Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Суріпиця звичайна Barbaréa vulgáris R Br Campe barbarea L W Wight ex Piper багаторічна трав яниста рослина з дворічними

Суріпиця звичайна

Суріпиця звичайна

Суріпиця звичайна (Barbaréa vulgáris R. Br., Campe barbarea (L.) W. Wight ex Piper) — багаторічна трав'яниста рослина з дворічними пагонами; типовий вид роду суріпиць. Поширена по всій Європі, в Росії — у європейській частині і в Західному Сибіру, крім того, була занесена в Північну Америку, Японію, Африку, Австралію і Нову Зеландію, таким чином перетворившись в вид-космополіт.

Суріпиця звичайна
image
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Рід: Суріпиця (Barbarea)
Вид:
Суріпиця звичайна (B. vulgaris)
Біноміальна назва
Barbarea vulgaris
Синоніми
  • Campe barbarea (L.) W.Wight ex
  • Erysimum arcuatum Opiz ex J.Presl & C.Presl
  • Erysimum barbarea L.
  • Barbarea stricta AUCT. non Andrz.
  • Campe stricta auct. non (Andrz.) W.Wight ex Piper
  • Barbarea arcuata (Opiz ex J. Presl & C. Presl) Rchb.

Число хромосом 2n = 16.

Етимологія

У багатьох країнах Європи суріпицю звичайну називають «травою святої Варвари».

Біоморфологічна характеристика

image
Суріпиця звичайна. Ботанічна ілюстрація з книги О. В. Томе «Flora von Deutschland, Österreich und der Schweiz», 1885 Вгорі зліва — діаграма квітки.
image
Поширення суріпиці звичайної в Європі
image
Поширення суріпиці звичайної в Північній Америці

Кореневищна рослина висотою 30—80 см. Стебло високе, голе або злегка пухнасте. Прикореневе і нижнє стеблове листя на черешках з двома-чотирма довгастими бічними частками і великою, біля основи серцеподібної, тупо-виїмчасто-зубчастою верхівковою часткою. Верхні стеблові листки сидячі, цільні, від ланцетних до зворотно-яйцеподібних, по краю зубчасті. Суцвіття — кисть, на початку цвітіння не розділена на гілки. Квітки чотирьохчленні з подвійною оцвітиною, двостатеві, золотисто-жовті. Пелюстки довжиною 5—7 мм, удвічі довше чашолистків. У квітці п'ять тичинок. Пилкові зерна кулястої або еліпсоїдальної форми. Довжина полярної осі 18,7—22,4 мкм, екваторіальний діаметр 18,7—20,4 мкм. У контурі з полюса округло-трилопатеві, з екватора — округлі або еліптичні. Борозни шириною 5-7 мкм, довгі, з нерівними краями і притупленими кінцями; мембрана борозен зерниста. Ширина 11,9—14 мкм, діаметр 3—4 мкм. У центрі мезокольпіума екзіна має товщину 1,2—1,8 мкм, близько борозен вона витончена за рахунок стерженькового шару. Стержні тонкі, на мезокольпіумах, висотою 0,8—1 мкм, з дрібними, округлими головками, діаметром 0,2—0,3 мкм. Відстань між стержнями 0,7—1,2 мкм. Підстильний шар тонкий. Пилок яскраво-жовтого кольору.

Плід — стручок, довгасто-лінійний, округло-чотиригранний, з коротким булавоподібним носиком, двостулковий, двухгніздовий, багатонасінний. Стулки стручка солом'яно-жовті, тверді, голі, з виділеною середньою і малопомітними бічними жилками. Поверхня стулок гобкувата. Плодоніжки короткі, зігнуто-відхилені, спрямовані косо вгору. Стручки розкриваються подовжньо знизу вгору з утворенням стулок, що відокремлюються від серединної поздовжньої перегородки.

Насіння овальне, стиснуте, сірувато-коричневе зі слабким блиском. Поверхня насіння майже рівна.

Екологія і життєвий цикл

Цвіте навесні і раннім літом близько місяця, плодоносить у червні — липні починаючи з другого року вегетації. Після періоду плодоношення надземні частини рослини відмирають та знову розвиваються з кореневої шийки навесні.


Розмножується насінням і кореневою порослю. Максимальна плодючість — до 10 тис. насінин. Мінімальна температура проростання насіння 6—8 °C, максимальна — 38—40 °C, оптимальна — 18—20 °C. Насіння проростає швидко з глибини не більше 4 см, краще за все з глибини 0,5 см. У перший рік життя утворюється тільки розетка листя з добре розвиненим стрижневим коренем, яка і зимує.

Відношення до вологи і ґрунтової родючості: мезофіт, . Може виростати в умовах півтіні.

Бур'ян переважно лісової зони, на півдні зустрічається рідше, в місцях надлишково зволожених. Як росте на сирих луках, уздовж річок, на лісових галявинах, в чагарниках, на вирубках, біля доріг, по канавах.

Хімічний склад

image
Синігрин

У суріпиці звичайної, як і в багатьох інших капустяних, містяться типу синігрин, що утворюють при розщепленні гірчичні олії, які здатні викликати діарею і ентерит. Найбільше токсичних речовин накопичується в насінні. Отруєння бувають при згодовуванні тваринам зеленої маси або зерна з великим домішком насіння суріпиці.

Значення і застосування

У сільському господарстві

Суріпиця звичайна засмічує посіви багаторічних трав і озимих зернових, городи, сади, рідше посіви ярих зернових і просапних культур. Особливо рясно розростається на погано оброблюваних парових полях на глиняних ґрунтах. Захисні заходи: низьке підкошування бур'яну в період масового цвітіння в посівах багаторічних трав, восени — дрібна оранка, передпосівні боронування та культивація. На ранніх фазах росту суріпиця звичайна чутлива до більшості гербіцидів.

Через те, що в насінні рослини містяться отруйні речовини, вона може бути небезпечною для великої рогатої худоби, коней і домашньої птиці.

Суріпиця звичайна — медоносна рослина. Цвіте навесні і раннім літом близько місяця, даючи бджолам багато нектару і пилку. Медопродуктивність суцільних масивів досягає 40—50 кг/га. Мед зеленувато-жовтий, має приємний, але слабкий аромат. Мед суріпиці звичайної як і інших капустяних відрізняється підвищеним вмістом глюкози, що призводить до швидкої кристалізації. Це робить його непридатним для зимівлі бджіл.

У медицині

Суріпиця звичайна є лікарською рослиною. Використовуються стебла, листя і суцвіття, які заготовлюються під час цвітіння. Листя багаті аскорбіновою кислотою, а насіння — тіоглікозідами. Суріпиця звичайна заживляє рани і має сечогінні властивості, збуджує апетит. Застосовується як протицинговий засіб.

Лікарську сировину суріпиці звичайної сушать у тіні, на горищах, верандах, у добре провітрюваних приміщеннях. Зберігають у паперовій або дерев'яній тарі. Термін зберігання — 1 рік.

У кулінарії

З зелених частин суріпиці звичайної готують суп, пюре, гарніри . Застосовують в кулінарії переважно молоде листя і суцвіття до квітування. Вони придатні для салатів і як смакова приправа до різних овочевих страв, оскільки листя за смаком трохи нагадують гірчицю. Використовувати суріпицю звичайну в їжу потрібно з обережністю, не забуваючи, що вона містить речовини, які у великих кількостях можуть викликати отруєння.

Молоді розеткові листки збирають пізньої осені та ранньої весни і вживають як кресс-салат. Можна збирати листки й узимку, з-під снігу. Замерзле лист кладуть для відтаювання в холодну воду. З нього можна готувати пюре для гарнірів. З прокип'яченого та розтертого листя роблять пюре для юшок і приправ.

У Монголії, Афганістані, Пакистані, Ірані, Західному Китаї суріпицю здавна культивують. Зачасту її висівають у суміші з льоном або гірчицею. Насіння містить 29-34 % жирної олії і має високі смакові якості. Використовують для консервування, випікання хліба, для приготування здобного тіста. Ще в XIX ст суріпиця як олійна рослина культивувалася в Україні, але тепер її як і рижій, витіснив високоврожайний соняшник.

Як харчова рослина суріпиця звичайна особливо популярна в США і Канаді.

У квітникарстві

Декоративні форми суріпиці звичайної використовуються в квітникарстві : Barbarea vulgaris arcuata, Barbarea vulgaris 'Flore Pleno', Barbarea vulgaris var. hirsuta (Herb-Barbaras), Barbarea vulgaris 'Variegata' ('Строката') (St. Barbaras Herb), Barbarea vulgaris 'Variegated Winter' (Upland Cress), Barbarea vulgaris 'Variegated Winter Cream' та інші.

Таксономія

Вид суріпиця звичайна входить в рід суріпиця (Barbarea) родини капустяні (Brassicaceae) порядку капустоцвіті (Brassicales).

Галерея

  • image
  • image
    Розташування: Паша, Седіко (BL), 356 м над рівнем моря - 14/05/2008
  • image
    Розташування: Пралоран, Ліман (BL), 319 м над рівнем моря - 16/04/2007
  • image
    Розташування: Паша, Седіко (BL), 356 м над рівнем моря - 14/05/2008
  • image
    Насіння суріпиці звичайної
  • image
    Квітки суріпиці звичайної
  • image
    Суцвіття
  • image
    Стеблові листки
  • image
    Розетка листя

Примітки

  1. Дикі їстівні рослини України / М. Л. Рева, Н. Н. Рева. Київ : Наукова думка, 1976. С.28

Посилання

  • Суріпиця звичайна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 421. — .
  • Суріпиця звичайна (Barbarea vulgaris R.Br.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Suripicya zvichajna Barbarea vulgaris R Br Campe barbarea L W Wight ex Piper bagatorichna trav yanista roslina z dvorichnimi pagonami tipovij vid rodu suripic Poshirena po vsij Yevropi v Rosiyi u yevropejskij chastini i v Zahidnomu Sibiru krim togo bula zanesena v Pivnichnu Ameriku Yaponiyu Afriku Avstraliyu i Novu Zelandiyu takim chinom peretvorivshis v vid kosmopolit Suripicya zvichajna Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Kapustocviti Brassicales Rodina Kapustyani Brassicaceae Rid Suripicya Barbarea Vid Suripicya zvichajna B vulgaris Binomialna nazva Barbarea vulgaris tipovij 1812 Sinonimi Campe barbarea L W Wight ex Erysimum arcuatum Opiz ex J Presl amp C Presl Erysimum barbarea L Barbarea stricta AUCT non Andrz Campe stricta auct non Andrz W Wight ex Piper Barbarea arcuata Opiz ex J Presl amp C Presl Rchb Chislo hromosom 2n 16 EtimologiyaU bagatoh krayinah Yevropi suripicyu zvichajnu nazivayut travoyu svyatoyi Varvari Biomorfologichna harakteristikaSuripicya zvichajna Botanichna ilyustraciya z knigi O V Tome Flora von Deutschland Osterreich und der Schweiz 1885 Vgori zliva diagrama kvitki Poshirennya suripici zvichajnoyi v Yevropi Poshirennya suripici zvichajnoyi v Pivnichnij Americi Korenevishna roslina visotoyu 30 80 sm Steblo visoke gole abo zlegka puhnaste Prikoreneve i nizhnye steblove listya na chereshkah z dvoma chotirma dovgastimi bichnimi chastkami i velikoyu bilya osnovi sercepodibnoyi tupo viyimchasto zubchastoyu verhivkovoyu chastkoyu Verhni steblovi listki sidyachi cilni vid lancetnih do zvorotno yajcepodibnih po krayu zubchasti Sucvittya kist na pochatku cvitinnya ne rozdilena na gilki Kvitki chotirohchlenni z podvijnoyu ocvitinoyu dvostatevi zolotisto zhovti Pelyustki dovzhinoyu 5 7 mm udvichi dovshe chasholistkiv U kvitci p yat tichinok Pilkovi zerna kulyastoyi abo elipsoyidalnoyi formi Dovzhina polyarnoyi osi 18 7 22 4 mkm ekvatorialnij diametr 18 7 20 4 mkm U konturi z polyusa okruglo trilopatevi z ekvatora okrugli abo eliptichni Borozni shirinoyu 5 7 mkm dovgi z nerivnimi krayami i prituplenimi kincyami membrana borozen zernista Shirina 11 9 14 mkm diametr 3 4 mkm U centri mezokolpiuma ekzina maye tovshinu 1 2 1 8 mkm blizko borozen vona vitonchena za rahunok sterzhenkovogo sharu Sterzhni tonki na mezokolpiumah visotoyu 0 8 1 mkm z dribnimi okruglimi golovkami diametrom 0 2 0 3 mkm Vidstan mizh sterzhnyami 0 7 1 2 mkm Pidstilnij shar tonkij Pilok yaskravo zhovtogo koloru Plid struchok dovgasto linijnij okruglo chotirigrannij z korotkim bulavopodibnim nosikom dvostulkovij dvuhgnizdovij bagatonasinnij Stulki struchka solom yano zhovti tverdi goli z vidilenoyu serednoyu i malopomitnimi bichnimi zhilkami Poverhnya stulok gobkuvata Plodonizhki korotki zignuto vidhileni spryamovani koso vgoru Struchki rozkrivayutsya podovzhno znizu vgoru z utvorennyam stulok sho vidokremlyuyutsya vid seredinnoyi pozdovzhnoyi peregorodki Nasinnya ovalne stisnute siruvato korichneve zi slabkim bliskom Poverhnya nasinnya majzhe rivna Ekologiya i zhittyevij ciklCvite navesni i rannim litom blizko misyacya plodonosit u chervni lipni pochinayuchi z drugogo roku vegetaciyi Pislya periodu plodonoshennya nadzemni chastini roslini vidmirayut ta znovu rozvivayutsya z korenevoyi shijki navesni Rozmnozhuyetsya nasinnyam i korenevoyu poroslyu Maksimalna plodyuchist do 10 tis nasinin Minimalna temperatura prorostannya nasinnya 6 8 C maksimalna 38 40 C optimalna 18 20 C Nasinnya prorostaye shvidko z glibini ne bilshe 4 sm krashe za vse z glibini 0 5 sm U pershij rik zhittya utvoryuyetsya tilki rozetka listya z dobre rozvinenim strizhnevim korenem yaka i zimuye Vidnoshennya do vologi i gruntovoyi rodyuchosti mezofit Mozhe virostati v umovah pivtini Bur yan perevazhno lisovoyi zoni na pivdni zustrichayetsya ridshe v miscyah nadlishkovo zvolozhenih Yak roste na sirih lukah uzdovzh richok na lisovih galyavinah v chagarnikah na virubkah bilya dorig po kanavah Himichnij skladSinigrin U suripici zvichajnoyi yak i v bagatoh inshih kapustyanih mistyatsya tipu sinigrin sho utvoryuyut pri rozsheplenni girchichni oliyi yaki zdatni viklikati diareyu i enterit Najbilshe toksichnih rechovin nakopichuyetsya v nasinni Otruyennya buvayut pri zgodovuvanni tvarinam zelenoyi masi abo zerna z velikim domishkom nasinnya suripici Znachennya i zastosuvannyaU silskomu gospodarstvi Suripicya zvichajna zasmichuye posivi bagatorichnih trav i ozimih zernovih gorodi sadi ridshe posivi yarih zernovih i prosapnih kultur Osoblivo ryasno rozrostayetsya na pogano obroblyuvanih parovih polyah na glinyanih gruntah Zahisni zahodi nizke pidkoshuvannya bur yanu v period masovogo cvitinnya v posivah bagatorichnih trav voseni dribna oranka peredposivni boronuvannya ta kultivaciya Na rannih fazah rostu suripicya zvichajna chutliva do bilshosti gerbicidiv Cherez te sho v nasinni roslini mistyatsya otrujni rechovini vona mozhe buti nebezpechnoyu dlya velikoyi rogatoyi hudobi konej i domashnoyi ptici Suripicya zvichajna medonosna roslina Cvite navesni i rannim litom blizko misyacya dayuchi bdzholam bagato nektaru i pilku Medoproduktivnist sucilnih masiviv dosyagaye 40 50 kg ga Med zelenuvato zhovtij maye priyemnij ale slabkij aromat Med suripici zvichajnoyi yak i inshih kapustyanih vidriznyayetsya pidvishenim vmistom glyukozi sho prizvodit do shvidkoyi kristalizaciyi Ce robit jogo nepridatnim dlya zimivli bdzhil U medicini Suripicya zvichajna ye likarskoyu roslinoyu Vikoristovuyutsya stebla listya i sucvittya yaki zagotovlyuyutsya pid chas cvitinnya Listya bagati askorbinovoyu kislotoyu a nasinnya tioglikozidami Suripicya zvichajna zazhivlyaye rani i maye sechoginni vlastivosti zbudzhuye apetit Zastosovuyetsya yak proticingovij zasib Likarsku sirovinu suripici zvichajnoyi sushat u tini na gorishah verandah u dobre provitryuvanih primishennyah Zberigayut u paperovij abo derev yanij tari Termin zberigannya 1 rik U kulinariyi Z zelenih chastin suripici zvichajnoyi gotuyut sup pyure garniri Zastosovuyut v kulinariyi perevazhno molode listya i sucvittya do kvituvannya Voni pridatni dlya salativ i yak smakova priprava do riznih ovochevih strav oskilki listya za smakom trohi nagaduyut girchicyu Vikoristovuvati suripicyu zvichajnu v yizhu potribno z oberezhnistyu ne zabuvayuchi sho vona mistit rechovini yaki u velikih kilkostyah mozhut viklikati otruyennya Molodi rozetkovi listki zbirayut piznoyi oseni ta rannoyi vesni i vzhivayut yak kress salat Mozhna zbirati listki j uzimku z pid snigu Zamerzle list kladut dlya vidtayuvannya v holodnu vodu Z nogo mozhna gotuvati pyure dlya garniriv Z prokip yachenogo ta roztertogo listya roblyat pyure dlya yushok i priprav U Mongoliyi Afganistani Pakistani Irani Zahidnomu Kitayi suripicyu zdavna kultivuyut Zachastu yiyi visivayut u sumishi z lonom abo girchiceyu Nasinnya mistit 29 34 zhirnoyi oliyi i maye visoki smakovi yakosti Vikoristovuyut dlya konservuvannya vipikannya hliba dlya prigotuvannya zdobnogo tista She v XIX st suripicya yak olijna roslina kultivuvalasya v Ukrayini ale teper yiyi yak i rizhij vitisniv visokovrozhajnij sonyashnik Yak harchova roslina suripicya zvichajna osoblivo populyarna v SShA i Kanadi U kvitnikarstvi Dekorativni formi suripici zvichajnoyi vikoristovuyutsya v kvitnikarstvi Barbarea vulgaris arcuata Barbarea vulgaris Flore Pleno Barbarea vulgaris var hirsuta Herb Barbaras Barbarea vulgaris Variegata Strokata St Barbaras Herb Barbarea vulgaris Variegated Winter Upland Cress Barbarea vulgaris Variegated Winter Cream ta inshi TaksonomiyaVid suripicya zvichajna vhodit v rid suripicya Barbarea rodini kapustyani Brassicaceae poryadku kapustocviti Brassicales GalereyaRoztashuvannya Pasha Sediko BL 356 m nad rivnem morya 14 05 2008 Roztashuvannya Praloran Liman BL 319 m nad rivnem morya 16 04 2007 Roztashuvannya Pasha Sediko BL 356 m nad rivnem morya 14 05 2008 Nasinnya suripici zvichajnoyi Kvitki suripici zvichajnoyi Sucvittya Steblovi listki Rozetka listyaPrimitkiDiki yistivni roslini Ukrayini M L Reva N N Reva Kiyiv Naukova dumka 1976 S 28PosilannyaSuripicya zvichajna Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 421 ISBN 5 88500 055 7 Suripicya zvichajna Barbarea vulgaris R Br

Дата публікації:
Топ