Пру́ссія (нім. Preußen; лит. Prūsija; пол. Prusy) — у X—XX століттях край у Центрально-Східній Європі. Розташовувався на південно-східному узбережжі Балтійського моря (від Гданської затоки до Мазурії; сучасні Калінінградська область Росії, Клайпедський край Литви, Підляське і Вармінсько-Мазурське воєводство Польщі). Історичний центр — Кенігсберг (сучасний Калінінград). Батьківщина балтського племені пруссів, язичницького тубільного населення X—XIII століть, за іменем якого названий край. Вперше згадується в «Германії» Тацита (98) як країна германських племен свебів і готів, а також аестів (відомих у середньовіччі як «прусси»). До ХІІІ ст. був ареною військових конфліктів між прусськими, польськими і мазовецькими князями. Після 1226 року частково перейшов під владу німецьких хрестоносців Тевтонського ордену, які прибули сюди на запрошення князя Конрада Мазовецького для боротьби з пруссами. У 1230–1466 роках об'єднаний в межах католицької держави Тевтонського ордену. Внаслідок Тринадцятирічної війни (1454–1466) між Орденом та Польським королівством, згідно з Торунським миром, розділений на 2 частини: Орденську (Східну) Пруссію і Польську (Західну) Пруссію. 1525 року держава Тевтонського ордену була секуляризована останнім великим магістром Альбрехтом з німецької династії Гогенцоллернів, що створив на її основі герцогство Пруссія й став васалом польського короля. 1618 року Прусське герцогство утворило союзну державу із маркграфством Бранденбург (Бранденбург-Пруссія), яка 1660 року унезалежнилася від Польщі, а 1701 року стала королівством Пруссія. 1772 року, внаслідок першого поділу Польщі, прусський король Фрідріх ІІ Великий приєднав до свого королівства Польську (Західну) Пруссію, таким чином відновивши єдність історичної Пруссії. У XVIII—ХІХ ст. Прусське королівство було однією з великих держав Європи, конкурувало з Австрією за об'єднання німецьких земель, а 1871 року стало основою новопроголошеної Німецької імперії (сучасної Німеччини). Після поразки Німеччини у Першій світовій війні (1918) королівство перетворили на Вільну державу Пруссія, німецьку федеральну землю, яка після Другої світової війни (1945) опинилася під радянською окупацією. За рішенням Потсдамської конференції Пруссія була відчужена від Німеччини і поділена між СРСР (Калінінградська область) та Польщею (Підляське і Вармінсько-Мазурське воєводство). Внаслідок радянського і польського урядування край перетворився на депресивний регіон; в радянській частині більшість культурних пам'яток XIII—XIX століття втрачено. Стара латинська назва — Бору́ссія (лат. Borussia).
Галерея
- Прусські роди (ХІІІ ст.)
- Тевтонський орден (1250)
- Тевтонський орден (1455)
- Західна і Східна Пруссії (1575)
- Розростання Пруссії (1600—1795)
- Розростання Пруссії (1800—1871)
Джерела
- at UCLA
- Partial Map of Prussia by Gerard Mercator, Atlas sive cosmographica., Amsterdam 1594
- Partial Map of Prussia by Kasper Henneberger, Koenigsberg 1629
- Map of Old Prussia by K. Henneberger, 17th c.
- Map of Prussia by K. Henneberger in: , Alt- und neues Preussen…, Frankfurt 1684
- Map of Prussia and Freie Stadt Danzig from 18th c.
- Map of East Prussia K. Flemming, F. Handtke, Głogów ca. 1920, after Treaty of Versailles removed Memel area from Germany.
- A map of Prussia [ 10 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Guttalus river
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Prussiya znachennya Pru ssiya nim Preussen lit Prusija pol Prusy u X XX stolittyah kraj u Centralno Shidnij Yevropi Roztashovuvavsya na pivdenno shidnomu uzberezhzhi Baltijskogo morya vid Gdanskoyi zatoki do Mazuriyi suchasni Kaliningradska oblast Rosiyi Klajpedskij kraj Litvi Pidlyaske i Varminsko Mazurske voyevodstvo Polshi Istorichnij centr Kenigsberg suchasnij Kaliningrad Batkivshina baltskogo plemeni prussiv yazichnickogo tubilnogo naselennya X XIII stolit za imenem yakogo nazvanij kraj Vpershe zgaduyetsya v Germaniyi Tacita 98 yak krayina germanskih plemen svebiv i gotiv a takozh aestiv vidomih u serednovichchi yak prussi Do HIII st buv arenoyu vijskovih konfliktiv mizh prusskimi polskimi i mazoveckimi knyazyami Pislya 1226 roku chastkovo perejshov pid vladu nimeckih hrestonosciv Tevtonskogo ordenu yaki pribuli syudi na zaproshennya knyazya Konrada Mazoveckogo dlya borotbi z prussami U 1230 1466 rokah ob yednanij v mezhah katolickoyi derzhavi Tevtonskogo ordenu Vnaslidok Trinadcyatirichnoyi vijni 1454 1466 mizh Ordenom ta Polskim korolivstvom zgidno z Torunskim mirom rozdilenij na 2 chastini Ordensku Shidnu Prussiyu i Polsku Zahidnu Prussiyu 1525 roku derzhava Tevtonskogo ordenu bula sekulyarizovana ostannim velikim magistrom Albrehtom z nimeckoyi dinastiyi Gogencollerniv sho stvoriv na yiyi osnovi gercogstvo Prussiya j stav vasalom polskogo korolya 1618 roku Prusske gercogstvo utvorilo soyuznu derzhavu iz markgrafstvom Brandenburg Brandenburg Prussiya yaka 1660 roku unezalezhnilasya vid Polshi a 1701 roku stala korolivstvom Prussiya 1772 roku vnaslidok pershogo podilu Polshi prusskij korol Fridrih II Velikij priyednav do svogo korolivstva Polsku Zahidnu Prussiyu takim chinom vidnovivshi yednist istorichnoyi Prussiyi U XVIII HIH st Prusske korolivstvo bulo odniyeyu z velikih derzhav Yevropi konkuruvalo z Avstriyeyu za ob yednannya nimeckih zemel a 1871 roku stalo osnovoyu novoprogoloshenoyi Nimeckoyi imperiyi suchasnoyi Nimechchini Pislya porazki Nimechchini u Pershij svitovij vijni 1918 korolivstvo peretvorili na Vilnu derzhavu Prussiya nimecku federalnu zemlyu yaka pislya Drugoyi svitovoyi vijni 1945 opinilasya pid radyanskoyu okupaciyeyu Za rishennyam Potsdamskoyi konferenciyi Prussiya bula vidchuzhena vid Nimechchini i podilena mizh SRSR Kaliningradska oblast ta Polsheyu Pidlyaske i Varminsko Mazurske voyevodstvo Vnaslidok radyanskogo i polskogo uryaduvannya kraj peretvorivsya na depresivnij region v radyanskij chastini bilshist kulturnih pam yatok XIII XIX stolittya vtracheno Stara latinska nazva Boru ssiya lat Borussia Karta Prussiyi 1576 Karta Prussiyi 1779 Prussiya ta inshi istorichni zemli Polshi na tli suchasnih administrativnih kordonivGalereyaPrusski rodi HIII st Tevtonskij orden 1250 Tevtonskij orden 1455 Zahidna i Shidna Prussiyi 1575 Rozrostannya Prussiyi 1600 1795 Rozrostannya Prussiyi 1800 1871 Dzherelaat UCLA Partial Map of Prussia by Gerard Mercator Atlas sive cosmographica Amsterdam 1594 Partial Map of Prussia by Kasper Henneberger Koenigsberg 1629 Map of Old Prussia by K Henneberger 17th c Map of Prussia by K Henneberger in Alt und neues Preussen Frankfurt 1684 Map of Prussia and Freie Stadt Danzig from 18th c Map of East Prussia K Flemming F Handtke Glogow ca 1920 after Treaty of Versailles removed Memel area from Germany A map of Prussia 10 veresnya 2008 u Wayback Machine Guttalus river