Спалення села Терка — військовий злочин, здійснений відділом польських прикордонників (Wojska Ochrony Pogranicza), внаслідок якого, у винятково жорстокий спосіб, позбавили життя кількох десятків мирних жителів села Терка (переважно дітей і жінок) з причини належності до української національності. Більшість жертв спалили в одній із хат села. Найменшій із них було 7 місяців.
Спалення села Терка | |
---|---|
Місце атаки | Терка |
Мета атаки | Повне фізичне знищення українських жителів села, руйнування будівель, грабунок майна. |
Дата | початок липня 1946 р. |
Спосіб атаки | Спалення людей живцем та за допомогою вогнепальної зброї. |
Зброя | Автоматична зброя, гранати, пістолети. |
Загиблі | Більше 30 осіб |
Організатори | Місцева влада ПНР. |
Вбивці | Відділ Війська Прикордонної Охорони (пол. Wojska Ochrony Pogranicza) |
Передумови
Восени 1944 року розпочалася депортація українського населення до УРСР. але разом із тим, чоловіків українців Ліського повіту вважали військовозобов'язаними Червоної Армії. За словами колишнього жителя Терки Тимофія Сконця: «Наприкінці 1944 року фронт пішов далі на захід. Поляки з нашого села приєдналися до поліції, допомагаючи співробітникам НКВС ловити наших хлопців, яких вони відправили на фронт. Так забрали Василя Ковальчука та Михайла Хому з Терки, обоє загинули. Петро Дрозд і Тимко Дяк повернулися після закінчення війни. Я добре пам'ятаю, як поліція з Волковиї вела полонених хлопців із села Студенне Івана Менту та Василя Колесара…. Цих хлопців не відправили на фронт, а вбили в поліцейському відділку у Волковиї.» Анна Зозула також згадала про призов жителів Терки до Червоної Армії: «з тих, кого вони взяли в російську армію в 1944 році, Іван Гриндьо, Іван Торба, а також від Чашина Ілько Качмарик, Кароль Дуда, Петро Дуда, Іван Салак. Польських хлопців вони не брали в армію, вони всі були вдома».
З початку 1945 року в районі Терки почали відбуватись сутички між партизанами УПА, солдатами НКВС та представниками нової польської (комуністичної) влади. Також ставались напади на окремих людей та сім'ї в районі сіл Завій, Райське та ін. Наприкінці лютого 1945 року українські повстанці напали на будинок Францишка Ганкевича та Францишка Ярини в Терці.
Депортації до УРСР посилилась з середини 1945 р., що збільшило напругу. 29 травня 1946 року солдати, які брали участь в акції депортації, розстріляли в Терці трьох чоловіків: Михайла Дрозда (37 років) та Дмитра Корнаса (25 років), які загинули відразу, та Івана Небору, який помер через два дні. В якості помсти за загибель трьох терчан, в ніч з 4 на 5 липня, бандерівці арештували п'ятьох чоловіків із Терки, яких звинуватили у співпраці з польською владою. Четирьох з них розстріляли. Це були: Дмитро Мастиляк, Ян Ганкевич, Міхал Лошиця та Єжи Лошиця. Викрадення чотирьох жителів Терки викликало реакцію армії. У ніч із 6 на 7 липня було заарештовано 43 особи, які були проведені до Волковиї. Частині заарештованих вдалося врятуватися. Решту 28 людей після допиту конвоювали до Терки.
Знищення села
На початку серпня польське військо оточило село і зробило облаву. Жителів, яких знайшли, погнали до Волковиї, розташованої на відстані 5 кілометрів. Там, поблизу костелу, влаштували загорожу з колючого дроту під відкритим небом, за якою їх тримали впродовж двох днів. Серед утримуваних були, в тому числі, малолітні діти. Після цього, бранців привезли назад до Терки, поводячись з ними дуже жорстоко і загнали у хату Михайла Дрозда, яка розташовувалась у самому кінці села. Польські військові почали стріляти і кидати гранати, а потім закрили двері та підпалили споруду, де знаходились ще живі і поранені люди. З 30-ти осіб, які були закриті в хаті, вижити вдалось лише двом — хлопцю Василю Соняку, який зумів влізти у погріб під піччю (згодом приєднався до УПА) та Івану Неборі, який вибрався із хати і хоч був поранений в лице, зумів втекти (згодом переселений у село Сьвєнте коло Щеціна). Таку ж спробу втечі робила і одна дівчинка, однак їй прострелили ногу і закинули назад до хати.
Кінець української Терки
Крім спалення людей, в цей же день було спалено майже всі інші будівлі села, а також вбило ще п'ятеро людей похилого віку, які там знаходились. Обвуглені трупи наказали скласти на купи місцевому поляку Грицеві Паславському. Під вечір прикордонники залишили спалене село. Кілька днів Гриць Паславський збирав трупи і звозив до спільної могили коло церкви. У вбивствах терчан брав участь їх спольщений односельчанин Гриць Лошиця. Через який час, до села почали повертатись ті житлі які переховувались у лісі.
В кінці квітня 1947 року, під військовим конвоєм вони були, вже назавжди, вигнані із села, і оселені в західних землях, які були передані ПНР союзниками із складу Німеччини. Деяких чоловіків ув'язнили в концтаборі Явожно.
Свідчення Василя Соняка
Один з вцілілих Василь Соняк так згадує момент вбивства:
"Коло 10 години, 8 липня 1946 року, поляки, під сильним конвоєм, завезли нас з Волковиї до Терки. По дорозі вони нам сказали: "Побачите, що ми з вами зробимо, перехочеться вам незалежної України". Нам заборонили розмовляти українською, оскільки вони самі не розуміли мови. Деякі жінки в дорозі молились і плакали. У селі, при дорозі, лежали повішені, а цивільні поляки стояли біля них. Нас швидко провели у верхній кінець села і наказали ввійти. Вони відвели набік трьох старших чоловіків і двох жінок, які мали американські свідоцтва про народження та інші документи. Решту нас загнали до Дутчиної хати. Там, поруч з нами, був лише один поляк з автоматом, а другий залишився перед будинком. В хаті вони наказали нам сісти в кутку біля стіни. Від страху люди сідали і падали на коліна, молилися, одні плакали, кричали, інші молились і просили Бога про щасливу смерть. Я лежав посеред хати і дивився на цього поляка, який кричав нам польською мовою: «Моліться, моліться, швидше вмрете». Потім витягнув пепеша і почав в нас стріляти. Я притиснув голову до землі і почув гуркіт пострілів і крики людей. Гаряча людська кров полилася на мене. Одна жінка, Мерінія Діак, кричала жахливим голосом: "Пане, добийте мене, щоб я не мучилась коло дитини". Інші жінки теж кричали. Тоді поляк дістав з кишені гранату і кинув її у нас, а сам зайшов у сіни, потім кинув ще одну. Люди продовжували кричати, тяжко стогнати і кидатися на землю. Поляк побачивши, що люди все ще кричать, і вони ще живі, крикнув другому: "Дай ще один диск", і знову вистріляв його у нас. Тим часом. будинок почав горіти, і йому довелося рятуватися через вікно, бо в сінях уже було полум’я. Я побачив, що будинок горить, вискочив із вікна і сховався в струмку під кущем. Звідти я почув поляка, який кричав: «Зупинись, зупинись» і стріляв з автомата. Не знаю, в кого він стріляв. Я більше нікого не бачив, лише почув потріскування палаючої будівлі".
Список жертв
- Діти (спалені у хаті):
- Вайда Марія (6 років),
- Вайда Володимир (4 роки),
- Гнатишин Розалія (6 років),
- Гнатишин Юлія (3 роки),
- Дяк Анастасія (7 місяців),
- Дяк Наталія (11 років),
- Романцьо Марія (16 років).
- Жінки (спалені у хаті):
- Гусейко Марія (60 років),
- Осташ Катерина (60 років),
- Корнаш Марія (40 років),
- Корнаш Катерина (21 рік),
- Романцьо Аспазія (42 роки),
- Романцьо Анастасія (65 років)
- Романцьо Марія (вік не встановлено)
- Поливка Олена (50 років),
- Вайда Антоніна (35 років),
- Гнатишин Анна (35 років),
- Цьокан Катерина (60 років),
- Дяк Марія (37 років),
- Дяк Розалія (22 роки),
- Станчук Марія (80 років),
- Ліберна Катерина (8 років),
- Вайда Марія (70 років),
- Дяк Анна (100 років).
- Чоловіки (переважно вбиті під час спалення села):
- Бурмич Степан (21 рік),
- Романцьо Гриць (23 роки),
- Іван (прізвище не встановлено, глухонімий) (27 років),
- Дяк Матвій (60 років),
- Хомій Микола (55 років),
- Осташ Михайло (79 років),
- Липкевич Михайло (78 років).
Відплатна акція УПА
Через тиждень після спалення жителів Терки, у ніч з 14 на 15 липня, у Волковиї відбулася чергова відплатна акція помсти УПА. За її результатами загинуло вісімнадцять людей, у тому числі двоє нападників (Володимир Воробець та Станіслав Фалек).
Джерела
- Спогади про спалення Терки Василя Романця
- Спогади про спалення Терки Ярослава Вайди
- Huk B. Całopalenie. Mord żołnierzy polskich na Ukraińcach w Terce 8 lipca 1946 roku. Dokumenty i materiały, Przemyśl, 2015.
- Матеріали до історії с. Терка у відкритому архіві «Апокриф Руський»
Див. тоакж
Примітки
- Huk B. Całopalenie. Mord żołnierzy polskich na Ukraińcach w Terce 8 lipca 1946 roku. Dokumenty i materiały, Przemyśl 2015, s. 172.
- Гук Б. 1947. Пропам'ятна книга, Варшава 1997, s. 19.
- AIPN Rz, Wojewódzki Urząd Spraw Wewnętrznych w Rzeszowie [1944] 1983—1990, 067/4, Raport sytuacyjny komendanta posterunku MO w Wołkowyi za czas od 18 II do 24 II 1945 r., 26 II 1945 r., k. 90.
- Вісті з району за 1.5 — 1.6.1946 р. / Літопис УПА, т. 34: Лемківщина та Перемищина. Політичні звіти (Документи), Торонто-Львів 2002, -С. 100
- AIPN BU, Ministerstwo Spraw Wewnętrznych w Warszawie [1944] 1954—1990, 1552/14, Вісті з терену wid 1 V do 1 VI 1946 r., [1946 r.], k. 45–49. Lakoniczna wzmianka o akcji w Łopience — zob. AIPN Rz. Wojewódzki Urząd Spraw Wewnętrznych w Rzeszowie [1944] 1983—1990, 067/4, Raport dekadowy, 8 VI 1946 r., k. 225. A. Brożyniak, M. Gliwa, op.cit., s. 69–70.
- Huk В. Całopalenie. Mord żołnierzy polskich na Ukraińcach w Terce 8 lipca 1946 roku. Dokumenty i materiały, Przemyśl 2015, s. 17–18.
- Syrnyk J. Mord cywilnej ludności w Terce, 8 lipca 1946 r.
- Вісті з району за 1.5 — 1.6.1946 р. / Літопис УПА, т. 34: Лемківщина та Перемищина. Політичні звіти (Документи), Торонто-Львів 2002, -С. 103
- Вайда Я. Трагедія села Терки / Слід пам'яті. Літописний календар, Т І, 1996, Варшава: Видавництва «Український архів», -С. 62 — 66
- Літопис УПА, т. 34: Торонто-Львів 2002, -С.328-329.
- Brożyniak А., Gliwa М. op.cit., s. 82. Повстанські могили…, s. 101.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spalennya sela Terka vijskovij zlochin zdijsnenij viddilom polskih prikordonnikiv Wojska Ochrony Pogranicza vnaslidok yakogo u vinyatkovo zhorstokij sposib pozbavili zhittya kilkoh desyatkiv mirnih zhiteliv sela Terka perevazhno ditej i zhinok z prichini nalezhnosti do ukrayinskoyi nacionalnosti Bilshist zhertv spalili v odnij iz hat sela Najmenshij iz nih bulo 7 misyaciv Spalennya sela TerkaMisce atakiTerkaMeta atakiPovne fizichne znishennya ukrayinskih zhiteliv sela rujnuvannya budivel grabunok majna Datapochatok lipnya 1946 r Sposib atakiSpalennya lyudej zhivcem ta za dopomogoyu vognepalnoyi zbroyi ZbroyaAvtomatichna zbroya granati pistoleti ZagibliBilshe 30 osibOrganizatoriMisceva vlada PNR VbivciViddil Vijska Prikordonnoyi Ohoroni pol Wojska Ochrony Pogranicza PeredumoviVoseni 1944 roku rozpochalasya deportaciya ukrayinskogo naselennya do URSR ale razom iz tim cholovikiv ukrayinciv Liskogo povitu vvazhali vijskovozobov yazanimi Chervonoyi Armiyi Za slovami kolishnogo zhitelya Terki Timofiya Skoncya Naprikinci 1944 roku front pishov dali na zahid Polyaki z nashogo sela priyednalisya do policiyi dopomagayuchi spivrobitnikam NKVS loviti nashih hlopciv yakih voni vidpravili na front Tak zabrali Vasilya Kovalchuka ta Mihajla Homu z Terki oboye zaginuli Petro Drozd i Timko Dyak povernulisya pislya zakinchennya vijni Ya dobre pam yatayu yak policiya z Volkoviyi vela polonenih hlopciv iz sela Studenne Ivana Mentu ta Vasilya Kolesara Cih hlopciv ne vidpravili na front a vbili v policejskomu viddilku u Volkoviyi Anna Zozula takozh zgadala pro prizov zhiteliv Terki do Chervonoyi Armiyi z tih kogo voni vzyali v rosijsku armiyu v 1944 roci Ivan Grindo Ivan Torba a takozh vid Chashina Ilko Kachmarik Karol Duda Petro Duda Ivan Salak Polskih hlopciv voni ne brali v armiyu voni vsi buli vdoma Z pochatku 1945 roku v rajoni Terki pochali vidbuvatis sutichki mizh partizanami UPA soldatami NKVS ta predstavnikami novoyi polskoyi komunistichnoyi vladi Takozh stavalis napadi na okremih lyudej ta sim yi v rajoni sil Zavij Rajske ta in Naprikinci lyutogo 1945 roku ukrayinski povstanci napali na budinok Francishka Gankevicha ta Francishka Yarini v Terci Deportaciyi do URSR posililas z seredini 1945 r sho zbilshilo naprugu 29 travnya 1946 roku soldati yaki brali uchast v akciyi deportaciyi rozstrilyali v Terci troh cholovikiv Mihajla Drozda 37 rokiv ta Dmitra Kornasa 25 rokiv yaki zaginuli vidrazu ta Ivana Neboru yakij pomer cherez dva dni V yakosti pomsti za zagibel troh terchan v nich z 4 na 5 lipnya banderivci areshtuvali p yatoh cholovikiv iz Terki yakih zvinuvatili u spivpraci z polskoyu vladoyu Chetiroh z nih rozstrilyali Ce buli Dmitro Mastilyak Yan Gankevich Mihal Loshicya ta Yezhi Loshicya Vikradennya chotiroh zhiteliv Terki viklikalo reakciyu armiyi U nich iz 6 na 7 lipnya bulo zaareshtovano 43 osobi yaki buli provedeni do Volkoviyi Chastini zaareshtovanih vdalosya vryatuvatisya Reshtu 28 lyudej pislya dopitu konvoyuvali do Terki Znishennya selaKostel u Vovkoviyi nini ne isnuye poblizu yakogo utrimuvali zhinok i ditej iz Terki pered spalennyam Malyunok hati de vidbulisya vbivstva na karti Terki yaku vikonav yiyi urodzhenec Vasil Romanco Na pochatku serpnya polske vijsko otochilo selo i zrobilo oblavu Zhiteliv yakih znajshli pognali do Volkoviyi roztashovanoyi na vidstani 5 kilometriv Tam poblizu kostelu vlashtuvali zagorozhu z kolyuchogo drotu pid vidkritim nebom za yakoyu yih trimali vprodovzh dvoh dniv Sered utrimuvanih buli v tomu chisli malolitni diti Pislya cogo branciv privezli nazad do Terki povodyachis z nimi duzhe zhorstoko i zagnali u hatu Mihajla Drozda yaka roztashovuvalas u samomu kinci sela Polski vijskovi pochali strilyati i kidati granati a potim zakrili dveri ta pidpalili sporudu de znahodilis she zhivi i poraneni lyudi Z 30 ti osib yaki buli zakriti v hati vizhiti vdalos lishe dvom hlopcyu Vasilyu Sonyaku yakij zumiv vlizti u pogrib pid pichchyu zgodom priyednavsya do UPA ta Ivanu Nebori yakij vibravsya iz hati i hoch buv poranenij v lice zumiv vtekti zgodom pereselenij u selo Svyente kolo Shecina Taku zh sprobu vtechi robila i odna divchinka odnak yij prostrelili nogu i zakinuli nazad do hati Kinec ukrayinskoyi Terki Krim spalennya lyudej v cej zhe den bulo spaleno majzhe vsi inshi budivli sela a takozh vbilo she p yatero lyudej pohilogo viku yaki tam znahodilis Obvugleni trupi nakazali sklasti na kupi miscevomu polyaku Gricevi Paslavskomu Pid vechir prikordonniki zalishili spalene selo Kilka dniv Gric Paslavskij zbirav trupi i zvoziv do spilnoyi mogili kolo cerkvi U vbivstvah terchan brav uchast yih spolshenij odnoselchanin Gric Loshicya Cherez yakij chas do sela pochali povertatis ti zhitli yaki perehovuvalis u lisi V kinci kvitnya 1947 roku pid vijskovim konvoyem voni buli vzhe nazavzhdi vignani iz sela i oseleni v zahidnih zemlyah yaki buli peredani PNR soyuznikami iz skladu Nimechchini Deyakih cholovikiv uv yaznili v konctabori Yavozhno Svidchennya Vasilya Sonyaka Odin z vcililih Vasil Sonyak tak zgaduye moment vbivstva Kolo 10 godini 8 lipnya 1946 roku polyaki pid silnim konvoyem zavezli nas z Volkoviyi do Terki Po dorozi voni nam skazali Pobachite sho mi z vami zrobimo perehochetsya vam nezalezhnoyi Ukrayini Nam zaboronili rozmovlyati ukrayinskoyu oskilki voni sami ne rozumili movi Deyaki zhinki v dorozi molilis i plakali U seli pri dorozi lezhali povisheni a civilni polyaki stoyali bilya nih Nas shvidko proveli u verhnij kinec sela i nakazali vvijti Voni vidveli nabik troh starshih cholovikiv i dvoh zhinok yaki mali amerikanski svidoctva pro narodzhennya ta inshi dokumenti Reshtu nas zagnali do Dutchinoyi hati Tam poruch z nami buv lishe odin polyak z avtomatom a drugij zalishivsya pered budinkom V hati voni nakazali nam sisti v kutku bilya stini Vid strahu lyudi sidali i padali na kolina molilisya odni plakali krichali inshi molilis i prosili Boga pro shaslivu smert Ya lezhav posered hati i divivsya na cogo polyaka yakij krichav nam polskoyu movoyu Molitsya molitsya shvidshe vmrete Potim vityagnuv pepesha i pochav v nas strilyati Ya pritisnuv golovu do zemli i pochuv gurkit postriliv i kriki lyudej Garyacha lyudska krov polilasya na mene Odna zhinka Meriniya Diak krichala zhahlivim golosom Pane dobijte mene shob ya ne muchilas kolo ditini Inshi zhinki tezh krichali Todi polyak distav z kisheni granatu i kinuv yiyi u nas a sam zajshov u sini potim kinuv she odnu Lyudi prodovzhuvali krichati tyazhko stognati i kidatisya na zemlyu Polyak pobachivshi sho lyudi vse she krichat i voni she zhivi kriknuv drugomu Daj she odin disk i znovu vistrilyav jogo u nas Tim chasom budinok pochav goriti i jomu dovelosya ryatuvatisya cherez vikno bo v sinyah uzhe bulo polum ya Ya pobachiv sho budinok gorit viskochiv iz vikna i shovavsya v strumku pid kushem Zvidti ya pochuv polyaka yakij krichav Zupinis zupinis i strilyav z avtomata Ne znayu v kogo vin strilyav Ya bilshe nikogo ne bachiv lishe pochuv potriskuvannya palayuchoyi budivli Spisok zhertvDiti spaleni u hati Vajda Mariya 6 rokiv Vajda Volodimir 4 roki Gnatishin Rozaliya 6 rokiv Gnatishin Yuliya 3 roki Dyak Anastasiya 7 misyaciv Dyak Nataliya 11 rokiv Romanco Mariya 16 rokiv Zhinki spaleni u hati Gusejko Mariya 60 rokiv Ostash Katerina 60 rokiv Kornash Mariya 40 rokiv Kornash Katerina 21 rik Romanco Aspaziya 42 roki Romanco Anastasiya 65 rokiv Romanco Mariya vik ne vstanovleno Polivka Olena 50 rokiv Vajda Antonina 35 rokiv Gnatishin Anna 35 rokiv Cokan Katerina 60 rokiv Dyak Mariya 37 rokiv Dyak Rozaliya 22 roki Stanchuk Mariya 80 rokiv Liberna Katerina 8 rokiv Vajda Mariya 70 rokiv Dyak Anna 100 rokiv Choloviki perevazhno vbiti pid chas spalennya sela Burmich Stepan 21 rik Romanco Gric 23 roki Ivan prizvishe ne vstanovleno gluhonimij 27 rokiv Dyak Matvij 60 rokiv Homij Mikola 55 rokiv Ostash Mihajlo 79 rokiv Lipkevich Mihajlo 78 rokiv Vidplatna akciya UPACherez tizhden pislya spalennya zhiteliv Terki u nich z 14 na 15 lipnya u Volkoviyi vidbulasya chergova vidplatna akciya pomsti UPA Za yiyi rezultatami zaginulo visimnadcyat lyudej u tomu chisli dvoye napadnikiv Volodimir Vorobec ta Stanislav Falek DzherelaSpogadi pro spalennya Terki Vasilya Romancya Spogadi pro spalennya Terki Yaroslava Vajdi Huk B Calopalenie Mord zolnierzy polskich na Ukraincach w Terce 8 lipca 1946 roku Dokumenty i materialy Przemysl 2015 Materiali do istoriyi s Terka u vidkritomu arhivi Apokrif Ruskij Div toakzhRizanina v Bahovi Rizanina v Berezci Tragediya sela Pavlokomi Rizanina v Zavadci MorohivskijPrimitkiHuk B Calopalenie Mord zolnierzy polskich na Ukraincach w Terce 8 lipca 1946 roku Dokumenty i materialy Przemysl 2015 s 172 Guk B 1947 Propam yatna kniga Varshava 1997 s 19 AIPN Rz Wojewodzki Urzad Spraw Wewnetrznych w Rzeszowie 1944 1983 1990 067 4 Raport sytuacyjny komendanta posterunku MO w Wolkowyi za czas od 18 II do 24 II 1945 r 26 II 1945 r k 90 Visti z rajonu za 1 5 1 6 1946 r Litopis UPA t 34 Lemkivshina ta Peremishina Politichni zviti Dokumenti Toronto Lviv 2002 S 100 AIPN BU Ministerstwo Spraw Wewnetrznych w Warszawie 1944 1954 1990 1552 14 Visti z terenu wid 1 V do 1 VI 1946 r 1946 r k 45 49 Lakoniczna wzmianka o akcji w Lopience zob AIPN Rz Wojewodzki Urzad Spraw Wewnetrznych w Rzeszowie 1944 1983 1990 067 4 Raport dekadowy 8 VI 1946 r k 225 A Brozyniak M Gliwa op cit s 69 70 Huk V Calopalenie Mord zolnierzy polskich na Ukraincach w Terce 8 lipca 1946 roku Dokumenty i materialy Przemysl 2015 s 17 18 Syrnyk J Mord cywilnej ludnosci w Terce 8 lipca 1946 r Visti z rajonu za 1 5 1 6 1946 r Litopis UPA t 34 Lemkivshina ta Peremishina Politichni zviti Dokumenti Toronto Lviv 2002 S 103 Vajda Ya Tragediya sela Terki Slid pam yati Litopisnij kalendar T I 1996 Varshava Vidavnictva Ukrayinskij arhiv S 62 66 Litopis UPA t 34 Toronto Lviv 2002 S 328 329 Brozyniak A Gliwa M op cit s 82 Povstanski mogili s 101