Тео Матейко (нім. Theo Matejko; 18 червня 1893, Відень, Австро-Угорщина — 9 вересня 1946, Тірзе, Австрія) — австрійський ілюстратор. Працював військовим кореспондентом під час Першої та Другої світових воєн. Багато його творів зображують бої австро-угорської армії на Волині та в Східній Галичині під час Першої світової війни і надруковані у німецькій газеті «Illustrirte Zeitung».
Тео Матейко | ||||
---|---|---|---|---|
Тео Матейко, 1930 | ||||
Народження | 18 червня 1893 Відень, Австро-Угорщина | |||
Смерть | 9 вересня 1946 (53 роки) | |||
Тірзе, Австрія | ||||
Національність | австрієць чеського походження | |||
Країна | ||||
Жанр | ілюстрація | |||
Діяльність | художник, ілюстратор, дизайнер поштових марок, рисувальник | |||
Роки творчості | 1913—1946 | |||
Роботи в колекції | Художній інститут Чикаго | |||
Автограф | ||||
| ||||
Тео Матейко у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Батьки Тео походили з муніципалітетту Краніц в Богемії, прізвище Матейко він почав використовувати приблизно з 1907 року. Як митець він був самоуком. У Відні часто змінював місце проживання а в реєстраційних бланках, як професію, вказував «кресляр», «художник», «живописець». Його перший плакат був створений у 1913 році як афіша до відкриття кінотеатру «Flottenvereinskino» а найстаріша картина художника, 1914 року, збереглася у Військово-історичному музеї Відня.
Постріли в Сараєво змінили життя Матейко. Він став солдатом австро-угорської армії під час Першої світової війни. В подальшій кар'єрі військового кореспондента йому допоміг Отто Зонне, шефредактор газети «Illustrirte Zeitung», де статті про події на фронті супроводжувались ілюстраціями боїв та буднів солдат австро-угорської і німецької армій на Східному фронті, зокрема на Волині. Після закінчення війни разом з Марселем Верте якийсь час створює плакати а з 1920 року, мешкає у берлінському готелі «Bristol», який був місцем зустрічі вищого суспільства того часу. Ілюструє журнальні статті про азартні клуби і проблему наркотиків в щоденній газеті «Berliner Illustrirte Zeitung», малює кіноафіші і підземний світ Берліну. Він створив персонаж новобагатька Raffke, плакати для популярних фільмів 20-х років: «Fräulein Raffke» «Доктор Мабузе». Для стрічки «Десять заповідей» він створив сенсаційну серію з 40 мотивів, які були встановлені один за одним у тунелях метро Берліна. Його співпраця з кіноіндустрією тривалий час виходила за рамки малювання плакатів. Для фільму Мурнау «Остання людина» він створив портфоліо літографій для почесних гостей на прем'єрі, ескізи для кіножурналу «Film-Kurier», в 1924 році був членом журі на виставці плакатів кінореклами у клубі «Filmindustrie». Розробляв рекламу моторних олив «Aral», шин для компанії «Continental-Gummiwaren» та сигарет «Reemtsma». У наступні роки Тео Матейко захоплюється гоночними автомобілями та бере участь в автогонках на AVUS та інших німецьких і європейських гоночних трасах, швидкість на яких та власні відчуття він зміг переконливо передати у своїх малюнках. В День Святої Трійці 1924 року він зазнав серйозної автомобільної аварії та не покинув автоспорт. 1928 року в складі команди здійснив переліт через Атлантику на дирижаблі «Граф Цепелін». В 1931 році взяв участь в Mille Miglia — легендарних перегонах в Італії. Він також захоплювався боксом та велосипедним спортом. У 1933 році Матейко здійснив тур по Німеччині як водій восьмициліндрового автомобіля Röhr, який пройшов тоді 2000 км. У тому ж році він намалював жахливі сцени бомбардувань міст сучасними літаками ще до початку Другої світової війни, сподіваючись, що цей кошмар ніколи не стане реальністю. Ці зображення були опубліковані в американському журналі «Life» у 1939 році а Матейко був вже вдруге заарештований нацистами за пацифістську діяльність. У 1935 році співпрацюючи з видавництвом «Ullstein Verlag» Матейко відвідав Сполучені Штати Америки — малював для німецької публіки американський спосіб життя, підземний світ гангстерських синдикатів, боротьбу ФБР зі злочинністю, історії індіанців.
Після дострокового звільнення з в'язниці він працював у пропагандистському журналі «Die Wehrmacht» в інтересах нацистів. Незадовго до закінчення Другої світової війни він разом з дружиною та гонщиком Гансом Штуком покинув Берлін, який був під постійним бомбардуванням союзників. Жив у Санкт-Антон-ам-Арльбергті, Тіроль. З листопада 1945 року працював у сатиричному журналі «Homunculus» у Брегенці, остання титульна сторінка, яку він намалював мала назву «Втомлені апокаліптичні вершники» — навіть вони, привиди воєн і вбивств, жах як втомилися.
Тео Матейко помер від інсульту 9 вересня 1946 року на кінозйомках дружини Еріки, в Тірзе.
Якби Матейко не жив у Німеччині та не робив ілюстрацій нацистів, нацистських прапорів, його б вважали одним з великих ілюстраторів XX століття.
Особисте життя
Матейко одружився 25 квітня 1918 року а розлучився 1921 р.
8 жовтня 1936 р. він одружився вдруге з кіноактрисою Ерікою Фідлер.
Ілюстрації боїв та новини з фронту
- Контратака угорських гусар під Почаєвом
- Невдала атака росіян під Кременцем
- Бої на Ікві
- Бій за Тростянець
-
- Після бою
- Під час обстрілу
- Прибуття поранених, Почаїв, 1916 р.
- Шпиталь під Ковелем, 1917 р.
- З розвідки боєм, Броди, 1917 р.
30—40 роки
-
- Автотроща на Mille Miglia
- Передбачення бомбардувань Берліну, 1933
- Гран-прі Німеччини, 1934
- Україна, 1942 р.
Посилання
Theo Matejko: Kraft, Tempo und Dynamik
Nazi Art of Theo Matejko
LiveAuctioneers
Österreichisches Biographisches Lexikon ab 1815 (2. überarbeitete Auflage — online
Джерела
- Das Theo Matejko-Buch. Zeichnungen als Aufzeichnungen aus zweieinhalb Jahrzehnten. Kommodore-Verlag, Berlin 1938.
- Otto Weber: Der Pressezeichner Theo Matejko. 1893—1946. Das Buch zum 100. Geburtstag. Verein für Heimatgeschichte, Ober-Ramstadt 1993.
- RKDartists
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Matejko Teo Matejko nim Theo Matejko 18 chervnya 1893 Viden Avstro Ugorshina 9 veresnya 1946 Tirze Avstriya avstrijskij ilyustrator Pracyuvav vijskovim korespondentom pid chas Pershoyi ta Drugoyi svitovih voyen Bagato jogo tvoriv zobrazhuyut boyi avstro ugorskoyi armiyi na Volini ta v Shidnij Galichini pid chas Pershoyi svitovoyi vijni i nadrukovani u nimeckij gazeti Illustrirte Zeitung Teo MatejkoTeo Matejko 1930Narodzhennya18 chervnya 1893 1893 06 18 Viden Avstro UgorshinaSmert9 veresnya 1946 1946 09 09 53 roki Tirze AvstriyaNacionalnistavstriyec cheskogo pohodzhennyaKrayina Avstro Ugorshina AvstriyaZhanrilyustraciyaDiyalnisthudozhnik ilyustrator dizajner poshtovih marok risuvalnikRoki tvorchosti1913 1946Roboti v kolekciyiHudozhnij institut ChikagoAvtograf Teo Matejko u VikishovishiZhittyepisNimecko avstrijska kontrataka pid Svinyuhami Batki Teo pohodili z municipalitettu Kranic v Bogemiyi prizvishe Matejko vin pochav vikoristovuvati priblizno z 1907 roku Yak mitec vin buv samoukom U Vidni chasto zminyuvav misce prozhivannya a v reyestracijnih blankah yak profesiyu vkazuvav kreslyar hudozhnik zhivopisec Jogo pershij plakat buv stvorenij u 1913 roci yak afisha do vidkrittya kinoteatru Flottenvereinskino a najstarisha kartina hudozhnika 1914 roku zbereglasya u Vijskovo istorichnomu muzeyi Vidnya Postrili v Sarayevo zminili zhittya Matejko Vin stav soldatom avstro ugorskoyi armiyi pid chas Pershoyi svitovoyi vijni V podalshij kar yeri vijskovogo korespondenta jomu dopomig Otto Zonne shefredaktor gazeti Illustrirte Zeitung de statti pro podiyi na fronti suprovodzhuvalis ilyustraciyami boyiv ta budniv soldat avstro ugorskoyi i nimeckoyi armij na Shidnomu fronti zokrema na Volini Pislya zakinchennya vijni razom z Marselem Verte yakijs chas stvoryuye plakati a z 1920 roku meshkaye u berlinskomu goteli Bristol yakij buv miscem zustrichi vishogo suspilstva togo chasu Ilyustruye zhurnalni statti pro azartni klubi i problemu narkotikiv v shodennij gazeti Berliner Illustrirte Zeitung malyuye kinoafishi i pidzemnij svit Berlinu Vin stvoriv personazh novobagatka Raffke plakati dlya populyarnih filmiv 20 h rokiv Fraulein Raffke Doktor Mabuze Dlya strichki Desyat zapovidej vin stvoriv sensacijnu seriyu z 40 motiviv yaki buli vstanovleni odin za odnim u tunelyah metro Berlina Jogo spivpracya z kinoindustriyeyu trivalij chas vihodila za ramki malyuvannya plakativ Dlya filmu Murnau Ostannya lyudina vin stvoriv portfolio litografij dlya pochesnih gostej na prem yeri eskizi dlya kinozhurnalu Film Kurier v 1924 roci buv chlenom zhuri na vistavci plakativ kinoreklami u klubi Filmindustrie Rozroblyav reklamu motornih oliv Aral shin dlya kompaniyi Continental Gummiwaren ta sigaret Reemtsma U nastupni roki Teo Matejko zahoplyuyetsya gonochnimi avtomobilyami ta bere uchast v avtogonkah na AVUS ta inshih nimeckih i yevropejskih gonochnih trasah shvidkist na yakih ta vlasni vidchuttya vin zmig perekonlivo peredati u svoyih malyunkah V Den Svyatoyi Trijci 1924 roku vin zaznav serjoznoyi avtomobilnoyi avariyi ta ne pokinuv avtosport 1928 roku v skladi komandi zdijsniv perelit cherez Atlantiku na dirizhabli Graf Cepelin V 1931 roci vzyav uchast v Mille Miglia legendarnih peregonah v Italiyi Vin takozh zahoplyuvavsya boksom ta velosipednim sportom U 1933 roci Matejko zdijsniv tur po Nimechchini yak vodij vosmicilindrovogo avtomobilya Rohr yakij projshov todi 2000 km U tomu zh roci vin namalyuvav zhahlivi sceni bombarduvan mist suchasnimi litakami she do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni spodivayuchis sho cej koshmar nikoli ne stane realnistyu Ci zobrazhennya buli opublikovani v amerikanskomu zhurnali Life u 1939 roci a Matejko buv vzhe vdruge zaareshtovanij nacistami za pacifistsku diyalnist U 1935 roci spivpracyuyuchi z vidavnictvom Ullstein Verlag Matejko vidvidav Spolucheni Shtati Ameriki malyuvav dlya nimeckoyi publiki amerikanskij sposib zhittya pidzemnij svit gangsterskih sindikativ borotbu FBR zi zlochinnistyu istoriyi indianciv Pislya dostrokovogo zvilnennya z v yaznici vin pracyuvav u propagandistskomu zhurnali Die Wehrmacht v interesah nacistiv Nezadovgo do zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni vin razom z druzhinoyu ta gonshikom Gansom Shtukom pokinuv Berlin yakij buv pid postijnim bombarduvannyam soyuznikiv Zhiv u Sankt Anton am Arlbergti Tirol Z listopada 1945 roku pracyuvav u satirichnomu zhurnali Homunculus u Bregenci ostannya titulna storinka yaku vin namalyuvav mala nazvu Vtomleni apokaliptichni vershniki navit voni prividi voyen i vbivstv zhah yak vtomilisya Teo Matejko pomer vid insultu 9 veresnya 1946 roku na kinozjomkah druzhini Eriki v Tirze Yakbi Matejko ne zhiv u Nimechchini ta ne robiv ilyustracij nacistiv nacistskih praporiv jogo b vvazhali odnim z velikih ilyustratoriv XX stolittya Osobiste zhittyaMatejko odruzhivsya 25 kvitnya 1918 roku a rozluchivsya 1921 r 8 zhovtnya 1936 r vin odruzhivsya vdruge z kinoaktrisoyu Erikoyu Fidler Ilyustraciyi boyiv ta novini z frontuKontrataka ugorskih gusar pid Pochayevom Nevdala ataka rosiyan pid Kremencem Boyi na Ikvi Bij za Trostyanec Rizdvo v okopi 1916 r Pislya boyu Pid chas obstrilu Pributtya poranenih Pochayiv 1916 r Shpital pid Kovelem 1917 r Z rozvidki boyem Brodi 1917 r 30 40 rokiGans Shtuk na Auto Union Avtotrosha na Mille Miglia Peredbachennya bombarduvan Berlinu 1933 Gran pri Nimechchini 1934 Ukrayina 1942 r PosilannyaTheo Matejko Kraft Tempo und Dynamik Nazi Art of Theo Matejko LiveAuctioneers Osterreichisches Biographisches Lexikon ab 1815 2 uberarbeitete Auflage onlineDzherelaDas Theo Matejko Buch Zeichnungen als Aufzeichnungen aus zweieinhalb Jahrzehnten Kommodore Verlag Berlin 1938 Otto Weber Der Pressezeichner Theo Matejko 1893 1946 Das Buch zum 100 Geburtstag Verein fur Heimatgeschichte Ober Ramstadt 1993 RKDartists d Track Q17299517