Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стара Європа (англ. Old Europe) — термін, який в 1974 році ввела в обіг Марія Гімбутас для позначення доіндоєвропейської Європи часів неоліту. З її точки зору балканські, мальтійські і центральноєвропейські культури мальованої кераміки були миролюбним аграрним суспільством з елементами матріархату, що поклонялись , з розвиненим (у середземноморських народів — бика).
| Стара Європа | |
| Названо на честь | Дунай |
|---|---|
| Місце розташування | Балканський півострів |
| Час/дата початку | 5 тисячоліття до н. е. |
| Час/дата закінчення | |
| Першовідкривач або винахідник | Харальд Хаарманн |
 Стара Європа у Вікісховищі | |
- Про Європу епохи неоліту див. Неоліт Європи
Короткий опис
Стара Європа, або неоліт Європи, належить до часу між мезолітом та бронзовим періодом в Європі, приблизно з 7000 до Р. Х. (приблизний час перших землеробських товариств в Греції) до приблизно 1700 до Р. Х. (початок бронзової доби в північно-західній Європі). Тривалість неоліту змінюється від місця до місця: у південно-східній Європі це приблизно 4000 років (тобто, 7000-3000 до Р. Х.); в північно-західній Європі це тільки 3000 роки (приблизно 4500-1700 до Р. Х.).
На відміну від мегалітичних культур околиць Європи (див. Докельтське населення Західної Європи), народи «Старої Європи» не залишили після себе таких грандіозних пам'ятників, як Стоунхендж. Але про їхню культуру та релігію все-таки можна судити як за археологічними даними (основні культури — Трипілля, Вінча, Лендель, лійчастого посуду), так і за історичними свідченнями про народи, що імовірно являють доїндоєвропейський етнічний субстрат (мінойці, сикани, ібери, баски, лелеги, пеласги).
Вплив народів Старої Європи на культуру індоєвропейців відрізняється залежно від регіону. У класичній античності відлунням Старої Європи вважаються культи богинь (Богиня зі зміями, Афродіта, Деметра), шанування биків на Криті (див. Мінотавр, Таврокатапсія, лабрис) і в Іберії.
Мешканці Старої Європи не знали гончарного круга і колеса. На відміну від індоєвропейців, що селилися в «полісах» на укріплених місцях на кшталт пагорбів, вони жили в селах на рівнинах невеликими поселеннями (на Балканах існували населені пункти, розраховані на 3000-4000 жит.) Гімбутас вважала, що реліктовим острівцем їхньої мови і культури залишається Басконія:
Немає ніякого сумніву, що баски — живі староєвропейці, традиції яких прямують з часів неоліту. Багато аспектів староєвропейських культури — шанування богинь, місячний календар, спадкування по жіночій лінії і ведення жінками сільського господарства — зберігалися в Країні Басків аж до XX сторіччя.
Ближче до кінця життя Гімбутас прийшла до вельми суперечливих висновків, що племена Старої Європи говорили на одному діалекті і навіть використовували писемність (див. Тертерійські таблички).
Гімбутас була переконана, що в IV тис. до Р. Х. кінець Старій Європі поклали вторгнення войовничих степовиків — індоєвропейців (курганна гіпотеза). Тоді племена Старої Європи були винищені або асимільовані індоєвропейцями, а змінився культом коня.
Народи
До ймовірних доіндоєвропейських народів Старої Європи належать такі (частково також анатолійського походження):
- Баски,
- Етруски,
- Пеласги,
- Лелеги,
- Іберійці,
- Лігури (припущення),
- Рети,
- Сикани (припущення),
- Мінойці,
- Лузітани (сумнівно),
- Представники культури лінійно-стрічкової кераміки,
- представники культури Вінча
та інші.
Культ Богині
Одним з ключових положень вчення Гімбутас про староєвропейців було панування на Близькому Сході і в Середземномор'ї з часів палеоліту культу Триєдиної богині, який дожив до класичної античності у формі Елевсинських містерій.
На думку Гімбутас, головна богиня Старої Європи сприймалася як триєдність, що символізують:
- Народження і родючість (фігури «неолітичних венер»),
- Смерть (супутники богині — отруйні змії і хижі птахи),
- Відновлення життя (символіка материнського лона і зародження життя в образах метеликів, бджіл, жаб, їжаків і биків).
Див. також
Примітки
- The living goddesses — Google Books
Ресурси Інтернету
- culture.gouv.fr: Life along the Danube 6500 years ago
- Kathleen Jenks, «Old europe»: further links
- The Lost World of Europe 2009—2010 exhibition at the
Література
- Anthony, David (1995). Nazi and eco-feminist prehistories: ideology and empiricism in Indo-European archaeology. Nationalism, politics, and the practice of archaeology. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN .
- Anthony, David W (2007). The horse, the wheel, and language: how Bronze-Age riders from the Eurasian steppes shaped the modern world. Princeton, NJ: Princeton University Press. ISBN .
- Mallory, JP (1991). In search of the Indo-Europeans: language, archaeology and myth. London: Thames and Hudson. ISBN .
- Paliga, Sorin (1989). Proto-Indo-European, Pre-Indo-European, Old European: Archaeological Evidence and Linguistic Investigation. Journal of Indo-European Studies. 17 (3&4).
- Renfrew, Colin (1987). Archaeology and language: the puzzle of Indo-European origins. London: Jonathan Cape. ISBN .
- Renfrew, Colin (2003). Time Depth, Convergence Theory, and Innovation in Proto-Indo-European. Languages in Prehistoric Europe. ISBN .
- Bellwood, Peter (2001). Early Agriculturalist Population Diasporas? Farming, Languages, and Genes. Annual Review of Anthropology. 30: 181—207. doi:10.1146/annurev.anthro.30.1.181.
- Bellwood, Peter. (2004). First Farmers: The Origins of Agricultural Societies. Blackwell Publishers.
- Childe, V. Gordon. (1926). The Aryans: A Study of Indo-European Origins. London: Paul, Trench, Trubner.
- Gimbutas, Marija (1982). The Goddesses and Gods of Old Europe: 6500–3500 B.C.: Myths, and Cult Images Berkeley: University of California Press.
- Gimbutas, Marija (1989). The Language of the Goddess. Harper & Row, Publishers. .
- Gimbutas, Marija (1991). The Civilization of the Goddess. SanFrancisco: Harper. .
- Svend Hansen: Bilder vom Menschen der Steinzeit: Untersuchungen zur antropomorphen Plastik der Jungsteinzeit und Kupferzeit in Südosteuropa (= Archäologie in Eurasien. Band 20). von Zabern, Mainz 2007,
- Harald Haarmann: Das Rätsel der Donauzivilisation, München 2011, Becksche Reihe
- Lynn Meskell: Goddesses, Gimbutas and New Age archaeology. In: Antiquity. Band 69, Nr. 262, 1995, S. 74–86.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stara Yevropa angl Old Europe termin yakij v 1974 roci vvela v obig Mariya Gimbutas dlya poznachennya doindoyevropejskoyi Yevropi chasiv neolitu Z yiyi tochki zoru balkanski maltijski i centralnoyevropejski kulturi malovanoyi keramiki buli mirolyubnim agrarnim suspilstvom z elementami matriarhatu sho poklonyalis z rozvinenim u seredzemnomorskih narodiv bika Stara YevropaNazvano na chestDunajMisce roztashuvannyaBalkanskij pivostrivChas data pochatku5 tisyacholittya do n e Chas data zakinchennyaPershovidkrivach abo vinahidnikHarald Haarmann Stara Yevropa u VikishovishiPro Yevropu epohi neolitu div Neolit YevropiNeolitichna figura splyachoyi zhinki z gipogeyu Hal Saflieni Korotkij opisDiv takozh Neolit Yevropi Stara Yevropa abo neolit Yevropi nalezhit do chasu mizh mezolitom ta bronzovim periodom v Yevropi priblizno z 7000 do R H pribliznij chas pershih zemlerobskih tovaristv v Greciyi do priblizno 1700 do R H pochatok bronzovoyi dobi v pivnichno zahidnij Yevropi Trivalist neolitu zminyuyetsya vid miscya do miscya u pivdenno shidnij Yevropi ce priblizno 4000 rokiv tobto 7000 3000 do R H v pivnichno zahidnij Yevropi ce tilki 3000 roki priblizno 4500 1700 do R H Na vidminu vid megalitichnih kultur okolic Yevropi div Dokeltske naselennya Zahidnoyi Yevropi narodi Staroyi Yevropi ne zalishili pislya sebe takih grandioznih pam yatnikiv yak Stounhendzh Ale pro yihnyu kulturu ta religiyu vse taki mozhna suditi yak za arheologichnimi danimi osnovni kulturi Tripillya Vincha Lendel lijchastogo posudu tak i za istorichnimi svidchennyami pro narodi sho imovirno yavlyayut doyindoyevropejskij etnichnij substrat minojci sikani iberi baski lelegi pelasgi Megalitichnij gipogej Hal Saflieni III tis do R H za Gimbutas maye formu materinskogo lona Vpliv narodiv Staroyi Yevropi na kulturu indoyevropejciv vidriznyayetsya zalezhno vid regionu U klasichnij antichnosti vidlunnyam Staroyi Yevropi vvazhayutsya kulti bogin Boginya zi zmiyami Afrodita Demetra shanuvannya bikiv na Kriti div Minotavr Tavrokatapsiya labris i v Iberiyi Meshkanci Staroyi Yevropi ne znali goncharnogo kruga i kolesa Na vidminu vid indoyevropejciv sho selilisya v polisah na ukriplenih miscyah na kshtalt pagorbiv voni zhili v selah na rivninah nevelikimi poselennyami na Balkanah isnuvali naseleni punkti rozrahovani na 3000 4000 zhit Gimbutas vvazhala sho reliktovim ostrivcem yihnoyi movi i kulturi zalishayetsya Baskoniya Nemaye niyakogo sumnivu sho baski zhivi staroyevropejci tradiciyi yakih pryamuyut z chasiv neolitu Bagato aspektiv staroyevropejskih kulturi shanuvannya bogin misyachnij kalendar spadkuvannya po zhinochij liniyi i vedennya zhinkami silskogo gospodarstva zberigalisya v Krayini Baskiv azh do XX storichchya Blizhche do kincya zhittya Gimbutas prijshla do velmi superechlivih visnovkiv sho plemena Staroyi Yevropi govorili na odnomu dialekti i navit vikoristovuvali pisemnist div Terterijski tablichki Gimbutas bula perekonana sho v IV tis do R H kinec Starij Yevropi poklali vtorgnennya vojovnichih stepovikiv indoyevropejciv kurganna gipoteza Todi plemena Staroyi Yevropi buli vinisheni abo asimilovani indoyevropejcyami a zminivsya kultom konya NarodiDo jmovirnih doindoyevropejskih narodiv Staroyi Yevropi nalezhat taki chastkovo takozh anatolijskogo pohodzhennya Baski Etruski Pelasgi Lelegi Iberijci Liguri pripushennya Reti Sikani pripushennya Minojci Luzitani sumnivno Predstavniki kulturi linijno strichkovoyi keramiki predstavniki kulturi Vincha ta inshi Kult BoginiDokladnishe Minojski bogini zi zmiyami Odnim z klyuchovih polozhen vchennya Gimbutas pro staroyevropejciv bulo panuvannya na Blizkomu Shodi i v Seredzemnomor yi z chasiv paleolitu kultu Triyedinoyi bogini yakij dozhiv do klasichnoyi antichnosti u formi Elevsinskih misterij Na dumku Gimbutas golovna boginya Staroyi Yevropi sprijmalasya yak triyednist sho simvolizuyut Narodzhennya i rodyuchist figuri neolitichnih vener Smert suputniki bogini otrujni zmiyi i hizhi ptahi Vidnovlennya zhittya simvolika materinskogo lona i zarodzhennya zhittya v obrazah metelikiv bdzhil zhab yizhakiv i bikiv Div takozhDogermanskij substrat Gidronimi starodavnoyi Yevropi Praindoyevropejska mova Praindoyevropejci Anatolijska gipoteza Dokeltske naselennya Zahidnoyi YevropiPrimitkiThe living goddesses Google BooksResursi Internetuculture gouv fr Life along the Danube 6500 years ago Kathleen Jenks Old europe further links The Lost World of Europe 2009 2010 exhibition at theLiteraturaAnthony David 1995 Nazi and eco feminist prehistories ideology and empiricism in Indo European archaeology Nationalism politics and the practice of archaeology Cambridge Cambridge University Press ISBN 978 0 521 55839 6 Anthony David W 2007 The horse the wheel and language how Bronze Age riders from the Eurasian steppes shaped the modern world Princeton NJ Princeton University Press ISBN 978 0 691 14818 2 Mallory JP 1991 In search of the Indo Europeans language archaeology and myth London Thames and Hudson ISBN 0 500 27616 1 Paliga Sorin 1989 Proto Indo European Pre Indo European Old European Archaeological Evidence and Linguistic Investigation Journal of Indo European Studies 17 3 amp 4 Renfrew Colin 1987 Archaeology and language the puzzle of Indo European origins London Jonathan Cape ISBN 0 521 38675 6 Renfrew Colin 2003 Time Depth Convergence Theory and Innovation in Proto Indo European Languages in Prehistoric Europe ISBN 3 8253 1449 9 Bellwood Peter 2001 Early Agriculturalist Population Diasporas Farming Languages and Genes Annual Review of Anthropology 30 181 207 doi 10 1146 annurev anthro 30 1 181 Bellwood Peter 2004 First Farmers The Origins of Agricultural Societies Blackwell Publishers ISBN 0 631 20566 7 Childe V Gordon 1926 The Aryans A Study of Indo European Origins London Paul Trench Trubner Gimbutas Marija 1982 The Goddesses and Gods of Old Europe 6500 3500 B C Myths and Cult Images Berkeley University of California Press ISBN 0 520 04655 2 Gimbutas Marija 1989 The Language of the Goddess Harper amp Row Publishers ISBN 0 06 250356 1 Gimbutas Marija 1991 The Civilization of the Goddess SanFrancisco Harper ISBN 0 06 250337 5 Svend Hansen Bilder vom Menschen der Steinzeit Untersuchungen zur antropomorphen Plastik der Jungsteinzeit und Kupferzeit in Sudosteuropa Archaologie in Eurasien Band 20 von Zabern Mainz 2007 ISBN 3 8053 3773 6 Harald Haarmann Das Ratsel der Donauzivilisation Munchen 2011 Becksche Reihe Lynn Meskell Goddesses Gimbutas and New Age archaeology In Antiquity Band 69 Nr 262 1995 S 74 86