Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ігор Євгенович Тамм (нар. 26 червня (8 липня) 1895, Владивосток, Російська імперія — пом.12 квітня 1971, Москва) — фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1958 року; начальник сектора конструкторського бюро № 11 (Арзамас-16), академік Академії наук СРСР, доктор фізико-математичних наук, Герой Соціалістичної Праці.
Біографія
Народився 8 липня (за старим стилем 26 червня) 1895 року у Владивостоці. Син інженера-будівельника, що працював на будівництві Транссибірської залізничної магістралі. Походив з німецької родини, що переїхала до Російської імперії у середині 19 століття. 1898 року родина переселилася до Єлисаветграда (нині Кропивницький, Україна).
1913 року закінчив Єлисаветградську чоловічу гімназію. Того ж року поїхав навчатися до Единбурзького університету (Велика Британія), де закінчив перший курс. На початку літа 1914 року повернувся додому і вступив на фізико-математичний факультет Московського університету. У 1915 році добровольцем пішов на фронт першої світової війни, кілька місяців перебував на фронті у складі санітарного загону. За наполяганням сім'ї повернувся до Москви і продовжив навчання. Закінчив Московський університет 1918 року. Брав активну участь у революційних подіях 1917 року, належав до фракції меншовиків-інтернаціоналістів.
1919 року розпочав свою діяльність як викладач фізики, спочатку у Кримському університеті в Сімферополі. Від 1921 року викладач Одеського політехнічного інституту під керівництвом видатного фізика Леоніда Мандельштама, що мав на молодого вченого винятково сильний вплив. Від 1922 року — в Москві, викладач і приват-доцент (з 1923 року) Комуністичного університету імені Свердлова (до 1925 року). Одночасно від 1923 року працював на факультеті теоретичної фізики Другого Московського державного університету і займав там від 1927 до 1929 року посаду професора. Крім того, від 1924 року Тамм одночасно почав читати лекції у Московському державному університеті (викладав там до 1941, потім від 1954), з 1926 року — приват-доцент.
У цей період наукової діяльності Тамм побудував квантову теорію розсіювання світла в твердих тілах (1930) і теорію розсіювання світла електронами (1930). В галузі квантової теорії металів спільно із створив теорію фотоефекту в металах (1931). Теоретично довів можливість існування особливих станів електронів на поверхні кристалів («рівні Тамма», 1932), що згодом лягло в основу пояснення різних поверхневих ефектів у кристалах.
1930 року Тамм став професором і завідувачем кафедрою теоретичної фізики МДУ (до 1937 року). Доктор фізико-математичних наук (1934), того ж року обраний членом-кореспондентом Академії наук СРСР. Коли Академія 1934 року переїхала з Ленінграда до Москви, Тамм став завідувачем сектором теоретичної фізики академічного Інституту імені П. М. Лебедєва (потім — Фізичний інститут АН СРСР), і цю посаду обіймав до кінця життя. Тамм займався електродинамікою анізотропних твердих тіл та оптичними властивостями кристалів. Звернувшись до квантової механіки, в 1930 році Тамм пояснив акустичні коливання і розсіювання світла у твердих середовищах. У його роботі вперше була висловлена ідея про кванти звукових хвиль. Тамм пояснив фотоелектричну емісію електронів з металу, тобто емісію, викликану світловим опроміненням. Він встановив, що електрони поблизу поверхні кристала можуть перебувати в особливих енергетичних станах, пізніше названих таммовськими поверхневими рівнями. Тамм і С. Альтшуллер передбачили, що нейтрон, незважаючи на відсутність у нього електричного заряду, має негативний магнітний момент.
У 1934 році Тамм спробував пояснити за допомогою своєї бета-теорії природу сил, що утримують разом частинки ядра. Відповідно до цієї теорії, розпад ядер, викликаний випусканням бета-частинок, призводить до появи особливого роду сил між будь-якими двома нуклонами. Він виявив, що бета-сили насправді існують, але занадто слабкі, щоб виконувати роль «ядерного клею». Надалі Тамм математично розвинув цю кількісну теорію ядерних сил за схемою, на якій була створена сучасна мезонна теорія ядерних сил.
У 1936–1937 роках фізики Ігор Тамм та Ілля Франк запропонували теорію, що пояснює природу випромінювання, яку виявив Павло Черенков, спостерігаючи заломлюючі середовища, схильні до дії гамма-випромінювання. Тамм і Франк розглянули випадок електрона, що рухається швидше, ніж світло в середовищі. Хоча у вакуумі таке неможливо, це явище виникає в заломлюючому середовищі. Таким чином, І. Тамм став одним з творців теорії випромінювання Черенкова—Вавилова.
Завідував кафедрою теоретичної фізики Московського фізико-технічного інституту (1943–1950). У 1945 році розробив наближений метод трактування взаємодії та ядерних елементарних частинок (метод Тамма). У 1946 році Ігор Тамм був залучений до роботи над створенням першої атомної бомби в СРСР. Згідно з деякими публікаціями, питання про це вирішувалося ще в 1943 році, але тоді через національність вченого його кандидатура була відхилена. Зокрема, Тамм працював над дослідженням природи ударної хвилі великої інтенсивності.
У 1948 році виникла задача створення водневої бомби. За пропозицією І. В. Курчатова Ігор Євгенович Тамм організував групу для вивчення даного питання, хоча навіть у принципову можливість створити таку зброю багато учених не вірили. Проте вже в 1950 році таке завдання було поставлене, причому з дуже жорсткими термінами вирішення. Тамм з групою співробітників Фізичного Інституту був переведений в КБ-11 в Арзамас-16 (нині Саров), начальником відділу, в травні 1952 року призначений начальником сектору.
Використовуючи напрацьовані з 1948 року ідеї, група академіка Тамма, зокрема, молоді співробітники В. Л. Гінзбург і А. Д. Сахаров, висунула кілька найважливіших оригінальних і витончених пропозицій, які й дозволили створити таку бомбу в найкоротші терміни. Зокрема, був запропонований метод утримання газового розряду за допомогою потужних магнітних полів — принцип, який досі лежить в основі бажаного досягнення контрольованої термоядерної реакції (ядерного синтезу). Успішне випробування першої радянської водневої бомби сталося 12 серпня 1953 року. Важливим є той факт, що на відміну від американської водневої бомби, вперше випробуваної в листопаді 1952 року, радянська бомба діяла за іншою схемою і була закінченим пристроєм, цілком готовим до практичного застосування. У 1953 році І. Є. Тамм обраний академіком АН СРСР.
За участь у розробці водневої бомби з формулюванням «за успішне виконання спеціального завдання уряду» Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 січня 1954 року (не публікувався) Тамму Ігору Євгеновичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот» (№ 6746).
На початку 1954 року академік Ігор Євгенович Тамм повернувся в Москву, і працював у Фізичному Інституті АН СРСР до кінця життя. У 1954–1957 роках знову був професором МДУ. Член Бюро Відділення фізико-математичних наук АН СРСР (1957–1959). Член Бюро Відділення ядерної фізики АН СРСР (1963–1970). Член редколегії журналів (1963–1969) і «Ядерна фізика» (1964–1971). Автор фундаментального курсу «Основи теорії електрики» (1929), який тільки за життя автора перевидавався 8 разів, перекладений на багато мов світу. Загальна кількість наукових праць І. Є. Тамма обчислюється сотнями. Створив школу фізиків-теоретиків, до якої належать багато видатні радянські та російські вчені.
У 1958 році Тамму, Франку і Черенкову була присуджена Нобелівська премія з фізики за дослідження теорії випромінювання Черенкова—Вавилова. Вручення найвищої наукової світової нагороди відразу трьом ученим — перший і єдиний випадок в історії Нобелівської премії.
Ігор Євгенович Тамм був обраний членом багатьох наукових академій світу, в тому числі почесний член (1961), дійсний член Польської академії наук (1959), ординарний член Королівської академії наук Швеції (1959), почесний член (США, 1970), член Німецької академії натуралістів «Леопольдіна» (НДР, 1964). Золота медаль імені М. В. Ломоносова АН СРСР (1968).
З середини 60-х років важко хворів, кілька років був підключений до приладу примусового дихання, але продовжував вести наукову роботу до останніх днів життя. Жив у Москві. Ігор Євгенович Тамм помер 12 квітня 1971 року. Похований на Новодівичому цвинтарі Москви.
Лауреат двох Сталінських премій СРСР (1946, 1953). Нагороджений чотирма орденами Леніна (1953, 1954, 1956, 1965), орденом Трудового Червоного Прапора (1945), медалями.
Вшанування пам'яті
Ім'ям академіка І. Є. Тамма названа . На його честь встановлено меморіальну дошку на будинку Фізичного Інституту АН СРСР у Москві. У 1995 році Академія наук СРСР заснувала премію імені І. Є. Тамма.
У місті Кропивницький на будинку Єлисаветградської чоловічої гімназії, в якій навчався Ігор Тамм, встановлено меморіальну дошку. Біля головного корпусу НВП «Радій» по вулиці Героїв України, 29 встановлено пам'ятник Ігорю Тамму.
Примітки
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Джерела
- Храмов Ю. А. Физики: Биографический справочник.— 2-е изд., испр. и дополн.— М.: Наука, Гл. ред-я физ.-мат. лит-ры, 1983.— С. 258.
- 2. https://nspu.com.ua/novini/nobelivski-lavreati-bagato-slidiv-vede-do-kiieva/
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tamm prizvishe Igor Yevgenovich Tamm nar 26 chervnya 8 lipnya 1895 18950708 Vladivostok Rosijska imperiya pom 12 kvitnya 1971 Moskva fizik teoretik laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki 1958 roku nachalnik sektora konstruktorskogo byuro 11 Arzamas 16 akademik Akademiyi nauk SRSR doktor fiziko matematichnih nauk Geroj Socialistichnoyi Praci Igor Yevgenovich Tammros Igor Evgenevich TammNarodivsya 26 chervnya 8 lipnya 1895 1895 07 08 VladivostokPomer 12 kvitnya 1971 1971 04 12 75 rokiv Moskva bichnij amiotrofichnij sklerozPohovannya Novodivichij cvintarKrayina SRSRDiyalnist fizik teoretik vinahidnik vikladach universitetu fizikAlma mater Edinburzkij universitet fizichnij fakultet MDU MDU 1 Galuz teoretichna fizikaZaklad MFTI MDUVchene zvannya akademik AN SRSR d Naukovij stupin doktor fiziko matematichnih naukVchiteli Mandelshtam Leonid IsaakovichVidomi uchni Kadishevskij Volodimir Georgijovich d Markov Mojsej Oleksandrovich d d d d d Blohincev Dmitro Ivanovich Ginzburg Vitalij Lazarovich Saharov Andrij Dmitrovich Davidov Oleksandr SergijovichAspiranti doktoranti Ginzburg Vitalij Lazarovich 2 Saharov Andrij Dmitrovich 3 Budker Gersh Ickovich 4 Moiseyev Mikita Mikolajovich Davidov Oleksandr SergijovichChlenstvo Leopoldina Rosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR Amerikanska akademiya mistectv i nauk Polska akademiya naukU shlyubi z dDiti dNagorodi Nobelivska premiya z fiziki 1958 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Tamm Igor Yevgenovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 8 lipnya za starim stilem 26 chervnya 1895 roku u Vladivostoci Sin inzhenera budivelnika sho pracyuvav na budivnictvi Transsibirskoyi zaliznichnoyi magistrali Pohodiv z nimeckoyi rodini sho pereyihala do Rosijskoyi imperiyi u seredini 19 stolittya 1898 roku rodina pereselilasya do Yelisavetgrada nini Kropivnickij Ukrayina 1913 roku zakinchiv Yelisavetgradsku cholovichu gimnaziyu Togo zh roku poyihav navchatisya do Edinburzkogo universitetu Velika Britaniya de zakinchiv pershij kurs Na pochatku lita 1914 roku povernuvsya dodomu i vstupiv na fiziko matematichnij fakultet Moskovskogo universitetu U 1915 roci dobrovolcem pishov na front pershoyi svitovoyi vijni kilka misyaciv perebuvav na fronti u skladi sanitarnogo zagonu Za napolyagannyam sim yi povernuvsya do Moskvi i prodovzhiv navchannya Zakinchiv Moskovskij universitet 1918 roku Brav aktivnu uchast u revolyucijnih podiyah 1917 roku nalezhav do frakciyi menshovikiv internacionalistiv 1919 roku rozpochav svoyu diyalnist yak vikladach fiziki spochatku u Krimskomu universiteti v Simferopoli Vid 1921 roku vikladach Odeskogo politehnichnogo institutu pid kerivnictvom vidatnogo fizika Leonida Mandelshtama sho mav na molodogo vchenogo vinyatkovo silnij vpliv Vid 1922 roku v Moskvi vikladach i privat docent z 1923 roku Komunistichnogo universitetu imeni Sverdlova do 1925 roku Odnochasno vid 1923 roku pracyuvav na fakulteti teoretichnoyi fiziki Drugogo Moskovskogo derzhavnogo universitetu i zajmav tam vid 1927 do 1929 roku posadu profesora Krim togo vid 1924 roku Tamm odnochasno pochav chitati lekciyi u Moskovskomu derzhavnomu universiteti vikladav tam do 1941 potim vid 1954 z 1926 roku privat docent U cej period naukovoyi diyalnosti Tamm pobuduvav kvantovu teoriyu rozsiyuvannya svitla v tverdih tilah 1930 i teoriyu rozsiyuvannya svitla elektronami 1930 V galuzi kvantovoyi teoriyi metaliv spilno iz stvoriv teoriyu fotoefektu v metalah 1931 Teoretichno doviv mozhlivist isnuvannya osoblivih staniv elektroniv na poverhni kristaliv rivni Tamma 1932 sho zgodom lyaglo v osnovu poyasnennya riznih poverhnevih efektiv u kristalah 1930 roku Tamm stav profesorom i zaviduvachem kafedroyu teoretichnoyi fiziki MDU do 1937 roku Doktor fiziko matematichnih nauk 1934 togo zh roku obranij chlenom korespondentom Akademiyi nauk SRSR Koli Akademiya 1934 roku pereyihala z Leningrada do Moskvi Tamm stav zaviduvachem sektorom teoretichnoyi fiziki akademichnogo Institutu imeni P M Lebedyeva potim Fizichnij institut AN SRSR i cyu posadu obijmav do kincya zhittya Tamm zajmavsya elektrodinamikoyu anizotropnih tverdih til ta optichnimi vlastivostyami kristaliv Zvernuvshis do kvantovoyi mehaniki v 1930 roci Tamm poyasniv akustichni kolivannya i rozsiyuvannya svitla u tverdih seredovishah U jogo roboti vpershe bula vislovlena ideya pro kvanti zvukovih hvil Tamm poyasniv fotoelektrichnu emisiyu elektroniv z metalu tobto emisiyu viklikanu svitlovim oprominennyam Vin vstanoviv sho elektroni poblizu poverhni kristala mozhut perebuvati v osoblivih energetichnih stanah piznishe nazvanih tammovskimi poverhnevimi rivnyami Tamm i S Altshuller peredbachili sho nejtron nezvazhayuchi na vidsutnist u nogo elektrichnogo zaryadu maye negativnij magnitnij moment U 1934 roci Tamm sprobuvav poyasniti za dopomogoyu svoyeyi beta teoriyi prirodu sil sho utrimuyut razom chastinki yadra Vidpovidno do ciyeyi teoriyi rozpad yader viklikanij vipuskannyam beta chastinok prizvodit do poyavi osoblivogo rodu sil mizh bud yakimi dvoma nuklonami Vin viyaviv sho beta sili naspravdi isnuyut ale zanadto slabki shob vikonuvati rol yadernogo kleyu Nadali Tamm matematichno rozvinuv cyu kilkisnu teoriyu yadernih sil za shemoyu na yakij bula stvorena suchasna mezonna teoriya yadernih sil U 1936 1937 rokah fiziki Igor Tamm ta Illya Frank zaproponuvali teoriyu sho poyasnyuye prirodu viprominyuvannya yaku viyaviv Pavlo Cherenkov sposterigayuchi zalomlyuyuchi seredovisha shilni do diyi gamma viprominyuvannya Tamm i Frank rozglyanuli vipadok elektrona sho ruhayetsya shvidshe nizh svitlo v seredovishi Hocha u vakuumi take nemozhlivo ce yavishe vinikaye v zalomlyuyuchomu seredovishi Takim chinom I Tamm stav odnim z tvorciv teoriyi viprominyuvannya Cherenkova Vavilova Zaviduvav kafedroyu teoretichnoyi fiziki Moskovskogo fiziko tehnichnogo institutu 1943 1950 U 1945 roci rozrobiv nablizhenij metod traktuvannya vzayemodiyi ta yadernih elementarnih chastinok metod Tamma U 1946 roci Igor Tamm buv zaluchenij do roboti nad stvorennyam pershoyi atomnoyi bombi v SRSR Zgidno z deyakimi publikaciyami pitannya pro ce virishuvalosya she v 1943 roci ale todi cherez nacionalnist vchenogo jogo kandidatura bula vidhilena Zokrema Tamm pracyuvav nad doslidzhennyam prirodi udarnoyi hvili velikoyi intensivnosti U 1948 roci vinikla zadacha stvorennya vodnevoyi bombi Za propoziciyeyu I V Kurchatova Igor Yevgenovich Tamm organizuvav grupu dlya vivchennya danogo pitannya hocha navit u principovu mozhlivist stvoriti taku zbroyu bagato uchenih ne virili Prote vzhe v 1950 roci take zavdannya bulo postavlene prichomu z duzhe zhorstkimi terminami virishennya Tamm z grupoyu spivrobitnikiv Fizichnogo Institutu buv perevedenij v KB 11 v Arzamas 16 nini Sarov nachalnikom viddilu v travni 1952 roku priznachenij nachalnikom sektoru Vikoristovuyuchi napracovani z 1948 roku ideyi grupa akademika Tamma zokrema molodi spivrobitniki V L Ginzburg i A D Saharov visunula kilka najvazhlivishih originalnih i vitonchenih propozicij yaki j dozvolili stvoriti taku bombu v najkorotshi termini Zokrema buv zaproponovanij metod utrimannya gazovogo rozryadu za dopomogoyu potuzhnih magnitnih poliv princip yakij dosi lezhit v osnovi bazhanogo dosyagnennya kontrolovanoyi termoyadernoyi reakciyi yadernogo sintezu Uspishne viprobuvannya pershoyi radyanskoyi vodnevoyi bombi stalosya 12 serpnya 1953 roku Vazhlivim ye toj fakt sho na vidminu vid amerikanskoyi vodnevoyi bombi vpershe viprobuvanoyi v listopadi 1952 roku radyanska bomba diyala za inshoyu shemoyu i bula zakinchenim pristroyem cilkom gotovim do praktichnogo zastosuvannya U 1953 roci I Ye Tamm obranij akademikom AN SRSR Za uchast u rozrobci vodnevoyi bombi z formulyuvannyam za uspishne vikonannya specialnogo zavdannya uryadu Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 4 sichnya 1954 roku ne publikuvavsya Tammu Igoru Yevgenovichu prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci z vruchennyam ordena Lenina i zolotoyi medali Serp i Molot 6746 Na pochatku 1954 roku akademik Igor Yevgenovich Tamm povernuvsya v Moskvu i pracyuvav u Fizichnomu Instituti AN SRSR do kincya zhittya U 1954 1957 rokah znovu buv profesorom MDU Chlen Byuro Viddilennya fiziko matematichnih nauk AN SRSR 1957 1959 Chlen Byuro Viddilennya yadernoyi fiziki AN SRSR 1963 1970 Chlen redkolegiyi zhurnaliv 1963 1969 i Yaderna fizika 1964 1971 Avtor fundamentalnogo kursu Osnovi teoriyi elektriki 1929 yakij tilki za zhittya avtora perevidavavsya 8 raziv perekladenij na bagato mov svitu Zagalna kilkist naukovih prac I Ye Tamma obchislyuyetsya sotnyami Stvoriv shkolu fizikiv teoretikiv do yakoyi nalezhat bagato vidatni radyanski ta rosijski vcheni U 1958 roci Tammu Franku i Cherenkovu bula prisudzhena Nobelivska premiya z fiziki za doslidzhennya teoriyi viprominyuvannya Cherenkova Vavilova Vruchennya najvishoyi naukovoyi svitovoyi nagorodi vidrazu trom uchenim pershij i yedinij vipadok v istoriyi Nobelivskoyi premiyi Igor Yevgenovich Tamm buv obranij chlenom bagatoh naukovih akademij svitu v tomu chisli pochesnij chlen 1961 dijsnij chlen Polskoyi akademiyi nauk 1959 ordinarnij chlen Korolivskoyi akademiyi nauk Shveciyi 1959 pochesnij chlen SShA 1970 chlen Nimeckoyi akademiyi naturalistiv Leopoldina NDR 1964 Zolota medal imeni M V Lomonosova AN SRSR 1968 Z seredini 60 h rokiv vazhko hvoriv kilka rokiv buv pidklyuchenij do priladu primusovogo dihannya ale prodovzhuvav vesti naukovu robotu do ostannih dniv zhittya Zhiv u Moskvi Igor Yevgenovich Tamm pomer 12 kvitnya 1971 roku Pohovanij na Novodivichomu cvintari Moskvi Laureat dvoh Stalinskih premij SRSR 1946 1953 Nagorodzhenij chotirma ordenami Lenina 1953 1954 1956 1965 ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 1945 medalyami Vshanuvannya pam yatiIm yam akademika I Ye Tamma nazvana Na jogo chest vstanovleno memorialnu doshku na budinku Fizichnogo Institutu AN SRSR u Moskvi U 1995 roci Akademiya nauk SRSR zasnuvala premiyu imeni I Ye Tamma U misti Kropivnickij na budinku Yelisavetgradskoyi cholovichoyi gimnaziyi v yakij navchavsya Igor Tamm vstanovleno memorialnu doshku Bilya golovnogo korpusu NVP Radij po vulici Geroyiv Ukrayini 29 vstanovleno pam yatnik Igoryu Tammu PrimitkiMatematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984DzherelaHramov Yu A Fiziki Biograficheskij spravochnik 2 e izd ispr i dopoln M Nauka Gl red ya fiz mat lit ry 1983 S 258 2 https nspu com ua novini nobelivski lavreati bagato slidiv vede do kiieva Posilannya