Суба — назва адміністративно-територіальної одиниці в імперії Великих Моголів у XVI—XVIII століттях.
Опис
Суби складались з дрібніших територіальних одиниць — (округів), а ті, у свою чергу, складались з первинних оподатковуваних адміністративних одиниць, що назтивались або махалля. Кожну субу очолювали намісники (субадари), яких призначав падишах. Деякі намісники суб мали титул або . Інші чиновники суби призначались самими субадарами. На чолі саркарів стояли , які відповідали за збирання податків, і , які очолювали військовий гарнізон і виконували поліцейські функції у саркарі, а також допомагали амалгузарам збирати податки. Падишах Акбар призначав фоудждарів особисто, однак потім їх почали призначати субадари. Міста у субах очолювали , які також виконували поліцейські та податкові функції. Субадарам підпорядковувались військові гарнізони на території суби, які поступово перейшли у їхнє особисте підпорядкування та використовувались у братерських війнах.
Історія
Територіальний поділ імперії на суби було проведено падишахом Акбаром під час його адміністративниїх реформ 1572—1580 років. Первинно імперію було розділено на 12 суб, однак до кінця царювання Акбара, завдяки його завоюванням у Декані, число суб сягнуло 15-ти (були додані Берарська, Дандеська (пізніше перейменована на Хандеську) й Ахмаднагарська (1636 року перейменована на Давлатабадську, а потім — на Аурангабадську) суби). За наступника Акбара, падишаха Джаханґіра, було утворено ще дві суби: зокрема, 1607 року з Бенгальської суби було виділено окрему .
До кінця царювання падишаха Шах Джахана імперія складалась уже з 22 суб. Правління того падишаха відзначилось суттєвою реорганізацією адміністративно-територіальної структури. 1636 року Шах-Джахан відокремив від Телангана і створив з нього окрему субу, однак 1657 року приєднав її до . 1629 року Агра була перейменована на Акбарабад, а 1648 року Делійську субу на честь нової столиці імперії було перейменовано на Шахджаханабадську. Кашмір був виділений в окрему субу з Кабульської суби, — в окрему субу з , Бідар — в окрему субу з . У 1638—1648 роках Кандагар складав окрему субу, поки не був завойований Персією.
1636 року деканські володіння імперії були розподілені між чотирма субами: , , та . 1656 року з була виділена , до якої наступного року була приєднана .
За падишаха Аурангзеба було додатково створено (1686) та (1687) суби. За його правління імперія складалась з 21 суби. 1710 року була створена на чолі з карнатакськими навабами.
На чолі суб падишах ставив, як правило, наближених до себе полководців і членів своєї династії. Часто один і той же сановник або шахзаде одночасно очолював кілька сусідніх суб, збираючи таким чином у своїх руках владу над істотною частиною імперії. У XVII столітті деканськими субами частіше керували одні й ті ж субадари, яких називали субадаром Декану (наприклад, майбутній падишах Аурангзеб двічі був субадаром Декану, керуючи одночасно усіма деканськими субами).
Із послабленням центральної влади в імперії за наступників Аурангзеба у XVIII столітті суби почали поступово виходити з-під влади падишаха, стаючи фактично незалежними державами. 1739 року до імперії вторгся перський Надір-шах, який розбив війська падишаха Мухаммада Шаха у Карнальській битві та захопив Делі. Та поразка різко підірвала політичний вплив падишахів у субах імперії, субадари яких один за одним почали перетворюватись на незалежних правителів. Імперія почала втрачати позиції під ударами своїх противників, втрачаючи субу за субою під ударами маратхів, афганців Дуррані та британців. Хайдарабад і Ауд 1724 року, Бенгалія 1740, деканські суби до середини XVIII століття стали самостійними князівствами на чолі з маратхськими правителями. Влада падишаха над субами ставала все більш примарною. У другій половині XVIII століття його фактична влада поширювалась лише на місто Делі та прилеглі райони.
Перелік суб
№ | Назва | Регіон/Столиця | Утворення | Ліквідація |
---|---|---|---|---|
1. | Кабул | 1572 | ? | |
2. | Пенджаб/Лахор | 1572 | ? | |
3. | Пенджаб/Мултан | 1572 | ? | |
4. | Раджпутана/Аджмер | 1572 | ? | |
5. | Гуджарат/Ахмедабад | 1572 | ? | |
6. | Делі | 1572 | ? | |
7. | Агра | 1572 | ? | |
8. | Малава/Удджайн | 1572 | 1743 року перейшла під контроль маратхів | |
9. | /Айодх'я | 1572—1580 | 1732 року стала незалежним | |
10. | Сангам/Аллахабад | 1572—1580 | ? | |
11. | Біхар/Патна | 1572—1580 | ? | |
12. | Бенгальська суба | Бенгалія/ (1574—1595), Раджмахал (1595—1610, 1639—1659), Дакка (1610—1639, 1660—1703), Муршідабад (1703—1757) | 1574 | 1757 року перейшла під контроль британців |
13. | Берар/, Бурханпур, (від 1636) | 1596 | 1724 року стала князівством Хайдарабад | |
14. | /Бурханпур | 1601 | ? | |
15. | /Ахмаднагар (1601—1636), Даулатабад (1636—1681), (від 1681) | 1601—1635 | ? | |
16. | Одіша/Каттак | 1607 | 1751 року завойована Бхонсле | |
17. | Кашмір/Срінагар | 1753 року завойована Дуррані | ||
18. | Сінд/ | 1739 року завойована Надір-шахом | ||
19. | Кандагар | 1638 | 1648 року завойована Сефевідами | |
20. | Телангана/ | 1636 | 1657 року приєднана до | |
21. | Декан/Бідар | 1656 | ? | |
22. | Декан/ | 1684 | ? | |
23. | Декан/ | 1687 | 1724 року стала князівством Хайдарабад | |
24 | Тамілнад/ | 1710 | ? |
Примітки
- Алаев, Л. Б. Средневековая Индия. — СПб: Алетейя, 2003. С. 165
- Алаев, Л. Б. Средневековая Индия. — СПб: Алетейя, 2003. С. 165—166
Джерела
- Алаев, Л. Б. Средневековая Индия. — СПб : Алетейя, 2003. — 304 с. — («Востоковедение: учебные пособия и материалы») — .
- История Востока. Т. III. Восток на рубеже средневековья и нового времени. XVI—XVIII вв. (главная редколлегия под председательством Р.Б.Рыбакова). — Москва : Издательська фирма «Восточная литература» РАН, 2000. — (Научное издание) — .
- Радянська історична енциклопедія, Том 9. С. 542—543
- Радянська історична енциклопедія, Том 13. С. 905
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suba nazva administrativno teritorialnoyi odinici v imperiyi Velikih Mogoliv u XVI XVIII stolittyah Imperiya Velikih Mogoliv naprikinci pravlinnya padishaha Akbara IOpisSubi skladalis z dribnishih teritorialnih odinic okrugiv a ti u svoyu chergu skladalis z pervinnih opodatkovuvanih administrativnih odinic sho naztivalis abo mahallya Kozhnu subu ocholyuvali namisniki subadari yakih priznachav padishah Deyaki namisniki sub mali titul abo Inshi chinovniki subi priznachalis samimi subadarami Na choli sarkariv stoyali yaki vidpovidali za zbirannya podatkiv i yaki ocholyuvali vijskovij garnizon i vikonuvali policejski funkciyi u sarkari a takozh dopomagali amalguzaram zbirati podatki Padishah Akbar priznachav foudzhdariv osobisto odnak potim yih pochali priznachati subadari Mista u subah ocholyuvali yaki takozh vikonuvali policejski ta podatkovi funkciyi Subadaram pidporyadkovuvalis vijskovi garnizoni na teritoriyi subi yaki postupovo perejshli u yihnye osobiste pidporyadkuvannya ta vikoristovuvalis u braterskih vijnah IstoriyaPadishah Akbar I Velikij 1556 1605 yakij rozdiliv imperiyu na subi Teritorialnij podil imperiyi na subi bulo provedeno padishahom Akbarom pid chas jogo administrativniyih reform 1572 1580 rokiv Pervinno imperiyu bulo rozdileno na 12 sub odnak do kincya caryuvannya Akbara zavdyaki jogo zavoyuvannyam u Dekani chislo sub syagnulo 15 ti buli dodani Berarska Dandeska piznishe perejmenovana na Handesku j Ahmadnagarska 1636 roku perejmenovana na Davlatabadsku a potim na Aurangabadsku subi Za nastupnika Akbara padishaha Dzhahangira bulo utvoreno she dvi subi zokrema 1607 roku z Bengalskoyi subi bulo vidileno okremu Do kincya caryuvannya padishaha Shah Dzhahana imperiya skladalas uzhe z 22 sub Pravlinnya togo padishaha vidznachilos suttyevoyu reorganizaciyeyu administrativno teritorialnoyi strukturi 1636 roku Shah Dzhahan vidokremiv vid Telangana i stvoriv z nogo okremu subu odnak 1657 roku priyednav yiyi do 1629 roku Agra bula perejmenovana na Akbarabad a 1648 roku Delijsku subu na chest novoyi stolici imperiyi bulo perejmenovano na Shahdzhahanabadsku Kashmir buv vidilenij v okremu subu z Kabulskoyi subi v okremu subu z Bidar v okremu subu z U 1638 1648 rokah Kandagar skladav okremu subu poki ne buv zavojovanij Persiyeyu 1636 roku dekanski volodinnya imperiyi buli rozpodileni mizh chotirma subami ta 1656 roku z bula vidilena do yakoyi nastupnogo roku bula priyednana Za padishaha Aurangzeba bulo dodatkovo stvoreno 1686 ta 1687 subi Za jogo pravlinnya imperiya skladalas z 21 subi 1710 roku bula stvorena na choli z karnatakskimi navabami Na choli sub padishah staviv yak pravilo nablizhenih do sebe polkovodciv i chleniv svoyeyi dinastiyi Chasto odin i toj zhe sanovnik abo shahzade odnochasno ocholyuvav kilka susidnih sub zbirayuchi takim chinom u svoyih rukah vladu nad istotnoyu chastinoyu imperiyi U XVII stolitti dekanskimi subami chastishe keruvali odni j ti zh subadari yakih nazivali subadarom Dekanu napriklad majbutnij padishah Aurangzeb dvichi buv subadarom Dekanu keruyuchi odnochasno usima dekanskimi subami Iz poslablennyam centralnoyi vladi v imperiyi za nastupnikiv Aurangzeba u XVIII stolitti subi pochali postupovo vihoditi z pid vladi padishaha stayuchi faktichno nezalezhnimi derzhavami 1739 roku do imperiyi vtorgsya perskij Nadir shah yakij rozbiv vijska padishaha Muhammada Shaha u Karnalskij bitvi ta zahopiv Deli Ta porazka rizko pidirvala politichnij vpliv padishahiv u subah imperiyi subadari yakih odin za odnim pochali peretvoryuvatis na nezalezhnih praviteliv Imperiya pochala vtrachati poziciyi pid udarami svoyih protivnikiv vtrachayuchi subu za suboyu pid udarami marathiv afganciv Durrani ta britanciv Hajdarabad i Aud 1724 roku Bengaliya 1740 dekanski subi do seredini XVIII stolittya stali samostijnimi knyazivstvami na choli z marathskimi pravitelyami Vlada padishaha nad subami stavala vse bilsh primarnoyu U drugij polovini XVIII stolittya jogo faktichna vlada poshiryuvalas lishe na misto Deli ta prilegli rajoni Perelik sub Nazva Region Stolicya Utvorennya Likvidaciya 1 Kabul 1572 2 Pendzhab Lahor 1572 3 Pendzhab Multan 1572 4 Radzhputana Adzhmer 1572 5 Gudzharat Ahmedabad 1572 6 Deli 1572 7 Agra 1572 8 Malava Uddzhajn 1572 1743 roku perejshla pid kontrol marathiv 9 Ajodh ya 1572 1580 1732 roku stala nezalezhnim 10 Sangam Allahabad 1572 1580 11 Bihar Patna 1572 1580 12 Bengalska suba Bengaliya 1574 1595 Radzhmahal 1595 1610 1639 1659 Dakka 1610 1639 1660 1703 Murshidabad 1703 1757 1574 1757 roku perejshla pid kontrol britanciv 13 Berar Burhanpur vid 1636 1596 1724 roku stala knyazivstvom Hajdarabad 14 Burhanpur 1601 15 Ahmadnagar 1601 1636 Daulatabad 1636 1681 vid 1681 1601 1635 16 Odisha Kattak 1607 1751 roku zavojovana Bhonsle 17 Kashmir Srinagar 1753 roku zavojovana Durrani 18 Sind 1739 roku zavojovana Nadir shahom 19 Kandagar 1638 1648 roku zavojovana Sefevidami 20 Telangana 1636 1657 roku priyednana do 21 Dekan Bidar 1656 22 Dekan 1684 23 Dekan 1687 1724 roku stala knyazivstvom Hajdarabad 24 Tamilnad 1710 PrimitkiAlaev L B Srednevekovaya Indiya SPb Aletejya 2003 S 165 Alaev L B Srednevekovaya Indiya SPb Aletejya 2003 S 165 166DzherelaAlaev L B Srednevekovaya Indiya SPb Aletejya 2003 304 s Vostokovedenie uchebnye posobiya i materialy ISBN 5 89329 590 0 Istoriya Vostoka T III Vostok na rubezhe srednevekovya i novogo vremeni XVI XVIII vv glavnaya redkollegiya pod predsedatelstvom R B Rybakova Moskva Izdatelska firma Vostochnaya literatura RAN 2000 Nauchnoe izdanie ISBN 5 02 018102 1 Radyanska istorichna enciklopediya Tom 9 S 542 543 Radyanska istorichna enciklopediya Tom 13 S 905