Старі Кривотули — село, яке входить до складу Тисменицької міської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
село Старі Кривотули | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Івано-Франківський район |
Громада | Тисменицька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA26040330150015102 |
Основні дані | |
Засноване | 1763 |
Населення | 2366 |
Площа | 14,75 км² |
Густота населення | 167,19 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77474 |
Телефонний код | +380 03436 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°47′09″ пн. ш. 24°51′20″ сх. д. / 48.78583° пн. ш. 24.85556° сх. д.Координати: 48°47′09″ пн. ш. 24°51′20″ сх. д. / 48.78583° пн. ш. 24.85556° сх. д. |
Водойми | Опришина, Ворона |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77474 Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Старі Кривотули, вул. Л. Українки, 35 |
Карта | |
Старі Кривотули | |
Старі Кривотули | |
Мапа | |
Старі Кривотули у Вікісховищі |
Географічне розташування
Село розташоване в південно-східній частині Тисменицької МТГ та Івано-Франківського району. Відстань від обласного центру ~ 28 км від обласного центру, від м.Тисмениця - 17 км.
Через село проходить автотраса Івано-Франківськ – Коломия – Чернівці та протікає річка Ворона. Територіальна площа села становить 1475,3 га.
Межує на півночі з селами Одаї і Слобідка, на сході - з Красилівкою, на півдні - з Отинією, на заході знаходиться ліс.
Історія
Перша письмова згадка про село відходить до 30 липня 1436 року.
Існує декілька гіпотез щодо походження назви села. Одна з них пов’язана з місцем його заснування. Спочатку воно виникло на берегах ріки Опришина, яка колись мала криве русло.
За народним переказом, береги ріки, де заснувалося село, були важкодоступні, захищені зі сходу лісистими горбами, з півдня і заходу – двома повноводними ріками, озерами і болотами. Вони служили для перших поселенців надійним захистом (або "тулою") від ворогів і дали назву населеному пункту.
Ще одна гіпотеза говорить про те, що Старі Кривотули були засновані на рівній місцевості. Кожен господар будував собі оселю на власному ґрунті, де хотів і як хотів. Тож усі будівлі в селі були криво тулені, тобто криво поставлені, а не в ряд, як будували німці або поляки.
Відомо, що спочатку село належало Іванові з Бовшева, а з 1487 року поміщик Станіслав з Шепарівців під Коломиєю одержав його в спадщину.
На 1858 рік в Старих Кривотулах проживало 785 мешканців, на 1910 рік їх налічувалося вже 1425. В 1921 році в селі було 249 будинків та 1311 жителів, а в 1931 році – 383 будинки та 1929 жителів.
У 1930-х – 1940-х роках у селі діяло спортивно-пожежне товариство «Луг», яке займалося спортом та пожежними справами.
У вересні 1939 року Прикарпаття було захоплене радянськими військами, і в селі була встановлена радянська влада.
Друга світова війна забрала мільйони людських жертв, залишивши глибокі рани в душах односельчан. Понад 300 жителів села брали участь у війні, 80 з яких нагороджено медалями та орденами.
Однією із трагічний подій років Другої Світової Війни сталася 20 червня 1944 року, коли фашистські окупанти забрали 350 юнаків, більшість яких не повернулися на рідну батьківщину. Символом цієї події став пам’ятник, споруджений 1995 р. осередком «Меморіал», громадою села та при підтримці членів української діаспори у Великій Британії: Лук’яна Назарука та Василя Брезіцького (Велика Британія, м. Дербі). Для увіковічнення подвигів воїнів війни у селі споруджено пам’ятник «Вічна слава героям».
Також уродженці села брали участь у бойових діях УГА, захищаючм ЗУНР в 1918-1919 роках.
Багато односельчан були учасниками ОУН-УПА. Це патріоти, які пізнали гіркоту катівень і тюрем, а дехто - загинув важкою смертю в боротьбі за Українську державу. Серед них - Михайлишин Михайло, Твердун Ганна, Заліська Катерина, Заліський Лук’ян, Харевич Микола, Хомин Петро, Ільків Василь, Назарук Федір, Милик Василь, Дикун Михайло, Богак Яків та багато ін.
Після Другої світової війни почалась відбудова Старих Кривотул.
У 1947 р. в Старих Кривотулах споруджено сільський клуб, який був центром культурного життя села. Першим завклубом був Стефанків Микола Михайлович.
У 1948 році на сцені клубу відбулася прем’єра вистави «Наталка Полтавка» за участю сільських аматорів.
Основним центром життя в усі часи була, є і завжди буде церква.
Перша згадка про церкву в Старих Кривотулах походить з податкового реєстру Руського воєводства 1578 року.
У XVIII ст. (а саме - у 1772 році), була побудована нова дерев’яна святиня біля правого берега ріки Ворони, при якій діяла парафіяльна школа. Згідно з історичними матеріалами, створена вона була коштом дідичів Потоцького та Нікоровича. За розмірами вона була досить малою, але вирізнялася надзвичайно красивим іконостасом.
Ця церква була знищена під час Першої світової війни.
Ну а опісля завершення війни дерев’яну церкву відбудували заново й відкрили у 1924 році.
Храм був більшим і вищим, зводився без жодного цвяха. Церква існує й до сьогодні.
Під час нацистської окупації святиню пограбували: зникло багато архівних документів, золотих чаш, хрестів, знищили цінні ікони та розписи. Рятуючи дзвони, односельчани закопали їх, а де – невідомо по сьогодні. Нові дзвони церкві подарували після Другої світової війни.
Парохами села свого часу були Михайло Тухович, Карлос Харкієвич, Володимир Микицей, Іван Палагицький, Юрій Кікта та ін.
Сьогодні парохами села та настоятелями церкви Архистратига Михаїла є о. Михайло Мельник та о. Ігор Пилипчук.
Окрім самого храму, на її території також є капличка, статуя Пресвятої Діви Марії, відкрита та освячена у 2023 році, Хресна дорога та резиденція.
Довгий час на території храму також була дерев’яна дзвіниця. Але наприкінці 2000-х почалася будова нової, яку й було відкрито на початку 2010-х.
У 1960-х роках село було відоме на весь регіон своїм хором «Луг». У ті часи він був чи не єдиний в області.
То були роки, коли про художню самодіяльність лиш мріяли, бо ніхто не наважувався брати на себе відповідальність піднімати дух громади: часи були страшні, за одне слово можна було з манатками почимчикувати як мінімум — до тюрми десь у Франківську, як максимум — на заслання до Сибіру, звідки, можна було б і не вернутися.
Першим завідувачем сільського клубу тоді став Іван Петрович Харевич.
Сучасність
Із здобуттям Україною незалежності починається нова сторінка історії села.
У 1990-х рр. відновлюється культурно-просвітницькі та громадські організації, зокрема «Просвіта» (голова організації – Богак Ганна Лук’янівна) та «Меморіал» (голова товариства – Харевич Іван Петрович), а осередком знань і духовності стають Старокривотульський ліцей та Церква Архистратига Михаїла УГКЦ.
До середини 1990-х Старі Кривотули було досить багатим селом. Були ковбасний цех, пекарня ,млин, два столярні цехи та пилорама.
З часом усе добро, через політику корупції в державі, почало розпродуватися, а підприємства, відповідно, закидатися.
У селі дуже багато хрестів. Кожен має свою історію, але більшість споруджували як подяку Господу за щось.
Найвищий зробили ще у 1848 році - на честь знищення кріпосного права, який знаходиться на теперішній вул. Свободи.
У Старих Кривотулах є свій меморіальний комплекс. Причому досить великий – не в кожному селі є такий. У 1992-му тут звели символічну могилу «Борцям за волю України».
У Старих Кривотулах по-особливому люблять пісню.
Будинок культури в 1997 році було зруйновано. Така сама історія із дитячим садочком.
Сьогодні як Будинок культури використовується приміщення літньої естради у центрі села, а його директором є Гавадзин Михайло Іванович.
З 1975 році існує ансамбль пісні і танцю «Барви Прикарпаття», керівником якого до 2013 року був покійний Дмитро Мачошак. У 1977 році ансамблю було присвоєно почесне звання народного. Він є окрасою села, а станом на сьогодні його керівниками є Петро Заник, Надія Назарук, Іван Гуляк та Михайло Гавадзин.
У 2000 році на місці зруйнованого будинку культури за допомогою товариства «Меморіал» побудовано пам’ятник Т. Г. Шевченку.
Існує в Старих Кривотулах футбольна команда юнаків і дорослих «Колос», яка успішно виступає на першості району. У 2007 році юнаки вибороли кубок, супер кубок та першість району. У 2008 році юнаки були срібними призерами першості району. Також під назвою «Колос» названий сільський стадіон, який знаходиться на вул.Спортивна.
Частину Кривотул складають новобудови. На краю села є АЗС «ANP», ВК «Нептун» та РВК «Транзит». Також з 2019 року на території села знаходиться Старокривотульська амбулаторія ЗПСМ, КНП "Тисменицька міська лікарня" Тисменицької міської ради.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 2464 | 99.92% |
російська | 1 | 0.04% |
румунська | 1 | 0.04% |
Усього | 2466 | 100% |
Відомі люди
● Василь Бендас (нар. 1976 р.) - український актор театру і кіно ( «Шоу довгоносиків», "Мамаду", "Весела хата", "Іван Сила", "Поводир")
● Цюпер Михайло Михайлович (24.01.1971 - 15.06.2023) - старший сержант, військовослужбовець протитанкового взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону військової частини А4267 (10-та ОГШБ "Едельвейс" ). Загинув 15 червня 2023 року, отримавши смертельні поранення поблизу населеного пункту Берестове Донецької області.
● Назарук Іван Миколайович (23.12.1988 - 17.01.2024) - молодший сержант, командир 1 механізованого відділення в/ч А0335. Загинув 17 січня 2024 внаслідок несумісних з життям поранень, які отримав під час ворожого артилерійського обстрілу поблизу села Синьківка Куп'янського району Харківської області.
Примітки
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.9, № 87
- Наше рідне село - Старокривотульський ліцей
- Дерев'яні церкви Західної України - Старі Кривотули
- Галицький кореспондент - Старі Кривотули пахнуть медом
- Тисменицька міська рада - ТИСМЕНИЦЬКА ГРОМАДА ВТРАТИЛА ГЕРОЯ
- Тисменицька міська рада - ГІРКА ЗВІСТКА З ФРОНТУ СКОЛИХНУЛА НАШУ ГРОМАДУ
Див. також
Посилання
- Сайт Верховної Ради України. Села Тисменицького району
- № 3685—3686
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stari Krivotuli selo yake vhodit do skladu Tismenickoyi miskoyi gromadi Ivano Frankivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo Stari KrivotuliKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Ivano Frankivskij rajonGromada Tismenicka miska gromadaKod KATOTTG UA26040330150015102Osnovni daniZasnovane 1763Naselennya 2366Plosha 14 75 km Gustota naselennya 167 19 osib km Poshtovij indeks 77474Telefonnij kod 380 03436Geografichni daniGeografichni koordinati 48 47 09 pn sh 24 51 20 sh d 48 78583 pn sh 24 85556 sh d 48 78583 24 85556 Koordinati 48 47 09 pn sh 24 51 20 sh d 48 78583 pn sh 24 85556 sh d 48 78583 24 85556Vodojmi Oprishina VoronaMisceva vladaAdresa radi 77474 Ivano Frankivska oblast Tismenickij rajon s Stari Krivotuli vul L Ukrayinki 35KartaStari KrivotuliStari KrivotuliMapa Stari Krivotuli u VikishovishiGeografichne roztashuvannyaSelo roztashovane v pivdenno shidnij chastini Tismenickoyi MTG ta Ivano Frankivskogo rajonu Vidstan vid oblasnogo centru 28 km vid oblasnogo centru vid m Tismenicya 17 km Cherez selo prohodit avtotrasa Ivano Frankivsk Kolomiya Chernivci ta protikaye richka Vorona Teritorialna plosha sela stanovit 1475 3 ga Mezhuye na pivnochi z selami Odayi i Slobidka na shodi z Krasilivkoyu na pivdni z Otiniyeyu na zahodi znahoditsya lis IstoriyaPersha pismova zgadka pro selo vidhodit do 30 lipnya 1436 roku Isnuye dekilka gipotez shodo pohodzhennya nazvi sela Odna z nih pov yazana z miscem jogo zasnuvannya Spochatku vono viniklo na beregah riki Oprishina yaka kolis mala krive ruslo Za narodnim perekazom beregi riki de zasnuvalosya selo buli vazhkodostupni zahisheni zi shodu lisistimi gorbami z pivdnya i zahodu dvoma povnovodnimi rikami ozerami i bolotami Voni sluzhili dlya pershih poselenciv nadijnim zahistom abo tuloyu vid vorogiv i dali nazvu naselenomu punktu She odna gipoteza govorit pro te sho Stari Krivotuli buli zasnovani na rivnij miscevosti Kozhen gospodar buduvav sobi oselyu na vlasnomu grunti de hotiv i yak hotiv Tozh usi budivli v seli buli krivo tuleni tobto krivo postavleni a ne v ryad yak buduvali nimci abo polyaki Vidomo sho spochatku selo nalezhalo Ivanovi z Bovsheva a z 1487 roku pomishik Stanislav z Sheparivciv pid Kolomiyeyu oderzhav jogo v spadshinu Na 1858 rik v Starih Krivotulah prozhivalo 785 meshkanciv na 1910 rik yih nalichuvalosya vzhe 1425 V 1921 roci v seli bulo 249 budinkiv ta 1311 zhiteliv a v 1931 roci 383 budinki ta 1929 zhiteliv U 1930 h 1940 h rokah u seli diyalo sportivno pozhezhne tovaristvo Lug yake zajmalosya sportom ta pozhezhnimi spravami U veresni 1939 roku Prikarpattya bulo zahoplene radyanskimi vijskami i v seli bula vstanovlena radyanska vlada Druga svitova vijna zabrala miljoni lyudskih zhertv zalishivshi gliboki rani v dushah odnoselchan Ponad 300 zhiteliv sela brali uchast u vijni 80 z yakih nagorodzheno medalyami ta ordenami Odniyeyu iz tragichnij podij rokiv Drugoyi Svitovoyi Vijni stalasya 20 chervnya 1944 roku koli fashistski okupanti zabrali 350 yunakiv bilshist yakih ne povernulisya na ridnu batkivshinu Simvolom ciyeyi podiyi stav pam yatnik sporudzhenij 1995 r oseredkom Memorial gromadoyu sela ta pri pidtrimci chleniv ukrayinskoyi diaspori u Velikij Britaniyi Luk yana Nazaruka ta Vasilya Brezickogo Velika Britaniya m Derbi Dlya uvikovichnennya podvigiv voyiniv vijni u seli sporudzheno pam yatnik Vichna slava geroyam Takozh urodzhenci sela brali uchast u bojovih diyah UGA zahishayuchm ZUNR v 1918 1919 rokah Bagato odnoselchan buli uchasnikami OUN UPA Ce patrioti yaki piznali girkotu kativen i tyurem a dehto zaginuv vazhkoyu smertyu v borotbi za Ukrayinsku derzhavu Sered nih Mihajlishin Mihajlo Tverdun Ganna Zaliska Katerina Zaliskij Luk yan Harevich Mikola Homin Petro Ilkiv Vasil Nazaruk Fedir Milik Vasil Dikun Mihajlo Bogak Yakiv ta bagato in Pislya Drugoyi svitovoyi vijni pochalas vidbudova Starih Krivotul U 1947 r v Starih Krivotulah sporudzheno silskij klub yakij buv centrom kulturnogo zhittya sela Pershim zavklubom buv Stefankiv Mikola Mihajlovich U 1948 roci na sceni klubu vidbulasya prem yera vistavi Natalka Poltavka za uchastyu silskih amatoriv Osnovnim centrom zhittya v usi chasi bula ye i zavzhdi bude cerkva Persha zgadka pro cerkvu v Starih Krivotulah pohodit z podatkovogo reyestru Ruskogo voyevodstva 1578 roku U XVIII st a same u 1772 roci bula pobudovana nova derev yana svyatinya bilya pravogo berega riki Voroni pri yakij diyala parafiyalna shkola Zgidno z istorichnimi materialami stvorena vona bula koshtom didichiv Potockogo ta Nikorovicha Za rozmirami vona bula dosit maloyu ale viriznyalasya nadzvichajno krasivim ikonostasom Cya cerkva bula znishena pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Nu a opislya zavershennya vijni derev yanu cerkvu vidbuduvali zanovo j vidkrili u 1924 roci Hram buv bilshim i vishim zvodivsya bez zhodnogo cvyaha Cerkva isnuye j do sogodni Pid chas nacistskoyi okupaciyi svyatinyu pograbuvali zniklo bagato arhivnih dokumentiv zolotih chash hrestiv znishili cinni ikoni ta rozpisi Ryatuyuchi dzvoni odnoselchani zakopali yih a de nevidomo po sogodni Novi dzvoni cerkvi podaruvali pislya Drugoyi svitovoyi vijni Parohami sela svogo chasu buli Mihajlo Tuhovich Karlos Harkiyevich Volodimir Mikicej Ivan Palagickij Yurij Kikta ta in Sogodni parohami sela ta nastoyatelyami cerkvi Arhistratiga Mihayila ye o Mihajlo Melnik ta o Igor Pilipchuk Cerkva Svyatogo Arhistratiga Mihayila s Stari Krivotuli UGKC Okrim samogo hramu na yiyi teritoriyi takozh ye kaplichka statuya Presvyatoyi Divi Mariyi vidkrita ta osvyachena u 2023 roci Hresna doroga ta rezidenciya Dovgij chas na teritoriyi hramu takozh bula derev yana dzvinicya Ale naprikinci 2000 h pochalasya budova novoyi yaku j bulo vidkrito na pochatku 2010 h U 1960 h rokah selo bulo vidome na ves region svoyim horom Lug U ti chasi vin buv chi ne yedinij v oblasti To buli roki koli pro hudozhnyu samodiyalnist lish mriyali bo nihto ne navazhuvavsya brati na sebe vidpovidalnist pidnimati duh gromadi chasi buli strashni za odne slovo mozhna bulo z manatkami pochimchikuvati yak minimum do tyurmi des u Frankivsku yak maksimum na zaslannya do Sibiru zvidki mozhna bulo b i ne vernutisya Pershim zaviduvachem silskogo klubu todi stav Ivan Petrovich Harevich SuchasnistIz zdobuttyam Ukrayinoyu nezalezhnosti pochinayetsya nova storinka istoriyi sela U 1990 h rr vidnovlyuyetsya kulturno prosvitnicki ta gromadski organizaciyi zokrema Prosvita golova organizaciyi Bogak Ganna Luk yanivna ta Memorial golova tovaristva Harevich Ivan Petrovich a oseredkom znan i duhovnosti stayut Starokrivotulskij licej ta Cerkva Arhistratiga Mihayila UGKC Do seredini 1990 h Stari Krivotuli bulo dosit bagatim selom Buli kovbasnij ceh pekarnya mlin dva stolyarni cehi ta pilorama Z chasom use dobro cherez politiku korupciyi v derzhavi pochalo rozproduvatisya a pidpriyemstva vidpovidno zakidatisya U seli duzhe bagato hrestiv Kozhen maye svoyu istoriyu ale bilshist sporudzhuvali yak podyaku Gospodu za shos Najvishij zrobili she u 1848 roci na chest znishennya kriposnogo prava yakij znahoditsya na teperishnij vul Svobodi U Starih Krivotulah ye svij memorialnij kompleks Prichomu dosit velikij ne v kozhnomu seli ye takij U 1992 mu tut zveli simvolichnu mogilu Borcyam za volyu Ukrayini U Starih Krivotulah po osoblivomu lyublyat pisnyu Budinok kulturi v 1997 roci bulo zrujnovano Taka sama istoriya iz dityachim sadochkom Sogodni yak Budinok kulturi vikoristovuyetsya primishennya litnoyi estradi u centri sela a jogo direktorom ye Gavadzin Mihajlo Ivanovich Z 1975 roci isnuye ansambl pisni i tancyu Barvi Prikarpattya kerivnikom yakogo do 2013 roku buv pokijnij Dmitro Machoshak U 1977 roci ansamblyu bulo prisvoyeno pochesne zvannya narodnogo Vin ye okrasoyu sela a stanom na sogodni jogo kerivnikami ye Petro Zanik Nadiya Nazaruk Ivan Gulyak ta Mihajlo Gavadzin U 2000 roci na misci zrujnovanogo budinku kulturi za dopomogoyu tovaristva Memorial pobudovano pam yatnik T G Shevchenku Isnuye v Starih Krivotulah futbolna komanda yunakiv i doroslih Kolos yaka uspishno vistupaye na pershosti rajonu U 2007 roci yunaki viboroli kubok super kubok ta pershist rajonu U 2008 roci yunaki buli sribnimi prizerami pershosti rajonu Takozh pid nazvoyu Kolos nazvanij silskij stadion yakij znahoditsya na vul Sportivna Chastinu Krivotul skladayut novobudovi Na krayu sela ye AZS ANP VK Neptun ta RVK Tranzit Takozh z 2019 roku na teritoriyi sela znahoditsya Starokrivotulska ambulatoriya ZPSM KNP Tismenicka miska likarnya Tismenickoyi miskoyi radi NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 2464 99 92 rosijska 1 0 04 rumunska 1 0 04 Usogo 2466 100 Vidomi lyudi Vasil Bendas nar 1976 r ukrayinskij aktor teatru i kino Shou dovgonosikiv Mamadu Vesela hata Ivan Sila Povodir Cyuper Mihajlo Mihajlovich 24 01 1971 15 06 2023 starshij serzhant vijskovosluzhbovec protitankovogo vzvodu roti vognevoyi pidtrimki motopihotnogo bataljonu vijskovoyi chastini A4267 10 ta OGShB Edelvejs Zaginuv 15 chervnya 2023 roku otrimavshi smertelni poranennya poblizu naselenogo punktu Berestove Doneckoyi oblasti Nazaruk Ivan Mikolajovich 23 12 1988 17 01 2024 molodshij serzhant komandir 1 mehanizovanogo viddilennya v ch A0335 Zaginuv 17 sichnya 2024 vnaslidok nesumisnih z zhittyam poranen yaki otrimav pid chas vorozhogo artilerijskogo obstrilu poblizu sela Sinkivka Kup yanskogo rajonu Harkivskoyi oblasti PrimitkiAkta grodzkie i ziemskie T 12 s 9 87 Nashe ridne selo Starokrivotulskij licej Derev yani cerkvi Zahidnoyi Ukrayini Stari Krivotuli Galickij korespondent Stari Krivotuli pahnut medom Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Tismenicka miska rada TISMENICKA GROMADA VTRATILA GEROYa Tismenicka miska rada GIRKA ZVISTKA Z FRONTU SKOLIHNULA NAShU GROMADUDiv takozhNovi KrivotuliPosilannyaSajt Verhovnoyi Radi Ukrayini Sela Tismenickogo rajonu 3685 3686 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi