У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Стрий значення Стрий пестл стри йко стрик брат батька Слово в родов

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Стрий (значення).

Стрий, пестл. стри́йко, стрик — брат батька. Слово в родовому відмінку (стръя) трапляється у древніх літописах Київської Русі.

В інших слов'янських мовах. Етимологія

Подібне слово наявне у всіх слов'янських мовах: хорв. strica, чеськ. strýc, болг. і мак. стрико, серб. стри́ко, стри̑ц/striko, stric, словац. strýс, strýko, словен. stríc, пол. stryj, stryjek, верх.-луж. tryk, рос. діал. строй. Праслов'янське *stryjь можливо, походить від пра-і.є. *ptruᵘ̯io-, яке зводиться до нульового ступеня праіндоєвропейської основи *ph₂tḗr («батько») і споріднене з лат. patruus («брат батька»), авест. tūirya- (так само), дав.-інд. pítṛvyas (так само), грец. πάτρως (так само), гот. fatureo, fetiro (так само), нім. Vetter («кузен», «двоюрідний брат»). Згідно з іншою версією, споріднене з лит. strūjus («дід»), дав.-ірл. sruith («старий», «шановний»), strutiu.

У літописах

Згадується в Іпатіївському літопису (у формі строй, аналогічній російській діалектній):

Святослав не хотів проти вуя свого Ізяслава воювати, але, побоюючись стрия Святослава, не смів від нього відстати.

Оригінальний текст (ст.-слов.)

...Святославъ же не хотяше отступити от уя своего Изяслава, но неволею ѣха, строя своего дѣля Святослава Олговича

Див. також

Примітки

Стрий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Жайворонок, 2006, с. 583.
Стрийко // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Стрик // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Коротки словник історичної термінології, що вживається в «Повісті врем'яних літ» // Повість врем'яних літ: Літопис (За Іпатським списком) / пер. з давньоруської, післяслово, комент. В. В. Яременка. — К.: Рад. письменник, 1990. — 558 с.
Извлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — К. : Тип. Е. Я. Федорова, 1874. — С. 20.
. Архів оригіналу за 28 червня 2017. Процитовано 18 квітня 2015.
Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .
Фасмер М. Р. Строй // Этимологический словарь русского языка. — М. : Прогресс, 1964—1973.

Джерела

Жайворонок В. В. Стрий // Знаки української етнокультури : словник-довідник / Віталій Жайворонок ; Національна академія наук України ; Інститут мовознавства імені О. О. Потебні. — К. : Довіра, 2006. — С. 583. — 5000 екз. — .

Посилання

Вуйко і стрийко [ 28 червня 2017 у Wayback Machine.]
Стрий. UkrLit.org [ 3 липня 2015 у Wayback Machine.]

[1] Стрий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[FOOTNOTEЖайворонок2006583-2] Жайворонок, 2006, с. 583.

[3] Стрийко // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[4] Стрик // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[5] Коротки словник історичної термінології, що вживається в «Повісті врем'яних літ» // Повість врем'яних літ: Літопис (За Іпатським списком) / пер. з давньоруської, післяслово, комент. В. В. Яременка. — К.: Рад. письменник, 1990. — 558 с.

[6] Извлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — К. : Тип. Е. Я. Федорова, 1874. — С. 20.

[7] . Архів оригіналу за 28 червня 2017. Процитовано 18 квітня 2015.

[8] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .

[9] Фасмер М. Р. Строй // Этимологический словарь русского языка. — М. : Прогресс, 1964—1973.