Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Територіальна оборона (ТО; хорв. Teritorijalna obrana, серб. Територијална одбрана, словен. Teritorialna obramba, мак. Територијална одбрана) — складова частина Збройних Сил колишньої Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія. Сили територіальної оборони приблизно відповідають народному ополченню, або резерву Збройних Сил. Кожна з югославських союзних республік мала власні воєнізовані з'єднання ТО, тоді як федерація в цілому утримувала Югославську Народну Армію, що мала власний резерв.
| Територіальна оборона | |
|---|---|
| Територијална одбрана Teritorijalna obrana | |
 Емблема ТО СФРЮ | |
| На службі | 1968 — 1991 |
| Країна |  СФРЮ |
| Вид |  Збройні сили СФРЮ |
| Тип | територіальна оборона |
| У складі | |
Передісторія
Югославія була соціалістичною державою, однак не входила в так званий соціалістичний табір. Після радянсько-югославського розколу 1948 року маршал Тіто розірвав зв'язки з СРСР і став одним із засновників Руху Неприєднання. Радянське вторгнення в Чехословаччину в 1968 р. породило побоювання подібного вторгнення у Югославію, а стратегічне положення між НАТО та ОВС змусило розробити власну військову доктрину.
Доктрина
У 1969 р. Югославія прийняла власну доктрину тотальної війни, названу доктриною тотальної народної оборони. Доктрина ґрунтувалася на досвіді бойових дій югославських партизанів проти окупантів і колабораціоністів у роки Другої світової війни. Доктрина свідчила, що кожен громадянин, який чинить опір агресорові, є членом Збройних Сил, отож усе населення у випадку іноземної агресії мусило перетворитися на сили опору.
У школах, університетах, організаціях проводилася військова підготовка. Сили ТО повинні були мобілізувати населення у разі агресії, і підтримувати Югославську народну армію.
Один з можливих сценаріїв передбачав військовий конфлікт між НАТО і Організацією Варшавського договору. У такому випадку Югославія мусила дотримуватися нейтралітету і не допускати на свою територію іноземні війська. У разі, якщо будь-яка зі сторін збиралася загарбати Югославію для подальшого просування своїх військ і для використання з цією метою комунікацій або, щоб не допустити захоплення Югославії іншою стороною — такі спроби належало розцінювати як агресію, незалежно від того, яка сторона її вчинила.
Структура та оснащення
ТО була заснована в 1969 році і складалася з придатних до служби чоловіків і жінок. Від 1 до 3 мільйонів югославів у віці від 15 до 65 років повинні були у воєнний час битися в складі ТО як партизани. У мирний час до 860 тис. чол. проходили військову підготовку.
ТО зосереджувала свою увагу на невеликих підрозділах легкої піхоти, що оборонялися на добре відомій їм місцевості. Основним підрозділом була рота. Більш ніж 2000 заводів, муніципалітетів та організацій виставляли подібні підрозділи. Вони повинні були діяти за місцем свого проживання, вносячи свій вклад у загальні військові зусилля. На регіональному рівні формувалися також батальйони і полки, що мали артилерію, ППО і певну кількість бронетехніки.
Прибережні сили ТО могли виконувати військово-морські завдання. Вони отримували канонерські човни і вели підготовку водолазів для диверсійних операцій.
Багато військовослужбовців ТО одночасно були призовниками Югославської Народної Армії.
Організація ТО була децентралізована. Кожна з союзних республік мала власні сили ТО: Боснія і Герцоговина, Хорватія, Македонія, Чорногорія, Сербія, Словенія, а також автономії Воєводина і Косово.
Розпад
Фактично кожна союзна республіка мала в особі ТО власні збройні сили. Це породило побоювання, що ТО може бути використана проти Югославської Народної Армії у разі сецесії. Такі побоювання і стали дійсністю під час розпаду Югославії. На базі колишніх Сил Територіальної Оборони, добровольців, і дезертирів, що втекли з Югославської Народної Армії, утворилися воєнізовані угруповання, що стали згодом арміями нових незалежних держав та інших утворень, які з'явилися під час розпаду Югославії.
ТО Словенії
Створений 20 листопада 1968 року головний штаб ТО Словенії був на початку майже виключно в руках словенських офіцерів, та після ухвалення нової Конституції СФРЮ в 1974 році дедалі більше керівних посад у ТО переходило в руки сербських офіцерів Югославської народної армії. Причиною цього була чимраз більша недовіра до ТО з боку сербських політиків, які побоювалися демократичних рухів у деяких союзних республіках. 1990 року Словенія створила нову штаб-квартиру, яка стала попередником командування Словенської армії. Прийнято нові розпізнавальні знаки, в травні 1991 року було відкрито перший навчальний центр із підготовки новобранців у селищах Іг біля Любляни та Пекре під Марибором. 2 червня того самого року склав присягу перший призов словенських вояків.
Командною мовою ТО була словенська, саму ж ТО було організовано у вигляді спецпідрозділів як допоміжну ударну силу ЮНА. Після 1990 року її було організовано як самостійну армію, яка набула остаточного вигляду протягом декількох місяців перед здобуттям Словенією незалежності, згідно з Конституцією Республіки Словенія, ухваленою ще 1990 року.
ТО Хорватії
Вилучення зброї у хорватської ТО Югославською Народною Армією або її здавання силам ЮНА змусило новий хорватський уряд створити нові територіальні війська і тим самим загострило і без того напружені відносини з бунтівним сербським населенням всередині Хорватії та з самою ЮНА і Сербією, адже ця зброя осіла в багатьох громадах із більшістю сербського населення в Хорватії і була використана бойовиками в агресії проти Хорватії.
ТО Боснії і Герцеговини
Тут, як і в сусідній Хорватії, підрозділи ТО розпалися за етнічною ознакою, проте з початком війни в БіГ саме частини місцевої ТО лягли в основу перших офіційних збройних сил незалежної Республіки Боснії і Герцеговини, які переросли в Армію Республіки Боснії і Герцеговини. На початку війни більшість озброєння ТО намагалися перехопити дислоковані в республіці частини ЮНА, що їм у деяких муніципалітетах вдалося. Завдяки співпраці муніципальної влади з ЮНА в муніципалітетах, де вибори виграла Сербська демократична партія, зброя залишилась у власності муніципалітету.
Македонія
Зі скромних бойових засобів і військової техніки, що належали Македонській територіальній обороні почалася армія незалежної Македонії. Члени македонської ТО успішно перебрали на себе завдання охорони кордонів і військових об'єктів країни. Так, 6 березня 1992 прийнято перший військовий об'єкт — будинок Республіканського і міського штабу ТО в Скоп'є, а 11 березня 1992 року ТО міста Крива Паланка прийняла контрольно-пропускний пункт Рамна нива на македонсько-болгарському кордоні. 26 березня 1992 бійці ТО історичного району Скоп'є Чаїр прийняли останній, але найбільший військовий об'єкт — нинішню казарму Ілінден. 15 квітня в казарми Скоп'є, Бітоли, Штіпа і Охрида надійшла перша черга набору молодих вояків майбутньої армії, чим започатковано формування Збройних сил Республіки Македонії.
Сербія і Чорногорія
Тоді як частини ЮНА, виведені на територію Союзної Республіки Югославія, перетворилися на Армію Югославії, підрозділи ТО обох складових частин Союзної Республіки Югославія — Сербії і Чорногорії — переросли в армії цих республік.
Див. також
Примітки
- Tomaž Kladnik: Nastanek TO Slovenije, v Revija Obramba: 40 let ustanovitve TO Slovenije — Skozi 40 let izhajanja Revije Obramba (Defensor, Ljubljana, november 2008), 4.
Джерела
- Library of Congress Country Studies
- Davor Marijan, Jugoslavenska narodna armija — važnija obilježja
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teritorialna oborona TO horv Teritorijalna obrana serb Teritoriјalna odbrana sloven Teritorialna obramba mak Teritoriјalna odbrana skladova chastina Zbrojnih Sil kolishnoyi Socialistichnoyi Federativnoyi Respubliki Yugoslaviya Sili teritorialnoyi oboroni priblizno vidpovidayut narodnomu opolchennyu abo rezervu Zbrojnih Sil Kozhna z yugoslavskih soyuznih respublik mala vlasni voyenizovani z yednannya TO todi yak federaciya v cilomu utrimuvala Yugoslavsku Narodnu Armiyu sho mala vlasnij rezerv Teritorialna oboronaTeritoriјalna odbrana Teritorijalna obranaEmblema TO SFRYuNa sluzhbi 1968 1991Krayina SFRYuVid Zbrojni sili SFRYuTip teritorialna oboronaU skladiPeredistoriyaYugoslaviya bula socialistichnoyu derzhavoyu odnak ne vhodila v tak zvanij socialistichnij tabir Pislya radyansko yugoslavskogo rozkolu 1948 roku marshal Tito rozirvav zv yazki z SRSR i stav odnim iz zasnovnikiv Ruhu Nepriyednannya Radyanske vtorgnennya v Chehoslovachchinu v 1968 r porodilo poboyuvannya podibnogo vtorgnennya u Yugoslaviyu a strategichne polozhennya mizh NATO ta OVS zmusilo rozrobiti vlasnu vijskovu doktrinu DoktrinaU 1969 r Yugoslaviya prijnyala vlasnu doktrinu totalnoyi vijni nazvanu doktrinoyu totalnoyi narodnoyi oboroni Doktrina gruntuvalasya na dosvidi bojovih dij yugoslavskih partizaniv proti okupantiv i kolaboracionistiv u roki Drugoyi svitovoyi vijni Doktrina svidchila sho kozhen gromadyanin yakij chinit opir agresorovi ye chlenom Zbrojnih Sil otozh use naselennya u vipadku inozemnoyi agresiyi musilo peretvoritisya na sili oporu U shkolah universitetah organizaciyah provodilasya vijskova pidgotovka Sili TO povinni buli mobilizuvati naselennya u razi agresiyi i pidtrimuvati Yugoslavsku narodnu armiyu Odin z mozhlivih scenariyiv peredbachav vijskovij konflikt mizh NATO i Organizaciyeyu Varshavskogo dogovoru U takomu vipadku Yugoslaviya musila dotrimuvatisya nejtralitetu i ne dopuskati na svoyu teritoriyu inozemni vijska U razi yaksho bud yaka zi storin zbiralasya zagarbati Yugoslaviyu dlya podalshogo prosuvannya svoyih vijsk i dlya vikoristannya z ciyeyu metoyu komunikacij abo shob ne dopustiti zahoplennya Yugoslaviyi inshoyu storonoyu taki sprobi nalezhalo rozcinyuvati yak agresiyu nezalezhno vid togo yaka storona yiyi vchinila Struktura ta osnashennyaTO bula zasnovana v 1969 roci i skladalasya z pridatnih do sluzhbi cholovikiv i zhinok Vid 1 do 3 miljoniv yugoslaviv u vici vid 15 do 65 rokiv povinni buli u voyennij chas bitisya v skladi TO yak partizani U mirnij chas do 860 tis chol prohodili vijskovu pidgotovku TO zoseredzhuvala svoyu uvagu na nevelikih pidrozdilah legkoyi pihoti sho oboronyalisya na dobre vidomij yim miscevosti Osnovnim pidrozdilom bula rota Bilsh nizh 2000 zavodiv municipalitetiv ta organizacij vistavlyali podibni pidrozdili Voni povinni buli diyati za miscem svogo prozhivannya vnosyachi svij vklad u zagalni vijskovi zusillya Na regionalnomu rivni formuvalisya takozh bataljoni i polki sho mali artileriyu PPO i pevnu kilkist bronetehniki Priberezhni sili TO mogli vikonuvati vijskovo morski zavdannya Voni otrimuvali kanonerski chovni i veli pidgotovku vodolaziv dlya diversijnih operacij Bagato vijskovosluzhbovciv TO odnochasno buli prizovnikami Yugoslavskoyi Narodnoyi Armiyi Organizaciya TO bula decentralizovana Kozhna z soyuznih respublik mala vlasni sili TO Bosniya i Gercogovina Horvatiya Makedoniya Chornogoriya Serbiya Sloveniya a takozh avtonomiyi Voyevodina i Kosovo RozpadFaktichno kozhna soyuzna respublika mala v osobi TO vlasni zbrojni sili Ce porodilo poboyuvannya sho TO mozhe buti vikoristana proti Yugoslavskoyi Narodnoyi Armiyi u razi secesiyi Taki poboyuvannya i stali dijsnistyu pid chas rozpadu Yugoslaviyi Na bazi kolishnih Sil Teritorialnoyi Oboroni dobrovolciv i dezertiriv sho vtekli z Yugoslavskoyi Narodnoyi Armiyi utvorilisya voyenizovani ugrupovannya sho stali zgodom armiyami novih nezalezhnih derzhav ta inshih utvoren yaki z yavilisya pid chas rozpadu Yugoslaviyi TO Sloveniyi Stvorenij 20 listopada 1968 roku golovnij shtab TO Sloveniyi buv na pochatku majzhe viklyuchno v rukah slovenskih oficeriv ta pislya uhvalennya novoyi Konstituciyi SFRYu v 1974 roci dedali bilshe kerivnih posad u TO perehodilo v ruki serbskih oficeriv Yugoslavskoyi narodnoyi armiyi Prichinoyu cogo bula chimraz bilsha nedovira do TO z boku serbskih politikiv yaki poboyuvalisya demokratichnih ruhiv u deyakih soyuznih respublikah 1990 roku Sloveniya stvorila novu shtab kvartiru yaka stala poperednikom komanduvannya Slovenskoyi armiyi Prijnyato novi rozpiznavalni znaki v travni 1991 roku bulo vidkrito pershij navchalnij centr iz pidgotovki novobranciv u selishah Ig bilya Lyublyani ta Pekre pid Mariborom 2 chervnya togo samogo roku sklav prisyagu pershij prizov slovenskih voyakiv Komandnoyu movoyu TO bula slovenska samu zh TO bulo organizovano u viglyadi specpidrozdiliv yak dopomizhnu udarnu silu YuNA Pislya 1990 roku yiyi bulo organizovano yak samostijnu armiyu yaka nabula ostatochnogo viglyadu protyagom dekilkoh misyaciv pered zdobuttyam Sloveniyeyu nezalezhnosti zgidno z Konstituciyeyu Respubliki Sloveniya uhvalenoyu she 1990 roku TO Horvatiyi Viluchennya zbroyi u horvatskoyi TO Yugoslavskoyu Narodnoyu Armiyeyu abo yiyi zdavannya silam YuNA zmusilo novij horvatskij uryad stvoriti novi teritorialni vijska i tim samim zagostrilo i bez togo napruzheni vidnosini z buntivnim serbskim naselennyam vseredini Horvatiyi ta z samoyu YuNA i Serbiyeyu adzhe cya zbroya osila v bagatoh gromadah iz bilshistyu serbskogo naselennya v Horvatiyi i bula vikoristana bojovikami v agresiyi proti Horvatiyi TO Bosniyi i Gercegovini Dokladnishe Teritorialna oborona Bosniyi i Gercegovini Tut yak i v susidnij Horvatiyi pidrozdili TO rozpalisya za etnichnoyu oznakoyu prote z pochatkom vijni v BiG same chastini miscevoyi TO lyagli v osnovu pershih oficijnih zbrojnih sil nezalezhnoyi Respubliki Bosniyi i Gercegovini yaki pererosli v Armiyu Respubliki Bosniyi i Gercegovini Na pochatku vijni bilshist ozbroyennya TO namagalisya perehopiti dislokovani v respublici chastini YuNA sho yim u deyakih municipalitetah vdalosya Zavdyaki spivpraci municipalnoyi vladi z YuNA v municipalitetah de vibori vigrala Serbska demokratichna partiya zbroya zalishilas u vlasnosti municipalitetu Makedoniya Zi skromnih bojovih zasobiv i vijskovoyi tehniki sho nalezhali Makedonskij teritorialnij oboroni pochalasya armiya nezalezhnoyi Makedoniyi Chleni makedonskoyi TO uspishno perebrali na sebe zavdannya ohoroni kordoniv i vijskovih ob yektiv krayini Tak 6 bereznya 1992 prijnyato pershij vijskovij ob yekt budinok Respublikanskogo i miskogo shtabu TO v Skop ye a 11 bereznya 1992 roku TO mista Kriva Palanka prijnyala kontrolno propusknij punkt Ramna niva na makedonsko bolgarskomu kordoni 26 bereznya 1992 bijci TO istorichnogo rajonu Skop ye Chayir prijnyali ostannij ale najbilshij vijskovij ob yekt ninishnyu kazarmu Ilinden 15 kvitnya v kazarmi Skop ye Bitoli Shtipa i Ohrida nadijshla persha cherga naboru molodih voyakiv majbutnoyi armiyi chim zapochatkovano formuvannya Zbrojnih sil Respubliki Makedoniyi Serbiya i Chornogoriya Todi yak chastini YuNA vivedeni na teritoriyu Soyuznoyi Respubliki Yugoslaviya peretvorilisya na Armiyu Yugoslaviyi pidrozdili TO oboh skladovih chastin Soyuznoyi Respubliki Yugoslaviya Serbiyi i Chornogoriyi pererosli v armiyi cih respublik Div takozhTeritorialna oboronaPrimitkiTomaz Kladnik Nastanek TO Slovenije v Revija Obramba 40 let ustanovitve TO Slovenije Skozi 40 let izhajanja Revije Obramba Defensor Ljubljana november 2008 4 DzherelaLibrary of Congress Country Studies Davor Marijan Jugoslavenska narodna armija vaznija obiljezja