Комаргородській — 883 особи (436 чоловічої статі та 447 — жіночої), з яких 875 — православної віри.
  • За даними на 1901 рік, у Тернавці Жабокрицькій було 2018 православних парафіян; у Тернавці Комаргородській — 914.
  • За даними на 1905 рік, у Тернавці Жабокрицькій було 456 дворів та 2188 жителів; у Тернавці Комаргородській — 196 дворів та 912 жителів.
  • За даними на 1972 рік, населення Тернівки становило 2394 людини.
Кількість мешканців
1885 рік 1892 рік 1893 рік 1897 рік 1905 рік 1972 рік 2001 рік
Велика Тернівка 1536 1306 1793 1962 2188 - -
Мала Тернівка 551 486 944 883 912 - -
Разом 2087 1792 2737 2845 3100 2394 1775
Кількість дворів
1885 рік 1892 рік 1893 рік 1897 рік 1905 рік 1972 рік 2001 рік
Велика Тернівка 174 125 284 - 456 - -
Мала Тернівка 72 65 177 - 196 - -
Разом 246 19 461 - 652 - -

Відомі особи

Жителі та уродженці
Жителі та уродженці, загиблі у російсько-українській війні
  • Губаровський Сергій Михайлович (1988—2023) — старший солдат Національної гвардії України, навідник-оператор 2 взводу розвідки спеціального призначення роти розвідки спеціального призначення. Загинув в результаті обстрілу позицій противником в районі селища Спірне Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
  • Коломієць Олександр Сергійович (1967—2023) — сержант, навідник 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти. Загинув внаслідок поранень, отриманих під час ворожого обстрілу поблизу селища Невельське Донецької області.
  • Кучер Леонід Іванович (1981—2022) — солдат, кулеметник 2 відділення 1 взводу 1 стрілецької роти. Загинув внаслідок поранень, отриманих поблизу міста Бахмут Донецької області.
  • Підкапка Антон Сергійович (1996—2023) — загинув внаслідок артилерійського обстрілу в селищі Степова Долина Миколаївської області.
  • Штирба Микола Юрійович (1976—2023) — старший солдат, номер обслуги 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти. Помер в медичному закладі у місті Запоріжжя.

Примітки

  1. Tarnawka (3; 5) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 180. (пол.)
  2. Приходы и церкви Подольской епархіи / Подъ редакціею священника Евфимія Cѣцинскаго // Труды Подольскаго єпархіальнаго историко-статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскъ, 1901. — Вип. 9. — С. 827-828. — ХХІІІ + 1064 + 175 с. (рос. дореф.)
  3. Марія Вавричин, Олег Голько. Покажчик назв об’єктів, відображених на Спеціальній карті України Ґ. Боплана 1650 р. // Картографія та історія України : Збірник наукових праць. — Львів — Київ — Нью-Йорк : Видавництво М. П. Коць, 2000. — С. 259, 326. — 360 с. — .
  4. Іван Крипякевич. Українські дороги в половині XVII в.. — В: Студії над державою Богдана Хмельницького // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — 1926. — Т. CXLIV—CXLV.
  5. Гульдманъ В. Населенные мѣста Подольской губерніи: Алфавитный перечень населенныхъ мѣстъ губерніи с указаніемъ нѣкоторыхъ справочных о нихъ свѣдѣній / Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1893. — С. 462; 628.(рос. дореф.)
  6. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 277, 283. (рос. дореф.)
  7. Крыловъ А. Населенныя мѣста Подольской губерніи / Изданіе Подольского губернскаго статистического комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1905. — С. 329; 428.(рос. дореф.)
  8. Protoiereul Grigore Demideţchi. Dare de seamă despre activitatea bisericească a protoierlei judeţului Jugastru // Transnistria Creştină. — 1943. — Anul II. Nr. 3-4 (Iulie-Decembrie). — С. 22. (рум.)
  9. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 168. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  10. Постанова ВУЦВК від 31 січня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Поділля»
  11. Постанова ВУЦВК від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Поділля»
  12. Постанова ВУЦВК від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління»
  13. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 13 червня 1930 року «Про реорганізацію округ УСРР»
  14. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
  15. Постанова ВУЦВК від 9 лютого 1932 року «Про утворення областей на території УСРР»
  16. Левченко Ю. І. Адміністративний устрій губернаторства «Трансністрія» // Особливості реалізації політики окупаційної влади в адміністративно-територіальних одиницях України 1941–1944 рр. : Монографія / За науковою редакцією К. П. Двірної. — Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2017. — С. 365. — 401 с.
  17. Рішення виконавчого комітету Вінницької обласної ради від 6 липня 1957 року № 416 «Про уточнення обліку населених пунктів».
  18. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області».
  19. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  20. Тетяна Гарбулінська. Жива легенда Тернівки // Світлиця. — Вінницький обласний центр народної творчості, 2015. — С. 40. — 72 с.
  21. Тернавка Жабокрицька. Центральний державний історичний архів України. Процитовано 11 грудня 2023.
  22. Тернавка Комагородська. Центральний державний історичний архів України. Процитовано 11 грудня 2023.
  23. Те́рнівка // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 353. — 15 000 прим.
  24. Тернівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
  25. Велика Тернівка. Друга світова на мапі України. Національний музей історії України у Другій світовій війні.
  26. Мала Тернівка. Друга світова на мапі України. Національний музей історії України у Другій світовій війні.
  27. Вінницька область: рятувальники ліквідували пожежу культової споруди. Державна служба України з надзвичайних ситуацій. 17 листопада 2015.
  28. В єпархіях УПЦ освятили храми та триває будівництво нових. Українська православна церква. 24 листопада 2019.
  29. 14 березня, головою Крижопільської селищної ради Володимиром Василишеним було вручено Почесну грамоту Вінницької обласної державної адміністрації, обласної ради та грошову премію учасникові АТО/ООС Андрію Поставиченку із села Тернівки. Крижопільська селищна рада. 14 березня 2021.
  30. Знову чорний день для Крижопільської громади. Тульчинська районна військова адміністрація. 6 березня 2023.
  31. Прибуття кортежу із тілом загиблого військовослужбовця Національної гвардії України ГУБАРОВСЬКОГО Сергія Михайловича. Крижопільська селищна рада. 8 березня 2023.
  32. Указ Президента України від 28 вересня 2023 року № 603/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
  33. Знову наша Тульчинська земля зазнала непоправної втрати. Тульчинська районна військова адміністрація. 16 лютого 2023.
  34. Сумна, жахлива звістка надійшла у Крижопільську громаду. Крижопільська селищна рада. 15 лютого 2023.
  35. Йдуть у засвіти найкращі життя…. Тульчинська районна військова адміністрація. 15 жовтня 2023.
  36. Проклята війна забрала життя ще одного жителя нашої громади. Крижопільська селищна рада. 15 жовтня 2023.
  37. День жалоби. Крижопільська селищна рада. 18 жовтня 2023.
  38. Війна...Скільки горя та болю вона принесла нашому українському народу. Тульчинська районна військова адміністрація. 11 квітня 2023.
  39. Крижопільщина втратила ще одного патріота і свого Героя-захисника. Крижопільська селищна рада. 11 квітня 2023.
  40. Знову Тульчинщина прощається з Героєм…. Тульчинська районна військова адміністрація. 29 січня 2023.
  41. Наша біль і наша гордість... Крижопільська селищна рада. 30 січня 2023.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Ternivka Te rnivka selo v Ukrayini u Krizhopilskij selishnij gromadi Tulchinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Za perepisom 2001 roku naselennya stanovilo 1775 osib Ninishnye selo Ternivka skladayetsya z dvoh chastin Velikoyi Ternivki shidnoyi chastini ta Maloyi Ternivki zahidnoyi chastini sho isnuvali yak dva okremih sela do administrativnogo ob yednannya u 1957 roci Vidomosti pro isnuvannya Velikoyi ta Maloyi Ternivok abo Ternavok Zhabokrickoyi ta Komargorodskoyi isnuyut prinajmni z 18 stolittya selo TernivkaHrestozdvizhenska cerkva 1795 u Velikij TernivciHrestozdvizhenska cerkva 1795 u Velikij TernivciKrayina UkrayinaOblast Vinnicka oblastRajon Tulchinskij rajonGromada Krizhopilska selishna gromadaKod KATOTTG UA05100070170039195Osnovni daniNaselennya 1775Plosha 3 02 km Gustota naselennya 587 75 osib km Poshtovij indeks 24605Telefonnij kod 380 4340Geografichni daniGeografichni koordinati 48 23 40 pn sh 28 54 07 sh d 48 39444 pn sh 28 90194 sh d 48 39444 28 90194 Koordinati 48 23 40 pn sh 28 54 07 sh d 48 39444 pn sh 28 90194 sh d 48 39444 28 90194Serednya visota nad rivnem morya 234 mVidstan do oblasnogo centru 121 kmVidstan do rajonnogo centru 42 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya KrizhopilVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 3 kmMisceva vladaAdresa radi 24600 Vinnicka obl Tulchinskij r n smt Krizhopil vul Geroyiv Ukrayini 59KartaTernivkaTernivkaMapa Ternivka u VikishovishiGeografiyaU Ternivci bere pochatok richka Berezhanka sho teche perevazhno na pivnichnij shid i u seli Obodivka vpadaye u richku Berladinku livu pritoku Dohni Za harakteristikoyu Geografichnogo slovnika Korolivstva Polskogo 1892 Ternivka roztashovana u gorbistij miscevosti peremezhovanij dosit glibokimi yarami grunti predstavleni chornozemami Za opisom podanim u Sicinskogo 1901 centralna chastina Velikoyi Ternivki roztashovana u nizovinnij kotlovini a pivnichna ta pivdenna chastini na nevelikih shilah Mala Ternivka roztashovana na troh pologih pagorbah rozdilenih v dolini stavkom i malenkoyu richkoyu NazvaSuchasnij nazvi Te rnivka pereduvala bilsh vzhivana u 19 stolitti forma Ternavka takozh Tarnavka abo Tarnovka Cya nazva imovirno pov yazana z nazvoyu Ternova lisa Terniv Lis Ternow Las abo Tornow Las poznachenogo na misci okolic suchasnoyi Ternivki na karti de Boplana 1662 roku Dlya rozriznennya shidnoyi ta zahidnoyi chastin Ternivki sho ranishe isnuvali yak okremi sela istorichno vikoristovuvalisya dodatkovi nazvi Velika Ternivka nini shidna chastina sela Ternivka takozh bula vidoma yak Ternavka Zhabokricka abo prosto Ternavka U polskih dzherelah zgaduyetsya yak Tarnawka Zabokrzycka abo Tarnawka Wielka u rumunskih yak Ternavca Mare U rosijskih dzherelah takozh zafiksovani formi Ternovka Zhabokrichskaya Tarnavka Zhabokrichskaya ta Tarnavka Bolshaya U Guldmana 1893 forma Ternavka Zhabokrichskaya poznachena yak spotvorena zamist yakoyi rekomenduvalos vzhivati Tarnovka Bolshaya Nazva Zhabokricka imovirno pov yazana z nazvoyu suchasnogo sela Zhabokrich Krizhopilskoyi selishnoyi gromadi roztashovanogo nepodalik Mala Ternivka nini zahidna chastina sela Ternivka takozh bula vidoma yak Ternavka Komargorodska abo Ternavka Golubecka U polskih dzherelah zgaduyetsya yak Tarnawka Holubecka abo Tarnawka Mala u rumunskih yak Ternavca Mică U rosijskih dzherelah takozh zafiksovani formi Tarnavka Malaya abo Tarnavka Komargorodskaya ta Ternovka Malaya Kotargorodskaya U Guldmana 1893 forma Ternavka Komargorodskaya poznachena yak spotvorena zamist yakoyi rekomenduvalos vzhivati Tarnavka Malaya Nazva Komargorodska imovirno pov yazana z nazvoyu suchasnogo sela Komargorod Tomashpilskoyi selishnoyi gromadi a nazva Golubecka z nazvoyu sela Golubeche Krizhopilskoyi selishnoyi gromadi Administrativno teritorialna prinalezhnistU rosijskoimperskij period 1796 1917 sela Ternavka Zhabokricka Velika Ternivka ta Ternavka Komargorodska Mala Ternivka vhodili do skladu Podilskoyi guberniyi Ternavka Zhabokricka pevnij chas bula centrom Ternavskoyi volosti Olgopilskogo povitu a zgodom vklyuchena do Chobotarskoyi volosti tezh Olgopilskogo povitu todi yak Ternavka Komargorodska vhodila do Timanivskoyi volosti Yampilskogo povitu V Ukrayinskij SRR pri vstanovlenni novogo administrativno teritorialnogo podilu Podillya u 1923 roci Velika ta Mala Ternivki uvijshli do Krizhopilskogo rajonu volosti u skladi Tulchinskoyi okrugi povitu sho bula stvorena z chastin Braclavskogo Olgopilskogo i Yampilskogo povitiv U 1925 roci zi skasuvannyam podilu Ukrayinskoyi SRR na guberniyi bulo rozformovano Podilsku guberniyu a okrugi vklyuchayuchi Tulchinskij pidporyadkovani napryamu centru U chervni 1930 roku bulo rozformovano Tulchinsku okrugu a Krizhopilskij rajon priyednano do Vinnickoyi okrugi odnak vzhe u veresni podil na okrugi buv skasovanij a rajoni vklyuchayuchi Krizhopilskij perevedeni u pryame pidporyadkuvannya Ukrayinskij SRR U 1932 roci Krizhopilskij rajon buv vklyuchenij u novostvorenu Vinnicku oblast Pid chas rumunskoyi okupaciyi 1941 1944 Velika Ternivka Ternavca Mare ta Mala Ternivka Ternavca Mică vhodili do skladu Krizhopilskogo rajonu Raionul Crijopol Zhugastrivskogo povitu Județul Jugastru gubernatorstva Transnistriya sho znahodilos pid timchasovoyu rumunskoyu civilnoyu upravoyu U povoyennij radyanskij period u 1957 roci rishennyam vinnickogo oblvikonkomu bulo zatverdzheno ob yednannya mizh soboyu sil Velika Ternivka ta Mala Ternivka v odin naselenij punkt selo Ternivka u skladi Krizhopilskogo rajonu V rezultati administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini sho bula chastinoyu reformi decentralizaciyi u 2020 roci Krizhopilskij rajon bulo likvidovano a selo Ternivka uvijshlo do Krizhopilskoyi selishnoyi gromadi u skladi ukrupnenogo Tulchinskogo rajonu IstoriyaStarodavni poselennya Na pivnich vid suchasnogo sela Ternivka roztashovane poselennya tripilskoyi kulturi IV III tis do n e na pivnichnij zahid vid sela poselennya epohi bronzi II tis do n e U skladi Rechi Pospolitoyi Karta Braclavskogo voyevodstva avtorstva de Boplana 1662 u livij nizhnij chastini yakoyi poznacheno Terniv Lis Ternow Las Na karti Braclavskogo voyevodstva avtorstva de Boplana 1662 na misci ninishnogo sela Ternivka poznacheno Terniv Lis Ternow Las abo Tornow Las po zahidnij bik yakogo prohodit Kuchmanskij shlyah odin z tak zvanih tatarskih torgovo voyennih shlyahiv sho poyednuvali Dike Pole z lisostepovoyu chastinoyu Ukrayini Data zasnuvannya Velikoyi ta Maloyi Ternivok nevidoma Za miscevoyu legendoyu pershimi poselencyami buli bizhenci yaki hovalisya vid tatarskih nabigiv Isnuyut vidomosti pro pobudovu derev yanogo pravoslavnogo hramu v Velikij Ternivci u 1703 roci ta derev yanoyi cerkvi v im ya sv Arhistratiga Mihayila u Malij Ternivci u 1726 roci Najranishi vidomi metrichni knigi sil sho zberigayutsya v Centralnomu derzhavnomu istorichnomu arhivi Ukrayini datuyutsya 1760 rokom dlya Ternavki Zhabokrickoyi Velikoyi Ternivki ta 1772 rokom dlya Ternavki Komargorodskoyi Maloyi Ternivki U 18 stolitti miscevi parafiyani perejshli v unijnu cerkvu stanom na 1779 rik parafiya Ternavki nalezhala do Yampilskogo dekanatu U skladi Rosijskoyi imperiyi Pislya drugogo podilu Rechi Pospolitoyi ta aneksiyi Podillya i Braclavshini Rosijskoyu imperiyeyu misceva parafiya u 1795 roci bula povernuta do pravoslav ya U 1797 roci u Ternavci Zhabokrickij na zaminu poperednij derev yanij cerkvi 1703 roku zabudovi bulo zakincheno budivnictvo novogo kam yanogo hramu sho buv osvyachenij na chest Vozdvizhennya Hresta Gospodnogo U 1832 roci koshtom pomishika Brzhozovskogo do hramu bula pribudovana kam yana dzvinicya U Ternavci Komargorodskij na zaminu poperednomu hramu 1726 roku zabudovi bulo zbudovano novu derev yanu cerkvu v 1863 roci Na 1885 rik u Ternavci Zhabokrickij znahodilos volosne pravlinnya v seli bula pravoslavna cerkva ta dva pitnih budinki U Ternavci Komargorodskij bula svoya pravoslavna cerkva ta pitnij budinok Za danimi Geografichnogo slovnika 1892 u vlasnosti selyan Ternavki Zhabokrickoyi bulo 1416 desyatin zemli u selyan Ternavki Komargorodskoyi 680 desyatin Ternavka Zhabokricka nalezhala rodini Brzhozovskih todi yak Ternavka Golubecka pevnij chas nalezhala Apoloniyi Karvovskij a potim rodini Groholskih Za danimi na 1901 rik osnovnim zanyattyam meshkanciv Velikoyi Ternivki bulo hliborobstvo krim togo deyaki z parafiyan hodili na zarobitki na najblizhchu zaliznicyu ta zajmalis viznictvom buryakiv u cukrovij zavod Pro zhiteliv Maloyi Ternivki povidomlyalos sho voni zajmalis zemlerobstvom deyaki remeslami u seli bulo p yat kovaliv visim teslyariv ta tri shevci Na 1905 rik vlasnikom Velikoyi Ternivki buv I 3 Brzhozovskij Maloyi Ternivki F G Groholskij U Velikij Ternivci ta Malij Ternivci diyali cerkovnoprihodski shkoli U 1905 1907 rokah za danimi Istoriyi mist i sil 1972 u Ternivci stalisya selyanski zavorushennya yih vatazhkiv Ya Artemchuka ta X Ivanicku bulo stracheno U skladi SRSR Pam yatnik 241 voyinu odnoselchaninu zagiblomu na frontah Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni vidkritij 1981 roku Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 225 zhiteliv sela utochniti 22 23 lipnya 1941 roku Velika Ternivka ta Mala Ternivka buli okupovani girskim korpusom 3 yi rumunskoyi armiyi ta zgodom vklyucheni v gubernatorstvo Transnistriya sho znahodilos pid timchasovoyu rumunskoyu civilnoyu upravoyu Pid chas okupaciyi bulo vbito 15 zhiteliv Maloyi Ternivki ta 1 zhitel Velikoyi Ternivki 16 bereznya 1944 roku Velika ta Mala Ternivki buli zajnyati 303 yu strileckoyu diviziyeyu 73 go strileckogo korpusu 52 yi armiyi 2 go Ukrayinskogo frontu U 1957 roci Velika ta Mala Ternivki buli ob yednani v odne selo Ternivka Stanom na 1972 rik u Ternivci diyav kolgosp Ukrayina za yakim bulo zakripleno 2860 ga zemli v tomu chisli 2230 ga ornoyi Kolgosp buv specializovanim gospodarstvom vidgodivli velikoyi rogatoyi hudobi V seli diyali vosmirichna ta pochatkova shkoli 2 biblioteki ta 2 budinki kulturi U 1981 roci bilya budinku kulturi u Ternivci bulo vidkrito Pam yatnik 241 voyinu odnoselchaninu zagiblomu na frontah Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni U nezalezhnij Ukrayini Svyato Mihajlivskij hram 1863 roku zabudovi u Malij Ternivci pislya pozhezhi 2015 rik U listopadi 2015 roku v rezultati pozhezhi buv znishenij Svyato Mihajlivskij hram 1863 roku zabudovi u Malij Ternivci Za povidomlennyam GU DSNS Ukrayini u Vinnickij oblasti vognem bulo znisheno kupol pokrivlyu i stelyu na ploshi oriyentovno 100 m ta poshkodzheno vnutrishnye ozdoblennya stin Silami parafiyan ta mecenativ hram buv pobudovanij nanovo ta osvyachenij mitropolitom Mogiliv Podilskoyi yeparhiyi UPC u listopadi 2019 roku NaselennyaZa danimi na 1885 rik u Ternavci Zhabokrickij Velikij Ternivci bulo 174 dvori ta 1536 zhiteliv u Ternavci Komargorodskij Malij Ternivci 72 dvori ta 551 zhitel Za danimi na 1892 rik u Ternavci Zhabokrickij bulo 125 dvoriv ta 1306 zhiteliv u Ternavci Komargorodskij 65 dvoriv ta 486 zhiteliv Za danimi na 1893 rik u Ternavci Zhabokrickij bulo 284 dvori ta 1793 zhiteliv u Ternavci Komargorodskij 177 dvoriv ta 944 zhiteli Za perepisom 1897 roku u Ternavci Zhabokrickij bulo 1962 osib 957 cholovichoyi stati ta 1005 zhinochoyi z yakih 1948 pravoslavnoyi viri u Ternavci Komargorodskij 883 osobi 436 cholovichoyi stati ta 447 zhinochoyi z yakih 875 pravoslavnoyi viri Za danimi na 1901 rik u Ternavci Zhabokrickij bulo 2018 pravoslavnih parafiyan u Ternavci Komargorodskij 914 Za danimi na 1905 rik u Ternavci Zhabokrickij bulo 456 dvoriv ta 2188 zhiteliv u Ternavci Komargorodskij 196 dvoriv ta 912 zhiteliv Za danimi na 1972 rik naselennya Ternivki stanovilo 2394 lyudini Za perepisom 2001 roku naselennya Ternivki stanovilo 1775 osib Kilkist meshkanciv 1885 rik 1892 rik 1893 rik 1897 rik 1905 rik 1972 rik 2001 rikVelika Ternivka 1536 1306 1793 1962 2188 Mala Ternivka 551 486 944 883 912 Razom 2087 1792 2737 2845 3100 2394 1775Kilkist dvoriv 1885 rik 1892 rik 1893 rik 1897 rik 1905 rik 1972 rik 2001 rikVelika Ternivka 174 125 284 456 Mala Ternivka 72 65 177 196 Razom 246 19 461 652 Vidomi osobiZhiteli ta urodzhenciGeorgij Yaroshevskij 1872 1923 yepiskop Pravoslavnoyi rosijskoyi cerkvi mitropolit Varshavskij ta Holmskij Patriarshij ekzarh u Polshi Narodivsya u Malij Ternivci Borejko Mikola Pavlovich nar 1936 shashkist majster sportu SRSR iz shashkovoyi kompoziciyi Narodivsya u Malij Ternivci Desyak Olga Fedorivna nar 1940 lankova kolgospu Ukrayina u Ternivci Geroj Socialistichnoyi Praci deputat Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 9 10 go sklikan Narodilas u Velikij Ternivci Karman Katerina Petrivna 1922 2014 doyarka kolgospu imeni XXII z yizdu KPRS u seli Shlyahova Vinnickoyi oblasti Geroj Socialistichnoyi Praci Rodom zi Shlyahovoyi Postavichenko Andrij Andrijovich uchasnik ATO OOS stanom na 2021 rik Zhiteli ta urodzhenci zagibli u rosijsko ukrayinskij vijniGubarovskij Sergij Mihajlovich 1988 2023 starshij soldat Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini navidnik operator 2 vzvodu rozvidki specialnogo priznachennya roti rozvidki specialnogo priznachennya Zaginuv v rezultati obstrilu pozicij protivnikom v rajoni selisha Spirne Doneckoyi oblasti Nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno Kolomiyec Oleksandr Sergijovich 1967 2023 serzhant navidnik 1 mehanizovanogo viddilennya 3 mehanizovanogo vzvodu mehanizovanoyi roti Zaginuv vnaslidok poranen otrimanih pid chas vorozhogo obstrilu poblizu selisha Nevelske Doneckoyi oblasti Kucher Leonid Ivanovich 1981 2022 soldat kulemetnik 2 viddilennya 1 vzvodu 1 strileckoyi roti Zaginuv vnaslidok poranen otrimanih poblizu mista Bahmut Doneckoyi oblasti Pidkapka Anton Sergijovich 1996 2023 zaginuv vnaslidok artilerijskogo obstrilu v selishi Stepova Dolina Mikolayivskoyi oblasti Shtirba Mikola Yurijovich 1976 2023 starshij soldat nomer obslugi 1 motopihotnogo viddilennya 3 motopihotnogo vzvodu 2 motopihotnoyi roti Pomer v medichnomu zakladi u misti Zaporizhzhya PrimitkiTarnawka 3 5 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 180 pol Prihody i cerkvi Podolskoj eparhii Pod redakcieyu svyashennika Evfimiya Cѣcinskago Trudy Podolskago yeparhialnago istoriko statisticheskago komiteta Kamenec Podolsk 1901 Vip 9 S 827 828 HHIII 1064 175 s ros doref Mariya Vavrichin Oleg Golko Pokazhchik nazv ob yektiv vidobrazhenih na Specialnij karti Ukrayini G Boplana 1650 r Kartografiya ta istoriya Ukrayini Zbirnik naukovih prac Lviv Kiyiv Nyu Jork Vidavnictvo M P Koc 2000 S 259 326 360 s ISBN 996 02 1663 7 Ivan Kripyakevich Ukrayinski dorogi v polovini XVII v V Studiyi nad derzhavoyu Bogdana Hmelnickogo Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 1926 T CXLIV CXLV Guldman V Naselennye mѣsta Podolskoj gubernii Alfavitnyj perechen naselennyh mѣst gubernii s ukazaniem nѣkotoryh spravochnyh o nih svѣdѣnij Izdanie Podolskago gubernskago statisticheskago komiteta Kamenec Podolskij Tipografiya Podolskago gubernskago pravleniya 1893 S 462 628 ros doref Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 277 283 ros doref Krylov A Naselennyya mѣsta Podolskoj gubernii Izdanie Podolskogo gubernskago statisticheskogo komiteta Kamenec Podolskij Tipografiya Podolskago gubernskago pravleniya 1905 S 329 428 ros doref Protoiereul Grigore Demideţchi Dare de seamă despre activitatea bisericească a protoierlei judeţului Jugastru Transnistria Crestină 1943 Anul II Nr 3 4 Iulie Decembrie S 22 rum Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 168 X 270 120 s ros doref Postanova VUCVK vid 31 sichnya 1923 roku Pro administrativno teritoriyalnij podil Podillya Postanova VUCVK vid 7 bereznya 1923 roku Pro administrativno teritoriyalnij podil Podillya Postanova VUCVK vid 3 chervnya 1925 roku Pro likvidaciyu guberen j pro perehid na trohstupnevu sistemu upravlinnya Postanova VUCVK i RNK USRR vid 13 chervnya 1930 roku Pro reorganizaciyu okrug USRR Postanova VUCVK i RNK USRR vid 2 veresnya 1930 roku Pro likvidaciyu okrug ta perehid na dvostupnevu sistemu upravlinnya Postanova VUCVK vid 9 lyutogo 1932 roku Pro utvorennya oblastej na teritoriyi USRR Levchenko Yu I Administrativnij ustrij gubernatorstva Transnistriya Osoblivosti realizaciyi politiki okupacijnoyi vladi v administrativno teritorialnih odinicyah Ukrayini 1941 1944 rr Monografiya Za naukovoyu redakciyeyu K P Dvirnoyi Kiyiv Vid vo NPU imeni M P Dragomanova 2017 S 365 401 s Rishennya vikonavchogo komitetu Vinnickoyi oblasnoyi radi vid 6 lipnya 1957 roku 416 Pro utochnennya obliku naselenih punktiv Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Tetyana Garbulinska Zhiva legenda Ternivki Svitlicya Vinnickij oblasnij centr narodnoyi tvorchosti 2015 S 40 72 s Ternavka Zhabokricka Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini Procitovano 11 grudnya 2023 Ternavka Komagorodska Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini Procitovano 11 grudnya 2023 Te rnivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Vinnicka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1972 S 353 15 000 prim Ternivka Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 nedostupne posilannya Velika Ternivka Druga svitova na mapi Ukrayini Nacionalnij muzej istoriyi Ukrayini u Drugij svitovij vijni Mala Ternivka Druga svitova na mapi Ukrayini Nacionalnij muzej istoriyi Ukrayini u Drugij svitovij vijni Vinnicka oblast ryatuvalniki likviduvali pozhezhu kultovoyi sporudi Derzhavna sluzhba Ukrayini z nadzvichajnih situacij 17 listopada 2015 V yeparhiyah UPC osvyatili hrami ta trivaye budivnictvo novih Ukrayinska pravoslavna cerkva 24 listopada 2019 14 bereznya golovoyu Krizhopilskoyi selishnoyi radi Volodimirom Vasilishenim bulo vrucheno Pochesnu gramotu Vinnickoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi oblasnoyi radi ta groshovu premiyu uchasnikovi ATO OOS Andriyu Postavichenku iz sela Ternivki Krizhopilska selishna rada 14 bereznya 2021 Znovu chornij den dlya Krizhopilskoyi gromadi Tulchinska rajonna vijskova administraciya 6 bereznya 2023 Pributtya kortezhu iz tilom zagiblogo vijskovosluzhbovcya Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini GUBAROVSKOGO Sergiya Mihajlovicha Krizhopilska selishna rada 8 bereznya 2023 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 28 veresnya 2023 roku 603 2023 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Znovu nasha Tulchinska zemlya zaznala nepopravnoyi vtrati Tulchinska rajonna vijskova administraciya 16 lyutogo 2023 Sumna zhahliva zvistka nadijshla u Krizhopilsku gromadu Krizhopilska selishna rada 15 lyutogo 2023 Jdut u zasviti najkrashi zhittya Tulchinska rajonna vijskova administraciya 15 zhovtnya 2023 Proklyata vijna zabrala zhittya she odnogo zhitelya nashoyi gromadi Krizhopilska selishna rada 15 zhovtnya 2023 Den zhalobi Krizhopilska selishna rada 18 zhovtnya 2023 Vijna Skilki gorya ta bolyu vona prinesla nashomu ukrayinskomu narodu Tulchinska rajonna vijskova administraciya 11 kvitnya 2023 Krizhopilshina vtratila she odnogo patriota i svogo Geroya zahisnika Krizhopilska selishna rada 11 kvitnya 2023 Znovu Tulchinshina proshayetsya z Geroyem Tulchinska rajonna vijskova administraciya 29 sichnya 2023 Nasha bil i nasha gordist Krizhopilska selishna rada 30 sichnya 2023

Дата публікації:
Топ