Стир — річка в Україні (в межах Львівської, Волинської та Рівненської областей) і в Білорусі. Права притока Прип'яті (басейн Дніпра).
Стир | |
---|---|
Стир біля села Шибин | |
Басейн Дніпра. Ліворуч через Луцьк протікає Стир | |
49°57′45″ пн. ш. 25°10′28″ сх. д. / 49.96250000002777369° пн. ш. 25.17444444447177787° сх. д. | |
Витік | с. Видра, Золочівського району Львівської області |
• координати | 49°57′45″ пн. ш. 25°10′28″ сх. д. / 49.96250000002777369° пн. ш. 25.17444444447177787° сх. д. |
• висота, м | 257 м |
Гирло | р. Прип'ять |
• координати | 52°06′27″ пн. ш. 26°34′58″ сх. д. / 52.1075595149547723° пн. ш. 26.58288002016977813° сх. д. |
Басейн | басейн Прип'яті |
Країни: | Україна Білорусь |
Регіон | Берестейська обл. Львівська область Волинська область Рівненська область |
Довжина | 483 км |
Площа басейну: | 13 130 км² |
Середньорічний стік | 45 м³/сек |
Притоки: | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Етимологія
Походження назви остаточно не з'ясоване, але припускається її питомо слов'янська етимологія. Найімовірніша версія пов'язує гідронім з прасл. *sterti, *stьrǫ, *stirati («розширятися»): звідки реконструйована форма *Stir/*Styr (буквально — «та, що розширяється, виходить з берегів»).
К. М. Тищенко виводить гідронім з осетинської мови — буквально «великий».
Загальні відомості
Довжина 483 км (за іншими даними 494 км),сточище 13 130 км². Ширина річища від 2 до 10 м у верхів'ї, до 30 — 50 м у середній і нижній течії.
Живлення мішане з перевагою снігового. Замерзає у грудні, скресає в березні. Найбільші притоки: Іква і Стубла (праві). Судноплавна від м. Берестечка до гирла; використовується для водопостачання, у минулому також для лісосплаву. На Стирі — м. Луцьк.
Довжина річки по лівому (основному) руслі 437 км, по правому — 494 км, площа водозбору до розгалуження 11700 км², загальна (по двох руслах) 13000 км². Загальне падіння річки 119,4 м. Русло помірно і слабо звивисте, місцями у верхній та середній течії сильно звивисте, а біля гирла пряме, переважно нерозгалужене (острови трапляються рідко).
У верхній течії річка вузька (від 2—3 до 10—20 м) у середній і нижній — розширюється до 30—50 м; найбільша ширина річки 100 м (села Стара Рафалівка, Млинок). Глибина на перекатах становить 0,5—1,5 м, на плесах 2,0—3,5 м, в окремих ямах до 6,7—8,6 м. Переважна швидкість течії 0,2—0,5 м/сек, на деяких перекатах досягає 0,9—1,0 м/сек.
У верхній течії русло суцільно заросле водяною рослинністю, у середній й нижній — заростає тільки біля берегів. Дно переважно рівне, піщане, на плесах — мулисто-піщане, на окремих перекатах нерівне, кам'янисте. Береги заввишки від 1 до 3 м (іноді, зливаючись зі схилами долини, досягають 10—15 м), круті й дуже круті; у верхній течії вони суглинисті і рідше торф'янисті, порослі чагарником, у нижній — нестійкі до розмиву, піщані або торф'янисті, покриті лучно-болотною рослинністю, місцями чагарником і окремими деревами.
Розташування
Витоки розташовані серед пагорбів Вороняків (частина Подільської височини), далі річка перетинає Бродівську рівнину, Волинську височину і Поліську низовину. Стир бере початок з численних джерел, які виходять на поверхню в сильно заболоченій балці, розташованій біля невеликого села Видри, що у Бродівському районі Львівської області, на висоті 257 м над рівнем моря.
Загальний напрям річки північно/північно-східний. На 8 км вище кордону з Білоруссю, біля гирла Стубли, Стир розгалужується на два рукави: лівий, основний (проходить приблизно 80 % стоку) — р. Простир, завдовжки 18 км; правий, другорядний рукав — р. Старий Стир, завдовжки 75 км. Обидва рукави з'єднанні річкою Гнила Прип'ять (старе русло р. Прип'ять). Середній спад водної поверхні 0,27 ‰.
Басейн завдовжки 300 км, з середньою завширшки 42 км, витягнутий з південного заходу на північний схід і розташований у двох геоморфологічних областях; його верхня й середня частини розташовані на Волино-Подільській височині і її відрогах (так зване Волинське Полісся), нижня займає частину великої Поліської рівнини (Прип'ятське Полісся).
Річка протікає через багато населених пунктів Бродівського, Радехівського районів (Львівська область), Радивилівського, Демидівського, Млинівського районів (Рівненська область), Горохівського, Луцького, Рожищенського, Маневицького (Волинська область), Володимирецького, Зарічненського районів (Рівненська область).
Природні умови басейну
Верхня частина басейну являє собою піднесену пагорбисту рівнину, розчленовану глибоко врізаними (50—100 м) річковими долинами й густою мережею ярів і балок (густота яружно-балкової мережі дорівнює 1—1,25 км на 1 км² поверхні).
Для середньої частини басейну характерний горбисто-гривистий рельєф. Дюни й піщані підйоми утворюють гряди, які є вододілами річок. Нижня частина басейну значно заболочена й відрізняється низинним плоским рельєфом з окремими гривами, рідкими балками й купинястим мікрорельєфом.
В основі басейну залягають докембрійські кристалічні породи (головним чином граніти і гнейси), оголення яких трапляється в долинах річок. Вони покриті зазвичай тріщинуватими й сланцюватими глинами. На останніх залягають крейдові відкладення — піски, мергелі, вапняки. Крейдова товща у верхній і середній частинах басейну покрита неогеновими породами (сірі піски), на яких залягають оолітові вапняки, а також кварцові піски. Поверхневий шар складають четвертинні утворення, для яких характерний розвиток моренних відкладень, флювіогляціальних пісків і суглинків, а також лесу.
Ґрунтові води в межах кристалічного масиву пов'язані із тріщинами в кристалічних породах. У верхній і середній частинах басейну головну роль грають води мергельно-крейдової товщі й девонських пісків. Води четвертинних утворень відносяться до льодовикового й флювіогляціальних відкладенням, глибина залягання яких у межах Полісся незначна. Ґрунти у верхній частині глинисто-піщані й крупнопилуваті легкосуглинисті, місцями пилувато-важкосуглинисті, у середніх — супіщані й піщанисто-легкосуглинисті, у нижніх — переважно піщані або глинясто-піщані. Ґрунти у верхів'ї дерново-слабкопідзолисті і чорноземні, у середній частині сірі опідзолені, у нижній — слабко- і середньоопідзолені в комплексі з карбонатними або дерново-глеєвими й болотними.
Ліси займають близько 22 % площі басейну (2950 км²), у верхній частині переважають широколисті дубові, у середній і нижній — мішані (сосна, дуб). Заболочені землі з лучно-болотною рослинністю займають 1750 км² (14 %) і розташовані переважно в нижній частині басейну. Озер дуже мало (0,2 %).
Річкова мережа розвинена добре. Коефіцієнт густоти річкової мережі з урахуванням річок завдовжки менше 10 км становить 0,28, а без врахування останніх — 0,16.
До м. Луцька заплава переважно лугова, суха, з рівною поверхнею, слабко пересічена старицями, складена в основному суглинними й мулисто-глинистими ґрунтами. Нижче вона здебільшого заболочена, спочатку лугова, а в міру наближення до гирла стає чагарниковою і зрідка лісовою; поверхня її купиняста пересічена старицями, протоками, рукавами, а також осушувальними каналами; ґрунти торф'янисті.
При винятково високих підйомах рівня води навесні і влітку відбувається затоплення заплави па глибину до 2—3,2 м; при звичайних підйомах рівня води глибина затоплення не перевищує 0,5—1,5 м.
Гідрологічний режим
Річний хід рівня води характеризується високим весняним повноводдям, низкою літньо-осінньою меженню, майже щорічно порушеною дощовими паводками і малостійкою, через відлиги, зимовою меженню. Підйом рівня води навесні починається звичайно в першій половині березня, в окремі роки в лютому або квітні; його середня інтенсивність 0,2—0,5 м/добу, максимальна 1,0 м/добу.
Найвищий рівень спостерігається найчастіше в другій половині березня, висота його при звичайному весняному повноводді становить: 0,3—2,5 м у верхній течії, 2,0—2,8 м у середній і 1,5—2,3 м у нижній; при винятково високому повноводді відповідно: 0,5—3,8; 3,2—4,8 і 2,0—3,3 м. Зменшення висоти весняного повноводдя в нижній течії пояснюється наявністю досить широкої заболоченої заплави. Строки встановлення літньої межені коливаються в значних межах — від кінця квітня (у верхів'ї) до липня (у низов'ї). Триває межень до жовтня — листопада. Найнижчі рівні спостерігаються найчастіше в червні — липні, рідше в листопаді у верхній течії та у серпні — вересні в нижній. Майже щорічно по річці проходить кілька дощових паводків, заввишки 0,4—1,6 м.
Відзначаються також осінні й зимові підйоми рівня води. Перші викликаються дощами, другі — відлигами, висота їх досягає іноді 2,0—2,6 м. Найнижчі зимові рівні бувають найчастіше наприкінці грудня або в січні.
Середня річна витрата води в м. Луцьку (за 1923, 1941, 1943—1949 рр.) становила 29,8 м³/сек, що відповідає модулю стоку 4,0 дм³/сек з 1 км². Середній багаторічний модуль стоку в м. Луцьку дорівнює 4,00 дм³/сек з 1 км², в м. Рожище 3,94 дм³/сек з 1 км², у Володимирецькому районі — 4,28 дм³/сек з 1 км².
Внутрішньорічний розподіл стоку досить нерівномірний; найбільша його частина — близько 40—45 % річного стоку проходить навесні (III—V), улітку (VI—IX) проходить 20—25 %, восени — (X—XI) — 12—13 %, узимку (XII—II) — 22—23 %.
Мутність води невелика і становить менше 50 г/м³.
Замерзання річки починається зазвичай наприкінці листопада — початку грудня. Льодостав встановлюється в грудні, іноді на початку січня або навіть у лютому. Скресання відбувається в середині березня, йому передує поява вимоїн. Весняний льодохід буває майже щорічно; він триває від 2—3 до 10 днів, супроводжуючись короткочасними заторами криги біля мостів і на поворотах річки. Наприкінці березня — початку квітня річка повністю очищається від криги.
Мінералізація води річки в середньому становить: весняна повінь — 373 мг/дм³; літньо-осіння межень — 414 мг/дм³; зимова межень — 542 мг/дм³.
Вода безбарвна, прозора, придатна для господарсько-питного водопостачання, місцями вона має кислуватий присмак, а в районі м. Луцька — забруднюється стічними водами промислових підприємств.
Населені пункти
м. Берестечко, м. Луцьк, смт. Дубище м. Рожище, смт. Колки, с. Старий Чорторийськ, м. Вараш, смт. Зарічне, с. Боремель, с. Боровичі, с. Перемиль, с. Пляшева та багато інших сіл.
Економіка
Річка частково використовується для потреб сільського господарства та водопостачання (зокрема м. Луцьк).
В липні 2020 року зафіксовано масову загибель риби, попередньо — через брудну воду. Збитки оцінюють у понад 8 млн грн.
Судноплавство
Судноплавні дві ділянки Стиру, загальною протяжністю 280 км. По річці колись здійснювалося вантажне й пасажирське судноплавство: перше — на ділянці від м. Берестечко до гирла, друге — від с. Хрінники до с. Чорторийськ. У нижній течії здійснювався сплав лісу плотами.
Енергетика
На Стирі створене Хрінницьке водосховище та Хрінницька ГЕС (1958). Також водою річки обслуговується Рівненська АЕС (1971)
Екологія
Річка займає важливе місце в водному режимі Рівненської АЕС (Хрінницьке водосховище), а також є приймачем стічних вод від трьох цукрових заводів і міст Луцька, Рожища, Вараша, Зарічного та інших. Екологічну ємність водного середовища забезпечують добре розвинута лугово-болотна заплава, а також фітомаса вищої водної рослинності. Спостерігаються періодичні замори по всьому профілю річки через надходження (аварійне) стічних вод цукрових заводів (Горохів, Дубно).
Іхтіофауна
На проточних ділянках річки поширені 32 види риб і один вид круглоротих (поодинокі екземпляри міноги української трапляються поблизу с. Торговиця Млинівського району). Масовими видами в іхтіофауні річки є плітка, краснопірка, верховодка, плоскирка, окунь звичайний. Численними є щука, лин, лящ, карась сріблястий, в'юн, сом, йорж звичайний.
Цікаві факти
- Іраномовний топонім Стир знаходиться у сусідстві з іншими географічними об'єктами, які мають назви іраномовного походження, а саме містом Вараш, селами Сопа́чів та Собі́щиці
- Неподалік від впадіння Пляшівки до Стиру відбулася Берестецька битва 1651 року під проводом Богдана Хмельницького, згодом Івана Богуна.
- У 1915–1916 біля Стиру в районі Берестечка проходила лінія фронту між австро-угорсько-німецькими та російськими військами.
- У водах Стиру поблизу села Старосілля Маневицького району знайшли 650-літній човен-довбанку. Завдовжки — 13 чи й трохи більше метрів
Фотографії
- Стир біля Пляшеви
- Стир біля Боратина
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стир |
- Олександр Котис. Водна експедиція: як виглядає Луцьк зі Стиру. ФОТО. — ВолиньPost, 27.12.2013 р.
Примітки
- В. В. Лучик. Етимологічний словник топонімів України / В. Г. Скляренко. — К. : ВЦ «Академія», 2014. — P. 450-451. — (серія), 978-966-580-454-3.
- Тищенко К. М. Іншомовні топоніми України: Етимологічний словник-посібник. — Тернопіль: Мандрівець, 2010. — 240 с. — С.56.
- Білоруський Посейдон: Річка Стир [ 31 серпня 2013 у Wayback Machine.] (біл.), (рос.)
- Горєв Л. М., Пелешенко В. І., Хільчевський В. К. . К.: Вища школа, 1995. — 307 с.
- Понад 8 мільйонів збитків нараховано через загибель риби у річці Стир. Попередньо встановлена причина – брудна вода.
- Стир судноплавний… — ВолиньPost, 20.12.2013 р.
- На Волині з дна річки підняли старовинний човен
- У водах Стиру знайшли 500 або й 1000-літній човен-довбанку
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
- Забокрицька М. Р., Хільчевський В. К. Водні об'єкти Луцька: гідрографія, локальний моніторинг, водопостачання та водовідведення // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. — 2016. — Т. 3 (42). — С. 64-76.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stir vulkan Stir richka v Ukrayini v mezhah Lvivskoyi Volinskoyi ta Rivnenskoyi oblastej i v Bilorusi Prava pritoka Prip yati basejn Dnipra StirStir bilya sela ShibinBasejn Dnipra Livoruch cherez Luck protikaye Stir49 57 45 pn sh 25 10 28 sh d 49 96250000002777369 pn sh 25 17444444447177787 sh d 49 96250000002777369 25 17444444447177787Vitik s Vidra Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti koordinati 49 57 45 pn sh 25 10 28 sh d 49 96250000002777369 pn sh 25 17444444447177787 sh d 49 96250000002777369 25 17444444447177787 visota m 257 mGirlo r Prip yat koordinati 52 06 27 pn sh 26 34 58 sh d 52 1075595149547723 pn sh 26 58288002016977813 sh d 52 1075595149547723 26 58288002016977813Basejn basejn Prip yatiKrayini Ukrayina BilorusRegion Berestejska obl Lvivska oblast Volinska oblast Rivnenska oblastDovzhina 483 kmPlosha basejnu 13 130 km Serednorichnij stik 45 m sekPritoki Livi Radostavka Sudilivka Chornoguzka Lipa Serna Lyuticya Okinka Richicya Zhiduvka Omelyanik Pravi Ikva Slonivka Plyashivka Boldurka Lyubka Rudka Kormin Riv Konopelka Sapalayivka Mediafajli u VikishovishiEtimologiyaPohodzhennya nazvi ostatochno ne z yasovane ale pripuskayetsya yiyi pitomo slov yanska etimologiya Najimovirnisha versiya pov yazuye gidronim z prasl sterti strǫ stirati rozshiryatisya zvidki rekonstrujovana forma Stir Styr bukvalno ta sho rozshiryayetsya vihodit z beregiv K M Tishenko vivodit gidronim z osetinskoyi movi bukvalno velikij Zagalni vidomostiDovzhina 483 km za inshimi danimi 494 km stochishe 13 130 km Shirina richisha vid 2 do 10 m u verhiv yi do 30 50 m u serednij i nizhnij techiyi Zhivlennya mishane z perevagoyu snigovogo Zamerzaye u grudni skresaye v berezni Najbilshi pritoki Ikva i Stubla pravi Sudnoplavna vid m Berestechka do girla vikoristovuyetsya dlya vodopostachannya u minulomu takozh dlya lisosplavu Na Stiri m Luck Dovzhina richki po livomu osnovnomu rusli 437 km po pravomu 494 km plosha vodozboru do rozgaluzhennya 11700 km zagalna po dvoh ruslah 13000 km Zagalne padinnya richki 119 4 m Ruslo pomirno i slabo zviviste miscyami u verhnij ta serednij techiyi silno zviviste a bilya girla pryame perevazhno nerozgaluzhene ostrovi traplyayutsya ridko U verhnij techiyi richka vuzka vid 2 3 do 10 20 m u serednij i nizhnij rozshiryuyetsya do 30 50 m najbilsha shirina richki 100 m sela Stara Rafalivka Mlinok Glibina na perekatah stanovit 0 5 1 5 m na plesah 2 0 3 5 m v okremih yamah do 6 7 8 6 m Perevazhna shvidkist techiyi 0 2 0 5 m sek na deyakih perekatah dosyagaye 0 9 1 0 m sek U verhnij techiyi ruslo sucilno zarosle vodyanoyu roslinnistyu u serednij j nizhnij zarostaye tilki bilya beregiv Dno perevazhno rivne pishane na plesah mulisto pishane na okremih perekatah nerivne kam yaniste Beregi zavvishki vid 1 do 3 m inodi zlivayuchis zi shilami dolini dosyagayut 10 15 m kruti j duzhe kruti u verhnij techiyi voni suglinisti i ridshe torf yanisti porosli chagarnikom u nizhnij nestijki do rozmivu pishani abo torf yanisti pokriti luchno bolotnoyu roslinnistyu miscyami chagarnikom i okremimi derevami RoztashuvannyaVitoki roztashovani sered pagorbiv Voronyakiv chastina Podilskoyi visochini dali richka peretinaye Brodivsku rivninu Volinsku visochinu i Polisku nizovinu Stir bere pochatok z chislennih dzherel yaki vihodyat na poverhnyu v silno zabolochenij balci roztashovanij bilya nevelikogo sela Vidri sho u Brodivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti na visoti 257 m nad rivnem morya Zagalnij napryam richki pivnichno pivnichno shidnij Na 8 km vishe kordonu z Bilorussyu bilya girla Stubli Stir rozgaluzhuyetsya na dva rukavi livij osnovnij prohodit priblizno 80 stoku r Prostir zavdovzhki 18 km pravij drugoryadnij rukav r Starij Stir zavdovzhki 75 km Obidva rukavi z yednanni richkoyu Gnila Prip yat stare ruslo r Prip yat Serednij spad vodnoyi poverhni 0 27 Basejn zavdovzhki 300 km z serednoyu zavshirshki 42 km vityagnutij z pivdennogo zahodu na pivnichnij shid i roztashovanij u dvoh geomorfologichnih oblastyah jogo verhnya j serednya chastini roztashovani na Volino Podilskij visochini i yiyi vidrogah tak zvane Volinske Polissya nizhnya zajmaye chastinu velikoyi Poliskoyi rivnini Prip yatske Polissya Richka protikaye cherez bagato naselenih punktiv Brodivskogo Radehivskogo rajoniv Lvivska oblast Radivilivskogo Demidivskogo Mlinivskogo rajoniv Rivnenska oblast Gorohivskogo Luckogo Rozhishenskogo Manevickogo Volinska oblast Volodimireckogo Zarichnenskogo rajoniv Rivnenska oblast Prirodni umovi basejnuVerhnya chastina basejnu yavlyaye soboyu pidnesenu pagorbistu rivninu rozchlenovanu gliboko vrizanimi 50 100 m richkovimi dolinami j gustoyu merezheyu yariv i balok gustota yaruzhno balkovoyi merezhi dorivnyuye 1 1 25 km na 1 km poverhni Dlya serednoyi chastini basejnu harakternij gorbisto grivistij relyef Dyuni j pishani pidjomi utvoryuyut gryadi yaki ye vododilami richok Nizhnya chastina basejnu znachno zabolochena j vidriznyayetsya nizinnim ploskim relyefom z okremimi grivami ridkimi balkami j kupinyastim mikrorelyefom V osnovi basejnu zalyagayut dokembrijski kristalichni porodi golovnim chinom graniti i gnejsi ogolennya yakih traplyayetsya v dolinah richok Voni pokriti zazvichaj trishinuvatimi j slancyuvatimi glinami Na ostannih zalyagayut krejdovi vidkladennya piski mergeli vapnyaki Krejdova tovsha u verhnij i serednij chastinah basejnu pokrita neogenovimi porodami siri piski na yakih zalyagayut oolitovi vapnyaki a takozh kvarcovi piski Poverhnevij shar skladayut chetvertinni utvorennya dlya yakih harakternij rozvitok morennih vidkladen flyuvioglyacialnih piskiv i suglinkiv a takozh lesu Gruntovi vodi v mezhah kristalichnogo masivu pov yazani iz trishinami v kristalichnih porodah U verhnij i serednij chastinah basejnu golovnu rol grayut vodi mergelno krejdovoyi tovshi j devonskih piskiv Vodi chetvertinnih utvoren vidnosyatsya do lodovikovogo j flyuvioglyacialnih vidkladennyam glibina zalyagannya yakih u mezhah Polissya neznachna Grunti u verhnij chastini glinisto pishani j krupnopiluvati legkosuglinisti miscyami piluvato vazhkosuglinisti u serednih supishani j pishanisto legkosuglinisti u nizhnih perevazhno pishani abo glinyasto pishani Grunti u verhiv yi dernovo slabkopidzolisti i chornozemni u serednij chastini siri opidzoleni u nizhnij slabko i serednoopidzoleni v kompleksi z karbonatnimi abo dernovo gleyevimi j bolotnimi Lisi zajmayut blizko 22 ploshi basejnu 2950 km u verhnij chastini perevazhayut shirokolisti dubovi u serednij i nizhnij mishani sosna dub Zabolocheni zemli z luchno bolotnoyu roslinnistyu zajmayut 1750 km 14 i roztashovani perevazhno v nizhnij chastini basejnu Ozer duzhe malo 0 2 Richkova merezha rozvinena dobre Koeficiyent gustoti richkovoyi merezhi z urahuvannyam richok zavdovzhki menshe 10 km stanovit 0 28 a bez vrahuvannya ostannih 0 16 Do m Lucka zaplava perevazhno lugova suha z rivnoyu poverhneyu slabko peresichena staricyami skladena v osnovnomu suglinnimi j mulisto glinistimi gruntami Nizhche vona zdebilshogo zabolochena spochatku lugova a v miru nablizhennya do girla staye chagarnikovoyu i zridka lisovoyu poverhnya yiyi kupinyasta peresichena staricyami protokami rukavami a takozh osushuvalnimi kanalami grunti torf yanisti Pri vinyatkovo visokih pidjomah rivnya vodi navesni i vlitku vidbuvayetsya zatoplennya zaplavi pa glibinu do 2 3 2 m pri zvichajnih pidjomah rivnya vodi glibina zatoplennya ne perevishuye 0 5 1 5 m Gidrologichnij rezhimStir u Lucku Richnij hid rivnya vodi harakterizuyetsya visokim vesnyanim povnovoddyam nizkoyu litno osinnoyu mezhennyu majzhe shorichno porushenoyu doshovimi pavodkami i malostijkoyu cherez vidligi zimovoyu mezhennyu Pidjom rivnya vodi navesni pochinayetsya zvichajno v pershij polovini bereznya v okremi roki v lyutomu abo kvitni jogo serednya intensivnist 0 2 0 5 m dobu maksimalna 1 0 m dobu Najvishij riven sposterigayetsya najchastishe v drugij polovini bereznya visota jogo pri zvichajnomu vesnyanomu povnovoddi stanovit 0 3 2 5 m u verhnij techiyi 2 0 2 8 m u serednij i 1 5 2 3 m u nizhnij pri vinyatkovo visokomu povnovoddi vidpovidno 0 5 3 8 3 2 4 8 i 2 0 3 3 m Zmenshennya visoti vesnyanogo povnovoddya v nizhnij techiyi poyasnyuyetsya nayavnistyu dosit shirokoyi zabolochenoyi zaplavi Stroki vstanovlennya litnoyi mezheni kolivayutsya v znachnih mezhah vid kincya kvitnya u verhiv yi do lipnya u nizov yi Trivaye mezhen do zhovtnya listopada Najnizhchi rivni sposterigayutsya najchastishe v chervni lipni ridshe v listopadi u verhnij techiyi ta u serpni veresni v nizhnij Majzhe shorichno po richci prohodit kilka doshovih pavodkiv zavvishki 0 4 1 6 m Vidznachayutsya takozh osinni j zimovi pidjomi rivnya vodi Pershi viklikayutsya doshami drugi vidligami visota yih dosyagaye inodi 2 0 2 6 m Najnizhchi zimovi rivni buvayut najchastishe naprikinci grudnya abo v sichni Serednya richna vitrata vodi v m Lucku za 1923 1941 1943 1949 rr stanovila 29 8 m sek sho vidpovidaye modulyu stoku 4 0 dm sek z 1 km Serednij bagatorichnij modul stoku v m Lucku dorivnyuye 4 00 dm sek z 1 km v m Rozhishe 3 94 dm sek z 1 km u Volodimireckomu rajoni 4 28 dm sek z 1 km Vnutrishnorichnij rozpodil stoku dosit nerivnomirnij najbilsha jogo chastina blizko 40 45 richnogo stoku prohodit navesni III V ulitku VI IX prohodit 20 25 voseni X XI 12 13 uzimku XII II 22 23 Mutnist vodi nevelika i stanovit menshe 50 g m Zamerzannya richki pochinayetsya zazvichaj naprikinci listopada pochatku grudnya Lodostav vstanovlyuyetsya v grudni inodi na pochatku sichnya abo navit u lyutomu Skresannya vidbuvayetsya v seredini bereznya jomu pereduye poyava vimoyin Vesnyanij lodohid buvaye majzhe shorichno vin trivaye vid 2 3 do 10 dniv suprovodzhuyuchis korotkochasnimi zatorami krigi bilya mostiv i na povorotah richki Naprikinci bereznya pochatku kvitnya richka povnistyu ochishayetsya vid krigi Mineralizaciya vodi richki v serednomu stanovit vesnyana povin 373 mg dm litno osinnya mezhen 414 mg dm zimova mezhen 542 mg dm Voda bezbarvna prozora pridatna dlya gospodarsko pitnogo vodopostachannya miscyami vona maye kisluvatij prismak a v rajoni m Lucka zabrudnyuyetsya stichnimi vodami promislovih pidpriyemstv Naseleni punktim Berestechko m Luck smt Dubishe m Rozhishe smt Kolki s Starij Chortorijsk m Varash smt Zarichne s Boremel s Borovichi s Peremil s Plyasheva ta bagato inshih sil EkonomikaRichka chastkovo vikoristovuyetsya dlya potreb silskogo gospodarstva ta vodopostachannya zokrema m Luck V lipni 2020 roku zafiksovano masovu zagibel ribi poperedno cherez brudnu vodu Zbitki ocinyuyut u ponad 8 mln grn SudnoplavstvoSudnoplavni dvi dilyanki Stiru zagalnoyu protyazhnistyu 280 km Po richci kolis zdijsnyuvalosya vantazhne j pasazhirske sudnoplavstvo pershe na dilyanci vid m Berestechko do girla druge vid s Hrinniki do s Chortorijsk U nizhnij techiyi zdijsnyuvavsya splav lisu plotami EnergetikaNa Stiri stvorene Hrinnicke vodoshovishe ta Hrinnicka GES 1958 Takozh vodoyu richki obslugovuyetsya Rivnenska AES 1971 EkologiyaVimiryuvannya rivnya vodi na gidrologichnomu postu r Stir m Luck 2016 r Richka zajmaye vazhlive misce v vodnomu rezhimi Rivnenskoyi AES Hrinnicke vodoshovishe a takozh ye prijmachem stichnih vod vid troh cukrovih zavodiv i mist Lucka Rozhisha Varasha Zarichnogo ta inshih Ekologichnu yemnist vodnogo seredovisha zabezpechuyut dobre rozvinuta lugovo bolotna zaplava a takozh fitomasa vishoyi vodnoyi roslinnosti Sposterigayutsya periodichni zamori po vsomu profilyu richki cherez nadhodzhennya avarijne stichnih vod cukrovih zavodiv Gorohiv Dubno IhtiofaunaNa protochnih dilyankah richki poshireni 32 vidi rib i odin vid kruglorotih poodinoki ekzemplyari minogi ukrayinskoyi traplyayutsya poblizu s Torgovicya Mlinivskogo rajonu Masovimi vidami v ihtiofauni richki ye plitka krasnopirka verhovodka ploskirka okun zvichajnij Chislennimi ye shuka lin lyash karas sriblyastij v yun som jorzh zvichajnij Cikavi faktiIranomovnij toponim Stir znahoditsya u susidstvi z inshimi geografichnimi ob yektami yaki mayut nazvi iranomovnogo pohodzhennya a same mistom Varash selami Sopa chiv ta Sobi shici Nepodalik vid vpadinnya Plyashivki do Stiru vidbulasya Berestecka bitva 1651 roku pid provodom Bogdana Hmelnickogo zgodom Ivana Boguna U 1915 1916 bilya Stiru v rajoni Berestechka prohodila liniya frontu mizh avstro ugorsko nimeckimi ta rosijskimi vijskami U vodah Stiru poblizu sela Starosillya Manevickogo rajonu znajshli 650 litnij choven dovbanku Zavdovzhki 13 chi j trohi bilshe metrivFotografiyiStir u Varashi Rivnenska obl vzimkuStir u Varashi vlitkuStir bilya Plyashevi Stir bilya BoratinaDiv takozhBratskij mistPosilannyaPortal Geografiya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu StirOleksandr Kotis Vodna ekspediciya yak viglyadaye Luck zi Stiru FOTO VolinPost 27 12 2013 r PrimitkiV V Luchik Etimologichnij slovnik toponimiv Ukrayini V G Sklyarenko K VC Akademiya 2014 P 450 451 ISBN 978 966 580 345 4 seriya 978 966 580 454 3 Tishenko K M Inshomovni toponimi Ukrayini Etimologichnij slovnik posibnik Ternopil Mandrivec 2010 240 s S 56 Biloruskij Posejdon Richka Stir 31 serpnya 2013 u Wayback Machine bil ros Goryev L M Peleshenko V I Hilchevskij V K K Visha shkola 1995 307 s ISBN 5 11 004522 4 Ponad 8 miljoniv zbitkiv narahovano cherez zagibel ribi u richci Stir Poperedno vstanovlena prichina brudna voda Stir sudnoplavnij VolinPost 20 12 2013 r Na Volini z dna richki pidnyali starovinnij choven U vodah Stiru znajshli 500 abo j 1000 litnij choven dovbankuDzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Zabokricka M R Hilchevskij V K Vodni ob yekti Lucka gidrografiya lokalnij monitoring vodopostachannya ta vodovidvedennya Gidrologiya gidrohimiya i gidroekologiya 2016 T 3 42 S 64 76