Терка (Ліський повіт)

Терка (пол. Terka) — село в Польщі, у гміні Солина Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Давнє село на межі етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини. Населення — 204 особи (2011).

Село Терка пол. Terka Координати 49°17′ пн. ш. 22°25′ сх. д. / 49.283° пн. ш. 22.417° сх. д. / 49.283; 22.417Координати: 49°17′ пн. ш. 22°25′ сх. д. / 49.283° пн. ш. 22.417° сх. д. / 49.283; 22.417 Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Ліський повіт Гміна Солина Межує з сусідні нас. пункти Завіз Саковчик Перша згадка 1463 Висота центру 464  м Водойма Солінка (притока Сяну) Населення 204 особи (2011) Часовий пояс , влітку Телефонний код (+48) 13 Поштовий індекс 38-610 Автомобільний код RLS SIMC 0360655 GeoNames 756930 OSM r6950641  ·R Терка Терка (Польща) Терка Терка (Підкарпатське воєводство)  Терка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Терка (значення).

Історія

Поселення існувало в 1463 р. як шляхетська власність Балів. У документі 1526 р. згадується в селі піп. У 1530 р. документуються 5 дворищ, млин, піп і солтис. В I пол. XVI ст. село було на волоському праві і входила в склад володінь Балів. До 1772 р. село знаходилося в Сяноцькій землі Руського воєводства.

Давня церква прор. Іллі у Терці, побудована у 1781 році, розібрана для будівництва нової у 1912 р., акварель А. Вариводи.

У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. В 1880 р. в селі було 365 мешканців (у 55 будинках; 312 греко-католиків, 37 римо-католиків і 16 юдеїв), у 1900 р. — 425, у 1910 р.— 495.

У 1919-1939 рр. село входило до Ліського повіту Львівського воєводства. В 1921 р. в селі було 77 будинків і 460 мешканців. У 1930-1932 рр. задля латинізації та полонізації українців у Терці збудовано мурований костел. На 01.01.1939 у селі було 680 жителів (570 українців-грекокатоликів, 90 українців-римокатоликів, 10 поляків і 10 євреїв). Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства.

Після Другої світової війни польська влада почала терор проти українців. У червні 1946 р. Польське військо насильно виселило до СРСР більшість українців, застреливши при цьому 19-річного юнака. У відповідь боївка Служби Безпеки УПА 4 липня заарештувала чотирьох осіб, запідозрених у доносах репресивним комуністичним органам, а п’ятий був застрелений при спробі втечі. 6 липня в село прибули карателі під командуванням капітана Зуберта з 36-ї Команди 8-го відділу прикордонних військ з Вовковиї, побили жінок і дітей, пограбували і понищили хати, а 43 жителів узяли заручниками і погнали під конвоєм у Вовковию. СБ тим часом переслухала затриманих; двоє (один з них поляк, а другий — українець) визнали вину, розповіли передану інформацію і були повішені 7 липня в селі з табличками на грудях: покарані як агенти більшовизму — ворога польського і українського народів. 8 липня повернулися карателі під командою Зуберта і застрелили чи спалили живцем щонайменше 12 українців, спалили 23 господарства, а 21 заручника (14 жінок і 7 дітей) загнали в хату Дудки і спалили їх живцем, обливши бензином і підпаливши хату та закидуючи її гранатами і розстрілюючи з автоматів.

Докладніше: Спалення села Терка

Всього, різним способом було вбито коло 30-ти жителів села. Після екзекуції польські прикордонники вивезли з села всіх поляків. Решту українців у 1947 р. в ході операції Вісла депортовано на понімецькі землі Польщі в села в околиці Старгарду, а Осипа Вайду і Василя Вайду ув’язнено до концтабору в Явожні.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Церкви

Руїни мурованої церкви у селі Терка, половина 1950-х років

У 1489 р. вперше згадується василіанський монастир, який знаходився на північній околиці села, що й досі називається Монастир, при монастирі була церква. Монастир був закритий у 1780 р., а на його місці залишилась мурована каплиця, знищена після виселення українців. Перша відома церква Св. Пророка Іллі в селі була дерев'яною, побудована в 1781 р. Згодом у 1911 р. на її місці побудована нова мурована, яка згоріла в 1914 р., відбудована в 1922 р. В 1957 р. польською владою розібрана. Частина будівельних матеріалів використана місцевими жителями для будівництва стаєн для худоби.

Місцева греко-католицька парафія належала до 1924 року до Балигородського деканату, опісля — до Тіснянського деканату Перемишльської єпархії. До парафії належали також філія в с. Буковець і прихід з с. Полянки.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	102	20	68	14
Жінки	102	20	56	26
Разом	204	40	124	40

Пам’ятки

• Підмурівок церкви та розташовані поряд мурована дзвіниця кінця XIX ст. і прицерковний цвинтар, на якому серед інших поховань знаходиться братська могила замучених 8 липня 1946 р. українців, споруджена коштом родичів у 1985 р.
• В костелі наявний один із двох дзвонів з церковної дзвіниці (доля другого невідома).
• Кілька дерев’яних бойківських хиж.
• Кам’яний хрест 1848 року на знак знесення панщини.
• Залізний геодезичний стовп 1927 року з державною емблемою для вимірювання рівня води коло моста через річку Солинку.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Терка (Польща)

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 44.
3. Смеречинський М. (2016) Книжка про безпритульну пам'ять. Наще слово; Рецензії та огляди №28
4. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
5. Очевидець "Вісли": наші сім'ї розсіяні від Донбасу до Атлантики. BBC News Україна (укр.). Процитовано 2 січня 2021.
6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

• Terka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 311. (пол.)
• Terka^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Terka
• Terka
• Руський апокриф — Відкриті українські наукові дані (пол. APOKRYF RUSKI Otwarte Ukraińskie Zasoby Naukowe)