Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сімферопольський повіт історична адміністративно територіальна одиниця Таврійської губернії з центром в місті Сімферопол

Сімферопольський повіт

Сімферопольський повіт

Сімферопольський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Таврійської губернії з центром в місті Сімферополь, що існувала в 1784—1921 роках. В 1796—1802 роках іменувався Ак-Мечетський повіт.

Сімферопольський повіт
image
Герб повітового центру
image
Губернія Таврійська губернія
Центр Сімферополь
Створений 1784
Скасований 1921
Площа 415 390 (4538.1 км²) (1897)
Населення 141 717 осіб (1997)
Густота 31.2 осіб / км²
Наступники Кримська Автономна Соціалістична Радянська Республіка

Історія

Повіт був утворений у складі Таврійської області указами Сенату Катеринославському і Таврійському генерал-губернаторові князю Г. А. Потьомкіну 8 лютого 1784 року. Документальних свідчень про адміністративно-територіальний поділ повіту в початковий період не виявлено, передбачається, що він відповідав введеному після 1802 року.

12 грудня 1796 року указом імператора Павла I повіт був перейменований в Ак-Мечетський; його включили до складу новоствореної Новоросійської губернії. При Павлові Крим був поділений на 2 повіту: Перекопський і Ак-Мечетський, причому останній займав практично весь півострів, за винятком району Присивашшя.

8 (20) жовтня 1802 року Олександр I указом Сенату розділив Новоросійську губернію на Таврійську, Миколаївську та Катеринославську губернії. Тим же указом в Таврійській губернії було ліквідовано Ак-Мечетський повіт (і відтворений Сімферопольський), а також визначено 7 нових повітів.

Протягом XIX століття внутрішній устрій повіту неодноразово змінювався.

Повіт проіснував до радянських реформ 1921 року, коли він був перетворений в Сімферопольський округ, а в 1923 у ввели районну систему і з округу виділили 3 райони: Підгірно-Петровський (з 1924 року Сімферопольський), Бахчисарайський, Карасубазарський і Сарабузький (скасований в 1924 році).

Географія

Повіт спочатку займав весь південний захід (без Севастопольського градоначальства) і центральну гірську і передгірську частину півострова. 15 квітня 1838 року був оприлюднений Указ сенату: «Про заснування в Таврійській губернії нового повіту під назвою Ялтинського», згідно з яким Південний берег і частина території Головного та внутрішнього пасма Кримських гір виділялися з Сімферопольського повіту. У результаті площа склала 4 727,6 км².

Східний кордон повіту, з Феодосійським, проходила за притокою Салгира, річці Біюк-Карасу, потім через Головну гряду по дорозі Карасубазар — Ускут; північна, з Євпаторійським та Перекопським повітами, починалася біля озера Кизил-Яр на березі Каркінітської затоки і йшла загальним напрямком на схід до Салгира трохи північніше села Сарабуз, далі на північ по Салгир до сучасного села Владиславівка Нижньогірського району і схід змикалася з кордоном по Біюк-Карасу. Південна межа, з Ялтинським повітом, на сході проходила по яйлі Головної гряди і за Чатир-Дагом повертала на захід по верхів'ях Альми, потім по Марті та Качі, потім на південь, по поздовжній долині Внутрішнього пасма, по лінії Пички — Карло — Уркуста до річки Чорної. На південному заході до повіту примикало Севастопольське градоначальництво, кордон з яким проходила по Мекензієвих горах.

Населення

Після захоплення Криму Росією населення півострова, внаслідок еміграції та різних смут, скоротилося приблизно на 300 тис. чоловік.

Згідно з відомістю, складеною під час п'ятої ревізії 1796 року, в повіті нараховувалося 24 955 чоловік, згідно з «Камеральним Описом Таврійської області», складеним 1802 року, в Акмечетському повіті було 64 714 жителів (повіт тоді займав майже весь Крим).

У повіті було три міста: Сімферополь, Бахчисарай та Карасубазар; основне населення було зосереджено в селах.

В 1805 в повіті, без міст, значилося 42 863 жителя, з них немусульман 1784 людини . Так званих «російських селищ» на той рік в повіті було 5: Мангуш, , Курци (зараз обидві в межі Сімферополя), Петербурзькі мазанки, Зуя та Бія-Сала. За волостях населення розподілялося таким чином:

Населення волостей на 1805 рік
5 508 Алуштинська волость 4 950
5 511 5 363
5 186 4 083
5 664 5 336

В 1864 році в повіті в 4497 будинках проживало 25 915 чоловік

За переписом 1897 року населення повіту склала 141 717 чоловік (чоловіків 76 335, жінок 65 382), у тому числі сільського — 66712 чол. Щільність населення становила 34 чол. на км², тільки сільського — 16 чол. на км².

За національностей на 1897 рік частки населення розподілялися таким чином:

Грамотних зафіксовано 33,9 %, що вище середнього рівня по губернії, 50,6 % жителів складали селяни, які населяють понад 1000 сіл, середнє число мешканців яких близько 60 душ. Селянських громад в повіті на 1905 належало 4,5 %, або 20 тис. десятин землі, ще 115 тис. десятин належало селянам на правах приватної власності. 129 000 десятин належало дворянам, 59 тисяч — купцям і 72 тисячі десятин — скарбниці, церкви і різним установам.

Економіка

Майже 39 % населення займалися сільським господарством: в північній частині повіту — хліборобством (площа посівів зернових близько 87 тис. десятин), в передгірській та гірській — садівництвом, виноградарством і вирощуванням тютюну. Із зернових вирощували озиму пшеницю (32 % площі), овес, який займав близько 17 % і ячмінь з житом — 16,3 % посівної площі. Хліба збирали в середньому 48 тисяч тонн на рік (3 млн пудів) — понад 250 кг на душу населення. Фруктів повіт виробляв в рік в середньому 3 200 тонн, вина отримували з винограду — близько 4,3 мільйона літрів (з 1850 десятин виноградників), збір тютюну з 2,5 тисяч десятин плантацій — близько 1350 тонн. У повіті на 1900 рік налічувалося 26 тис. коней, 57 тис. голів великої рогатої худоби, 121 тисяча овець і кіз та 6,5 тисяч свиней. Кустарні промисли були розвинені слабо, виділялася тільки обробка шкіри. Промисловість також малорозвинені — за даними, за 1896 рік в повіті значилося підприємств:

У містах У повіті
Фабрик і заводів 69 143
Усього виробництва в 1311 тис. р. 148 тис. р.
Число зайнятих робочих 990 чол. 336 чол.
image
Сімферопольський повіт. 1909 рік.

Адміністративний устрій

На 20 жовтня 1802 повіт був заснований у складі 7 волостей:

У первинному вигляді повіт проіснував та волосний реформи 1829 року, коли до складу та найменування були внесені зміни. Склад повіту виглядав так:

В 1838 році був створений окремий Ялтинський повіт, до складу якого увійшли Алуштинська, та Байдарська волості, були також змінені кордону залишилися. З частини Кадикойської і Актачінської (від долини Булганак до річки Тобе-Чокрак) волостей, заселеній переважно німцями-колоністами — виділили Кронентальську волость; Кадикойську ж перейменували в . Табулдінську перейменували в Зуйську виділивши з неї, а також частини Аргінської, німецьку Нейзатську волость.

До середини XIX століття територіальний поділ повіту виглядав таким чином:

Наприкінці ХІХ ст. до складу повіту входили:

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 червня 2011.
  2. . Архів оригіналу за 24 квітня 2009. Процитовано 28 червня 2011.
  3. . Архів оригіналу за 10 листопада 2004. Процитовано 10 листопада 2004.
  4. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 червня 2011.
  5. . Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 30 липня 2013.
  6. . Архів оригіналу за 27 грудня 2010. Процитовано 28 червня 2011.
  7. Ялта С 1771 года[недоступне посилання з травня 2019]
  8. . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 28 червня 2011.
  9. . Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 28 червня 2011.
  10. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 28 червня 2011.
  11. «Ведомость о казённых волостях Таврической губернии» от 31 августа 1829 г

Посилання

  • ИТУАК, т. 26, стр.85. Лашков Ф. Ф. Исторический очерк Крымско-татарскаго землевладения [ 20 липня 2010 у Wayback Machine.]
  • «Полное Географическое описание нашего Отечества. Том XIV.» СПб.1910 г. Стор.711 (рос.)
  • (рос. дореф.) XLI. Таврическая губернія. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1864 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ М. Раевскимъ. СанктПетербургъ. 1865. — LVI + 138 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Simferopolskij povit istorichna administrativno teritorialna odinicya Tavrijskoyi guberniyi z centrom v misti Simferopol sho isnuvala v 1784 1921 rokah V 1796 1802 rokah imenuvavsya Ak Mechetskij povit Simferopolskij povitGerb povitovogo centruGuberniya Tavrijska guberniyaCentr SimferopolStvorenij 1784Skasovanij 1921Plosha 415 390 4538 1 km 1897 Naselennya 141 717 osib 1997 Gustota 31 2 osib km Nastupniki Krimska Avtonomna Socialistichna Radyanska RespublikaIstoriyaPovit buv utvorenij u skladi Tavrijskoyi oblasti ukazami Senatu Katerinoslavskomu i Tavrijskomu general gubernatorovi knyazyu G A Potomkinu 8 lyutogo 1784 roku Dokumentalnih svidchen pro administrativno teritorialnij podil povitu v pochatkovij period ne viyavleno peredbachayetsya sho vin vidpovidav vvedenomu pislya 1802 roku 12 grudnya 1796 roku ukazom imperatora Pavla I povit buv perejmenovanij v Ak Mechetskij jogo vklyuchili do skladu novostvorenoyi Novorosijskoyi guberniyi Pri Pavlovi Krim buv podilenij na 2 povitu Perekopskij i Ak Mechetskij prichomu ostannij zajmav praktichno ves pivostriv za vinyatkom rajonu Prisivashshya 8 20 zhovtnya 1802 roku Oleksandr I ukazom Senatu rozdiliv Novorosijsku guberniyu na Tavrijsku Mikolayivsku ta Katerinoslavsku guberniyi Tim zhe ukazom v Tavrijskij guberniyi bulo likvidovano Ak Mechetskij povit i vidtvorenij Simferopolskij a takozh viznacheno 7 novih povitiv Protyagom XIX stolittya vnutrishnij ustrij povitu neodnorazovo zminyuvavsya Povit proisnuvav do radyanskih reform 1921 roku koli vin buv peretvorenij v Simferopolskij okrug a v 1923 u vveli rajonnu sistemu i z okrugu vidilili 3 rajoni Pidgirno Petrovskij z 1924 roku Simferopolskij Bahchisarajskij Karasubazarskij i Sarabuzkij skasovanij v 1924 roci GeografiyaPovit spochatku zajmav ves pivdennij zahid bez Sevastopolskogo gradonachalstva i centralnu girsku i peredgirsku chastinu pivostrova 15 kvitnya 1838 roku buv oprilyudnenij Ukaz senatu Pro zasnuvannya v Tavrijskij guberniyi novogo povitu pid nazvoyu Yaltinskogo zgidno z yakim Pivdennij bereg i chastina teritoriyi Golovnogo ta vnutrishnogo pasma Krimskih gir vidilyalisya z Simferopolskogo povitu U rezultati plosha sklala 4 727 6 km Shidnij kordon povitu z Feodosijskim prohodila za pritokoyu Salgira richci Biyuk Karasu potim cherez Golovnu gryadu po dorozi Karasubazar Uskut pivnichna z Yevpatorijskim ta Perekopskim povitami pochinalasya bilya ozera Kizil Yar na berezi Karkinitskoyi zatoki i jshla zagalnim napryamkom na shid do Salgira trohi pivnichnishe sela Sarabuz dali na pivnich po Salgir do suchasnogo sela Vladislavivka Nizhnogirskogo rajonu i shid zmikalasya z kordonom po Biyuk Karasu Pivdenna mezha z Yaltinskim povitom na shodi prohodila po yajli Golovnoyi gryadi i za Chatir Dagom povertala na zahid po verhiv yah Almi potim po Marti ta Kachi potim na pivden po pozdovzhnij dolini Vnutrishnogo pasma po liniyi Pichki Karlo Urkusta do richki Chornoyi Na pivdennomu zahodi do povitu primikalo Sevastopolske gradonachalnictvo kordon z yakim prohodila po Mekenziyevih gorah NaselennyaPislya zahoplennya Krimu Rosiyeyu naselennya pivostrova vnaslidok emigraciyi ta riznih smut skorotilosya priblizno na 300 tis cholovik Zgidno z vidomistyu skladenoyu pid chas p yatoyi reviziyi 1796 roku v poviti narahovuvalosya 24 955 cholovik zgidno z Kameralnim Opisom Tavrijskoyi oblasti skladenim 1802 roku v Akmechetskomu poviti bulo 64 714 zhiteliv povit todi zajmav majzhe ves Krim U poviti bulo tri mista Simferopol Bahchisaraj ta Karasubazar osnovne naselennya bulo zoseredzheno v selah V 1805 v poviti bez mist znachilosya 42 863 zhitelya z nih nemusulman 1784 lyudini Tak zvanih rosijskih selish na toj rik v poviti bulo 5 Mangush Kurci zaraz obidvi v mezhi Simferopolya Peterburzki mazanki Zuya ta Biya Sala Za volostyah naselennya rozpodilyalosya takim chinom Naselennya volostej na 1805 rik 5 508 Alushtinska volost 4 950 5 511 5 363 5 186 4 083 5 664 5 336 V 1864 roci v poviti v 4497 budinkah prozhivalo 25 915 cholovik Za perepisom 1897 roku naselennya povitu sklala 141 717 cholovik cholovikiv 76 335 zhinok 65 382 u tomu chisli silskogo 66712 chol Shilnist naselennya stanovila 34 chol na km tilki silskogo 16 chol na km Za nacionalnostej na 1897 rik chastki naselennya rozpodilyalisya takim chinom Krimski tatari 41 8 Rosiyani 30 2 Ukrayinci 7 5 Yevreyi 6 5 Nimci 4 1 Karayimi 2 6 Gramotnih zafiksovano 33 9 sho vishe serednogo rivnya po guberniyi 50 6 zhiteliv skladali selyani yaki naselyayut ponad 1000 sil serednye chislo meshkanciv yakih blizko 60 dush Selyanskih gromad v poviti na 1905 nalezhalo 4 5 abo 20 tis desyatin zemli she 115 tis desyatin nalezhalo selyanam na pravah privatnoyi vlasnosti 129 000 desyatin nalezhalo dvoryanam 59 tisyach kupcyam i 72 tisyachi desyatin skarbnici cerkvi i riznim ustanovam EkonomikaMajzhe 39 naselennya zajmalisya silskim gospodarstvom v pivnichnij chastini povitu hliborobstvom plosha posiviv zernovih blizko 87 tis desyatin v peredgirskij ta girskij sadivnictvom vinogradarstvom i viroshuvannyam tyutyunu Iz zernovih viroshuvali ozimu pshenicyu 32 ploshi oves yakij zajmav blizko 17 i yachmin z zhitom 16 3 posivnoyi ploshi Hliba zbirali v serednomu 48 tisyach tonn na rik 3 mln pudiv ponad 250 kg na dushu naselennya Fruktiv povit viroblyav v rik v serednomu 3 200 tonn vina otrimuvali z vinogradu blizko 4 3 miljona litriv z 1850 desyatin vinogradnikiv zbir tyutyunu z 2 5 tisyach desyatin plantacij blizko 1350 tonn U poviti na 1900 rik nalichuvalosya 26 tis konej 57 tis goliv velikoyi rogatoyi hudobi 121 tisyacha ovec i kiz ta 6 5 tisyach svinej Kustarni promisli buli rozvineni slabo vidilyalasya tilki obrobka shkiri Promislovist takozh malorozvineni za danimi za 1896 rik v poviti znachilosya pidpriyemstv U mistah U poviti Fabrik i zavodiv 69 143 Usogo virobnictva v 1311 tis r 148 tis r Chislo zajnyatih robochih 990 chol 336 chol Simferopolskij povit 1909 rik Administrativnij ustrijNa 20 zhovtnya 1802 povit buv zasnovanij u skladi 7 volostej do 1838 a do 1829 roku U pervinnomu viglyadi povit proisnuvav ta volosnij reformi 1829 roku koli do skladu ta najmenuvannya buli vneseni zmini Sklad povitu viglyadav tak Alushtinska volost Bajdarska volost Duvankojska volost Manguska volost V 1838 roci buv stvorenij okremij Yaltinskij povit do skladu yakogo uvijshli Alushtinska ta Bajdarska volosti buli takozh zmineni kordonu zalishilisya Z chastini Kadikojskoyi i Aktachinskoyi vid dolini Bulganak do richki Tobe Chokrak volostej zaselenij perevazhno nimcyami kolonistami vidilili Kronentalsku volost Kadikojsku zh perejmenuvali v Tabuldinsku perejmenuvali v Zujsku vidilivshi z neyi a takozh chastini Arginskoyi nimecku Nejzatsku volost Do seredini XIX stolittya teritorialnij podil povitu viglyadav takim chinom Duvankojska Kronentalska Naprikinci HIH st do skladu povitu vhodili Duvankojska Kronentalska povitove Simferopol iz peredmistyam Nove misto Salgirnoyu slobidkoyu Verhnoyu Soldatskoyu Zhandarmskoyu Kazanskoyu Rosijskoyu Soldatskoyu Shesterikovoyu slobodami ta selom Pidgorodnye Petrovskim zashtatne misto Bahchisaraj iz peredmistyami Aziz Ak Chokrak Aski Yurt Chufut Kale zashtatne misto Karasubazar iz peredmistyami Vinogradniki Kaplik fruktovi sadi slobodoyu Dzhankoj Primitki Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 28 chervnya 2011 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2009 Procitovano 28 chervnya 2011 Arhiv originalu za 10 listopada 2004 Procitovano 10 listopada 2004 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 28 chervnya 2011 Arhiv originalu za 30 lipnya 2013 Procitovano 30 lipnya 2013 Arhiv originalu za 27 grudnya 2010 Procitovano 28 chervnya 2011 Yalta S 1771 goda nedostupne posilannya z travnya 2019 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 28 chervnya 2011 Arhiv originalu za 20 lipnya 2010 Procitovano 28 chervnya 2011 PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 28 chervnya 2011 Vedomost o kazyonnyh volostyah Tavricheskoj gubernii ot 31 avgusta 1829 gPosilannyaITUAK t 26 str 85 Lashkov F F Istoricheskij ocherk Krymsko tatarskago zemlevladeniya 20 lipnya 2010 u Wayback Machine Polnoe Geograficheskoe opisanie nashego Otechestva Tom XIV SPb 1910 g Stor 711 ros ros doref XLI Tavricheskaya guberniya Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1864 goda Izdan Centralnym Statisticheskim Komitetom Ministerstva Vnutrennih Del Obrabotan redaktorom M Raevskim SanktPeterburg 1865 LVI 138 s

Дата публікації:
Топ