Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
| Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . |
Династія Таунгу (бірм. တောင်ငူခေတ်, [tàʊɰ̃ŋù mɪ́ɰ̃ zɛʔ]) — бірманська династія, яка правила з середини XVI століття до 1752 року і об'єднала країни, що утворилися після розпаду Паганского царства, в єдину державу.
| Таунгу | |
| Дата створення / заснування | 1485 |
|---|---|
| Офіційна мова | Бірманська мова |
| Країна |  М'янма |
| Столиця | Таунгу[d], Пегу, Ава (місто), Пегу і Ава (місто) |
| Форма правління | монархія |
| Кількість населення | 3 000 000 осіб |
| Валюта | М'янмський к'ят |
| На заміну | Ава |
| Мова комунікації | Бірманська мова, тайська мова, монська мова, кхмерська мова, d, d, лаоська мова і маніпурі |
| Час/дата припинення існування | 23 березня 1752 |
| Площа | 750 000 км² |
 | |
| Офіційна релігія | Тхеравада |
 Таунгу у Вікісховищі | |
Координати: 18°56′00″ пн. ш. 96°26′00″ сх. д. / 18.9333333333611122384354530° пн. ш. 96.4333333333611193438628106° сх. д.
Зародження
| Історія М'янми[п] |
|---|
 |
|
|
|
|
| [en] • [en] |
Держава Таунгу виникла у 1280 році як укріплене поселення на вершині пагорба на березі річки Сітаун. Після знищення монголами Паганського царства у 1287, до Таунгу попрямували біженці з Пагана, що рятувалися спочатку від монгольських, а потім від шанских набігів. Зміцнення влади його правителів, м'янманців за походженням, ознаменувався прийняттям правителем Тхінкабою царського титулу у 1347 році (правив у 1347—1368 роках) і спорудженням палацу в традиційному м'янманському стилі.
Син Тхінкаби і наступний правитель П'янчі (1368—1377) побудував у Таунгу кілька пагод і монастирів, здійснив паломництво в місто Паган, де біля пагоди Шуезігон залишив надпис, в якому повідомляється, що правитель і його дружина влаштовували в місті та околицях бірманських біженців після розгрому шанами держав Сайган і Пінья. Таунгу і пізніше залишався притулком для м'янманських жителів усіх рангів, які рятувалися від феодальних воєн і усобиць, поступово розширюючись у сторону долини Чаусхе, де можна було збирати по три врожаї рису за рік. Однак, влада в Таунгу в цей час все ще не була міцною, вона залежала від політичної боротьби між м'янманцями (з іншого їх центру — Ави) і монами. В 1377 Таунгу втратив незалежність і був приєднаний до Авської держави.
У складі Авського царства
У Авському царстві членам правлячої родини роздавали окремі регіони країни «для годівлі», з правом на отримання частини доходів. З часом, ці феодали починають проявляти все більшу незалежність від центру.
Час правління царя Могньїнтадо (1427—1440) характеризується переходом від відносної єдності держави до феодальної роздрібленості: у 1430 р. повністю відокремлюється регіон Аракан, а найбільші землевласники, насамперед правителі Таунгу, почали вважали царя Ави лише першим серед рівних. У написах, які відносяться до часу правління Нарапаті I (1443—1469), феодали низки земель вже використовують царські титули, свої володіння вони намагаються перетворити на спадкові, будують у них укріплення, набирають власне військо.
Перша династія Таунгу
Правитель (1486-1531) сильно розширив територію Таунгу. У 1510 році в верхів'ях річки Ситаун, на південь від Ави, він побудував столицю держави - Таунгу. Столичне місто обнесли муром, всередині спорудили палац для правителя і велику водойму. Після того, як в 1527 році війська шанских князів знищили АЧЗК держава, в князівство Таунгу хлинув потік м'янманского населення. Сюди ж, згідно з повідомленнями хронік, прийшли багато дрібних володарів центральної М'янми зі своїми чадами і домочадцями, знаттю і простолюдинами.
Син Мінджіньуоу - Табіншвехті (1531-1551) - отримав від батька князівство, населення якого постійно поповнювалося за рахунок потоку м'янманців, які рятувалися від шанів і прагнули відвоювати у останніх свої рідні місця на центральних рівнинах М'янми. Однак першим об'єктом його завойовницьких походів стала монська держава Хантаваді. В 1535 Табіншветхі на чолі великої армії, до якої приєдналися багато м'янманських феодалів зі своїми загонами, швидким маневром оволодів західною частиною дельти Іраваді, а потім обклав монську столицю Пегу. Місто захищалося цілих чотири роки, і було захоплене тільки в результаті інтриг. До 1541 року підкорення Хантаваді було завершено.
Щоб консолідувати завойовані південні території, Табіншветхі тричі проводив ритуал своєї коронації. У перший раз, в 1541 році, він коронувався в Пегу, після підкорення південної М'янми, а вдруге - в 1542 році, в Пагані, відповідно до м'янманських традицій. У 1546 році, бажаючи продемонструвати єдність своєї держави, Табіншветхі коронувався в третій раз, дотримуючись і м'янманського, і монськкого ритуалів, у Пегу, оголошеному столицею нової імперії. Щоб залучити монів на свою сторону, він не тільки зрівняв монів і м'янманців в правах, але і залишив у колишніх володіннях і на постах монських сановників, і навіть сам носив зачіску і одяг за монським зразком.
Прагнучи закласти стратегічну економічну основу держави, Табіншветхі спробував у 1546 році захопити на заході араканську державу М'яу-У, а в наступному році - східну Аютію. Однак обидві кампанії були невдалими. Цар був морально зломлений повторюваними невдачами, і відійшов від справ. Незабаром він був убитий повсталими монами.
У 1564 році Баїннаун підкорив Аютію, і посадив на її престол свого ставленика. З незліченними скарбами і полоненими він повернувся в Пегу, де під час його відсутності почалося повстання, в ході якого була спалена столиця разом з царським палацом. Придушивши повстання, Баїннаун побудував нове місто і палац, багатство і красу яких із захопленням описували європейські мандрівники. У 1568-1569 роках був зроблений новий похід проти Аютії. Узята столиця була віддана на поталу солдатам, а країна на 15 років стала васалом М'янми.
Розпад держави
Будівельник імперії Баїннаун хоча і звертав увагу на судочинство і законодавство, все життя провів у військових кампаніях, а управлінням держави займався мало. У самій столиці повстання спалахували, як тільки правитель виступав в похід. Так як всі великі центри були залишені у володінні найближчих родичів царя, а завойовані держави шанів, лао і тайців залишалися під управлінням традиційних вождів (за умови васалітету), країну на частини розривав феодальний сепаратизм. Виснаження ресурсів перманентними експедиціями і війнами призвело імперію на грань краху зі смертю Байіннауна.
Син Баїннауна Нандабаїн в 1584 році був змушений виступити проти сепаратистських заколотів, піднятих в Аве, П'я і Таунгу родичами царя і його міністрами. Потім були проведені три невдалих походи проти проголосившої незалежність Аютії, проте в підсумку навпаки, тайська Аютія спочатку відвойовула у мьянманскої держави порти в Тенассеріма і спонукала монів до виступу проти влади м'янманців. Південь поступово став відпадати від імперії. Бачачи слабкість центральної влади, родичі Нандабайна почали боротьбу за престол. Врешті-решт правитель Таунгу в союзі з араканским правителем Мін Разаджі почав наступ на Пегу і в 1599 році захопив місто. Араканці спалили столицю, а взятий в полон Нандабайн був відвезений в Таунгу і отруєний.
М'янма знову розпалася на кілька ворогуючих між собою феодальних держав і володінь. Сіріам був захоплений араканцями, а Тавой і Тенассерім - сіамцями. Незабаром південь країни перейшов в руки португальця Феліпе ді Бріту, який поширив свою владу з відвойованих їм у араканцев Сіріама на інші монські території і встановив контроль над морською торгівлею.
Друга династія Таунгу
Н'яунйан - один з синів Байіннауна - був правителем округу Мейтхіла в сухій зоні. У 1597 році (ще при Байіннауне) сюзеренітет Ньяунджана, який проголосив себе царем, визнали багато володарі в центральній М'янмі. У 1600 році, після відновлення стін і палацу в Аве, він зробив тут обряд коронації і проголосив Аву столицею своєї держави. В результаті військових походів він в 1601-1606 роках підпорядкував нашскіе князівства в верхній течії Іраваді.
Син Ньяунджана Анаукпетлун в 1609-1610 роках підпорядкував П'я і направив свої війська в Таунгу. Захоплення князівства був ознаменований знищенням царських регалій його володаря, розквартирування в місті мьянманского гарнізону, і депортацією майже дві третини населення в Аву. Потім настала черга «королівства» ді Бріту в Сіріаме. У 1613 році його штаб-квартира була взята, а він сам страчений. Майже вся М'янма (за винятком Тенассеріма, який не вдалося відвоювати у сіамців) виявилася об'єднаної. Столиця знову була перенесена в Пегу, куди поступово почали повертатися біженці (тим більше, що мьянманского монарх не обмежує монов в правах). Потім був захоплений Чиенгмай.
Зайняв трон 1629 року Тхалун відновив зруйновану війною країну і відмовився від завойовницької політики. За даними 1635 року, що її населення досягло двох мільйонів чоловік . М'янма визнала незалежність Сіаму. В 1635 столицю знову перенесли в Аву. Головну увагу стало приділятися консолідації держави в більш-менш постійні кордони. Була проведена перша в історії перепис населення із зазначенням видів земельних володінь і їх власників і т. П. Володарі були включені в списки чиновників, ніж були значно ослаблені сепаратистські тенденції.
З кінця XVII століття мьянманского держава вступила в період занепаду і дезінтеграції. В обстановці не до кінця врегульованих відносин престолонаслідування угруповання окремих міністрів висували на своїх претендентів на трон (зазвичай перевага віддавалася слабкою особистості, на яку можна впливати). Суперництво між фракціями еліти за зрослі на початку XVIII століття доходи від морської торгівлі, плутанина в багатьох галузях управління сприяли збагаченню «сильних будинків». Це призвело до звуження державного сектора економіки і ослаблення держави. В умовах падіння авторитету центральної влади і контролю її установ, зростання бандитизму і бродяжництва посилилася роль місцевих лідерів, які набирали дружини для охорони населених пунктів, а переставши посилати податки в центральну скарбницю навіть починали боротьбу з сусідами за збільшення своїх володінь.
В 1727 обурені новими поборами повстали жителі Чіенгмая. Вони розгромили м'янманський гарнізон, вбили губернатора і запросили на трон лаоського принца; всі три мьянманского експедиції проти князівства успіху не мали. Також відпали північні князівства Нан, Кентунг, Могаун і ін.
Хоча Сіам, Китай і Аракан не втручалися в мьянманского справи, у країни з'явився новий зовнішній ворог - васальне князівство Маніпур. У 1730-х роках маніпурскіе вершники щорічно з'являлися в долинах Іраваді і Чиндуїн, випалюючи дотла села, руйнуючи буддійські храми (маніпурци були індуїстами), плюндруючи поля; жителів забирали в полон. Лише вторгнення в Маніпур радий
Падіння імперії
У 1740 році був убитий м'янманський губернатор Пегу, і мони проголосили незалежність, заснувавши державу відроджену Хантаваді. Навесні 1752 року ними була захоплена Ава. Останній правитель династії Таунгу — Магадгаммараза Діпаті — був узятий в полон разом з сім'єю і відвезений в Пегу.
Примітки
- (рос.). Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 12 січня 2022.
- Dr. Than Tun (December 1968). «Administration Under King Thalun» 51, Part 2: 173–188.
Література
- Таунгу (ср.-век. гос-во) — статья из Большой советской энциклопедии.
- Lieberman, Victor B. Burmese Administrative Cycles: Anarchy and Conquest, c. 1580–1760. — Princeton University Press, 1984.
- «История Востока» (в 6 т.). Т.II «Восток в средние века» — Москва: издательская фирма «Восточная литература» РАН, 2002.
- «История Востока» (в 6 т.). Т.III «Восток на рубеже средневековья и нового времени. XVI—XVIII вв.» — Москва: издательская фирма «Восточная литература» РАН, 1999.
- «История Востока» (в 6 т.). Т.IV «Восток в новое время (конец XVIII — начало XX в.)», кн. 1 — М.: Изд-во «Восточная литература» РАН, 2004. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Dinastiya Taungu birm တ င င ခ တ taʊɰ ŋu mɪ ɰ zɛʔ birmanska dinastiya yaka pravila z seredini XVI stolittya do 1752 roku i ob yednala krayini sho utvorilisya pislya rozpadu Paganskogo carstva v yedinu derzhavu Taungu Data stvorennya zasnuvannya1485 Oficijna movaBirmanska mova Krayina M yanma StolicyaTaungu d Pegu Ava misto Pegu i Ava misto Forma pravlinnyamonarhiya Kilkist naselennya3 000 000 osib ValyutaM yanmskij k yat Na zaminuAva Mova komunikaciyiBirmanska mova tajska mova monska mova khmerska mova d d laoska mova i manipuri Chas data pripinennya isnuvannya23 bereznya 1752 Plosha750 000 km Oficijna religiyaTheravada Taungu u Vikishovishi Koordinati 18 56 00 pn sh 96 26 00 sh d 18 9333333333611122384354530 pn sh 96 4333333333611193438628106 sh d 18 9333333333611122384354530 96 4333333333611193438628106ZarodzhennyaPolitichna mapa Pivdenno shidnoyi Aziyi stanom na 1400 rik Istoriya M yanmi p 11 000 200 do n e P yu 200 do n e 1050 n e Monski carstva 825 1057 Arakanski carstva 788 1406 Dinastiya Pagan 849 1297 Period voroguyuchih carstv en 1297 1555 M yinsajn i Pinya 1297 1364 Sikajn 1315 1364 Ava 1364 1555 P yi 1482 1542 Ramanya 1287 1539 1550 1552 Shanski knyazivstva 1215 1563 Arakan 1429 1785 Taungu 1510 1752 Vidrodzhene Hantavadi 1740 1757 Konbaun 1752 1885 Britanska Birma 1824 1948 Anglo birmanski vijni 1824 1885 Nacionalistichnij ruh 1900 1948 Yaponska okupaciya 1942 1945 Suchasnist z 1948 en 1948 1962 1962 1988 Povstannya 8888 Soyuz M yanmi 1988 2010 en 2011 2012 Vijskovij perevorot 2021 roku en en en Derzhava Taungu vinikla u 1280 roci yak ukriplene poselennya na vershini pagorba na berezi richki Sitaun Pislya znishennya mongolami Paganskogo carstva u 1287 do Taungu popryamuvali bizhenci z Pagana sho ryatuvalisya spochatku vid mongolskih a potim vid shanskih nabigiv Zmicnennya vladi jogo praviteliv m yanmanciv za pohodzhennyam oznamenuvavsya prijnyattyam pravitelem Thinkaboyu carskogo titulu u 1347 roci praviv u 1347 1368 rokah i sporudzhennyam palacu v tradicijnomu m yanmanskomu stili Sin Thinkabi i nastupnij pravitel P yanchi 1368 1377 pobuduvav u Taungu kilka pagod i monastiriv zdijsniv palomnictvo v misto Pagan de bilya pagodi Shuezigon zalishiv nadpis v yakomu povidomlyayetsya sho pravitel i jogo druzhina vlashtovuvali v misti ta okolicyah birmanskih bizhenciv pislya rozgromu shanami derzhav Sajgan i Pinya Taungu i piznishe zalishavsya pritulkom dlya m yanmanskih zhiteliv usih rangiv yaki ryatuvalisya vid feodalnih voyen i usobic postupovo rozshiryuyuchis u storonu dolini Chaushe de mozhna bulo zbirati po tri vrozhayi risu za rik Odnak vlada v Taungu v cej chas vse she ne bula micnoyu vona zalezhala vid politichnoyi borotbi mizh m yanmancyami z inshogo yih centru Avi i monami V 1377 Taungu vtrativ nezalezhnist i buv priyednanij do Avskoyi derzhavi U skladi Avskogo carstvaU Avskomu carstvi chlenam pravlyachoyi rodini rozdavali okremi regioni krayini dlya godivli z pravom na otrimannya chastini dohodiv Z chasom ci feodali pochinayut proyavlyati vse bilshu nezalezhnist vid centru Chas pravlinnya carya Mognyintado 1427 1440 harakterizuyetsya perehodom vid vidnosnoyi yednosti derzhavi do feodalnoyi rozdriblenosti u 1430 r povnistyu vidokremlyuyetsya region Arakan a najbilshi zemlevlasniki nasampered praviteli Taungu pochali vvazhali carya Avi lishe pershim sered rivnih U napisah yaki vidnosyatsya do chasu pravlinnya Narapati I 1443 1469 feodali nizki zemel vzhe vikoristovuyut carski tituli svoyi volodinnya voni namagayutsya peretvoriti na spadkovi buduyut u nih ukriplennya nabirayut vlasne vijsko Persha dinastiya TaunguPravitel 1486 1531 silno rozshiriv teritoriyu Taungu U 1510 roci v verhiv yah richki Sitaun na pivden vid Avi vin pobuduvav stolicyu derzhavi Taungu Stolichne misto obnesli murom vseredini sporudili palac dlya pravitelya i veliku vodojmu Pislya togo yak v 1527 roci vijska shanskih knyaziv znishili AChZK derzhava v knyazivstvo Taungu hlinuv potik m yanmanskogo naselennya Syudi zh zgidno z povidomlennyami hronik prijshli bagato dribnih volodariv centralnoyi M yanmi zi svoyimi chadami i domochadcyami znattyu i prostolyudinami Sin Mindzhinuou Tabinshvehti 1531 1551 otrimav vid batka knyazivstvo naselennya yakogo postijno popovnyuvalosya za rahunok potoku m yanmanciv yaki ryatuvalisya vid shaniv i pragnuli vidvoyuvati u ostannih svoyi ridni miscya na centralnih rivninah M yanmi Odnak pershim ob yektom jogo zavojovnickih pohodiv stala monska derzhava Hantavadi V 1535 Tabinshvethi na choli velikoyi armiyi do yakoyi priyednalisya bagato m yanmanskih feodaliv zi svoyimi zagonami shvidkim manevrom ovolodiv zahidnoyu chastinoyu delti Iravadi a potim obklav monsku stolicyu Pegu Misto zahishalosya cilih chotiri roki i bulo zahoplene tilki v rezultati intrig Do 1541 roku pidkorennya Hantavadi bulo zaversheno Shob konsoliduvati zavojovani pivdenni teritoriyi Tabinshvethi trichi provodiv ritual svoyeyi koronaciyi U pershij raz v 1541 roci vin koronuvavsya v Pegu pislya pidkorennya pivdennoyi M yanmi a vdruge v 1542 roci v Pagani vidpovidno do m yanmanskih tradicij U 1546 roci bazhayuchi prodemonstruvati yednist svoyeyi derzhavi Tabinshvethi koronuvavsya v tretij raz dotrimuyuchis i m yanmanskogo i monskkogo ritualiv u Pegu ogoloshenomu stoliceyu novoyi imperiyi Shob zaluchiti moniv na svoyu storonu vin ne tilki zrivnyav moniv i m yanmanciv v pravah ale i zalishiv u kolishnih volodinnyah i na postah monskih sanovnikiv i navit sam nosiv zachisku i odyag za monskim zrazkom Pragnuchi zaklasti strategichnu ekonomichnu osnovu derzhavi Tabinshvethi sprobuvav u 1546 roci zahopiti na zahodi arakansku derzhavu M yau U a v nastupnomu roci shidnu Ayutiyu Odnak obidvi kampaniyi buli nevdalimi Car buv moralno zlomlenij povtoryuvanimi nevdachami i vidijshov vid sprav Nezabarom vin buv ubitij povstalimi monami U 1564 roci Bayinnaun pidkoriv Ayutiyu i posadiv na yiyi prestol svogo stavlenika Z nezlichennimi skarbami i polonenimi vin povernuvsya v Pegu de pid chas jogo vidsutnosti pochalosya povstannya v hodi yakogo bula spalena stolicya razom z carskim palacom Pridushivshi povstannya Bayinnaun pobuduvav nove misto i palac bagatstvo i krasu yakih iz zahoplennyam opisuvali yevropejski mandrivniki U 1568 1569 rokah buv zroblenij novij pohid proti Ayutiyi Uzyata stolicya bula viddana na potalu soldatam a krayina na 15 rokiv stala vasalom M yanmi Rozpad derzhavi Budivelnik imperiyi Bayinnaun hocha i zvertav uvagu na sudochinstvo i zakonodavstvo vse zhittya proviv u vijskovih kampaniyah a upravlinnyam derzhavi zajmavsya malo U samij stolici povstannya spalahuvali yak tilki pravitel vistupav v pohid Tak yak vsi veliki centri buli zalisheni u volodinni najblizhchih rodichiv carya a zavojovani derzhavi shaniv lao i tajciv zalishalisya pid upravlinnyam tradicijnih vozhdiv za umovi vasalitetu krayinu na chastini rozrivav feodalnij separatizm Visnazhennya resursiv permanentnimi ekspediciyami i vijnami prizvelo imperiyu na gran krahu zi smertyu Bajinnauna Sin Bayinnauna Nandabayin v 1584 roci buv zmushenij vistupiti proti separatistskih zakolotiv pidnyatih v Ave P ya i Taungu rodichami carya i jogo ministrami Potim buli provedeni tri nevdalih pohodi proti progolosivshoyi nezalezhnist Ayutiyi prote v pidsumku navpaki tajska Ayutiya spochatku vidvojovula u myanmanskoyi derzhavi porti v Tenasserima i sponukala moniv do vistupu proti vladi m yanmanciv Pivden postupovo stav vidpadati vid imperiyi Bachachi slabkist centralnoyi vladi rodichi Nandabajna pochali borotbu za prestol Vreshti resht pravitel Taungu v soyuzi z arakanskim pravitelem Min Razadzhi pochav nastup na Pegu i v 1599 roci zahopiv misto Arakanci spalili stolicyu a vzyatij v polon Nandabajn buv vidvezenij v Taungu i otruyenij M yanma znovu rozpalasya na kilka voroguyuchih mizh soboyu feodalnih derzhav i volodin Siriam buv zahoplenij arakancyami a Tavoj i Tenasserim siamcyami Nezabarom pivden krayini perejshov v ruki portugalcya Felipe di Britu yakij poshiriv svoyu vladu z vidvojovanih yim u arakancev Siriama na inshi monski teritoriyi i vstanoviv kontrol nad morskoyu torgivleyu Druga dinastiya Taungu N yaunjan odin z siniv Bajinnauna buv pravitelem okrugu Mejthila v suhij zoni U 1597 roci she pri Bajinnaune syuzerenitet Nyaundzhana yakij progolosiv sebe carem viznali bagato volodari v centralnij M yanmi U 1600 roci pislya vidnovlennya stin i palacu v Ave vin zrobiv tut obryad koronaciyi i progolosiv Avu stoliceyu svoyeyi derzhavi V rezultati vijskovih pohodiv vin v 1601 1606 rokah pidporyadkuvav nashskie knyazivstva v verhnij techiyi Iravadi Sin Nyaundzhana Anaukpetlun v 1609 1610 rokah pidporyadkuvav P ya i napraviv svoyi vijska v Taungu Zahoplennya knyazivstva buv oznamenovanij znishennyam carskih regalij jogo volodarya rozkvartiruvannya v misti myanmanskogo garnizonu i deportaciyeyu majzhe dvi tretini naselennya v Avu Potim nastala cherga korolivstva di Britu v Siriame U 1613 roci jogo shtab kvartira bula vzyata a vin sam strachenij Majzhe vsya M yanma za vinyatkom Tenasserima yakij ne vdalosya vidvoyuvati u siamciv viyavilasya ob yednanoyi Stolicya znovu bula perenesena v Pegu kudi postupovo pochali povertatisya bizhenci tim bilshe sho myanmanskogo monarh ne obmezhuye monov v pravah Potim buv zahoplenij Chiengmaj Zajnyav tron 1629 roku Thalun vidnoviv zrujnovanu vijnoyu krayinu i vidmovivsya vid zavojovnickoyi politiki Za danimi 1635 roku sho yiyi naselennya dosyaglo dvoh miljoniv cholovik M yanma viznala nezalezhnist Siamu V 1635 stolicyu znovu perenesli v Avu Golovnu uvagu stalo pridilyatisya konsolidaciyi derzhavi v bilsh mensh postijni kordoni Bula provedena persha v istoriyi perepis naselennya iz zaznachennyam vidiv zemelnih volodin i yih vlasnikiv i t P Volodari buli vklyucheni v spiski chinovnikiv nizh buli znachno oslableni separatistski tendenciyi Z kincya XVII stolittya myanmanskogo derzhava vstupila v period zanepadu i dezintegraciyi V obstanovci ne do kincya vregulovanih vidnosin prestolonasliduvannya ugrupovannya okremih ministriv visuvali na svoyih pretendentiv na tron zazvichaj perevaga viddavalasya slabkoyu osobistosti na yaku mozhna vplivati Supernictvo mizh frakciyami eliti za zrosli na pochatku XVIII stolittya dohodi vid morskoyi torgivli plutanina v bagatoh galuzyah upravlinnya spriyali zbagachennyu silnih budinkiv Ce prizvelo do zvuzhennya derzhavnogo sektora ekonomiki i oslablennya derzhavi V umovah padinnya avtoritetu centralnoyi vladi i kontrolyu yiyi ustanov zrostannya banditizmu i brodyazhnictva posililasya rol miscevih lideriv yaki nabirali druzhini dlya ohoroni naselenih punktiv a perestavshi posilati podatki v centralnu skarbnicyu navit pochinali borotbu z susidami za zbilshennya svoyih volodin V 1727 obureni novimi poborami povstali zhiteli Chiengmaya Voni rozgromili m yanmanskij garnizon vbili gubernatora i zaprosili na tron laoskogo princa vsi tri myanmanskogo ekspediciyi proti knyazivstva uspihu ne mali Takozh vidpali pivnichni knyazivstva Nan Kentung Mogaun i in Hocha Siam Kitaj i Arakan ne vtruchalisya v myanmanskogo spravi u krayini z yavivsya novij zovnishnij vorog vasalne knyazivstvo Manipur U 1730 h rokah manipurskie vershniki shorichno z yavlyalisya v dolinah Iravadi i Chinduyin vipalyuyuchi dotla sela rujnuyuchi buddijski hrami manipurci buli induyistami plyundruyuchi polya zhiteliv zabirali v polon Lishe vtorgnennya v Manipur radij Padinnya imperiyi U 1740 roci buv ubitij m yanmanskij gubernator Pegu i moni progolosili nezalezhnist zasnuvavshi derzhavu vidrodzhenu Hantavadi Navesni 1752 roku nimi bula zahoplena Ava Ostannij pravitel dinastiyi Taungu Magadgammaraza Dipati buv uzyatij v polon razom z sim yeyu i vidvezenij v Pegu Primitki ros Arhiv originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 12 sichnya 2022 Dr Than Tun December 1968 Administration Under King Thalun 51 Part 2 173 188 Literatura Taungu sr vek gos vo statya iz Bolshoj sovetskoj enciklopedii Lieberman Victor B Burmese Administrative Cycles Anarchy and Conquest c 1580 1760 Princeton University Press 1984 Istoriya Vostoka v 6 t T II Vostok v srednie veka Moskva izdatelskaya firma Vostochnaya literatura RAN 2002 ISBN 5 02 018102 1 Istoriya Vostoka v 6 t T III Vostok na rubezhe srednevekovya i novogo vremeni XVI XVIII vv Moskva izdatelskaya firma Vostochnaya literatura RAN 1999 ISBN 5 02 017913 2 Istoriya Vostoka v 6 t T IV Vostok v novoe vremya konec XVIII nachalo XX v kn 1 M Izd vo Vostochnaya literatura RAN 2004 ISBN 5 02 018102 1