Східноканадські бореальні ліси (ідентифікатор WWF: NA0605) — неарктичний екорегіон тайги, розташований на сході Канади.
Ландшафт Національного парку Терра-Нова (Ньюфаундленд) | |
Екозона | Неарктика |
---|---|
Біом | Бореальний ліс/Тайга |
Статус збереження | критичний/зникаючий |
WWF | NA0605 |
Межі | Ліси центральних районів Канадського щита Тайга сходу Канадського щита Східноканадські перехідні ліси Рівнинні ліси затоки Святого Лаврентія Ліси Нової Англії та Акадії Ліси нагір'їв Ньюфаундленду Океанічні пустища Південного Авалону та Б'юріну |
Площа, км² | 459 051 |
Країни | Канада |
Охороняється | 15 242 км² (3 %) |
Розташування екорегіону (зеленим) |
Географія
Екорегіон східноканадських бореальних лісів охоплює східні райони Квебеку та південь Лабрадору, зокрема південний схід Лабрадорського півострова та острів Антикості у затоці Святого Лаврентія. Крім того, екорегіон включає більшу частину острова Ньюфаундленд, високогір'я північного Нью-Брансвіка та Кейп-Бретонське нагір'я на півночі острова Кейп-Бретон у Новій Шотландії.
Рельєф регіону представлений переважно височинами та горами. На півночі регіону розташована Лаврентійська височина, основу якої складають докембрійські граніти, гнейси та інші метаморфічні та магматичні породи Канадського щита. Найвищою частиною цієї височини є Лаврентійські гори, розташовані на півдні Квебеку. Південна частина екорегіону включає найпівнічнішні хребти гірської системи Аппалачів, які на півострові Ґаспе підіймаються на висоту понад 1000 м над рівнем моря. Основу острова Антикості складають нижньопалеозойські (ордовицькі та силурійські) вапняки та сланці, що покривають породи фундаменту докембрійського щита. В часи останнього льодовикового періоду територія екорегіону була вкрита льодовиковим щитом, який залишив тут численні озера, морени та інші льодовикові форми рельєфу. На Лаврентійській височині спорадично трапляються ділянки багаторічної мерзлоти.
Південною межею екорегіону є [en] великої річки Святого Лаврентія, що бере початок в озері Онтаріо. Серед озер, розташованих в межах екорегіону, слід відзначити озеро Мелвілл на сході Лабрадору, озеро Манікуаган, яке утворилося у великому метеоритному кратері, та озеро Сен-Жан.
На півночі екорегіон переходить у тайгу сходу Канадського щита, на заході — у ліси центральних районів Канадського щита, а на півдні — у східноканадські перехідні ліси, рівнинні ліси затоки Святого Лаврентія та ліси Нової Англії і Акадії. В горах Ньюфаундленду східноканадські ліси переходять у ліси нагір'їв Ньюфаундленду, а в прибережних районах на південному сході острова — у океанічні пустища Південного Авалону та Б'юріну.
Клімат
На більшій частині екорегіону переважає субарктичний клімат (Dfc за класифікацією кліматів Кеппена), а на півдні — вологий континентальний або гемібореальний клімат (Dfb за класифікацією Кеппена). Літо, як правило, прохолодне, середня температура влітку коливається від 8,5 °C на півночі регіону до 14,5 °C на півдні. Зимові температурури залежать від близькості до океану. На півночі регіону, в Квебеку та Лабрадорі середня температура взимку коливається від -8 °C до -13 °C. На острові Ньюфаундленд зими коротші та м’якіші, середня температура взимку там коливається від -5,5 °C до -1 °C. Середньорічна кількість опадів коливається від 800-1000 м на заході регіону, у континентальній його частині, до 1000-1200 на Ньюфаундленді та до 1200-1600 мм у південних прибережних районах. У прибережних частинах регіону, особливо в районі протоки Бель-Айл, що розділяє Ньюфаундленд та Лабрадор, а також на Кейп-Бретонському нагір'ї, часто трапляються сильні тумани. Також на клімат прибережних частин регіону, зокрема протоки Бель-Айл, впливає морський лід.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є бореальні ліси, основу яких складають бальзамисті ялиці (Abies balsamea) та чорні ялини (Picea mariana). Завдяки морському впливу Атлантики в лісах на сході регіону домінують бальзамисті ялиці (Abies balsamea). На порушених ділянках лісу зустрічаються паперові берези (Betula papyrifera), американські осики (Populus tremuloides) та чорні ялини (Picea mariana), а на морських узбережжях — сизі ялини (Picea glauca), завдяки їхній стійкості до солоних бризок. Також у прибережних районах, де часто дмуть сильні вітри, трапляються мохово-вересові пустища.
У захищених від холодних вітрів частинах регіону, зокрема в теплих долинах навколо озера Сен-Жан, зустрічаються мішані ліси. Основу мішаних лісів, що ростуть на височинах, складають цукрові клени (Acer saccharum), великолисткові буки (Fagus grandifolia) та жовті берези (Betula alleghaniensis), а тих, що ростуть в долинах — канадські тсуґи (Tsuga canadensis), бальзамисті ялиці (Abies balsamea), сосни Веймута (Pinus strobus) та сизі ялини (Picea glauca).
Серпентинітові пустища, поширені на заході Ньюфаундленду, є одними з найбільших у світі. Це одні з найбільш вражаючих фізико-географічних особливостей Атлантичної Канади. Висока концентрація магнію і важких металів та низька концентрація кальцію в ґрунті призводить до того, що близько 85-90 % території пустищ займають голі перидотитові скелі. На цих пустищах росте багато рідкісних видів рослин. Також багато рідкісних рослин зустрічається на вапнякових пустищах і болотах Ньюфаундленду та південного Лабрадору. У цих середовищах зустрічається 115 із 270 рідкісних видів рослин Ньюфаундленду, зокрема 29 видів, які більше ніде на острові на ростуть, і три види, які є суворими ендеміками, і більше ніде у світі не зустрічаються. Ендемічні види надзвичайно рідкісні у бореальних районах Землі, які відносно нещодавно були вкриті льодовиковим щитом, через молодість ландшафту.
Фауна
В межах екорегіону зустрічається 47 видів ссавців та близько 160 видів птахів. Серед поширених в регіоні ссавців слід відзначити [en] (Alces alces americana), [en] (Rangifer tarandus caribou), білохвостого оленя (Odocoileus virginianus), барибала (Ursus americanus), [en] (Canis lupus labradorius), звичайну лисицю (Vulpes vulpes), канадську рись (Lynx canadensis), американську куницю (Martes americana), [en] (Mustela richardsonii), смугастого скунса (Mephitis mephitis), американського зайця (Lepus americanus), північну літягу (Glaucomys sabrinus), червону вивірку (Tamiasciurus hudsonicus), канадського голкошерста (Erethizon dorsatum) та лісового бабака (Marmota monax). На берегах річок та озер поширені канадські бобри (Castor canadensis), канадські видри (Lontra canadensis), річкові візони (Neogale vison) та болотяні ондатри (Ondatra zibethicus). Раніше в екорегіоні мешкали [en] (Canis lupus beothucus) та [en] (Ursus arctos horribilis), однак наразі вони повністю вимерли.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити білу куріпку (Lagopus lagopus), тундрову куріпку (Lagopus muta), [en] (Canachites canadensis), американського орябка (Bonasa umbellus), віргінського пугача (Bubo virginianus), яструбину сову (Surnia ulula), [en] (Picoides dorsalis), канадську кукшу (Perisoreus canadensis), канадського волоочка (Troglodytes hiemalis), малого дрозда-короткодзьоба (Catharus minimus), канадську гаїчку (Poecile hudsonicus), північного трупіальця (Euphagus carolinus), білокрилого шишкаря (Loxia leucoptera), тайгового смеречника (Pinicola enucleator), світлобрового червоїда (Leiothlypis peregrina) та жовтогузого пісняра-лісовика (Setophaga coronata).
Атлантичне узбережжя екорегіону є частиною [en] та забезпечує важливе середовище існування для колоній морських птахів. Серед птахів, що гніздяться на узбережжях регіону, слід відзначити тонкодзьобу кайру (Uria aalge), товстодзьобу кайру (Uria lomvia), зеленошию пухівку (Somateria mollissima), атлантичну іпатку (Fratercula arctica) та кочівного буревісника (Fulmarus glacialis). Раніше на узбережжях регіону мешкали лабрадорські качки (Camptorhynchus labradorius), однак наразі вони повністю вимерли.
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 15 242 км², або 3 % екорегіону, є заповідними територіями. Близько 40 % лісів регіону є незайманими, особливо в Квебеку на півночі регіону, натомість ліси в прибережних районах, а також на півострові Гаспе, на півночі Нью-Брансвіка та в Лабрадорі, були вирубані або значно фрагментовані. Природоохоронні території включають: Національний парк Терра-Нова, [en], Природний заповідник Мідл-Рідж та Природний заповідник Авалон у Ньюфаундленді, [en], [en], [en], Національний парк Форійон та [en] у Квебеку, а також Національний парк Кейп-Бретонського нагір'я у Новій Шотландії.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 20 січня 2024.
- Hoekstra, J. M.; Molnar, J. L.; Jennings, M.; Revenga, C.; Spalding, M. D.; Boucher, T. M.; Robertson, J. C.; Heibel, T. J.; Ellison, K. (2010). Molnar, J. L. (ред.). The Atlas of Global Conservation: Changes, Challenges, and Opportunits to Make a Difference. University of California Press. ISBN .
Посилання
- «Eastern Canadian forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Eastern Canadian Boreal Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shidnokanadski borealni lisi identifikator WWF NA0605 nearktichnij ekoregion tajgi roztashovanij na shodi Kanadi Shidnokanadski borealni lisi Landshaft Nacionalnogo parku Terra Nova Nyufaundlend Ekozona Nearktika Biom Borealnij lis Tajga Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF NA0605 Mezhi Lisi centralnih rajoniv Kanadskogo shita Tajga shodu Kanadskogo shita Shidnokanadski perehidni lisi Rivninni lisi zatoki Svyatogo Lavrentiya Lisi Novoyi Angliyi ta Akadiyi Lisi nagir yiv Nyufaundlendu Okeanichni pustisha Pivdennogo Avalonu ta B yurinu Plosha km 459 051 Krayini Kanada Ohoronyayetsya 15 242 km 3 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Landshaft Kejp Bretonskogo nagir ya Nova Shotlandiya GeografiyaEkoregion shidnokanadskih borealnih lisiv ohoplyuye shidni rajoni Kvebeku ta pivden Labradoru zokrema pivdennij shid Labradorskogo pivostrova ta ostriv Antikosti u zatoci Svyatogo Lavrentiya Krim togo ekoregion vklyuchaye bilshu chastinu ostrova Nyufaundlend visokogir ya pivnichnogo Nyu Bransvika ta Kejp Bretonske nagir ya na pivnochi ostrova Kejp Breton u Novij Shotlandiyi Relyef regionu predstavlenij perevazhno visochinami ta gorami Na pivnochi regionu roztashovana Lavrentijska visochina osnovu yakoyi skladayut dokembrijski graniti gnejsi ta inshi metamorfichni ta magmatichni porodi Kanadskogo shita Najvishoyu chastinoyu ciyeyi visochini ye Lavrentijski gori roztashovani na pivdni Kvebeku Pivdenna chastina ekoregionu vklyuchaye najpivnichnishni hrebti girskoyi sistemi Appalachiv yaki na pivostrovi Gaspe pidijmayutsya na visotu ponad 1000 m nad rivnem morya Osnovu ostrova Antikosti skladayut nizhnopaleozojski ordovicki ta silurijski vapnyaki ta slanci sho pokrivayut porodi fundamentu dokembrijskogo shita V chasi ostannogo lodovikovogo periodu teritoriya ekoregionu bula vkrita lodovikovim shitom yakij zalishiv tut chislenni ozera moreni ta inshi lodovikovi formi relyefu Na Lavrentijskij visochini sporadichno traplyayutsya dilyanki bagatorichnoyi merzloti Pivdennoyu mezheyu ekoregionu ye en velikoyi richki Svyatogo Lavrentiya sho bere pochatok v ozeri Ontario Sered ozer roztashovanih v mezhah ekoregionu slid vidznachiti ozero Melvill na shodi Labradoru ozero Manikuagan yake utvorilosya u velikomu meteoritnomu krateri ta ozero Sen Zhan Na pivnochi ekoregion perehodit u tajgu shodu Kanadskogo shita na zahodi u lisi centralnih rajoniv Kanadskogo shita a na pivdni u shidnokanadski perehidni lisi rivninni lisi zatoki Svyatogo Lavrentiya ta lisi Novoyi Angliyi i Akadiyi V gorah Nyufaundlendu shidnokanadski lisi perehodyat u lisi nagir yiv Nyufaundlendu a v priberezhnih rajonah na pivdennomu shodi ostrova u okeanichni pustisha Pivdennogo Avalonu ta B yurinu KlimatNa bilshij chastini ekoregionu perevazhaye subarktichnij klimat Dfc za klasifikaciyeyu klimativ Keppena a na pivdni vologij kontinentalnij abo gemiborealnij klimat Dfb za klasifikaciyeyu Keppena Lito yak pravilo proholodne serednya temperatura vlitku kolivayetsya vid 8 5 C na pivnochi regionu do 14 5 C na pivdni Zimovi temperatururi zalezhat vid blizkosti do okeanu Na pivnochi regionu v Kvebeku ta Labradori serednya temperatura vzimku kolivayetsya vid 8 C do 13 C Na ostrovi Nyufaundlend zimi korotshi ta m yakishi serednya temperatura vzimku tam kolivayetsya vid 5 5 C do 1 C Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 800 1000 m na zahodi regionu u kontinentalnij jogo chastini do 1000 1200 na Nyufaundlendi ta do 1200 1600 mm u pivdennih priberezhnih rajonah U priberezhnih chastinah regionu osoblivo v rajoni protoki Bel Ajl sho rozdilyaye Nyufaundlend ta Labrador a takozh na Kejp Bretonskomu nagir yi chasto traplyayutsya silni tumani Takozh na klimat priberezhnih chastin regionu zokrema protoki Bel Ajl vplivaye morskij lid FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye borealni lisi osnovu yakih skladayut balzamisti yalici Abies balsamea ta chorni yalini Picea mariana Zavdyaki morskomu vplivu Atlantiki v lisah na shodi regionu dominuyut balzamisti yalici Abies balsamea Na porushenih dilyankah lisu zustrichayutsya paperovi berezi Betula papyrifera amerikanski osiki Populus tremuloides ta chorni yalini Picea mariana a na morskih uzberezhzhyah sizi yalini Picea glauca zavdyaki yihnij stijkosti do solonih brizok Takozh u priberezhnih rajonah de chasto dmut silni vitri traplyayutsya mohovo veresovi pustisha U zahishenih vid holodnih vitriv chastinah regionu zokrema v teplih dolinah navkolo ozera Sen Zhan zustrichayutsya mishani lisi Osnovu mishanih lisiv sho rostut na visochinah skladayut cukrovi kleni Acer saccharum velikolistkovi buki Fagus grandifolia ta zhovti berezi Betula alleghaniensis a tih sho rostut v dolinah kanadski tsugi Tsuga canadensis balzamisti yalici Abies balsamea sosni Vejmuta Pinus strobus ta sizi yalini Picea glauca Serpentinitovi pustisha poshireni na zahodi Nyufaundlendu ye odnimi z najbilshih u sviti Ce odni z najbilsh vrazhayuchih fiziko geografichnih osoblivostej Atlantichnoyi Kanadi Visoka koncentraciya magniyu i vazhkih metaliv ta nizka koncentraciya kalciyu v grunti prizvodit do togo sho blizko 85 90 teritoriyi pustish zajmayut goli peridotitovi skeli Na cih pustishah roste bagato ridkisnih vidiv roslin Takozh bagato ridkisnih roslin zustrichayetsya na vapnyakovih pustishah i bolotah Nyufaundlendu ta pivdennogo Labradoru U cih seredovishah zustrichayetsya 115 iz 270 ridkisnih vidiv roslin Nyufaundlendu zokrema 29 vidiv yaki bilshe nide na ostrovi na rostut i tri vidi yaki ye suvorimi endemikami i bilshe nide u sviti ne zustrichayutsya Endemichni vidi nadzvichajno ridkisni u borealnih rajonah Zemli yaki vidnosno neshodavno buli vkriti lodovikovim shitom cherez molodist landshaftu FaunaV mezhah ekoregionu zustrichayetsya 47 vidiv ssavciv ta blizko 160 vidiv ptahiv Sered poshirenih v regioni ssavciv slid vidznachiti en Alces alces americana en Rangifer tarandus caribou bilohvostogo olenya Odocoileus virginianus baribala Ursus americanus en Canis lupus labradorius zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes kanadsku ris Lynx canadensis amerikansku kunicyu Martes americana en Mustela richardsonii smugastogo skunsa Mephitis mephitis amerikanskogo zajcya Lepus americanus pivnichnu lityagu Glaucomys sabrinus chervonu vivirku Tamiasciurus hudsonicus kanadskogo golkoshersta Erethizon dorsatum ta lisovogo babaka Marmota monax Na beregah richok ta ozer poshireni kanadski bobri Castor canadensis kanadski vidri Lontra canadensis richkovi vizoni Neogale vison ta bolotyani ondatri Ondatra zibethicus Ranishe v ekoregioni meshkali en Canis lupus beothucus ta en Ursus arctos horribilis odnak narazi voni povnistyu vimerli Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti bilu kuripku Lagopus lagopus tundrovu kuripku Lagopus muta en Canachites canadensis amerikanskogo oryabka Bonasa umbellus virginskogo pugacha Bubo virginianus yastrubinu sovu Surnia ulula en Picoides dorsalis kanadsku kukshu Perisoreus canadensis kanadskogo voloochka Troglodytes hiemalis malogo drozda korotkodzoba Catharus minimus kanadsku gayichku Poecile hudsonicus pivnichnogo trupialcya Euphagus carolinus bilokrilogo shishkarya Loxia leucoptera tajgovogo smerechnika Pinicola enucleator svitlobrovogo chervoyida Leiothlypis peregrina ta zhovtoguzogo pisnyara lisovika Setophaga coronata Atlantichne uzberezhzhya ekoregionu ye chastinoyu en ta zabezpechuye vazhlive seredovishe isnuvannya dlya kolonij morskih ptahiv Sered ptahiv sho gnizdyatsya na uzberezhzhyah regionu slid vidznachiti tonkodzobu kajru Uria aalge tovstodzobu kajru Uria lomvia zelenoshiyu puhivku Somateria mollissima atlantichnu ipatku Fratercula arctica ta kochivnogo burevisnika Fulmarus glacialis Ranishe na uzberezhzhyah regionu meshkali labradorski kachki Camptorhynchus labradorius odnak narazi voni povnistyu vimerli ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 15 242 km abo 3 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Blizko 40 lisiv regionu ye nezajmanimi osoblivo v Kvebeku na pivnochi regionu natomist lisi v priberezhnih rajonah a takozh na pivostrovi Gaspe na pivnochi Nyu Bransvika ta v Labradori buli virubani abo znachno fragmentovani Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij park Terra Nova en Prirodnij zapovidnik Midl Ridzh ta Prirodnij zapovidnik Avalon u Nyufaundlendi en en en Nacionalnij park Forijon ta en u Kvebeku a takozh Nacionalnij park Kejp Bretonskogo nagir ya u Novij Shotlandiyi PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 20 sichnya 2024 Hoekstra J M Molnar J L Jennings M Revenga C Spalding M D Boucher T M Robertson J C Heibel T J Ellison K 2010 Molnar J L red The Atlas of Global Conservation Changes Challenges and Opportunits to Make a Difference University of California Press ISBN 978 0 520 26256 0 Posilannya Eastern Canadian forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Eastern Canadian Boreal Forests One Earth