Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Sciadopitys verticillata (койомакі) — вид хвойних рослин монотипової родини, унікальний хвойний ендемік Японії, відомий зі скам'янілостей віком близько 230 мільйонів років.
| Sciadopitys verticillata | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Sciadopityaceae Luerss. |
| Рід: | Sciadopitys Siebold & Zucc. |
| Вид: | Sciadopitys verticillata (S. verticillata) |
| Біноміальна назва | |
| Sciadopitys verticillata | |
Поширення, екологія
Країни поширення: Японія (Хонсю, Кюсю, Сікоку). Локально поширений в змішаних хвойних-покритонасінних лісах, разом з Chamaecyparis obtusa, Chamaecyparis pisifera, Tsuga sieboldii, Abies firma, Pinus parviflora і покритонасінними, такими як Aesculus turbinata, Magnolia obovata, , , Acer rufinerve. В густому лісі зазвичай тільки папороті, мохи та печіночники рости під деревами, але в деяких місцинах тіньовитривалі чагарники і невеликі дерев, такі як і можуть процвітати. Койомакі ростуть як поодинокі дерева, а також в невеликих «гаях» або більш-менш чистих поселеннях. Це хвойне найбільш поширене в скелястих, прохолодних і вологих ярах і долинах у гірських районах, на висотах від 200 м і 1700 м над рівнем моря.
Морфологія
Вічнозелене дерево до 20–30(35) м заввишки і до 1 м діаметра. Кора товста м'яка червоно-коричнева, волокниста. Пагони оранжево-коричневі, голі, диморфні (довгі чи короткі); бруньки яйцюваті, 3–4 мм, тільки на верхівках пагонів. Листки двох типів, лускоподібні листки, коричневі, 1–6 мм, фотосинтезні голчасті листки розвиваються шляхом злиття двох листків, довжиною 6–13 см, шириною 2–3 мм і товщиною 1 мм, вони залишаються три-чотири роки на дереві. Пилкові шишки 6–12 мм. Насіннєві шишки майже сидячі, яйцюваті, зелені але після дозрівання, через 18–20 місяців після запилення, темно-коричневі, довжиною 4.5–10 см, шириною 3.5–6.5 см, коли відкриті; тендітні й розбиваються незабаром після того як висипається насіння. Родючих лусок 15–40 на шишку, тонкі, 2–3 см завдовжки, шириною 2–3,5 см, грубі, матові, вершини округлі. Насіння 5–9 на луску, оранжево-коричневого кольору, довжиною 8–12 мм, мають вузьке крило. Сім'ядолі 2. хромосом N = 10.
Використання
Довговічна деревина цього виду використовується для цілей будівництва та в обмеженій кількості для будівництва човнів і деяких видів меблів. Його найціннішим комерційним використанням є, безсумнівно, садівництво, оскільки це популярне дерево саджають в Японії і (більш обмежено) в Європі та США. Голландці, які були єдиними європейцями, яким дозволено було торгувати з Японією, привезли його на Яву на початку дев'ятнадцятого століття; дерево успішно прибуло до Англії і Нідерландів у 1861 році.
Загрози та охорона
Трапляється в багатьох охоронних територіях.
Посилання
- The Gymnosperm Database [ 1 грудня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Це незавершена стаття про хвойні. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sciadopitys verticillata kojomaki vid hvojnih roslin monotipovoyi rodini unikalnij hvojnij endemik Yaponiyi vidomij zi skam yanilostej vikom blizko 230 miljoniv rokiv Sciadopitys verticillata Period isnuvannya 230 0 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Sciadopityaceae Luerss Rid Sciadopitys Siebold amp Zucc Vid Sciadopitys verticillata S verticillata Binomialna nazva Sciadopitys verticillata Thunb Siebold amp Zucc 1842Poshirennya ekologiyaKrayini poshirennya Yaponiya Honsyu Kyusyu Sikoku Lokalno poshirenij v zmishanih hvojnih pokritonasinnih lisah razom z Chamaecyparis obtusa Chamaecyparis pisifera Tsuga sieboldii Abies firma Pinus parviflora i pokritonasinnimi takimi yak Aesculus turbinata Magnolia obovata Acer rufinerve V gustomu lisi zazvichaj tilki paporoti mohi ta pechinochniki rosti pid derevami ale v deyakih miscinah tinovitrivali chagarniki i neveliki derev taki yak i mozhut procvitati Kojomaki rostut yak poodinoki dereva a takozh v nevelikih gayah abo bilsh mensh chistih poselennyah Ce hvojne najbilsh poshirene v skelyastih proholodnih i vologih yarah i dolinah u girskih rajonah na visotah vid 200 m i 1700 m nad rivnem morya MorfologiyaVichnozelene derevo do 20 30 35 m zavvishki i do 1 m diametra Kora tovsta m yaka chervono korichneva voloknista Pagoni oranzhevo korichnevi goli dimorfni dovgi chi korotki brunki yajcyuvati 3 4 mm tilki na verhivkah pagoniv Listki dvoh tipiv luskopodibni listki korichnevi 1 6 mm fotosintezni golchasti listki rozvivayutsya shlyahom zlittya dvoh listkiv dovzhinoyu 6 13 sm shirinoyu 2 3 mm i tovshinoyu 1 mm voni zalishayutsya tri chotiri roki na derevi Pilkovi shishki 6 12 mm Nasinnyevi shishki majzhe sidyachi yajcyuvati zeleni ale pislya dozrivannya cherez 18 20 misyaciv pislya zapilennya temno korichnevi dovzhinoyu 4 5 10 sm shirinoyu 3 5 6 5 sm koli vidkriti tenditni j rozbivayutsya nezabarom pislya togo yak visipayetsya nasinnya Rodyuchih lusok 15 40 na shishku tonki 2 3 sm zavdovzhki shirinoyu 2 3 5 sm grubi matovi vershini okrugli Nasinnya 5 9 na lusku oranzhevo korichnevogo koloru dovzhinoyu 8 12 mm mayut vuzke krilo Sim yadoli 2 hromosom N 10 VikoristannyaDovgovichna derevina cogo vidu vikoristovuyetsya dlya cilej budivnictva ta v obmezhenij kilkosti dlya budivnictva chovniv i deyakih vidiv mebliv Jogo najcinnishim komercijnim vikoristannyam ye bezsumnivno sadivnictvo oskilki ce populyarne derevo sadzhayut v Yaponiyi i bilsh obmezheno v Yevropi ta SShA Gollandci yaki buli yedinimi yevropejcyami yakim dozvoleno bulo torguvati z Yaponiyeyu privezli jogo na Yavu na pochatku dev yatnadcyatogo stolittya derevo uspishno pribulo do Angliyi i Niderlandiv u 1861 roci Zagrozi ta ohoronaTraplyayetsya v bagatoh ohoronnih teritoriyah PosilannyaThe Gymnosperm Database 1 grudnya 2014 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro hvojni Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi