Теодор Отто Ріхард Плів'є (нім. Theodor Otto Richard Plievier; до 1933 Plivier; 12 лютого 1892, Берлін — 12 березня 1955, Авеньо, Тічино, Швейцарія) — німецький письменник, автор трилогії про Другу світову війну, що включає романи «Сталінград», «Москва» і «Берлін».
Теодор Плів'є | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Theodor Plievier | ||||
Ім'я при народженні | нім. Theodor Otto Richard Plivier | |||
Народився | 12 лютого 1892[1][2][…] Берлін, Німецька імперія[4] | |||
Помер | 12 березня 1955[4][5][…] (63 роки) Avegno[d], Авеньйо-Гордевіо[4] | |||
Країна | Німеччина | |||
Діяльність | журналіст, перекладач, письменник | |||
Magnum opus | d, d, d, d, d і Berlin[d] | |||
Членство | d і Союз вільних робітників Німеччини | |||
| ||||
Теодор Плів'є у Вікісховищі | ||||
Біографія
Теодор Плів'є був тринадцятою дитиною в сім'ї Теодора Р. Плів'є і Альбертіні Л. Тінґ. Батько майбутнього письменника займався ремеслом: виготовляв і ремонтував напилки. Уже у дванадцять років юний Теодор почав працювати на ринку в Веддінзі, а після закінчення середньої школи став вчиться на муляра.
У шістнадцять років через сварку з батьками Плів'є покинув рідний дім в Гезундбруннені і почав мандрувати Європою. Через Лейпциг і Мюнхен Теодор потрапив спочатку у Відень, а звідти в Будапешт, де після арешту його виселили на угорський кордон, деякий час поневірявся Богемією і Пфальцем, а потім Рейном дістався до Роттердама. Після невдалої спроби потрапити у Велику Британію, сховавшись в трюмі англійського пароплава, Плів'є влаштувався матросом в торговий флот. З 1910 по 1913 рік жив в Південній Америці в Чилі, де працював рибалкою, скотопогонщиком, рудокопом і перекладачем.
Після повернення 1914 року в Німеччину Плів'є був покликаний на службу в Імператорський військово-морський флот і протягом Першої світової війни служив на допоміжному крейсері «Wolf». У листопаді 1918 року Теодор взяв активну участь в матроському повстанні в Кілі.
Після війни Плів'є звільнився з флоту і впритул зайнявся розвитком анархістського руху в країні. 1920 року одружився з актрисою Марією Штоц. 1922 року організував збір коштів для голодуючих в Росії. Деякий час працював журналістом і перекладачем, а потім знову влаштувався матросом і поїхав в Чилі, де служив секретарем німецького віцеконсула.
Після повернення Плів'є в Німеччину 1929 року був опублікований його перший роман «Кулі Кайзера» (нім. Des Kaisers Kulis), на основі якого 1930 року режисером Ервіном Пискатором була створена театральна постановка. У тому числі через критику військової системи Німеччини на сторінках цієї книги після приходу до влади націонал-соціалістів Плів'є потрапив в чорний список авторів.
1931 року після розлучення з Марією Штоц письменник одружується з акторкою Гільдеґард Піскатор, колишній дружині Ервіна Піскатора.
1933 року Плів'є емігрував до СРСР в Ленінград. Потім оселився в селищі Паульськоє (сучасна Павлівка в Самарській області), в кінці 30-х років переїхав до Москви. 1941 року відправився в евакуацію спочатку в Ташкент, а пізніше в Уфу. 1943 року вступив до Національного комітету «Вільна Німеччина». Під час перебування в Паульському письменник працював над створенням роману про німців Поволжя, проте був змушений спалити рукописи.
1945 року в двох видавництвах «Aufbau Verlag» (Берлін) і «El libro libre» (Мехіко) майже одночасно вийшов роман «Сталінград», який згодом був перекладений на 26 мов і став найпопулярнішим твором Плів'є. Під час роботи над книгою письменник отримав дозвіл на доступ до документів по Сталінградській битві і листів німецьких солдатів.
В цьому ж році Теодор Плів'є повернувся до Німеччини, в Радянську зону окупації, два роки працював депутатом Тюрінгенського ландтагу, брав участь в діяльності Культурного союзу і місцевих видавництв.
1948 року письменник переїхав до Західної Німеччини, спочатку в Гамбург, а потім в Констанц, пояснюючи даний вчинок розчаруванням у політиці радянського комунізму. 1950 року одружується на Маргариті Ґроті. А 1953 року оселився в районі Авеню швейцарського кантону Тічино.
Твори
- 1923 — «Aufbruch»
- 1923 — «Weltwende»
- 1 930 — «Кулі Кайзера. Роман з життя німецького військового флоту» (нім. Des Kaisers Kulis. Roman der deutschen Kriegsflotte, роман)
- 1930 — «Zwölf Mann und ein Kapitän» (збірка новел)
- 1932 — «Über seine Arbeit»
- 1932 — «Кайзер пішов, генерали залишилися» (нім. Der Kaiser ging, die Generäle blieben, роман)
- 1935 — «Десяте листопада 1918 р.: Глава з однойменного роману» (нім. Der 10. November 1918. Ein Kapitel aus dem gleichnamigen Roman)
- 1939 — «В Комп'єнському лісі» (нім. Im Wald von Compiegne)
- 1940 — "Das Tor der Welt. Tudapa "
- 1941 — «Im letzten Winkel der Erde»
- 1942 — «Їжак» (нім. Der Igel, збірка оповідань)
- 1945 — «Сталінград» (нім. Stalingrad, роман)
- 1946 — «Акули. Комедія з матроського побуту» (нім. Haifische, роман)
- 1949 — «Eine deutsche Novelle»
- 1952 — «Moskau» (роман)
- 1954 — «Berlin» (роман)
Примітки
- Haug W. Theodor Plievier: Anarchist ohne Adjektive – der Schriftsteller der Freiheit – eine Biographie — 2020.
- SNAC — 2010.
- Filmportal.de — 2005.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118641719 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Из моей жизни | Смена
- Sämtliche Schriften — Liste | VERBRANNTE und VERBANNTE
- Bundesstiftung zur Aufarbeitung der SED-Diktatur | Recherche | Biographische Datenbanken
Посилання
- Біографія(нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teodor Otto Rihard Pliv ye nim Theodor Otto Richard Plievier do 1933 Plivier 12 lyutogo 1892 Berlin 12 bereznya 1955 Aveno Tichino Shvejcariya nimeckij pismennik avtor trilogiyi pro Drugu svitovu vijnu sho vklyuchaye romani Stalingrad Moskva i Berlin Teodor Pliv yenim Theodor PlievierIm ya pri narodzhenninim Theodor Otto Richard PlivierNarodivsya12 lyutogo 1892 1892 02 12 1 2 Berlin Nimecka imperiya 4 Pomer12 bereznya 1955 1955 03 12 4 5 63 roki Avegno d Avenjo Gordevio 4 Krayina NimechchinaDiyalnistzhurnalist perekladach pismennikMagnum opusd d d d d i Berlin d Chlenstvod i Soyuz vilnih robitnikiv Nimechchini Teodor Pliv ye u VikishovishiBiografiyaTeodor Pliv ye buv trinadcyatoyu ditinoyu v sim yi Teodora R Pliv ye i Albertini L Ting Batko majbutnogo pismennika zajmavsya remeslom vigotovlyav i remontuvav napilki Uzhe u dvanadcyat rokiv yunij Teodor pochav pracyuvati na rinku v Veddinzi a pislya zakinchennya serednoyi shkoli stav vchitsya na mulyara U shistnadcyat rokiv cherez svarku z batkami Pliv ye pokinuv ridnij dim v Gezundbrunneni i pochav mandruvati Yevropoyu Cherez Lejpcig i Myunhen Teodor potrapiv spochatku u Viden a zvidti v Budapesht de pislya areshtu jogo viselili na ugorskij kordon deyakij chas poneviryavsya Bogemiyeyu i Pfalcem a potim Rejnom distavsya do Rotterdama Pislya nevdaloyi sprobi potrapiti u Veliku Britaniyu shovavshis v tryumi anglijskogo paroplava Pliv ye vlashtuvavsya matrosom v torgovij flot Z 1910 po 1913 rik zhiv v Pivdennij Americi v Chili de pracyuvav ribalkoyu skotopogonshikom rudokopom i perekladachem Pislya povernennya 1914 roku v Nimechchinu Pliv ye buv poklikanij na sluzhbu v Imperatorskij vijskovo morskij flot i protyagom Pershoyi svitovoyi vijni sluzhiv na dopomizhnomu krejseri Wolf U listopadi 1918 roku Teodor vzyav aktivnu uchast v matroskomu povstanni v Kili Pislya vijni Pliv ye zvilnivsya z flotu i vpritul zajnyavsya rozvitkom anarhistskogo ruhu v krayini 1920 roku odruzhivsya z aktrisoyu Mariyeyu Shtoc 1922 roku organizuvav zbir koshtiv dlya goloduyuchih v Rosiyi Deyakij chas pracyuvav zhurnalistom i perekladachem a potim znovu vlashtuvavsya matrosom i poyihav v Chili de sluzhiv sekretarem nimeckogo vicekonsula Pislya povernennya Pliv ye v Nimechchinu 1929 roku buv opublikovanij jogo pershij roman Kuli Kajzera nim Des Kaisers Kulis na osnovi yakogo 1930 roku rezhiserom Ervinom Piskatorom bula stvorena teatralna postanovka U tomu chisli cherez kritiku vijskovoyi sistemi Nimechchini na storinkah ciyeyi knigi pislya prihodu do vladi nacional socialistiv Pliv ye potrapiv v chornij spisok avtoriv 1931 roku pislya rozluchennya z Mariyeyu Shtoc pismennik odruzhuyetsya z aktorkoyu Gildegard Piskator kolishnij druzhini Ervina Piskatora 1933 roku Pliv ye emigruvav do SRSR v Leningrad Potim oselivsya v selishi Paulskoye suchasna Pavlivka v Samarskij oblasti v kinci 30 h rokiv pereyihav do Moskvi 1941 roku vidpravivsya v evakuaciyu spochatku v Tashkent a piznishe v Ufu 1943 roku vstupiv do Nacionalnogo komitetu Vilna Nimechchina Pid chas perebuvannya v Paulskomu pismennik pracyuvav nad stvorennyam romanu pro nimciv Povolzhya prote buv zmushenij spaliti rukopisi 1945 roku v dvoh vidavnictvah Aufbau Verlag Berlin i El libro libre Mehiko majzhe odnochasno vijshov roman Stalingrad yakij zgodom buv perekladenij na 26 mov i stav najpopulyarnishim tvorom Pliv ye Pid chas roboti nad knigoyu pismennik otrimav dozvil na dostup do dokumentiv po Stalingradskij bitvi i listiv nimeckih soldativ V comu zh roci Teodor Pliv ye povernuvsya do Nimechchini v Radyansku zonu okupaciyi dva roki pracyuvav deputatom Tyuringenskogo landtagu brav uchast v diyalnosti Kulturnogo soyuzu i miscevih vidavnictv 1948 roku pismennik pereyihav do Zahidnoyi Nimechchini spochatku v Gamburg a potim v Konstanc poyasnyuyuchi danij vchinok rozcharuvannyam u politici radyanskogo komunizmu 1950 roku odruzhuyetsya na Margariti Groti A 1953 roku oselivsya v rajoni Avenyu shvejcarskogo kantonu Tichino Tvori1923 Aufbruch 1923 Weltwende 1 930 Kuli Kajzera Roman z zhittya nimeckogo vijskovogo flotu nim Des Kaisers Kulis Roman der deutschen Kriegsflotte roman 1930 Zwolf Mann und ein Kapitan zbirka novel 1932 Uber seine Arbeit 1932 Kajzer pishov generali zalishilisya nim Der Kaiser ging die Generale blieben roman 1935 Desyate listopada 1918 r Glava z odnojmennogo romanu nim Der 10 November 1918 Ein Kapitel aus dem gleichnamigen Roman 1939 V Komp yenskomu lisi nim Im Wald von Compiegne 1940 Das Tor der Welt Tudapa 1941 Im letzten Winkel der Erde 1942 Yizhak nim Der Igel zbirka opovidan 1945 Stalingrad nim Stalingrad roman 1946 Akuli Komediya z matroskogo pobutu nim Haifische roman 1949 Eine deutsche Novelle 1952 Moskau roman 1954 Berlin roman PrimitkiHaug W Theodor Plievier Anarchist ohne Adjektive der Schriftsteller der Freiheit eine Biographie 2020 d Track Q1474290d Track Q107233862 SNAC 2010 d Track Q29861311 Filmportal de 2005 d Track Q15706812 Deutsche Nationalbibliothek Record 118641719 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Iz moej zhizni Smena Samtliche Schriften Liste VERBRANNTE und VERBANNTE Bundesstiftung zur Aufarbeitung der SED Diktatur Recherche Biographische DatenbankenPosilannyaBiografiya nim